У Білорусі триває демонтаж наметів у таборі ПВК «Вагнер» (уточнено)
У розпорядженні Російської служби Радіо Свобода з’явився супутниковий знімок сервісу Planet.com, зроблений вранці 18 вересня, який вказує на те, що у Білорусі триває демонтаж наметів у таборі ПВК «Вагнер».
УТОЧНЕНО У початковому варіанті повідомлення вказувалося, що демонтовано усі намети. Однак згодом Російська служба Радіо Свобода зробила уточнення, що у південній частині табору частина наметів все ж залишилася, тоді як повністю завершено демонтаж лише у північній частині.
У порівнянні зі знімком, зробленими 9 вересня, видно, що ті ряди наметів в одному із секторів табору, які розміщувалися в селі Цель Могильовської області, станом на сьогодні зникли.
Поки невідомо, куди перемістили цю частину наметів.
Крім того, сьогодні український «Центр національного спротиву» (підрозділ при Командуванні сил спеціальних операцій ЗСУ – ред.) повідомив, що на території Білорусі залишилося менше ніж 100 вагнерівців. За даними центру, 200 осіб із цього числа залишаються інструкторами у спецпідрозділах МВС та Міністерства оборони Білорусі. Решта – це ті, кого не приймають до інших приватних військових компаній, або до підрозділів Міноборони РФ.
Табір російських найманців у Білорусі виник наприкінці червня, після заколоту ПВК «Вагнер» у РФ, у результаті якого частина його представників вирушила до цієї країни – за офіційною версією, щоб навчати білоруських військових. 1 серпня табір почали демонтовувати, а найманцям запропонували або укласти контракт із російською армією, або вирушити до Африки.
Німеччина анонсувала новий пакет військової допомоги Україні, але без Taurus – Bild
Німеччина анонсувала новий пакет військової допомоги для України вартістю 400 мільйонів євро.
Як повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус в інтерв’ю Bild напередодні засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн», у рамках нового пакету допомоги Україна отримає додаткові боєприпаси, системи розмінування, одяг, електро- і теплогенератори.
Водночас, за його словами, Берлін поки що не ухвалив рішення щодо надсилання крилатих ракет Taurus.
«Це обов’язок усього федерального уряду дуже ретельно зважувати кожну поставку зброї. Необхідно з’ясувати різноманітні політичні, правові, військові та технічні аспекти. Це нелегко. Уряд ще не ухвалив рішення щодо того, чи надішле крилаті ракети Taurus», – сказав міністр.
Зараз Україна використовує ракети великої дальності Storm Shadow, поставлені Великою Британією, а також французький аналог цієї зброї – SCALP.
6 серпня депутат парламенту владної в Німеччині Соціал-демократичної партії Андреас Шварц уперше закликав Берлін поставити Україні крилаті ракети великої дальності. Як сказав він в інтерв’ю журналу Der Spiegel, його країна має надати Україні крилаті ракети Taurus, зброю повітряного базування з дальністю близько 500 кілометрів, щоб допомогти контрнаступу.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що його країна зволікає із рішенням щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну, бо буде «дуже ретельно перевіряти кожне рішення, що працює, що має сенс, яким може бути наш внесок».
У серпні канцлер підтвердив повідомлення про те, що «розглядається також питання про технічне обмеження дальності польоту ракет, але він не хоче, щоб його квапили з цим питанням».
Водночас Шольц відкинув звинувачення в нерішучості. За його словами, більшість громадян вважають правильним, що не на кожну вимогу про постачання відразу дається відповідь «так».
Сполучені Штати Америки поки що також утримуються від надання Україні своїх ракет великої дальності, відомих як ATACMS, – через побоювання, що Київ може використовувати їх для ураження військових об’єктів у Росії.
Цього місяця ABC News із посиланням на офіційних осіб США повідомили, що США, швидше за все, поставлять Україні далекобійні ракетні комплекси ATACMS. За даними медіа, постачання ракет «розглядається», ймовірно, їх включать до найближчого пакету американської допомоги Україні. У Пентагоні 11 вересня не спростували і не підтвердили цю інформацію, заявивши, що нової інформації щодо надання ATACMS немає.
100 громадських організацій висловились проти виборів в Україні під час війни
Сто громадських організацій підписали заяву щодо неможливості проведення в Україні виборів у активній фазі війни. Про це повідомляють на своїх сторінках громадянська мережа «Опора» і Центр прав людини ZMINA.
«Вибори і повномасштабна війна – несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов’язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану», – кажуть підписанти заяви.
Представники громадянського суспільства кажуть: «під час активної фази війни зберегти реальну конкуренцію та отримати результат, який приймуть і ті хто виграв, і хто програв буде вкрай складно».
«Імітація демократичності процесу в активній фазі оборони, без включення величезної кількості громадян, які воюють, шукають тимчасового прихистку в безпечних країнах, живуть щодня під обстрілами біля лінії активної атаки, чи оборони буде не просто випробуванням, а неймовірно ризиковою аферою. Якщо росіяни посприяють, то масована атака всієї території забезпечить явку у 10% і вони ж будуть розганяти хвилю інформаційну, що ми тепер failed state», – пояснюють у громадських організаціях.
100 громадських організацій підписали заяву з «базовими аргументами», чому в активній фазі війни вибори є вкрай небезпечними. Серед аргументів, зокрема:
- Вибори самі по собі не дорівнюють демократії, а формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму;
- Законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану;
- Проведення виборів під час війни здатне підірвати національну єдність;
- Правовий режим воєнного стану законодавчо обмежує права і свободи, тоді як вибори потребують їх розширення та захисту;
- Перед Україною постануть екстремальні безпекові та операційні виклики, які не можливо подолати жодними змінами до законодавства;
- Українці підтримують продовження строку повноважень обраних органів влади до закінчення війни;
- Проведення повоєнних виборів в Україні буде дороговартісним через наслідки війни з Росією.
Відтак громадські організації закликали Верховну Раду не призначати виборів під час війни, а терміново розпочати повноцінну експертну роботу над подоланням викликів у проведенні повоєнних виборів. Міжнародних партнерів тим часом закликають «збільшувати системну підтримку у військовій, гуманітарній та економічній сферах, щоб війна закінчилася якнайшвидше перемогою України, а демократичні вибори стали можливими».
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
23 серпня у Києві сенатор США від Республіканської партії США Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні наступного року мають відбутися, навіть в умовах війни. На його думку «вільні та чесні вибори, навіть під час нападу» на Україну, можуть продемонструвати, чи країна змінилась в питанні корупції.
У Міністерстві фінансів на запит Радіо Свобода раніше заявили, що через воєнний стан передбачати кошти в бюджеті на вибори-2024 році немає підстав.
Президент Володимир Зеленський заявив, що для виборів у 2024 році в умовах, якщо війна продовжуватиметься, потрібні зміни до законодавства і додаткове фінансування.
У Болгарії виявили уламки безпілотника, ймовірно, «пов’язаного з війною» Росії проти України
Міністерство оборони Болгарії повідомило, що 18 вересня на чорноморському узбережжі країни виявили уламки безпілотника, і що спеціальний військовий підрозділ направили для дослідження та утилізації боєприпасу, який був прикріплений до уламків.
Хоча походження уламків ще не підтверджене, міністр оборони Тодор Тагарев сказав: «можна припустити, що [дрон] пов’язаний із війною, яку Росія почала проти України», і це свідчить про близькість Болгарії до війни.
Тагарев не повідомив подробиць, звідки взявся безпілотник і як він досяг території Болгарії, зазначивши, що має лише попередню інформацію.
Це вперше, коли Болгарія, член НАТО, повідомила про виявлення уламків безпілотника на своїй території. Раніше у вересні сусідня Румунія повідомила про три випадки виявлення елементів ймовірних безпілотників на її території після атак російських безпілотників на українські порти безпосередньо біля кордону.
Румунська влада засудила ці випадки як «неприйнятне порушення повітряного простору Румунії», тоді як НАТО заявило, що не має інформації про те, що це був навмисний напад Росії.
«Ми знаємо, що Росія бомбить українські порти, розташовані всього в декількох сотнях метрів від території Румунії. Є випадки падіння уламків безпілотників та інших боєприпасів на території Румунії. У нас немає підстав думати, що ця війна обійде нас. Так, для Болгарії є ризики», – сказав Тагарев.
Уламки були знайдені на узбережжі чорномоського курорту Тюленово, розташованого менш ніж за 30 кілометрів на південь від кордону з Румунією та через Чорне море від Криму. Міністерство оборони опублікувало дві фотографії, на яких видно уламки на скелях у морі та прикріплений до них боєприпас.
Пізніше в міністерстві повідомили, що це був 82-міліметровий мінометний боєприпас і він був знищений в результаті контрольованого вибуху.
У Фонді держмайна повідомили про запуск реєстру санкційних активів
Фонд державного майна України повідомив про запуск сайту з переліком санкційних активів.
«У реєстрі вже розміщені 136 санкційних активів, серед них майно Михайла Шелкова, Володимира Євтушенкова, Аркадія Ротенберга, Володимира Сальдо, Сергія Цекова, президента-втікача Віктора Януковича та ін. Надалі арештоване майно буде виставлено на приватизацію або оренду через систему Prozorro. Продажі, де кожен охочий у режимі реального часу зможе стежити за перебігом аукціону», – йдеться в повідомленні пресслужби ФДМ.
Як повідомив перший заступник голови Фонду держмайна Денис Шугалій, мета реєстру – інформування громадськості та іноземних партнерів про ситуацію з конфіскованими активами.
У ФДМ заявили, що найближчим часом очікують на передачу ще близько 500 об’єктів «російських олігархів і українських колаборантів».
Війська РФ обстріляли Херсон: тяжко поранений 66-річний чоловік – ОВА
Російські війська вкотре обстріляли Херсон, внаслідок чого був поранений 66-річний чоловік, повідомила обласна військова адміністрація.
«Близько 18:30 армія РФ вдарила по Херсону. Поцілили по гаражному кооперативу. Травми отримав 66-річний чоловік. Його у тяжкому стані госпіталізували. Медики надають необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Україна подала до СОТ позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини
Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини, які заборонили імпорт української агропродукції, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, відповідно до Домовленості про правила та процедури вирішення спорів Угоди про заснування СОТ, Україна подала вимоги про проведення консультацій із трьома країнами.
«Для нас принципово важливим є довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Тому ми подаємо проти них позови в СОТ. Водночас ми сподіваємося, що ці держави знімуть свої обмеження, і нам не доведеться довго зʼясовувати відносини в судах. Нам потрібна солідарність з ними і захист інтересів фермерів. Розпочаті нами кроки і тиск Єврокомісії та інших держав-членів допоможуть відновити нормальну торгівлю між Україною і сусідніми державами, а також показати солідарність між нами», – пояснила Свириденко.
За її словами, в результаті односторонньої заборони на імпорт української агропродукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини вітчизняні експортери зазнали і продовжують зазнавати значних збитків через простої, додаткові витрати і неможливість виконання зовнішньоекономічних угод.
Україна вбачає в цьому порушення трьома країнами ЄС своїх міжнародних зобов’язань. Крім того, українська сторона вважає, що односторонні дії країн-членів ЄС у сфері торгівлі неприйнятні й усі країни-члени блоку мають координувати й узгоджувати торговельну політику, оскільки вона належить до виняткової компетенції ЄС.
15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною – Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Болгарії.
«Завдяки роботі Координаційної платформи та тимчасовим заходам, запровадженим 2 травня 2023 року, викривлення ринку в 5 країнах-членах, які межують з Україною, зникли», – сказано в заяві Єврокомісії.
Водночас, як йдеться в заяві, Україна погодилася запровадити саморегулювання, щоб уникати викривлень на агроринках сусідніх із нею країн ЄС.
Водночас Словаччина, Польща й Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України.
Будівництво Національного військового меморіального кладовища «впевнено рухається у практичній площині», повідомила міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна, додавши, що перші ділянки меморіалу планують закласти до кінця поточного року.
«Національне військове меморіальне кладовище створюється вперше в історії нашої держави. Тому розраховуємо на плідну співпрацю усіх дотичних відомств», – сказала Лапутіна.
За її словами, Національне військове меморіальне кладовище розташовуватиметься на території Гатненської територіальної громади на Київщині, матиме зручну локацію з доступом громадського транспорту. Меморіал включатиме комплекс споруд та площ: військове кладовище, музей, ритуальну будівлю, сучасний крематорій та інші необхідні споруди для організації почесних поховань. Комплекс поєднуватиме в собі як традиційні поховання, так і поховання в колумбарії, повідомила очільниця Мінветеранів.
Наразі, каже міністр, розробляється ескізний проєкт кладовища, а його будівництво відбуватиметься в кілька етапів, «аби вже до кінця 2023 року ввести в експлуатацію першу чергу комплексу та одразу розпочати поховання українських героїв».
31 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає створення в Україні Національного військового меморіального кладовища, а також визначає порядок організації поховань та перепоховань українських військових.
Україна не озвучує чисельності загиблих військових від початку повномасштабного вторгнення РФ. Влада і військове керівництво заявляють, що дані будуть розкриті після війни.
Що сталося з вчителькою з муралу в Авдіївці і самим символом війни?
Ось уже 10 років її обличчя – символ опору російській агресії. Портрет жінки з пронизливим поглядом ще на початку війни раптово прикрасив зруйновану дев’ятиповерхівку в прифронтовій Авдіївці, яка знаходилася під безперервним обстрілом.
Незабаром вона отримала прізвисько «розмальовка» та статус найвідомішого будинку війни. Прообразом стала Марина Марченко. Її історію художник Гвідо ван Хелтен та вся Україна дізналися вже після – вчителька української мови залишилася у рідному місті, навіть тоді, коли в її будинок прилетів снаряд і чоловік потрапив під обстріл у черзі за водою. З початком повномасштабного вторгнення Марина Марченко все ж таки змушена була бігти до Дніпропетровської області. У свої 80 років вона продовжує викладати онлайн і вірить, що зможе повернутися додому, до зруйнованого міста, де досі дивом уцілів мурал з її обличчям.
Генштаб: протягом доби на фронті було понад 20 бойових зіткнень
Ситуація на сході й півдні України залишається складною, протягом доби відбулося понад 20 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні 18 вересня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, Сили оборони України продовжують вести наступальну операцію на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку.
«На Бахмутському напрямку Сили оборони успішно відбили низку атак противника в районі Кліщіївки Донецької області. Противник намагався відновити втрачене положення в районі Андріївки Донецької області, успіхів не мав. Завдав авіаційного удару в районі Бахмута Донецької області», – йдеться в повідомленні.
На Мар’їнському напрямку, за даними Генштабу, протягом доби українські військові успішно відбили майже 10 атак російських сил у районі Мар’їнки.
«На Запорізькому напрямку Сили оборони успішно відбили атаки ворога в районі Роботиного Запорізької області», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський заявив, що російські війська не полишають своїх намірів щодо поновлення наступальних дій на Куп’янському і Лиманському напрямках.
«Продовжуються запеклі бої в районі Бахмута. Після втрати на минулому тижні населених пунктів Андріївки й Кліщіївки, ворог проводить численні контратаки з різних напрямків, безуспішно намагаючись повернути втрачені позиції. Адже ці, невеликі, на перший погляд, населені пункти, були важливими елементами оборонного рубежу ворога, який простягнувся від Бахмута до Горлівки», – цитує слова Сирського Military Media Center.
Він зауважив, що в результаті дій українських військ була пробита лінія оборони загарбників, яку вони намагалися закрити, «кидаючи в бій всі наявні резерви».
Українська влада і народ мають вирішувати, чи будуть вибори в Україні – сенатор США Келлі
Сенатор США від штату Арізона Марк Келлі, який перебуває в Києві з візитом, заявив, що вирішувати, чи проводити в Україні вибори під час війни, мають українська влада і народ.
«Один із моїх колег закликав до виборів. Гаразд, я думаю, що це має бути рішення українського народу, українського уряду, українського президента. Ну, це моя думка», – сказав він.
За словами Келлі, мета його візиту до України: переконатися, що Київ має достатньо озброєння. Водночас на запитання журналістів, чи не планує американська влада все таки передати Україні далекобійні ракети ATACMS, про які українська влада просить вже кілька місяців, він відповів, що одна з цілей його поїздки – обговорити й це питання.
Сенатор зауважив, що в американській адміністрації зараз активно обговорюють це питання.
«Я збираюся переконатися, що Україна має те, що їй потрібно для успіху. І приїхав, щоб краще зрозуміти, що працює, що ні, що Збройним силам України потрібно на сьогоднішній день і найближчі дні, тижні та місяці», – сказав сенатор Келлі.
Під час візиту до Києва сенатор зустрівся із друзями і побратимами пілота Андрія Пільщикова, який загинув наприкінці серпня в авіакатастрофі під час зіткнення двох навчально-бойових літаків L-39 на Житомирщині.
«Минулого року я зустрічався з ним у своєму офісі в Сенаті у Вашингтоні, округ Колумбія. Ми говоримо про те,... що їм потрібно для подальшого розвитку. І я працював з ним та іншими, щоб досягти того моменту, де ми є сьогодні», – розповів Келлі.
Також він додав, що невдовзі розпочнуть навчання українських пілотів на винищувачах F-16 у штаті Арізона, який він представляє у Сенаті.
Під час візиту Келлі зустрівся із представниками уряду України, зокрема із міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим. Про деталі зустрічі сенатор не розповів.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, Келлі прибув до Києва 18 вересня потягом. Це його другий візит до України за цей рік.
Розгляд позову України до РФ у Гаазі: Москва закликала закрити справу про геноцид
Росія 18 вересня закликала Міжнародний суд ООН у Гаазі відхилити справу, яка оскаржує аргумент Москви про те, що її вторгнення в Україну було здійснене для запобігання геноциду.
Російський запит був зроблений на початку попередніх слухань у справі, поданій Україною проти Росії через кілька днів після російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Українська сторона вимагає притягти Москву до відповідальності за спотворення поняття «геноцид» для виправдання нападу: Росія заявляла, що намагалася запобігти геноциду на сході України. Київ відкинув це твердження, пославшись на Конвенцію ООН 1948 про геноцид, яка не допускає вторгнення з метою його запобігання. Росія, у свою чергу, стверджує, що ця справа є непідсудною Міжнародному суду, оскільки Конвенція не стосується застосування сили між державами.
«Претензії Києва насправді зводяться до оскарження правомірності проведення спеціальної військової операції (так у Росії офіційно називають війну проти України – ред.) відповідно до Статуту ООН, а також статусу «ДНР» та «ЛНР». До цих питань згадана конвенція не має жодного відношення», – заявили в МЗС Росії.
Слухання, які триватимуть до 27 вересня, будуть зосереджені на правових аргументах щодо юрисдикції Міжнародного суду, а не на розгляді справи по суті.
Росія стверджує, що Міжнародний суд не має юрисдикції, і заявляє, що справа має бути закрита.
18 вересня представник Росії Геннадій Кузьмін у суді заявив, що «правова позиція України безнадійно помилкова». Він стверджує, що якщо Україна наполягає на тому, що геноциду не було, «не може бути порушення» Конвенції ООН про геноцид і, отже, справа має бути закрита.
19 вересня Україна наведе свої аргументи, чому суд має юрисдикцію для продовження справи. Суд також заслухає представників 32 інших держав, які підтримують аргумент України про те, що суд має юрисдикцію для розгляду справи.
У березні 2022 року суд ООН став на бік України, наказавши Росії «негайно зупинити» свої військові дії. Росія наказ суду ігнорує.
Раніше цього року суд прийняв до розгляду клопотання 32 союзників України про приєднання до справи на боці Києва. До них належать усі країни Європейського союзу, крім Угорщини, Велика Британії, Канада, Австралія й інші союзники України, але не США.
Міжнародний суд у Гаазі був створений після Другої світової війни для розгляду правових скарг, поданих державами щодо ймовірних порушень міжнародного права. Це найвища судова установа ООН. Рішення Міжнародного суду є обов’язковими, але він не має прямих засобів їх виконання.
Експерти, яких цитує агентство Reuters, заявили, що рішення на користь Києва не зупинить війну, але може вплинути на майбутні репараційні виплати.
Бахмут: ЗСУ проривають оборону РФ. Зеленський і Лавров у США, Кадиров, бої
- Президент України Володимир Зеленський розповів, що потужний прорив оборони військ Росії Збройними силами України обов'язкового станеться. Під час інтерв'ю CBS Зеленський наголосив, що цей шлях є нелегким, адже лише на сході нашої країни перебуває 200 тисяч російських військових. Ситуація на східному напрямку залишається складною, російські війська не полишають своїх намірів щодо поновлення наступальних дій на Куп’янському і Лиманському напрямках, заявив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський. Водночас, за його словами, на Бахмутському напрямку в результаті дій українських військ була пробита лінія оборони загарбників, яку вони намагалися закрити, «кидаючи в бій всі наявні резерви». Заява Сирського пролунала на тлі звільнення населений пунктів Кліщіївка і Андріївка на Донеччині. Де буде черговий прорив оборони російських військ, про який говорить Зеленський?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Глава Міністерства закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров візьме участь у засіданні Ради безпеки ООН, на якому, можливо, також буде присутній президент України Володимир Зеленський. А президент США Джо Байден може запропонувати розширити склад Радбезу ООН, щоб послабити вплив Росії та Китаю, пише The Telegraph, посилаючись на розмову із речником Білого дому з питань нацбезпеки Джона Кірбі. Чого від Генасамблеї ООН очікувати Україні?
- У середині вересня з’явилися чутки про погіршення стану здоров'я та навіть смерть Кадирова. Їх поширювали як українські джерела, так і чеченські опозиційні телеграм-канали. 17 вересня у відповідь телеграм-канал очільника Чечні опублікував відео прогулянки Кадирова в парку, але точно визначити актуальність поширених кадрів не можна. Що насправді відбувається з Кадировим? Наскільки він цінний для Кремля і до чого може призвести його відсторонення від управління регіоном чи навіть смерть? Про це говоримо і аналізуємо в програмі «Свобода Live».
У Росії влада замовила 230 тисяч посвідчень для членів сімей загиблих ветеранів
Міністерство праці та соціального розвитку Росії замовило понад 750 тисяч посвідчень ветеранів бойових дій і 230 тисяч посвідчень для членів сімей загиблих ветеранів. Про це з посиланням на дані опублікованого на порталі держзакупівель РФ тендеру повідомило російське видання «Верстка».
200 тисяч бланків посвідчень членів сім’ї загиблих ветеранів розподілять до Міноборони, ще 30 тисяч – до Мінсоцзахисту Росії.
У травні відомство також укладало такий контракт – із меншими обсягами. Всього тоді було замовлено понад 95 тисяч ветеранських посвідчень та 23 716 для сімей загиблих. Замовлення робилися і минулого року, проте тоді йшлося лише про кілька тисяч бланків.
Загалом від початку повномасштабної війни проти України в Росії замовили вже понад 900 тисяч посвідчень ветеранів та близько 260 тисяч документів для членів сімей загиблих. Такі посвідчення замовлялися і до лютого 2022 року, їх отримували члени сімей загиблих у Другій світовій війні, а також під час інших конфліктів, учасників яких прирівняли до ветеранів. Однак їхня кількість була значно меншою, ніж після російського широкомасштабного вторгнення в Україну.
До переліку тих, кому мають надати посвідчення «члена сім’ї загиблого (померлого) інваліда війни, учасника Великої Вітчизняної війни та ветерана бойових дій», від червня включають також родичів загиблих на війні російських добровольців (до яких, найімовірніше, належать і найманці ПВК «Вагнер»).
Число замовлених посвідчень побічно може свідчити про втрати російської сторони вбитими, хоча точні підрахунки вести складно – в одного вбитого може бути кілька родичів, які мають право на відповідні пільги. Російське Міноборони вже рік не оприлюднює офіційні цифри втрат. Видання Бі-бі-сі й «Медіазона» до 15 вересня підтвердили імена понад 32 тисяч російських військових, які загинули в Україні. Реальна кількість загиблих, очевидно, – значно вища.
За даними українського Генштабу, станом на ранок 18 вересня Росія під час повномасштабної війни проти України втратила близько 272 940 своїх військових.
Ситуація на східному напрямку залишається складною, російські війська не полишають своїх намірів щодо поновлення наступальних дій на Куп’янському і Лиманському напрямках, заявив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.
«Продовжуються запеклі бої в районі Бахмута. Після втрати на минулому тижні населених пунктів Андріївки й Кліщіївки, ворог проводить численні контратаки з різних напрямків, безуспішно намагаючись повернути втрачені позиції. Адже ці, невеликі, на перший погляд, населені пункти, були важливими елементами оборонного рубежу ворога, який простягнувся від Бахмута до Горлівки», – цитує слова Сирського Military Media Center.
Він зауважив, що в результаті дій українських військ була пробита лінія оборони загарбників, яку вони намагалися закрити, «кидаючи в бій всі наявні резерви».
«У боях на Бахмутському напрямку були розбиті та повністю втратили боєздатність одні із найбільш підготовлених і найкращих частин ворога – 72-а окрема мотострілецька бригада, 31-а та 83-я окремі десантно-штурмові бригади. Звичайно, ми продовжуємо рух вперед. Це лише ще один черговий крок на шляху до повного звільнення наших територій», – додав Сирський.
Напередодні об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» повідомила про звільнення села Кліщіївка, яке розташоване біля Бахмута.
Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський підтвердив звільнення Кліщіївки і повідомив, що це зробили військові 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, 5-ї окремої штурмової бригади, Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».
15 вересня Генеральний штаб України підтвердив, що ЗСУ «оволоділи Андріївкою у Донецькій області». Напередодні Генштаб повідомив про спроби російських військ відновити втрачене положення біля цього населеного пункту.
Фільм «20 днів у Маріуполі» висунули на «Оскар» від України
Фільм «20 днів у Маріуполі» журналіста і режисера Мстислава Чернова висунули на премію «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» від України.
Як повідомила Українська кіноакадемія, фільм обрав Український оскарівський комітет на засіданні 18 вересня.
«Разом із Черновим над фільмом працювали фотограф Євген Малолєтка і продюсер Василіса Степаненко. У стрічці показаний початок повномасштабного вторгнення, бомбардування пологового будинку та порятунок автора стрічки та його колег з Associated Press з оточеного російськими військами міста. Фільм було обрано шляхом голосування членами Українського оскарівського комітету, головою якого є Валентин Васянович», – йдеться в повідомленні.
У національному відборі брали участь п’ять фільмів:
- «20 днів у Маріуполі», режисер Мстислав Чернов
- «Залізні метелики» Романа Любого
- «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука
- «Терикони» Тараса Томенка
- «ШТТЛ» Адрієна Уолтера
У 2022 році кандидатом на «Оскар» від України став «Клондайк» режисерки Марини Ер Горбач.
«Ударів буде більше»: повернення Кліщіївки та як Україна битиме РФ з повітря і моря
Сили оборони звільнили Кліщіївку на Бахмутському напрямку Донецької області. Визволення села підтвердили і у Східному угрупованні військ, і у бригаді «Лють» Національної поліції.
Вранці 18 вересня Генштаб України повідомив, що Сили оборони України продовжують штурмові дії в районі деокупованої Клищіївки, завдають російським військам значних втрат у живій силі та техніці, а також закріплюються на досягнутих рубежах.
Американський інститут вивчення війни з посиланням на російських військових повідомляє про погіршення тактичної ситуації на південь від Бахмута. За його даними, російські військові непокояться, що українські сили можуть загрожувати російському угрупованню в Бахмуті.
Що допоможе ЗСУ похитнути оборону Росії на північному фланзі Бахмута?
Чи стане Кліщіївка «ключом» до оточення Бахмута?
Куди розвиватиме наступ українська армія після Андріївки та Кліщіївки?
Лубінець каже, що додому вдалось повернути ще двох українських дітей
Уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець розповів, що Україні вдалося повернути додому ще двох українських дітей, які перебували на окупованій РФ території.
За його словами, мама 13-річного Кирила та 4-річного Сергія звернулася до Офісу омбудсмена з проханням допомогти вивезти дітей на підконтрольну територію України.
«Ми опрацювали звернення і маємо позитивний результат», – зазначив Лубінець.
Він уточнив, що діти відвідали Центр захисту прав дитини. Омбудсмен також зазначив, що Офіс уповноваженого ВР із прав людини, повертаючи дітей, працює у двох напрямках.
«Перший (напрямок – ред.) передбачає безпосередньо повернення дитини в Україну, враховуючи всі ризики й розроблення конкретних кроків; другий – психологічну, юридичну, гуманітарну допомогу дитині, яку повернули, та її родині», – наголосив він.
Як повідомила Радіо Свобода віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, від початку повномасштабної війни до України вдалося повернути щонайменше 380 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року станом на 31 липня з України до Росії депортували 19 546 дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно – коли батько, опікун чи свідок депортації дитини повідомив про неї Національному інформаційному бюро України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова заявила, що з початку вторгнення в Україну окупанти вивезли до Росії понад 700 тисяч українських дітей.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 17 березня видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у відповідальності за незаконну депортацію дітей із окупованих територій України до Росії.
Прапор України над Андріївкою та бої за звільнення (фотосвідчення)
Українські військові підняли національний прапор над деокупованим селом Андріївка в Донецькій області, про це повідомила 3-тя окрема штурмова бригада.
«Український прапор над населеним пунктом Андріївка здійнято! Відвойовано підрозділами Третьої окремої штурмової бригади», – зазначили бійці.
Вперше про звільнення Андріївки офіційно повідомили вчора.
Військові 3-ї ОШБр повідомили у фейсбук 18 вересня, що «селище, хоч і було звільнено бійцями 3-ї ОШБр, але тепер перебуває під постійними обстрілами та спробами ворога штурмувати його», та оприлюднили фото – скріншоти з відео (з нашоломної камери) бою поблизу Андріївки.
Також 17 вересня стало відомо про звільнення ЗСУ сусідньої Кліщіївки. «Кліщіївка наша» – штурмова бригада «Лють» заявила про звільнення села біля Бахмуту. Цю інформацію підтвердили також в Офісі українського президента. Наразі ще не було офіційного підтвердження про це від Генштабу. Там повідомляють про те, що ЗСУ продовжують в районі Кліщіївки активні штурмові дії.
Відвоювання як Андріївки, так Кліщіївки, які розташовані на підвищенні, дозволить українським військам атакувати російські сили, що закріпилися в Бахмуті, з півночі та півдня, кажуть фахівці.
Джерело: AP, Reuters
Прапор України над Андріївкою та бої за звільнення (фотосвідчення)
Розслідувачі CIT опублікували фото атакованого в Севастополі підводного човна «Ростов-на-Дону»
Проєкт Conflict Intellegence Team опублікував фото російського підводного човна «Ростов-на-Дону», який 13 вересня атакували в Севастопольській бухті.
Знімки з’явилися у щоденному зведенні про хід війни в Україні, яку веде засновник проєкту Руслан Левієв. Фото, за його словами, команда CIT отримала від одного зі своїх підписників. Редакція не може підтвердити достовірність зображень.
Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Підконтрольна Росії місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.
В українській розвідці заявили, що був пошкоджений великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.
Згодом стало відомо, що внаслідок атаки на Севастополь пошкоджені десантний корабель «Минск» та дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону».