У Москві дружини мобілізованих уперше провели пікет – вимагають повернути чоловіків додому
У столиці Росії Москві 7 листопада дружини мобілізованих на війну проти України вперше вийшли на пікет із вимогою повернути чоловіків додому, повідомляє видання «Важные истории» з посиланням на свого кореспондента.
Пікет відбувся в центрі міста, на Театральній площі. У цей же час там відбувався мітинг комуністів, присвячений 106-й річниці більшовицького перевороту. Родичі мобілізованих подавали заявку на проведення власної публічної акції, проте в уряді Москви їм відмовили через обмеження. Їхній пікет тривав не більш як пʼять хвилин.
«Потім підійшла поліція, вони викликали головного організатора, і нас відвели убік. До нас підійшов (багаторічний лідер російських комуністів Геннадій) Зюганов, і ми домовилися, що після покладання квітів у Мавзолеї (Леніна) передамо йому наше звернення», – розповіла одна з учасниць акції.
Міненерго: через обстріли пошкоджена газова інфраструктура у двох областях
В Україні внаслідок російських обстрілів 7 листопада пошкоджена газова інфраструктура у двох областях, повідомили в Міністерстві енергетики України.
«Газова інфраструктура у Дніпропетровській і Сумській областях зазнала пошкоджень через ворожі артобстріли. Є відключені абоненти – тривають роботи з відновлення», – йдеться в повідомленні.
Окремо в Міненерго зауважили, що через сприятливі погодні умови рівень споживання газу в Україні менший, ніж минулого року в цей період, на понад 13 мільйонів кубометрів за добу.
На міжбанку зупинилося зростання гривні проти долара
На українському міжбанківському валютному ринку зростання національної валюти зупинилося поблизу рівня 36 гривень за долар. Станом на 16:10 котирування склали 36 гривень 0,5–2,5 копійки за долар, це на 1,5 копійки більше від рівня закриття торгів 6 листопада, свідчать дані Finance.ua.
Національний банк України встановив офіційне значення курсу на 8 листопада на рівні 36 гривень 3,71 копійки за долар. Це приблизно на пів копійки менше від офіційного курсу на сьогодні, який становить 36 гривень 4,26 копійки за долар.
Після відмови від фіксованого курсу валюти гривня посилилася щодо долара вже на 53 копійки.
«Репортери без кордонів» анонсують запуск платформи для протидії російській пропаганді
Організація «Репортери без кордонів» заявила у вівторок, що планує запустити цифрову платформу з доступу російськомовним користувачам до незалежних новин.
Організація повідомила, що підписала контракт із глобальним супутниковим оператором Eutelsat на запуск цифрової платформи під назвою Svoboda (Freedom in Russian). Платформа, запуск якої очікується найближчими тижнями, міститиме «новинні програми, які пропонують всебічний та об’єктивний погляд на глобальні події», повідомила пресслужба організації.
Керівник «Репортерів без кордонів» Крістоф Делуар назвав проєкт «амбітною ініціативою, покликаною перевернути логіку пропаганди».
«Це дозволить незалежним засобам масової інформації вести мовлення для людей, які не можуть скористатися своїм правом на інформацію», – заявив Делуар.
Після вторгнення в Україну Кремль посилив інформаційну пропаганду. Усі основні незалежні ЗМІ у РФ були закриті або призупинили свою діяльність.
У ЦВК пояснили, чому повноваження Зеленського не припиняться без виборів навесні 2024-го
Центральна виборча комісія не отримувала жодної інформації про можливу підготовку до президентських виборів у березні 2024 року – про це заявив заступник голови комісії Сергій Дубовик у коментарі Радіо Свобода.
Він нагадав, що напередодні президент Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді вчергове продовжити воєнний стан на 90 днів. Після схвалення парламентом він триватиме щонайменше до лютого.
«Згідно з чинним законодавством України, будь-які вибори у воєнний час, під час оголошення воєнного стану не проводяться. Тому жодних повідомлень, або жодних якихось речей ЦВК не тільки не отримала, але й не могла отримати. Ми незалежний виборчий орган, ми керуємося виключно законом. Вибори, зокрема, президента України призначаються постановою Верховної Ради. Ви і я не бачили ані проєкту такої постанови, ані будь-яких інших офіційних документів», – сказав він.
Крім того, говорячи про президентські вибори, заступник голови ЦВК вказує на те, що, за графіком, виборчий процес мав би розпочатися наприкінці грудня.
Читайте також: В Офісі президента України заявили про «тактику розколу», яку застосовує РФ
На питання про те, чи будуть повноваження президента й згодом парламенту автоматично подовжені наступного року, Дубовик вказав на формулювання в Конституції:
«Скільки б не було спекуляцій щодо цієї теми, в Конституції чітко записано, що президент України виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента України. Все решта – це політичні спекуляції, щодо закінчення повноважень, переходу якихось повноважень. Конституція чітко дає відповіді на ці запитання. Закон про воєнний стан чітко визначає, що під час воєнного стану вибори не проводяться. Іншого поки що немає, змін до законодавства немає. Тобто немає підстав, принаймні юридичних, говорити про щось на даний час».
Відтак, відповідно до основного закону, президент і Верховна Рада мать виконувати свої повноваження до наступних виборів.
«Немає новообраного після закінчення воєнного стану складу Верховної Ради – працює чинний склад. Не буде нового президента, обраного на виборах – черговий президент продовжує виконувати свої повноваження. Конституція це чітко визначає», – підсумував представник ЦВК.
Також він зазначив, що повноваження місцевого самоврядування вичерпуються лише в 2025 році, тож поки рано говорити про неможливість провести чергові місцеві вибори.
Читайте також: 100 громадських організацій висловились проти виборів в Україні під час війни
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. Цьому передувала заява депутата Верховної Ради від «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка, що Зеленський нібито схвалив рішення щодо проведення президентських виборів 31 березня 2024 року.
У жовтні опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Питання українських виборів обговорювали з кінця травня. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи, про це регулярно пишуть українські та міжнародні ЗМІ.
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
Зеленський увів в дію рішення РНБО про посилення стійкості енергосистеми
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про набуття чинності рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 листопада 2023 року «Щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи і підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року».
Документ оприлюднений 7 листопада на сайті голови держави.
Згідно з рішенням РНБО, уряду доручено протягом місяця ухвалити рішення щодо погашення заборгованості державних і комунальних підприємств критичної інфраструктури, а також бюджетних установ перед постачальником «останньої надії» і постачальниками універсальних послуг за спожиту електричну енергію.
Нідерландські F-16 прямують до навчального центру в Румунії для вишколу українських пілотів
П’ять нідерландських винищувачів F-16 прямують до навчального центру у Румунії для участі у вишколі румунських та українських пілотів, повідомила у вівторок пресслужба Міністерства оборони Нідерландів.
Повідомляється, що саме Нідерланди виступили з ініціативою створення навчального центру і передачі для нього від 12 до 18 F-16. Винищувачі залишаються власністю Нідерландів, вказує відомство.
«Разом з Данією та за підтримки Сполучених Штатів Нідерланди відповідають за координацію європейських зусиль з надання F-16 для України. Раніше було оголошено, що компанія Lockheed Martin забезпечить навчання та обслуговування літаків», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони Нідерландів пояснили, що спочатку навчальний центр у Румунії використає літак для курсів підвищення кваліфікації найнятих інструкторів F-16. Далі буде підготовка пілотів. Польоти здійснюватимуться лише в повітряному просторі НАТО.
У розпорядженні Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України, що діє на базі Євроюсту, є тисячі доказів, уже переданих із різних країн, заявив в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода у Брюсселі президент Євроюсту Ладислав Хамран.
Наступний крок, за словами президента Євроюсту, – їхнє подальше опрацювання й оцінка спеціалістами того, чи достатньо в їхньому розпорядженні елементів, які фактично доводять злочин агресії.
«Є вимоги, які мають бути доведені під час цього розслідування. Тож вони (члени Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України – ред.) зараз створюють певні рамки – різні юридичні вимоги, які мають бути задокументовані. Вони класифікують докази за необхідною правовою кваліфікацією, а потім оцінюють, чи є якась правова прогалина. Якщо так, то як її усунути, чи є докази, які заповнюють її, і, якщо так, то в якій країні ці докази або як їх можна отримати», – розповів Хамран.
В Україні найближчим часом відкриють новий табір для тримання військовополонених і тривають роботи з підготовки до запуску ще одного табору, повідомив державний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими «Хочу жить».
Там пояснили ці кроки «великою кількістю російських військовополонених».
«Збільшення кількості військовополонених пов’язане як із ситуацією на фронті, що погіршується мотивацією російських солдатів, так і через блокування обмінів військовополоненими російською стороною», – йдеться в повідомленні.
У проєкті додали, що умови у новому таборі «відповідатимуть усім вимогам норм міжнародного гуманітарного права».
У Повітряних силах попередили про загрозу застосування балістичного озброєння у низці областей
У Повітряних силах Збройних сил України попередили про ймовірність застосування військами РФ балістичного озброєння.
«Загроза застосування балістичного озброєння в областях, де оголошена тривога. Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги. Прямуйте в укриття», – звернулися військові.
Наразі повітряною тривогою охоплені східні регіони, а також Запорізька область – на півдні.
За даними Генштабу ЗСУ, минулої доби війська РФ завдали 16 авіаційних ударів і 54 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
МОЗ повідомило про медзаклади, пошкоджені військами РФ: 193 «зруйновані вщент»
За понад півтора року повномасштабної війни Росія пошкодила 1468 об’єктів медичних закладів України, ще 193 – були зруйновані вщент, повідомило українське Міністерство охорони здоров’я.
«Російські загарбники продовжують нищити об’єкти цивільної інфраструктури, в тому числі й медичної: лікарні, амбулаторії, поліклініки, пологові й інші медзаклади, перешкоджаючи медикам працювати і створюючи додаткове навантаження на медичну систему», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 7 листопада.
Зокрема, за повідомленням, найбільших втрат зазнали медзаклади Харківщини, Донеччини, Миколаївщини, Київщини, Чернігівщини і Херсонщини.
Крім того, як повідомили у МОЗ, від початку повномасштабної війни російські війська пошкодили 103 автівки екстреної медичної допомоги, знищили 253 автомобілі і захопили 125 автівок «екстренки».
«Однак, попри всі атаки на медичні заклади і постійні бомбардування ворога, в Україні тривають роботи з відбудови медичної інфраструктури. Першочергово йдеться про об’єкти на деокупованих територіях, які внаслідок ворожих обстрілів і бомбардувань зазнали невеликих ушкоджень», – зауважили у відомстві.
За даними МОЗ, станом на початок листопада вже вдалося повністю відновити 421 об’єкт медзакладів, ще 413 об’єктів відновили частково.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі й цивільні обʼєкти. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Фінляндії арештували нерухомість пов’язаного з оборонним сектором підсанкційного ексурядовця РФ
Правоохоронці Фінляндії наклали арешт на нерухомість колишнього російського високопосадовця Бориса Альошина, ексзаступника голови уряду РФ, експрезидента «АвтоВАЗа», пов’язаного з оборонною промисловістю та авіагалузою. Про це повідомило фінське видання Yle. Також Альошин через компанію-посередника володіє аеропортом «Жуковський» неподалік Москви.
Повідомляється, що арешт наклали на запит Міністерства закордонних справ Фінляндії у вересні.
Заарештовано, зокрема, два об’єкти нерухомості вартістю 2,5 млн євро, які належать Альошину. Це земельні ділянки, розташовані неподалік міста Лонгвік. У правоохоронних органах не розкрили імені власника заарештованого майна, але його дані виявили журналісти агентства STT. Жодних власників, крім Альошина, на конфіскованих ділянках не зареєстровано.
На одній із ділянок, площею 1,6 га, за інформацією Yle, стоїть котедж. Цю ділянку, як зазначають фінські журналісти, Альошин придбав у 2020 році за понад 3 мільйони євро. Сусідню ділянку росіянин купив за 250 тисяч євро. На ньому, як стверджує агентство, Альошин хотів збудувати ще один котедж.
Борис Альошин із червня перебуває під санкціями ЄС: влада Євросоюзу вважає його причетним до анексії Криму та війни в Україні через зв’язки «в управлінні кількома російськими компаніями, які виробляють військову продукцію». Альошин також обіймає посаду голови ради директорів групи «Кронштадт», яка виробляє безпілотники «Оріон», які використовуються армією РФ.
«Ракетоносії заведені у пункти базування». ОК «Південь» повідомило про 5 кораблів РФ у морі
П’ять російських бойових кораблів перебувають на чергуванні: чотири – в Чорному й один – в Азовському морях, повідомило оперативне командування «Південь».
«Ракетоносії заведені у пункти базування», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, оперативна ситуація в зоні відповідальності Сил оборони півдня України «залишається напруженою».
Днями очільниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк заявляла, що останнім часом у Чорному морі «росіяни почуваються скуто і не можуть дозволити собі вільне маневрування, наприклад, у північно-західній частині Чорного моря».
Минулого тижня під час удару ЗСУ по інфраструктурі суднобудівного заводу в Керчі в окупованому Криму був пошкоджений один із найсучасніших кораблів Чорноморського флоту РФ – носій крилатих ракет «Калібр».
«Росія відповість». Про «екоцид» в Україні та «ще один трибунал»
Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко нещодавно заявила, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія здійснила 2500 екологічних злочинів. Які саме? Якими є збитки від них, чи складно їх порахувати? Що таке «екоцид» і яка можлива відповідальність? Про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Мрочко: ту саму територію у Херсоні армія РФ атакує вдруге за вісім днів
Вдруге за вісім днів російська армія РФ б’є ту саму територію у Херсоні, зруйновані склади, повідомив начальник місцевої військової адміністрації Херсона Роман Мрочко.
«Вдруге за вісім днів російська армія вдарила по одній і тій самій території у Херсоні. Зруйновані склади. Вони були порожніми. Люди не постраждали», – написав він у телеграмі.
Люди не постраждали.
У ДСНС раніше повідомляли, що війська РФ вранці атакували Херсон. Внаслідок одного з обстрілів виникла пожежа в будівлі, її вже ліквідували.
За даними ОВА, за минулу добу противник здійснив 84 обстріли Херсонщини, випустивши 558 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА, авіації.
Сили оборони півдня у телеграмі також уточнили, що російські війська протягом доби з БПЛА скинули 22 осколкові боєприпаси по населених пунктах Бериславського району на Херсонщині, жертв немає.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський повідомив про додаткові NASAMS, які «стали на бойове чергування» в Україні
Президент Володимир Зеленський повідомив, що на бойове чергування в Україні стали додаткові системи NASAMS від партнерів.
«Провів щоденний селектор. Отримав звіти про надходження боєприпасів, техніки й обладнання за останню добу. На бойове чергування стали додаткові системи NASAMS від партнерів. Вчасне підсилення нашої ППО до зими», – написав Зеленський у телеграмі 7 листопада. Про скільки саме систем йдеться – він не уточнив.
Крім того, за словами президента, на нараді заслухали зведення з фронту про бойові дії на Куп’янському, Бахмутському, Авдіївському напрямках і на півдні.
«Заслухали дані розвідок щодо ситуації на ТОТ, у Чорноморському регіоні і в країнах ОДКБ. Служба безпеки відзвітувала про свої контррозвідувальні заходи», – додав голова держави.
У вересні міністр оборони США Ллойд Остін, відкриваючи засідання Контактної групи з оборони України, закликав союзників надалі докладати зусиль для зміцнення української протиповітряної оборони. Голова Пентагону зауважив, що вже надані системи ППО Patriot, IRIS-T, HAWK, NASAMS, SAMP/T захищають критично важливу інфраструктуру України, включаючи зерно й енергоносії.
У серпні цього року Литва повідомила, що у вересні передасть Україні додаткові пускові установки зенітно-ракетного комплексу NASAMS.
Перші дві установки NASAMS Україна отримала від США восени минулого року. У липні цього року Пентагон оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму 1,3 мільярда доларів, в рамках цього пакету планувалося надати чотири системи NASAMS і боєприпаси до них.
У березні також повідомлялося, що Норвегія надасть Україні дві комплектні бойові установки NASAMS у співпраці зі США.
Влада підтвердила удар РФ біля Кривого Рогу
Російські війська вдарили по інфраструктурному об’єкту поблизу Кривого Рогу, повідомив голова Дніпропетровської військової адміністрації Сергій Лисак.
За попередніми даними, люди не постраждали. Решта інформації з’ясовується.
Близько години тому у низі областей, зокрема Дніпропетровської, оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку.
У соцмережах повідомляли про звуки вибухів біля Кривого Рогу.
Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У морському порту Керчі перебувають відразу чотири судна – фото
У Керченському морському рибному порту в окупованому Криму перебувають відразу чотири судна, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, додаючи, що подібна присутність суден в акваторії нетипова для цього порту.
Пором Conro Trader під російським прапором (IMO 7711763) перебуває біля причалу для залізничних поромів. За повідомленням кореспондента, на цьому поромі перевозять паливо з Росії до окупованого Криму.
Біля зернового терміналу пришвартоване суховантажне судно. За спостереженнями жителів Керчі, восени 2023 року кількість зерновозів на дорогах значно зросла.
Також, як повідомляли Крим.Реалії, у рибному морському порту біля нафтового терміналу перебуває танкер із закритими даними на борту, і ще одне судно перебуває біля газового терміналу Керченського морського рибного порту.
З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів окупованого Росією Криму і закрив їх для міжнародного судноплавства. Іноземні судна, які порушують цю заборону, потрапляють під санкції: їх виключають із реєстрів судноплавств і позбавляють права ходити під прапорами деяких держав. Тому капітани суден-порушників приховують заходи до кримських портів, відключаючи автоматичну ідентифікаційну систему (AIS).
У Вінниці СБУ затримала місцевого депутата з колишньої ОПЗЖ – підозрюють у рекеті
Служба безпеки України заявляє про затримання депутата Вінницької районної ради, який обирався від забороненої партії ОПЗЖ.
Як повідомляє пресслужба відомства, у Вінниці нейтралізували кримінальне угруповання, яке тероризувало жителів міста та намагалось «підім’яти» під себе аграрний бізнес у регіоні. Серед затриманих – депутат Вінницької районної ради, який обирався від забороненої партії ОПЗЖ, та двоє його спільників – працівників Муніципальної варти міськради.
За даними служби, усі троє під керівництвом свого ватажка – місцевого кримінального авторитета – займалися рекетом серед підприємців, під час розбою вони вимагали з потерпілих гроші як регулярну «данину», а у разі відмови – погрожували насильством та знищенням майна.
У СБУ заявляють про документування факту «вибивання» 9 тис. американських доларів неіснуючого боргу з керівника агрокомпанії.
«Рекетири погрожували чоловіку та його родині фізичною розправою, а також знищенням сільгосптехніки підприємства, якщо він не погодиться сплатити «борг», – повідомляють у службі.
У СБУ кажуть про затримання всіх учасників банди за місцями їхнього перебування в обласному центрі – під час обшуків у помешканні затриманого депутата вилучено вогнепальну зброю та боєприпаси, а у його спільників виявлено готівку та чорнові записи «боржників».
Наразі всім чотирьом затриманим повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України (вимагання, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану). Троє із них, включно з депутатом, уже перебувають під вартою.