Генштаб повідомив про кількість бойових зіткнень і відбиті атаки на фронті
Упродовж доби на фронті відбулося 57 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні 8 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав двох ракетних та 30 авіаційних ударів, здійснив 59 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. На жаль, є поранені серед цивільного населення. Також, російська федерація вчергове атакувала Україну, застосувавши керовану ракету Х-31. Ракетний удар було завдано по цивільному судну», – ідеться в повідомленні.
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною, відзначають у Генштабі.
«На Куп’янському напрямку окупанти вели безуспішні штурмові дії в районі Синьківки Харківської області, де наші воїни відбили шість атак… На Лиманському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районі Новоєгорівки Луганської області. Завдав авіаційного удару поблизу Спірного Донецької області… На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 22 атаки противника в районах Богданівки, Хромового, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Ворог завдав авіаційного удару поблизу Андріївки», – ідеться у зведенні.
Також, як указують українські військові, на Авдіївському напрямку «ворог за підтримки авіації вів безуспішні штурмові дії в районах населених пунктів Керамік, Степове, Авдіївка, Первомайське Донецької області, де Сили оборони відбили 11 атак».
Протягом доби авіація Сил оборони завдала шість ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та три – по зенітно-ракетних комплексах, а підрозділи ракетних військ уразили вісім артилерійських засобів, два склади боєприпасів, чотири райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, три засоби протиповітряної оборони, радіолокаційну станцію, три станції радіоелектронної боротьби та ще одну важливу ціль противника, вказано у вечірньому зведенні.
Урядовий квартал, як і розташована в ньому Верховна Рада, закриті для журналістів вже понад півтора року – від початку повномасштабного вторгнення. У парламенті є лише камери одного ЗМІ – державного телеканалу «Рада».
Таке рішення аргументують безпековими заходами – мовляв, це пов’язано «з високим рівнем небезпеки». Хоча деякі депутати і самі в режимі реального часу у соцмережах повідомляють, що відбувається на засіданнях, або ведуть стріми.
«Схеми» вирушили до урядового кварталу, щоб привідкрити завісу і подивитися, чим займаються народні депутати України під час війни. Зокрема, на яких автівках вони їздять на роботу, поки їх «не бачать» журналісти.
Що приховують депутати? Що в цей час відбувається на підступах до парламенту? Та чому документ, який забороняє ЗМІ доступ у Верховну Раду, такий засекречений?
І чи планують депутати відкривати парламент для журналістів?
Очільник окупаційної влади Херсонщини заочно засуджений до 15 років за ґратами
Малиновський районний суд Одеси заочно засудив так званого «губернатора» окупованої РФ частини Херсонської області Володимира Сальдо до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Сальдо визнали винним у державній зраді, колабораціонізмі та виправданні збройної агресії Росії проти України. Також суд позбавив чиновника права обіймати посади, повʼязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 15 років.
Таким чином, суд повністю задовольнив вимоги сторони обвинувачення. Захисник Сальдо просив виправдати підсудного.
Заступник голови суду Олексій Старіков пояснив, що Сальдо призначили максимальне покарання, передбачене законом. Засудити до довічного позбавлення волі його не могли, оскільки Кримінальний кодекс України забороняє такий вид покарання особам віком від 60 років.
Володимир Сальдо був тричі мером Херсона, а також депутатом Херсонської міськради. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Сальдо був призначений окупаційною владою на посаду «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області». У жовтні 2022 року Сальдо був проголошений «губернатором» області.
Rheinmetall виготовить для України 100 тисяч боєприпасів до мінометів
Німецький концерн Rheinmetall отримав замовлення від уряду Німеччини на виробництво та постачання українським військовим близько 100 тисяч боєприпасів для 120-міліметрових мінометів, повідомляє пресслужба компанії.
У заяві концерну зазначається, що постачання цих боєприпасів входить до пакету військової допомоги на 400 мільйонів євро, про який влада Німеччини оголосила наприкінці вересня.
У Rheinmetall зазначили, що постачання має розпочатися найближчим часом і триватиме впродовж двох років.
Британія запровадила санкції щодо 29 російських компаній та осіб
Великобританія додала до свого санкційного списку 29 компаній і осіб, пов’язаних з російським бізнесом в сфері видобутку золота, нафти і в стратегічному секторі.
Як повідомляє британське МЗС, Лондон вважає їх причетними до фінансування війни Росії в Україні.
Під санкції потрапили найбільші видобувачі російського золота – зареєстрована у Великій Британії Highland Gold Mining Ltd. та афілійована з «Сєвєрсталлю» Nordgold, компанія «Красцвєтмет» та Російський союз промисловців та підприємців (РСПП). Персональні санкції стосуються великих бізнесменів, зокрема, основного акціонера Highland Gold та «Екополіса» Владислава Свіблова, президента «Южуралзолота» Костянтина Струкова, дружини та ділового партнера мільярдера Олексія Мордашова Марини Мордашової, Сергія та Вадима Трегубів, які керують нерухомістю.
Дядько та племінник Трегуби раніше стали героями розслідування, проведеного командою Навального спільно з виданням «Проект». Розслідувачі стверджують, що вони отримали в управління різну нерухомість вартістю понад мільярд доларів, реальним користувачем якої є голова «Газпрому» Олексій Міллер.
Всього на даний момент у списку санкцій Великобританії перебувають понад 1800 осіб і компаній, пов’язаних з російським бізнесом.
Нещодавно журналісти з’ясували, що юридична компанія, що належить громадянці Росії, відкрила понад 900 юридичних осіб у Великій Британії, з їхньою допомогою могли ховатися від санкцій російські бізнесмени і чиновники. Про це йдеться у розслідуванні Бі-Бі-Сі, британської некомерційної організації Finance Uncovered і Сейшельської радіомовної корпорації.
ДБР про розслідування загибелі помічника Залужного: «основна версія – нещасний випадок»
Державне бюро розслідувань розглядає чотири версії у кримінальному провадженні щодо вибуху гранати, який призвів до загибелі військовослужбовця Геннадій Частяков на Київщині. Про заявила радниця з комунікації Державного бюро розслідувань (ДБР) Тетяна Сап’ян.
«Основна версія – трапився нещасний випадок у результаті необережного поводження з вибуховим пристроєм. Але ще три версії – умисне вбивство і завершений замах на вбивство, завуальоване під ненавмисне вбивство або нещасний випадок, на замовлення спецслужб РФ з метою дестабілізації військово-політичної ситуації в Україні», – розповіла вона в ефірі національного телемарафону.
За її словами, дві інші версії – вбивство на ґрунті неприязних відносин (помста чи ревнощі) з боку колег по службі або спроба вбивства іншого військового з апарату Головнокомандувача ЗСУ.
6 листопада ввечері стало відомо, що внаслідок вибуху гранати в селі Чайки на Київщині загинув 39-річний військовослужбовець, а його 13-річний син зазнав поранень. Пізніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що загиблим є його помічник, майор Геннадій Частяков.
У МВС повідомили, що загибель Частякова спричинив подарунок від одного з колег на день народження – одна з шести гранат нового західного зразка.
Поліцейські знайшли колегу-військовослужбовця, який подарував фатальний подарунок. Цей чоловік, як повідомили у МВС, розповів, що попереджав Геннадія Частякова про справжність гранат. Правоохоронці припускають, що, ймовірно, «загиблий не повірив в цю інформацію». 7 листопада кримінальне провадження щодо вибуху гранати передали до Державного бюро розслідувань.
У Частякова залишилися дружина і четверо дітей.
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін подякував Верховній Раді за схвалення урядового законопроєкту №10037 про «військовий ПДФО (податок на доходи фізичних осіб)».
«Під час війни максимум ресурсів має виділятися на оборону – це факт, сперечатися з яким було би дивно. Виготовляти якнайбільше зброї в Україні – це наша стратегічна ціль», – написав він у телеграмі.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що рішення Ради дозволить у 2024 році додатково направити на потреби української оборони 96 млрд грн. За його словами, 45% цієї суми піде на безпілотники та морські дрони, ще 45% – на розвиток оборонно-промислового комплексу, 10% автоматично розподіляться між військовими частинами відповідно до сплаченого ПДФО.
Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт №10037 щодо військового ПДФО. Ці зміни передбачають перенаправлення ПДФО з військових, що сплачується з державного бюджету, на потреби військового часу – на розвиток оборонно-промислового комплексу України.
Відповідно до законодавства, доходи військовослужбовців підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), і відповідні суми податку утримуються з їхніх заробітних плат. Ці надходження розподілялися у пропорції: 79% (місцеві бюджети), 21% (держбюджет).
У КМУ раніше зауважували, що рішення тимчасово перенаправити отриманий ресурс від військового ПДФО на розвиток ОПК дозволить не розпорошувати бюджетні кошти на непріоритетні під час війни речі.
Як йде евакуація громадян України з Сектора Гази?
Україна евакуювала з Сектора Гази першу групу з 43 громадян, повідомив президент України Володимир Зеленський. Ще близько 200 громадян України, які зголосились на евакуацію, перебувають в Секторі Гази, де ізраїльські сили здійснюють масовані обстріли – в тому числі й цивільної інфраструктури. Україна також допомагає в евакуації громадян Молдови з охопленої війною Гази.
За словами Володимира Зеленського, зараз 43 громадянина України, які в першій групі, вже перебувають на території Єгипту.
Евакуація здійснюється через контрольно-пропускний пункт «Рафах» на кордоні Сектора Гази з Єгиптом.
«Україна успішно евакуювала із Сектора Гази першу групу із 43 українців. Зараз вони в безпеці на території Єгипту під опікою українських дипломатів. Ми також допомогли евакуювати 36 громадян Молдови. Раді допомогти нашим дружнім сусідам», – написав він у соцмережі Х.
Підготовка до евакуації відбувалася вже кілька днів і станом на 7 листопада людей підвезли до КПП, а вже переїхати в Єгипет громадяни України змогли 8 листопада.
«Так, евакуація розпочалася, вона триватиме кілька днів. Ситуація дуже нестабільна, існує багато ризиків, які можуть вплинути на перебіг евакуації. Робиться все можливе для здійснення безпечної, організованої, скоординованої евакуації громадян України з Гази», – повідомив Радіо Свобода посол України в Єгипті Микола Нагорний 7 листопада.
Раніше Нагорний казав, що в списках на евакуацію у посольства є 358 людей (дані станом на 1 листопада).
Речник МЗС України Олег Ніколенко повідомив на початку місця, шо дипломатичне відомство почало підготовку до евакуації і забронювало транспорт, та сформувало групу дипломатів, яка мала прибути на кордон із Сектором Гази для допомоги українським громадянам.
За даними міжнародних ЗМІ, евакуація здійснюється в алфавітному порядку, тому громадяни України не були серед перших, хто зміг залишити Газу.
«Висмикував міни руками»: як фермер з Кам'янки долає наслідки російської окупації
Спалене збіжжя, вбита худоба, знищена та розкрадена сільгосптехніка і забруднені боєприпасами родючі землі – такі наслідки російської військової агресії долає фермер Володимир Корнійча з Кам’янки, що біля Ізюма на Харківщині. Під час штурмів російські війська обстрілювали село з артилерії та бронетехніки, скидали авіабомби. Кам’янка виживала під окупацією з середини березня до початку вересня 2022 року. Наразі тут зовсім небагато жителів та суцільні руїни. Про наслідки окупації, живе і мертве поле та про обережні плани на майбутнє – фермер розповів Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Ці безкраї необроблені поля бачить кожен, хто перетинає адмінмежу Донеччини і прямує убік Ізюма. Подекуди у цих полях ще можна побачити скелети знищеної бронетехніки, стирчать кістяки від «Ураганів» (радянська реактивна система залпового вогню – ред.).
Навесні і влітку 2022 року тут точилися запеклі бої: російські війська намагалися зі сторони окупованого Ізюма прорватися до Слов’янська. Та українські бійці відбили атаки агресора і на початку осені під час контрнаступу звільнили частину окупованих земель Донеччини і Харківщини.
У посадках між цими полями досі можуть лежати тіла загиблих бійців: їх ексгумують, зокрема, пошуковці асоціації «Плацдарм»...
«Українці на це заслуговують» – Зеленський про рішення Єврокомісії
Президент України Володимир Зеленський відреагував на рішення Єврокомісії про переговори ЄС щодо членства з Україною.
«Сьогодні історія України та всієї Європи зробила правильний крок – Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори щодо членства з Україною. Наша держава має бути у Євросоюзі. Українці на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть у час повномасштабної війни ми дотримуємо свого слова, розвиваючи державні інституції. Всі необхідні рішення ухвалюємо», – сказав він у своєму відеозверненні.
Єврокомісія 8 листопада офіційно рекомендувала почати переговори про вступ України і Молдови до ЄС. За словами президентки комісії Урсули фон дер Ляєн, Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
На саміті у грудні лідери 27 країн-членів ЄС мають політично затвердити рішення про початок переговорів, а вже в березні за умови, що Україна виконає всі рекомендації, можуть ропочатися переговори.
Зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода, випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу
У всіх регіонах України оголосили повітряну тривогу.
У Повітряних силах Збройних сил України повідомили, що ракетна небезпека пов’зана зі зльотом російського МіГ-31К з аеродрому Саваслейка.
Цей винищувач може нести ракети «Кинджал».
Крім того, Росія вранці вивела на бойове чергуванняу Чорне море три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до 24 ракет. Станом на 13:00 вони все ще перебувають на чергуванні.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Рада схвалила законопроєкт про «військовий ПДФО»
Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт №10037 щодо військового ПДФО.
Як повідомив народний депутат від фракції «Голос»,перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, проєкт закону підтримали 253 депутати.
«Ціна питання в цьому і наступному році для загального Бюджету від законопроекту 10037 становить: 214,7 млрд грн… на військові видатки. З 1 жовтня по 31 грудня 2023 року «військове ПДФО» спрямовується до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: ДСЗІ на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн)», – написав він у телеграмі.
Голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа назвала ключові норми норми законопроєкту.
Чи вступить Україна до ЄС у 2030 році?
Європейська комісія дала «зелене світло» Україні на початок переговорів про вступ до Євросоюзу. Це рішення мають ще затвердити лідери ЄС на саміті в середині грудня. І хоча Київ має ще трохи підтягнутись, але, вочевидь, в березні 2024 року Україна почне переговори про вступ до Євросоюзу. Але як довго триватиме шлях до членства? Прозвучала дата – 2030 рік. Чи справді Україна може стати членом Європейської унії у 2030 році?
На Харківщині троє поліцейських із контузією в лікарні, їхнє авто атакував безпілотник – МВС
У Міністерстві внутрішніх справ України повідомили, що на Харківщині російський безпілотник атакував поліцейське авто, внаслідок чого трьох правоохоронців шпиталізували з контузією.
У МВС раніше без подробиць повідомляли про поранення під час обстрілу в Дворічній трьох поліцейських і пошкодження службового автомобіля.
«Слідчо-оперативна група їхала на завдання – затримання колаборантів. Під час руху їх атакував російський безпілотник. Поліцейські одразу впізнали звук безпілотника, який їх переслідував. Правоохоронці спробували відірватися, але зрозуміли, що їм це не вдасться, вистрибнули з автівки за секунди до того, як дрон скинув гранату, і пролунав вибух», – уточнили у МВС.
Російські військові регулярно обстрілюють українські населені пункти, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Зокрема, обстрілів регулярно зазнає Харківська область.
«Такий біль, що в світі відбувається. Просто хочеться додому. Просто знати, що завтра все в моєму житті буде як раніше, але такого не буде. Коли летить снаряд, у відповідь летить моя ненависть до ворога. І з кожною сльозою українців вона посилюється. І тільки спробуйте мене не відпустити! Ми тримаємося до останнього», – це один із дописів у соцмережах, який днями опублікував Богдан Єрмохін.
Депортований в Росію 17-річний підліток, як твердить його українська адвокатеса, вже декілька разів намагався втекти з РФ, але спроби були безуспішними. За словами його захисниці, виїхати з Росії хлопець офіційно не може – на це немає згоди російських посадовців. Днями вона повідомила, що Богдан отримав повістку, щоб з’явитися у військкомат Московської області. На думку його адвокатки, хлопця можуть мобілізувати і відправити на війну проти України – щойно йому виповниться 18. А ця дата незабаром.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувалися із захисницею депортованого хлопця Катериною Бобровською. Також нам вдалося зв'язатися з російською омбудсменкою Марією Львовою-Бєловою, де вона запевнила, що хлопця незабаром віддадуть сестрі. Публікуємо нові важливі деталі цієї історії
У ГУР заявили про причетність до «ліквідації» Філіпоненка в окупованому Луганську
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявили про причетність до «ліквідації» в окупованому Луганську колишнього начальника управління «народної міліції» угруповання «ЛНР» Михайла Філіпоненка.
«Спеціальну операцію з ліквідації ката Філіпоненка реалізували спільно з представниками руху опору. Внаслідок ранкового вибуху Філіпоненко загинув на місці», – йдеться у повідомленні ГУР у телеграмі.
В українській розвідці заявляють, що Філіпоненко був причетний до організації катівень на окупованих територіях Луганської області, де «військовополонені та цивільні заручники зазнавали нелюдських тортур, він особисто жорстоко катував людей».
21 лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, бойовики цього угруповання заявляли про замах на нього. Повідомлялося, що тоді його автомобіль підірвали, було поранено Філіпоненка та його водія.
До повномасштабного вторгнення РФ він представляв бойовиків угруповання «ЛНР» у Спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню (СЦКК). Філіпоненко – колишній в.о. начальника «народної міліції (збройних сил)» бойовиків у Луганську. До 2010 року він був депутатом Ленінської районної ради Луганська від Партії регіонів.
Повідомлялося, що проти Філіпоненка було відкрито кримінальне провадження. Він перебував у розшуку за підозрою у зазіханні на територіальну цілісність держави.
Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС
Єврокомісія офіційно рекомендує почати переговори про вступ України і Молдови до ЄС, заявила президентка комісії Урсула фон дер Ляєн, оголошуючи 8 листопада в Брюсселі оцінку прогресу цих країн на шляху до членства в ЄС.
«Через 10 років після протестів на Майдані настав дійсно історичний день. Сьогодні Європейська комісія рекомендує розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою. Також комісія рекомендує почати переговори з Боснією та Герцоговиною після досягнення належної відповідності критеріям. Також рекомендує надати Грузії статус країни-кандидата», – сказала вона.
За її словами, Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
«І на цій основі ми сьогодні рекомендували Раді розпочати переговори про вступ. Ми також рекомендуємо, щоб Рада ухвалила рамки переговорів після того, як Україна проведе поточні реформи», – сказала президентка ЄК.
Таким чином уже в грудні лідерам рекомендують затвердити політичне рішення про початок переговорів про членство України в ЄС, але фактично вони можуть розпочатися, коли Україна повністю завершить виконання умов, які Єврокомісія висунула торік у червні.
З іншого боку, президентка Єврокомісії зауважила, що технічна підготовка до переговорів може початися одразу після «зеленого світла» від Ради Євросоюзу, тобто рішення 27-лідерів країн-членів ЄС.
Наступну оцінку стану виконання реформ Україною Єврокомісія обіцяє зробити до березня наступного року.
На саміті у грудні лідери 27 країн-членів ЄС мають політично затвердити рішення про початок переговорів, а вже в березні за умови, що Україна виконає всі рекомендації, можуть ропочатися переговори.
Зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода, випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
Рада продовжила дію воєнного стану і мобілізації на 90 діб
Верховна Рада підтримала продовження строків воєнного стану в Україні та загальної мобілізації. Про це у телеграмі повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За його словами, депутати продовжили воєнний стан та мобілізацію на 90 діб – до 14 лютого 2024 року.
Він зауважив, що це було вже девʼяте голосування парламенту за продовження цих строків воєнного стану з початку війни.
Також про це голосування повідомив депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
Президент України Володимир Зеленський 6 листопада вніс до парламенту законопроєкти щодо продовження строків дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації.
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану та мобілізації.
Міненерго: через обстріли пошкоджена ТЕС на Донеччині й газова інфраструктура
Внаслідок російських обстрілів станом на 8 листопада пошкоджена ТЕС на Донеччині й газова інфраструктура в Дніпропетровській області, повідомило Міністерство енергетики.
«Ворожим обстрілом було пошкоджено обладнання теплової електростанції на Донеччині. Постраждалих немає. Триває огляд наслідків і ліквідація пошкоджень. У Дніпропетровській області пошкоджено обладнання газорозподільних мереж. Обсяг з’ясовується. Без відключень споживачів», – йдеться в повідомленні.
Щодо ситуації у прифронтових районах, то в Міненерго зауважили, що на Донеччині за минулу добу внаслідок бойових дій вимикалися майже 14 тисяч абонентів.
«На Сумщині знеструмлено 2640 споживачів. Із них 2380 споживачів – внаслідок бойових дій. На Чернігівщині внаслідок бойових дій було відключено 688 абонентів. Електромережі Харківщини зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів. У всіх регіонах тривають роботи з відновлення енергопостачання. Загалом за минулу добу заживили понад 13 тисяч абонентів. Залишається знеструмленою частина споживачів у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській областях», – йдеться в повідомленні.
У жовтні голова «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що енергетичні об’єкти України матимуть три рівні захисту у вигляді інженерних укріплень на випадок російських атак.
Розвідка Британії раніше заявила, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.