ООН: понад 700 мільйонів людей у світі не знають, коли вони їстимуть знову
Глобальна криза голоду призвела до того, що понад 700 мільйонів людей не знають, коли і чи будуть вони знову їсти, тим часом, як попит на їжу невблаганно зростає, а гуманітарне фінансування припиняється, заявила 14 вересня голова продовольчої агенції ООН.
Виконавча директорка Всесвітньої продовольчої програми Сінді Маккейн повідомила Раді безпеки ООН про брак фінансування і сказала, що, за оцінками агентства, майже 47 мільйонів людей у понад 50 країнах перебувають лише за крок від голоду, а 45 мільйонів дітей віком до 5 років зараз страждають від гострого недоїдання.
Як повідомило агентство AP, у Всесвітній продовольчій програмі вважають, що причиною стрімкого зростання цифр є «смертельна комбінація конфлікту, економічних потрясінь, екстремальних кліматичних умов і стрімкого зростання цін на добрива».
«Зараз ми живемо з низкою одночасних і довгострокових криз, які продовжуватимуть підживлювати глобальні гуманітарні потреби, – сказала Маккейн. – Це нова реальність гуманітарної спільноти – наша нова норма – і ми матимемо справу з наслідками протягом багатьох років».
Раніше США і Європейський союз звинуватили Росію у використанні продовольства як зброї під час війни через погіршення глобальної продовольчої кризи, коли вона почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Держсекретар США Ентоні Блінкен 3 серпня під час виступу в Раді безпеки ООН у Нью-Йорку розкритикував Росію, звинувативши її в «шантажі» через її нещодавній вихід із Чорноморської зернової ініціативи. Блінкен заявив, що «голод не можна використовувати як зброю», і закликав усі країни ООН сказати Росії, що з них «досить» дій Москви.
В ООН заявляли, що постійні удари Росії по українських портах, які «позбавляють аграріїв засобів існування, а світ – доступного продовольства тоді, коли мільйони людей у найбідніших країнах світу потерпають від голоду».
ОГП оновив дані про жертв війни серед дітей в Україні – 504 загиблих
В Україні станом на 15 вересня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, від повномасштабної агресії Росії загинули 504 дитини, понад 1123 – зазнали поранення, повідомив Офіс генерального прокурора у Telegram.
«Більше ніж 1627 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ… Ці цифри не остаточні. Триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях», – йдеться в повідомленні.
Напередодні повідомлялося, що в ніч на 14 вересня внаслідок обстрілу з боку російських військ на Херсонщині загинула 6-річна дитина. Хлопчик зазнав травм, несумісних із життям. У тяжкому стані до лікарні госпіталізували його 13-річного брата.
12 вересня Управління верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) підтвердило загибель понад 9 600 і поранення 17 535 цивільних людей в Україні.
У Чорнобильській зоні військові та прикордонники відпрацювали контрдиверсійну боротьбу – Наєв
На київському напрямку, зокрема у Чорнобильській зоні, військові та прикордонники провели тренування сил і засобів контрдиверсійної боротьби, повідомив командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв.
За його словами, згідно з легендою навчань, диверсійно-розвідувальна група намагається перетнути державний кордон України та просунутися вглиб прикордоння, але її вчасно помітив спостережний пост.
«Захід мав на меті продемонструвати, як необхідно в технічному плані оснащувати державний кордон України і які способи можуть бути застосовані для боротьби з диверсантами на державному кордоні України в смугах їхніх областей. Разом було вироблено єдиний підхід до проведення робіт із підсилення державного кордону й оснащення його відеокамерами та іншими технічними засобами, які в разі спроб його прориву слугуватимуть хорошою допомогою нашим воїнам для того, щоб точно наносити вогневе ураження ворогові», – повідомив Наєв.
Чорнобильська зона, включно із АЕС понад місяць була під російською окупацією навесні 2022 року. 31 березня стало відомо, що російські війська залишили територію Чорнобильської атомної електростанції. Наразі всі наукові й безпекові підприємства на ЧАЕС продовжують свою роботу.
МЗС Куби заперечило послу в РФ: Гавана – однозначно проти найманства
Міністр закордонних справ Куби Бруно Родріґес заявив, що його країна не дозволяє своїм громадянам ставати найманцями і брати участь у війнах. Таким чином він заперечив кубинському послу в Москві, який сказав, що Гавана «не має нічого проти» кубинців, які легально укладають контракт для участі у бойових діях в Україні на боці Росії.
«Однозначна й непохитна позиція уряду Куби, відповідно до національного законодавства, полягає в тому, що він проти участі громадян Куби в будь-яких конфліктах, найманстві та торгівлі людьми», – цитує міністра агентство Reuters.
Голова МЗС Куби нагадав, що за найманство і торгівлю людьми залежно від тяжкості злочину кубинським громадянам загрожує тривалий тюремний ув’язнення або навіть страта.
Посол Куби в Москві Хуліо Антоніо Ґармендія Пенья сказав напередодні російському державному агентству «РИА Новости», що кубинська влада не згодна лише з нелегальним процесом вербування.
Тиждень тому кубинська влада оголосила про арешт 17 осіб за підозрою у вербуванні кубинських громадян до російської армії для участі у війні в Україні. Арештовані, за версією посла, займалися нелегальною переправкою майбутніх найманців.
Їх звинуватили у торгівлі людьми. За даними слідства, лідер угруповання мав контакт із двома особами на Кубі, які вербували молодих людей для участі у бойових діях в Україні.
Наприкінці травня газета «Рязанські відомості» повідомляла про те, як кілька кубинських громадян із Рязані підписали контракти з Міноборони Росії та вирушили воювати до України.
«Виживати або виїжджати». Як зимуватиме Херсонщина, де критична ситуація?
Як Херсонщина готується до опалювального сезону цього року? Наскільки відрізняється ситуація на правобережній і окупованій частині області? Як переживуть зиму жителі області, будинки яких пошкоджені через обстріли або затоплення, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Бізнес по-українськи у Варшаві: біженці опановують нові професії і працевлаштовують земляків
Працьовиті, підприємливі і адаптивні – українці відкривають власний бізнес у Польщі.
За даними Польського економічного інституту, торік у країні зареєструвалося підприємцями близько 16 тисяч українських громадян, а в першому півріччі цього року їх стало ще майже 14 тисяч. Фактично кожна десята компанія, яку відкрили у Польщі, була українською. Біженці завзято провадять бізнес, платять податки і працевлаштовують земляків, а ще – не бояться кардинально змінювати рід діяльності. Дві українські переселенки, які зараз живуть у Варшаві, поділилися з проєктом «Ти як?» від Радіо Свобода досвідом відкриття власної справи за кордоном.
Віцепрем’єрка Стефанішина розповіла про зміни в ставленні до Росії в НАТО
Наратив, пов’язаний із небажанням дратувати Росію, залишився в минулому, йому поклав кінець саміт НАТО у Вільнюсі, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода віцепрем’єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
«До Вільнюса точно цей наратив ще жив серед союзників, серед дискусій на різних рівнях. У ході Вільнюсу ми поставили жирну крапку на цьому наративі всередині НАТО. Сьогодні думаємо про те, яким членом НАТО Україна буде, і це в першу чергу це пов’язано з виконанням рішень Вільнюсу», – зазначила Стефанішина.
Коментуючи очікування України від майбутнього саміту Альянсу, віцепрем’єрка зауважила, що «рішення, яке буде стосуватися України, стосуватиметься і безпеки Європи», і нагадала про історичну відповідальність лідерів.
«Ми бачимо канцлерку Меркель, яку вже по всій Європі більше ніж 20 років згадують як людину, яка заблокувала членство України в НАТО в 2008 році. Тому, звичайно, рішення, яке ухвалюють лідери, мають іти зсередини їхніх країн, від їхніх громадян, їхніх парламентів (…). Ми зробили свої висновки і сьогодні будемо посилено працювати в парламентському треку, але також взаємодіяти з громадянами щодо обізнаності стосовно рішень, які ми очікуємо по лінії НАТО», – сказала урядовиця.
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Під час саміту НАТО у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
До нардепа Шуфрича прийшли з обшуками
До народного депутата України, члена депутатської групи «Платформа за життя та мир» Нестора Шуфрича 15 вересня з обшуками прийшли співробітники Служби безпеки, повідомили Радіо Свобода джерела у спецслужбі.
За даними джерел СБУ, Шуфрича підозрюють у державній зраді, але його наразі не затримали, як про це написала раніше низка ЗМІ.
За даними слідства, Шуфрич «тісно працював із фсбшником і екснардепом Володимиром Сівковичем, який із московського офісу координував роботу російської агентури в Україні». У відомстві нагадують, що саме Сівкович був «куратором» роботи колишнього начальника кримського главку СБУ Олега Кулініча, затриманого минулого року.
«Очевидно, за завданням Сівковича Шуфрич був одним з рупорів Кремля в Україні. Наприклад, розповідав, що наша держава – штучне утворення. Тепер у нього буде більше часу почитати за ґратами нормальну історичну літературу», – повідомили в СБУ.
Сам Нестор Шуфрич ще публічно не коментував подію.
Раніше сьогодні вранці у мережі з’явилися повідомлення, зокрема від видання «Цензор.Нет», що Служба безпеки затримала народного депутата Нестора Шуфрича у його домі в селі Козин під Києвом. Повідомлялося про понад 50 обшуків у справі Шуфрича. Офіційного повідомлення від Служби безпеки, зокрема на сайті відомства, наразі немає.
«Дуже великий прогрес» – Стефанішина про переговори щодо членства України в НАТО
Україна буде членом НАТО, й переговори з Альянсом зосереджені зараз на тому, яким саме цей шлях буде, заявила в Брюсселі в інтерв’ю Радіо Свобода віцепрем’єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
«Сьогодні (14 вересня під час зустрічі в штаб-квартирі НАТО – ред.) з генеральним секретарем ми точно домовилися, як це буде, як буде проводитися оцінка оборонних спроможностей України, який внесок може зробити Україна в колективну євроатлантичну безпеку (…). Це все – спеціальні процедури і процеси, які застосовуються до союзників, до країн-партнерів. Ми проходимо таку оцінку і будемо формувати на базі цього відповідний план взаємосумісності з Альянсом», – сказала Стефанішина.
Віцепрем’єрка зазначила, що це дозволить усім країнам НАТО «в достатньо короткий період терміну» побачити, яким членом Альянсу буде Україна і яку роль у євроатлантичній безпеці відіграватиме.
На уточнювальне запитання кореспондентки Радіо Свобода щодо того, скільки саме часу знадобиться, урядовиця зазначила, що прогнозувати складно. Водночас назвала продуктивними з цієї точки зору свої останні зустрічі в штаб-квартирі НАТО 14 вересня.
«Як мінімум на чотири місяці ми скоротили строки досягнення тих цілей, які ми собі ставили після Вільнюсу. Це дуже великий прогрес з точки зору взагалі швидкості роботи натівських структур», – заявила Стефанішина.
Говорячи про результати Вільнюського саміту НАТО, Стефанішина назвала його «достатньо успішним» для України.
«Незважаючи на відсутність як такого запрошення України для НАТО (…), сьогодні ми маємо дуже глибокий і насичений порядок денний відносин. Усі союзники одноголосно підтвердили те, що Україна буде членом НАТО, і ми почали прокладати цей шлях вже сьогодні», – резюмувала урядовиця.
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Під час саміту НАТО у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
«Катастрофічні пошкодження» – розвідка Британії про удар по кораблях РФ у Севастополі
Розвідка Великої Британії, коментуючи удар по російських кораблях в окупованому Севастополі, заявила, що судна, ймовірно, зазнали значних руйнувань, а щоб їх відновити – будуть потрібні великі кошти і час.
«Вранці 13 вересня 2023 року численні ракети вдарили по судноремонтному заводу «Севморзавод» у складі військово-морської бази Чорноморського флоту Росії в Севастополі. Були уражені десантний корабель «Мінськ» і підводний човен типу «Ростов-на-Дону». Незважаючи на те, що Міністерство оборони Росії применшило пошкодження кораблів, дані з відкритих джерел свідчать про те, що «Мінськ» майже напевно був функціонально зруйнований, тоді як «Ростов», ймовірно, зазнав катастрофічних пошкоджень», – йдеться в повідомленні.
Там також зазначили, що існує реальна ймовірність того, що складне завдання з вилучення уламків із сухих доків виведе їх з експлуатації на багато місяців. Через це Чорноморський флот Росії постане перед «серйозною проблемою» щодо підтримки технічного обслуговування флоту, кажуть у розвідці Британії.
«Втрата «Ростова» прибирає один із чотирьох підводних човнів ЧФ Росії – носіїв крилатих ракет, які відіграли важливу роль у завданні ударів по Україні й поширенні російської влади на Чорне море і Східне Середземномор’я», – йдеться в повідомленні.
У Севастополі в ніч на 13 вересня пролунала серія гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням. Було зафіксовано три епіцентри займання, зокрема на території Севастопольського морського заводу: два в Південній бухті та один – у Корабельній. Ці дані підтверджуються супутниковими даними на спеціалізованому ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov.
Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.
В українській розвідці заявили, що пошкоджено великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.
Військові розповіли подробиці звільнення Андріївки біля Бахмута і боїв за неї
Андріївка на Донеччині зараз перебуває під контролем Збройних сил України, в селі зараз тривають стабілізаційні заходи, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода. Ранок) майор, заступник командира тактичної групи «Азов», заступник командира 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ Родіон Кудряшов.
За його словами, звільнення сіл навколо Бахмута далося великою ціною і для українських військових, зокрема для Третьої окремої штурмової бригади.
«Зараз проходять певні стабілізаційні дії, для того, щоб зафіксувати, скажімо так, наш успіх. На сьогодні ми впевнено можемо сказати, що Андріївка є під контролем Збройних сил України, під контролем Третьої окремої штурмової бригади», – сказав Кудряшов.
При цьому, за його словами, під час наступу на півдні Бахмута і в боях за Андріївку ЗСУ повністю знищили керівництво та особовий склад 72-ої окремої мотострілецької бригади армії Росії, включно з її керівництвом.
«У ході цих дій ліквідовано безпосередню всю гілку керівництва 72 окремої мотострілкової бригади Російської Федерації. І упродовж дій в напрямку Кліщіївка і Курдюмівка, там, де займала оборону 72-а бригада, був знищений весь особовий склад. На сьогодні, за такою моєю скромною інформацією, 72-а бригада збройних сил Російської Федерації не існує на планеті Земля», – запевнив український військовослужбовець.
Кудряшов додав, що це не одна бригада, яка «ставала на шляху» Третьої штурмової бригади і «не перша», яку знищили бійці цього підрозділу.
Кудряшов також розповів, що звільнення населених пунктів навколо Бахмуту тривало в два етапи. Спочатку ЗСУ готували плацдарм на березі каналу Сіверський Донець, що і дозволило діяти у напрямку Андріївки, Кліщіївка та Курдюмівка. А впродовж останнього місяця – здійснювали щоденні штурмові дії, рейди та закріплювалися на певних ділянках, висотах і нарешті – у самому населеному пункті.
За словами Кудряшова, усе це далося великою ціною життів їхніх бійців: «Усі ці заходи, на жаль, супроводжувалися великими втратами, дуже цінними великими втратами безпосередньо для Третьої штурмової бригади не тільки серед техніки чи засобів ураження, але й, на превеликий жаль, серед особового складу. Тому ми повинні розуміти, якою ціною ці вже оперативні великі успіхи для України, безпосередньо для нас, для українців, даються. Це ціною життя наших піхотинців і солдатів».
Звільнення Андріївки, каже військовий, не означає, що російських військових повністю вибили з південного флангу Бахмута, однак це – важливий крок для великого оперативного успіху на цьому фланзі.
«Андріївка є ключовим населеним пунктом, ключовим вузлом сполучення між такими населеними пунктами як Курдюмівка і Кліщіївка. Цей самий напрямок має вузол, який є як і логістичним, так і одними із небагаточисленних переходів безпосередньо через висоти і через залізницю, яка пролягає безпосередньо до міста Бахмута. Цей ключовий напрямок на сьогодні є нашим», – сказав Кудряшов.
Вперше про звільнення Андріївки офіційно повідомили вчора. Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр написала у своєму телеграм-каналі, що «Андріївка наша». Однак у відповідь на це у Третій штурмовій бригаді заявили, що ця інформація передчасна і може нашкодити українським військовим. Після цього Маляр відредагувала повідомлення, замінивши слова «Андріївка наша» на «Андріївка – ситуація дуже складна і мінлива» та пояснила ситуацію «комунікаційним збоєм». У сьогоднішньому ранковому зведенні за останню добу Генеральний штаб України повідомив, що ЗСУ «оволоділи Андріївкою у Донецькій області».
Вночі ЗСУ знищили 17 «шахедів», які рухалися у напрямку Хмельниччини – Повітряні сили
У Повітряних силах Збройних сил України повідомили, що російські війська вночі запустили по Україні з південно-східного напрямку (Приморсько-Ахтарськ) 17 ударних дронів типу Shahed-136/131.
«Усього зафіксовано пуски 17 ударних БПЛА, які по різних маршрутах рухались у напрямку Хмельниччини. Усі 17 «шахедів» знищено протиповітряною обороною по маршруту слідування. Залучалась винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи Повітряних сил та інших складових Сил оборони», – прозвітували у Повітряних силах.
Хмельницька ОВА підтвердила у Telegram, що в регіоні було чутно звук вибуху, втім деталей щодо атаки наразі немає. На Хмельниччині поблизу Старокостянтинова розташований аеродром, які російські війська атакували вже кілька разів.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Армія РФ «розбита вщент». Рош га-Шана і тривоги в Умані
- Ситуація в Андріївці, що на Бахмутському напрямку, складна і мінлива. Про це написала заступниця міністра оборони Ганна Маляр, виправляючи свою першу заяву про звільнення села, яку спростували українські військові. Що ж насправді відбувається у Андріївці та кому можуть вірити українські громадяни?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- На Раді оборони Херсонської області ухвалили рішення про обов’язкову евакуацію родин з дітьми з населених пунктів, які постійно обстрілює Російська Федерація. Як відбуватиметься евакуація та чи мають право мешканці Херсонщини відмовитись від тимчасового переміщення – під час трансляції.
- Близько 20 тисяч паломників прибули до Умані, що на Черкащині, для святкування Рош га-Шана, каже місцева влада. Рош га-Шана – це юдейський Новий Рік. Як їх зустріли місцеві, чи не страшно було відправлятися в Україну в час широкомасштабної війни і від кого охороняти їх приїхали ізраїльські поліцейські – дивіться.
- Золото, срібло та бронза. Двадцять вісім медалей здобула українська збірна на міжнародних змаганнях Invictus Games-2023. Що дають Україні перемоги на цих іграх і чому вони - важливий майданчик для нагадування про війну в Україні?
Лідер Північної Кореї відвідав завод із виробництва винищувачів у Росії
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин 15 вересня прибув у Комсомольськ-на-Амурі на Далекому Сході Росії, де в рамках свого кількаденного візиту відвідав завод, який виробляє російські винищувачі.
Далі Кім планує поїхати до Владивостока, щоб оглянути Тихоокеанський флот РФ, заявив президент Росії Володимир Путін російським ЗМІ після зустрічі з Кім Чен Ином на космодромі «Восточный» 13 вересня.
Напередодні Путін заявив, що прийняв запрошення відвідати Північну Корею від Кім Чен Ина. Про терміни, коли така поїздка може відбутися, не повідомляють.
13 вересня після 4-годинної зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» РФ. Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів», але не став говорити про військову співпрацю.
Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу. Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.
Раніше США та інші країни застерегли Москву і Пхеньян від укладення заборонених угод із передачі зброї. Зокрема, у Держдепартаменті заявили, що Сполучені Штати без вагань запровадять додаткові санкції проти Росії та Північної Кореї, якщо вони укладуть нові угоди щодо продажу зброї.
Війська РФ вночі обстріляли Нікопольщину, пошкодили об’єкт інфраструктури – ОВА
Російські військові в ніч на 15 вересня вкотре обстріляли Нікопольщину, пошкодивши там об’єкт інфраструктури, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Уночі від атак знову потерпала Нікопольщина. Ворог двічі накрив район із важкої артилерії. У Червоногригорівській громаді російські окупанти пошкодили об’єкт інфраструктури. Також, через обстріли, зайнялася суха трава. Вогнеборці оперативно загасили полум’я. Цілив ворог і по Марганецькій громаді», – йдеться в повідомленні.
Голова ОВА додав, що постраждалих немає.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб ЗСУ: втрати військ РФ у війні проти України перевищили 271 тисячу
Росія під час повномасштабної війни проти України втратила близько 271 440 своїх військових, зокрема 470 осіб – за останню добу, заявив вранці 15 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу, – такі:
- танки ‒ 4612 (13 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8814 (+4)
- артилерійські системи – 5972 (+28)
- РСЗВ – 774 (+5)
- засоби ППО ‒ 521 (+4)
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4714 (+17)
- крилаті ракети ‒ 1455
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 8492 (+34)
- спеціальна техніка ‒ 889.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
ISW: в Україні загинув вже другий командир полку «відносно елітних» сил РФ
Американський Інститут вивчення війни (ISW) звертає увагу на повідомлення про те, що під час бою в Україні загинув командир російського 247-го гвардійського десантно-штурмового полку (ВДВ) (7-а дивізія ВДВ) Василь Попов. За словами аналітиків, це другий командир цього полку, який загинув в Україні.
«Ймовірно, Василь Попов нещодавно змінив Петра Попова на посаді командира 247-го полку – у серпні або вересні 2023 року, і Василь Попов є другим командиром 247-го полку, який загинув під час бойових дій в Україні після смерті полковника Костянтина Зізевського в лютому 2022 року», – йдеться в повідомленні.
За даними ISW, підрозділи 247-го полку діють в районі межі Донецької і Запорізької областей.
«ISW раніше заявляв, що відносно елітні сили ВДВ проводять обмежені контратаки на критичних ділянках фронту, і загибель Василя Попова підтверджує оцінку ISW про те, що ці контратаки, ймовірно, завдадуть ще більших втрат цим підрозділам», – заявили аналітики.
Росія не дає інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих, імовірно, вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Попри повномасштабну війну, що триває, Україна готується до членства як у Євросоюзі, так і в НАТО, а військово-політичне, надто – економічне – об’єднання своєю чергою готуються до можливого розширення. Про порядок денний взаємин між Україною й НАТО, сформований самітом альянсу у Вільнюсі, прогрес Києва на шляху до членства, виконання ним критеріїв, що супроводжували надання статусу кандидата на вступ до ЄС, складні взаємини з Угорщиною та зернове «загострення» з Польщею Радіо Свобода поговорило в Брюсселі з віцепрем'єр-міністеркою з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною. Чи можуть обернутися проблеми з Польщею, дружньою до України, блокадою руху до ЄС? І як Україна переконуватиме союзників по НАТО діяти рішучіше на саміті у Вашингтоні 2024 року? Про це й не тільки – в ексклюзивному інтерв'ю.
Стефанішина не виключає дискусій про «непристойні» мирні пропозиції Україні всередині НАТО
У Києві не виключають, що дискусії про мирні пропозиції Україні, які вона вважала би неприйнятними, ведуться «деякими представниками країн НАТО». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила віцепрем’єрка з євроантлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, при цьому додавши, що ці дискусії «не мають під собою жодної підтримки».
«До українських офіційних осіб ніхто з лідерів, політиків або колег з дипломатичного, політичного корпусу не звертався з такими пропозиціями, вочевидь, розуміючи, що це буде прийнято як ознака слабкості і недалекоглядності», – зазначила Стефанішина, маючи на увазі серпневу заяву керівника Апарату генсекретаря Альянсу Стіана Єнссена, який не виключив територіальні поступки з боку України в обмін на членство в НАТО.
На уточнювальне запитання кореспондентки Радіо Свобода про те, чи обговорювала вона цю тему з самим генсеком Столтенберґом під час їхніх переговорів 14 вересня, урядовиця відповіла заперечно.
«Воно не є на порядку на порядку денному взагалі будь-яких дебатів і перемовин. І, скажімо так, не є предметом якихось дискусій, які необхідно піднімати на цьому рівні. Ми знаємо деяких представників країн НАТО, які обговорюють або мають в голові такі думки, але вони точно не мають ніякого підґрунтя і підтримки», – резюмувала Стефанішина, не називаючи ці країни.
У серпні низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.
Українська сторона різко відреагувала на цю заяву. У МЗС України назвали такі розмови «абсолютно неприйнятними», а секретар РНБО Олексій Данілов назвав заяву «дивним вкидом».
16 серпня у НАТО назвали «помилкою» заяву Єнссена щодо відмови України від частини своїх територій в обмін на вступ.
А сам Єнссен у коментарі виданню VG уточнив, що його заява «була частиною більшої дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні». «Я не повинен був так говорити. Це була помилка», – сказав він.
У Білому домі заперечили переговори про територіальні поступки України в обмін на членство в НАТО.
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Україна сама буде вирішувати, коли настануть умови для ведення будь-яких переговорів і за столом переговорів вирішуватимуть, яке рішення є прийнятним.
Хмельницька ОВА повідомила про вибух і роботу ППО в області
На Хмельниччині вранці 15 вересня було чути вибух, влада повідомила про роботу протиповітряної оборони.
Перший заступник голови обласної військової адміністрації Сергій Тюрін закликав жителів до відбою повітряної тривоги залишатися в укриттях.
Інші подробиці поки не відомі. На Хмельниччині поблизу Старокостянтинова розташований аеродром, які російські війська атакували вже кілька разів.
Тим часом, повітряна тривога, крім Хмельниччини, оголошена ще у низці областей: Житомирській, Вінницькій, Рівненській, Тернопільській і Чернівецькій. Повітряні сили повідомили, що в цих областях є загроза удару російських безпілотників.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, дронів, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.