Доступність посилання

ТОП новини
Президент Зеленський у Покровську нагороджує бійців Сил оборони України. 18 листопада 2024 року
Президент Зеленський у Покровську нагороджує бійців Сил оборони України. 18 листопада 2024 року

Live Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

Від 24 лютого 2022 року триває повномасштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, а також щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних

Зеленський: Україна очікує на «історичний» висновок Євросоюзу

У середу, 8 листопада, Україна очікує на «історичний» висновок Європейського Союзу, зазначив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні.

«Завтра (8 листопада – ред.) важливий день. Ми очікуємо історичний висновок Євросоюзу – звіт щодо виконання Україною рекомендацій Єврокомісії. І вже готуємо наші подальші кроки – після цього звіту. Нашу законодавчу роботу, посилення інституцій держави. Україна вже пройшла великий шлях у наближенні до Євросоюзу, і наша держава абсолютно свідома того, щоб набути членство в Євросоюзі – це і політичне рішення всіх країн, які вже у спільноті та хочуть бачити нову державу в Євросоюзі, але це також і робота самої держави»,– підкреслив Зеленський.

За його словами, «робота України – це наближення й адаптація стандартів ЄС, практик спільноти».

«Україна буде в ЄС. Ми прийдемо до цього, зокрема, завдяки трансформації нашої держави – внутрішній трансформації, яка абсолютно відповідає інтересам наших людей. ЄС для України –це економічна безпека та соціальна стабільність, а Україна для ЄС – це посилення всієї спільноти. І дуже важливо, щоб депутати Верховної Ради України продовжували підтримувати необхідні для нашої євроінтеграції законодавчі ініціативи», – наголосив президент.

Під час зустрічі Європейської ради 14 та 15 грудня може бути ухвалене рішення про відкриття переговорів про вступ України в Євросоюз. А 8 листопада Єврокомісія озвучить оцінку прогресу, якого досягла Україна на шляху до членства в ЄС.
Статус кандидата на вступ до Європейського союзу Європейська рада надала Україні та Молдові в червні 2022 року.

Перевізники Польщі повністю заблокували рух вантажівок на двох пунктах пропуску

Станом на вечір, 7 листопада, перевізники Польщі повністю заблокували проїзд вантажного автотранспорту на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» та «Рава-Руська – Гребенне», зазначив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач

«Станом на зараз «Ягодин – Дорогуськ» – блокується виїзд з України та виїзд із Польщі. Тобто пункт пропуску заблокований повністю. «Краківець – Корчова». Виїзд з України ще можливий, заїхати в Україну – ні. «Рава-Руська – Гребенне». За останньою інформацією від наших прикордонників, перевізники заблокували і виїзд від нас. Тобто рух заблокований повністю також», – йдеться у повідомленні.

За даними Деркача, на всіх пунктах пропускають гуманітарні вантажі та пасажирський транспорт. У напрямку України учасники акції пропускають по одній або кілька машин за годину.

За даними замміністра, 7 листопада до Польщі виїхали через Ягодин 33 вантажівки, через Краківцеь – 265, через Раву-Руську – 203.

Також Деркач уточнив, наразі триває постійна комунікація із командою Міністерства інфраструктури Польщі для вирішення ситуації.

Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, повідомила 6 листопада кореспондентка Радіо Свобода.

Ідеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». З технічних причин у Корчові підприємці перекрили лише в’їзд до України, на двох інших пунктах, за словами організаторів, заблокований і в’їзд, і виїзд.

Польські підприємці оголосили страйк, заявивши про надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. За словами організаторів страйку, його учасники пропускатимуть гуманітарні і військові вантажі, автобуси й приватний автотранспорт. Блокада стосується тільки вантажівок.

Польські перевізники вимагають відновити надання дозволів для українських колег. «Ми не вимагаємо невідомо чого, ми хочемо повернення до нормальності, як було перед війною, до тих 160 тисяч дозволів, а не так, як зараз, – польський кордон станом на сьогодні вже перетнуло 880 тисяч українських вантажівок. Це величезна кількість. Переважно ці машини приїжджають порожні, беруть товар у Польщі і везуть по цілій Європі. Забирають нашу роботу», – заявив учасник блокади кордону Бартош Ясінський.

Також активісти вимагають вилучити польські машини з української електронної черги «єЧерга» і створити для них окрему, пропускати порожні вантажні автомобілі польських перевізників поза чергою на всіх пунктах пропуску й отримати доступ до системи «Шлях».

Кордон протестувальники обіцяють перекривати цілодобово, поки не будуть виконані їхні вимоги. Вони кажуть, що мають дозвіл на проведення пікету аж до 3 січня 2024 року.

Торік у червні Європейський союз скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в країни ЄС. Ця угода про спрощення правил автомобільних вантажних перевезень між Україною і ЄС ухвалена на час російсько-української війни. Українські перевізники вже понад рік здійснюють перевезення в Європу на тих же умовах, що й польські – без дозволів на перевезення.

Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції щодо 9 іноземних компаній

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо застосування санкцій проти 9 іноземних компаній, відповідний наказ №739/2023 оприлюднений на сайті глави держави.

Згідно з документом, санкції терміном на 10 років запроваджені проти наступних компаній: Sogeral Foundation, Haberfield Limited, Slavisilla Holdings Limited і Dendar Investment Fund Limited.

Дворічні обмежувальні заходи запроваджені проти Alfa Finance Holdings Limited, Erasmony Limited, CTF Holdings S.A., Rissa Investments Limited й International Distribution Systems Limited.

Згадані компанії зареєстровані у Ліхтенштейні, Люксембурзі та на Кіпрі. Застосовані проти них санкції передбачають, зокрема, блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України та заборону збільшення розміру статутного капіталу українських дочірніх підприємств.

Відомо також, що контроль за виконанням відповідного рішення покладено на секретаря РНБО.

Указ набуває чинності від дня його опублікування.

Раніше, 1 липня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо нових персональних санкцій проти 190 фізичних та 290 юридичних осіб, у тому числі й пов’язаних із Росією.

Зеленський 5 липня підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» проти 18 юридичних осіб, які повʼязані з потенціалом РФ.

На Херсонщині фермер підірвався на російській міні – влада

На Херсонщині під час виконання польових робіт загинув фермер, який наїхав на міну, залишену російськими, зазначив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Росія вбила 41-річного чоловіка. У Бериславському районі під час польових робіт фермер наїхав на ворожу міну. Отримані ним травми виявилися занадто важкими. Медики лише констатували смерть аграрія», – розповів він.

Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини у листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.

За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.

29 вересня в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, підірвавшись на вибухонебезпечних предметах, загинула 251 людина, зокрема 13 дітей.

«Будемо зимувати»: як живе прифронтове Гуляйполе на Запоріжжі під обстрілами в очікуванні холодів

Запоріжжя-Гуляйполе – Понад півтори тисячі людей продовжують жити у розташованому за 5 кілометрів від позицій російської армії і лінії фронту місті Гуляйполе на Запоріжжі. Це переважно люди пенсійного і передпенсійного віку, і вони відмовляються покидати свої часто пошкоджені обстрілами будинки. Нині в місті ані електрики, ані централізованого газо- і водопостачання.

Радіо Свобода подивилося як живуть місцеві? Чому не їдуть? Хто їм допомагає? Та як планують пережити другу воєнну зиму?

Кореспондентка їздила до Гуляйполя разом із рятувальниками.

Із десяток адрес – саме стільки жителів Гуляйполя за день відвідують рятувальники. Розвозять технічну воду... Їдемо разом із ними.

Кулеба про реформи: «від ЄС завжди буде список»

Україна рухається до грудневого рішення Європейської ради про відкриття переговорів щодо членства в ЄС, яке стане «історичним досягненням». Про це, спілкуючись із журналістами в Брюсселі 7 листопада, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Є багато дипломатичної роботи, багато медіа коментують, що відбувається, але ми продовжуємо рухатися до цієї мети (…). Якщо не станеться якогось форс-мажору, то ми до цієї мети прийдемо. В Україні є політична воля для цього. І сьогодні я переконався, що і в Єврокомісії є політична воля для досягнення цього результату», – зазначив очільник МЗС.

Коментуючи виконання семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата, Кулеба не вдавався у кількісну оцінку роботи, проробленої в Києві.

Із небезпечних громад Куп’янщини вже евакуювали 201 дитину з родинами – ОВА

Із громад Куп’янського району на Харківщині евакуювали родини, в яких 201 дитина, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Він зауважив, що маршрути для евакуації ускладнює російська армія, яка «намагається нищити дорожню інфраструктуру з міста Куп’янськ».

Синєгубов додав, що в Харкові цим родинам надають юридичну, психологічну та гуманітарну допомогу.

«В області зарезервовані більше 3500 місць для розміщення. За необхідності цю кількість можемо збільшити до 7000. У місцях компактного проживання створені всі необхідні умови, однак процес покращення триває постійно, в тому числі і за допомогою міжнародних партнерів», – запевнив голова ОВА.

Стефанішина прокоментувала отриманий Радіо Свобода внутрішній документ Єврокомісії про статус України як кандидата до ЄС

Офіційне рішення про початок переговорів про вступ до Європейського союзу буде оприлюднено 8 листопада, але «процес, пов’язаний із сімома рекомендаціями, вже позаду», сказала в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

«Є подальші кроки, повʼязані з відкриттям переговорів, вони вже принципі вже лунали в медіа сьогодні. Наскільки я розумію, Радіо Свобода отримала певний текст звіту», – сказала Стефанішина, коментуючи отриманий редакцією внутрішній документ Єврокомісії.

Росія вивела в Чорне море ракетоносій після тривалої паузи – Сил оборони півдня

Росія вивела на бойове чергування в Чорне море малий ракетний корабель, на борту якого, ймовірно, вісім крилатих ракет типу «Калібр», йдеться в повідомленні Сил оборони півдня України.

«Після довготривалої паузи, в тому числі й через шторм, в Чорне море на бойове чергування ворог вивів надводний ракетоносій. Малий ракетний корабель проєкту «Буян-М» може бути споряджений 8 ракетами типу «Калібр», – кажуть українські військові.

У Міноборони пояснили, чи можливий перехід на контрактну армію під час війни

Збройні сили України не зможуть перейти на службу за контрактом, поки триває війна, заявив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») керівник управління преси та інформації Міністерства оборони Ілларіон Павлюк. Таким чином він відповів на запитання, чи можливо реалізувати один із пунктів нової Концепції військової кадрової політики відомства до 2028 року, яку затвердив міністр оборони.

«Це не може бути реалізовано, доки триває війна. Контрактна армія – це питання мирного часу. І я б навіть додав, що це питання часу, коли Україна зможе собі дозволити не бути в постійній активній обороні. Треба розуміти, що концепція – це ще не план дій, власне, план і кроки мають бути напрацьовані. Концепція – це такий ранковий стратегічний документ, який глобально визначає напрямок і те, як ми рухаємось у цьому напрямку. Це надзвичайно залежить від подій, від реалій, від війни, від безпекових питань», – зазначив Ілларіон Павлюк.

Провідні посадовці США закликали Конгрес підтримати запит на пряму бюджетну підтримку України

Провідні представники адміністрації Джо Байдена 7 листопада закликали Конгрес схвалити прохання президента США щодо прямої бюджетної підтримки України. У листі до Конгресу міністр фінансів Джанет Єллен, міністр оборони Ллойд Остін, держсекретар Ентоні Блінкен та адміністраторка USAID Саманта Пауер заявили, що запит на 11,8 мільярда доларів «нерозривно пов’язаний з успіхом України на полі бою у спротиві незаконному вторгненню Росії».

За їхніми словами, ці кошти призначені для підтримки функціонування уряду та економіки, тоді як Україна зосереджує свої ресурси на обороні.

«Економічна війна Росії, включно з нападами на український експорт зерна та енергетичну інфраструктуру, є невід’ємною частиною її стратегії незаконного вторгнення. Якщо Росія зможе знищити економіки України, то це створить для української держави проблеми настільки, що вона не зможе захистити себе на полі бою. Ця агресія є не лише екзистенційною загрозою для України, але й загрозою для світу демократії та нашої власної економічної та національної безпеки», – наголошують автори листа.

На їхню думку, Росія якраз і робить ставку на те, що її агресія зможе переважити колективні зусилля Заходу з допомоги Україні.

«Фінансова підтримка України нерозривно пов’язана з її успіхом на полі бою. Тому ми наполегливо закликаємо вас надати Україні 11,8 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки, що є наріжним каменем додаткового запиту президента. Наші інвестиції в успіх України і наша робота з отримання допомоги від інших дозволить нам зменшити нашу бюджетну підтримку з 14,4 мільярда доларів у 2023 фінансовому році до 11,8 мільярда доларів у 2024 фінансовому році. Без адекватної та своєчасної прямої бюджетної підтримки Україна не зможе захистити себе та перешкодити подальшим посяганням Росії на країни НАТО», – звертаються посадовці до Конгресу.

Кулеба каже, що Єврокомісія «вражена» результатами у реформах, які показала Україна

Єврокомісія «вражена» результатами в реформах, які показала Україна на тлі повномасштабної війни, зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за підсумками переговорів в Єврокомісії в рамках свого візиту до Брюсселя.

«Я вас здивую. Єврокомісія не мислить такими категоріями: один із семи, два, п’ять із семи. Суть взагалі не в цьому, а в кінцевому результаті. Коли ми концентруємося на тому, скільки рекомендацій виконала Україна, ми відводимо дискусію від головного: є результат чи немає. Я маю підстави вважати, що результат буде», – сказав він.

Кулеба переконаний, що інформацією про кількість пунктів намагаються перетворити «перемогу, яка наближається, на зраду».

До МЗС Латвії викликали дипломата РФ – російський літак порушив повітряний простір

Тимчасовий повірений у справах РФ Олег Зиков був викликаний до МЗС Латвії через порушення російським літаком повітряного простору країни, розповів міністр Крішʼяніс Каріньш. Зикову вручили ноту протесту.

Радар Повітряних сил Латвії зафіксував порушення повітряного простору країни 6 листопада. За даними відомства, російський літак незаконно перетнув кордон Латвії, а потім повернувся на територію Росії.

У відповідь Збройні сили Латвії «розпочали необхідні дії для запобігання будь-якій загрозі безпеці». Рига також поінформувала про інцидент союзників по НАТО.

У міністерстві оборони наголошують, що через повномасштабне вторгнення Росії в Україну Латвія посилює захист своїх сухопутних кордонів, повітряного простору та територіальних вод. Крім того, країни-члени НАТО на ротаційній основі забезпечують патрулювання повітряного простору над країнами Балтії.

Новий етап війни: у чому небезпека і як зміниться служба в ЗСУ

У Генштабі ЗСУ розповіли про кількість бойових зіткнень і відбиті атаки на фронті

Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на вечір 7 листопада. Повідомляється, що упродовж доби відбулося 36 бойових зіткнень.

«На Куп’янському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Синьківки, Іванівки, Берестового Харківської області, де наші воїни відбили 5 атак… На Авдіївському напрямку українські воїни відбили 13 атак противника», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, армія РФ сьогодні вела безуспішні штурмові дії в районі Мар’їнки Донецької області, де сили оборони відбили 13 атак.

«На Шахтарському напрямку ворог вів штурмові дії в районі Старомайорського Донецької області, успіху не мав… На Запорізькому напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів», – кажуть українські військові.

Генштаб додає, що «Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку».

Триває шістсот двадцять друга доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.

Вибухи в окупованому Донецьку: місцеві кажуть про влучання у школу операторів БПЛА

У центрі окупованого Донецька у вівторок пролунала серія вибухів. Такі повідомлення почали з’являтись у місцевих пабліках та у стрічках російських ЗМІ близько 16:30.

Джерела «Донбас.Реалії»(проєкт Радіо Свобода) повідомляють, що влучання відбулось по школі пілотів БПЛА російських військ у районі Палацу одружень на вул. Челюскінців у Ворошиловському районі. Російське держінформагенство «РИА Новости» заявляє про нібито 5 постраждалих.

Журналіст і блогер із Донецька Денис Казанський також повідомив про влучання по школі пілотів дронів. Він також зазначив, що для удару був застосований HIMARS – американська система залпового вогню, передана ЗСУ.

«У Донецьку раптово стало погано «Республіканському центру безпілотних систем «ДНР» ім. Володимира Жоги», який готує операторів БПЛА. Повідомляється, що до будівлі прилетіли «Хаймарси», і деякі оператори залишаються під завалами», – написав журналіст у Telegram.

Читайте також: З’явилися супутникові фото наслідків ударів ЗСУ по аеродрому окупованого Луганська

Також, за даними джерел «Донбас.Реалії», у Будьоннівському районі на вул. Заперевальній впали уламки ракети ППО. У місцевих пабліках пишуть, що під завалами можуть бути люди.

Український Генштаб традиційно не коментує влучання на окупованих територіях. Редакція не може перевірити інформацію незалежно.

1 листопада у Будьоннівському районі окупованого Донецька на вантажній залізничній станції Мушкетове сталася пожежа. Підконтрольне РФ угруповання «ДНР» заявило про нібито двох загиблих під час удару по станції. Підтвердити достовірність заяв окупаційної влади неможливо.

На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.

Влада повідомила про два ракетних удари військ РФ на Запоріжжі. Інформації щодо постраждалих немає

Голова Запорізької ОВА Юрій Малашко підтвердив вечірній обстріл військами РФ регіону. Раніше сьогодні повідомлялося про звуки вибухів в районі Запоріжжя.

За його словами, два ракетних удари були завдані о 17:30 по цивільній інфраструктурі, розташованій в одному з населених пунктів Михайлівської ОТГ Запорізького району.

«Тип ракет наразі уточнюється. Інформації щодо постраждалих не надходило», – написав Малашко у Telegram.

За даними Запорізької ОВА, війська РФ минулої доби завдали 124 удари по 22 населених пунктах області. Усього надійшло 40 повідомлень про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Обійшлося без постраждалих.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні об’єкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.

Оформити тимчасовий дозвіл на виїзд дитини за кордон можна у «Дії» – Федоров

Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що уряд підтримав оформлення тимчасового дозволу на виїзд дитини за кордон у «Дії».

«Працюватиме все дуже просто. Необхідно, щоб в обох батьків була «Дія». Один відсилає заяву про дозвіл, а другий надає згоду в застосунку «Дія.Підписом». Потім дані автоматично вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану, а прикордонники зможуть усе перевірити онлайн», – повідомив Федоров у Telegram.

За його словами, послуга в «Дії» буде безкоштовною. Водночас класичний спосіб оформлення згоди в нотаріуса залишиться доступним для батьків.

За законом, фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі. Водночас в умовах воєнного стану виїзд за кордон дітей з одним із батьків дозволяється без нотаріально посвідченої згоди іншого з батьків.

Росія продовжила отримувати зброю з Європи та США – Correctiv

Російські торгові компанії залишили можливість закуповувати в Європі та США вогнепальну зброю та боєприпаси, зʼясували розслідувачі з німецького проекту Correctiv. Вони відзначають, що це відбувається попри санкції, які західні країни з 2014 року запроваджували проти Росії.

Журналісти підрахували, що з початку повномасштабної війни в Україні до Росії було імпортовано майже 7300 одиниць вогнепальної зброї, включно з понад сотнею снайперських гвинтівок, а також майже вісім мільйонів патронів від американських та європейських виробників.

Частина придбаного західного озброєння використовується російськими військовими в Україні, пишуть розслідувачі. Йдеться, наприклад, про пістолети Glock, автоматичні гвинтівки AR-15, карабіни Blaser R8.

Пістолет Glock і гвинтівку AR-15 бачили у колишнього віцепремʼєра Росії Дмитра Рогозіна, коли він приїжджав в окуповану Донецьку область, а зброя від Desert Tech мали бойовики угруповання «ПВК Вагнера», які воювали під Бахмутом. Крім того, у жовтні на московській збройовій виставці OROLEXPO-2023 демонструвалася продукція німецької компанії Blaser, американської Barrett Firearms та чеської Ceska Zbrojovka.

Зброя потрапляла до Росії не безпосередньо від західних виробників і, вочевидь, постачалася через посередників у третіх країнах, стверджують розслідувачі. Наприклад, після початку війни в Україні помітно зросли постачання мисливської та спортивної зброї з Німеччини до ОАЕ, Хорватії, Угорщини, Казахстану, Північної Македонії, Польщі та Узбекистану.

Справу про загибель помічника Залужного передали до ДБР – поліція

У поліції Київської області повідомили, що кримінальне провадження щодо вибуху гранати, який призвів учора до загибелі військовослужбовця, скероване до Державного бюро розслідувань.

«7 листопада підслідність у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР поліцією Київської області за фактом підриву гранати в с. Чайки на Київщині, що призвело до загибелі військовослужбовця, прокуратурою була визначена за Державним бюро розслідувань», – повідомила пресслужба поліції.

6 листопада ввечері стало відомо, що внаслідок вибуху гранати в селі Чайки на Київщині загинув 39-річний військовослужбовець, а його 13-річний син зазнав поранень.

Пізніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що загиблим є його помічник, майор Геннадій Частяков.

У МВС повідомили, що загибель Частякова спричинив подарунок від одного з колег на день народження – одна з шести гранат нового західного зразка.

Поліцейські знайшли колегу-військовослужбовця, який подарував фатальний подарунок. Цей чоловік, як повідомили у МВС, розповів, що попереджав Геннадія Частякова про справжність гранат. Правоохоронці припускають, що, ймовірно, «загиблий не повірив в цю інформацію».

У Частякова залишилися дружина і четверо дітей.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG