Рада схвалила держбюджет на 2024 рік
Верховна Рада схвалила проєкт держбюджету на 2024 в цілому, повідомив народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк
«За» проголосували 276 депутатів.
Голова парламентського бюджетного комітету, депутатка від фракції «Слуга народу» Роксолана Підласа повідомила, що до другого читання проєкт бюджету зазнав мінімальних змін.
«План по доходах збільшили на 22,2 млрд грн за рахунок збільшення в основному ПДВ з ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита і рентної плати. Основна стаття видатків – оборона. 22,1% або 1,69 трлн грн будуть спрямовані для забезпечення сил безпеки та оборони.
Передбачені також видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу: 43 млрд грн на виробництво БПЛА, а також 43 млрд грн на виробництво боєприпасів та зброї в Україні», – написала вона на своїй сторінці в фейсбуці.
За її словами, кошти на сектор нацбезпеки та оборони покриваються винятково внутрішніми надходженнями – податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП.
«Фінансування державного бюджету буде здійснюватися за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн) та розміщення ОВДП (525,9 млрд грн), а також надходжень від приватизації (4 млрд грн)», – написала Підласа.
Зростання ВВП наразі прогнозується на рівні 4,6%, інфляція – 9,7%. Очікується, що середньорічний курс долара складе 40,7 грн, додала вона.
Коментуючи схвалення депутатами проєкту держбюджету, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що «всі внутрішні ресурси підуть на те, щоб вистояти та перемогти ворога.
«Практично 50% наших видатків – на оборону та безпеку України. Буде ще більше зброї та техніки, більше дронів, боєприпасів, ракет. Кожна гривня платників податків піде на армію», – написав він у телеграмі.
Напередодні Верховна Рада схвалила закон про тимчасовий перерозподіл військового ПДФО на підтримку обороноздатності та розвиток оборонно-промислового комплексу України.
Путін прибув до Казахстану для обговорення двосторонньої співпраці з Токаєвим
Президент Росії Володимир Путін 9 листопада прибув до Астани. Як повідомляє пресслужба президента Казахстану, Путін і його казахстанський колега Касим-Жомарт Токаєв дистанційно взяли участь в 19-му Форумі казахстансько-російського міжрегіонального співробітництва, який проходить у місті Костанай, що межує з Росією.
Путін і Токаєв приєдналися до форуму через відеозв’язок зі столиці Казахстану.
Очікується, що лідери двох країн обговорять питання двосторонньої співпраці і стратегічного партнерства.
Візит Путіна, який є рідкісною закордонною поїздкою після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, відбувся менш ніж через тиждень після зустрічі лідерів Організації тюркських держав в Астані.
Прорахунок Путіна: напад на Україну посилює євроінтеграцію
Готуючись до відкритого нападу на Україну російський президент Володимир Путін оприлюднив у грудні 2021 року ультиматум, в якому фактично домагався визнання за Москвою права панувати над східною частиною Європи і окремо вимагав позбавлення України права вступати в міжнародні об’єднання.
Вимоги були заздалегідь неприйнятними не лише українців, і хоча московські посланці ще їздили обговорювати ультиматум з західними представниками, а президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц ще відвідували Кремль і телефонували, вмовляючи Путіна не воювати, російські війська тим часом нагромаджувалися для вторгнення 24 лютого 2022 року.
На п’ятий день відкритого російського вторгнення, коли криваві бої точилися на підступах до Києва, українські лідери пішли на символічний крок.
28 лютого президент Володимир Зеленський з головою Верховної Ради і прем'єр-міністром демонстративно підписали заявку на членство України в Європейському союзі.
23 червня 2022 року саміт ЄС на тлі найбільшої війни на європейському континенті з часів Другої світової схвалив надання Україні статусу кандидата на вступ в організацію.
8 листопада 2023 року Європейська комісія оприлюднила рекомендацію
Європарламент вимагає посилення санкцій ЄС проти Росії
Європарламент вимагає більшого нагляду на рівні ЄС і кращих зусиль, щоб обмежити здатність Москви обходити санкції.
Як повідомляє пресслужба парламенту, у схваленій резолюції депутати висловлюють тривогу щодо існуючих лазівок у санкційному режимі.
«Наголошуючи на безпрецедентному характері обмежувальних заходів ЄС, депутати Європарламенту стурбовані відсутністю належного виконання та спробами підірвати зусилля, спрямовані на стратегічне послаблення російської економічної та промислової бази, а також перешкоджання здатності країни вести війну», – йдеться у повідомленні.
У резолюції звертається увага на здатність Росії обходити такі заходи, як граничні ціни на нафту, також зазначається, що ЄС імпортує нафтопродукти, вироблені з російської нафти, з таких країн як Індія, по суті створивши чорновий шлях для кремлівської нафти в ЄС.
Депутати Європарламенту також зауважують, що важливі західні компоненти все ще потрапляють до Росії через Китай, Туреччину, ОАЕ, Казахстан, Киргизстан і Сербію.
Читайте також: США попередили Туреччину про ризик санкцій проти турецьких компаній через допомогу РФ – WSJ
У резолюції констатується, що Європейський Союз все ще залишається одним із найбільших клієнтів Росії через продовження імпорту трубопровідного газу та СПГ, а також через різні винятки із заборони на імпорт сирої нафти та нафтопродуктів.
Депутати Європарламенту закликають ЄС розробити механізм запобігання обходу санкцій та моніторингу. Вони також закликають ЄС посилити координацію виконання існуючих санкцій щодо експорту російської нафти, належним чином закрити ринок ЄС для викопного палива російського походження та накласти санкції на всі великі російські нафтові компанії – Газпромбанк, їхні дочірні компанії та їхні правління та керівництво.
Також європарламентарі хочуть, щоб Європейська комісія та країни-члени блоку розширили санкції, включивши повну заборону на продаж і обробку алмазів російського походження або реекспортованих Росією в ЄС. За їхніми словами, ЄС також має вивчити правові шляхи конфіскації заморожених російських активів і їх використання для відновлення України.
Раніше стало відомо, що в 12-му пакеті санкцій проти Росії за вторгнення в Україну Європейський союз може запровадити торговельні обмеження на понад 5 мільярдів євро, писало агентство Bloomberg. Під заборону можуть потрапити, зокрема, постачання зварювальних апаратів, хімікатів і технологій, що застосовуються у військових цілях, а також ліцензування програмного забезпечення.
У новому пакеті, як очікується, буде названо понад 100 фізичних та 40 юридичних осіб. Обговорюється також заборона працевлаштування росіян на роботу до так званих «чутливих» секторів в країнах ЄС.
Очікується, що Євросоюз оголосить про 12-й пакет санкцій проти Росії цього тижня.
Є «колосальна нервозність» щодо того, чи будуть фінансувати Україну – радник президента
Відчувається «колосальна нервозність» стосовно того, чи буде фінансуватися дефіцит бюджету України у 2024 році, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») радник президента України з економічних питань Олег Устенко.
За його словами, наступного року планується дефіцит на рівні 40 мільярдів доларів, 29 з яких – надходження від міжнародних партнерів і союзників, і якщо підтримка від інших країн зменшиться або зникне, «гроші брати немає звідки».
«За розрахунками Міністерства фінансів, цифра (дефіциту – ред.) 29 мільярдів доларів. Але треба розуміти, що 29 мільярдів – це три чверті від загального дефіциту. Тобто, це те, що зараз викликає таку «нервозність», якщо хочете, з боку Міністерства фінансів. І це дійсно не лише (надходження – ред.) від Сполучених Штатів Америки, це й з інших джерел», – сказав Олег Устенко.
Однак, за його словами, є висока ймовірність того, що і Євросоюз, і США знайдуть механізми для продовження фінансування дефіциту бюджету України, спричиненого російською агресією.
«Є «колосальна нервозність» стосовно того, чи буде фінансуватися дефіцит бюджету, чи ні. Але я впевнений, що буде ухвалене рішення з боку Європейського союзу, і ось ці 50 мільярдів доларів, які виділено для України у вигляді Ukraine Facility programme, вони все ж таки будуть проголосовані. А з тих 50 мільярдів, які розраховані на 2024-2027 роки, 18 мільярдів доларів буде використано для фінансування дефіциту на наступний рік. США, в тій чи іншій формі, зможуть підтримати Україну саме по напрямку фінансування дефіциту. Ймовірність цього достатньо висока», – заявив економіст.
Олег Устенко каже, що альтернативи допомозі від партнерів і союзників немає. Відтак, можуть бути скорочені видатки на галузі, що не стосуються оборони і безпеки. За його словами, усі доходи держави нині витрачаються саме на оборону.
«Гроші брати немає звідки. Немає зовсім ніяких джерел фінансування дефіциту державного бюджету. Ми перебуваємо у стані війни, це означає, що ми не можемо вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу, вони закриті для нас. У нас все до останньої копійки, що заробляється всередині країни у вигляді податків і зборів, воно повністю, до останньої копійки, йде на безпеку й оборону. Все решта, не військового і не оборонного характеру, складає оцей дефіцит. Дефіцит треба фінансувати», – розповів радник.
Провідні представники адміністрації Джо Байдена 7 листопада закликали Конгрес схвалити прохання президента США щодо прямої бюджетної підтримки України. У листі до Конгресу міністр фінансів Джанет Єллен, міністр оборони Ллойд Остін, держсекретар Ентоні Блінкен та адміністраторка USAID Саманта Пауер заявили, що запит на 11,8 мільярда доларів «нерозривно пов’язаний з успіхом України на полі бою у спротиві незаконному вторгненню Росії».
За їхніми словами, ці кошти призначені для підтримки функціонування уряду й економіки, тоді як Україна зосереджує свої ресурси на обороні.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.
Проте спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступав за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю. Палата представників США 2 листопада схвалила окремо пакет військової допомоги Ізраїлю на 14,3 мільярда доларів. Допомога Україні в цей законопроєкт не увійшла.
Президент США Джо Байден заявив, що ветує цей законопроєкт, бо виступає проти розділення допомоги. Сенат США не підтримав законопроєкт про допомогу Ізраїлю без України.
Наприкінці жовтня американське видання Politico повідомило, що європейські топпосадовці збираються вирушити до Сполучених Штатів Америки, щоб переконати тамтешній політикум і бізнес у користі від подальшої підтримки України. Це відрядження, про яке повідомило Politico з посиланням на міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, планується на тлі закликів деяких законодавців Республіканської партії США скоротити військову та фінансову допомогу Україні.
Опитування: 9% українців вважають Сталіна великим вождем, цей показник зменшується
Лише 9% опитаних українців вважають Сталіна великим вождем. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 29 вересня до 9 жовтня 2023 року.
За даними соціологів, кількість респондентів, які дотримуються такої думки, зменшується – наприклад, у 1991 році відразу після проголошення незалежності України таких було 27%. Далі цей відсоток зростав і у 2002 таких було майже 40%. У 2021 році так вважали 16%, а у 2019 – 26%.
Опитування, проведене у вересні-жовтні 2023 року, свідчить про те, що 72% респондентів не вважають Сталіна великим вождем, ще 18% вагаються.
Соціологи наголошують, що ставлення до постаті Сталіна є одним з показників, що характеризують рівень декомунізації у суспільстві. КМІС час від часу ставить запитання щодо ставлення до Сталіна у різних формулюваннях. В останньому дослідженні соціологи запитували, чи вважають респонденти Сталіна великим вождем.
Розвідка Британії: втрата кількох С-400 змусить РФ перерозподілити ЗРК із віддалених частин країни
Розвідка Великої Британії заявляє, що після повідомлень минулого тижня про втрату Росією кількох зенітно-ракетних систем С-400 (SA-21 за кодифікацією НАТО) новий аналіз свідчить про те, що «для збереження покриття над Україною» Росії, ймовірно, доведеться перерозподілити ЗРК, які зазвичай захищають віддалені частини Росії.
«Основні російські ЗРК великої дальності, такі як SA-21 (С-400 – ред.), здатні вражати цілі на відстані до 400 кілометрів. Вони розташовані в стратегічно важливих місцях, а також уздовж кордонів Росії, і переміщення систем майже напевно послабить позицію ППО Росії на її периферії», – йдеться в повідомленні.
У розвідці наголосили, що перерозподіл стратегічних засобів протиповітряної оборони ще більше продемонструє, як війна проти України «продовжує виснажувати збройні сили Росії й ускладнює її здатність утримувати базову оборону на своїй величезній території».
2 листопада розвідка Британії заявляла, що Росія, ймовірно, втратила чотири зенітні ракетні комплекси С-400 (SA-21 за кодифікацією НАТО) протягом останнього тижня.
Відомство вказує на повідомлення російських медіа від 26 жовтня про втрату трьох таких систем на окупованій частині Луганської області. Крім того, українські джерела повідомляли про ураження системи С-400 в Криму.
Українські Сили спеціальних операцій удень 17 жовтня підтвердили удари по російських військах в окупованому Бердянську та Луганську, які в тому числі знищили пускову установку ППО.
