Україні потрібні не лише податки, але й прибутки з російських заморожених активів – Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба після перемовин з бельгійським урядом подякував за зусилля Бельгії використати для відбудови України податки з прибутків від заморожених активів російського центробанку, але наполіг на тому, що потрібно знайти шлях доступу і до прибутків, які ці активи генерують.
«Бельгія створила прецедент, дуже хороший прецедент щодо надприбутків. Тепер нам потрібна більш широка правова база, схвалена на рівні Європейського Союзу, щоб дозволити всім державам-членам, які володіють російськими суверенними активами, використовувати їх у юридично сумісний спосіб з метою відновлення України», – сказав Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з міністеркою закордонних справ Бельгії Аджею Лябіб.
Левова частка заморожених активів центробанку Росії знаходиться саме у Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear. У зв’язку зі зростанням інфляції та кредитних ставок у ЄС ці кошти почали генерувати значно більші прибутки, ніж раніше. Так, за даними Euroclear, лише за 9 місяців 2023 року заморожені російські активи дали 3 мільярди євро прибутків.
Бельгійська влада поки що не готова самостійно направити ці кошти на відбудову України і чекає на спільне рішення для усього ЄС та країн «Групи семи», аби одноосібним кроком не дестабілізувати фінансові ринки. Водночас Бельгія створила спеціальний фонд, який наповнюють з допомогою податків на ці надприбутки від заморожених активів. Таким чином вдалось зібрати уже 1,7 млрд євро.
«Половина з них призначена на військову підтримку, а половина – на цивільну підтримку», – зазначила очільниця МЗС Бельгії Аджа Лябіб на пресконференції з Дмитром Кулебою.
Український міністр, тим часом, наполіг, що Україна чекає наступних кроків, які б дали можливість ширшого використання заморожених активів.
«Ми також будемо тісно координувати роботу щодо запровадження цієї широкої правової бази в Європейському Союзі, яка дозволить іншим країнам використовувати не лише податки на прибуток. Наша позиція полягає в тому, що так само мають бути використані доходи від російських активів. І ще більш складне питання, але ми також вважаємо, що ми повинні знайти законний спосіб використовувати самі активи», – сказав Кулеба.
Наразі в Брюсселі шукають шляхи використання хоча б прибутків від заморожених активів – президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла представити чіткі плани таких дій до кінця цього року.
Розвідка Британії: диверсії на залізниці залишаються серйозною проблемою для влади Росії
Через сімнадцять місяців після того, як було повідомлено про перші інциденти, диверсії на залізниці продовжують бути серйозною проблемою для російської влади, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки.
Британська розвідка зауважує, що військове матеріально-технічне забезпечення Росії, включаючи забезпечення війни в Україні, як і раніше, залежить від 33 000 км залізничних шляхів країни.
Оскільки в Росії заборонені практично всі методи відкритого інакомислення, диверсія продовжує бути для меншості молодих людей методом протесту проти «Спеціальної військової операції» (так в Росії називають війну проти України), зазначають у Міноборони Британії.
За даними дослідження російського видання «Медіазона», станом на жовтень 2023 року з моменту вторгнення до суду надійшло 76 справ про диверсії на залізниці, до кримінальної відповідальності притягнули щонайменше 137 людей, вік більшості – до 24 років. З початку 2023 року на ключових об’єктах залізничної інфраструктури були попередження про те, що за Кримінальним кодексом РФ диверсія може каратися довічним ув’язненням.
ЗМІ: в окупованому Луганську через вибух авто загинув один з ватажків угруповання «ЛНР»
В окупованому Луганську загинув колишній начальник управління «народної міліції», депутат «народної ради ЛНР» Михайло Філіпоненко, повідомляють російські медіа.
В автомобілі Філіпоненка спрацював вибуховий пристрій, повідомив його син Іван «Луганському інформаційному центру». Інших подробиць немає. Російський телеканал RT повідомляє, що вибух стався біля його будинку.
До повномасштабного вторгнення РФ він представляв сепаратистів у Спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню (СЦКК).
21 лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, сепаратисти заявляли про замах на нього. Повідомлялося, що тоді його автомобіль підірвали, було поранено Філіпоненка та його водія.
Філіпоненко – колишній в.о. начальника «народної міліції (збройних сил)» сепаратистів у Луганську. До 2010 року він був депутатом Ленінської районної ради Луганська від Партії регіонів.
В Україні проти Філіпоненка було порушено кримінальну справу, пише видання N.V. Він перебував у розшуку за підозрою у зазіханні на територіальну цілісність країни.
«Даю надію, що треба жити»: історія переселенки, яка проводить заняття з арт-терапії для ВПО
Жителька Херсонщини Оксана Шелест нині допомагає родинам, які, як і її власна, були змушені покинути рідні домівки через повномасштабне вторгнення РФ до України. Проводить у Запоріжжі в парі з психологом заняття для жінок-вимушених переселенок з дітьми. Первинно Оксана відвідувала подібні заняття як звичайна учасниця. Та згодом їй запропонували попрацювати з дітьми, адже жінка присвятила 25 років свого життя роботі з ними – була вихователем у спеціалізованому садочку для дітей з вадами мовлення у рідній Каховці. Нині ж Оксана Шелест проводить родинні заняття з арт-терапії для мам-переселенок і їхніх дітей.
МВС Росії оголосило в розшук ще одного суддю МКС, який видав ордер на арешт Путіна
Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у розшук ще одного суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Серхіо Херардо Угальде Годінеса, який видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Про це повідомляють російські державні ЗМІ.
За якою статтею він оголошений у розшук – не уточнюється.
Раніше відомство вже оголосило у розшук двох інших суддів МКС: Томоко Акане і Розаріо Сальваторе Айталу, а також прокурора МКС Каріма Хана. Проти них у Росії порушили справу про «притягнення завідома невинуватого до кримінальної відповідальності» і «підготовку до нападу на президента».
Справу проти представників МКС порушили після того, як у березні 2023 року суд видав ордер на арешт Путіна і Львів-Бєлової за звинуваченням у незаконному переміщенні українських дітей до Росії. Це оцінюється як воєнний злочин. МКС не визнає імунітет голів держав, якщо йдеться про розслідування воєнних злочинів.
Також у вересні МВС Росії оголосило у розшук голову МКС Петра Гофманського, його заступницю Лус Дель Кармен Ібаньєс Каррансу і суддю МКС Бертрама Шмітта. За якою статтею розшукують їх, невідомо.
Росія не визнає юрисдикцію МКС і не бере участі в його роботі. Москва не є учасницею Римського статуту, що визначає дії суду.
Україні треба посилити діалог з Польщею та Угорщиною та виконати їхні запити, які Київ вважатиме можливими, щоб не мати перепон на шляху до вступу у ЄС. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода Ранок) заявила голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, відповідаючи на запитання щодо умов вступу України до ЄС, які прозвучали в Польщі та Угорщині.
«Це може бути серйозним викликом дійсно. Через те, що ми бачимо приклад того, як білатеральними своїми інтересами ті чи інші країни блокують. Наприклад, як Болгарія блокує подальший рух Північної Македонії. Це так само і такий ризик, виклик може бути для України з точки зору взаємних звинувачень чи взаємних непорозумінь на рівні двосторонніх взаємин. Це означає, що нам потрібно зробити дві речі – посилити діалог з цими конкретними країнами, одночасно виконавши те, що ми можемо виконати і вважаємо можливим», – каже Климпуш-Цинцадзе.
Вона зауважила, що також потрібно буде аргументувати це іншим членам Європейського Союзу для того, щоб потім всередині блоку ніхто не міг маніпулювати на етапі ухвалення рішення.
Польські високопосадовці анонсували, що Україна перед вступом до ЄС має вирішити питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Також політичний директор прем’єра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Будапешт блокуватиме початок переговорів з Україною про вступ до ЄС, доки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови освіти.
Єврокомісія рекомендуватиме Європейській раді розпочати з Україною переговори про вступ. Це випливає з останньої версії проєкту звіту про розширення, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода. Однак рамки переговорів Єврокомісія рекомендує схвалити, коли Україна зробить низку кроку, серед яких – схвалення закону з рекомендаціями Венеціанської комісії щодо закону про національні меншини, а також врахує рекомендації Венеціанської комісії, пов’язані із законами про державну мову, ЗМІ й освіту.
8 листопада Єврокомісія озвучить оцінку прогресу, якого досягла Україна на шляху до членства в ЄС.
Під час зустрічі Європейської ради 14 та 15 грудня може бути ухвалене рішення про відкриття переговорів про вступ України в Євросоюз.
Зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода, випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
У Раді назвали кандидата на посаду голови ФДМ – призначення найближчим часом
У фракції «Слуга народу» назвали кандидата на посаду голови Фонду державного майна України (ФДМ) – йдеться про нинішнього очільника Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль.
«Ще одне кадрове призначення тижня – новий голова Фонду державного майна України. Кандидат – очільник Рівненської ОВА Віталій Коваль. Сподіваюсь, усе встигнемо», – написав голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в телеграмі.
Депутат від «Голосу», перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що призначення Коваля планується на завтра, 9 вересня.
«Новим головою Фонду держмайна буде Віталій Коваль. Це один з «найстаріших» очільників областей (Рівненська область), призначений ще при Гончаруку у 9-го вересня 2019-го. Коли ще всі у ліфт вірили. Ну і втриматись 4 роки на посаді – це круто. Призначення планується на завтра, 9 листопада», – написав він у телеграмі.
Верховна Рада звільнила 5 вересня Рустема Умєрова з посади керівника ФДМ і призначила його міністром оборони України. Відтоді ця посада була вакантною.
Правобережна Херсонщина щодня зазнає масованих обстрілів з боку російської армії. Щодня – це сотні снарядів з мінометів та артилерії, «Градів», БПЛА та танків, кажуть українські військові. За добу з 5 на 6 листопада російські військові випустили рекордну кількість керованих авіаційних бомб – 87 штук, зазначили в ДСНС України.
Статистика обстрілів останніми днями жахає і переконує місцевих жителів евакуюватися з Херсонщини, каже начальник ОВА Олександр Прокудін.
Про те, яка ситуація складається на прифронтових територіях через інтенсивність російських обстрілів? Чому не припиняються масовані атаки Одещини? Яку зброю російські військові застосовують для обстрілів півдня і чи можна їй протидіяти, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Через російські обстріли Харківщини минулої доби загинула людина, є поранені – МВС
Через російські обстріли Харківщини минулої доби загинула людина, ще троє людей поранені, повідомляє у телеграмі Міністерство внутрішніх справ.
За даними МВС, унаслідок обстрілу Куп’янськ-Вузлового з реактивної системи залпового вогню «Ураган» загинув 57-річний чоловік. Пошкоджена будівлю залізничного вокзалу. У Дворічній під час обстрілу поранені троє поліцейських, пошкоджено службовий автомобіль.
Протягом минулої доби війська РФ з авіації, артилерії та мінометів обстрілювали населені пункти Ізюмського, Чугуївського та Куп’янського районів.
Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнила, що російські війська ввечері 7 листопада двічі атакували Вовчанськ
«Харківщина. Вчора близько 21:00 ворог здійснив обстріл м. Вовчанськ. В результаті ударів горіла господарча споруда. Пожежу ліквідовано», – йдеться у повідомленні.
За даними ДСНС, через годину відбувся повторний обстріл міста – у результаті ударів сталося загорання в ангарі. Пожежу вже ліквідували.
Російські військові регулярно обстрілюють українські населені пункти, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Зокрема, обстрілів регулярно зазнає Харківська область.
Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
ОГП: на Донеччині через обстріл РФ загинули три людини
Офіс генерального прокурора повідомив про початок розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни через загибель трьох людей на Донеччині внаслідок чергового російського обстрілу.
«За даними слідства, 7 листопада 2023 року о 19:45, російська армія завдала удару, ймовірно, із реактивної системи залпового вогню «Смерч» по селу Багатир Волноваського району. В епіцентрі влучання опинилася щільна житлова забудова, поруч з якою відсутні будь-які військові об’єкти. У результаті вибухів пошкоджено і зруйновано понад десяток приватних будинків», – йдеться в повідомленні.
За даними ОГП, під завалами одного з них, у цегляному підвалі, під час проведених рятувально-пошукових робіт виявили тіла трьох загиблих цивільних – це чоловік 58 років, його 60-річна дружина, а також їхній 33-річний сусід.
У прокуратурі додали, що пошкоджені господарські споруди і три автомобілі.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Держдеп США відреагував на заяву Зеленського щодо виборів у 2024 році
У Державному департаменті США відреагували на заяву українського президента Володимира Зеленського, що вибори у 2024 році «не на часі».
«Я вважаю, що важливо пам’ятати, що Україна перебуває в такому становищі, оскільки Росія продовжує вести повномасштабну незаконну війну проти неї. Україна та її народ борються за виживання», – заявив на брифінгу представник Держдепу Ведант Патель.
Представник Держдепу зауважив, що майже 20% території України окуповані, а мільйони громадян переміщені через війну Росії, багато з них перебувають за межами країни як біженці, також РФ продовжує щоденні обстріли цивільної інфраструктури по всій Україні.
«Ми також чітко заявили нашим українським партнерам про наше зобов’язання підтримувати не лише Україну в її боротьбі, але й про наше зобов’язання підтримувати обережний та конституційний підхід до підтримки міцності демократії у воєнний час. Як я розумію, це відповідає їхній Конституції», – додав Ведант Патель.
Читайте також: У ЦВК пояснили, чому повноваження Зеленського не припиняться без виборів навесні 2024-го
6 листопада Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. За його словами, потрібно «визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія».
«Якщо потрібно поставити крапку в тій чи іншій політичній суперечці й далі працювати лише в єдності, то в державі є структури, які здатні ставити крапки й давати суспільству всі необхідні відповіді. Щоб не залишалося простору для конфліктів і чужої гри проти України», – сказав він у вечірньому відеозверненні 6 листопада.
Раніше сто громадських організацій оприлюднили заяву щодо неможливості проведення в Україні виборів у активній фазі війни. Вони наголосили, що вибори і повномасштабна війна є несумісними, а ідея проведення виборів за таких умов є «вкрай небезпечною та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому».
У жовтні опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Питання українських виборів обговорюють з кінця травня. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи, про це регулярно пишуть українські та міжнародні ЗМІ.
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
Стали відомі умови, за яких Єврокомісія рекомендуватиме переговори про вступ з Україною
Єврокомісія рекомендуватиме Європейській раді розпочати з Україною переговори про вступ. Це випливає з останньої версії проєкту звіту про розширення, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода. Однак рамки переговорів Єврокомісія рекомендує схвалити, коли Україна зробить такі кроки:
- схвалить запропонований урядом закон про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України;
- виключить із закону про запобігання корупції положення, що обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмежують повноваження цього органу щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу;
- схвалить закон про лобіювання, згідно з європейськими стандартами, в рамках деолігархізації;
- схвалить закон, яким врахує решту рекомендацій Венеціанської комісії від червня і жовтня 2023 року, пов’язаних із законом про національні меншини, а також врахує рекомендації Венеціанської комісії, пов’язані із законами про державну мову, ЗМІ й освіту.
У проєкті звіту також окремо наголошено, що Україна має продовжувати боротьбу з корупцією шляхом подальших розслідувань і судових вироків.
Єврокомісія відстежуватиме подальший прогрес і відповідність «у всіх галузях, пов’язаних із відкриттям переговорів», – сказано в документі. Цей орган готовий також розпочати необхідну підготовчу роботу до переговорів.
Наступний звіт Єврокомісія, йдеться в проєкті нинішнього, підготує до березня 2024 року.
8 листопада Єврокомісія озвучить оцінку прогресу, якого досягла Україна на шляху до членства в ЄС.
Під час зустрічі Європейської ради 14 та 15 грудня може бути ухвалене рішення про відкриття переговорів про вступ України в Євросоюз.
Зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода, випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
ЗСУ з технікою на окупованій Херсонщині. Гранати в подарунок. Україна за крок до ЄС?
- Російські сили безуспішно намагаються вибити ЗСУ в селі Кринки, що на Лівому березі Дніпра, а ЗСУ розширюють там плацдарм, кажуть аналітики Інституту вивчення війни. Окупанти тим часом заміновують об'єкти критичної інфраструктури, повідомляє Головне управління розвідки України. Чи готується армія РФ відступати з лівого берега Дніпра?
- Сьогодні Україна очікує на «історичний» висновок Європейського союзу, анонсує український президент Володимир Зеленський. Єврокомісія вважає що Україна повністю виконала чотири з семи критеріїв на шляху до ЄС. Які вимоги поставили перед Києвом і чи достатньо цього для запрошення цього року?
- У справі загибелі помічника Залужного з'явилася нова стаття – про «викрадення, привласнення зброї, шахрайства або зловживання службовим становищем». Про це повідомили в ДБР, яке буде займатися розслідуванням обставин смерті Частякова. Яким шляхом зброя і боєприпаси з фронту потрапляють у міста в тилу? Та чим небезпечний неконтрольований обіг зброї в Україні під час війни? Говоримо з експертом.
- «Повністю змінив коло спілкування через нерозуміння». «Дратують розмови ні про що». «Злять ті, які бояться повісток». Це відповіді військових в рамках міні-дослідження ГО «VATRA», які повертаються до цивільного життя з війни. Що відчувають військові, коли стикаються після фронту з буденністю, та як допомогти адаптувати воїнів, налагодити діалог із суспільством і уникнути конфліктів. Говоримо з активісткою і військовим-соціологом.
Генштаб ЗСУ: втрати армії Росії у війні перевищили 307 тисяч осіб
Росія втратила під час повномасштабної війни близько 307 640 своїх військових, зокрема 780 – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат РФ станом на ранок 8 листопада в Генштабі ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 5301 (вісім – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 9996 (+22)
- артилерійські системи – 7439 (+29)
- РСЗВ – 872 (+3)
- засоби ППО ‒ 572 (+2)
- літаки – 322
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5567 (+10)
- крилаті ракети ‒ 1556
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 9814 (+47)
- спеціальна техніка ‒ 1054 (+5).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 3 листопада підтвердили загибель 35 780 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Одна людина загинула, одна поранена на Херсонщині через агресію РФ за добу – ОВА
У Херсонській області через російську агресію за минулу добу одна людина загинула, ще одна – була поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 8 листопада.
«За минулу добу противник здійснив 108 обстрілів, випустивши 538 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА й авіації. По місту Херсон ворог випустив 16 снарядів», – написав Прокудін у телеграмі.
Він додав, що російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, територію заводу в Херсоні, інженерну споруду в Херсонському районі.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВМС: Росія вивела в Чорне море три носії ракет із 24 «Калібрами»
У Чорному морі на бойовому чергуванні станом на ранок 8 листопада перебувають вісім російських кораблів, серед яких – три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до 24 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – один ворожий корабель», – йдеться в повідомленні.
Напередодні про те, що Росія вивела на бойове чергування в Чорне море малий ракетний корабель, на борту якого, ймовірно, вісім крилатих ракет типу «Калібр», повідомили Сили оборони півдня України.
«Після довготривалої паузи, в тому числі й через шторм, в Чорне море на бойове чергування ворог вивів надводний ракетоносій», – заявили українські військові і оцінили рівень ракетної загрози як «дуже високий».
Минулого тижня під час удару ЗСУ по інфраструктурі суднобудівного заводу в Керчі в окупованому Криму був пошкоджений один із найсучасніших кораблів Чорноморського флоту РФ – носій крилатих ракет «Калібр».
У Держдепартаменті США заперечили розмови з Україною щодо переговорів із РФ
У Державному департаменті США не знають про ведення розмов з Україною щодо «мирних переговорів» із Росією, заявив на брифінгу представник Держдепу Ведант Патель.
«Будь-які переговори – це справа України. І, як ми вже неодноразово говорили, нічого про Україну без України відбуватися не має. Нам невідомо про будь-які розмови з Україною щодо переговорів поза структурою формули миру, щодо якої, як ви вже бачили, відбувається низка зустрічей», – сказав він.
При цьому в Держдепартаменті наголосили, що і далі чітко зрозуміло, що Кремль не зацікавлений у переговорах або припиненні війни.
«А ми віддані підтримці наших українських партнерів», – сказав представник Держдепартаменту.
4 листопада американський телеканал NBC News із посиланням на двох високопосадовців США – одного нинішнього й одного колишнього – повідомив, що представники США і Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливі мирні переговори з Росією для припинення війни.
У свою чергу, як заявили чиновники, НАТО готове запропонувати Україні деякі гарантії безпеки, які утримають Росію від нового вторгнення на її територію.
Джерела телеканалу зазначили, що обговорення почалися на тлі побоювань США і країн Європи, що війна зайшла в глухий кут і що вони не зможуть і надалі надавати допомогу Україні.
За словами чиновників, Україна має час до кінця цього року або трохи більше, після чого розпочнуться «терміновіші дискусії про мирні переговори».
Публічно представники США заперечують, що підштовхують Україну до переговорів і такі обговорення взагалі з нею ведуться.п
Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на публікацію, наголосив, що ситуація на полі бою залишається дуже складною, але зазначив, що не вірить у те, що війна зайшла в «патову ситуацію». Він зазначив, що Україна не буде вести переговори з Росією, доки Росія повністю не піде з українських територій.
Генштаб: протягом доби відбулося 45 бойових зіткнень
На фронті протягом минулої доби відбулося 45 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 8 листопада.
«Загалом ворог завдав шість ракетних і 50 авіаційних ударів, здійснив 64 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі й поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали житлові будинки й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, як заявили у Генштабі, під артилерійським вогнем опинилися понад 80 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей.
Українські військові відбили штурмові дії російських сил на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Мар’їнському, Шахтарському напрямках, кажуть у командуванні.
«У зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку ворог не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону і завдають ворогу значних втрат. Так, Сили оборони відбили 14 атак противника поблизу Степового, Авдіївки, Тоненького і Первомайського Донецької області», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також наголосили, що Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку.
В ISW прокоментували повідомлення про перекидання ЗСУ сил і бронетехніки на лівий берег Херсонщини
Американський інститут вивчення війни (ISW) звертає увагу на повідомлення російських джерел про те, що українські сили перекинули обмежену кількість бронетехніки на східний (лівий) берег Херсонської області і продовжують «масштабніші, ніж зазвичай», наземні операції на східному березі з угрупованням легкої піхоти розміром приблизно в батальйон.
«Ймовірно, 17 і 18 жовтня українські сили здійснили початковий штурм через річку Дніпро на східний (лівий) берег Херсонської області. Угруповання українських сил чисельністю в батальйон на східному березі, про яке кажуть російські джерела, свідчить про те, що інтенсивні зусилля Росії з блокування вздовж річки Дніпро не завадили українським силам перекинути додатковий особовий склад і матеріальні засоби на позиції на східному березі», – йдеться у звіті.
Водночас в ISW наголошують, що не будуть спекулювати на перспективах цієї української діяльності на східному березі Херсонської області.
У своєму звіті за 2 листопада аналітики повідомили, що Сили оборони змогли утримати свої позиції на лівому березі Дніпра навпроти Херсона – і навіть намагаються рухатися вперед.
Аналітики звернули увагу на повідомлення російських «Z-воєнкорів» про те, що ЗСУ атакували в районі Заплави та Піщанівки (це на південний схід від Херсона) – і просунулися вперед в районі Кринок. Село Кринки розташоване за 2 кілометри від річки Дніпро, а значить, ЗСУ, ймовірно, змогли подолати плавні річки та закріпитися.
Повідомлення про нову активність ЗСУ на східному березі Дніпра почали надходити в середині жовтня. Після цього російські «мілблогери» повідомляли про масований артилерійський і авіаційний вогонь по позиціях Сил оборони там, щоб не дати українським захисникам закріпитися і створити плацдарм для подальшого наступу.
На цьому тлі російський Генштаб поміняв командувача угрупуванням військ «Дніпро», що діє на Херсонському напрямку – ним став генерал-полковник Михайло Теплинський, який нібито має довіру з боку Кремля.
У розвідці Великої Британії заявляли, що призначення Теплинського, ймовірно, свідчить про посилення тиску на російські сили, які захищають цей район.
У Румунії готують інфраструктуру для навчання українських пілотів на F-16 – Ігнат
У Румунії триває підготовка необхідної інфраструктури для навчання українських пілотів на літаках F-16, зазначив в ефірі телемарафону речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Формується центр підготовки пілотів у Румунії. Для того, щоб він формувався, потрібно забезпечити базу, забезпечити її авіаційними симуляторами, авіаційними тренажерами, а також навчально-бойовими літаками F-16, тобто двомісними, які будуть складовою цього центру. Партнери послідовні і забезпечують цю країну цими засобами, формують всю необхідну інфраструктуру», – повідомив Ігнат.
Речник каже, що Україна, яка є майбутнім членом Альянсу, також «повинна буде створювати навчальні центри для пілотів на своїй території».
«В Україні теж очевидно будуть створені такі центри, можливо не один, а декілька таких центрів, де будуть навчатись. Те, що вже надають літаки, тому що вінцем навчання є пілотування і для цього, щоб опанувати винищувач потрібні польоти з інструктором. Зараз партнери уже починають постачання цих літаків, для того, щоб українські військові, які навчаються і в США, і в Європі могли через деякий час навчатися і там (в Румунії – ред.)», – наголосив Ігнат.
Він також зауважив, по процес навчання та підготовки пілотів триває постійно.
«Процес цей невпинний. Льотчики навчаються постійно, немає такого, що відучились 5 років і навчання закінчилось. Цей процес триває щодня, навіть у мирний час льотні зміни тривають практично п’ять разів на тиждень. Нам в Україні теж потрібно буде розвивати цей напрямок на новий тип літака», – наголосив речник.
Данія та Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів. Також про це оголосили Норвегія та Бельгія.
Союзники України по НАТО, включно зі США, заявили, що навчатимуть українських пілотів керувати винищувачами.