Румунія заявляє про виявлення на її території нових уламків, ймовірно, російського безпілотника
Міністерство оборони Румунії повідомило, що елементи ймовірного безпілотника були виявлені на румунській території після того, як через російський удар дронами вранці 13 вересня була пошкоджена інфраструктура порту в Ізмаїльському районі на півдні України, поблизу кордону з Румунією.
Раніше цього місяця Румунія повідомила про два випадки, коли фрагменти безпілотників, подібних до тих, які використовують російські військові, були знайдені на румунській території.
Влада Румунії після цього вирішила посилити безпеку прикордонних із Україною територій.
Румунія є членом НАТО і має спільний кордон з Україною, де інфраструктура експорту зерна є об’єктом нападів Росії.
Уповноважений з питань зниклих безвісти Котенко повідомив про рішення піти у відставку
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко озвучив намір подати у відставку після того, як уряд вніс зміни до переліку його повноважень.
«Учора на засіданні Кабінету міністрів внесено зміни до переліку повноважень уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Так, перемовини з країною-агресором про повернення тіл передано Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими. Діяльність пошукових груп буде у віданні Генштабу ЗСУ. Роботу з Єдиним реєстром зниклих безвісти відтепер доручено Міністерству внутрішніх справ», – написав Котенко у фейсбуці в середу.
Він зазначив, що наразі перебуває у відрядженні на звільнених територіях Донецької області, але після повернення подасть заяву про відставку.
«Утім, з дати її затвердження допомога членам сімей зниклих безвісти командою Олега Котенка триватиме вже у форматі громадської роботи. Як і раніше, кожен може звернутися до нас зі своєю проблемою. Зі свого боку ми все зробимо, щоб допомогти вам», – заявив він.
На сайті уряду тим часом уточнюють, що напередодні ухвалено постанову, яка передбачає передачу від Мінреінтеграції до МВС повноважень із координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Своєю чергою компетенції, пов’язані з діяльністю пошукових груп для пошуку тіл загиблих, передаються Генеральному штабу ЗСУ. Крім того, деякі повноваження щодо передачі та репатріації тіл (останків) передаються до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Про те, що функціонал щодо зниклих безвісти буде змінено повідомлялося ще у серпні.
Лавров заявив про відмову Росії й Китаю від санкцій проти КНДР
Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. За його словами, санкції «запроваджувалися в геть іншій геополітичній обстановці». Заява пролунала після зустрічі лідера Північної Кореї Кім Чен Ина з президентом РФ Володимиром Путіним, відео виклав у телеграмі кореспондент каналу «Росія».
Міжнародні санкції проти КНДР за розвиток ядерної та ракетної програми запроваджувалися Радою безпеки ООН, Китай та Росія його постійні члени. Країни Заходу неодноразово підозрювали, що Росія й Китай можуть порушувати санкційний режим, за який самі голосували.
Пекін заяву Лаврова наразі не коментував. Російське МЗС 13 вересня анонсувало поїздку до Москви голови китайського Міністерства закордонних справ Вана І.
13 вересня Кім Чен Ин, який перебуває в Росії, заявив, що КНДР хоче розвивати відносини з Москвою, оскільки завжди підтримувала «всі рішення президента Путіна й уряду Росії».
На офіційному обіді на свою честь Кім запропонував випити «за товариша Володимира Володимировича Путіна» і «висловив упевненість у перемозі армії та народу Росії над «зборищем зла», що має ілюзію про гегемонію».
КНДР одна з двох країн, разом із Сирією, які відкрито підтримують Москву у війні з Україною. До повномасштабного вторгнення 2022 року Північна Корея посідала третє місце у світі за кількістю введених проти неї міжнародних санкцій. Тепер – четверте, її та Сирію з Іраном випередила Росія.
Російські дрони долетіли до Румунії. Що змусить НАТО відповісти?
