«Але в разі віднайдення родичів, людей, які є близькими для неї, цей процес дозволяє оперативно передавати цю дитину у свою кровну сім’ю. Тож під опікою і піклуванням у нас 380 дітей в 15-ти регіонах Росії», – заявила вона.
При цьому Львова-Бєлова стверджує, що російські сім’ї не всиновлюють депортованих з України дітей.
«У нас усиновлення жодного немає. У нас є опіка і піклування (опека и попечительство – ред.). Це – різні форми. Вони принципово відрізняються одна від одної», – додала дитяча омбудсменка РФ.
Відповідно до звіту ОБСЄ, інформація щодо усиновлення є неправдивою. Джерела організації в Росії зазначають, що самі росіяни «активно зацікавлені» у влаштуванні дітей з України у сім’ї. За даними організації, російські сім’ї, які хочуть взяти під опіку дитину з України, мають проходити спеціальні патріотичні курси. Для них також існують «фінансові стимули» коштом місцевих і регіональних бюджетів. Пріоритетнішим варіантом вважається всиновлення дитини, яка опинилася в Росії без опіки рідних. Таким дітям можуть змінювати імена, прізвища, а також дати і місця народження дитини – це значно ускладнює їхній пошук для повернення додому.
В ОБСЄ зазначають, що у деяких регіонах прийомним батькам виплачують 300 тисяч рублів одноразової допомоги. Важливо зауважити також, що в травні 22-го року Москва спростила отримання українцями російського громадянства, бажання дітей, як твердять в ОБСЄ, під час цього процесу не завжди враховується. Редакція Радіо Свобода не володіє інформацією про те, з яких причин Львова-Бєлова заявила, що українських дітей не всиновлюють.
У Генштабі ЗСУ повідомили про безуспішні штурми військ РФ на шести напрямках
Російські війська вели безуспішні штурмові дії на Куп’янському, Лиманському, Авдіївському, Бахмутському, Мар’їнському, Шахтарському напрямках, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Протягом минулої доби відбулося 78 бойових зіткнень.
За даними штабу, противник без успіху проводив штурми біля населеного пункту Синьківка Харківської області – українські захисники відбили 6 атак, біля Новоєгорівки на Луганщині, а на Донеччині у районах населених пунктів Керамік, Степове, Авдіївка, Сєверне, Первомайське – відбито 10 атак, Мар’їнки та Новомихайлівки – відбито понад 20 атак, а також біля Старомайорського та південніше Пречистівки.
«На Бахмутському напрямку наші воїни відбили близько 30 атак противника в районах Богданівки, Хромового, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. В свою чергу, Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах», – йдеться у повідомленні.
Водночас Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, завдають російським військам втрат в живій силі та техніці, виснажують їх вздовж всієї лінії фронту.
Протягом минулої доби українська авіація завдала 12 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння, військової техніки та 3 по зенітно-ракетних комплексах противника.
У ISW зробили припущення, як Путін буде використовувати війну у своїй президентській кампанії
Російський президент Володимир Путін у своїй передвиборчій компанії уникатиме теми війни, це може збільшити подальші інформаційні витрати Москви щодо війни в Україні, вважають в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Проте занепокоєння в Кремлі та «Єдиної Росії» щодо внутрішньої підтримки війни не свідчить про те, що домінування партії «Єдина Росія» чи Путіна в російській політиці стикається з закономірною загрозою на майбутніх президентських виборах. Ця підготовка кампанії, якщо вона відбудеться, подвоїть відмову Путіна налаштувати російське суспільство на воєнний стан і може збільшити інформаційні витрати, необхідні для підтримки довгострокових військових зусиль в Україні», – йдеться у звіті.
Напередодні видання «Медуза», посилаючись на близькі до Кремля джерела, повідомило, що російський президент Володимир Путін уникатиме зосередження своєї президентської кампанії 2024 року на війні в Україні, а зосередиться на нібито стабільності Росії та критиці Заходу. За даними видання, президентська кампанія має на меті зобразити Путіна як лідера, який зробив Росію «острівком спокою». Джерело Meduza також повідомляло, що кампанія обговорюватиме війну в Україні лише за умови «дуже серйозного [російського] успіху» на фронті, а не продовження «позиційної війни».
Повідомляється, що Путін готується оголосити про свою передвиборчу кампанію цього місяця.
У ISW зауважують, що підтримувана Кремлем партія «Єдина Росія» також усвідомила, що використання війни в Україні у своїх виборчих кампаніях напередодні виборів до Держдуми у вересні 2023 року було неефективним і контрпродуктивним.
Путін уперше став президентом у 2000 році і залишається ним уже чотири терміни (з перервою на 2008-2012 рр). Балотуватися на п’ятий термін йому дозволяють ухвалені за ініціативою самого Путіна поправки до Конституції. Як зазначає Reuters, вже зараз Путін править країною довше, ніж будь-хто за останні сто років, за винятком Йосипа Сталіна.
«Залужний вголос сказав те, що на фронті говорять постійно»: Володимир Ращук із позивним «Артист»
Яких змін потребує українська армія? Чи дійсно ситуація на фронті є патовою? Як на передовій оцінили звільнення командувача ССО без відома Валерія Залужного? На ці запитання в етері програми Свобода Live відповів Володимир Ращук, позивний «АРТИСТ», офіцер секції S3, 3-го батальйону «Свобода» бригади оперативного призначення «Рубіж» НГУ.
Також військовий розповів про моменти, які його найбільше дратують в сучасній армії та поділився своїм баченням України як мілітарної держави.
Дитяча омбудсменка РФ каже, що не отримувала документів від МКС щодо свого арешту
Уповноважена президента РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова в інтерв’ю по телефону проєкту Радіо Свобода «Ти як?» заявила, що ніяких документів від Міжнародного кримінального суду у Гаазі щодо свого арешту не отримувала.
«У мене немає жодного офіційного документа. Я не розумію, на чому базується обвинувачення. Жодного ні запиту, ніякого документа до мене не надходило. Я знаю про цей ордер із засобів масової інформації. І для мене це дещо дивно, тому що, якщо це серйозна організація, то, як мінімум, мали би мене про це сповістити і, як мінімум, запитувати якісь документи чи ще щось, попри те, що Росія не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду», – сказала Львова-Бєлова.
17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) видала ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
«Марія Львова-Бєлова, як стверджується, несе відповідальність за воєнний злочин у вигляді незаконної депортації населення (дітей) і незаконного переселення населення (дітей) з окупованих територій України до Росії», – повідомила пресслужба МКС.
Президент Міжнародного кримінального суду Пйотр Гофманський раніше заявляв, що, хоча судді МКС видали ордери на арешт Путіна і Львової-Бєлової, міжнародне співтовариство має забезпечити їхнє виконання, адже суд не має власної поліції для цього.
У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
За інформацією української влади, від початку агресії проти України Росія депортувала 20 тисяч українських дітей, але реальна цифра «набагато більша», стверджує президент Володимир Зеленський.
Війська РФ обстріляли центр міста Семенівка на Чернігівщині – ОВА
Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус у ніч на 9 листопада повідомив, що під обстріл військ РФ потрапила центральна частина міста Семенівка.
«Семенівка. Обстріл центра. Попередньо – без жертв. Працюють всі служби. Черговий обстріл цивільних обʼєктів», – написав Чаус у Telegram.
Інших деталей посадовець не вказав.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, в тому числі Чернігівщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія хоче викупити продані іншим країнам двигуни до бойових вертольотів через брак запчастин – WSJ
Міноборони Росії намагається заповнити нестачу своїх ресурсів за рахунок викупу у країн-партнерів комплектуючих до військової техніки, які Москва раніше продала, пише The Wall Street Journal.
Йдеться, за даними видання, про Пакистан, Єгипет, Білорусь і Бразилію, яким Росія в різні роки продала запчастини до різних видів військової техніки, яка є на озброєнні в цих країнах.
Як приклад джерела WSJ наводять Єгипет, у якого Росія планує викупити 150 раніше проданих двигунів до бойових вертольотів Мі-8 та Мі-17. Переговори щодо повернення російська сторона почала вести ще у квітні 2022 року, коли РФ під час бойових дій в Україні втратила близько 100 вертольотів.
Співрозмовники видання, знайомі з переговорами, стверджують, що Росія в обмін на повернення двигунів пропонувала Каїру пробачити заборгованість з оплати колишніх поставок зброї, а також продовжити постачати Єгипту пшеницю і не відкликати своїх військових радників.
Також єгипетська сторона мала передати РФ 40 тисяч ракет для РСЗВ, але ця угода зірвалася через втручання США.
Проте домовленість про повернення 150 двигунів для бойових гелікоптерів, уточнюють джерела видання, може бути виконана вже у грудні 2023 року.
Співрозмовники WSJ також стверджують, що Росія запросила у Пакистану чотири двигуни до раніше проданих транспортно-бойових вертольотів Мі-35М, у Білорусі – шість двигунів до Мі-26, а у Бразилії – 12 двигунів від списаних Мі-35М.
У коментарі виданню представники МЗС Бразилії заявили, що відмовилися від угоди із РФ. Інформації про те, чим на запити Росії відповіли в Пакистані та Білорусі, у WSJ немає.
Про те, що російські державні оборонні підприємства викуповують назад продані Індії та М’янмі комплектуючі для військової техніки, писало раніше і агентство Nikkei. Журналісти виявили у митних базах записи про викуп російськими підприємствами деталей для танків і ракет, раніше проданих азійським партнерам. Так, на початку грудня 2022 року «Уралвагонзавод» викупив у армії М’янми 200 камер для танків і 6775 оптичних прицілів на суму 24 млн дол.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни запровадили санкції проти оборонних підприємств РФ, заборонивши постачання іноземних комплектуючих для російської військової техніки. Проте російські виробники озброєння знаходять способи обходити санкції, налагоджуючи постачання необхідних компонентів через треті країни, переважно держави Центральної Азії.
Україна підготувалася до рішення Євроради щодо переговорів про членство в ЄС – Зеленський
Президент України заявив, що Київ очікує рішення Європейської ради в грудні щодо переговорів про членство України в ЄС, і «ми вже підготувалися до цього рішення», додав Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні.
«Україна свою частину роботи виконує. Це наш топовий пріоритет. І я вдячний усім у нашій державі, хто допомагає цій нашій роботі. Звичайно, вже розуміємо, які наші кроки потрібні далі, щоб рухатися вже після рішення Європейської ради та наближати ключову мету – сам вступ нашої держави в ЄС. Українська свобода, українські інституції, наш спільний європейський дім ставатимуть тільки сильнішими», – сказав Зеленський.
За його словами, вже відбулися відповідні наради з представниками уряду та Верховної Ради щодо тих законопроєктів та реформ, які є в основі руху України у Євросоюз.
«І сподіваюсь, що Єврокомісія якнайшвидше почне реалізацію і своєї частини спільної роботи – оцінку відповідності законодавства України праву Європейського союзу», – додав Зеленський.
Він зазначив, що підписав указ про підготовку переговорного процесу із Європейським союзом: «Чіткі пункти, чіткі доручення. Ми підійдемо до очікуваних кроків абсолютно підготовленими».
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Україна планує офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС на початку 2024 року. За його словами, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня 2023 року, коли буде засідання Європейської Ради, «щоб отримати абсолютне чисте політичне рішення про початок переговорів щодо вступу в ЄС».
Уповноважена президента РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова запевняє, що депортованого з Маріуполя українського підлітка Богдана Єрмохіна ніхто виломіць не утримує і він зможе повернутися до родини. Про це вона сказала в інтерв’ю по телефону проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
(ПРИМІТКА: У березні Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт російської дитячої омбудсменки через примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії ).
«Його ніхто не утримував… Була зустріч з Богданом (після того, як його затримали на кордоні Росії і Білорусі – ред.), де ми сказали, що ми готові його передати. Але за всіма правилами – з документами, з усім. Тому що хлопчик – неповнолітній, перетинав з незрозумілими людьми кордон. І, звісно що, як відповідальна посадова особа я не могла цього дозволити. Після цього Богдан сказав, що він не хоче нікуди їхати, написав розписку про те, що він хоче залишитися в Росії. Це все задокументовано. Звісно, що насильно це зробити я ніяк не могла. Після цього розпочалася хвиля, що нібито він знову збирається їхати. І, загалом, останні новини такі, що ми зв’язалися з його сестрою, яка повинна приїхати його забрати. Зараз оформлюються документи. Тому що хлопчик – неповнолітній. Ви ж самі прекрасно розумієте, що за всіма правилами вона повинна бути його опікуном. Оскільки Богдан зараз дуже активно хоче повернутися до своєї рідної сестри, ми, звісно, це все підтримуємо і всіляко цьому сприяємо. На сьогодні досягнуто домовленостей зі спрощеного порядку документів з Московською областю. І я дуже сподіваюся, що наступного тижня ця зустріч відбудеться і Богдан поїде додому», – сказала Львова-Бєлова.
За її словами, напередодні відбулася розмова із сестрою хлопця.
«Тепер усе залежить від неї, коли вона зможе приїхати в Москву, але дуже сподіваємося, що це буде наступного тижня», – сказала Львова-Бєлова.
На запитання щодо повістки хлопцеві на службу в армії уповноважена президента РФ з прав дитини сказала, що це винятково слова хлопця.
«По-перше, він є студентом коледжу, це дає відстрочку від армії, і ніяка повістка в армію в принципі, за російським законодавством, йому прийти не може… Як може прийти повістка в армію до повноліття? Ви самі себе чуєте, ні? Поки йому немає 18-ти років, ніяка повістка… у нас діти в армію не призиваються. Жодна повістка прийти не може. Другий момент: він вчиться в коледжі очно, це дає йому відстрочку від армії, ніякої армії до 18 років у нього точно не буде», – зазначила Марія Львова-Бєлова.
Вивезеного до Росії із окупованого Маріуполя у 2022 році та поміщеного під опіку підлітка Богдана Єрмохіна затримали на кордоні з Білоруссю під час спроби повернутися в Україну. Таке повідомлення з’явилося у російських ЗМІ 4 квітня. Про те, що силові структури РФ затримали 17-річного хлопця на кордоні з Білоруссю, коли він намагався повернутися в Україну, заявляла і сама Львова-Бєлова.
Юристка Катерина Бобровська, яка називає себе адвокаткою Єрмохіна в Україні, повідомила проєкту проєкту Радіо Свобода «Ти як?», що хлопець вже декілька разів намагався утекти з РФ, але безуспішно, а виїхати з Росії офіційно він не може – на це немає згоди російських посадовців.
Також адвокатка повідомила, що Богдан отримав повістку, щоб з’явитися у військкомат Московської області. На її думку, хлопця можуть мобілізувати і відправити на війну проти України – як тільки він стане повнолітнім. А виповнюється Богданові 18 років 19 листопада 2023 року.
У Мінреінтеграції України заявляють, що з вимогою повернути Богдана в Україну було направлено чотири офіційні листи. «Прошу міжнародних лідерів допомогти у поверненні нашого хлопця, якого незабаром змусять воювати проти своєї ж країни», – заявила віцепрем’єрка Ірина Верещук.
Російські ЗМІ неодноразово повідомляли про те, що повістки в Росії надходять людям з інвалідністю, зокрема, такий документ отримав незрячий, повістку отримував також 12-річний школяр, її надсилали навіть на адресу померлої дитини.
Кошти США для України вичерпані на 96% – Білий дім
Близько 96% безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, яку Сполучені Штати виділили для України – вже використано. Про це, як передає «Голос Америки», заявив на брифінгу у Білому домі 8 листопада координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
«Якщо рахувати від загальної суми коштів, які були надані Україні з початку війни, а це понад 60 мільярдів доларів, і це не лише безпекова допомога, це економічна, фінансова допомога та гуманітарна допомога – ми використали приблизно 96% того, що залишилось», – сказав Кірбі.
Він закликав Конгрес США схвалити запит на додаткову допомогу для України.
«Міноборони має приблизно до 1,1 мільярда доларів для поповнення запасів до зими. Отже, ця злітно-посадкова смуга стає коротшою, і тому нам потрібно схвалити цей додатковий запит», – додав Кірбі.
Контрактники і добровольці не повернуться з армії РФ до кінця війни – Путін
Президент Росії Володимир Путін на зустрічі російськими блогерами та співробітниками ЗМІ, які пишуть про війну в Україні, заявив, що добровольці та контрактники, які беруть участь у бойових діях на території України, не повернуться додому до їхнього закінчення – незалежно від того, на який термін вони укладали договори з міністерством оборони або коли були мобілізовані.
Про це повідомив один із учасників зустрічі Олександр Сладков. Офіційна стенограма зустрічі не публікувалася.
Видання Сибір.Реалії зазначає, що юридично не відпускати контрактників можливо через відсутність указу про закінчення так званої часткової мобілізації, яку Путін оголосив у вересні 2022 року. Разом із указом була запроваджена заборона залишати місце служби військовим, які на той момент мали чинні контракти з міністерством оборони. Тепер же, судячи зі слів президента РФ, ідеться про всіх учасників бойових дій.
Серед підстав для звільнення зі служби залишаються поранення, хвороби, досягнення граничного віку або народження в родині третьої дитини.
У вересні голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов заявив, що не буде ротації мобілізованих – це означає, що призвані за мобілізацією теж будуть зобовʼязані перебувати в зоні бойових дій до їхнього закінчення. Це викликало бурхливе обурення у групах родичів та близьких мобілізованих, які регулярно звертаються до влади з проханням повернути військових із фронту та замість них набрати нових.
7 листопада в Москві родички мобілізованих, загалом близько 20 жінок, вийшли на мітинг до центру міста, виступивши проти необмеженого терміну перебування своїх близьких у зоні бойових дій в Україні.
Словаччина відмовилася виділяти Україні новий пакет військової допомоги на 40 млн євро – ЗМІ
Новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо відмовився схвалити виділення Україні чергового пакету військової допомоги на суму 40,3 млн євро, повідомило словацьке видання SME.
У свою чергу, агенція TASR повідомляє, що у новий пакет мали увійти чотири мільйони набоїв до стрілецької зброї, понад п’ять тисяч артилерійських снарядів калібру 125 мм, 140 ракет для комплексу ППО «Куб», який Словаччина передала Україні раніше, та вісім мінометів калібру 120 мм із боєприпасами для них.
Цей пакет був підготовлений ще за колишнього уряду, який змінився в результаті виборів. Новий прем’єр Фіцо заявив, що Словаччина більше не надаватиме Україні військову допомогу, обмежившись гуманітарною. Фіцо також проти перспективи вступу України в НАТО.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Словаччина передала Києву 13 пакетів військової допомоги на загальну суму 671 млн євро. Крім того, словацька сторона передала Україні близько десяти літаків МіГ-29.
Перед Глобальним самітом миру знадобиться ще одна зустріч радників із нацбезпеки – Жовква
Зустріч радників з національної безпеки у Мальті не була останньою перед Глобальним самітом миру», заявив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента України. Також він назвав нові країни, які доєдналися до обговорення української «мирної формули».
«У Мальті збиралися 56 держав і обговорили п’ять пунктів «формули миру». Радники із нацбезпеки, дипломатичні радники, представники МЗС – дуже предметна розмова, яка тривала весь день. Очевидно, нам доведеться провести ще одну зустріч радників з нацбезпеки, щоб обговорити решту п’ять пунктів, і після цього виходити на саміт «формули миру».
Фактчек: дзвонимо Львовій-Бєловій і питаємо про українських дітей у Росії та ордер МКС
Проєкту «Ти як?» ( Радіо Свобода) вдалося зв’язатися телефоном із уповноваженою президента РФ з прав дитини Марією Львовою-Бєловою, якій разом з президентом Росії Володимиром Путіним Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт за підозрою в депортації українських дітей. Журналісти зв’язалися із російською посадовицею у резонансній справі депортованого українського підлітка Богдана Єрмохіна, якого, за інформацією його української адвокатки, РФ відмовляється повертати в Україну і планує відправити в російську армію. Львова-Бєлова запевнила, що хлопця повернуть додому вже наступного тижня і відповіла на низку інших питань журналістів, зокрема і щодо ордера МКС.
З огляду на те, що Льова-Бєлова підозрюється міжнародною правовою інституцією у воєнному злочині проти громадян України і враховуючи той факт, що низка демократичних країн визнала російських посадовців такими, що поширюють пропаганду, редакція публікує розмову повністю, провівши фактчекінг озвучених заяв.
З огляду на суспільний інтерес, ми оприлюднюємо це інтерв’ю, у якому російська посадовиця розповіла, а також – промовчала про таке:
- Коли і за яких обставин депортованого з Маріуполя українського підлітка повернуть в Україну?
- Чи отримувала представниця президента РФ офіційні документи від МКС?
- Скільки українських дітей вивезла Росія з окупованих територій України?
- Скільки депортованих перебуває в сиротинцях РФ?
- Скільки дітей усиновили чи віддали під опіку в російські сім’ї? І чому для Львової-Бєлової було важливо озвучити цю відмінність в термінології?
Вивезеному з Маріуполя підлітку в Росії надіслали повістку до військкомату
У березні 2023 року Богдан Єрмохін спробував утекти з Росії до України; російські силовики зупинили його поблизу білорусько-українського кордону
17-річному українському підлітку Богдану Єрмохіну, який у 2022 році був вивезений до Росії з Маріуполя та поміщений під опіку, видали повістку до військкомату. Про це проєкту Радіо Свобода «Ти як?» розповіла юристка Катерина Бобровська, яка називає себе адвокаткою Єрмохіна в Україні. Інформацію російській службі Бі-Бі-Сі також підтвердила Ірина Рудницька, офіційна опікунка Єрмохіна в Росії.
Як заявила Бобровська, Єрмохіну призначили прийом у підмосковному військкоматі на грудень 2023 року, тоді йому вже буде 18 років. «Скоріш за все, його відправлять служити до російської армії», – вважає Бобровська.
Рудницька натомість стверджує, що йдеться не про призов, а про звіряння даних: «Він студент, і в нього відстрочка. І якщо що, строковики не беруть участь у СВО (російська офіційна назва війни проти України – ред.)».
І Ірина Рудницька, і прийомна мати Богдана, в родині якої хлопець виховувався до вступу до коледжу, незалежно один від одного сказали Бі-Бі-Сі, що за фактично зараз у Єрмохіна є лише російський паспорт. Формально це дає російській державі вважати хлопця військовозобовʼязаним. Однак Україна, так само як і міжнародне гуманітарне право, не визнають «паспортизацію, що здійснюється Росією, за фактом окупації». Тому з погляду України Єрмохін був і залишається громадянином країни, і будь-який призов його до російського військкомату є незаконним.
Богдан Єрмохін, який втратив обох батьків кілька років тому, до початку повномасштабної війни навчався у Маріуполі в металургійному коледжі, а його законним представником був директор навчального закладу. Невдовзі після того, як місто було окуповане, Єрмохіна вивезли на територію РФ і передали до прийомної родини в Підмосковʼї.
У березні 2023 року Єрмохін спробував утекти з Росії до України; російські силовики зупинили його поблизу білорусько-українського кордону. Омбудсмен Марія Львова-Бєлова, яка розповіла цю історію, наполягала, що те, що сталося, було провокацією і що Єрмохіна «намагалися виманити на територію України за допомогою маніпуляцій і погроз». Сам він не коментував інцидент незалежним джерелам.
Зеленський каже, що Україна має план, як боротися далі з силами РФ
Україна має план продовження боротьби проти російських військ, попри труднощі її поточного контрнаступу та зміщення уваги західних лідерів у бік конфлікту на Близькому Сході. Про це, виступаючи в інтерв’ю по відеозв’язку на конференції Reuters у Нью-Йорку, сказав президент України Володимир Зеленський. За його словами, українські Збройні сили все одно намагатимуться ще до кінця цього року досягти результату на полі бою, і досягнуть успіху, впевнений Зеленський.
Про конкретні цілі Зеленський не сказав, проте зазначив, що є «конкретні напрямки» розвитку наступу.
«У нас є мета, куди ми підемо, в якому напрямку вестимемо наступ», – наголосив Зеленський.
Він зазначив, що Україна, як і раніше, не готова обговорювати якісь компроміси з Росією, оскільки є жертвою агресії. На думку Зеленського, Росія може закінчити війну, вивівши свої війська із міжнародно визнаної території України.
Зеленський також прокоментував скептичні настрої щодо перспектив України у деяких колах на Заході. За його словами, позиція низки членів Республіканської партії США викликає у Києві стурбованість. Також, за словами Зеленського, деякі західні лідери вважають, що Україна має мало шансів на перемогу, оскільки її населення менше, ніж у Росії. Президент України не погодився з цим аргументом, заявивши, що українські втрати у війні набагато нижчі, ніж російські (незалежних підтверджених даних про втрати з обох сторін немає, Україна і РФ про свої втрати не повідомляють – ред.).
Днями президент Володимир Зеленський визнав, що ситуація на полі бою залишається дуже складною, але зазначив, що не вірить у те, що війна зайшла в «патову ситуацію». Він зазначив, що Україна не буде вести переговори з Росією, доки Росія повністю не піде з українських територій.
Раніше в статті у журналі The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що війна зараз переходить на новий етап «позиційної війни», а це може піти на користь Росії. За його словами, без посилення технологічної переваги «швидше за все, не буде глибокого і красивого прориву» проти сил РФ.
В Офісі президента розповіли, коли Україна розпочне переговори про вступ до ЄС
Україна планує офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС на початку 2024 року, повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
«Для нас дуже важливо і ми цього досягнемо – розпочати процес переговорів на початку наступного року», – сказав Ігор Жовква.
За його словами, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня 2023 року.
«100 % умов для початку переговорів щодо вступу України до ЄС ми виконаємо до середини грудня цього року, коли буде засідання Європейської Ради, щоб отримати абсолютне чисте політичне рішення про початок переговорів щодо вступу в ЄС», – заявив Жовква.
Унаслідок російського обстрілу загинув лоцман, поранені громадяни Філіппін – ОК «Південь»
На Одещині під російський обстріл потрапило цивільне судно під прапором Ліберії, повідомляє Оперативне командування ЗСУ «Південь».
«Продовжуючи терор цивільного судноплавства, ворог підступно вдарив протирадіолокаційною ракетою Х-31П у напрямку одного з портів Одещини з літаків тактичної авіації в Чорному морі. Ракета влучила в надбудову цивільного судна під прапором Ліберії в момент його заходу в порт. Три члени екіпажу, громадяни Філіппін, поранені, один з них ушпиталений. Лоцман загинув, ще один працівник порту зазнав поранення», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Цивільні судна дотепер не були прямими обʼєктами російських ракетних атак. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Укрїні
У ВР відмовились повідомити, куди і навіщо відряджали депутатів за кордон у 2023 році
У Верховній Раді відмовилися надати інформацію про закордонні відрядження всіх народних депутатів у 2023 році, пославшись на те, що документ, який «містив би запитувану інформацію, в Апараті ВР не створюється». Такий запит відправили журналісти «Схеми» (Радіо Свобода), досліджуючи питання обмеженого доступу ЗМІ до парламенту і висвітлення роботи народних депутатів.
«Схеми» надіслали запит до ВРУ з проханням надати копії документів, в тому числі розпорядження спікера Руслана Стефанчука щодо закордонних службових відряджень усіх народних депутатів, які вони здійснили протягом цього року. Через великий обсяг даних журналісти запропонували як опцію надати можливість персонально ознайомитися з документами. У відповідь в Апараті ВРУ спочатку продовжили розгляд запиту на 20 днів – через необхідність зібрати значну кількість даних, але згодом інформували, що документ, який «містив би запитувану інформацію в Апараті Верховної Ради не створюється».