Північна Македонія висилає ще трьох російських дипломатів
Влада Північної Македонії наказала ще трьом російським дипломатам залишити країну – про це заявило міністерство закордонної справи країни, передає балканська служба Радіо Свобода 16 вересня.
Міністерство закордонних справ не уточнило причин, але зазначило, що рішення ухвалили через інформацію про те, що їхні дії суперечили Віденській конвенції про дипломатичні відносини.
Натомість російське МЗС заявило, що цей «ворожий крок не залишиться без відповіді».
Це третє таке рішення Скоп’є після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року. Загалом балканська країна вже вислала щонайменше 11 російських дипломатів.
Країни Європи час від часу повідомляють про видворення російських дипломатів. Зокрема, Молдова вислала 45 російських дипломатів та співробітників посольства, посилаючись на побоювання щодо спроб Москви «дестабілізувати» ситуацію в країні.
Прокуратура: двоє людей загинули через російський обстріл на Харківщині
Внаслідок російських обстрілів на Харківщині двоє людей загинули, ще двоє отримали поранення – про це повідомив Офіс генерального прокурора 16 вересня.
Зокрема, обстріл села Петропавлівка на Куп’янщині пошкодив автомобіль, поранений цивільний чоловік. У селі Козача Лопань пошкоджені житлові будинки та кіоски.
«Також сьогодні російська армія обстріляла автомобіль на дорозі поблизу села Стрілеча. Попередньо, ПТКРом. Станом на зараз відомо про двох загиблих – чоловік та жінка. Отримав поранення 73-річний цивільний чоловік. Дані уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили досудові розслідування за фактами порушення законів і звичаїв війни.
Російські військові в суботу, 16 вересня, завдали п’ять ракетних ударів по Холодногірському району Харкова. П’ятеро людей зазнали поранень, повідомив голова області Олег Синєгубов.
Польща не пропускатиме на свою територію автомобілі з російськими номерами
Влада Польщі, слідом за Фінляндією та країнами Балтії, від неділі, 17 вересня, також заборонить в’їзд автівок із російськими номерами на територію країни, зазначив у твітері міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський.
«Після публікації 8 вересня цього року директив Європейської комісії щодо заборони в'їзду автомобілів, зареєстрованих у Росії, до ЄС, я хотів би повідомити, що ця заборона на польському кордоні діятиме від завтрашнього дня (17 вересня – ред.) і набуде чинності сьогодні опівночі», – заявив міністр.
Камінський пояснив, що від 17 вересня жоден легковий автомобіль, який був зареєстрований в Росії, не зможе в’їхати на територію польської держави.
Заборона на в’їзд не стосується громадян Євросоюзу та людей з їхнього найближчого оточення, співробітників дипломатичних місій чи людей, які в’їжджають до Фінляндії з гуманітарною місією.
Фінляндія стала четвертою країною ЄС, яка межує з Росією, і яка заборонила в’їзд російським легковим авто. Раніше це зробили країни Балтії: Латвія, Естонія та Литва. Вільнюс лише зробив виняток для автомобілів, що прямують до або з Калінінграда.
Єдиною прикордонною з Росією країною ЄС, яка не оголошувала заборону на в’їзд російським авто, залишилася до цього Польща.
«Виїзд за кордон з окупації – не злочин». Кого можуть екстрадувати до України?
Що відомо про ініціативу народних депутатів України про примусове повернення чоловіків з-за кордону? В яких випадках їх дійсно можуть екстрадувати? Чи є порушенням виїзд з окупованих територій через треті країни, і чи повертається з-за кордону ця категорія чоловіків?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте за лінком
Словаччина заборонила імпорт українського зерна до кінця року – прем’єр
Уряд Словаччини заборонив імпорт пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику з України. Вона триватиме до кінця року, повідомив прем’єр-міністра країни Людовіт Одор.
«Вона (заборона – ред.) діятиме до кінця року на ті ж самі чотири товари, тобто пшеницю, кукурудзу, насіння ріпаку та соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими щодо до вітчизняних фермерів», – наголосив Одор.
Він заявив, що цей крок також є «реакцією на такий самий підхід, застосований Польщею та Угорщиною».
За словами прем’єра, уряд Словаччини «продовжить інтенсивно працювати з Європейською комісією а країнами-членами ЄС, аби знайти рішення». Одор наголосив, що Словаччина готова зняти заборону у разі вирішення питання.
У Міністерстві аграрної політики та сільського розвитку Словаччини пояснили, що «обмеження запроваджені для захисту ринку, але вони не поширюються на транзит українських товарів».
Після рішення Єврокомісії не продовжувати обмеження на імпорт української агропродукції уряд Словаччини оголосив про односторонні обмеження услід за Польщею та Угорщиною.
15 вересня спливає термін дії обмежувальних заходів, запроваджених Єврокомісією 2 травня щодо чотирьох категорій українського агроімпорту. На цей крок у Брюсселі пішли, щоби стабілізувати сільськогосподарські ринки Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, що зіткнулися з напливом української агропродукції.
Деякі країни закликали подовжити обмеження після 15 вересня до кінця цього року. Втім, Єврокомісія вирішила цього не робити і оголосила про компроміс: Україна запровадить будь-які правові заходи – наприклад, систему ліцензування експорту – протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно. План дій Україна має презентувати не пізніше 18 вересня.
Президент України Володимир Зеленський привітав це рішення Єврокомісії.
«Зараз важливо, щоб європейська єдність спрацювала й на двосторонньому рівні. Щоб сусіди в час війни Україну підтримали. А якщо їхні рішення порушуватимуть право ЄС, Україна буде цивілізовано відповідати», – заявив він.
Перші цивільні судна скористались тимчасовим коридором у Чорному морі – Кубраков
Перші цивільні судна скористались тимчасовим коридором у Чорному морі, зазначив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
За словами міністра, після використання тимчасового коридору для виходу заблокованих суден з портів Одеси, Чорноморська та «Південного» два балкери Resilient Africa та Aroyat підтвердили готовність скористатися маршрутом.
Кубраков каже, що судна йдуть по порту Чорноморськ, вони доставлять майже 20 тисяч тонн пшениці для країн Африки та Азії. За словами міністра, балкери йдуть під прапором Палау, їхні екіпажі складаються з громадян Туреччини, Азербайджану, Єгипту та України.
Міністр додав, що раніше тимчасовий коридор використовувався для евакуації суден, які перебували в українських портах з момент повномасштабного вторгнення РФ. Від 15 серпня тимчасовим коридором скористалось 5 суден: контейнеровоз Joseph Schulte, балкери Primus, Anna-Theresa, Ocean Courtesy та Puma.
Загострення ситуації навколо експорту українського зерна сталося після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи. Після того Росія атакує ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
До виходу Росії із зернової угоди на дунайські порти припадало близько чверті українського експорту зерна. Воно вантажиться на баржі, вирушає вниз Дунаєм і через територіальні води Румунії – в порт Констанца, а звідти до країн-покупців.
ОВА: російські військові завдали 5 ракетних ударів по Харкову, постраждали люди
Російські військові в суботу, 16 вересня, завдали п’ять ракетних ударів по Холодногірському району Харкова, розповів голова обласної військової адміністрації Харківської області Олег Синєгубов.
Як відзначив Синєгубов, армія РФ била по місту ракетами С-300.
«За попередньою інформацією медиків, поранені 5 цивільних, стан потерпілих – легкий та середній, загрози життю немає», – додав голова ОВА.
За словами місцевої влади, екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки влучань.
Вибухи в Харкові сьогодні пролунали близько о 11:10, після чого в регіоні та низці інших областей оголосили повітряну тривогу. Тоді ж Повітряні сили ЗСУ попередили й про ризик застосування балістичного озброєння російськими військами.
Російські військові регулярно атакують українські міста з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Україна збільшить виробництво безпілотників у близько 140 разів – Федоров
До кінця року Україна збільшить виробництво безпілотників у близько 140 разів, повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, пише Reuters.
«Буде більше безпілотників, більше атак і менше російських кораблів. Це точно», – заявив Федоров.
Як він відзначив, у порівнянні з минулим роком, вже до кінця 2023 року виробництво безпілотників в Україні зросте приблизно в 120-140 разів.
За словами Федорова, сьогодні тестуються системи штучного інтелекту, які допоможуть знаходити цілі за кілька кілометрів й наводити на них БпЛА навіть у разі застосування радіоелектронної боротьби.
«Наразі це все на стадії тестування, але деякі безпілотники, які ми купуємо, використовують штучний інтелект для розпізнавання цілей. У лісі він може виявити ціль і розпізнати, чи це людина, чи танк, чи певний транспортний засіб. Ці технології активно використовуються», – відзначив Федоров.
Російська столиця Москва, а також території, що межують з Україною – насамперед Білгородська, Брянська та Курська області, – останнім часом регулярно зазнають атак безпілотників, а прикордонні регіони і артилерійських обстрілів. Українська сторона не коментує цих подій.
ЗСУ почали підготовку до форсування Дніпра поблизу Херсона – ISW
Біля Херсона українські військові почали створювати плацдарми для майбутнього форсування Дніпра, йдеться в аналізі аналітичного центру «Інститут вивчення війни» (ISW).
«Українські сили посилили свої дії на певних островах у дельті Дніпра поблизу Антонівського мосту з метою консолідації позицій для майбутнього наступу на лівий берег Херсонської області», – кажуть аналітики.
Експерти наголошують, що російські військові «вірогідно, не мають необхідної кількості військ, аби захиститися від великого українського удару у цьому секторі фронту, зважаючи на переміщення кількох елементів російським командуванням з Херсонської до Запорізької області».
«Російським силам бракує спроможності проведення власної масштабної операції із форсування ріки у цьому регіоні, зокрема через дефіцит снарядів для артпідготовки», – йдеться у звіті.
Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) раніше казали, що українські військові здійснили нову спробу закріпитися на лівому березі Дніпра в Херсонській області, який контролюють сили РФ.
Раніше надходили повідомлення про контроль ЗСУ над обмеженою територією поблизу руїн Антонівського мосту.
Сили РФ обстріляли село на Херсонщині: пошкоджені будинки, відсутнє водопостачання
У ніч проти 16 вересня армія РФ обстріляла Херсонщину, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Вночі російська армія атакувала Ольгівку. Крили вогнем цивільні обʼєкти. Пошкоджено сім приватних будинків та обʼєкти критичної інфраструктури, через що тимчасово припинено водопостачання населеного пункту», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що постраждалих унаслідок обстрілу немає.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Противник огризається»: військові розповіли про наступ південніше Бахмута
Наступ Збройних сил України на південному фланзі Бахмутського напрямку триває, розповів керівник пресслужби Східного угруповання військ Ілля Євлаш в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що українські військові мають успіхи у районах Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки.
«Там наші захисники продовжують витісняти ворога з займаних позицій та змушують його відступати. Противник огризається, проте все ще продовжує покидати позиції на цих напрямках», – сказав Євлаш.
За його словами, за останню добу на Бахмутському напрямку ЗСУ ліквідували 146 російських військових та декілька одиниць техніки:
- артилерійську установку «МСТА-Б»;
- 2 протитанкові гармати МТ-12 («Рапіра»);
- 8 автомобілів;
- декілька дронів різних типів.
Також українські військові знищили пункт управління безпілотниками, звідки запускалися дрони-камікадзе, та 6 складів з боєприпасами армії РФ.
«Фіксуємо дещо зниження обстрілів у порівнянні, наприклад, із попередніми днями, коли обстрілів було на цьому напрямку понад 600. За минулу було зафіксовано 376 обстрілів», – додав речник.
Вперше про звільнення Андріївки офіційно повідомили вчора. Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр написала у своєму телеграм-каналі, що «Андріївка наша». Однак у відповідь на це у Третій штурмовій бригаді заявили, що ця інформація передчасна і може нашкодити українським військовим. Після цього Маляр відредагувала повідомлення, замінивши слова «Андріївка наша» на «Андріївка – ситуація дуже складна і мінлива» та пояснила ситуацію «комунікаційним збоєм». У сьогоднішньому ранковому зведенні за останню добу Генеральний штаб України повідомив, що ЗСУ «оволоділи Андріївкою у Донецькій області».
У частині областей України 16 вересня оголошено повітряну тривогу.
У Повітряних силах Збройних сил України попередили про загрозу застосування балістичного озброєння.
Зокрема, тривога лунає у Києві, а також Київській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській та Запорізькій, Одеській областях.
Об 11.29 повітряну тривогу також оголосили на Сумщині.
У Харкові лунають звуки вибухів, влада закликає мешканців перебувати в укриттях. Згодом стало відомо щонайменше про чотири удари по місту.
О 11.47 оголосили про відбій тривоги.
Російські військові регулярно атакують українські міста з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
На півдні Сили оборони знищили три човни російських військових – Гуменюк
У зоні відповідальності оперативного командування «Південь» за добу Сили оборони знищили 3 російських човни та 5 крупнокаліберних гармат, розповіла в ефірі телемарафону керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Мінус 5 крупнокаліберних гармат за минулу добу – це потужний результат сил оборони, мінус 18 окупантів і ще три човни, на яких вони намагалися маневрувати серед островів і розташовувати там свої спостережні пункти. Один із таких пунктів теж знищено», – повідомила вона.
Гуменюк також відзначила, що «ворог продовжує тактику терору та розгорнув інформаційну кампанію з приводу обстрілу окупантами Нової Каховки».
«Ситуація залишається досить напруженою, тому що ворог не відмовився від своїх планів продовжувати тероризувати населення правого берега, і як показала вчорашня ситуація, додається дуже важкий вогневий терор лівобережжя. Тому що не маючи правильної організації того, що вони запланували, вони здатні бомбити і ті напрямки навіть, де розташовані і їх підрозділи. Це для прикладу вчорашній скид керованою авіабомбою на Нову Каховку, яка знаходиться на тимчасово окупованій території, де постраждали мирні люди і окупанти в паніці розпочали велику потужну інформаційну кампанію з приводу того, що такі удари завдають Сили оборони. Але всі факти задокументовані і наведено доказову базу для того, щоб констатувати факт тероризму ворога», – зазначила Гуменюк.
Вранці 15 вересня жителі окупованої Нової Каховки на Херсонщині повідомили про вибух. Згодом в соцмережах почали з’являтися відео та дописи, що під обстріл потрапив житловий район «Сокіл». Як повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко, попередньо, на будинки впала авіабомба з російського літака.
Володимир Сальдо, призначений Кремлем керувати захопленою частиною Херсонської області, у своєму телеграм-каналі заявив, що місто нібито «обстріляли українські військові з важкого озброєння». Він стверджує, що одна людина загинула, 12 – поранені, пошкоджені чотири багатоповерхівки: в квартирах вибиті вікна, посічені зовнішні стіни, двори завалені уламками.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може незалежно перевірити ці дані.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У ВМС підрахували, скільки кораблів тримає Росія у Чорному морі
Росія тримає у Чорному морі на бойовому чергуванні сім кораблів, ракетоносіїв серед них немає, йдеться в повідомленні Військово-Морських сил Збройних сил України.
«Станом на 8:00... у Чорному морі на бойовому чергуванні перебуває 7 ворожих кораблів», – зазначається у зведенні.
За даними ВМС ЗСУ, в Азовському морі Росія тримає 4 кораблі, у Середземному морі на бойовому чергуванні перебуває один корабель РФ.
Зазначається, що за добу в інтересах РФ прохід Керч-Єнікальською протокою здійснили 20 суден, які прямували в Азовське море, з них 4 рухалися з протоки Босфор, а також 20 суден – до Чорного моря, з яких п’ять продовжили рух у напрямку протоки Босфор.
У Севастополі в ніч проти 13 вересня пролунала серія гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням. Було зафіксовано три епіцентри займання, зокрема на території Севастопольського морського заводу: два в Південній бухті та один – у Корабельній. Ці дані підтверджуються супутниковими даними на спеціалізованому ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov.
Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.
В українській розвідці заявили, що пошкоджено великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.
Армія РФ може готуватися до атак на енергетику України взимку – британська розвідка
Російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку, йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Британська розвідка зазначила, що «минулої осені та зими Росія часто використовували для атак України крилаті ракети повітряного базування, особливо Х-101 та Х-102 (AS-23a KODIAK)».
За інформацією Міноборони Британії, російські військові використовували стратегічну авіацію, щоб «завдавати ударів з глибини території РФ».
При цьому звіти з відкритих джерел свідчать про те, що з квітня 2023 року витрати на виробництво ракет скоротилися, але влада РФ каже про збільшення темпів виробництва.
«Таким чином Росія, ймовірно, зможе створити значні запаси ракет. Існує реальна можливість, що Росія знову зосередить цю зброю проти об’єктів української інфраструктури протягом зими», – кажуть у розвідці.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Водночас споживачі в різних регіонах все ще лишаються без світла через обстріли, які пошкоджують цивільну інфраструктуру.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Сили спецоперацій розповіли деталі атаки на Севастополь та кораблі РФ
Бійці Сил спецоперацій ЗСУ допомогли здійснити атаку на окупований Севастополь, в результаті якої були знищені два російські кораблі, йдеться в повідомленні українських військових.
У Силах спеціальних операцій ЗСУ зазначили, що отримали інформацію із декількох джерел про ймовірне розташування великого десантного корабля «Мінськ» і дизель-електричного підводного човна «Ростов-на-Дону». Вони базувалися на судноремонтному заводі у Севастополі.
«Для ідентифікації цілей, наведення та коригування вогню залучили операторів ССО. На човнах група підійшла до безпечного місця і завдяки підводним засобам дісталася до берега», – кажуть військові.
Також відомо, що просунувшись до зазначеного місця, бійці ССО «за допомогою засобів розвідки ідентифікували ціль та навели вогонь, а пізніше скоригували його і підтвердили знищення цілей».
«Зазначений матеріал публікується через певний час, враховуючи операційну безпеку і змушуючи ворога зрозуміти, що вже немає ніде безпечного місця для них», – кажуть у Силах спецоперацій.
У Севастополі в ніч на 13 вересня пролунала серія гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням. Було зафіксовано три епіцентри займання. Вони розташовані на території Севастопольського морського заводу: два в Південній бухті та один – у Корабельній бухті. Ці дані підтверджуються супутниковими даними на спеціалізованому ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov.
Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.
В українській розвідці заявили, що пошкоджено великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.
Влада США вже наклала «повні блокуючі санкції» на «вагнерівців» – Маркарова
Влада США вже наклала «повні блокуючі санкції» на ПВК «Вагнер», розповіла в ефірі Радіо Свобода посол України в Сполучених Штатах Оксана Маркарова
«Вони («вагнерівці» – ред.) віднесені до всіх категорій, до яких їх можна було віднести, а також є ще додаткові. Плюс, також США ще завдали під санкції дуже багато тих, хто співпрацює з групою «Вагнер», у тому числі за межами Росії», – каже дипломатка.
Крім того, за її словами, в Конгресі США є ще додаткові ініціативи для того, щоб законодавчо розширити те, «що можна зробити по відношенню як до «Вагнера», так і до інших таких приватних».
«Хоча ми з вами розуміємо, що ніякі вони не приватні контрактери. Це така ж частина злочинної російської армії, просто яка вдає з себе якусь незалежну структуру», – підсумувала Маркарова.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російська влада оголосила, що ПВК «Вагнер» поїде до Білорусі. За чисельними повідомленнями ЗМІ, для «вагнерівців» там розгорнули наметовий табір. Білоруська влада заявляла, що вони займатимуться навчанням військових Білорусі.
Після цього у липні – через понад два тижні після спроби заколоту – у Пентагоні заявили, що «вагнерівці» не беруть жодної істотної участі у військових операціях в Україні.
Ввечері 23 серпня стало відомо, що у Бологовському районі Тверської області РФ розбився літак бізнес-класу, що був у власності Євгена Пригожина. Повідомлялося, що голова ПВК «Вагнер» був у списку пасажирів. Згодом смерть сімох пасажирів і трьох членів екіпажу літака офіційно підтвердили.
Нові дані Генштабу ЗСУ: Росія втратила за добу ще 350 військових та 24 дрони
Росія під час повномасштабної війни проти України втратила близько 271 790 своїх військових, зокрема 350 осіб – за останню добу, заявив вранці 16 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу, – такі:
- танків – 4616 (+4 – за останню добу)
- бойових броньованих машин – 8824 (+10) од.;
- артилерійських систем – 5988 (+16) од.;
- РСЗВ – 774
- засобів ППО – 521
- літаків – 315
- гелікоптерів - 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4738 (+24)
- крилатих ракет – 1455
- кораблів/катерів – 20
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 8525 (+33)
- спеціальної техніки – 891 (+2)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Зведення Генштабу: ЗСУ продовжують вести наступ на Бахмутському напрямку
Сили оборони України продовжують вести наступальні дії на Бахмутському напрямку, протягом минулої доби відбулось 24 бойових зіткнення, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Ворог завдав 59 авіаційних ударів та здійснив 36 обстрілів з реактивних систем залпового вогню як по позиціях наших військ, так і по цивільних об’єктах нашої держави. Окупанти атакували Україну 17 дронами-камікадзе типу «Shahed-136/131», усі знищено засобами протиповітряної оборони України», – кажуть українські військові.
Крім того, у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ йдеться про те, що під артилерійським вогнем опинилися понад 100 населених пунктів Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
«Протягом минулої доби авіація сил оборони завдала 3 удари по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника. Підрозділами ракетних військ і артилерії та безпілотних систем уражено 3 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки ворога», – підсумували в Генштабі.
Кубраков: у Румунії обговорили подвоєння обсягів українського агроекспорту через порт Констанци
Віце-прем’єр, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков заявив про переговори щодо подвоєння обсягів українського агроекспорту через порт румунського міста Констанца.
«Сьогодні з офіційним візитом у румунській Констанці – одному з найбільших чорноморських портів та ключовому логістичному центрі для українського агроекспорту. Понад мільйон тонн зерна щомісяця заходить сюди з українських дунайських портів та направляється далі по світу. Ці обсяги можуть бути збільшені вдвічі», – написав він у фейсбуці.
За його словами, необхідні для цього кроки 15 вересня обговорили під час зустрічі у чотирьохсторонньому форматі: Румунія – США – Європейська Комісія – Україна за участі Молдови.
«Ключове – організація додаткових рейдових перевалок в порту Констанца та максимально ефективна робота каналу Суліна – без довготривалого очікування суден на проходження. Говоримо з партнерами про це впродовж останнього року і нарешті сьогодні дійшли згоди. Плануємо реалізувати обидва рішення вже впродовж найближчих двох місяців. Це win-win рішення як для Румунії, яка зароблятиме на транзиті суден, так і для України, яка отримає додаткові експортні можливості», – зазначив міністр.
Крім того, за словами Кубракова, обговорювалася реконструкція пункту пропуску «Рені – Джурджулешть – Галац» – це найшвидший шлях сполучення України та Румунії (порт Галац) через територію Молдови. Очікується, що реалізація проекту збільшить пропускну здатність майже вполовину.
У серпні румунський міністр транспорту Сорін Ґріндяну заявив про намір Румунії найближчими місяцями подвоїти щомісячний обсяг транзиту українського зерна, яке надходить до порту Констанца.
Загострення ситуації навколо експорту українського зерна сталося після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи. Після того Росія атакує ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
До виходу Росії із зернової угоди на дунайські порти припадало близько чверті українського експорту зерна. Воно вантажиться на баржі, вирушає вниз Дунаєм і через територіальні води Румунії – в порт Констанца, а звідти до країн-покупців.