Удар по російських складах у Торопці: «Схеми» оприлюднили супутникові знімки
Проєкт Радіо Свобода «Схеми» отримав знімки Planet Labs, зроблені 18 вересня об 11:30 за київським часом. На них – масштабне задимлення на території військової частини №11777, яка відповідає за склад Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ.
Підвищення податків: хто платитиме більше і чому?
Верховна Рада у першому читанні проголосувала за підвищення податків. Зокрема військовий збір, який сплачують усі офіційно працевлаштовані громадяни, може зрости з 1.5% до 5%.
Також зростуть податки для 1-ї і 2-ї груп ФОП.
І хоча парламент ще в цілому не проголосував за ці зміни в оподаткуванні, дохідна частина у проєкті держбюджету на 2025 рік уже розрахована з огладу на додаткові надходження, які прогнозують, якщо закон ухвалять.
Чому підвищення податків не уникнути? Чи піднімуть ПДВ?
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
Які саме податки збільшать?
За словами народного депутата від парламентської фракції «Голос», заступника голови Комітету з питань податкової політики Ярослава Железняка, ця законодавча ініціатива передбачає наступне:
- підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
- збільшення податків для 1-2 груп ФОП;
- авансові внески на АЗС;
- 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи;
- 25% прибутку на фінустанови;
- помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання);
- 50% податок на прибуток банків в 2024 році.
Железняк додав що, у разі ухвалення, такі податкові зміни принесуть 58 мільярдів гривень у 2024 році, та 137 мільярдів гривень в наступному.
На Донеччині і Харківщині тривають лісові пожежі
На півночі Донецької області четверту добу триває масштабна лісова пожежа, повідомила 18 вересня Державна служба України із надзвичайних ситуацій.
«Через сильні пориви вітру та тривалу посуху вогонь швидко розповсюдився на значну територію. Надзвичайники продовжують працювати над повною ліквідацією пожежі та запобіганням її повторного загоряння. Станом на 12:00 вогнем пройдена площа – близько 550 га. Загрози безпосереднього розповсюдження вогню на населені пункти немає», – йдеться у повідомленні.
Одна головна причина. Чому Росія посунула на Вугледар і чим це загрожує?
Від початку вересня війська РФ активізували свої зусилля, щоб захопити невеличке шахтарське містечко Вугледар поблизу Курахового на Донеччині. Це вже далеко не перша спроба, однак після літнього наступу України 2023 року фронт навколо Вугледара був стабільним. Зараз тут ідуть механізовані штурми за підтримки штурмової та бомбардувальної авіації, і агресор домігся кількох просувань. Він намагається обійти Вугледар з флангів. 3 вересня стало відомо про окупацію села Пречистівка на західному фланзі); 9 вересня агресор окупував Водяне на східному фланзі, повідомили у проєкті DeepState.
Чому окупантам важливо захопити Вугледар, а Силам оборони – його утримати? Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Спершу погляньмо, де відбуваються ці події.
«Укренерго»: у четвер графіки відключення світла застосовуватись не будуть
Графіки відключення світла у четвер, 19 вересня, застосовувати не планують, йдеться в повідомленні пресслужби «Укренерго».
Однак енергетики попросили українців ощадливо споживати електроенергію з 16:00 до 22:00.
Графіки вимкнень електроенергії перестали застосовувати від 7 вересня. До цього обмеження застосовувалися з дня чергового масштабного обстрілу об’єктів енергетики України російськими військами 26 серпня. В «Укренерго» цю атаку Росії на українську енергосистему назвали наймасштабнішою від лютого 2022 року. За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, внаслідок атаки постраждали загалом 15 областей України.
Влітку в Україні періодично діяли графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних і дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
Від Мінська до Стамбула. Чи вивчила Україна урок Мінського протоколу щодо переговорів із Росією
Єдина мета російських заяв про переговори – окупувати усе нові й нові території. Мінський протокол не зупинив Росію 10 років тому. З 2014-го до 2022-го Кремль вдавав із себе посередника у «конфлікті на Донбасі» і вимагав від України виконання так званої політичної частини Мінських домовленостей, не виконуючи зі свого боку безпекової: тобто нічого з того, що могло б привести до припинення бойових дій.
Тепер Путін нагадує про домовленості у Стамбулі, бо досі впевнений, що залякування і шантаж працюють, на Україну можна тиснути і чужими руками, а спецоперації Кремля – ефективні.
10 років тому було підписано Мінський протокол – документ-компроміс, покликаний припинити вогонь і створити рамку для врегулювання «збройного конфлікту на Донбасі»; документ, покликаний дати час для кроків на власну користь.
Перше – думка європейських посередників. Друге – інтенція сторін конфлікту: Російської Федерації, що розпочала агресію проти України у 2014 році з анексії Криму, і України, яка розуміла, що Росія не зупиниться.
Після трагедії Іловайська остаточно стало очевидним: слова «анексія», «окупація», «полон» – це не слова з підручника історії. І жодні узгоджені раніше правила і норми – не працюють.
У Росії хочуть ухвалити закон, який звільняє від суду за участь у війні проти України
Державна дума Росії ухвалила в першому читанні законопроєкт який передбачає, що підсудних росіян можуть звільнити від кримінального переслідування, якщо вони підпишуть контракт для війни проти Україну.
Також схвалено законопроєкт, згідно з яким підсудні можуть укладати контракти з російською армією в період мобілізації або воєнного стану, пише російська служба Радіо Свобода.
У разі ухвалення закону буде внесено зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів – запобіжний захід, обраний щодо того, хто уклав контракт, буде скасовуватися. При цьому, якщо у справі проходять кілька осіб, то щодо тих, хто не став укладати контракт, судове провадження буде продовжено.
Наразі можливістю звільнитися від відповідальності, підписавши контракт, володіють ті, хто перебуває під слідством, але їхні справи ще не передані до суду, або ті, хто вже засуджений.
Раніше президент Росії Володимир Путін підписав 16 вересня указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових – це на 180 000 осіб більше, ніж в останньому указі про збільшення штатної чисельності Збройних сил Росії, який Путін підписав у грудні 2023 року.
Через російський обстріл Херсона постраждали двоє людей – влада
Через російський обстріл Херсона постраждали двоє людей, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Одразу двоє людей з Дніпровського району звернулися до лікарні. 58-річний чоловік внаслідок ворожого обстрілу близько 15.00 отримав мінно-вибухову травму та уламкове поранення. Стан легкий. Жінка 45 років близько 13.00 дістала контузію та мінно-вибухову травму. Її стан також оцінюється як легкий», – написав він у телеграмі.
За його словами, після надання необхідної медичної допомоги поранені лікуватимуться амбулаторно.
Нардеп Одарченко не зʼявився на судовому засіданні. У НАБУ кажуть – він перетнув кордон
Спеціалізована антикорупційна прокуратура(САП) просить ВАКС задовольнити клопотання про оголошення в міжнародний розшук народного депутата Андрія Одарченка, який не зʼявився 18 вересня на судовому засіданні, повідомила пресслужба САП.
У повідомленні не вказано імені депутата, але з матеріалів справи зрозуміло, що мова йде про народного депутата України IX скликання Андрія Одарченка, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
«Про причини неявки нардеп суд та прокурора не повідомив. Захисники обвинуваченого також не змогли повідомити суду про місце перебування їхнього підзахисного та наголошують на відсутності зв’язку з ним. Зважаючи на це, прокурор у суді ініціював питання щодо стягнення в дохід держави застави, визначеної у якості запобіжного заходу нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також щодо оголошення його в розшук», – йдеться у повідомленні.
За попередніми оперативними даними детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Одарченко незаконно перетнув державний кордон.
Наразі прокурором заявлено клопотання про стягнення внесеної обвинуваченим застави у сумі 15 млн грн в дохід держави та оголошення його в розшук.
У Національному антикорупційному бюро України у листопаді 2023 року заявили про викриття народного депутата на спробі підкупу топпосадовця біткойнами. Йшлося про представника «Слуги народу» Андрія Одарченка.
Під час судового засідання Одарченко заперечив, що давав хабар голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму. Він визнав контакти з Найємом, але заявив, що той нібито просив навчити його користуватися криптовалютою. Крім того, депутат заявив, що справа проти нього може бути свідченням «політичних чи якихось інших переслідувань».
Суд обрав народному депутату Андрію Одарченку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном два місяці з можливістю внесення застави у 15 мільйонів гривень. Він вніс заставу.
Обстріли РФ Дніпропетровщини: у Нікополі загинув чоловік, у Марганці поранена дитина – ОВА
Чоловік, поранений під час атаки 18 вересня на Нікополь у Дніпропетровській області помер у лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«На жаль, його травми виявилися несумісними з життям», – йдеться у дописі.
Вдень російські війська завдали удару дроном-камікадзе по Нікополю. Раніше було відомо про двох постраждалих – 42-річного чоловіка і 36-річну жінку.
Також війська РФ обстріляли Марганець з артилерії, розповів Лисак. Постраждав 9-річний хлопчик. Дитину госпіталізували в стані середньої тяжкості.
У Росії після удару ЗСУ масштабні вибухи: що відомо про склад боєприпасів у Торопці
У ніч проти 18 вересня російські ЗМІ повідомили про масову атаку безпілотників у місті Торопець Тверської області Росії – місцева влада навіть вирішила евакуювати населення з території, де працювала ППО і спалахнула пожежа.
Пізніше в Мережі з'явилися відео сильних вибухів та масштабних пожеж від місцевих жителів, які повідомили, що був атакований склад із боєприпасами. Місцева влада повідомила, що пожежа виникла «внаслідок падіння уламків БПЛА».
Пізніше джерело Радіо Свобода в СБУ повідомило, що склад головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ у Торопці атакували дрони СБУ, ГУР та ССО.
За даними джерела, на складі зберігалися ракети для комплексів «Іскандер», тактичних ракетних комплексів «Точка-У», КАБи та артилерійські боєприпаси.
Зеленський: за рік через український морський коридор транспортували 70 млн тонн вантажів
За понад рік роботи українського експортного морського коридору було транспортовано вже 70 млн тонн вантажів, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«З українських портів вийшли більш ніж 2500 суден. Порти Азії, Африки, Європи та Америки приймають наші, українські вантажі. Країни від Єгипту до Індонезії, від Тунісу і Лівії до Індії, від Алжиру до Китаю отримали наше, українське зерно», – написав він у телеграмі.
За його словами, завдяки гуманітарній ініціативі «Зерно з України» в Ефіопії, Сомалі, Ємені та Судані мільйони людей отримали необхідне продовольство.
Схвалення Верховною Радою збільшення видатків на оборону у 2024 році дасть змогу не лише краще підтримувати військових, але й посилити оборонні можливості країни, заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
«З цих коштів 274,4 мільярда гривень підуть на виплати нашим захисникам та їхнім сімʼям. Ще 76,2 мільярда буде витрачено на озброєння та техніку, що допоможе модернізувати армію і підвищити її боєздатність. Важливо, що пріоритет у закупівлях надаватиметься саме українським виробникам озброєння», – написав він у фейсбуці.
На Донеччині четверту добу триває лісова пожежа, спричинена російськими обстрілами – ОВА
Четверту добу рятувальники гасять лісову пожежу на Лиманщині, спричинену російськими обстрілами, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, площу займання вже вдалося зменшити вп’ятеро – з 500 до 100 гектарів.
«Публічні страти та життя в блокаді»: що відбувається на південному фронті
Бої на Курщині, де ЗСУ взяли під контроль десятки населених пунктів, посилюються: Росія тисне, підтягуючи резерви. Разом з цим найгарячішими залишаються Покровський та Курахівський напрямки на сході України – російські військові атакують та намагаються «вклинитися в оборону» українських сил, повідомляють у Генштабі ЗСУ.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, як події на вище зазначених напрямках впливають на ситуацію у зоні бойових дій на півдні України? Як живуть окуповані прифронтові громади і як себе там поводять російські військові? Як розвиватимуться події на фронті на південному напрямку найближчим часом і чи залежить це від бойових дій на Донеччині?
- У російської армії бракує ресурсів і резервів для того, щоб вести штурмові дії на кількох напрямках одразу. Внаслідок цього у Запорізькій області інтенсивність бойових дій останнім часом знизилася, повідомив днями на той час ще речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій. За його словами, на Гуляйпільському напрямку вже майже місяць не спостерігалися російські штурмові дії. Кілька тижнів тому окупанти частково забрали із Запорізької області свої підрозділи рівня батальйонів, полків і бригад. Водночас російські військові намагаються активізувати бойові дії на Придніпровському напрямку, сказав Лиховій.
- Тим часом президент Росії Володимир Путін 16 вересня підписав указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових. Це на 180 тисяч осіб більше, ніж в останньому указі, який Путін підписав у грудні 2023 року.
- В американському Інституті вивчення війни вважають, що у такий спосіб Росія продовжує нарощувати свій довгостроковий військовий потенціал. Аналітики зазначили, що цей указ не є показником нової хвилі мобілізації, а радше свідчить про широту можливостей набору до російської армії. Збільшення чисельності збройних сил є частиною більш довгострокової мети Росії, яка виходить за рамки війни в Україні і спрямована на посилення загального військового потенціалу за допомогою реформ, вважають в Інституті вивчення війни.
«Син снився мені після поховання, просив: «Мамо, знайдіть мою руку». Історії дітей, яких убила Росія
Російські обстріли відбирають життя українських дітей. За останніми офіційними даними, 575 дітей загинули внаслідок війни. Імена цих дітей не мають залишатися забутими. Спільно з родинами загиблих неповнолітніх платформа пам’яті Меморіал та Радіо Свобода уже третій рік розповідає їхні історії. У цьому тексті розкажемо про чотирьох дітей – з Миколаївщини та Харківщини. Павлика вбило, коли пішов до вбиральні, сестричок Віру та Аріну – на подвір’ї, Едуард підірвався на міні…
Текст підготувала платформа пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових, спеціально для Радіо Свобода. Щоби повідомити дані про втрати – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних загиблих.
У прокуратурі розповіли, чим сили РФ атакували місію МКЧХ на Донеччині минулого тижня
Російські війська під час атаки 12 вересня по Віролюбівці, внаслідок якої загинули співробітники Міжнародного комітету Червоного Хреста, застосували артилерію та безпілотник. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомила речниця Донецької обласної прокуратури Анастасія Мєдвєдєва.
За її словами, після російської атаки по гуманітарній місії МКЧХ спеціалісти та слідчі виїхали на місце події, під час слідчих дій були зібрані уламки засобів ураження та скеровані на експертизу.
«Відповідно до висновку спеціаліста, війська РФ здійснили комбінований обстріл із застосуванням артилерійських осколкових фугасних снарядів 152 мм та безпілотного ударного летального апарату типу «Ланцет», – розповіла Мєдвєдєва.
Читайте також: «Гуманітарні працівники не можуть бути мішенню» – Боррель засудив удар РФ по місії МКЧХ
12 вересня місцева влада повідомила, що через російський обстріл у селі Віролюбівка на Донеччині загинули троє і поранені двоє людей. Один зі снарядів влучив по території підприємства, де перебували люди, було знищено вантажівку з гуманітарною допомогою.
Згодом Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) заявив удар по гуманітарній місії, внаслідок якого загинули троє штатних співробітників організації, ще двоє дістали поранень. У МКЧХ зазначили, що його співробітники «готувалися до роздачі деревних та вугільних брикетів у селі Віролюбівка вразливим домогосподарствам, щоб допомогти їм підготуватися до майбутньої зими, коли транспортні засоби, якими вони користувалися, були підбиті».
Тоді організація засудила удар по гуманітарній місії, але не уточнила, кого вважає причетним до удару по своїх співробітниках.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Кропивницькому через атаку РФ виникла пожежа, пошкоджені 19 будинків – ДСНС
У Кропивницькому внаслідок атаки російських БПЛА виникла пожежа – горів гараж та будинок, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, також незначних пошкоджень зазнали 19 сусідніх приватних житлових будинків.
На місці пожежі рятувальники виявили тіло 41-річного чоловіка та травмовану 66-річну жінку, вогнеборці ліквідували займання.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Рада схвалила збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн
Верховна Рада схвалила законопроєкт про збільшення видатків на оборону на близько 500 мільярдів гривень, повідомив народний депутат від фракції «Голос», заступник голови комітету ВР з питань податкової політики Ярослав Железняк.
За його словами, документ підтримали 298 народних депутатів.
«Парламент схвалив в цілому 11417 щодо збільшення бюджету цього року на 500 млрд грн на військові потреби. Таким чином видатки цього року становлять рекордні для України 3,73 трлн грн», – написав він у телеграмі.
Про це також повідомляє народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
Верховна Рада 3 вересня ухвалила у першому читанні законопроєкт №11417 про внесення змін до бюджету на 2024 рік, якими збільшила видатки на оборону на близько 500 мільярдів гривень.
На початку липня відбулася зустріч уряду з представниками Ради з підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Як повідомляє пресслужба Мінфіну, учасники зустрічі обговорили урядові пропозиції щодо наповнення держбюджету за рахунок податків, а також додаткові шляхи підвищення доходів для фінансування оборони на понад 500 млрд гривень: 60% з цих коштів підуть на зарплати військовим, 40 % – на зброю, техніку та інші критичні витрати.
Кабмін 18 липня зареєстрував законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу». Документ пропонує збільшити ставку військового збору до 5% (нині він становить 1,5%) і зобов’язати ФОПи третьої групи платити 1% збору. 17 вересня депутати з другої спроби підтримали в першому читанні законопроєкт про підвищення податків. Друге читання очікують у жовтні.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа стверджувала, якщо не підвищити податки, то військові ризикують залишитися без забезпечення уже наприкінці вересня.