У Росії влада заявляє про дві атаки безпілотників на місто у Курській області
У Росії губернатор Курської області Роман Старовойт заявив про дві атаки безпілотників на місто Рильськ.
«У Рильську з українського безпілотника було скинуто вибуховий пристрій. Ніхто не постраждав. Пошкоджено фасади та вибито кілька шибок у двох будинках на вулиці Леніна», – написав він у телеграмі.
Згодом Старовойт заявив про нібито повторну атаку дрона, внаслідок якої, за його словами, в адміністративній будівлі пошкоджено дах, вибиті шибки в декількох вікнах.
Київ ці звинувачення РФ не коментував.
Російська столиця Москва, а також території, що межують з Україною – насамперед Білгородська, Брянська та Курська області, – останнім часом регулярно зазнають атак безпілотників, а прикордонні регіони і артилерійських обстрілів. Українська сторона не коментує цих подій.
Міністри юстиції та інші представники держав-членів Ради Європи зустрілися в Ризі 11 вересня, щоб вивчити шляхи «досягнення повної відповідальності за агресію Росії проти України та відшкодування всім жертвам війни».
«Ми переконані, що всі звинувачення у злочинах, включаючи воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, вчинені російськими військами в Україні, мають бути повністю розслідувані та, де це виправдано, переслідувані на національному рівні і на міжнародному рівнях, щоб винні відповідали за свої дії», – йдеться у спільній заяві, схваленій понад 40 країнами-учасницями.
Міністри юстиції країн-членів Ради Європи та держав-спостерігачів схвалили декларацію, в якій викладено низку принципів («Ризькі принципи») для досягнення повної відповідальності за агресію РФ проти України та надання компенсації всім жертвам війни.
Міністри нагадали про важливість Реєстру збитків як першого кроку до того, щоб Росія заплатила за шкоду, завдану Україні своєю незаконною війною. Робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про претензії та зареєстрованими доказами, має стати першим компонентом майбутнього міжнародного механізму компенсації. Також «Ризькі принципи» підкреслюють, що Реєстр збитків в Україні повинен мати підхід, орієнтований на жертву, щоб забезпечити засоби правового захисту, зокрема, для найбільш вразливих верств населення, таких як жінки та діти.
16-17 травня у Рейк’явіку на саміті Ради Європи було оголошено про створення міжнародного реєстру збитків, яких Росія завдала Україні з початку повномасштабного військового вторгнення.
Reuters: США близькі до схвалення відправки Києву ракет більшої дальності з касетними боєприпасами
Адміністрація президента США Джо Байдена близька до схвалення відправлення в Україну ракет більшої дальності, наповнених касетними боєприпасами, пише Reuters з посиланням на чотирьох американських чиновників.
За даними агенції, Вашингтон розглядає можливість відправлення однієї або обох армійських тактичних ракетних систем (ATACMS), які дальність яких може досягати 306 км, або керованої реактивної системи залпового вогню GMLRS, наповнених касетними боєприпасами, повідомили троє офіційних осіб США.
У Reuters зазначають, що у разі схвалення будь-який варіант буде доступний для швидкої доставки до Києва.
Чотири джерела повідомили, що рішення відправити ATACMS або GMLRS, або обидва, не є остаточним і може бути відхиленим.
Днями ABC News із посиланням на офіційних осіб США повідомили, що США, швидше за все, поставлять Україні далекобійні ракетні комплекси ATACMS. За даними медіа, постачання ракет «розглядається», ймовірно, їх включать до найближчого пакету американської допомоги Україні. У Пентагоні 11 вересня не спростували і не підтвердили цю інформацію, заявивши, що нової інформації щодо надання ATACMS немає.
Київ місяцями просить Вашингтон надати далекобійні ракети ATACMS. США поки що офіційно не оголошували про рішення надати це озброєння Україні.
На початку липня Сполучені Штати оголосили про нову військову допомогу для підтримки української армії у протистоянні російському вторгненню. У новому пакеті, серед іншого, є касетні боєприпаси. За словами президента США Джо Байдена, касетні боєприпаси повинні допомогти ЗСУ «зупинити просування росіян та забезпечити успіх контрнаступу».
Шмигаль: Україна розраховує на допомогу Німеччини в зміцненні системи ППО
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок – про це повідомляє пресслужба уряду ввечері 11 вересня.
Він звернув увагу на те, що Німеччина є одним із лідерів у постачанні військової допомоги Україні. Також, за його словами, Київ «сподівається якнайшвидше отримати ракети Taurus».
«Важливо також максимально захистити українські міста й цивільну інфраструктуру. Розраховуємо на допомогу Німеччини у зміцненні системи ППО», – зазначив Шмигаль.
Крім того, сторони обговорили співпрацю в сфері енергетики. Зокрема, Шмигаль подякував Берліну за допомогу в проєкті вітрової електростанції в Чорнобильській зоні відчуження.
Бербок повідомляла про співпрацю України та Німеччини в сфері енергетики раніше під час пресконференції з головою МЗС Дмитром Кулебою 11 вересня.
Німеччина в серпні передала Україні ще один пакет військової допомоги, що якого увійшли дві пускові системи IRIS-T SLS.
Війська РФ обстріляли 10 прикордонних громад Сумщини, постраждала людина – ОВА
Російські війська протягом дня обстріляли десять прикордонних громад Сумщини, травмована одна людина, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
Обстрілів зазнали Краснопільська, Юнаківська, Хотінська, Великописарівська, Есманська, Білопільська, Зноб-Новгородська, Середино-Будська, Путивльська, Миколаївська громади.
За даними ОВА, зокрема, російські війська з території РФ з мінометів, артилерії, дроном-камікадзе та FPV-дроном атакували Краснопільську громаду.
«Зноб-Новгородська громада: зафіксовано 6 вибухів з міномета. Також з території РФ було 10 вибухів з РСЗВ. В результаті обстрілу отримав контузію та забої місцевий мешканець. Також пошкоджено 1 приватний будинок», – йдеться у повідомленні.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, зокрема Чернігівщину та Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 27 серпня підтвердили загибель 9 511 і поранення 17 206 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
МЗС: новий посол Британії Мартін Гарріс почав роботу в Україні
Заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у нового посла Великої Британії Мартіна Гарріса – про це повідомили посольство та МЗС України 11 вересня.
За повідомленням, Перебийніс привітав дипломата з початком його місії в Україні.
Читайте також: Шмигаль подякував посолці Британії Сіммонс наприкінці її роботи в Україні
«Співрозмовники обговорили весь спектр питань співробітництва між Україною та Сполученим Королівством, обмінялися думками щодо конкретних кроків з поглиблення взаємодії в контексті курсу України на набуття членства в НАТО, а також реалізації міжнародних ініціатив на підтримку України», – йдеться в повідомленні МЗС.
Відомство додає, що сторони окремо зосередилися на санкціях проти Росії та експорту зерна з України Чорним морем.
Попередниця Гарріса Мелінда Сіммонс нещодавно завершила роботу на чолі посольства Великої Британії в Києві.
У Пентагоні відреагували на повідомлення преси про ймовірне надання Україні ракет ATACMS
У Міністерстві оборони США відреагували на повідомлення преси про ймовірне надання Україні далекобійних ракет ATACMS.
«З точки зору Міністерства оборони, ми не маємо нічого нового для оголошення. Ми продовжуватимемо підтримувати тісний контакт з Україною та нашими союзниками та партнерами щодо їхніх потреб у безпековій допомозі. Тож коли і якщо з’явиться щось нове — ми, звичайно, це зробимо (оголошення), але станом на сьогодні я не можу нічого нового надати», – сказав речник Пентагону Пат Райдер.
Днями ABC News із посиланням на офіційних осіб США повідомили, що США, швидше за все, поставлять Україні далекобійні ракетні комплекси ATACMS.
За даними медіа, постачання ракет «розглядається» – і, ймовірно, їх включать до найближчого пакету американської допомоги Україні. Але, за даними джерела ABC News, до моменту отримання ракет можуть пройти місяці.
Зеленський повідомив про «важливу нараду» з Умєровим і Федоровим щодо цифровізації армії
Президент України Володимир Зеленський повідомив про «важливу нараду» з керівництвом Міноборони та Мінцифри щодо цифровізації системи обліку.
«Провів сьогодні кілька важливих нарад. Відзначу передусім нараду з міністром оборони України Умєровим, першим заступником міністра Павлюком та віце-прем’єром Федоровим щодо забезпечення наших воїнів, прозорості цього забезпечення. Конкретні потреби наших бойових бригад – вони мають забезпечуватися максимально швидко, і для цього увесь облік повинен бути цифровізований», – сказав він в своєму відеозверненні.
За його словами, «паперової роботи у військах має стати значно менше».
«І точно не має бути різниці між тим, що подається у звітах тут, у центрі, і тим, чого реально потребують хлопці на «нулі». Міністерство оборони зараз перезапускає систему обліку, міністерство цифровізації допомагає», – додав Зеленський.
Верховна Рада 6 вересня підтримала призначення Рустема Умєрова на посаду міністра оборони.
Новий міністр оборони серед пріоритетів у діяльності міністерства назвав діджиталізацію.
«Привести до стандартів НАТО всі процедури закупівель. Маємо оцифрувати всі процеси, щоб унеможливити будь-які корупційні ризики – електронний військовий квиток, цифровізація ВЛК і шпиталів, електронних журналів», – зазначив він.
Держдеп: постачання КНДР зброї Росії буде «великою помилкою»
Сполучені Штати 11 вересня застерегли Північну Корею від будь-яких кроків щодо постачання Росії зброї та пригрозили подальшими санкціями проти Пхеньяну.
Це сталося після того, як Кремль підтвердив, що північнокорейський лідер Кім Чен Ин відвідає Росію «найближчими днями» на запрошення президента Володимира Путіна.
Незважаючи на заперечення як Пхеньяном, так і Москвою, Сполучені Штати заявили про «активне просування» переговорів про постачання Північною Кореєю зброї Росії, яка витратила величезні запаси зброї протягом понад 18 місяців війни в Україні.
За словами речника Державного департаменту Метью Міллера, для Північної Кореї було б «великою помилкою» постачати Росії зброю для використання в Україні, за яку Пхеньян «заплатить ціну».
Читайте також: Путін привітав Кіма з річницею заснування КНДР на тлі поглиблення відносин
Він заявив, що такі поставки зброї порушуватимуть численні резолюції Ради Безпеки ООН.
На тлі візиту Бербок Зеленський анонсував посилення оборонної підтримки з боку Берліна
Президент України Володимир Зеленський анонсує посилення оборонної підтримки з боку Німеччини.
«Сьогодні є хороша новина. Готуємо посилення пакету оборонної підтримки від Німеччини – ППО, артилерія, техніка. Те, про що домовлялися з канцлером Шольцем те про що говорили з міністром закордонних справ Німеччини Бербок – зустрівся з нею сьогодні в Києві. Дуже важливо, що партнери чують потреби нашої держави, наших воїнів, захисту нашої енергетики. Я впевнений, що буде результат», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський також повідомив про переговори з іншими партнерами України щодо додаткових систем ППО.
«Рухаємось також із іншими нашими партнерами, зокрема щодо ППО. Додаткові системи в Україні», – додав він.
Очільниця міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 11 вересня приїхала з візитом до Києва. Після зустрічі зі своїм українським колегою вона заявила, що у контексті постачання ракет Taurus Україні «ніяких обіцянок не давала». Водночас, за словами очільника МЗС України Дмитра Кулеби, це питання «просувається вперед у німецьких внутрішніх дискусіях».
У Росії суд заочно заарештував мера Дніпра Бориса Філатова, він відреагував
Басманний районний суд Москви заочно заарештував мера міста Дніпро Бориса Філатова, повідомляє «Медіазона» з посиланням на прес-службу суду. Водночас Філатова внесли до бази розшуку МВС Росії.
За даними «Медіазони», російська влада звинуватила мера Дніпра в розпалювані ненависті або ворожнечі, а також приниженні людської гідності із загрозою застосування насильства.
Справу проти Філатова доручив завести особисто голова Слідчого комітету Олександр Бастрикін. За версією СК, мер «у забороненій у Росії соціальній мережі опублікував пост із закликами вбивати росіян у всьому світі».
Філатов, коментуючи рішення російського суду, написав у телеграмі, що вважає свій арешт «найвищим визнанням заслуг перед Україною».
У листопаді 2020 року на місцевих виборах мер Дніпра переміг Борис Філатов. Це вже його другий термін на цій посаді.
Російські медіа повідомляють про загибель бойовика «ДНР» Дубового в Донецьку
У окупованому Донецьку загинув російський «воєнкор» Геннадій Дубовий – про це заявило російське державне агентство «РИА Новости», а також проросійські телеграм-канали 11 вересня.
За повідомленнями, Дубового збила машина.
Як повідомив український блогер Денис Казанський, чоловіка збила машина російських військових. Російська сторона повідомлення не коментувала.
За даними медіа, Дубовий брав участь у бойових діях на Донбасі в складі збройного угруповання «ДНР» з 2014 року.
Британія заявила, що Росія 24 серпня цілилась у цивільне вантажне судно в Чорному морі
Російські військові минулого місяця націлили «кілька ракет» у цивільне вантажне судно в Чорному морі, повідомляє МЗС Британії (FCDO) з посиланням на дані розвідки.
За повідомленням, судно Чорноморського флоту Росії випустило ракети, серед яких дві крилаті ракети «Калібр», у бік південноукраїнського порту Одеса 24 серпня, їх успішно збили українські війська.
Як зазначає уряд Британії з посиланням на розсекречені розвіддані, ціллю було вантажне судно під прапором Ліберії, яке стояло в порту.
«Ця атака відбулася після попереджень уряду США про те, що російські військові можуть атакувати цивільні судна в Чорному морі. Завдяки ППО України атака на цивільне судно не вдалася. Жодна з ракет не досягла цілі», – йдеться в заяві.
Британія наголошує, що ця нереалізована атака є «яскрава демонстрація продовження спроб Росії задушити економіку України».
«Путін намагається виграти війну, яку він не виграє, і ці напади показують, наскільки він відчайдушний. Націлюючись на вантажні судна та українську інфраструктуру, Росія завдає шкоди решті світу. Це частина схеми російської агресії в Чорному морі», – зазначив британський міністр закордонних справ Джеймс Клеверлі.
Російська сторона наразі цих заяв Лондона не коментувала.
Читайте також: Румунія та США проведуть навчання в Чорному морі та на Дунаї
17 липня Росія вийшла із зернової угоди. Москва заявила, що частину домовленостей щодо експорту російських добрив і продовольства не виконано.
З 18 липня російські війська розпочали майже щоденні обстріли Одеської області, знищуючи портову інфраструктуру України.
8 вересня стало відомо, що ООН нібито пропонує Росії поновлення зернової угоди на вигідних для Москви умовах, включаючи фактичне скасування частини санкцій. Видання посилається на «таємного листа» генсекретаря ООН Антоніу Ґутерріша до міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. В українському МЗС виступили із критикою такого кроку.
«Дві тонни вугілля та тонна дров». Як в окупації заманювали на російські псевдовибори-2023
Як Росія провела псевдовибори на окупованих територіях України і про які результати прозвітувала? Як жителі окупованих регіонів уникали участі у так званому голосуванні, і чим це їм загрожує? Як Росія буде використовувати результати псевдовиборів і що про це кажуть на Заході? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія провела псевдовибори на окупованих територіях України. Вони тривали з 8 по 10 вересня, як і вибори у російських регіонах, які називають «єдиним днем голосування». Так звана виборча комісія окупованої частини Херсонщини оголосила результати вже ввечері 10 вересня. Її керівниця Марина Захарова заявила, що у псевдоголосуванні нібито взяли участь 65% виборців. До так званої обласної Думи потрапили 36 депутатів, 28 із них (тобто переважна більшість) – від партії «Єдина Росія».
- До так званого «єдиного дня голосування» на окупованих територіях також відбулося дострокове псевдоголосування. Про це повідомляв, зокрема, Центр національного спротиву. За його даними, працівники так званих виборчих комісій впродовж восьми днів обходили під наглядом автоматників жителів сіл, а також організовували «виїзні дільниці».
- За даними Центру спротиву, на виборчі дільниці активно звозили масовку з окупаційних бюджетних організацій. Зокрема, на Херсонщині туди відправили всіх лікарів, переважна кількість яких звезена з Росії.
- Водночас минулого тижня повідомлялось, що українському підпіллю у Новій Каховці «вдалось провести успішну операцію проти місцевої окупаційної адміністрації» – підірвати автомобіль, який використовувався для пересування, охорони так званих бюлетенів та виборчих дільниць. Внаслідок цього, начебто один російський військовий ліквідований, ще двоє отримали поранення.
Новопризначений міністр оборони Умєров провів телефонну розмову з главою Пентагону
Новопризначений міністр оборони України Рустем Умєров провів телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном – це перша розмова новопризначеного керівника Міноборони України з главою Пентагону.
«Провів предметну розмову з Ллойдом Остіном. Обговорили нагальні потреби України та майбутню зустріч у Рамштайні. Поінформував мого колегу про останні події на передовій. Вдячний США за підтримку і внесок у перемогу України», – написав він у твіттері.
Як повідомляє пресслужба Пентагону, у розмові Ллойд Остін надав оновлену інформацію про зусилля США з надання допомоги у сфері безпеки та обмінявся думками з міністром Умєровим щодо пріоритетів підтримки потреб України на полі бою.
Читайте також: ABC News: США, ймовірно, нададуть Україні ракети ATACMS
За повідомленням, Остін і Умєров також обговорили порядок денний зустрічі Контактної групи з питань оборони України, яка відбудеться наступного тижня на авіабазі Рамштайн, Німеччина.
Верховна Рада 6 вересня підтримала призначення Рустема Умєрова на посаду міністра оборони.
Генштаб: Сили оборони продовжують наступальні дії на Мелітопольському та Бахмутському напрямках
Обстановка на сході та півдні України «залишається складною», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 11 вересня. Загалом на фронті за поточну добу зафіксували понад 20 бойових зіткнень.
За зведенням, Сили оборони «успішно стримують» російські війська біля Новоселівського на Луганщині (Куп’янський напрямок), а також біля Кліщіївки на Донеччині.
«На Авдіївському напрямку українські воїни відбили атаки противника в районах Кераміка та Авдіївки Донецької області… На Мар’їнському напрямку протягом доби наші воїни відбили атаки ворога в районі Мар’їнки», – йдеться в зведенні.
Читайте також: Росія кидає під Куп'янськ нову армію: звідки вона і на що може бути здатна
Крім того, командування звітує про відбиття російських атак біля Новоданилівки та Роботиного на Запоріжжі.
«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, знищують ворога та крок за кроком звільнюють окуповані території», – додає штаб.
За даними командування, протягом доби українська авіація завдала сім ударів по місцях зосередження російських військ і техніки, ракетні війська вразили п’ять артилерійських засобів РФ.
Росіяни можуть потрапити до ЄС у підсанкційному одязі – роз’яснення Єврокомісії
У Єврокомісії роз’яснили, як слід інтерпретувати імпортні заборони, вказівки щодо імплементації яких були опубліковані 8 вересня. Окрім автівок з російською реєстрацією, в «чорному» списку – понад 180 позицій, у багатьох є також підпункти.
Там значаться, зокрема, спиртне, сигарети, косметичні засоби, валізи, гаманці, туалетний папір, одяг, фени, плойки, ноутбуки, фотоапарати. Втім, представник Єврокомісії Деніел Феррі уточнив, що ввезення особистих речей навряд чи розцінюватиметься як порушення санкцій, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Зрозуміло, що, якщо ви перетинаєте кордон із одягом або особистими речами зі списку заборонених, то не йдеться про осіб, які обходять європейські санкції. Думаю, слід це брати до уваги. Та коли йдеться про цінні товари, наприклад, про автомобілі, то цього потрібно суворо дотримуватися. І це одна з причин, чому було оновлено документ із вказівками», – сказав Феррі на брифінгу в Брюсселі.
Читайте також: ЄС застерігає Росію про «наслідки» після псевдовиборів в окупованих регіонах України
Обмеження, додав представник Єврокомісії, не є новими, а є частиною санкцій, які ЄС запровадив проти Росії раніше. Новими є лише роз’яснення, як їх застосовувати, зокрема в частині ввезення на територію ЄС авто з Росії.
«Товари (заборонені до в’їзду – ред.) перелічені в наших матеріалах про санкції. У конкретному випадку з автомобілями вони дійсно підлягають імпортній забороні і не можуть ввозитися до ЄС… Санкції повинні застосовуватися суворо й гарантувати неможливість їхнього обходу. І це частина наших загальних вказівок, які ми також даємо державам-членам», – зазначив Феррі.
На запитання Радіо Свобода, наскільки обов’язковими є до виконання вказівки Єврокомісії, її представник нагадав, що санкції вважаються законодавством ЄС, відтак держави-члени мають їх застосовувати, дотримуючись європейського права.
8 вересня Єврокомісія опублікувала робочий документ, що містить рекомендації національним органам влади щодо реалізації регламентів, котрі стосуються санкцій ЄС щодо Росії. Документ оформлено як перелік відповідей на питання, що ставляться найчастіше. Там вказано, що транспортний засіб, котрий «походить чи вивозиться з Росії», є об’єктом забороненого імпорту, незалежно від цілі використання.
У Німеччині закривають розслідування нападу на дитину-біженця, мама – проти
Правоохоронці Геттінгена закривають розслідування щодо нападу невідомого російськомовного чоловіка на десятирічного українського хлопчика у Німеччині. Спершу справу розслідували як замах на вбивство з політичним мотивом, але, на думку поліції, ця версія не підтвердилася.
- 26 серпня, як повідомляв раніше проєкт «Ти як?», у німецькому місті Айнбеку російськомовний чоловік напав на групу дітей-біженців, які розмовляли між собою українською мовою.
- Зазначалося, що невідомий кинув 10-річного хлопчика у канаву з мосту – дитина отримала струс мозку, забій плеча та ноги.
- Спершу поліція розслідувала цю справу як замах на вбивство.
- Тепер правоохоронці припускають, що перші свідчення дитини могли бути неправдивими.
Німецькі слідчі повідомляють, що дитина могла сама травмуватися ще до словесної перепалки з невідомим чоловіком та сама випадково впала з мосту в неглибоку канаву. Також в заяві зазначається, що первинні свідчення дитини могли бути неправдивими. Тож це – причини, чому правоохоронці закривають справу...
Фігуранта «справи кримських мусульман» Еюпова етапували до Челябінської області
Федеральна служба виконання покарань Росії етапувала кримськотатарського активіста з окупованого Білогірська Азамата Еюпова, засудженого на 17 років позбавлення волі, до в’язниці міста Верхньоуральська Челябінської області.
Апеляційний суд не взяв до уваги його стан здоров’я та медичні діагнози – у СІЗО він переніс кілька інсультів. Про це «Кримській солідарності» повідомила його дружина Гульнара Еюпова, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Еюпов розповів дружині, що після кількох інсультів його права нога досі повноцінно не працює.
«У дорозі співкамерники допомагали йому із сумками. Коли Азамат дістався пункту призначення, його посадили на карантин у спецблок. Там він був лише один тиждень, більше не стали тримати через здоров’я», – передала слова чоловіка Гульнара Еюпова.
Читайте також: Правозахисники: дружині заарештованого в Криму Асанова відмовили в побаченні з чоловіком у СІЗО
У період утримання у СІЗО політв’язень переніс чотири ішемічні інсульти. Вперше про видимі ознаки захворювання повідомив співкамерник Еюпова Руслан Сулейманов у травні минулого року. Через відсутність медичної допомоги Азамат Еюпов не міг пересуватися без сторонньої допомоги.
Адвокат Еміль Курбедінов звертався до СІЗО, намагаючись домогтися хоча б медичного огляду. Фельдшер діагностував у чоловіка остеохондроз та повернув назад у камеру з мінімальним лікуванням. У липні захисник домігся обстеження у приватній лікарні коштом родичів. Там незалежні лікарі повідомили, що підсудний переніс в ізоляторі чотири ішемічні інсульти і потребує термінової госпіталізації.
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону не взяв до уваги тяжкий стан здоров’я підсудного і в липні 2022 року засудив Азамата Еюпова до 17 років ув’язнення. Перші три роки політв’язень має провести у в’язниці. Апеляційний суд у Власисі це рішення залишив чинним.
Читайте також: ЄС запровадив санкції проти причетних до справи Єсипенка та інших порушень прав людини в Криму
У лютому 2021 року в Криму відбулися масові обшуки у Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Радянському районі Криму. Ленур Сейдаметов, Тимур Ялкабов, Азамат Еюпов, Яшар Шихаметов, Ернест Ібрагімов та Олег Федоров були доправлені до управління ФСБ Росії у Криму після проведення слідчих заходів за місцем проживання у їхніх будинках.
Родичам слідчі ФСБ заявили, що затриманим ставлять у провину статтю 205.5 КК Росії. Кримських татар звинуватили в причетності до діяльності релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії, але без обмеження на рівні національних законодавств в Україні та в багатьох країнах світу.