Двоє загиблих і троє поранених – наслідки обстрілів військами РФ Красногорівки та Авдіївки
У Донецькій обласній прокуратурі повідомили про чергові обстріли регіону військами РФ, в результаті яких є жертви і потерпілі серед цивільних.
«Зранку 12 вересня під артилерійським вогнем окупантів опинилось місто Красногорівка. Один зі 152-міліметрових снарядів влучив у приватний будинок, де мешкали 84-річна жінка та 71-річний чоловік – обидві людини загинули. Ще одна жінка 70 років, яка останнім часом проживала з ними та допомагала по господарству, зазнала поранень – із опіками тіла і контузією її госпіталізовано. Крім того, отримали осколкові поранення й переломи ще двоє цивільних – 82-річна мати і 55-річна донька, яких ворожий обстріл застав на світанку у власній оселі в Авдіївці. Для надання невідкладної допомоги постраждалих доставлено до медичного закладу», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, пошкоджені також житлові будинки і господарські споруди.
Розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни.
Війська РФ регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Сили РФ вдарили по Білозерці, пошкоджений дитсадок – влада
Вранці у вівторок, 12 вересня, російські військові атакували Білозерку на Херсонщині, повідомляє пресслужба обласної військової адміністрації.
«Російська армія атакувала Білозерку. Ворог завдав ударів близько четвертої ранку», – йдеться в повідомленні.
Місцева влада уточнила, що внаслідок обстрілів були пошкоджені приватні будинки та будівля дитячого садка.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Говорили лише про фронт» – Зеленський повідомив про скликання «військового кабінету»
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у вівторок провів засідання «військового кабінету» у вузькому колі учасників.
«Вузьке коло питань. Сьогодні говорили лише про фронт: продовження нашого наступу, напрямки, прогнози, забезпечення, зброя та боєприпаси, власне виробництво, інформація розвідок. І також підготовка до зустрічних дій ворога: зведення укріплень, підсилення наших оборонців на відповідних ділянках, дані розвідок про дати та напрямки», – написав Зеленський у Telegram.
Інших деталей зустрічі Зеленський не вказав.
Раніше сьогодні у Генштабі ЗСУ повідомили, що оперативна ситуація на фронті, зокрема на сході та півдні, залишається складною. На Мелітопольському напрямку Сили оборони продовжують наступальну операцію. Напередодні ЗСУ відбили понад 10 атак російських військ в районах Роботиного та Новоданилівки Запорізької області та «мали успіх в районах південніше та південно-східніше Роботиного».
Міненерго: у Запорізькій області через обстріли знеструмлено 27 населених пунктів
Станом на 12 вересня вийшов з ремонту енергоблок однієї з теплоелектростанції, у Запорізькій області через обстріли без світла залишились 27 населених пунктів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики.
Водночас спеціалісти кажуть, що електроенергії, яку виробляють українські електростанції, достатньо для забезпечення потреб споживачів. 11 вересня протягом трьох денних годин застосовувалися обмеження виробництва ВДЕ у різних регіонах загальним обсягом у 394 МВт.
«У Запорізькій області у зв’язку з бойовими діями знеструмлювалася повітряна лінія електропередачі 35 кВ, що призвело до часткового знеструмлення 27 населених пунктів. Частково споживачів заживили - за добу енергетики повернули світло більше ніж 4 тисячам споживачів», – розповіли в відомстві.
Також залишається знеструмленою частина споживачів у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській та Чернігівській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє безпекова ситуація.
У Херсоні залишаються знеструмленими близько 8 тисяч споживачів. Енергетики працюють над відновленням електропостачання, але ремонтні роботи сповільнені через обстріли.
«Комерційний імпорт електроенергії за минулу добу склав 932,00 МВт*год. Експорт до Словаччини склав 2 400,00 МВт*год, до Молдови – 1 280,00 МВт*год», – підсумували в Міненерго.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Атаки на енергетичні об’єкти припинилися на початку березня. Водночас споживачі в різних регіонах все ще лишаються без світла через обстріли, які пошкоджують цивільну інфраструктуру.
У ВМС розповіли деталі спецоперації взяття під контроль «вишок Бойка» і про ситуацію у Чорному морі
Берегові ракетно-артилерійські війська Військово-морських сил ЗСУ понад рік повністю контролюють частину Чорного моря, де встановлені так звані «вишки Бойка», про взяття під контроль яких повідомили в ГУР. За словами речника ВМС ЗСУ, російські військові кораблі припинили туди заходити після того, як вдалося потопити корабель «Василь Бех». Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Був у них такий корабель, який транспортував озброєння та особовий склад на острів Зміїний. І після цього вони зробили вже висновки. І більше року ми не спостерігали там присутності. Але не можна було виключати, що туди може зайти якась диверсійна група з використанням якихось інших маломірних, наприклад, човнів для того, щоб доставити особовий склад. Тому, звісно, ця операція теж була ризикованою в достатній мірі, і, звісно, покладатися лише на цю інформацію спецпризначенці не могли», – розповів Плетенчук.
ПРИМІТКА: корабель «Василь Бех», який забезпечував Чорноморський флот Росії, затонув у червні 2022 року. Тодішній голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко заявив, що судно підбили Військово-морські сили України.
За словами Плетенчука, найскладніше було дістатися до «вишок» на гумових човнах. Українські спецпризначенці ризикували життям, адже окрім загрози висадки диверсійних груп з малих човнів на «вишки Бойка», існувала також небезпека з повітря.
«Дістатися на таку відстань, на гумових човнах – це реально треба бути дуже крутими хлопцями, якими гурівці і є. Незважаючи на те, що ми звільнили цю зону від присутності російських військових кораблів, все одно умовно можна вважати сірою, тому що російська авіація там присутня постійно, на жаль, поки що. Вона веде розвідку і навіть наносить вогневе ураження. Цю проблему так само треба вирішувати. Вона полягає в більш широкій площині. Звісно, цю ситуацію могли б виправити наявність у нас відповідних засобів протиповітряної оборони. Мова про літаки F-16», – сказав Плетенчук.
11 вересня Головне управління розвідки України заявило, що Україна повернула контроль над нафтодобувними платформами біля берегів Криму в Чорному морі. Для цього спецпризначенці провели «унікальну операцію».
«Вишками Бойка» називають бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі. Росія окупувала їх у 2015 році, а з початком повномасштабного вторгнення використовувала у військових цілях. Зокрема, як вертолітні майданчики і для розміщення радіолокаційних станцій. Повідомлення про удари військ ЗСУ по бурових установках незаконно привласненого Росією «Чорноморнафтогазу», які ще називають «вишками Бойка», надходять з червня 2022 року.
У МОН пояснили, як перевести дитину на дистанційне навчання
Українські школи не мають права відмовляти у зарахуванні або переведенні дітей на сімейну, екстернатну та дистанційну форми навчання. Батьки мають право самостійно обирати будь-яку для своєї дитини, повідомляє пресслужба Міністерства освіти та науки.
Як зазначили у відомстві, відповідно до законодавства, повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу.
«Управління у сфері освіти й школи повинні забезпечити навчання за цими формами на вимогу батьків або інших законних представників дитини», – йдеться в повідомлені.
Дистанційна форма: її організовують для учнів і учениць, які не можуть відвідувати школу очно. Наприклад, через стан здоров'я, відбування покарання, збройний конфлікт, воєнний стан, проживання (перебування) за кордоном, на тимчасово окупованій території України, епідемії, наслідки природних і техногенних катастроф тощо.
«Учні навчаються за дистанційною формою виключно за їхнім бажанням або бажанням їхніх батьків відповідно до положення», – йдеться в повідомленні.
Дистанційна форма здобуття освіти може запроваджуватися в окремих школах за рішенням їхніх засновників. До таких шкіл учнів зараховують незалежно від території обслуговування. На сайті закладу освіти оприлюднюють інформацію про забезпечення здобуття освіти за дистанційною формою.
Також у школах можуть створювати дистанційні класи / групи для дітей, які виїхали за кордон або не бажають навчатися офлайн з міркувань безпеки.
Водночас, не кожна школа в Україні спроможна забезпечити дистанційну форму здобуття освіти. У разі, якщо в школі, де навчається дитина, немає такої можливості, батькам або іншим законним представникам учня / учениці потрібно звернутися в місцевий орган управління освітою з проханням запропонувати іншу школу для дистанційного навчання, повідомили в пресслужбі.
Сімейна (домашня) форма освіти: дає змогу навчатися самостійно, отримувати консультації від учителів школи й проходити лише підсумкове оцінювання (семестрове й річне за результатами семестрового), а також атестацію. Якщо учень / учениця (або один із батьків чи інших законних представників) офіційно зареєстровані на території обслуговування школи, вона не має права відмовити в зарахуванні або переведенні на таку форму навчання.
Екстернат: ще одна форма, яка дозволяє учню / учениці здобувати освіту самостійно, проте є різниця в кількості оцінювань. Учнівство на екстернаті повинне проходити тільки річне оцінювання і/або атестацію. У разі заяви батьків школа зобов'язана перевести учня / ученицю на екстернат або зарахувати дитину, яка зареєстрована на її території обслуговування.
Крім того, для учнів, які вимушено перебувають за кордоном і навчаються в іноземній школі, може бути організоване вивчення предметів українського компоненту освітніх програм в дистанційних класах в окремо визначених школах.
«Інформуємо, що рішення МОН про вивчення тільки предметів українського компоненту освітніх програм в окремо визначених школах – це можливість, якою можуть скористатися учні й учениці, які виїхали за кордоном та навчаються в іноземній школі за місцем перебування», – зазначили в пресслужбі.
Водночас батьки або інші законні представники дитини мають право обрати будь-яку форму навчання в інших школах і не зобов'язані переводити дітей на навчання за цією програмою.
Заклади загальної середньої освіти не мають права відмовляти учням у зарахуванні або переведенні на іншу форму навчання на підставі цього рішення. Окрім того, школи можуть зараховувати дітей для навчання за індивідуальною формою незалежно від наявності вільних місць у класі, додали в пресслужбі.
Новий навчальний рік в Україні традиційно стартував 1 вересня.
Служба безпеки повідомила про викриття чергового агента ФСБ, який із стін виправної колонії на Львівщині «сприяв у підготовці повітряної атаки РФ на військову та критичну інфраструктуру області».
«Серед основних цілей рашистів були пункти транзитного базування важкого озброєння ЗСУ та місцеві теплоелектростанції. Для збору інформації, а також наведення російських ракет та дронів на українські об’єкти, фігурант намагався створити власну мережу інформаторів. До неї в’язень хотів залучити своїх близьких родичів та знайомих «на волі». Усю отриману від них розвідінформацію російський агент мав передавати своєму «куратору» з ФСБ. За кожне виконане завдання ворожа спецслужба «гарантувала» від 1 до 5 тисяч доларів. Сума залежала від важливості українського об’єкта», – розповіли в СБУ.
За даними слідства, зловмисником є 48-річний місцевий житель, який з 2019 року відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину.
«Під час обшуку у фігуранта вилучено прихований мобільний телефон, який він використовував для комунікації з ФСБ. Наразі слідчі Служби безпеки повідомили йому про підозру за п’ятьма статтями Кримінального кодексу», – йдеться в повідомленні.
Чоловікові загрожує довічне ув’язнення.
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні.
Поїзд лідера КНДР Кім Чен Ина прибув до Росії
Потяг лідера Північної Кореї Кім Чен Ина перебуває на території Росії. Кадри прибуття поїзда до Приморського краю показав державний телеканал «Россия-1».
Повідомляється, що у вівторок вранці в умовах «абсолютної секретності» поїзд північнокорейського лідера перетнув єдиний прикордонний перехід з КНДР – станцію Хасан.
Для Кіма ця поїздка стала першою закордонною за чотири роки. У 2019 році він також їздив у Росію на зустріч із президентом РФ Володимиром Путіним. Наразі він планує зустрітися з Путіним під час Східного економічного форуму. Путін уже прибув до Владивостока, де проходить форум. Коли саме відбудеться зустріч, не відомо. Російські ЗМІ повідомляли, що її призначено на 13 вересня.
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що переговори відбудуться найближчими днями. Пресконференцію за підсумками зустрічі не заплановано.
Ймовірно, може йтися про розширення військової співпраці.
Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу. Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.
Режим у КНДР – один із двох у світі, разом із сирійським, які відкрито підтримали Москву у війні проти України. Але Пхеньян перебуває під жорсткими санкціями Заходу. Вашингтон заявив, що готовий запровадити нові обмеження, якщо Путін і Ин домовляться про постачання боєприпасів для РФ.
Навколо Москви розмістили нові системи ППО для захисту від дронів – розвідка Британії
Після численних ударів дронів по Москві російська влада хоче запевнити населення, що «ситуація під контролем, встановлені нові системи ППО», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Великої Британії.
Як зазначається у зведенні, останніми тижнями «Росія переглянула структуру своєї системи ППО малої та середньої дальності навколо Москви, прагнучи більш ефективно захищатися від атак безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які атакують місто мало не щодня».
За даними британської розвідки, на початку вересня 2023 року російські системи ППО СА-22 довкола столиці були розміщені на висотних будинках.
Раніше, після ударів по авіабазах в Енгельсі та Рязані в грудні 2022 року, Росія також розмістила SA-22 на дахах офіційних будівель у Москві.
«Це майже напевно дозволить системі виявляти та вражати цілі типу БПЛА. Однак, ймовірно, це також покликане служити гучним запевненням громадськості в тому, що влада контролює загрозу», – зазначають у Міноборони Британії.
Російська столиця Москва, а також території, що межують з Україною – насамперед Білгородська, Брянська та Курська області, – останнім часом регулярно зазнають атак безпілотників, а прикордонні регіони і артилерійських обстрілів. Українська сторона не коментує цих подій.
Прикордонники РФ стурбовані ймовірністю прориву кордону українською стороною – ISW
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму черговому звіті повідомляє, що російські прикордонники, як і раніше, стурбовані загрозою можливих українських транскордонних рейдів на територію Росії та атак українських безпілотників.
Аналітики інституту в цьому контексті відстежили думки російських військових блогерів, які кажуть, що російські прикордонники незадоволені обмеженими можливостями та обладнанням, яке є у їх розпорядженні.
За повідомленнями, російська влада погано оснастила прикордонників, не змогла забезпечити їх достатньою кількістю цифрових систем зв’язку, розвідувальних та ударних дронів, мобільного транспорту та медикаментів.
«Прикордонні підрозділи отримують протитанкові ракети та міномети тільки через особисті зв’язки з російськими військовими частинами», – пише ISW, використовуючи як джерело аналіз міліблогерів РФ.
Повідомляється, що найбільше необхідного оснащення потребують прикордонники в Брянській, Курській та Білгородській областях РФ, що межують з Україною.
«Російські прикордонники, як і раніше, стурбовані загрозою можливих українських транскордонних рейдів на Росію та атак українських безпілотників на російську територію», – резюмують відтак у ISW.
Російська столиця Москва, а також території, що межують з Україною – насамперед Білгородська, Брянська та Курська області, – останнім часом регулярно зазнають атак безпілотників, а прикордонні регіони і артилерійських обстрілів. Українська сторона не коментує цих подій.
Армія РФ перетягує на південь поповнення з Кримського напрямку – Гуменюк
Російські військові «вже не справляються на півдні зусиллями того угрупування, яке там є», зазначила керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк під час телемарафону.
За словами Гуменюк, армії РФ необхідно перетягувати зусилля на південь та їх «зосереджувати там, де їм «припікає» суходолом», але і «з нашого боку через річку Дніпро ЗСУ завдають їм потужних втрат».
«Вони (російські військові – ред.) намагаються зараз вже активізовувати свої ресурси з Кримського напрямку і потроху підтягують туди поповнення», – додала спікер.
За даними Гуменюк, за минулу бойову добу в результаті бойових завдань українськими військовими «було знищено 52 окупанти, 3 танки, РСЗВ, 3 крупнокаліберні гармати, човен традиційно вже, САУ».
«І ми продовжуємо нищити автомобільну техніку ворога – мінус 11 одиниць», – додала вона.
У Генштабі вранці 12 вересня розповіли, що ЗСУ «мали успіх в районах південніше та південно-східніше Роботиного, закріплюються на досягнутих рубежах».
Шестеро людей поранені через обстріли РФ на Херсонщині за минулу добу – влада
За минулу добу шестеро людей зазнали поранень через обстріли РФ на Херсонщині за минулу добу голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 75 обстрілів, випустивши 386 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», БПЛА та авіації. По місту Херсон ворог випустив 14 снарядів. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; об'єкт критичної інфраструктури, адмінбудівлю, будівлі амбулаторії та навчального закладу у Херсонському районі», – повідомив Прокудін.
Напередодні повідомлялося, що російські військові обстріляли амбулаторію у селі Станіслав на Херсонщині – через обстріл медзакладу постраждали дві жінки (33-річна фельдшерка та 63-річна пацієнтка).
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський ветував законопроєкт про е-декларування
Президент України Володимир Зеленський наклав вето на законопроєкт, який зберігав обмеження щодо е-декларування, повідомляє його пресслужба.
«Вето. Вранці (12 вересня – ред.) надійшов із Верховної ради України закон, який зберігав обмеження щодо електронного декларування. Обмеження неприйнятні. Декларації мають бути відкритими», – заявив Зеленський.
За словами президента, декларації мають бути відкритими – і вже зараз, а не через рік.
«Уже зараз реєстр треба відкривати. Власне, із цією головною правкою закон має бути проголосований. Бажано швидко», – зауважив Зеленський.
На сайті Офісу президента 6 вересня з’явилася петиція з вимогою накласти вето президента на законопроєкт №9534 щодо декларування статків чиновниками та повернути його до парламенту з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій. Автором петиції виступив військовослужбовець ЗСУ Олександр Ябчанка.
5 вересня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №9534, яким відновила декларування для чиновників, але без негайного відкриття реєстру (відповідну поправку депутати не підтримали).
Також депутати схвалили законопроєкт №9587-д про покарання чиновників за несвоєчасне подання декларацій. У Національному агентстві з питань запобігання корупції заявили, що на цей закон треба накласти вето президента через наявність у ньому «небезпечних норм».
Обов’язкове декларування для чиновників було тимчасово зупинене в перші тижні повномасштабної війни Росії проти України.
Ухвалення закону про відновлення декларування необхідне Україні для початку переговорів про вступ у ЄС, а також є «структурним маяком» у меморандумі з МВФ за програмою розширеного фінансування.
У ЗСУ кажуть, що втрати військ РФ на війні в Україні за добу становлять близько 550 осіб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила 269 760 своїх військових, зокрема 550 – за останню добу, повідомив вранці 12 вересня Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат Росії у війні Генштаб наводить такі:
- танки – 4568 (8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 8778 (+11)
- артилерійські системи – 5872 (+33)
- РСЗВ – 764 (+4)
- засоби ППО – 515 (+3)
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4645 (+17)
- крилаті ракети – 1455
- кораблі /катери – 19
- автомобільна техніка й автоцистерни – 8413 (+43)
- спеціальна техніка – 881 (+4).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається досить складною – Генштаб
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті за минулу добу. Повідомляється, що напередодні відбулося понад 30 бойових зіткнень.
«Оперативна обстановка на сході та півдні України залишається досить складною… На Мелітопольському напрямку Сили оборони продовжують наступальну операцію, завдають окупаційним військам значних втрат в живій силі та техніці. В свою чергу, ворог намагається відновлювати свої підрозділи, продовжуючи численні штурмові дії позицій наших військ. Українські воїни мужньо тримають оборону, відбивши понад 10 атак противника в районах Роботиного та Новоданилівки Запорізької області», – йдеться у зведенні.
У Генштабі додають, що ЗСУ «мали успіх в районах південніше та південно-східніше Роботиного, закріплюються на досягнутих рубежах».
Розпочалася п’ятсот шістдесят шоста доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Сили РФ вийшли з Андріївки та Кліщіївки? «Вишки Бойка»: деталі. Ким Чен Ин в Росії
- Іран планує передати Росії ракети малої та великої дальності на додаток до дронів-камікадзе типу Shahed, кажуть у ізраїльській розвідці. Як на це зреагує світ і що Путін запропонує Ірану натомість?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- За останній тиждень на Таврійському напрямку українські військові просунулися ще майже на 5 квадратних кілометрів, розповіла заступниця міністра оборони Ганна Маляр. А от в район Роботиного російські сили перекидають підкріплення, щоб стримати ЗСУ, вважають у британській розвідці. Розпитаємо у військових і експертів деталі.
- У Кремлі офіційно повідомили про наближення візиту північнокорейського лідера Кім Чен Ина. До слова, це перша офіційна поїздка за кордон північнокорейського лідера за останні 4 роки. Про що говоритимуть Путін і Кім Чен Ин?
- Приїхала до України кілька років тому. І залишилась тут жити. Розкажемо історію громадянки Росії Аліки Разнер, яка активно підтримує ЗСУ і вірить у перемогу України. З Радіо Свобода Аліка поділилась думками про те, чи вірила, що Кремль нападе, як до неї як до громадянки країни-агресора ставляться у Львові, де вона живе та про те, що думає про майбутнє Росії.
В ООН підтвердили загибель понад 9600 цивільних через війну Росії проти України
Управління верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 10 вересня 2023-го.
За даними ООН, з 1 до 10 вересня 2023 року зафіксували 292 випадки загибелі або поранення цивільних: з них загиблих – 29 чоловіків, 21 жінка, 1 дівчинка, а також 4 дорослих, стать яких ще не встановлено.
В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, а багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
За останніми даними Офісу генпрокурора, внаслідок російської агресії в Україні від 24 лютого 2022 року загинули 503 дитини, понад 1122 поранені. В ОГП зазначають, що ці цифри не є остаточними.
Українські сироти-біженці на Сицилії: допомога, бюрократія, інцидент із застосуванням сили
Італія за час широкомасштабної війни Росія проти України прийняла на тимчасове перебування сотні українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Для багатьох вихованців дитбудинків це був позитивний досвід, і частина з них уже повернулася на Батьківщину. Але часом динаміка фактів буває проблематичною, про що свідчать історії, зібрані проєктом «Ти як?» із міста Катанії, що на сході острова Сицилії в затоці Іонічного моря.
На службу в Росгвардію почали брати екснайманців ПВК «Вагнер» з числа помилуваних в’язнів – ЗМІ
На службу в Росгвардію почали брати колишніх найманців ПВК «Вагнер» з числа помилуваних в’язнів, йдеться у розслідуванні російського проєкту «Важные истории».
Розслідувачі стверджують, що колишніх вагнерівців, яких у ПВК завербували з російських колоній, а потім помилували за участь у бойових діях в Україні, почали приймати на службу до Росгвардії з серпня 2023 року.
Такий висновок журналісти зробили з листування родичів найманців, що є у розпорядженні редакції – це листування із закритих чатів.
Декілька родичок колишніх засуджених, з якими зв’язалися «Важные истории», розповіли, що після служби у ПВК їхніх рідних запросили служити до Росгвардії. Але брали на службу не всіх, а лише тих, хто був судимий за злочини невеликої чи середньої тяжкості. При цьому джерела видання зазначили, що колишніх вагнерівців беруть до Росгвардії «не на керівні посади і навіть не до середнього офіцерського складу».
В одному з московських підрозділів Росгвардії журналісту видання, який представився колишнім найманцем ПВК «Вагнер», підтвердили, що бойовики з-поміж ув’язнених мають шанс потрапити на службу в цей підрозділ навіть без досвіду в регулярній армії, але все залежить від характеру скоєного злочину і того , наскільки давно кандидат потрапив до колонії.
У ростовському підрозділі Росгвардії розслідувачам запропонували підписати контракт та вирушити охороняти стратегічні об’єкти в окуповану частину Донецької області.
Наприкінці серпня, після загибелі в авіакатастрофі у Тверській області засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина, «Важные истории» розповідали, що у самій ПВК найманцям порадили шукати іншу роботу через конкуренцію з Міноборони РФ в Африці та на Близькому Сході. Крім того, в Білорусі почали розбирати табір, в якому перебували вагнерівці, які перебралися з Росії після невдалого червневого заколоту.
Центри підтримки і розвитку жінок: як на Запоріжжі допомагають переселенкам долати стрес від війни
Рік роботи та близько 500 учасниць – це все про Центри підтримки і розвитку жінок, що діють на Запоріжжі. Починався цей проєкт навесні 2022 року як психологічна допомога жінкам-переселенкам, який переріс у спеціально створені для них «безпечні простори». Які результати їхньої діяльності та чим вони займаються, дізнавалося Радіо Свобода.