У Москві затримали співробітника компанії з виробництва дронів – ЗМІ
У Москві затримали співробітника однієї з компаній з виробництва безпілотників, його підозрюють у зливі даних в інтернеті. Про це повідомляє «РИА Новости» з посиланням на джерело у правоохоронних органах.
За словами співрозмовника агентства, підозрюваний мав доступ до важливої інформації про компанію, він нібито оприлюднив дані на порталі Github – платформі для спільної розробки та зберігання коду IT-проектів.
Джерело стверджує, що співробітника компанії затримали 12 вересня. Порушена кримінальна справа за статтею про неправомірний вплив на критичну інформаційну інфраструктуру Росії.
Телеграм-канал Baza повідомляє, що йдеться про 36-річного співробітника компанії «Кронштадт». Вона розробляє та виробляє обладнання та софт для безпілотної авіації та оборонної промисловості. Затриманий, за даними Baza, перебуває під підпискою про невиїзд.
У компанії «Кронштадт» у розмові з телеканалом «Дождь» підтвердили, що їхній колишній мережевий інженер справді поширював конфіденційні відомості через Github. При цьому кримінальну справу, як стверджується, порушено за статтею про незаконне отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю.
На сайті «Кронштадта» йдеться, що компанія проектує, розробляє та виробляє високотехнологічні безпілотні комплекси, системи навігації та наземного управління, у тому числі дрон-розвідник «Оріон».
Безпілотник «Оріон» Росія використовує у війні проти України. Про знищення цього типу БПЛА повідомляли українські військові.
«Це прекрасний вибір» – Маркарова про призначення Пріцкер спецпредставницею США
Посол України в Сполучених Штатах Оксана Маркарова вітає створення Вашингтоном посади спеціального представника з питань економічного відновлення України і призначення колишнього міністра торгівлі Пенні Пріцкер. Про це вона заявила в ефірі Радіо Свобода.
«Ми дуже вітаємо створення цієї посади. Насправді офіційний Київ – президент Зеленський, прем’єр-міністр – постійно порушували це питання. Нам надзвичайно важливо, щоб була одна людина. І ця людина зараз з’явилася. І це прекрасний вибір лідерки, яка дійсно може це зробити, яка буде координувати всі агенції фактично, які дотичні до майбутнього відновлення. І буде людиною, в якої це буде не додаткова робота, а це її основне завдання 24 на 7. Тобто вона буде представляти в міжнародній контактній групі, яка координує відновлення, США», – розповіла вона в програмі Свобода Live.
Маркарова очікує, що з призначенням Пріцкер робота щодо економічного відновлення України вийде на новий рівень.
«І це показує, наскільки серйозно наш стратегічний партнер ставиться до питання відновлення, що це стратегічна мета, не менш важлива, ніж мета – перемогти у війні», – додала посол.
Маркарова зауважує, що головне завдання спецпредставника – це координація і активна співпраця як з українською владою, так і з США, а також питання залучення активного бізнесу і всіх міжнародних фінансових організацій в питанні економічного відновлення України.
Президент США Джо Байден 14 вересня оголосив про призначення Пенні Пріцкер на посаду спецпредставника з питань економічного відновлення України. Як заявили у Білому домі, працюючи в тісному контакті з українським урядом, союзниками, міжнародними фінансовими установами, Пріцкер керуватиме зусиллями США, щоб допомогти відновити українську економіку.
У Британії заявили про припинення багатомісячного розслідування щодо російського олігарха Фрідмана
Британське національне агентство з боротьби зі злочинністю (NCA) повідомило в п’ятницю, що припинило багатомісячне розслідування щодо підсанкційного російського олігарха Михайла Фрідмана приблизно через 10 місяців після обшуку його будинку в Лондоні. Про це повідомляє агенція AFP.
«NCA може підтвердити, що не вживатиме жодних заходів проти Михайла Фрідмана на підставі ордера, виданого у грудні 2022 року», – йдеться в короткій заяві NCA, маючи на увазі його особняк у північному Лондоні.
«Продовжуються розслідування щодо пов’язаних підозрюваних, які підпадають під ширше розслідування», додає агентство.
Газета Times повідомила, що агентство визнало свій рейд на його будинок незаконним і що звинувачення у змові з метою обійти санкції, відмиванні грошей, шахрайстві та неправдивих свідченнях були зняті.
NCA доведеться відшкодувати збитки за незаконне проникнення до житла, покрити його судові витрати та повернути вилучену готівку.
У липні російський бізнесмен, який проживає в Лондоні, домігся права оскаржити у Високому суді обшук у його будинку. Його команда юристів стверджувала, що ордер базується на неправдивих твердженнях з документа Wikileaks 2012 року, який згодом було спростовано.
Михайло Фрідман після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну покинув Росію. ЄС, а потім Великобританія запровадили проти Фрідмана санкції. Він їх оскаржує.
У серпні цього року Міністерство фінансів США розширило список санкцій щодо Росії, додавши до нього, зокрема, Фрідмана.
Після розслідування «Схем» (Радіо Свобода) у липні Рада національної безпеки і оборони запровадила санкції щодо низки компаній, співвласником яких є підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман. Зокрема, санкції введені щодо 18 юридичних осіб, серед яких материнські структури «Сенс Банку» (раніше – «Альфа-Банк»), а також фірми зі структури власності страхового бізнесу Фрідмана під брендом «АльфаСтрахование».
Словаччина запроваджує заборону на український агроімпорт, Румунія утрималась
Після рішення Єврокомісії не продовжувати обмеження на імпорт української агропродукції уряд Словаччини оголосив про односторонні обмеження услід за Польщею та Угорщиною. Ці заходи триватимуть до кінця року.
«Ми повинні уникати надмірного тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими щодо вітчизняних фермерів. До того ж наш крок є реакцією на аналогічні дії Польщі та Угорщини», – сказано в заяві словацького уряду.
Водночас Румунія, на яку зараз припадають найбільші об’єми експорту й подальшого транзиту української агропродукції, утрималась від запровадження односторонніх заборон. Бухарест, хоч і висловив жаль стосовно непродовження обмежень на рівні Єврокомісії, готовий розглянути пропозиції України щодо того, як здійснювати саморегулювання.
«Залежно від плану дій, представленого українською стороною, уряд Румунії ухвалить рішення про відповідні заходи для захисту румунських фермерів», – йдеться в заяві румунського уряду.
Натомість Болгарія підтримала скасування заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня.
15 вересня спливає термін дії обмежувальних заходів, запроваджених Єврокомісією 2 травня щодо чотирьох категорій українського агроімпорту. На цей крок у Брюсселі пішли, щоби стабілізувати сільськогосподарські ринки Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, що зіткнулися з напливом української агропродукції.
Деякі країни закликали подовжити обмеження після 15 вересня до кінця цього року. Втім, Єврокомісія вирішила цього не робити і оголосила про компроміс: Україна запровадить будь-які правові заходи – наприклад, систему ліцензування експорту – протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно. План дій Україна має презентувати не пізніше 18 вересня.
Читайте також: У МЗС назвали причини, чому ЄС має скасувати заборону на імпорт зернових з України
Президент України Володимир Зеленський привітав це рішення Єврокомісії.
«Зараз важливо, щоб європейська єдність спрацювала й на двосторонньому рівні. Щоб сусіди в час війни Україну підтримали. А якщо їхні рішення порушуватимуть право ЄС, Україна буде цивілізовано відповідати», – заявив він.
Моравецький: Польща продовжить обмеження на імпорт зерна з України
Польща, попри рішення Єврокомісії, запровадить ембарго на українське зерно, зазначив прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький.
За його словами, ембарго почне діяти з опівночі суботи, 16 вересня.
«Попри відсутність згоди з боку Єврокомісії, кажу я всім фермерам по всій Польщі, ми продовжимо заборону на імпорт українського зерна. Ми не будемо слухати Берлін чи фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо, бо це в інтересах польського фермера», – сказав Моравецький.
Згодом, міністр економічного розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда уточнив у твітері, що його країна «безстроково забороняє агроімпорт із України в односторонньому порядку».
Високопоставлений американський дипломат, посол США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі Майкл Карпентер вважає, що для майбутнього України настав «критичний момент». Про це він заявив в коментарі Радіо Свобода.
«Це критичний момент для майбутнього України, тому що вони продовжують контрнаступ на півдні та сході, і це критичний час, (бо) незабаром починається сезон дощів, а потім зима. Українці роблять повільний, але постійний прогрес», – сказав він.
За його словами, президент України Володимир Зеленський міг би використати зустріч зі своїм американським колегою Джо Байденом наступного тижня, щоб наполягати на подальшій військовій підтримці.
«Це важливий час для президента Зеленського, щоб зустрітися зі світовими лідерами та заручитися підтримкою, особливо з боку Сполучених Штатів, які є найбільшим партнером України з питань безпеки. Тому це момент для Зеленського поговорити з президентом США, а також з американським народом, і наголосити, що боротьба України – це не просто бажання відвоювати території, які були окуповані іноземною державою, це справді боротьба за майбутнє міжнародної системи як такої», – додав Карпентер.
Читайте також: У Білому домі анонсували новий пакет військової допомоги для України
На початку вересня США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на 600 млн доларів. За останніми даними, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Вашингтон надав Україні 43,2 млрд доларів допомоги у сфері безпеки, 2,9 млрд доларів гуманітарної допомоги і 20,5 млрд доларів бюджетної підтримки через механізми Світового банку.
Маркарова: від початку повномасштабної війни проти РФ вже запроваджено 50 санкційних пакетів
Від початку повномасштабної агресії проти України, щодо Росії було вже запроваджено 50 санкційних пакетів, розповіла надзвичайний та повноважний посол України в США Оксана Маркарова в інтерв’ю Радіо Свобода.
За її словами, під санкції вже потрапили тисячі російських фізичних осіб та компаній.
«Звичайно, цього дуже мало. Але вчорашній пакет (запроваджений США 14 вересня – ред.) надзвичайно важливий. По-перше, ми закрили нарешті дуже багато прогалин у санкціонуванні військово-промислового комплексу Росії. Тобто не тільки досанкціонували компанії, які цим займаються, але й тих, хто постачає різні деталі, намагається допомогти ухилятися від санкцій, експортує електроніку», – зазначила дипломатка.
Також Маркарова пояснила, як влада США працює над запровадженням санкцій.
Угорщина заявила, що збереже обмеження на українське зерно, попри рішення Єврокомісії скасувати заборону на імпорт.
«Угорщина збирається закрити свої кордони для 24 українських товарів», – заявив у фейсбуці міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь, пише AFP.
За його словами, цей крок був спрямований на захист інтересів угорських фермерів, додавши, що це «включає зернові культури, насіння ріпаку та соняшнику, борошно, олію, мед, певне м’ясо та яйця».
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також заявив, що Варшава запровадить ембарго на українське зерно. Воно почне діяти з опівночі суботи, 16 вересня.
15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, зокрема Польщі й Угорщини, вирішила не подовжувати дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною – Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Болгарії.
У Білому домі анонсували новий пакет військової допомоги для України
США готуються оголосити про новий пакет військової допомоги для України, йдеться в заяві радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана під час брифінгу.
«Ми готуємо новий пакет військової допомоги для України», – сказав Салліван.
За його словами, новий пакет допомоги планують оголосити вже наступного тижня.
Радник Байдена не уточнив, що саме увійде до нього. Також невідома його вартість.
На початку вересня США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на 600 млн доларів.
За останніми даними, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Вашингтон надав Україні 43,2 млрд доларів допомоги у сфері безпеки, 2,9 млрд доларів гуманітарної допомоги і 20,5 млрд доларів бюджетної підтримки через механізми Світового банку.
Байден зустрінеться із Зеленським 21 вересня – Салліван
Президент США Джо Байден зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським у Білому Домі у четвер, 21 вересня, повідомив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
«Вона (зустріч - ред.) безумовно відбудеться в критичний час, тому що Росія відчайдушно шукає допомоги в таких країнах, як Північна Корея, для її жорстокої війни проти України», – сказав Салліван під час брифінгу.
За його словами, також очікується зустріч Зеленського з лідерами Конгресу обох політичних партій під час перебування у Вашингтоні.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Володимир Зеленський, ймовірно, вирушить у вересні до Нью-Йорка на засідання Генеральної асамблеї ООН, щоб представити свою «формулу миру».
Згодом у медіа з'явилося повідомлення про ймовірну зустріч Байдена і Зеленського після засідання Генасамблеї ООН.
Попередня зустріч Зеленського і Байдена відбулася 12 липня на полях саміту НАТО у Вільнюсі. Востаннє Зеленський відвідав Вашингтон у грудні 2022 року. Тоді він зустрівся з Байденом і виступив перед обома палатами Конгресу в Капітолії.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про проведення «широкої наради» з представниками правоохоронних та антикорупційних органів, Верховної Ради України, Кабміну та генерального прокурора.
«Так само в нашій державі є інші виклики – ми маємо реалізувати всі інші елементи справедливості для наших громадян, бо це є обіцянка наша для України як у боротьбі з зовнішнім ворогом, так і внутрішніми щоденними загрозами і викликами. Це стосується і захисту нашої національної безпеки, і остаточного очищення від олігархічно-корупційного впливу в Україні. І недопущення будь-якого встановлення нових олігархічних чи подібних кланів. Тому потрібен концепт фундаментальних заходів, заходів державної політики, які дозволять забезпечити реальне відчуття справедливості, навіть не відчуття, а реалізацію справедливості в Україні», – заявив він у відео, оприлюдненому в телеграмі.
За його словами, такі заходи є дуже потрібними, вони мають бути в дуже конкретних проявах державної політики.
«Потрібен конкретний покроковий план реалізації цього концепту, щоб це не було черговим просто документом, а дуже практичним досягненням», – наголосив Зеленський.
У телеграмі Зеленського додається, що потрібно «остаточно ліквідувати будь-який олігархічно-корупційний вплив на органи державної влади в Україні та гарантувати стійкість демократії в Україні – довгостроково», і зауважується, що сьогодні були запропоновані відповідні «концептуальні кроки та план заходів для їх реалізації».
«Закон про олігархів» (антиолігархічний закон) був ухвалений у вересні 2021 року. Проте, повідомляв у червні міністр юстиції Денис Малюська, Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) рекомендувала Україні відкласти імплементацію «закону про олігархів» через війну.
Україна «найближчим часом» отримає понад десять танків Abrams – Данілов
Україна вже «найближчим часом» отримає понад десять танків Abrams, обіцяних США, зазначив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов у коментарі «Українському радіо».
«Щодо постачання «абрамсів», – найважчих танків у світі, які важать 80 тон, то вони найближчим часом надійдуть до нашої країни. Наші стратегічні партнери, США, в цьому випадку нас не підводять. Найближчим часом ці танки будуть боронити нашу країну», – сказав Данілов.
За його словами, танків буде більше, ніж повідомлялося раніше.
«Їх (танків – ред.) буде понад десять. Й на сьогодні відповідна кількість навчальних екіпажів набуває навичок володіння цією сучасною зброєю», – зазначив секретар Радбезу.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО вирішив внести об’єкти «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра» та «Львів – ансамбль історичного центру» до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, через загрозу знищення, спричинену російськими атаками.
Як повідомляє пресслужба організації, у комітеті вважають, що «більше немає оптимальних умов для повної гарантії захисту видатної універсальної цінності об’єкта, і йому загрожує потенційна небезпека через війну».
У ЮНЕСКО зауважують, що, перебуваючи під ризиком прямої атаки, ці об’єкти спадщини також вразливі до ударних хвиль.
Комітет констатував, що ці два об’єкти спадщини видатної універсальної цінності залишаються під постійною загрозою з початку вторгнення 24 лютого 2022 року.
Включення цих об’єктів до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, також відкриває можливість для додаткової фінансової та технічної допомоги для реалізації нових екстрених заходів – відповідно до заходів, які вже вжила Україна разом з ЮНЕСКО.
У січні«Історичний центр Одеси» внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебуває під загрозою.
Українські міста, зокрема Київ, Львів та Одеса, регулярно зазнають ракетних обстрілів чи атак дронами з боку Росії. При цьому Москва заперечує обстріли цивільних в Україні.
Моравецький: Польща продовжить обмеження на імпорт зерна з України
Польща, попри рішення Єврокомісії, запровадить ембарго на українське зерно, зазначив прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький.
За його словами, ембарго почне діяти з опівночі суботи, 16 вересня.
«Попри відсутність згоди з боку Єврокомісії, кажу я всім фермерам по всій Польщі, ми продовжимо заборону на імпорт українського зерна. Ми не будемо слухати Берлін чи фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо, бо це в інтересах польського фермера», – сказав Моравецький.
Згодом, міністр економічного розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда уточнив у твітері, що його країна «безстроково забороняє агроімпорт із України в односторонньому порядку».
Зеленський провів засідання Ставки: говорили про майбутні операції ЗСУ
У п’ятницю, 15 вересня, президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
За його словами, під час засідання було проведено детальний огляд ситуації на фронті на усіх напрямках. Доповідали головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та командувачі щодо обстановки у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій областях та на півдні.
«Звіт про завершені спеціальні операції та планування майбутніх», – розповів Зеленський про підсумки Ставки.
Також, за словами президента, учасники Ставки засідання «порушили питання постачання зброї, боєприпасів та всього необхідного для фронту».
«На Ставці була і велика доповідь Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості щодо динаміки власного виробництва та перспектив його нарощування», – розповів Зеленський.
Єврокомісія вирішила не продовжувати обмеження українського агроімпорту до східних держав ЄС
Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, зокрема Польщі й Угорщини, не подовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною – Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Болгарії.
«Було зроблено висновок, що завдяки роботі Координаційної платформи та тимчасовим заходам, запровадженим 2 травня 2023 року, викривлення ринку в 5 країнах-членах, які межують з Україною, зникли», – сказано в заяві Єврокомісії.
Водночас, як йдеться в заяві, Україна погодилася запровадити саморегулювання, щоб уникати викривлень на агроринках сусідніх із нею країн ЄС.
«Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи (зокрема, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків зерна. До цього часу Україна має запровадити з 16.09.2023 ефективні заходи контролю за експортом 4 груп товарів, щоб запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах», - повідомляє Єврокомісія.
Повідомляється, що свій план дій Україна має презентувати не пізніше завершення робочого дня у понеділок, 18 вересня 2023 року, і спільно з Єврокомісією вона відстежуватиме ситуацію, щоб «мати можливість реагувати на будь-які непередбачені ситуації».
«Європейська комісія утримуватиметься від запровадження будь-яких обмежень, поки дієві заходи з боку України діють і повністю працюють», – йдеться в заяві.
У травні Єврокомісія дозволила Польщі, Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині заборонити внутрішній продаж української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, дозволивши при цьому транзит таких вантажів для експорту в інші країни. П’ять країн регіону намагалися захистити власні сільськогосподарські сектори на тлі потоку продуктів з України, звинувачуючи імпорт у падінні цін на місцевих ринках.
Обмеження мають закінчитися 15 вересня, Угорщина та Польща попросили комісію продовжити їх. Натомість парламент Болгарії підтримав скасування заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня.
За добу відбулось 17 бойових зіткнень – зведення Генштабу
Українські військові мають «частковий успіх» на Донеччині, а на двох напрямках фронту армія РФ намагається «безуспішно наступати», йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними українських військових, протягом доби відбулось 17 бойових зіткнень.
«РФ завдала чергового авіаційного удару іранськими ударними БпЛА Shahed-136/131. В результаті успішної бойової роботи силами та засобами Повітряних Сил у взаємодії із ППО інших складових Сил оборони було знищено усі 17 ворожих «шахедів», – уточнили в Генштабі.
Також, за даними військових, армія РФ завдала 54 авіаційних ударів та здійснила 20 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях ЗСУ.
«Сили оборони продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, знищують ворога та крок за кроком звільняють окуповані території. За результатами ведення штурмових дій Сили оборони мають частковий успіх в районі Кліщіївки Донецької області», – підсумували в Генштабі.
«Я бачу своїми почуттями»: історія одруження бійця ЗСУ, який втратив зір на фронті
Іван Сорока пішов на фронт у перші дні повномасштабного вторгнення Росії, обороняв Мощун, воював на сході України. Внаслідок мінометного обстрілу –втратив зір. Тепер він одружився і розпочинає новий етап життя
Коли його наречена у білій сукні і з букетом білих квітів у руці увійшла у дім, Іван Сорока її не побачив. Але коли вона почала наближатися до нього, Іван це відчув. Щастя переповнило його, бо він розпочинає нову сторінку свого життя...
Нікополь атакували з артилерії: пошкоджені будівлі, обірвана лінія електропередач – влада
Російські військові в п’ятницю, 15 вересня, вкотре вдарили по Нікополю, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворог не полишає у спокої Нікополь. Шість обстрілів з важкої артилерії протягом дня. Російські окупанти пошкодили у місті навчальний заклад. Там повилітали вікна», – написав він.
Також, за словами місцевого чиновника, внаслідок удару армії РФ була понівечена господарська споруда та приватне підприємство, обірвана лінія електропередач.
«Попередньо поранених і загиблих немає», – підсумував Лисак.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння завдають ударів по Дніпропетровській області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
Гуменюк підтвердила падіння авіабомби армії РФ на житловий будинок у Новій Каховці
Керована авіабомба російської армії поцілила по житловому будинку в окупованій Новій Каховці, цю інформацію у коментарі Радіо Свобода підтвердила Наталія Гуменюк, керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України.
За її словами, російські військові спрямували керовані авіабомби на Бериславський район і одна з них – не долетіла.
«Бомба неправильно запрограмована, неповноцінно споряджена, здетонувала, впавши в житловий квартал Нової Каховки», – розповіла вона.
За її словами, щонайменше чотири багатоповерхівки було «суттєво пошкоджені, є інформація про жертви серед місцевого населення (дані наразі ще уточнюються)».
«Авіабомба була прицільно направлена по Бериславщині, але не долетіла через прорахунки чи недосконалість», – каже Гуменюк.
Вранці 15 вересня жителі окупованої Нової Каховки на Херсонщині повідомили про вибух. Згодом в соцмережах почали з’являтися відео та дописи, що під обстріл потрапив житловий район «Сокіл». Як повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко, попередньо, на будинки впала авіабомба з російського літака.