Українська школа для біженців увійшла до трійки найкращих у світі
«Перша українська школа» в Польщі, яку заснувала фундація «Незламна Україна»/ Foundation Unbreakable Ukraine увійшла до чільної трійки найкращих шкіл світу за версією World’s Best School Prizes 2024 у категорії «подолання труднощів». Про це Радіо Свобода повідомила засновниця фундації Вікторія Осадча.
«World’s Best School Prizes 2024 – престижна освітня нагорода, фіналісти якої були відібрані з тисяч заявок зі шкіл у ста країнах світу», – розповіла вона.
«Перша українська школа» у Варшаві розпочала працювали на шостий тиждень повномасштабного вторгнення. Тоді її учнями було кількадесят дітей. Згодом школу відкрили у Кракові та Вроцлаві. Нині загалом там навчається 1500 учнів, які рятувалися від війни. Учителі – теж воєнні біженці.
Цьогоріч школа почала здійснювати навчання за українською і польською освітніми програмами.
Проєкт «Ти як вже розповідав» про цю школу у її участь у світовому освітньому конкурсі.
ДСНС: завершено роботи на місці авіаудару у Сумах, кількість постраждалих зросла до 13
У Сумах рятувальники завершили роботи на місці авіаційного удару РФ по пансіонату для літніх людей. За оновленою інформацією 13 осіб травмовано. Загинула 70-ти літня жінка, повідомила Державна служба України із надзвичайних ситуацій.
З пошкодженої будівлі співробітникам ДСНС вдалось евакуювати 147 осіб.
Російські війська завдали авіаудару по геріатричному пансіонату у Сумах 19 вересня близько 15:40. В закладі перебував 221 пацієнт та 60 працівників, розповіли в Сумській обласній прокуратурі.
Частково були зруйновані технічний та 5-й поверхи приміщення. Раніше було відомо про одну загиблу і 12 постраждалих.
Сікорський, Крим і референдум: як треба сприймати слова польського міністра?
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував – як можливий варіант – передачу Криму під мандат ООН із місією з підготовки чесного референдуму після перевірки того, хто є законними жителями. Це трапилося під час виступу в межах 20-ї зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES). Попри велику увагу медіа і дипломатів до цих слів, Сікорський з публічними поясненнями більше не виходив.
Радіо Свобода звернулося до міністра Сікорського за додатковими коментарями, однак наразі він у США у відрядженні.
Тимчасовий захист чи інші форми дозволу: ЄС визначається з майбутнім українських біженців
Понад 4,5 мільйони українців нині перебувають під тимчасовим захистом у ЄС, і їхня кількість зростала упродовж останніх півтора року. Щотижня – приблизно на десять тисяч, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон.
«Ми також бачимо, як люди повертаються. Тим не менше, кількість людей, на яких поширюється директива про тимчасовий захист, постійно зростає. Це не різке підвищення. Але зростання є», – зазначила посадовиця.
Говорячи про долю українських біженців у ЄС після березня 2026-го, коли вчергове завершиться їхній тимчасовий захист, єврокомісарка нагадала про обіцянку «бути поруч із Україною, скільки буде потрібно».
«Це означає, звісно, якщо потрібно, – приймати українців. Ми продовжуватимемо це робити. Але також треба сказати, що директива про тимчасовий захист є тимчасовим законодавством. Тому нам потрібно розглянути й інші форми дозволу на перебування», – зазначила топчиновниця.
Армія Росії перекинула на Курський напрямок 40 тисяч військових – Зеленський
Під час операції Збройних сил України у Курській області вдалося відволікти на цей напрямок приблизно 40 тисяч російських військових, сказав президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 19 вересня.
«Зараз Силам оборони України вдалося зменшити штурмовий потенціал окупанта на Донеччині. Ситуація залишається вкрай складною, важкі бої щоденно – Курахівський напрямок, Покровський. Але максимум робимо для стійкості наших бойових бригад», – додав Зеленський.