Також Збройні сили України повідомили про удар в ніч на 30 жовтня по стратегічному об’єкту протиповітряної оборони російських військ в окупованому Криму.
Війська РФ завдали удару по Херсону, є загиблий і постраждалі – влада
Російські війська завдали удару по Херсону, постраждали двоє людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Російська армія вдарила по Корабельному району Херсона. Попередньо, постраждали двоє людей. Одного чоловіка доставили до лікарні з травмою ноги», – йдеться у повідомленні.
Як уточнив начальник місцевої військової адміністрації Херсона Роман Мрочко, через російську атаку пошкоджені квартири у багатоповерхівках. Проте кількості пошкоджених помешкань він не назвав.
Згодом він повідомив, що внаслідок обстрілу є загиблий.
«Внаслідок обстрілу Корабельного району Херсона загинув 72-річний чоловік. Він отримав вибухову травму не сумісну з життям. Під час ворожої атаки перебував на балконі», – написав Мрочко у телеграмі.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Удар Росії по Краматорську і Біленькому на Донеччині, здійснений влітку цього року, є частиною підходу РФ, ціллю якого є поширити серед цивільних страх перебування поруч із військовими, заявила правозахисна організація Truth Hounds, яка документує воєнні злочини російської армії в Україні.
Truth Hounds презентувала розслідування російського удару по Краматорську і Біленькому на Донеччині 27 червня 2023 року, внаслідок якого загинули 13 людей, зокрема письменниця і документаторка організації Вікторія Амеліна, і ще понад 60 – були поранені.
Правозахисники заявили, що розслідувана атака на Краматорськ і Біленьке – «це окремий інцидент у загальному патерні дій російської армії, про який вже можна говорити, як про встановлений».
«Він полягає в атаках на часто законні військові цілі, які сплановані й здійснені таким чином, щоб супутньо постраждало якомога більше цивільних. Мета цього підходу полягає у поширенні серед цивільних страху перебування поруч із військовими. Для розколу українців, спрямованого на маргіналізацію війська і відділення його від інших частин суспільства», – йдеться у звіті.
Серед інших таких ударів в організації назвали удар 4 липня цього року крилатою ракетою «Іскандер-К» по місту Первомайський Харківської області, тоді ракета влучила неподалік церемонії прощання із загиблим військовослужбовцем спецпідрозділу «Кракен»; удар «Іскандер-К» 19 серпня 2023 року по будівлі Чернігівського драматичного театру; удар «Іскандер-М» 5 жовтня 2023 року по селу Гроза на Харківщині, де місцеві жителі зібралися на перепоховання односельця військового, внаслідок удару загинули 59 цивільних осіб.
Щодо удару по Краматорську і Біленькому в червні цього року, то команда документаторів і розслідувачів встановила, що напад завдала 47-а ракетна бригада 8-ої загальновійськової армії ЗС РФ під командуванням полковника Віталія Бобиря, застосувавши крилаті ракети «Іскандер-К». «Цю атаку слід кваліфікувати як воєнний злочин у вигляді невибіркового нападу», – йдеться в заяві організації.
У Truth Hounds повідомили, що для встановлення цих даних зібрали 22 свідчення очевидців і потерпілих, зокрема тих, кого до цього не опитували взагалі, а також дослідили характер руйнувань і місць влучання під час польової місії, провели OSINT-розвідку і проаналізували практики застосування міжнародного гуманітарного і кримінального права.
В організації зауважили, що після опитування десяти очевидців і постраждалих з-поміж відвідувачів закладу, що постраждав під час атаки РФ, і чотирьох співробітників Ria Lounge, які були на робочій зміні в день атаки, було встановлено, що в той день в кафе тривалий час на організованому приватному заході перебували до 40 військовослужбовців одного з підрозділів ЗСУ, включно з представниками його командування.
«Захід був запланований за місяць до дня проведення і розділений на дві частини: візит перших відвідувачів з-поміж військовослужбовців був запланований на 13:00, а друга група мала прибути о 19:00. В обох випадках йшлося про групи по 20 осіб кожна. Однак не всі свідки були одностайні в тому, що друга група військових, що мала прибути ввечері, взагалі з’явилася того дня у закладі. Паралельно, в той самий час, ще один захід мав проводитися в селищі Біленькому, в місцевому закладі «Лагуна», розташованому на розі вулиць Бєляєва і Софіївської. Друга ракета влучила за десять метрів від цього закладу», – йдеться в повідомленні.
Попри присутність великого відсотка українських військовослужбовців серед відвідувачів Ria Lounge у вечір нападу, цю подвійну атаку на Краматорськ і Біленьке слід кваліфікувати як воєнний злочин у вигляді невибіркового нападу, наголошують правозахисники. Вони пояснюють, що міжнародне гуманітарне право забороняє невибіркові напади, які супутньо потягнуть за собою втрати життя серед цивільного населення.
«Об’єкт, який було уражено, був розташований у густонаселеному районі великого міста і використовувався як цивільними, так і військовими. Єдиними об’єктами, ураження яких могло бути законним, були українські військовослужбовці. Той факт, що ціль атаки була не статичною, а рухомою, мав змусити атакувальника здійснювати ретельний контроль за ціллю. Однак цього, як з’ясували розслідувачі Truth Hounds, росіяни не зробили. Факт застосування крилатої ракети, зброї з високою руйнівною силою, свідчить, що виконавець знав про можливі наслідки й не бажав уникати надмірної шкоди, яку могла завдати (і таки завдала) ця атака», – наголосили у Truth Hounds.
Російські війська ввечері 27 червня завдали ударів по центру Краматорська й обстріляли приватний сектор Біленького біля Краматорська, внаслідок чого загинули 13 людей і понад 60 – були поранені.
Згодом Служба безпеки України повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську 27 червня. За даними відомства, коригувальником є житель Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства, дистанційно завербований російським ГРУ.
Стан потерпілих внаслідок російського обстрілу цивільного судна на Одещині – задовільний: одного ушпиталили, і наразі розглядається питання його повернення на судно, а двоє інших постраждалих, після надання медичної допомоги, залишилися на місці. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповіла керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
«Обстріл відбувся внаслідок активності тактичної авіації ворога в акваторії Чорного моря. Літаки Су-34, Су-35 ті, які досить регулярно здійснюють обліт цієї акваторії, вони відстежують ситуацію надводну. І оскільки корабельне угруповання ворога затиснуте у східному районі Чорного моря через активність авіації ворог збирає інформацію. Але не тільки збирає інформацію, а й несе отакі уражаючі елементи як, зокрема, протирадіолокаційні ракети. Так відбулося влучання під час повітряної тривоги», – сказала Гуменюк.
За її словами, була зафіксована активність ворожої авіації, вихід на пускові рубежі, сили РФ спрямували ракету Х-31П (це протирадіолокаційна ракета.)
«Зрозуміло, що ворог намагався поцілити по узбережжю, очевидно, але в момент заведення судна в порт влучив безпосередньо у надбудову судна. Очевидно, там, де працювала радіолокаційна станція. Саме через це, що влучання відбулося в безпосередній близькості до рубки ходового містка, де перебував лоцман, він і загинув. Той лоцман, який проводив судно у порт – громадянин України і співробітник Адміністрації морських портів України. І три члени екіпажу зазнали поранення – громадяни Філліпін», – уточнила Гуменюк.
Вона додала, що саме судно несе прапор Ліберії – тобто це територія іншої держави, «фактично атакована росіянами».
Протирадіолокаційні ракети, каже керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України, дуже складно вловити. «Вони частіше глушаться і тоді вже зникають з радарів шляхом падіння, але все одно несуть уражаючий елемент», – зауважила вона.
8 листопада на Одещині під російський обстріл потрапило цивільне судно під прапором Ліберії, повідомило Оперативне командування ЗСУ «Південь». У російському Міноборони цієї інформації не коментували.
Голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш заявив, що особисто поїде разом з поліцією на Авдіївський коксохімічний завод, щоб вмовити людей евакуюватись. Про це він розповів в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок).
За його словами, в єдиному уцілілому укритті заводу перебувають 17 місцевих жителів, які поки що не погодилися на евакуацію.
«Ці аргументи є. Ми їх вже обговорили з поліцією, з волонтерами. Життя дорожче, а люди в таких умовах трошки «плавляться» і втрачають реальність. На жаль, у нас немає механізму примусової евакуації дорослого населення. На жаль, (люди з заводу – ред.) відмовляються виїжджати. Сьогодні особисто буду з ними спілкуватися. Попередньо поліції вони відмовили виїжджати з території заводу, з цього укриття. Впевнений, що знайдемо певні аргументи для того, щоб вони все-таки звідти виїхали, бо це дійсно може стати пасткою і для них», – сказав Барабаш.
Він зазначив, що в Авдіївці станом на ранок 9 листопада залишається 1542 людини. За його словами, люди записані на евакуацію у найближчі дні, 8 листопада з міста вивезли 28 людей.
Барабаш також каже, що зараз наступ російських сил на Авдіївку ускладнюється погодними умовами.
«Дощ і мряка, коли нема чистого неба. Погодні умови на нашому боці і це унеможливлює взагалі застосування броньованої техніки, колісної техніки. Звичайно, це трошки ускладнює роботу безпілотників і з нашого боку. Це в принципі зводить нанівець роботу цих самих систем. Плюс ми розуміємо, коли є чисте небо, то вони запускають «Орлани» – дрони оперативно-тактичного рівня, як розвідники. Вони коригують вогонь не тільки по позиціях, не тільки дорозі, а й по місту. Тому що вже було багато випадків, коли похолодало суттєво, люди запалюють буржуйки у своїх підвалах. «Орлани» відслідковують звідки йде дим – потім день-два і кидають туди КАБи. До речі, це також серйозно впливає на активність евакуації, бо люди записуються і дуже активно», – розповів він.
На уточнююче запитання, чи почалися бої за коксохімічний завод Віталій Барабаш повідомив, що напрямок російські сили штурмують і обстрілюють завод, але на самому Авдіївському коксохімі російських сил зараз немає. Також, з а його словами, на заводі не перебувають українські військові.
«Наші хлопці туди не заходять, бо це дійсно пастка. Можна різні аналогії проводити починаючи з Азовсталі, закінчуючи реаліями. На заводі є певні залишки технічних мастил, відпрацювань, не все вивезли. При влучанні чи бомби, чи ракети, чи артилерії воно горить. Дуже часто ми бачимо ці фото і відео з Авдіївського коксохімзаводу, який чорний дим стоїть. І перебувати там – це просто нереальна історія», – додав голова Авдіївської МВА.
Вранці 9 листопада у Генштабі ЗСУ заявили, що російські війська не полишають спроб оточити Авдіївку – українські захисники стійко тримають оборону та завдають противнику значних втрат.
Минулого місяця британська військова розвідка заявила, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.
2 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські військові можуть готуватися до чергової хвилі виснажливих піхотних атак на українські позиції в районі Авдіївки.
У РФ погрожують діями у відповідь, якщо G7 буде використовувати заморожені російські активи
У разі використання країнами «Групи семи» заморожених російських активів Москва зможе вдатися до дій у відповідь, заявив голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін.
«Країни G7 зробили щиросердне визнання, що хочуть поцупити заморожені активи РФ. У нашої країни виникають моральні та юридичні підстави для дій щодо активів країн G7, яких більше, ніж заморожених російських коштів», – написав він у телеграмі.
Спікер російської Держдуми назвав такий підхід щодо російських резервів «злочином».
Також, як пише Reuters, Мінфін Росії заявив, що держава не братиме участі в організації «обміну» заморожених активів, натомість залишивши це на розсуд гравців фінансового ринку.
Президент РФ Володимир Путін у середу підписав указ, який дозволяє іноземним інвесторам, кошти яких заморожені в Росії, використовувати їх для покупки заблокованих активів росіян за кордоном.
У жовтні робоча група з питань російських еліт, довірених осіб та олігархів (REPO), створена «Групою семи», заявила про заморожені російські активи на близько 280 мільярдів доларів.
У Державному департаменті заявляли, що Сполучені Штати та їхні європейські партнери шукають можливості використати заморожені російські активи для відновлення України.
Служба безпеки України заявила про викриття української консулки, яка «допомагала» нелегалам з «терористично ризикових» країн Азії переїхати до ЄС.
Як повідомляє пресслужба відомства, перебуваючи на посаді в дипломатичній установі, вона за гроші пропонувала громадянам з декількох південноазійських держав незаконно виїхати до Євросоюзу, транзитом через територію України.
За даними СБУ, консулка оформлювала своїм клієнтам візи для в’їзду до України під виглядом студентів українських закладів вищої освіти, вартість цієї «послуги» – до 3 тисяч доларів.
У відомстві зазначають, що до своєї діяльності фігурантка залучила двох іноземців, які підшукували клієнтів, домовлялися з ними про «умови поїздки» та передавали гроші організаторці «схеми». За наявними даними, цими «послугами» скористалося до 900 людей.
Як встановило розслідування, посадовиця прийняла присягу держслужбовця ще у 1995 році після закінчення інституту в Москві. Потім працювала у різних держустановах та приватних компаніях в Україні, а з 2007 року – в органах МЗС.
Наразі консульці повідомлено підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене організованою групою). Вирішуються питання про обрання жінці запобіжного заходу, відсторонення від займаної посади та накладення арешту на її майно. Крім того, спільників консулки планують оголосити в міжнародний розшук.
У МЗС України заявили про «нульову толерантність» до корупції.
«Корупційні дії цієї консульської посадової особи зраджують роботу сотень українських консулів, які в складних умовах самовіддано захищають інтереси наших громадян в режимі 24/7. Підозрювану вже відкликали із закордонного відрядження», – повідомляють у пресслужбі дипломатичного відомства.
У МЗС кажуть про «повне сприяння слідству, аби всі винні понесли найсуворіше покарання», для унеможливлення подальших зловживань в міністерстві «посилили контроль за видачею українських віз в усіх дипломатичних установах».
«У кого автомат, той і має рацію»: криміногенна ситуація в окупації
Якою є криміногенна ситуація на окупованих територіях півдня України? Хто і які злочини скоює проти місцевого населення? Хто працює в окупаційній поліції і чи звертаються туди люди за допомогою? Докладніше про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Українські діти заплатили високу ціну» – HRW про вплив війни на освіту в Україні
Війна Росії проти України має величезний негативний вплив на добробут і освіту дітей: тисячі шкіл і дитсадків були зруйновані, а мільйони молодих людей позбавлені доступу до освіти, йдеться у звіті правозахисної організації Human Rights Watch (HRW), опублікованому 9 листопада.
У документі, що складається з 71 сторінки, під назвою «Танки на дитячому майданчику» йдеться про те, що, за даними українського уряду, 3790 навчальних закладів були знищені або пошкоджені по всій Україні з 24 лютого 2022 року, коли Росія почала неспровоковане і незаконне вторгнення в Україну.
У звіті, який фокусується на Київській, Харківській, Чернігівській і Миколаївській областях України, вказано, що школи і дитячі садки зазнавали авіаударів, обстрілів і навіть атак касетними бомбами – типом боєприпасів, заборонених у 112 країнах через його руйнівний вплив на цивільне населення. Серед країн, які їх заборонили, немає Росії й України.
Крім того, у звіті HRW йдеться про те, що російські війська регулярно грабували українські навчальні заклади, які потрапляли під їхній контроль, – акт, який вважається воєнним злочином.
«Українські діти заплатили високу ціну в цій війні, тому що атаки на освіту – це атаки на їхнє майбутнє», – сказав Г’ю Вільямсон, директор відділу Європи і Центральної Азії HRW.
«Міжнародне співтовариство має засудити пошкодження і руйнування шкіл в Україні й пограбування російськими військами», – додав Вільямсон під час презентації звіту.
HRW зібрала дані про 50 навчальних закладах у чотирьох регіонах, опитавши майже 90 керівників шкіл, місцевих чиновників і очевидців.
У звіті йдеться про те, що окупаційні російські війська позбавили окупованих навчальних закладів майже всього – комп’ютерів, телевізорів, інтерактивних дошок і навіть систем харчування, водночас систематично знищуючи все, що не було розграбоване, і залишаючи на стінах ненависницькі написи щодо українців.
«Більшість країн світу, включно з членами Європейського союзу і НАТО, зобов’язалися захищати освіту від нападів, і вони повинні допомогти Україні досягти цієї мети, – сказав Вільямсон. – Українські діти мають таке ж право на освіту, як діти в інших країнах, і, попри війну, це важливе право має бути захищене».
У звіті міститься заклик до міжнародних донорів і гуманітарних організацій підтримати зусилля українського уряду щодо якнайшвидшого відновлення шкіл.
У ВМС повідомили, скільки російських кораблів чергують у Чорному морі
У Чорному морі станом на ранок 9 листопада перебувають три російські кораблі, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України. Як свідчать дані ВМС, носіїв крилатих ракет «Калібр» серед них немає.
За повідомленням, в Азовському і Середземному морях перебуває по одному російському кораблю. Носії крилатих ракет «Калібр» тут теж відсутні.
Напередодні вранці у ВМС повідомляли, що Росія вранці вивела на бойове чергування у Чорне море три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до 24 ракет.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Протягом доби війська РФ завдали два ракетних удари. Вночі ракету збили на Дніпропетровщині
Протягом минулої доби російські війська завдали два ракетних удари по Україні, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив, що вночі над Дніпровським районом українські захисники знищили російську ракету.
Вночі 9 листопада оголошувалася повітряна тривога в Дніпропетровській, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
РФ штурмує Авдіївку, все ближче до заводу. Фейки про Залужного. Економічна криза 2024
- Керівник розвідки Естонії каже, що російські війська намагатимуться захопити Авдіївку до кінця року, але ЗСУ чинять організований опір. Тим часом кореспондент Радіо Свобода, який працює у місті, повідомляє, що в Авдіївці безперебійно точаться бої і армія Росії намагається штурмувати позиції українських військ. Про одну із найгарячіших ділянок фронту на карті України – говоримо далі.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- Без фінансової підтримки від країн-партнерів Україні може загрожувати економічна криза. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко. Йдеться про ймовірну дірку у бюджеті, що складатиме 29 мільярдів доларів. Звідки Київ планує брати гроші та наскільки ці загрози серйозні?
- В Оперативному командуванні «Південь» заявляють, що на Одещині під російський обстріл потрапило цивільне судно під прапором Ліберії. Російські сили вдарили протирадіолокаційною ракетою Х-31П у напрямку одного з портів Одещини. Повідомляється, що є загиблі та поранені. З'ясуємо усі деталі цього інциденту.
- У Центрі протидії дезінформації кажуть, що у мережі вірусяться багато фейкових відео, у яких головнокомандувач ЗСУ Залужний начебто закликає громадян виходити на мітинги проти чинної влади та «просить не дарувати йому подарунки» на тлі загибелі свого помічника Геннадія Частякова. Наскільки такі фейки популярні, чим вони небезпечні та головне - як не потрапити на гачок дезінформації – детально розпитаємо у тих, хто з такими явищами бореться.
Росія за добу війни втратила понад тисячу військових – Генштаб ЗСУ
У повномасштабній війні проти України Росія втратила близько 308 720 своїх військових, за останню добу – 1080, повідомляє вранці 9 листопада Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ в Генштабі ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 5316 (15 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 10014 (+18)
- артилерійські системи – 7475 (+36)
- РСЗВ – 875 (+3)
- засоби ППО ‒ 577 (+5)
- літаки – 322
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5593 (+26)
- крилаті ракети ‒ 1557(+1)
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 9853 (+39)
- спеціальна техніка ‒ 1059 (+5).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 3 листопада підтвердили загибель 35 780 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
Читайте також: Розвідка Британії про втрати РФ біля Авдіївки: кілька тисяч особового складу, 200 одиниць бронетехніки
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Блінкен у Сеулі провів переговори щодо Північної Кореї та її військової співпраці з Росією
Посилення напруженості на Корейському півострові, підозра у співпраці Північної Кореї з Росією у війні проти України та занепокоєння щодо зростаючої наполегливості Китаю стали головними питаннями порядку денного Держсекретаря США Ентоні Блінкена в Південній Кореї.
У Держдепі повідомили, що Блінкен розпочав свої переговори в Сеулі із зустрічі з радником з національної безпеки Південної Кореї Чо Те Йонгом – вони обговорили зростаючу загрозу з боку Північної Кореї та ймовірне постачання нею військового обладнання та боєприпасів Росії.
Сторони обговорили важливість співпраці США та Південної Кореї для вирішення глобальних викликів, у тому числі «нестабільності на Близькому Сході», сказав речник департаменту Метью Міллер.
Як повідомляє агенція АР, Блінкен також провів подібні обговорення з президентом Південної Кореї Юн Сук Йолем і міністром закордонних справ Пак Джином.
Держсекретар США перебував у Сеулі для переговорів з керівництвом Південної Кореї після зустрічі міністрів закордонних справ «Групи семи» в Японії.
Ще до прибуття Блінкена офіційне інформаційне агентство Північної Кореї – Корейське центральне інформаційне агентство – засудило візит, а також візит міністра оборони США Ллойда Остіна, який їде до Сеула наступного тижня, описавши їх як «розпалювачів війни», що ведуть до «нової війни».
Напруженість між Кореями досягла найвищої точки в останні роки, оскільки темпи випробувань зброї Пхеньяном і спільних військових навчань Південної Кореї та Сполучених Штатів посилилися.