Розвідка Великої Британії заявляє, що успішне завантаження західного ядерного палива в реактор української АЕС свідчить про значне зменшення впливу Росії на українську енергетику.
«Усі українські АЕС мають реактори, базовані на радянських дизайнах, і до лютого 2022 року Україна покладалася на ядерне паливо з Росії. Після повномасштабного вторгнення Росії Україна прискорила плани щодо диверсифікації своїх поставок. Оскільки атомна енергетика постачає приблизно половину електроенергії в Україні, успіх «Енергоатому» в постачаннях і завантаженні західного палива є головною точкою шляху довгострокового відокремлення України від Росії, вплив якої на енергопостачання України різко зменшився», – йдеться в повідомленні.
10 вересня компанія-оператор АЕС України «Енергоатом» оголосила, що на українській АЕС «вперше у світі» в реактор ВВЕР-440 завантажили ядерне паливо американської компанії Westinghouse.
«На Рівненській АЕС відбулася історична подія – завантаження палива Westinghouse в реакторні установки потужністю 440 МВт. Раніше реактори цього типу працювали тільки на ядерному паливі російського виробництва.
«Величність цього дня – це кінець монополії росіян на цьому сегменті ринку ядерного палива. І я дуже сподіваюся, що цей день відкриє шлях до швидких санкцій проти росіян в атомній енергетиці», – прокоментував подію міністр енергетики України Герман Галущенко.
Він додав, що контракт на постачання відповідних паливних збірок ВВЕР-440 уклали ще у вересні 2020 року.
Наразі в Європі працюють 17 блоків ВВЕР-440, які донедавна не мали альтернативи російському паливу.
«Ми працюємо по абсолютно законних цілях»: в ОК «Південь» прокоментували нічні вибухи у Євпаторії
Усі об’єкти, по яких завдаються удари в окупованому Криму та які дотичні до агресії Росії і забезпечення її військового потенціалу, для України вважаються законними цілями. Так нічні вибухи у Євпаторії прокоментувала в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк.
«Законними цілями на будь-яких українських тимчасово окупованих територіях є всі цілі, які дотичні до агресії країни-терористки. Все, що забезпечує її потенціал, є законною військовою ціллю. Наразі відпрацьовано там, де необхідно було знищити сили та засоби противника», – сказала Гуменюк.
При цьому речниця ОК «Південь» каже: сили ППО Криму достатньо потужні і не варто недооцінювати захист цих об’єктів на території окупованого Криму. Адже за роки окупації російські сили вибудували там потужний захист з протиповітряної оборони з укріпленням і додатковими засобами.
«Наша робота досить складна, досить довготривала. Ми розуміємо, що вони можуть застосовувати маневри силами та засобами. Захист протиповітряної оборони Кримського півострова досить потужний, але ми бачимо, що він недосконалий», – сказала Гуменюк.
За її словами, на території окупованого Криму є багато російських військових баз. І щоб вберегти від атак, їх постійно переміщують.
«Ворог вдається до маневрів і переміщень, тому що розуміє, що необхідно переховувати свої резерви, запаси і потужності, оскільки використання далекобійної зброї Силами оборони вдається досить вдало. Таких баз багато і в названому вами секторі (населені пункти Молочне і Уютне поблизу Євпаторії – ред.) і не обов’язково це ураження безпосередньо конкретної військової бази. Дуже багато потужностей ворога розташовано безпосередньо з використанням цивільних об’єктів. Але ми працюємо лише по перевірених цілях», – додала Гуменюк.
У ніч на 14 вересня поблизу Євпаторії в окупованому Криму пролунали вибухи. В російському Міноборони заявили, що збили над півостровом 11 дронів.
«Україна веде контрнаступ із однією рукою, зав’язаною за спиною». Інтерв’ю з Куртом Волкером
Курт Волкер – американський дипломат, з 2017 до 2019 року він обіймав посаду спеціального представника Держдепартаменту США з питань України. Саме йому тоді довірили координувати зусилля Америки щодо припинення війни на Донбасі.
Для цього Волкер контактував із керівництвом України та Росії, комунікував роботу в «нормандському форматі», їздив у зону бойових дій на сході, а тому добре знається у внутрішніх справах України.
В інтерв’ю для Радіо Свобода під час візиту Курта Волкера до Києва поговорили про:
- доцільність заміни міністра оборони в час війни;
- чому Захід натякає Україні на проведення виборів у воєнний час;
- чи слід рахувати скільки коштує один день війни;
- контрнаступ ЗСУ: чому помилково чекати швидкого повернення територій;
- чому НАТО не наважується взяти до альянсу охоплену війною Україну?
Путін прийняв запрошення від Кім Чен Ина відвідати Північну Корею
Президент Росії Володимир Путін прийняв запрошення відвідати Північну Корею від лідера Кім Чен Ина, повідомили у четвер північнокорейські державні ЗМІ. Кім передав запрошення наприкінці прийому в середу на космодромі «Восточный».
Згідно з повідомленнями північнокорейських державних ЗМІ, Путін прийняв запрошення «із задоволенням».
Про терміни, коли така поїздка може відбутися, не повідомляється.
13 вересня після 4-годинної зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» РФ. Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів», але не став говорити про військову співпрацю. Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу. Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.
Генштаб ЗСУ оновив дані про російські втрати у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 270 970 своїх військових, зокрема 620 – за останню добу, повідомив вранці 14 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
Серед інших втрат Росії у війні, за даними Генштабу, – такі:
- танки ‒ 4599 (15 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8810 (+18),
- артилерійські системи – 5944 (+42)
- РСЗВ – 769 (+3)
- засоби ППО ‒ 517
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4697 (+47)
- крилаті ракети ‒ 1455
- кораблі /катери ‒ 20 (+1)
- підводні човни – 1 (+1)
- автомобільна техніка й автоцистерни – 8458 (+14)
- спеціальна техніка ‒ 889 (+5).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Російські військові в Україні скаржаться на командування, відсутність відпусток та великі втрати. Невдоволення, якому є численні свідчення у російських соціальних мережах, підтверджують кілька аудіозаписів розмов військових РФ, які отримали журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) від одного з розвідувальних органів України.
Нова атака на Крим після Севастополя. Кім Чен Ин таки дасть Путіну ракети?
- Внаслідок нічної атаки у тимчасово окупованому Севастополі були пошкоджені російські кораблі, котрі, найімовірніше, не підлягають відновленню, кажуть в українській розвідці. У трансляції – нові деталі цього інциденту.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- Попри санкції, Росія наростила виробництво ракет і снарядів, відзначає видання New York Times. В українські розвідці з такими даними не погоджуються. То які справи у Москви з запасами зброї – дивіться далі.
- Далекобійні ракети ATACMS та Taurus. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє про «просування вперед» у питанні надання їх Києву. Чи означає це просування вперед, що найближчим часом вони з'являться на полі бою?
- Лідер Північної Кореї під час візиту до Росії пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» Москві. Якою буде ця підтримка на ділі та до чого слід готуватися Україні та Заходу?
- Будь-який українець, який постраждав від воєнного злочину, має право на відшкодування. Саме цим буде займатися Реєстр збитків, роботу якого анонсують українські парламентарі. Що це за реєстр і коли він запрацює?
Прокуратура: 6-річна дитина загинула через обстріл РФ на Херсонщині
Шестирічна дитина загинула, ще четверо людей були поранені на Херсонщині в ніч на 14 вересня внаслідок обстрілу з боку російських військ, повідомила обласна прокуратура, яка почала розслідування.
«За даними слідства, 14 вересня 2023 року після 00:00 окупанти з артилерії обстріляли село Новодмитрівка Білозерської громади Херсонської області. Ворожі снаряди поцілили по приватному будинку та його території. Внаслідок цього травми несумісні із життям отримав 6-річний хлопчик. У тяжкому стані до лікарні госпіталізований його брата 13 років», – йдеться в повідомленні.
Також поранення зазнали троє сусідів, «які намагалися допомогти, але теж потрапили під ворожий вогонь».
У прокуратурі додали, що пошкоджені приватні будинки, господарські споруди.
Голова ОВА Олександр Прокудін повідомив, що за минулу добу російські війська здійснили 82 обстріли області, випустивши 433 снаряди з мінометів, артилерії, «Градів», БПЛА, ПТРК, танків та авіації, внаслідок чого одна людина загинула, ще восьмеро – поранені.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб повідомив про 29 боєзіткнень за добу і «частковий успіх» ЗСУ на Донеччині
Протягом минулої доби на фронті відбулося 29 бойових зіткнень, повідомив вранці 14 вересня Генеральний штаб Збройних сил України.
«У зоні відповідальності ОСУВ «Хортиця» на Куп’янському й Бахмутському напрямках противник не полишає спроб прорвати оборону Збройних сил України в районах північно-східніше Берестового Харківської області, Білогорівки Лугангської області та Богданівки Донецької області. У свою чергу, Сили оборони в ході наступальних дій мали частковий успіх в районах Бахмута, Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки Донецької області, завдають ворогу значних втрат у живій силі та техніці», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, в зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» українські військові «стійко тримають оборону» Мар’їнки, де протягом минулої доби загарбники здійснили 14 «невдалих спроб» витіснити українські підрозділи із займаних позицій.
«Крім того, всі атаки ворога в районах Малої Токмачки та Вербового Запорізької області обернулися для окупантів значними втратами як у живій силі, так і в техніці. Водночас на Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках Сили оборони продовжують утримувати ініціативу, тиснути на ворога, проводити штурмові дії та відвойовувати нашу землю», – йдеться у зведенні.
У Генштабі додали, що на Мелітопольському напрямку Сили оборони продовжують наступальну операцію.
Повітряні сили: війська РФ вночі запустили по Україні 22 «Шахеди»
Російські війська в ніч на 14 вересня атакували Україну 22 безпілотниками Shahed-136/131 із трьох напрямків: мис Чауда (Крим), Єйськ, Курськ (Росія), повідомило командування Повітряних сил. 17 дронів збили, йдеться в повідомленні.
Атака тривала з 21:00 по 02:30, запуски дронів фіксували в напрямку Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської і Сумської областей.
Раніше сьогодні голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив, що вночівійськові збили над Дніпропетровською областю три запущені Росією безпілотники, через що були пошкоджені будинки і автомобілі, люди не постраждали.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, дронів, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Міністерство оборони Росії вранці 14 вересня заявило про «спробу атаки» на патрульний корабель Чорноморського флоту РФ «Сергей Котов» в акваторії Чорного моря.
За повідомленням, судно близько 5:00 атакували п’ять безекіпажних морських катерів Збройних сил України. У російському відомстві стверджують, що нібито відбили атаку і знищили морські дрони. Незалежного підтвердження цих даних поки немає. Українська сторона ситуацію наразі не коментувала.
Крім того, Міноборони Росії відреагувало на повідомлення про чергові вибухи в окупованому Криму, заявивши, що йдеться про атаку 11 безпілотників, які нібито також були знищені. Незалежно перевірити це повідомлення редакція поки також не може.
Раніше сьогодні в окупованому Криму місцеві телеграм-канали з посиланням на жителів повідомляли про потужні вибухи в районі Євпаторії, Заозерного і Уютного.
Як інформує телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на своїх підписників, вибухи почалися після 5-ої ранку 14 вересня, «прилетіли безпілотники», і, ймовірно, є влучання в установку ППО.
За повідомленням, від вибухової хвилі в Євпаторії у багатьох «будинки ходили ходуном».
Державне російське видання «РИА Новости Крым» повідомило, що рух Керченським мостом «тимчасово зупинили».
Також про вибухи в районі села Уютне повідомило «Суспільне» з посиланням на місцевого жителя. За даними видання, по вулицях їздять машини «швидкої допомоги» та рятувальників. За повідомленням, у районі вибуху розміщена військова частина.
Українські військові ситуацію поки не коментували.
Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, між Євпаторією й Уютним, де сьогодні було чути вибухи, розташована РЛС військових РФ. Також поблизу Заозерного, де також повідомляли про вибухи, розташована база ППО Росії і радіотелескоп П-400 (РТ-32).
Докладніше про ці військові об’єкти можна дізнатися на інтерактивній карті.
Напередодні удару зазнав Севастополь, внаслідок чого були пошкоджені два російські кораблі.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
На Дніпропетровщині збили три безпілотники, уламки пошкодили будинки – ОВА
У ніч на 14 вересня військові збили над Дніпропетровською областю три запущені Росією безпілотники, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Уламки одного з них впали в Першотравневській громаді, що на Нікопольщині. Частково зруйнований приватний будинок. Ще шість – пошкоджені. Понівечені й вісім господарських споруд, три авто. Зайнялася суха трава, пожежу рятувальники загасили», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, по тому ж району російські військові били з важкої артилерії і «Граду». «Дісталося Марганецькій громаді. Надзвичайники обстежують уражену територію та з’ясовують наслідки атак. Всюди минулося без постраждалих», – додав голова ОВА.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Криму перекрили рух Керченським мостом, повідомляють про вибухи в районі Євпаторії
В окупованому Криму місцеві телеграм-канали з посиланням на жителів повідомляють про потужні вибухи в районі Євпаторії, Заозерного і Уютного.
Як інформує телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на своїх підписників, вибухи почалися після 5-ої ранку 14 вересня, «прилетіли безпілотники», і, ймовірно, є влучання в установку ППО.
За повідомленням, від вибухової хвилі в Євпаторії у багатьох «будинки ходили ходуном».
Державне російське видання «РИА Новости Крым» повідомило, що рух Керченським мостом «тимчасово зупинили».
Також про вибухи в районі села Уютне повідомило «Суспільне» з посиланням на місцевого жителя. За даними видання, по вулицях їздять машини «швидкої допомоги» та рятувальників. За повідомленням, у районі вибуху розміщена військова частина.
Українські військові ситуацію поки не коментували. Даних про вибухи від окупаційної влади Криму і від російського Міноборони також поки не було.
Напередодні удару зазнав Севастополь, внаслідок чого були пошкоджені два російські кораблі.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
В ISW прокоментували удар по Севастополю
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що очевидне знищення двох суден російського флоту в окупованому Севастополі, швидше за все, призведе до того, що сухий док стане непридатним для використання, доки російські сили не зможуть розчистити уламки, що може зайняти значний час.
Аналітики у новому звіті зауважують, що ступінь пошкодження об’єктів судноремонтного заводу в Севастополі за межами сухого доку невідома, «а будь-які пошкодження одного з основних ремонтних об’єктів Чорноморського флоту РФ в окупованому Криму, ймовірно, матимуть серйозні наслідки у разі подальших українських ударів по російських військово-морських силах».
В ISW також звернули увагу на те, що російські чиновники здебільшого не коментували удар, тоді як окремі російські ультранаціоналісти відповіли передбачуваним обуренням.
«Кримська окупаційна влада стверджувала, що внаслідок ударів пошкоджені житлові будинки і поранені кілька десятків людей, але не повідомила, чи є поранені російськими військовими. Відомий кремлівський пропагандист Володимир Соловйов висловив глибоке обурення цим ударом і закликав завдати ударів у відповідь по західних підприємствах, що, ймовірно, виробили ракети, які Україна використовувала під час удару», – йдеться в повідомленні.
«Заклик Соловйова до ескалації із Заходом є шаблонною риторикою для його внутрішньої аудиторії, але не відображає жодної фактичної позиції Кремля з цього приводу. Російські військові блогери висловили стурбованість тим, що український удар є передвісником посилення кампанії блокування Україною окупованого Криму. Один із них стверджував, що російські війська не в змозі завдати масштабних ударів по українських аеродромах і що бездіяльність російських військових дозволила українським силам достатньо зміцнити аеродроми проти російських ударів», – додали в ISW.
У Севастополі в ніч на 13 вересня пролунала серія гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням. Було зафіксовано три епіцентри займання. Вони розташовані на території Севастопольського морського заводу: два в Південній бухті та один – у Корабельній бухті. Ці дані підтверджуються супутниковими даними на спеціалізованому ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov.
Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.
В українській розвідці заявили, що пошкоджено великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.
Сполучені Штати без вагань запровадять додаткові санкції проти Росії та Північної Кореї, якщо вони укладуть нові угоди щодо продажу зброї, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер.
«Ми вже вжили низку заходів щодо санкцій проти організацій, які були посередниками в продажі зброї між Північною Кореєю та Росією, і ми без вагань застосуємо додаткові заходи, якщо це необхідно», – сказав представник Держдепу США.
Міллер також звернув увагу на загальний контекст зустрічі Путіна і Кім Чен Ина.
«Півтора року тому Володимир Путін розпочав цю війну, а зараз, через півтора року, втративши десятки тисяч російських солдатів і витративши мільярди доларів, він благає про допомогу Кім Чен Ина. Отже, це щось говорить про загальний контекст того, як ця війна йде для Росії», – додав він.
13 вересня після 4-годинної зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» РФ. Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів» у таких сферах, як транспорт і сільське господарство, але він не став говорити про військову співпрацю.
Крім того, сьогодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї, бо ці обмеження «запроваджувалися в геть іншій геополітичній обстановці».
Міжнародні санкції проти КНДР за розвиток ядерної та ракетної програми запроваджувалися Радою безпеки ООН, серед постійних членів якої є Китай та Росія. Країни Заходу неодноразово підозрювали, що Росія й Китай можуть порушувати санкційний режим, за який самі голосували. Пекін наразі на цю заяву не реагував.
Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу.
Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.
Курт Волкер пояснив, чому в НАТО не квапляться приймати Україну
Країни НАТО переживають, що їм доведеться направляти свої війська на передову, якщо приймуть до альянсу охоплену війною Україну. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України в 2017– 2019 роках Курт Волкер.
«Це можливо? Звичайно можливо. НАТО ухвалює рішення консенсусом членів альянсу. Усі нинішні союзники повинні погодитись. А якщо вони згодні, то можуть робити все, що хочуть. Проблема полягає в отриманні такої згоди. Чи погодяться союзники прийняти Україну, поки ще тривають бої або поки Росія все ще окуповує територію? Вони переживають, що тоді країнам НАТО доведеться направляти війська безпосередньо в Україну, щоб воювати на передовій проти Росії», – сказав Волкер, відповідаючи на запитання «Чи може Україна вступити до альянсу до закінчення війни, не контролюючи частину своїх територій?»
За його словами, тоді «це може перерости у набагато ширшу війну», тому, поки триває військова агресія Росії щодо України, брати Україну в НАТО союзники не хочуть.
«Це не означає, що вони не можуть. Щоб так сталося, потрібно змінити їхню думку, тому що зараз вони бояться цієї ширшої війни», – каже американський дипломат.
Натомість Курт Волкер пропонує українцям звернути увагу на п’яту статтю Договору НАТО. На його думку, вона має велике поле для дискусій, тому варто з’ясувати, що ця стаття може означати для України.
«За що я б сперечався, то це п’ята стаття Договору НАТО, і я закликаю кожного українця дістати договір про НАТО. Це десять статей, дуже коротко, дуже чітко. Дуже легко читається. У п’ятій статті сказано, що напад на одного є нападом на всіх. На агресію проти країни-члена НАТО потрібна колективна та індивідуальна відповідь. Тут не сказано, яка це відповідь. Тому є велике поле для дискусій, що ж це таке», – каже дипломат.
Як приклад, Курт Волкер навів єдиний раз застосування п'ятої статті – терористичний акт 2001 року і розповів якими були дії союзників.
«Єдиний раз, коли застосовувалася п’ята стаття, це був терористичний акт на території США 11 вересня 2001 року. Тоді НАТО застосувало п’яту статтю. Але чи НАТО в цілому вступило тоді десь у війну? Ні. США, Велика Британія та кілька країн відправилися в Афганістан, а потім, коли була проведена стабілізаційна операція, НАТО попросило взятися за операцію Міжнародні сили сприяння безпеці. Отже, якщо ми вдумливі люди, ми можемо разом поговорити з країнами НАТО та Україною і з’ясувати, що п’ята стаття означає для України», – пояснює він.
За його словами, це може збільшити військову допомогу Україні з боку НАТО.
«Що тут має статися? І я не думаю, що це має означати, що Нідерланди надсилатимуть свої війська до Донецька, щоб воювати на лінії фронту проти росіян. Це може означати все, на що ми погодимося і на що пристане Україна. НАТО вже надає значну військову техніку та допомогу Україні. Ми можемо продовжити це. Ймовірно, ми можемо зробити більше, ніж робимо. Ми можемо надати F-16, ми можемо надати ATACMS і ми можемо надати ударні вертольоти. Ми можемо надати інші типи літаків. Ми можемо зробити більше для протиповітряної оборони, можливо, навіть допомогти Україні безпосередньо беручи участь у протиповітряній обороні. Ми можемо зробити більше на морських шляхах, відкрити Одеський порт, по-справжньому, і дозволити судноплавству знову туди повернутися. Це те, в чому можуть допомогти військово-морські сили НАТО», – зазначає Волкер.
За його словами, усі ці речі треба обговорити, узгодити і зробити, за таких умов «членство в НАТО – лише формальність».
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Під час саміту НАТО у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
ЗСУ попередили про загрозу застосування дронів, балістики на Запоріжжі та Харківщині
Повітряні сили Збройних сил України попередили жителів Запоріжжя та Харківщину про загрозу застосування ударних дронів та балістичного озброєння.
«Запорізька – загроза застосування ударних БпЛА! Харківщина – загроза застосування балістичного озброєння!», – йдеться у повідомленні.
Станом на 00:36 повітряна тривога оголошена у Луганській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській областях та Криму.
Російські військові регулярно атакують українські міста з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
20 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росія застосувала проти України понад шість тисяч ракет і три тисячі дронів, більшість із них – по цивільних об’єктах.
Пекін відреагував на зустріч лідерів КНДР і Росії
У Міністерстві закордонних справ Китаю відреагували на зустріч лідера КНДР Кім Чен Ина з президентом Росії Володимиром Путіним і його заяву щодо розширення відносин з РФ.
«Візит лідера КНДР до Росії – це те, що є між їхніми країнами, стосується відносин КНДР і Росії. Що стосується зв’язків між Китаєм і КНДР, то ми є дружніми сусідами. Наші двосторонні відносини помітно прогресують. Обидві сторони працюють над важливим консенсусом, досягнутим нашими вищими керівниками», – сказала представниця МЗС Китаю Мао Нін.
За її словами, Пхеньян і Пекін поглиблюють співпрацю за «всіма напрямками та прагнуть до нового та більшого прогресу».
Проте у МЗС Китаю не відреагували на заяву міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова про те, що Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї.
13 вересня після 4-годинної зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» РФ. Він також заявив, що зараз для КНДР найпершим пріоритетом є відносини з Росією.
Сергій Лавров 13 вересня заявив, що Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї, бо ці обмеження «запроваджувалися в геть іншій геополітичній обстановці».
Міжнародні санкції проти КНДР за розвиток ядерної та ракетної програми запроваджувалися Радою безпеки ООН, серед постійних членів якої є Китай та Росія. Країни Заходу неодноразово підозрювали, що Росія й Китай можуть порушувати санкційний режим, за який самі голосували.
«Ми надто повільні і нерішучі»: Курт Волкер про військову допомогу США Україні
Обсяг військової та економічної допомоги США для України є надзвичайним, але надавали її недостатньо швидко та з обмеженнями. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив Курт Волкер, спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України в 2017– 2019 роках.
За його словами, США багато разів казали «ні» тому чи іншому озброєнню, але потім таки змінювали думку і поставляти його Україні. Нині така ж дискусія щодо ATACMS та F-16.
«Спочатку ми сказали, що не дамо «Стінгерів», а потім передумали. Спочатку ми сказали, що не буде важкої броні, а потім змінили свою думку. Тоді ми сказали, що не буде артилерії великої дальності, а потім ми додали більшу дальність. І зараз ми все ще говоримо, що не дамо ATACMS з найбільшим радіусом дії. Ми сказали, що не буде касетних боєприпасів. Зараз ми їх надаємо. Ми говорили, що не надаватимемо літаків. А зараз ми говоримо «так» літакам, але не раніше наступного року», – пояснює американський дипломат.
Тому, за його словами, «ми надто повільні, ми надто нерішучі». Проблема в тому, на думку Волкера, що «немає чіткого розуміння, в чому полягає мета». За його словами, мета – перемога України і витіснення Росії з окупованих територій.
«Ми маємо це чітко розуміти, а потім надати все, що в наших силах, щоб допомогти це зробити. І я думаю, що причина – їхній страх російської ескалації, зокрема, через підбурювання інших країн до атак на країни НАТО, і тут ми повинні були б долучитися до оборони. Або ж ескалація до використання ядерної зброї. І тому вони намагаються уникнути цієї переломної точки в психології Путіна, щоб він не пішов на ескалацію», – зазначив Волкер.
Але, на його думку, це помилковий аналіз, це неправильне розуміння Володимира Путіна.
«Якби Володимир Путін міг ескалувати, він би це вже зробив. Він не має наміру воювати в Україні і програвати. Він намагається воювати в Україні і перемагати. І ми маємо це визнати та діяти відповідно», – підсумував Курт Волкер.
На початку вересня США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на 600 млн доларів. За останніми даними, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Вашингтон надав Україні 43,2 млрд доларів допомоги у сфері безпеки, 2,9 млрд доларів гуманітарної допомоги і 20,5 млрд доларів бюджетної підтримки через механізми Світового банку.
Європарламент пропонує МКС видати ордер на арешт Лукашенка через викрадення дітей з України
Європейський парламент засудив вивезення дітей з окупованих територій України – про це йдеться в резолюції про відносини з Білоруссю від 13 вересня.
Документ засуджує політичні репресії в Білорусі, а також допомогу режиму Олександра Лукашенка Росії в її повномасштабній агресії проти України.
Європарламент вказує на вивезення «понад 2 150 дітей, в тому числі сиріт, з окупованих Росією територій України до так званих оздоровчих таборів у Білорусі, де їх піддають русифікації та індоктринації».
Зокрема, резолюція згадує про причетність білоруської організації Червоного хреста до «незаконної депортації українських дітей» і висловлює підтримку українським прокурорам в розслідуванні участі Білорусі в таких депортаціях.
Парламент ЄС оцінив дії фактичного очільника Білорусі та його режиму як такі, що можуть прирівнюватися до депортації, тобто злочину проти людяності згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду.
«(Європарламент – ред.) вважає Лукашенка таким же відповідальним у цих воєнних злочинах, як Володимир Путін і Марія Львова-Бєлова, і тому закликає МКС розглянути можливість видати аналогічний міжнародний ордер на арешт Лукашенка», – йдеться в тексті.
Установа також закликала Раду Євросоюзу розширити перелік підсанкційних осіб і додати до нього причетних до примусової депортації українських дітей до Білорусі.
Олександр Лукашенко 11 серпня заявив, що Білорусь продовжить привозити «на оздоровлення» дітей із тимчасово окупованої території України.
Читайте також: Комітет ПАРЄ визнав Росію диктатурою
Білоруський дипломат, лідер Народного антикризового управління (НАУ) Павло Латушко звертав увагу на те, що діти, які приїжджають до Білорусі з тимчасово окупованих українських територій, неповнолітні, віком від шести до 15 років, часто це сироти або напівсироти. А це означає, наголошує Латушко, що лише уповноважений орган із питань громадянства цих дітей має право на виїзд, і таким органом є Україна.
17 березня Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йдеться про те, що вони підозрюються у незаконній депортації дітей із України. Рішення МКС підтримали США, більшість країн Євросоюзу (спільне рішення ЄС було заблоковано Угорщиною) й Україна.
Після цього Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана і суддів МКС. Москва звинувачує їх у незаконному переслідуванні Путіна і Львової-Бєлової.
19 травня МВС Росії оголосило у розшук прокурора Каріма Ахмада Хана.