Чому НАТО не завдає військової відповіді Росії у таких випадках, як сталося в Румунії, коли російські безпілотники потрапили до цієї країни? Як експерти оцінюють відповідь Румунії на цю подію і з чим її пов'язують? Від чого залежить доля судноплавства у Чорному морі, чи вплине на нього повернення під контроль України «вишок Бойка»? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Начальнику військкомату на Харківщині повідомили про підозру – прокуратура
Офіс генпрокурора заявив, що начальнику одного з регіональних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харківської області повідомлено про підозру.
«За даними слідства, підозрюваний пропонував потенційним ухилянтам вирішити питання щодо організації незаконного переправлення за кордон. У вересні 2022 року полковник підписав та видав військовозобов’язаному підроблене тимчасове посвідчення з відміткою про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку без фактичного проходження ним військово-лікарської комісії. За видачу цього документу підозрювний одержав 8 000 доларів США», – заявили в прокуратурі.
Повідомляється, що чоловікові інкримінують сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон та службове підроблення.
27 липня Верховна Рада продовжила термін проведення загальної мобілізації і дію воєнного стану в Україні ще на 90 днів, починаючи з 18 серпня.
Під час воєнного стану, який діє в Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії, громадянам України призовного віку заборонено виїзд за кордон, але певним категоріям громадян можуть видавати тимчасовий дозвіл на перетин кордону. Такий дозвіл передбачає обовʼязкове повернення в Україну.
Президентка Єврокомісії вірить в ефективність ЄС у складі більш ніж тридцяти країн
Європейська комісія розпочинає роботу над підготовкою Євросоюзу до нового великого розширення, заявила, виступаючи у Страсбурзі у Європарламенті зі щорічною промовою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«У світі, де розмір і вага мають значення, очевидно, що в стратегічних інтересах і в інтересах безпеки Європи побудувати наш Союз. Але, крім політики та геополітики, нам потрібно уявити, що поставлено на карту. Нам потрібно сформулювати бачення успішного розширення», – зазначила Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, слід буде проаналізувати, як за умови розширення ЄС функціонуватиме Європарламент і Єврокомісія, а також – який вигляд матиме спільний бюджет об’єднання: «що він фінансує, як він це фінансує і як він фінансується».
Як передає кореспондент Радіо Свобода, президентка Єврокомісії вважає, що і, будучи більш масштабним об’єднанням, Євросоюз здатен бути ефективним.
«Ми почали будувати Профспілку охорони здоров’я у складі 27-ох. І я вірю, що ми можемо завершити це на 30+. Ми почали будувати Європейський оборонний союз у складі 27-ох. І я вірю, що ми можемо завершити це на 30+. Ми довели, що можемо бути геополітичним союзом, і показали, що можемо рухатися швидко, коли ми об’єднані. І я вважаю, що команда Європи теж працює на 30+», – резюмувала фон дер Ляєн.
Ідеї, що і як потрібно змінювати, щоб ЄС був здатний прийняти нових членів, планують винести на обговорення під час бельгійського головування, тобто з наступного року.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Ранкова атака військ РФ по Херсонщині – двоє людей постраждали
Війська РФ вранці 13 вересня завдали чергового удару по Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація.
«Через ворожий удар постраждала 81-річна жінка. У неї – мінно-вибухова травма та контузія. Потерпілу доставили до лікарні, де їй надають меддопомогу. Також через авіаційний удар по Одрадокамʼянці постраждав 74-річний чоловік. У місцевого жителя – поранення голови, грудної клітини, ніг, а також контузія. Зараз він знаходиться у лікарні», – йдеться в повідомленні.
Раніше влада повідомила, що за минулу добу в регіоні четверо людей зазнали поранень через російські обстріли.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Куп’янському напрямку за добу не було жодного бойового зіткнення – Східне угруповання військ
На Куп’янському напрямку за останню добу між російськими та українськими військовими не було жодного бойового зіткнення, ймовірно, це пов’язано з тим, що російські війська зазнали втрат через дії ЗСУ на цьому напрямку, повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) керівник пресслужби Східного угруповання військ Ілля Євлаш. Водночас, за його словами, бойові дії там тривають.
«За минулу добу не відбулося жодного бойового зіткнення (на Куп’янському напрямку – ред.). Таке інколи буває, противник зараз починає застосовувати свою тактику. Певно, це пов’язано з тим, що він раніше дуже добре отримав по зубах поблизу Новоєгорівки та інших населених пунктів. Проте, це не означає, що там зовсім не відбувається бойових дій», – сказав Євлаш.
Він також розповів про успіхи української армії на Бахмутському напрямку, зокрема на південь від міста. Керівник пресслужби Східного угруповання військ підтвердив просування українських військ у селі Кліщіївка. Однак, каже, бойові дії там ще тривають. Аналітики DeepState напередодні повідомляли, що ЗСУ зачищають Кліщіївку від російських сил.
«Так, дійсно, в Кліщіївці маємо просування. Проте ще зарано говорити про те, що ми повністю закінчили там операцію, тривають бойові дії. Окрім цього, маємо успіхи в напрямку населеного пункту Андріївка, Бахмут і Курдюмівка. Ми маємо там успіх. Давайте не будемо йти наперед. Коли вже будуть точно відомо результати, тоді обов’язково повідомимо, щоб бути вже впевненими у нашій ситуації», – сказав Євлаш.
Водночас, за словами речника, у районі села Оріхово-Василівка, що на північ від Бахмута, російська армія утримує досить суттєві сили – приблизно 50 тисяч військових, дві з половиною тисячі танків, понад тисячу броньованих машин, приблизно 150 артилерійських систем та понад 120 реактивних систем.
«Там також досить потужні сили. Постійні такі атаки противника зараз – поблизу Оріхово-Василівка на північному фланзі Бахмута, свідчить про те, що противник все ще намагається шукати слабкі місця в нашій обороні. Проте безрезультатно», – сказав Євлаш.
На початку цього місяця він повідомляв, що на Лимано-Куп’янському напрямку армія РФ намагається «прорвати оборону ЗСУ», особливо в районі Новоєгорівки Луганської області.
Місто Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні минулого року. В останні тижні зʼявилися повідомлення про концентрацію великої кількості російських військ на Купʼянському напрямку. Обстріли міста посилилися. Місцева влада 10 серпня оголосила про початок обовʼязкової евакуації жителів 37 населених пунктів Купʼянського району Харківської області.
Після нічного удару по Севастополю знову перекрили рух на Керченському мосту
На Керченському мосту, який з’єднує окупований Крим із територією Росії, знову перекритий рух автомобілів, повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на російський телеграм-канал про оперативну ситуацію на мосту.
Про причини зупинки руху поки не інформували.
Раніше Керченський міст перекривали у ніч на 13 вересня перед першими повідомленнями про вибухи у Севастополі, внаслідок яких, як з’ясувалося згодом, сталася пожежа на судноремонтному заводі і були пошкоджені два російські судна.
Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну вдалося направити на лікування та/або реабілітацію за кордон близько чотирьох тисяч українців, серед яких 650 – це постраждалі діти з травмами та з онкологічними захворюваннями, повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я.
Зокрема, евакуюють українських дітей з онкологічними та онкогематологічними хворобами на лікування в США, Канаду та європейські країни.
«Евакуйованими на лікування до закордонних клінік можуть бути діти і дорослі зі складними мінно-вибуховими пораненнями та опіковими травмами, онкологічною патологією, а також захворюваннями, які потребують комплексного спеціалізованого лікування, якщо його доступність наразі значно обмежена…Підготовка пацієнта триває від 3-4 днів до 2 тижнів. У разі потреби у сторонній допомозі та підтримці через важкий стан або необхідність у подальшому післяопераційному догляді – пацієнта можуть супроводжувати родичі або близькі», – розповіли у МОЗ.
На сьогодні громадяни України можуть скористатися кількома маршрутами медичної евакуації на лікування за кордон, зокрема, через: обласний департамент охорони здоров’я; подання особистої заявки через сайт МОЗ; командування Медичних сил Збройних сил України – для поранених військовослужбовців. Більше інформації ТУТ.
Медична евакуація та транспортування громадян здійснюється безоплатно, всі видатки за лікування взяли на себе уряди країн-партнерок, які приймають пацієнтів.
За даними Офісу генпрокурора, понад 1625 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. Станом на ранок 13 вересня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 503 дитини загинули та понад 1122 були поранені.
Естонія вслід за Латвією і Литвою заборонила в’їзд автомобілів із реєстрацією в Росії
Естонія вслід за Латвією і Литвою також запровадила заборону на в’їзд на свою територію автомобілів із російською реєстрацією. Як повідомляє телеканал «Настоящее время», заборона починає діяти 13 вересня.
Латвія й Литва напередодні також закрили можливість в’їзду на автомобілях з російськими номерами, але Фінляндія та Польща, які також мають спільний кордон з Росією, про обмеження поки не повідомляли.
За словами міністра внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметса, у країні «дійшли висновку, проконсультувавшись із владою Латвії та Литви, що обмеження найбільш ефективні при спільному введенні санкцій».
Тим часом, влада ЄС вчетверте за чотири дні змінила трактування заборони на ввезення речей росіян, у тому числі одягу, парфумерії та автомобілів. Єврокомісія ввечері 12 вересня оновила відповідь на питання за санкційною статтею 3i «Чи можуть російські громадяни тимчасово привозити з собою до країн ЄС товари для особистого користування (personal goods) та автомобілі, перелічені у додатку XXI, у тому числі в рамках туристичних поїздок?». Раніше ця відповідь містила категоричне «ні».
Зараз це слово звідти прибрали і додали, що «товари, які викликають несуттєве занепокоєння з погляду обходу санкцій, такі як предмети особистої гігієни або одяг, як одягнений на приїжджому, так і той, що зберігається в його багажі», повинні бути оцінені прикордонниками «пропорційним і розумним способом».
ЄС подовжує тимчасовий захист для українських біженців – президентка Єврокомісії
Єврокомісія запропонує подовжити тимчасовий захист українських біженців на території ЄС, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн у своєму щорічному зверненні до Європарламенту.
«З гордістю повідомляю, що Єврокомісія запропонує подовжити наш тимчасовий захист на українців у ЄС. Наша підтримка України триватиме. Лише цього року ми надали 12 мільярдів на виплату заробітної плати та пенсій, щоб підтримувати роботу лікарняних шкіл та інших служб. І через нашу пропозицію активів ми нарощуємо виробництво боєприпасів, щоб допомогти задовольнити нагальні потреби України (…) Ми будемо поруч з Україною на кожному кроці, скільки буде потрібно», – сказала Урсула фон дер Ляйєн.
Очільниця Єврокомісії також зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення РФ притулок у ЄС знайшли 4 мільйони українців. Ми забезпечили їм доступ до житла, медичного обслуговування, ринку праці та багато іншого. Це була Європа, яка відповіла на поклик історії», – зазначила фон дер Ляйєн.
Директиву про тимчасовий захист українських біженців активували в березні 2022-го одразу після повномасштабного вторгнення РФ. Українцям надали прихисток на рік, потому подовжили дію директиви ще на рік – до березня 2024 року. Загалом механізм розрахований на три роки, тобто до березня 2025 року.
ВМС: Росія тримає 11 кораблів на бойовому чергуванні в Чорному морі
У Чорному морі на бойовому чергуванні станом на ранок 13 вересня перебувають 11 російських кораблів, повідомили Військово-морські сили ЗСУ. Носіїв крилатих ракет «Калібр», як свідчать дані ВМС, серед них немає.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі на бойовому чергуванні перебуває 1 ворожий корабель», – йдеться в повідомленні.
20 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росія застосувала проти України понад шість тисяч ракет і три тисячі дронів, більшість із них – по цивільних об’єктах.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Повітряні сили ЗСУ вранці 13 вересня повідомили, що вночі російські війська атакували Одещину і Сумщину кількома групами ударних БпЛА типу Shahed-136/131 із трьох напрямків: Приморсько-Ахтарськ, мис Чауда, Курськ. За повідомленням, всього було зафіксовано пуски 44 «Шахедів», 32 із них – збили.
У Кишиневі затримали керівника підконтрольного Кремлю видання Sputnik-Молдова Віталія Денисова – його відвезли до аеропорту з метою депортації першим же рейсом з країни. Денисову заборонили в’їзд до Молдови на 10 років, повідомляє саме видання.
За словами самого Денісова, причиною депортації стало те, що влада Молдови вважає його загрозою національній безпеці.
«Дорогою в машині мені вручили копію рішення про те, що я маю залишити країну як особа, яка становить загрозу національній безпеці Республіці Молдова», – заявив керівник Sputnik-Молдова.
Відразу після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Служба інформації та безпеки Молдови заблокувала у країні сайт Sputnik-Молдова. Причиною блокування стало те, що видання може поширювати «дезінформацію, яка стосується національної безпеки». 7 березня 2023 року влада Молдови також обмежила доступ ще до п’яти сайтів державного російського інформагентства Sputnik. Представництво Росії в Молдові засудило їхні дії та назвало звинувачення на адресу видання політизованими.
У ГУР підтвердили пошкодження десантного корабля і підводного човна Росії в Севастополі
В окупованому Севастополі внаслідок нічного удару були пошкоджені великий російський десантний корабель і підводний човен РФ, повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони, заяву цитує РБК-Україна.
«Є пошкодження судноремонтного заводу імені Орджонікідзе в місті Севастополі, зокрема обладнання. Якщо говорити про плавзасоби, то ми можемо зараз підтвердити ураження великого десантного корабля і підводного човна», – заявили в розвідці. Назв кораблів там не навели.
Офіційно в ГУР удар не коментували.
Тим часом, російські телеграм-канали із посиланням на свої джерела пишуть, що внаслідок атаки на Севастополь пошкоджено десантний корабель «Мінськ» і дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону». Міноборони РФ і російська влада поки що офіційно не підтверджували цю інформацію.
Раніше в Міноборони Росії заявили про пошкодження двох кораблів Чорноморського флоту РФ внаслідок нічної атаки на Севастополь, звинувативши в ній Збройні сили України.
Українська сторона ці повідомлення наразі не коментувала. Проте командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук написав у телеграмі: «А поки окупантів «штормить» і вони досі оговтуються від нічної бавовни у Севастополі, подякую пілотам Повітряних сил Збройних сил України за чудову бойову роботу». Він додав, що «далі буде».
У ніч на 13 вересня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив про щонайменше сім вибухів, які пролунали в Севастополі. За повідомленням, від вибухової хвилі затремтіли шибки у вікнах, у небі було видно яскраві спалахи і дим.
Рух автотранспорту Керченським мостом, який з’єднує окупований Крим із територією Росії, в цей час був перекритий.
Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про ракетний удар по місту і що його нібито відбила система протиповітряної оборони. Він також заявив про пожежу в районі Кілен-балки «не на цивільному об’єкті». За повідомленнями у телеграм-каналах, вогонь спалахнув на Судноремонтному заводі. За даними Крим.Реалії, там здійснюється комплексний ремонт кораблів Військово-морського флоту РФ.
Згодом Развожаєв написав у телеграмі, що внаслідок нічних подій, за попередньою інформацією, постраждало 24 людини, у чотирьох – стан середнього ступеня тяжкості.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
Херсонщина: за добу в регіоні через обстріли військ РФ постраждали 4 людини
За минулу добу четверо людей зазнали поранень через обстріли РФ на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 85 обстрілів, випустивши 531 снаряд з мінометів, артилерії, "Градів», БПЛА, танків, авіації. Був здійснений запуск однієї крилатої ракети. По місту Херсон ворог випустив 11 снарядів. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, будівлю дошкільного навчального закладу у Херсонському районі, територію підприємства у Херсоні», – повідомив голова ОВА.
Частина обстрілів припала на вечір вівторка. Раніше повідомлялося, що постраждали троє чоловіків.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розвідка Британії пояснила, чому Росія перекинула в Україну нову армію раніше, ніж планувала
Розвідка Великої Британії прокоментувала перекидання Росією підрозділів нової 25-ої загальновійськової армії в Україну. За повідомленням, це формування, ймовірно, орієнтоване на Луганську область.
«Ще в серпні 2023 року в оголошеннях про набір до 25-ої армії стверджувалося, що вона буде розгорнута в Україні лише з грудня 2023 року. Цілком ймовірно, що підрозділи були перекинуті раніше частково тому, що Росія продовжує боротися з надмірно розтягнутими силами на фронті, а Україна продовжує свій контрнаступ на трьох різних напрямках», – йдеться в повідомленні.
Водночас у розвідці наголошують, що «існує реалістична ймовірність» того, що Росія спробує використати частини 25-ої армії для відновлення незадіяних резервних сил, щоб надати командирам більшу оперативну гнучкість.
Минулого тижня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія готується до реваншу на сході. За його словами, на Лиманський напрямок російський Генштаб перекинув частини новоствореної 25-ої загальновійськової армії РФ.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у звіті 1 вересня зазначили, що підрозділи 25-ої армії мають замінити частини 41-ої загальновійськової армії. Останніх мають перевести на поки що не встановлену аналітиками ділянку фронту на півдні.
Минулої доби на Запоріжжі через російські обстріли постраждала одна людина – ОВА
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко повідомив, що за минулу добу армія РФ здійснила понад сотню обстрілів майже 30-ти населених пунктів регіону.
«Внаслідок артобстрілу по Оріхову поранення отримав 49-річний місцевий житель – йому оперативно надали медичну допомогу», – повідомив Малашко.
За його даними, армія РФ поцілила ракетами по Запоріжжю та території між Сонячним та Володимирівським, здійснила сім РСЗВ-обстрілів Новоандріївки, Малих Щербаків та Павлівки, 11 БПЛА атакували Гуляйполе, Новоандріївку, Новодарівку, Ольгівське, Степове й Малі Щербаки, 6 російських авіаснарядів влучили по Оріхову. Повідомляється, що ще понад 70 артилерійських ударів припали на інші прифронтові міста і села.
«Надійшло 28 повідомлень про руйнування житлових будинків, господарських споруд та об’єктів інфраструктури», – повідомили в ОВА.
Російські війська регулярно обстрілюють частину Запорізької області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
Путін почав зустріч із Кім Чен Ином
Президент Росії Володимир Путін і його північнокорейський колега Кім Чен Ин 13 вересня почали переговори на російському далекосхідному космодромі «Восточный».
Напередодні прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що пресконференції за підсумками зустрічі не заплановано. Ймовірно, може йтися про розширення військової співпраці.
Кім Чен Ин здійснює свою першу закордонну поїздку після пандемії, під час якої Північна Корея запровадила жорсткий прикордонний контроль на понад три роки.
12 вересня стало відомо, що поїзд лідера Північної Кореї Кім Чен Ина перебуває на території Росії.
Кім Чен Ин здійснює свою першу закордонну поїздку після пандемії, під час якої Північна Корея запровадила жорсткий прикордонний контроль на понад три роки.
У 2019 році він також їздив у Росію на зустріч із президентом РФ Володимиром Путіним.
Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу.
Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.
Режим у КНДР – один із двох у світі, разом із сирійським, які відкрито підтримали Москву у війні проти України. Але Пхеньян перебуває під жорсткими санкціями Заходу. Вашингтон заявив, що готовий запровадити нові обмеження, якщо Путін і Ин домовляться про постачання боєприпасів для РФ.
Втрати Росії у війні проти України перевищили 270 тисяч осіб – Генштаб ЗСУ
Росія втратила в повномасштабній війні проти України близько 270 350 своїх військових, зокрема 590 осіб – за останню добу, заявив вранці 13 вересня Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат РФ, за даними Генштабу, – такі:
- танки ‒ 4584 (16 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8792 (+14)
- артилерійські системи – 5902 (+30)
- РСЗВ – 766 (+2)
- засоби ППО ‒ 517 (+2)
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4650 (+5)
- крилаті ракети ‒ 1455
- кораблі /катери ‒ 19
- автомобільна техніка й автоцистерни – 8444 (+31)
- спеціальна техніка ‒ 884 (+3).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.