В уряді заперечили, що українські водії «набагато збільшили» перевезення в ЄС
В українському Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України стверджують, що українські водії не набагато збільшили перевезення всередині Європейського союзу, як про це стверджують польські перевізники, учасники страйку. Таку заяву в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробив Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Посадовець каже, що українські водії і надалі оформлюють дозволи ЄКМТ, які дозволяють перевезення українським водіям на ринку ЄС.
«Великий відсоток пустих транспортних засобів їдуть до Європи для того, щоб привезти в Україну гуманітарний вантаж. Крім цього, у нас і до повномасштабного вторгнення була можливість за спеціальними дозволами ЄКМТ (дозвіл, що видається перевізнику і дозволяє йому вільно працювати і їздити серед країн-учасниць Європейської конференції міністрів транспорту – ред.) для українських перевізників отримувати такого роду дозволи, заїжджати на територію Європейського союзу. І робити не більше від трьох перевезень, каботажних – тобто всередині ЄС, а потім вони мали повертатися в Україну», – заявив Сергій Деркач.
Заступник міністра пояснив, що ці правила діють і сьогодні, а кількість виданих дозволів не збільшена.
«Такі правила діють і на сьогодні, і вони точно діяли до повномасштабного вторгнення. Кількість дозволів – це окремі дозволи, які досі видаються – і їх цифра абсолютно не збільшена. Тобто вона така, як і була раніше. Говорити про те, що українці набагато збільшують свої перевезення всередині Європейського союзу – ця інформація не відповідає дійсності», – сказав посадовець.
Сергій Деркач додав, що відсоток порожніх вантажівок, які заїжджають до країн ЄС, не переважає над тими, які з вантажем. Польські перевізники, що оголосили страйк на польсько-українському кордоні, раніше заявляли про велику кількість пустих вантажівок з України, які начебто працюють на європейському ринку.
«Якщо говорити мовою цифр, переважна більшість виїздів з України здійснюється саме з товаром, тобто це експорт нашої продукції. Що дуже важливо сьогодні для української економіки. В Польщу дійсно дуже багато їздить і пустих транспортних засобів, але все одно відсоток з вантажем – він значно переважає, а відсоток пустих не такий великий», – розповів заступник міністра.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, повідомила 6 листопада кореспондентка Радіо Свобода.
Ідеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». З технічних причин у Корчові підприємці перекрили лише в’їзд до України, на двох інших пунктах, за словами організаторів, заблокований і в’їзд, і виїзд.
Польські підприємці оголосили страйк, заявивши про надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. За словами організаторів страйку, його учасники пропускатимуть гуманітарні і військові вантажі, автобуси й приватний автотранспорт. Блокада стосується тільки вантажівок.
Польські перевізники вимагають відновити надання дозволів для українських колег. «Ми не вимагаємо невідомо чого, ми хочемо повернення до нормальності, як було перед війною, до тих 160 тисяч дозволів, а не так, як зараз, – польський кордон станом на сьогодні вже перетнуло 880 тисяч українських вантажівок. Це величезна кількість. Переважно ці машини приїжджають порожні, беруть товар у Польщі і везуть по цілій Європі. Забирають нашу роботу», – заявив учасник блокади кордону Бартош Ясінський.
Також активісти вимагають вилучити польські машини з української електронної черги «єЧерга» і створити для них окрему, пропускати порожні вантажні автомобілі польських перевізників поза чергою на всіх пунктах пропуску й отримати доступ до системи «Шлях».
Кордон протестувальники обіцяють перекривати цілодобово, поки не будуть виконані їхні вимоги. Вони кажуть, що мають дозвіл на проведення пікету аж до 3 січня 2024 року.
Торік у червні Європейський союз скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в країни ЄС. Ця угода про спрощення правил автомобільних вантажних перевезень між Україною і ЄС ухвалена на час російсько-української війни. Українські перевізники вже понад рік здійснюють перевезення в Європу на тих же умовах, що й польські – без дозволів на перевезення.
Омбудсмен звернувся до СБУ і поліції через відео зі звинуваченнями щодо мови військових
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про звернення до правоохоронців після поширення в медіа відео, у якому транслюються негативні висловлювання та звинувачення стосовно військових, які спілкуються мовами нацменшин.
«Особисто звернувся до відповідних органів державної влади – Національної поліції України, СБУ, Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо перевірки зазначеної інформації та вжиття відповідних заходів реагування. Адже порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками – карається відповідно до статті 161 Кримінального кодексу України», – написав він у телеграмі.
Лубінець закликав усіх, особливо публічних осіб, свідомо ставитися до ідей та поглядів, які вони транслюють, а медіа – відповідально ставитися до інформації, яку поширюють.
«Дискримінація та дискредитація будь-кого в Україні заборонена», – додав омбудсмен.
Він не уточнив, про яке відео йдеться, але днями було опубліковано інтерв’ю з колишньою народною депутаткою, членкинею ВО «Свобода» Ірини Фаріон. Серед іншого, вона заявила, що не вважає українцями тих, хто говорить російською мовою, зокрема і військовослужбовців бригади Нацгвардії «Азов» і 3-ї окремої штурмової бригади. Ця заява викликала обговорення в соцмережах та серед деяких військових.
Фаріон наразі не підтверджувала, що йдеться про відео з її інтерв’ю, також не реагувала на заяву Лубінця.
Росія офіційно вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі
Росія 7 листопада офіційно вийшла зі знакового безпекового договору, який обмежує ключові категорії звичайних збройних сил, звинувативши США в підриві безпеки після Холодної війни через розширення НАТО.
Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року в Парижі представники 16 країн НАТО і шести країн Організації Варшавського договору.
Угода встановлювала обмеження розмірів звичайних збройних сил і визначала граничні чисельності звичайних озброєнь, розгорнутих сторонами у Європі
Документ оновили 1999 року, але його ратифікували лише чотири учасники – Москва, Київ, Астана й Мінськ.
У 2007 році президент Володимир Путін підписав указ про припинення дії договору і пов’язаних із ним міжнародних документів доти, доки його не ратифікують країни НАТО.
Альянс тоді заявив, що дії Москви не сприяють забезпеченню безпеки в Європі.
Більш ніж через рік після повномасштабного вторгнення РФ в Україну президент Росії Володимир Путін у травні підписав документ про денонсацію договору.
В Офісі президента України заявили про «тактику розколу», яку застосовує РФ
В Офісі президента України заявляють про «тактику розколу», яку зараз застосовує Росія.
«Тактика розколу. Це те, що робить російський ворог зараз. Вони робили це і понад 100 років тому. Ми розуміємо кожен їх крок. В них не вийде», – написав керівник ОП Андрій Єрмак у телеграмі.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. За його словами, потрібно «визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія».
«Якщо потрібно поставити крапку в тій чи іншій політичній суперечці й далі працювати лише в єдності, то в державі є структури, які здатні ставити крапки й давати суспільству всі необхідні відповіді. Щоб не залишалося простору для конфліктів і чужої гри проти України», – сказав він у вечірньому відеозверненні 6 листопада.
Раніше сто громадських організацій оприлюднили заяву щодо неможливості проведення в Україні виборів у активній фазі війни. Вони наголосили, що вибори і повномасштабна війна є несумісними, а ідея проведення виборів за таких умов є «вкрай небезпечною та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому».
У жовтні опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Питання українських виборів обговорюють з кінця травня. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи, про це регулярно пишуть українські та міжнародні ЗМІ.
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
Синєгубов повідомив, скільки дітей евакуювали з небезпечних громад Куп’янського району
Станом на 7 листопада із небезпечних громад Куп’янського району евакуювали 190 дітей, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, «робота триває».
2 листопада Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що Координаційний штаб із питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану підтримав рішення Харківської ОВА щодо примусової евакуації дітей.
Згідно з рішенням, через «складну безпекову ситуацію» на Харківщині вирішили примусово евакуювати 275 дітей з їхніми родинами із 66 населених пунктів, зокрема з Кіндрашівської, Куп’янської, Курилівської, Петропавлівської, Дворічанської та Вільхуватської територіальних громад Куп’янського району.
Планується, що евакуація триматиме 45 діб. Дітей і їхніх батьків або опікунів мають забезпечити безоплатним житлом і гуманітарною допомогою.
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив 27 жовтня, що Рада оборони Харківської області вирішила провести примусову евакуацію родин із дітьми з трьох громад Куп’янського району.
Протягом року, з осені 2022 року, з деокупованих районів Херсонської і Харківської областей евакуювали понад 67 тисяч місцевих жителів, повідомило Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Чотири з семи кроків виконані – Єврокомісія оцінює готовність України до переговорів про вступ до ЄС
Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Це випливає зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
Завершеними вважається виконання таких критеріїв:
- впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного суду України, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції й створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору;
- реформа медіагалузі – приведення українського законодавства у відповідність з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.
Водночас інші три критерії супроводжуються рекомендаціями від Єврокомісії щодо подальшого виконання.
Зокрема, завершеним повністю не вважається подальше посилення боротьби з корупцією. В рамках цього кроку Єврокомісія очікувала, зокрема, призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та директора НАБУ.
У документі Єврокомісії йдеться про те, що «Україна все ж повинна прийняти закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу».
Щодо обмеження надмірного впливу олігархів, якого в Брюсселі також очікували від Києва, сказано, що «Україні все ж варто схвалити закон про лобіювання відповідно до європейських стандартів».
У частині реформи законодавства щодо нацменшин, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, нагадується, що виконані не всі з них. Єврокомісія зауважує на необхідності впровадити решту зауважень, згаданих «у висновку від червня 2023 року та її подальшому висновку від жовтня 2023 року, зокрема шляхом внесення змін до законів про державну мову, ЗМІ та освіту».
Європейська комісія збирається представити 8 листопада оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС.
Напередодні повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк повідомив, що Європейський союз, ймовірно, підтримає початок переговорів про вступ для України та Молдови й надасть Грузії статус кандидата на членство, але «з певними умовами».
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
СБУ затримала чоловіка, який у жовтні навів «Іскандер» на Харків – тоді загинув 10-річний хлопчик
Служба безпеки України заявляє про затримання агента ГРУ Росії, який місяць тому навів російську ракету «Іскандер» на житлові будинки у центрі Харкова
Як повідомляє пресслужба відомства, йдеться про чоловіка, який працював майстром на місцевому підприємстві, яке займається будівництвом автодоріг та мостів. Російська спецслужба завербувала його дистанційно через месенджер Телеграм.
У СБУ зазначають, що для підготовки ракетної атаки він передав передавав загарбникам електронні координати «цілей» з прив’язкою до місцевості.
За даними слідства, під прикриттям робочих поїздок чоловік також фіксував місця базування та переміщення українських військ в області, отримані дані передавав до російського ГРУ через «зв’язкового» з тимчасово окупованої частини на сході України – ним виявився один з колишніх ватажків угруповання «ЛНР» на прізвисько «Шаман», якому СБУ раніше повідомила про підозру.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Наразі він перебуває під вартою, триває розслідування.
Зранку 6 жовтня російські військові завдали два удари по Харкову – в Київському та Основʼянському районах міста. Внаслідок цього загинули 10-річний хлопчик і його бабуся. Десятки цивільних отримали поранення. Значних руйнувань та пошкоджень зазнали і декілька житлових будинків у центрі Харкова.
Кулеба їде до Брюсселя на тлі очікуваного рішення ЄС про початок переговорів з Україною щодо вступу
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 7-8 листопада здійснить візит до Брюсселя, повідомила пресслужба МЗС.
Як йдеться у повідомленні, голова української дипломатії проведе переговори із комісарами Європейського союзу напередодні оприлюднення звіту Європейської комісії про виконання Україною рекомендацій ЄС, що «має важливе значення задля відкриття переговорного процесу про вступ нашої держави в Євросоюз».
У МЗС додали, що під час візиту до Брюсселя Дмитро Кулеба також проведе переговори із прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо і міністеркою закордонних справ Аджою Лабіб, «ключовими темами яких стануть подальша військова підтримка України, захист української енергетичної інфраструктури в зимовий період, втілення формули миру президента Володимира Зеленського, європейська інтеграція нашої держави».
Напередодні повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк повідомив, що Європейський союз, ймовірно, підтримає початок переговорів про вступ для України та Молдови й надасть Грузії статус кандидата на членство, але «з певними умовами».
За даними журналіста, попереднє рішення ухвалили очільники офісів єврокомісарів, які представляють усіх 27 держав-членів ЄС, на зустрічі 6 листопада, присвяченій розширенню.
«Завтра (7 листопада – ред.) продовжаться переговори щодо фінальних деталей, але основні передумови вже зрозумілі: щодо України й Молдови – відкрити переговори про вступ до ЄС (ймовірно, у березні 2024-го; щодо Грузії – надати статус кандидата з умовами для переходу до наступного кроку», – написав він.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Україна сподівається, що такі переговори розпочнуться на початку 2024 року.
Українські військові, стоячи в золотому пшеничному колоссі, збивають повітряні цілі противника в синьому небі – таку картину авторства 12-річного Максима Бровченка отримав головнокомандувач української армії. Валерій Залужний особисто зустрівся із переселенцем з нині окупованого Бердянська. Передавши хлопчику подарунки у відповідь, генерал подякував Максиму за віддану підтримку Збройних сил України. Макс малює й продає свої роботи, збираючи гроші на допомогу армії. Його твори, зокрема, є й у папи Римського. А ще Макс захоплюється космосом. Він має аутизм. Про те, як це – бути «нейровідмінним» на планеті Земля, – хлопець написав книжку.
Максим разом зі своєю мамою Оксаною евакуювалися з Бердянська у квітні 2022-го. У рідному місті в окупації вони прожили понад місяць. Жінка не приховує: через аутизм – однією з визначальних рис якого є прямота й свобода висловлення думок – перебувати в рідному місті було небезпечно. До прикладу, каже мама, траплялося, коли Макс міг прямо в обличчя запитати російських військових: «Коли ви вже зд**нете?». Тож полишала Бердянськ дитина під медикаментами – уві сні. Сім’я змогла вибратися на вільну територію України і зараз живе в гуртожитку Запоріжжя. Попри скромні побутові умови, усі зароблені гроші хлопець віддає армії.
Про непросте життя з особливим відчуттям світу, непересічні таланти, перебування в окупації й відданість своїй країні – Макс і його мама розповіли проєкту «Ти як?».
Катерина Бобровська – адвокатка депортованого з окупованого Маріуполя підлітка Богдана Єрмохіна – заявила, що йому у Росії вручили повістку.
«Незважаючи на те, що Богдану ще 17 років, він уже отримав повістку про явку до військкомату Московської області 19 грудня 2023 року. Я не маю жодних сумнівів, що є у планах російської влади щодо Богдана. Через два тижні Богдану виповниться 18 років, він стане повнолітнім і, ймовірно, його відправлять до російської армії», – йдеться у заяві Бобровської.
Попри те, що Богдан Єрмохін має законного опікуна в Україні, у липні 2022 року його передали під опіку до Росії, зауважила адвокатка.
За її словами, з липня 2022 року підліток зробив кілька неуспішних спроб повернутися в Україну. В РФ йому видали російський паспорт.
Російська сторона це не коментувала.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані щодо вручення повістки.
Журналісти проєктів «Ти як?» та «Схеми» (Радіо Свобода) встановили шлях, яким навесні 2022 року військовослужбовці РФ разом із представниками угруповання «ДНР» депортували з окупованих територій Донецької області до Росії 31 українську дитину. У фільмі-розслідуванні журналісти розповіли про дітей зі списку, який особисто затвердив ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін. Більшість дітей на момент депортації перебувала в Маріуполі.
«Він попередив, що гранати бойові». У МВС розповіли про чоловіка, який подарував Частякову гранати
Чоловік, який подарував гранати загиблому помічнику головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного – майору Геннадію Частякову – зізнався в тому і розповів, що попереджав про справжність гранат. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповіла речниця Міністерства внутрішніх справ України Мар’яна Рева. Прізвища згаданого чоловіка не розголошують. У нього в кабінеті вже провели обшуки.
«Особа, яка ймовірно подарувала ці подарунки, зізналася. Він попередив, що гранати бойові. Ймовірно, не повірив загиблий в цю інформацію», – каже вона.
За словами Реви, слідчі провели першочергові невідкладні слідчі дії і надалі в процесуальному порядку буде визначений статус цієї людини. У той же час, наголошує речниця МВС, факти говорять про те, що коли Частяков тримав гранату в руках, ймовірно, не вірив, що вона бойова.
«Під час першочергових слідчих дій встановлено, що це дійсно було необережне поводження з боєприпасом, і всі зібрані докази, свідчення вказують на те, що це був нещасний випадок. Наразі триває досудове розслідування, проводиться надалі опитування осіб, збирається уся необхідна доказова база. Вилучені боєприпаси», – заначила речниця МВС.
Напередодні ввчері в Нацполіції повідомили, що внаслідок вибуху гранати в селі Чайки на Київщині загинув військовослужбовець.
«За попередньою інформацією, внаслідок підриву гранати загинув 39-річний військовослужбовець. Його 13-річний син важко травмований. Хлопець перебуває під наглядом лікарів», – написали правоохоронці.
Інформацію про загибель помічника підтвердив і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. «В одному із подарунків спрацював невідомий вибуховий пристрій. У Геннадія залишилися дружина та четверо дітей. Мої глибокі співчуття родині», – написав він.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що смерть помічника головнокомандувача ЗСУ спричинив подарунок від одного з колег на день народження.
«Дістав подарунковий ящик із гранатами всередині й почав демонструвати один із боєприпасів синові. Це були гранати нового західного зразка. Спершу до рук боєприпас взяв син і почав крутити кільце. Далі військовослужбовець забрав гранату в дитини та висмикнув кільце, спровокувавши трагічний вибух. У квартирі поліція знайшла ще пʼять таких нерозірваних гранат. Їх відправлять на експертизу», – повідомив міністр Клименко про обставини трагедії.
За його словами, поліцейські знайшли колегу-військовослужбовця, який подарував фатальний подарунок.
У розвідці Британії прокоментували пошкодження ЗСУ ракетоносія «Аскольд» у Криму
Розвідка Великої Британії заявляє, що дані про пошкодження внаслідок українського удару новозбудованого російського корабля в окупованому Криму свідчать про «здатність України завдавати шкоди кримській суднобудівній інфраструктурі», а це, «ймовірно, змусить Росію розглянути можливість передислокації далі від лінії фронту, затримуючи поставку нових суден».
«Як повідомляли українські й російські джерела, 4 листопада 2023 року новозбудований російський корвет військово-морських сил, майже ймовірно, зазнав пошкодження внаслідок удару по корабельному заводу «Залив» у Керчі в окупованому Криму. «Аскольд» класу «Каракурт», спущений на воду в 2021 році, ще не входив до складу ВМФ Росії. Інцидент стався далі на схід у Криму, ніж більшість попередніх ударів дальньої дії, заявлених Україною», – зауважили у розвідці.
Напередодні Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України підтвердило ураження російського ракетоносія «Аскольд» в окупованому Криму.
«Підтверджено. Російський ракетоносій «Аскольд» – найсвіжіший корабель проєкту «Каракурт» із технологією «стелс» отримав пошкодження внаслідок ураження ЗСУ морської та портової інфраструктури заводу «Залив» у тимчасово окупованому Криму», – йшлося у повідомленні Страткому ЗСУ.
За наявною у Страткому інформацією, корабель отримав «значні ушкодження» і, можливо, не підлягає ремонту.
4 листопада з’явилися повідомлення, що в районі Керчі в окупованому Криму було чутно звуки прольоту ракет і вибухи. Місцеві пабліки з посиланням на очевидців писали про задимлення у районі суднобудівного заводу «Залив». Згодом у Міністерстві оборони Росії підтвердили пошкодження корабля на цьому суднобудівному заводі.
У Збройних силах України також повідомили, що 4 листопада пошкодили суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму.
Командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук додав, що на території заводу стояв один із «найсучасніших» кораблів ЧФ РФ – носій крилатих ракет «Калібр». Згодом стало відомо, що йдеться про корабель «Аскольд», який, за даними української сторони, ще навіть не був взятий до складу флоту.
ГУР: війська РФ мінують критичну інфраструктуру на окупованій частині Херсонщини
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявляють, що російські війська мінують критичну інфраструктуру, повідомляє на окупованій частині Херсонщини.
За даними розвідки, війська РФ закопують вибухівку поблизу стаціонарних газорегулювальних пунктів, електричних підстанцій та об’єктів критичної інфраструктури.
«Ці дії окупантів свідчать про їхній ймовірний намір знищити елементи критичної інфраструктури, коли доведеться відступати», – зазначають у ГУР.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини у листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
Вибух в будинку Частякова: Хто подарував гранати? Командира 128-ї ОГШБ відсторонено
- Через вибух гранати на Київщині загинув помічник головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного майор Геннадій Частяков. Його 13-річний син тяжко травмований. На день народження військовому подарували «ящик із гранатами», заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Які версії трагедії? Та що вже встановило слідство? Розкажемо усе, що відомо.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- На час розслідування обставин загибелі військових 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади на Запоріжжі відсторонили командира – Дмитра Лисюка. В бригаді підтвердили загибель 19-ти бійців. Український президент Володимир Зеленський обіцяє: винні будуть покарані. В Ужгороді тим часом люди вийшли на реквієм за загиблими. Що розповідають про загиблих, як триває розслідування та які висновки вже можна зробити?
- Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску польсько-українського кордону. Підприємці страйкують через нібито надмірну конкуренцію після спрощення міжнародних перевезень між Україною та ЄС. Яка ситуація на кордоні? Чого вимагають польські перевізники? Та як цей страйк позначиться на українських товарах і цінах?
Через удари російської артилерії в Нікополі постраждала людина – ОВА
Через удари російської артилерії в Нікополі постраждала людина, повідомив голова Дніпропетровської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Від вечора ворог тричі бив по Нікопольщині з важкої артилерії. У Нікополі постраждав 56-річний чоловік. Він лікуватиметься вдома», – написав він у телеграмі.
За його даними, також внаслідок російських атак пошкоджений храм, 7 приватних будинків, господарська споруда, лінія електропередач та газогони.
Лисак додав, що під удар військ РФ також потрапили Марганецька та Червоногригорівська громади Дніпропетровщини – там постраждалих немає.
Місцева влада щоденно повідомляє про російські атаки на Нікополь.
Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У війні проти України Росія за добу втратила майже 900 військових – Генштаб ЗСУ
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 306 860 своїх військових, за останню добу – 890, повідомляє вранці 7 листопада Генштаб ЗСУ.
Українські військові також оприлюднили дані про інші втрати РФ:
- танки ‒ 5293 (5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 9974 (+16)
- артилерійські системи – 7410 (+21)
- РСЗВ – 869 (+2)
- засоби ППО ‒ 570
- літаки – 322
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5557 (+3)
- крилаті ракети ‒ 1556 (+2)
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 9767 (+23)
- спеціальна техніка ‒ 1049 (+2)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 3 листопада підтвердили загибель 35 780 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
В Ужгороді вшанували пам’ять загиблих у Запорізькій області бійців 128 ОГШБ
В Ужгороді ввечері 6 листопада вшанували пам’ять військових 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, які загинули у Запорізькій області внаслідок удару російської ракети «Іскандер».
Як повідомила кореспондентка Радіо Свобода, захід ініціювали волонтерські організації, які підтримують 128-му бригаду ще з 2014 року.
Сотні людей несли свічки та квіти упродовж двох годин.
Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що 3 листопада в Запорізькій області війська РФ вдарили ракетою «Іскандер-М» по особовому складу 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також є поранені.
6 листопада 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада вперше виступила із заявою щодо ракетного удару військ РФ на Запоріжжі, заявивши, що втратила 19 своїх бійців. Бригада попросила до закінчення перевірки не поширювати неперевірену інформацію про обставини трагедії.
4 листопада голова Запорізької ОВА Юрій Малашко казав, що через удар військ РФ ракетою по Зарічному 3 листопада поранень зазнали 9 місцевих жителів – 4 чоловіків та 5 жінок. Про загиблих цивільних він тоді не повідомляв.
Міністр оборони Рустем Умєров запевнив, що «будуть з’ясовані всі обставини того, що сталося». Він доручив «провести повну перевірку за фактом цієї трагедії». 6 листопада стало відомо, що командира 128-ї бригади Збройних сил України Дмитра Лисюка відсторонили від займаної посади на час розслідування.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи загибель воїнів 128-ї ОГШБ, заявив, що «це трагедія, якої можна було уникнути». Він додав, що за фактом трагедії було зареєстровано кримінальне провадження і має бути з’ясовано «всі обставини того, що сталося, хто конкретно та які розпорядження давав».
Від 6 листопада на Закарпатті оголошено триденну жалобу за воїнами 128-ої бригади.
Енергосистема «дуже близька до дефіциту», але «краще підготовлена». Чого українцям очікувати взимку?
Енергосистема України входить у зимовий період практично без резервів потужності, але краще захищеною, вважають експерти галузі. На тлі повідомлень про накопичення Росією ракет Радіо Свобода дізналося, наскільки українські мережі готові до зими на тлі імовірних обстрілів і як підготуватися до можливих відключень.
В окупованому Криму було «гучно». Окупаційна влада заявила про збиття БПЛА
У центрі Севастополя було чути звуки, схожі на пуски з реактивних бомбометів, повідомив кореспондент проекту Радіо Свобода – Крим.Реалії.
За його даними, ці звуки чули близько 7:48, їх було кілька. При цьому російська влада міста навчань не анонсувала.
Також кореспондент повідомив, що вночі – близько 4:17-4:20 – в центральній частині Севастополі було чутно вибухи. Звуки нагадували роботу ППО. При цьому повітряна тривога на той момент не оголошувалась.
Російський голова Севастополя Михайло Развожаєв стверджує, що над Кримом було збили 5 безпілотників. Уламки впали в Андріївці, Орлівці та в районі Качі. Постраждала одна людина.
Натомість у Міноборони РФ заявили, що сили ППО нібито знищили «дев’ять українських безпілотних літальних апаратів та вісім перехопили над акваторією Чорного моря та над територією Крим».
Підтвердити дані російської влади з незалежних джерел неможливо.
Українська сторона цих заяв РФ нараз не коментує .
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
На Куп’янському напрямку російські війська вели безуспішні штурмові дії в районах населених пунктів Синьківка, Іванівка та Стельмахівка – українські захисники відбили близько 20 атак, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Протягом минулої доби відбулося 78 бойових зіткнень.
За даними штабу, на Авдіївському напрямку противник продовжує намагатись оточити Авдіївку. Безуспішними були його наступальні дії в районах населених пунктів Степове, Авдіївка, Тоненьке Донецької області – Сили оборони тут відбили понад 20 атак.
На Бахмутському напрямку українські воїни відбили 5 атак противника біля Богданівки та Хромового. Крім того, російські війська безуспішно намагаються відновити втрачене положення в районі Андріївки.
На Мар’їнському напрямку російські війська здійснили понад 25 невдалих атак в районах Красногорівки та Мар’їнки, а на Шахтарському та Запорізькому напрямках безуспішно штурмували поблизу Старомайорського, Червоного, Роботиного та північно-західніше Вербового. Тут українські захисники відбили понад 10 атак.