Столтенберґ, який залишає посаду, каже, що члени НАТО мають бути «готовими заплатити ціну» за мир
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який 1 жовтня залишає свою посаду після 10 років на чолі альянсу, застеріг членів оборонного союзу від «ізоляціонізму» серед, заявивши, що всі 32 країни мають бути «готові заплатити ціну за мир» перед загрозою Росії.
Виступаючи 19 вересня зі штаб-квартири НАТО в Брюсселі, Столтенберґ наголосив на досягненнях з моменту вступу на посаду в 2014 році, а також на поточних викликах.
«Добра новина полягає в тому, що ми виконали обіцянку, яку дали 10 років тому (витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону – ред.), але погана новина полягає в тому, що цього вже недостатньо для нашої безпеки. Ми повинні бути готові заплатити ціну за мир. Чим більше грошей, тим сильніша наша оборона, тим ефективніше наше стримування, тим більша наша безпека», – сказав Столтенберґ.
65-річний норвежець закликав членів альянсу не «промінювати короткострокові економічні інтереси на довгострокові потреби безпеки».
У ЄС кажуть, що українська влада не тисне щодо повернення біженців
У Єврокомісії заперечили факти буцімто тиску з боку українського уряду щодо повернення біженців, а взаємодію з українськими посадовцями назвали напрочуд продуктивною. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон.
«Я ніколи не відчувала такого тиску ні з боку Києва, ні з боку українського уряду. Мушу сказати: у нас чудова співпраця і дуже-дуже хороший діалог… Не можу вимагати кращої – все чудово», – зауважила посадовиця.
Коментуючи заклики глави українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги до ЄС розвивати програми, що заохочували би біженців повертатися додому, Йоганссон зазначила, що «нам потрібно розвивати це разом».
«Я обговорювала це з ним (міністром закордонних справ України – ред.), коли була в Києві минулого тижня, і в нас вийшла дуже хороша дискусія на цю тему… Ми, звичайно, будемо приймати українців, які хочуть і повинні залишитися в ЄС, але також підтримаємо тих, що готуються до повернення та участі в обороні та відбудові України. І ми підтримаємо обидві категорії. А робити це будемо у тісній співпраці з українським урядом», – наголосила єврокомісарка.
Наслідки ударів по складах боєприпасів у російському Торопці: «Схеми» публікують супутникові знімки
На знімках з супутника Planet Labs, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), видні наслідки пожежі, яка здійнялася у ніч проти 18 вересня та ще тривала 19 вересня станом на 15:30 за київським часом, а також – вирви діаметром від 50 до 90 метрів від снарядів, що розірвалися.
Це – результат атаки українських безпілотників на склад Головного ракетно-артилерійського управління Міністерства оборони РФ. Він розташований на території військової частини №11777 у місті Торопець Тверської області.
БРЮССЕЛЬ – Прихисток від війни на території ЄС знайшли понад чотири мільйони українців, і їхня кількість зростає. Тимчасовий захист, що дає їм право жити й працювати в країнах Євросоюзу, діє до березня 2026-го.
Чи пакуватимуть українці валізи навесні наступного року? Чи зважають топ-чиновники з Брюсселя на прагнення української влади повернути біженців? Що кажуть про «тиск»? І до чого готуватися чоловікам за кордоном, не готовим до мобілізації на Батьківщині?
Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода ексклюзивно поговорив з єврокомісаркою з міграції Ілвою Йоганссон, яка щойно повернулася з Києва.
Війська РФ вдарили по пансіонату для літніх людей у Сумах: є загиблий та постраждалі – ДСНС
Російські війська 19 вересня вдарили по п’ятиповерховій будівлі геріатричного пансіонату (будинок літніх людей) у Сумах. Унаслідок удару загинула одна людина, ще 12 постраждало, повідомила Державна служба України із надзвичайних ситуацій.
«Частково зруйновані технічний та 5-й поверхи. З будівлі евакуйовано 147 осіб. Людей під завалами немає», – йдеться у дописі.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Від початку доби на Курахівському напрямку відбулося 36 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ
Ситуація на фронті характеризується особливою активністю військ РФ на Покровському та Курахівському напрямках, де противник застосовує усі наявні сили та засоби для досягнення своїх цілей, йдеться у зведенні генштабу 19 вересня станом на 16:00.
«Продовжуються бої поблизу Цукуриного, Георгіївки, Костянтинівки та Катеринівки на Курахівському напрямку. За уточненою інформацією, у цьому районі за сьогоднішній день відбито 13 з 36 атак окупаційної армії. Точаться запеклі бої», – кажуть військові.
На Покровському напрямку з початку доби війська РФ здійснили вже 22 спроби потіснити ЗСУ із займаних позицій в районах Воздвиженки, Новоторецька, Гродівки, Миролюбівки, Миколаївки, Новогродіки та Маринівки. уточнюються.
Загалом російська армія наступає на 11 напрямках – від початку доби відбулося 95 бойових зіткнень.
Виконувач обов’язків пресофіцера 33 ОМБр Назар Войтенков в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що на населений пункт Курахове, що неподалік Покровська на Донеччині, російська армія наступає з трьох сторін.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 5 вересня заявив, що на Покровському напрямку вдалося зупинити просування сил РФ.
У Меджлісі кримськотатарського народу відреагували на пропозицію Сікорського щодо Криму
Меджліс кримськотатарського народу вважає подібні заяви, які зробив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, «неприпустимими та цинічними», а також такими, що не відповідають національним інтересам України і правам корінного кримськотатарського народу, йдеться у заяві Меджлісу 19 вересня.
«Ми впевнені, що будь-які пропозиції щодо вирішення питання припинення війни росії проти України, досягнення миру в Україні, відновлення її територіальної цілісності, відновлення порушених прав і свобод українських громадян на окупованих територіях має відбуватися на основі національного законодавства України та міжнародного права. Крим – це тимчасово окупована території України і першим кроком до встановлення миру має бути виведення російських окупаційних військ з території півострова», – вказано у повідомленні.
Прокуратура: війська РФ завдали повторного удару по Сумщині, є поранені
Російські військові завдали повторного удару дроном у місті Середина-Буда Шосткинського району Сумської області під час ліквідації пожежі, яка виникла унаслідок артилерійського обстрілу. Через повторну атаку поранено двох людей, повідомили у прокуратурі.
За даними слідства, 19 вересня близько 11:00 війська РФ обстріляли медичний заклад у місті Середина-Буда Шосткинського району, унаслідок чого відбулось загоряння господарського приміщення.
«У той час, коли місцеві жителі допомагали медикам тушити пожежу, окупанти вдарили безпілотником по тій місцевості. Унаслідок повторного обстрілу поранено 51-річного та 34-річного цивільних чоловіків», – вказано у дописі.
Раніше Офіс генерального прокурора повідомив, що через обстріли прикордоння Сумщини за минулу добу три людини загинули, одна – була поранена.
ЗМІ: Німеччина має намір затвердити 397 млн євро допомоги Україні – виникла незапланована потреба
Німеччина має намір затвердити близько 400 мільйонів євро військової допомоги Україні, йдеться в листі, з яким ознайомилося агентство Reuters.
«Зважаючи на постійне погіршення військової ситуації в Україні, існує серйозний ризик того, що Україна без суттєвого збільшення матеріальної підтримки може зазнати поразки у своїй оборонній кампанії», – йдеться у листі.
Міністерство фінансів, на прохання Міністерства оборони, просить затвердити додаткові видатки у бюджетному комітеті нижньої палати парламенту.
«Виникла незапланована потреба в розмірі близько 397 мільйонів євро лише за останні кілька тижнів стала конкретною в тій мірі, в якій вона відповідає конституційним і бюджетним вимогам незапланованої потреби», – йдеться в листі.
Ця вимога має бути виконана негайно для реалізації заходів у 2024 році, щоб вони могли мати вплив протягом року, що залишився, заявили в міністерстві фінансів.
У бюджеті Німеччини на 2024 рік закладено близько 8 мільярдів євро на допомогу Україні.
У серпні газета Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung із посиланням на документи й джерела повідомила, що після ухвалення нового бюджетного плану уряд Німеччини з причин економії не виділятиме додаткових коштів для допомоги Україні.
Водночас речник уряду країни заявив, що Німеччина продовжить надавати необхідну допомогу для підтримки України на тлі повномасштабного вторгнення Росії, незважаючи на плани скоротити вдвічі свій бюджет на допомогу Києву в 2025 році.
Троє загиблих і один поранений через обстріл на Сумщині. В ОГП повідомили про розслідування
Три людини загинули, одна – була поранена внаслідок російських обстрілів прикордоння Сумської області 18 вересня, повідомив Офіс генерального прокурора.
Як йдеться в повідомленні, за процесуального керівництва Сумської окружної прокуратури розпочате досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
«За даними слідства, 18 вересня 2024 року близько 21:00 окупанти з артилерії обстріляли цивільну інфраструктуру Краснопільської громади Сумського району. Внаслідок атаки агресора загинули 73-річний чоловік і його 72-річна дружина. Ще одне подружжя пенсіонерів зазнало поранення і було госпіталізоване. Через деякий час 66-річна жінка померла в лікарні», – йдеться в повідомленні.
Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу, досудове розслідування здійснюється слідчими Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, повідомили в ОГП.
У Сумській обласній військовій адміністрації раніше повідомляли про двох загиблих через російські обстріли.
За даними ОВА, вночі та зранку російські війська здійснили 19 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів області. Атак зазнали Сумська, Бездрицька, Миколаївська, Юнаківська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Есманьська громади.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Цивільні після російського полону: чому їх мобілізують до ЗСУ?
В Україні з травня цього року діє оновлений закон про мобілізацію. Згідно з ним військовослужбовці, які були у полоні, мають право звільнитися зі служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільні чоловіки, які також були у російському полоні, продовжують підлягати мобілізації. Колишні бранці та їхні родини вважають, що цю норму потрібно змінити.
Тож з якими проблемами стикаються цивільні після повернення з полону, що вони думають про мобілізацію і чи може парламент ухвалити зміни, які надали б право вибору колишнім бранцям служити у війську чи ні? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Громадська організація «Цивільні в полоні» влітку цього року звернулася до народних депутатів України з пропозицією внести зміни до законодавства щодо захисту прав цивільних заручників та безвісти зниклих осіб. Сім’ї просять надати відстрочку родинам безвісти зниклих та право вибору звільненим з полону не йти до армії.
- Правозахисна організація «Медійна ініціатива за права людини» нещодавно також опублікувала матеріал на цю тему. Там вважають, що цивільним українцям, які повертаються з незаконного утримання, держава має надати право бути звільненими від мобілізації. Якщо ж вони хочуть служити, то мають робити це добровільно.
Міненерго: через обстріли і бойові дії минулої доби були знеструмлення у семи областях
Протягом минулої доби через російські обстріли і бойові дії були знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській і Чернігівській областях, повідомило Міністерство енергетики України 19 вересня.
Зокрема, за повідомленням, на Сумщині під час повітряної тривоги на підстанції вимикалося обладнання, знеструмлювалися споживачі, живлення вже відновлено.
«У Чернігівській області внаслідок ворожих обстрілів знеструмлювалися побутові споживачі. Загалом без електропостачання залишались 4972 абоненти. У Донецькій області під час повітряної тривоги знеструмлювалися підстанції, побутові споживачі й шахти. На момент інциденту у шахтах загалом перебувало 72 працівники, їх виведено на поверхню. Живлення частково відновлено», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго зазначили, що 19 вересня планові вимкнення світла не прогнозуються, проте закликали продовжувати економно споживати електроенергію, особливо в пікові години: з 7:00 до 10:00 і з 18:00 до 22:00.
У Міненерго наголошують, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.
За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Раніше сьогодні в місії ООН заявили, що російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків.