Доступність посилання

ТОП новини
Результати російського удару по приватному сектору Харкова. 25 грудня 2024 року
Результати російського удару по приватному сектору Харкова. 25 грудня 2024 року

Live Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

Від 24 лютого 2022 року триває повномасштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, а також щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних

Кожний пʼятий мобілізований РФ не прожив на фронті і двох місяців – дослідження

У Росії 21 вересня минає рік від часу початку в країні «часткової мобілізації», яка формально триває і досі. Як свідчать результати спільного дослідження видання «Важные истории» і групи Conflict Intelligence Team (CIT), російські мобілізовані гинуть в Україні в середньому через чотири з половиною місяці, а кожний пʼятий не прожив на фронті і двох місяців.

За цими даними, за рік після початку мобілізації на фронті загинули не менш як три тисячі осіб, яким прийшли повістки, і майже в кожному регіоні Росії поховали хоча б одного призваного чоловіка.

«Більш як половина мобілізованих загинула у віці від 30 до 45 років. Найбільш віковий загиблий мобілізований – 62-річний майор Микола Ісаков із Тверської області. Він провів на війні майже вісім місяців і загинув на початку червня на території Росії у Шебекінському районі Бєлгородської області», – вказують автори дослідження.

Поліція: через російські обстріли за добу на Донеччині загинули п’ятеро цивільних

Внаслідок російських обстрілів за добу на Донеччині загинули п’ятеро людей, повідомляє у телеграмі Національна поліція.

За даними поліції, протягом доби війська РФ атакували 13 населених пунктів, застосовуючи авіацію, зенітно-ракетний комплекс С-300, РСЗВ «Смерч», артилерію та міномети.

Пошкоджені цивільні об’єкти, серед яких є 26 приватних будинків, автомобіль, лінії електропередач та газопровід.

«У Торецьку ворожі снаряди вбили двох людей. Зруйновано приватну оселю. З артилерії російські війська гатили по селищу Північне – загинули двоє цивільних осіб. Внаслідок масованих ударів по Вугледару вбито людину. Під артобстріл потрапила Плещіївка. Пошкоджено 7 приватних будинків, лінію електромереж, автомобіль», – повідомляють у поліції.

«Домовились знайти рішення, яке враховує інтереси обох країн» – Сольський провів переговори з польським колегою

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів телефонну розмову зі своїм польським колегою Робертом Телусом.

Як повідомляє пресслужба Мінагрополітики, сторони обговорили пропозицію України щодо врегулювання ситуації з експортом української агропродукції та домовились «знайти рішення, яке враховує інтереси обох країн».

За повідомленням, міністри погодились виробити найближчим часом варіант взаємодії щодо експорту, наступні переговори відбудуться в найближчі дні, під час яких планують обговорити підготовлені «питання від обох сторін».

Офіційна Варшава наразі про ці переговори не повідомляє.

Словаччина та Україна погодили систему торгівлі зерном замість заборони – словацьке міністерство

Міністри сільського господарства Словаччини та України домовилися створити систему ліцензування торгівлі зерном, яка дозволить скасувати заборону на імпорт чотирьох українських товарів до Словаччини, повідомило Словацьке сільське господарство Міністерство.

Україна також погодилася зупинити скаргу, яку вона подала проти Словаччини до Світової організації торгівлі (СОТ), йдеться в заяві словацького міністерства, наданій агентству Reuters.

Київ наразі про це не повідомляє. Проте напередодні міністерство аграрної політики та продовольства України заявило, що Микола Сольський провів онлайн-зустріч з міністром сільського господарства Словаччини Йозефом Бірешем. За повідомленням, Словаччина вже вивчає український план контролю імпорту українського зерна і вважає його прийнятним.

15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною. Водночас Словаччина, Польща й Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України. Україна зі свого боку подала до Світової організації торгівлі позови проти цих країн.

Польща буде змушена продовжити тимчасовий захист українцям, ЄС затвердить рішення наступного тижня

Рада Європейського союзу наступного четверга, 28 вересня, за рекомендацією Єврокомісії має подовжити дію директиви про тимчасовий захист для українців до 2025 року. Про це стало відомо із джерел Радіо Свобода у дипломатичних колах, які не уповноважені давати коментарі ЗМІ.

Продовження директиви не вимагає одноголосного голосування і може бути затверджене кваліфікованою більшістю голосів.

Поки що, за словами джерела Радіо Свобода, лише Польща висувала певні заперечення щодо продовження тимчасового захисту (Варшава вимагає збільшення фінансування від ЄС на утримання біженців). Рада ЄС спочатку спробує затвердити рішення одноголосно під час засідання міністрів внутрішніх справ країн ЄС 28 вересня, щоб продемонструвати єдність ЄС. Але якщо Варшава почне вдаватися до блокування, рішення ухвалять більшістю.

Після затвердження продовження цієї директиви країни-члени будуть зобовʼязані її виконувати, пояснив в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт.

«Це директива, а не рекомендація», – сказав єврокомісар, коментуючи заяви від речника польського уряду про те, що Польща наступного року не подовжить тимчасовий захист для українців.

«Сподіваюся, що якщо це рішення буде ухвалене, то країни-члени ЄС все-таки його виконуватимуть, бо якщо вони не виконуватимуть його належним чином, вони повинні будуть доповісти нам, як вони поводитимуться з особами, які все ще перебувають у їхніх країнах і потребують захисту», – сказав Ніколя Шміт.

Прем’єр Польщі: «ми більше не передаємо Україні зброю»

Польща заявила, що більше не буде надавати озброєння Україні і натомість зосередиться на власному захисті.

Польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького запитали в середу, чи його країна продовжуватиме підтримувати Київ, незважаючи на суперечку.

«Ми більше не передаємо Україні зброю, тому що зараз ми озброюємо Польщу більш сучасною зброєю», – сказав Моравецький, якого цитує AFP.

Напередодні Варшава викликала українського посла, щоб передати протест через виступ українського президента Володимира Зеленського в ООН.

«З початку повномасштабної агресії, Росія заблокувала наші чорноморські та азовські морські порти. Наші порти на Дунаї досі залишаються мішенню для її ракет і безпілотників… Ми працюємо над збереженням сухопутних маршрутів. Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора», – заявив президент.

Після цього Міністерство закордонних справ України закликало «польських друзів відкинути емоції». У відомстві додали, що українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики.

Читайте також: «Зернове яблуко розбрату» між Україною і Польщею: аргументи сторін

15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною. Водночас Словаччина, Польща й Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України. Україна зі свого боку подала до Світової організації торгівлі позови проти цих країн.

«Укренерго» про обстріл РФ: це перша за пів року атака, знеструмлення були у 5 областях

Компанія «Укренерго» заявляє, що через наслідки російської ракетної атаки були часткові знеструмлення в п’яти областях – Рівненській, Житомирській, Київській, Дніпропетровській, Харківській областях.

Як повідомляє пресслужба компанії, через наслідки першої за 6 місяців російської атаки є пошкодження енергооб’єктів в західному та центральному регіонах.

Триває відновлення живлення споживачів.

Наслідки російської масованої ракетної атаки 21 вересня: дані з усіх регіонів (фото)

Під ранок 21 вересня російська армія здійснила масовану ракетну атаку по Україні. Повітряна тривога оголошувалася двічі на всій території країни. Є поранені і травмовані у Черкасах, Харкові, Києві. Унаслідок нічних обстрілів Херсона загинули двоє людей, поранень зазнали пʼятеро. Унаслідок ракетних ударів РФ є влучання в енергетичну та цивільну інфраструктуру в Рівному, у промислове приміщення та житлові будинки Дрогобича на Львівщині. Радіо Свобода зібрало інформацію із різних регіонів.

Українські військові знищили 36 з 43 ракет, якими вранці Росія атакувала Україну, повідомляють Повітряні сили ЗСУ. Близько 3:40 російські війська атакували міста України крилатими ракетами повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55. Пуски були зафіксовані з 10 літаків стратегічної авіації Т-95мс з району західніше аеродрому у російському місті Енгельс.

Російські війська запускали ракети у кілька хвиль, в повітряний простір України вони входили з різних напрямків, постійно змінюючи курс по маршруту, кажуть у ЗСУ.

Про наслідки ударів читайте тут

Міноборони РФ визнало атаку безпілотників на окупований Крим

Міністерство оборони Росії заявляє про знищення засобами протиповітряної оборони 19 безпілотників над акваторією Чорного моря та територією окупованого Криму. За цими даними, ще по одному дрону збили в Курській, Бєлгородській та Орловській областях.

У ніч на 21 вересня в багатьох районах Криму, зокрема на півночі, заході та в центрі півострова, були зафіксовані безпілотники. Місцевий телеграм-канал «ЧП/Севастополь» писав, що вибухи чули жителі Новофедорівки, Сак, Євпаторії, Джанкоя та Балаклави. Про наслідки атаки на анексований Крим не повідомлялося. Цей канал назвав наліт дронів «наймасовішою атакою на Крим».

Окупаційний очільник Севастополя Михайло Развожаєв уночі 21 березня вказував, що «протиповітряна оборона працює, але в районі Кримської зони», а не безпосередньо в Севастополі.

Про наслідки атаки на Крим не повідомлялося.

У розвідці Британії пояснили, як відсутність ротації може впливати на війська РФ

Відсутність регулярних ротацій, ймовірно, є одним із найважливіших факторів, що сприяють низькому моральному духу російських військ, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані своє розвідки.

«Відсутність регулярних ротацій підрозділів, ймовірно, є одним із найважливіших факторів, що сприяють низькому моральному духу росіян, а також неспроможності російської армії провести навчання вищого рівня після вторгнення. Відсутність такої підготовки, ймовірно, сприяє ускладненням Росії у проведенні успішних комплексних наступальних операцій», – йдеться у повідомленні.

Рік тому у Росії оголосили «часткову мобілізацію», під час якої призвали близько 300 000 людей.

Читайте також: У британській розвідці сумніваються, що на кількість новобранців у армії РФ вплинуть передбачені зарплати і пільги

15 вересня 2023 року голова комітету Держдуми РФ з оборони, колишній генерал Андрій Картаполов повторив, що мобілізовані зобов’язані проходити службу на час «спеціальної військової операції» (так в Росії називають війну проти Україні). Він також зазначив, що ротація особового складу із зони операції під час служби неможлива.

Українська розвідка заявляє, що Кремль продовжує «приховану мобілізацію», у 2023 році вже призвали від 90 до 100 тисяч росіян для поповнення втрат і створення нових з’єднань. Однак «масштабної» мобілізації в РФ може не бути.

Росія атакувала Україну 43 ракетами, 36 збили – Повітряні сили ЗСУ

Українські військові знищили 36 з 43 ракет, якими вранці Росія атакувала Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.

За даними військових, близько 3:40 російські війська атакували крилатими ракетами повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55, пуски зафіксовані з 10 літаків стратегічної авіації Т-95мс з району західніше Енгельса.

У ЗСУ зауважують, що російські війська запускали ракети у кілька хвиль, в повітряний простір України вони входили з різних напрямків, постійно змінюючи курс по маршруту.

Крім того, близько 6:00 ранку противник завдав удару зенітними керованими ракетами С-300 по Харкову, додають повітряні сили ЗСУ.

Ранкова атака РФ: військові збили понад 20 повітряних цілей над Києвом

Під час ранкової ракетної атаки РФ українські військові збили понад 20 повітряних цілей над Києвом, уламки ракет впали в кількох районах міста, повідомляє Київська міська військова адміністрація.

За даними КМВА, у Дарницькому районі уламки ракети впали на нежитлову будівлю, через падіння на станцію технічного обслуговування виникла пожежа на площі 400 м2, також загорілися припарковані автомобілі

«Постраждало 7 осіб, з них 1 дитина (дівчинка 9 років). Практично в усіх поранення – це різані рани. Трьох людей госпіталізували. Решта отримали медичну допомогу на місці. Попередньо, загрози для життя у постраждалих немає», – йдеться у повідомленні.

У Шевченківському районі пошкоджена газова труба – займання не було, в житловому будинку вибуховою хвилею вибиті двері, пошкоджені вікна.

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що також у Голосіївському районі пошкоджені вікна в 5-поверховому будинку. Руйнувань і постраждалих немає.

У Святошинському районі, де були перебої з електрикою, енергетики відновили електропостачання, додав він.

Втрати сил РФ за добу становлять майже пів тисячі осіб – Генштаб ЗСУ

Росія під час повномасштабної війни проти України втратила близько 274 470 своїх військових, зокрема 490 осіб – за останню добу, розповів вранці 20 вересня Генеральний штаб ЗСУ.

Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу, – такі:

  • танків – 4638 (+3 одиниці – за минулу добу)
  • бойових броньованих машин – 8883 (+15)
  • артилерійських систем – 6137 (+41)
  • РСЗВ – 781 (+2)
  • засобів ППО – 528 (+2)
  • літаків – 315
  • гелікоптерів – 316
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4850 (+29)
  • крилатих ракет – 1479
  • кораблів/катерів – 20
  • підводних човнів – 1
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 8670 (+37)
  • спеціальної техніки – 911 (+5)

Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.

Зеленський зустрівся з лідером Бразилії. Раніше така зустріч не відбулася через «неспівпадіння графіків»

Президент України Володимир Зеленський на полях 78-ї сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку 20 вересня зустрівся з президентом Бразилії Луїзом Інасіо Лулою да Сілвою.

«Важлива зустріч із президентом Бразилії Лулою да Сілвою. Відверта й конструктивна розмова. Доручили дипломатичним командам працювати над наступними кроками у двосторонніх відносинах і зусиллях із відновлення миру. Представник Бразилії продовжить роботу в зустрічах щодо формули миру», – відзначив Зеленський.

Лула да Сілва вказав, що з Зеленським була «хороша розмова про важливість шляхів розбудови миру та постійного підтримання відкритого діалогу між країнами».

Розслідування воєнних злочинів в Україні: правозахисники зібрали дані і анонімно опитали правоохоронців

Українським правоохоронцям бракує навичок для розслідування воєнних злочинів – такий висновок роблять юристи Української гельсінської спілки з прав людини. Про це йдеться у дослідженні, для якого вони анонімно опитали представників правоохоронних органів.

Дослідження «Міжнародні злочини в Україні» стосується судової практики розслідування та притягнення до відповідальності за шістьма статтями Кримінального кодексу, які відповідають міжнародним злочинам агресії, геноциду, а також злочинам проти людяності.

Аналітики анонімно опитали 147 поліцейських, 108 представників прокуратури, 207 потерпілих від воєнних злочинів і 20 адвокатів, які представляють таких людей. Служба безпеки України відповіла на офіційний запит УГСПЛ, проте її представники не брали участь в опитуванні.

В українському законодавстві немає таких понять, як «воєнний злочин» або «злочин проти людяності».

Воєнні злочини – порушення законів та звичаїв війни – належать до сфери виключно міжнародного кримінального права. Загальний перелік воєнних злочинів закріплений у Статуті Міжнародного кримінального суду (Римський статут), який Україна не ратифікувала.

Попри відсутність законодавчого визначення воєнних злочинів, деякі з тих правопорушень, що передбачені ККУ, є саме воєнними, а не військовими, злочинами, а саме:

  • мародерство (стаття 432 ККУ).
  • насильство над населенням у районі воєнних дій (стаття 433 ККУ);
  • погане поводження з військовополоненими (стаття 434 ККУ);
  • незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання ними (стаття 435 ККУ);

Правозахисники проаналізували провадження за шістьма статтями, які за змістом відповідають міжнародним злочинам – «воєнний злочин» або «злочин проти людяності»...

Хиби підготовки, вочевидь, позначається на ефективності розслідувань. Зокрема, Козьменко вказала на те, що з 21 кримінального провадження, яке аналітики обрали для дослідження, у половині фактично не відбувається досудове розслідування.

  • 45% опитуваних адвокатів вважають розслідування недостатньо повними та своєчасними, 45% мали складнощі з відповідями
  • 50% адвокатів негативно оцінюють якість розслідувань, 45% – важко відповісти
  • 87,9% опитаних потерпілих вважають неефективними розслідування своїх справ

За словами Козьменко, в деяких справах орган досудового розслідування змінювався двічі й більше разів протягом року. Це погано позначається на якості слідчих дій, оскільки матеріали можуть мандрувати між різними інстанціями, які запитують їх для ознайомлення.

Крім того, на самому початку повномасштабного вторгнення, навесні 2022 року, мали місце помилки на кшталт втрати важливих речових доказів, які неможливо відновити, непроведення експертиз та першочерговий слідчих дій, непроведення розтину вбитих цивільних.

Українські військові продовжують штурмові дії на південь від Бахмута – Генштаб

Українські військові продовжують штурмові дії в районі південніше Бахмута Донецької області, де «завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах», ідеться в ранковому зведенні Генштабу ЗСУ.

«У зоні відповідальності Оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» на Бахмутському напрямку Сили оборони успішно відбили атаки противника в районі західніше Зайцевого Донецької області. Противник намагався відновити втрачене положення в районі північно-східніше та східніше Андріївки Донецької області, успіхів не мав.

На Мелітопольському напрямку Сили оборони продовжують наступальну операцію, завдають окупаційним військам значних втрат у живій силі та техніці, змушують ворога відходити із займаних позицій. Наші захисники відбили атаки ворога в районі Роботиного Запорізької області. Окупанти мають значні втрати як у живій силі, так і в техніці», – йдеться в повідомленні.

Сили ППО відбивають атаку на Київ, було чути вибухи, в кількох районах зникло світло

Повітряні сили ЗСУ відбивають атаку на Київ, у столиці було чути вибухи, в кількох районах зникло світло. Повітряну тривогу в Києві було оголошено о 4:26, вона триває вже понад дві години.

За повідомленням міського голови столиці Віталія Кличка, в Шевченківському районі уламки ракети пошкодили газову трубу. «Пожежі немає. Газова служба на місці», – вказав він.

Згодом Кличко додав: «Рятувальники гасять пожежу в Дарницькому районі. Є звернення до медиків. У Голосіївському районі руйнувань і постраждалих немає».

Також мер повідомив, що «в деяких мікрорайонах Святошинського району немає світла та води». За повідомленнями жителів столиці, світло і вода зникли в кількох районах Києва.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

Зеленський у США зустрівся з Урсулою фон дер Ляєн, Олафом Шольцем та з кількома світовими лідерами

Президент Володимир Зеленський продовжує серію зустрічей зі світовими лідерами на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, повідомляє пресслужба Офісу президента.

Згідно з повідомленням, Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Болгарії Марією Габріель. Йшлося про збереження принципу єдиного ринку та вільному доступу української аграрної продукції на ринок ЄС.

«Спільно з президентом Румунії та віцепрем’єр-міністром Болгарії сторони обмінялися думками щодо пошуку ефективних рішень у сфері логістики, зокрема збільшення пропускної здатності портів, серед іншого чорноморського порту м. Констанца, та річкового транспорту на Дунаї, а також важливості подальшого нарощування обсягів транзиту української продукції територією Румунії й Болгарії з урахуванням можливостей «Шляхів солідарності» ЄС», – розповіли в ОПУ.

Також Зеленський зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

«Зеленський поінформував Олафа Шольца про ситуацію на лінії фронту й першочергові потреби сил оборони України. Президент відзначив важливість подальшого посилення української ППО для захисту цивільної інфраструктури напередодні зими та функціонування «зернового коридору»… Лідери приділили увагу підготовці до міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Німеччині влітку 2024 року», – йдеться в повідомленні.

Крім того, резидент України зустрівся з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою: «Глава держави високо оцінив внесок Албанії в протидію повномасштабній російській агресії, зокрема в межах непостійного членства країни в Раді безпеки ООН».

Також Володимир Зеленський мав зустріч із президентом Чилі Габріелем Боричем. Він відзначив налаштованість України на поглиблення співпраці з державами Латинської Америки.

Одна з основних подій середи для президента – виступ на засіданні Ради безпеки ООН. Вже у четвер вранці Зеленський планує відвідати Капітолійський пагорб, щоб зустрітися із законодавцями США, а потім проведе переговори у Білому домі з Джо Байденом.

Юрій Щербак про слова Зеленського, реакцію Польщі й «стратегічну дружбу»

Президент Польщі Анджей Дуда не зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським у Нью-Йорку, як це анонсували раніше. За словами голови польської держави, це сталося через затримки у виступах лідерів на Генасамблеї ООН. Водночас, коментуючи зернову кризу, Дуда порівняв Україну із людиною, що тоне і хапається за все і може потягнути за собою на глибину інших. А Польща хоч і підтримує Україну, але повинна діяти у власних інтересах, підсумував Дуда.

А польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк припустив, що Польща може зменшити підтримку України на тлі кризи навколо українського агроімпорту. Він зазначив, що польський уряд є невблаганним у цьому питанні, зважаючи на інтереси фермерів. І, мовляв, якщо поляки не підтримуватимуть надання допомоги Україні у такому ж обсязі, як це було раніше, то її доведеться скоротити.

Тим часом Міністерство закордонних справ України закликало «польських друзів відкинути емоції» після повідомлення про те, що МЗС Польщі викликало посла України і передало «рішучий протест» польської сторони на заяви президента України Володимира Зеленського під час засідання Генасамблеї ООН.

19 вересня президент України Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні Генеральної асамблеї ООН, згадав про суперечку з деякими країнами ЄС щодо українського зерна.

Що далі? Який розвиток подій буде далі? І що тут має робити українська сторона? Ось що сказав про це в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» Юрій Щербак, дипломат, письменник і аналітик, колишній посол України в Ізраїлі, Канаді, США та Мексиці.

На Львівщині двом співробітникам районного військкомату повідомлено про підозру

В Офісі генпрокурора повідомили, що підозру отримали заступник начальника першого відділу Самбірського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і старший солдат «за фактом незаконного позбавлення волі людини та катування».

«За даними слідства, підозрювані тривалий час незаконно утримували у напівпідвальному приміщенні, морили голодом, били та вчиняли інші протиправні дії стосовно військовозобов’язаного. Таким чином вони намагалися змусити його «добровільно» пройти військово-лікарську комісію з подальшим призовом на військову службу під час мобілізації. Підозрювані завдали постраждалому тілесні ушкодження, а також погрожували зброєю», – йдеться в повідомленні.

У Державному бюро розслідувань кажуть, що цивільного утримували у приміщенні військкомату з 12 вересня.

Наразі двоє співробітників районного військкомату затримані, вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу.

19 вересня стало відомо, що правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом знущань у приміщенні військкомату у Самборі Львівської області. Перед тим у соцмережах з’явилося відео, на якому люди у військовій формі погрожують чоловіку в цивільному і застосовують до нього силу.

Раніше президент Володимир Зеленський увів в дію рішення РНБО про звільнення всіх обласних військкомів. Цьому передувала «всеохопна перевірка», яка виявила багато зловживань.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG