Прорвуть усі лінії оборони РФ до кінця року? Чому у США змінили думку про наступ ЗСУ
Директор аналітичного відділу Розвідувального управління Міністерства оборони США Трент Мол заявив 7 вересня, що Сили оборони України зможуть прорвати всі лінії російської оборони на Півдні до кінця року.
«Якби ми говорили про це два тижні тому, я був би трохи песимістичнішим. Їхній прорив через другий оборонний пояс насправді досить значний», – сказав американський розвідник в інтерв'ю The Economist.
За словами Мола, для успіху ЗСУ вкрай важливими є два критичні чинники: запас боєприпасів у Сил оборони, необхідних для роботи артилерії, яка й забезпечує просування, – і погода восени.
Водночас, за словами представника розвідки, США вже готуються до наступного бойового сезону. Навіть за відсутності прориву всіх ліній оборони загарбників Україна зможе розширити плацдарм для наступу навколо Роботиного, утримати свої позиції і підготуватися до прориву наступного, 2024 року.
Практично одночасно з представником розвідки США наступ України похвалив і генсек НАТО Єнс Столтенберг, оцінивши просування Сил оборони в середньому в 100 метрів на день.
«Українці поступово набирають сили, і це доводить важливість нашої підтримки, а також нашу здатність та готовність продовжувати цю підтримку», – сказав він.
Головні питання випуску:
Чому розвідспільнота США змінила думку про перспективи українського наступу?
Що для Росії в Україні означатиме прорив усіх її ліній оборони?
І чим Кремль відповість на провал операції з утримання українського Півдня?
Понад три мільйони українських біженців можуть залишитися за кордоном – дослідження
Після завершення війни з Росією в Україну можуть не повернутися від 1,3 до 3,3 мільйона біженців, йдеться у звіті Центру економічної стратегії. Матеріал аналітики підготували на основі соціологічних опитувань агенції InfoSapiens.
Слідком РФ: українського військовополоненого на окупованій Донеччині «засудили» до 26 років тюрми
Російський суд на окупованій частині Донецької області засудив українського військового до 26 років ув’язнення, повідомив Слідчий комітет Росії 7 вересня.
За повідомленням, йдеться про водія медичного пункту батальйону оперативного призначення 21-ї окремої бригади Національної гвардії України Костянтина Сичака.
Збройне угруповання «ДНР» звинуватило його в нібито розстрілі цивільного автомобіля в наразі окупованому Маріуполі.
У листопаді 2022 року видання «Букви» повідомило, що Сичак служив у Нацгвардії з 2014 року, але також часто працював у швидкій медичній допомозі в Маріуполі. За даними журналістів, після початку повномасштабної агресії Росії він долучився до оборони заводу «Азовсталь» і потрапив у полон 19 травня 2022 року.
Російська сторона регулярно звинувачує українських військових у воєнних злочинах проти цивільних. Як правило, доказів цим твердженням Москва не наводить.
У серпні Перший апеляційний суд загальної юрисдикції у столиці Росії Москві підтвердив «вирок» українському правозахиснику, координатору проєкту «Без кордонів» Максиму Буткевичу, якого контрольований Росією так званий «суд» угруповання «ЛНР» «засудив» до 13 років колонії.
«Наші біди їм вернуться»: як Костянтинівка пережила удар Росії по ринку
Розкидані тут і там гроші, різний крам, кавуни, овочі, документи, копчені курки і – кров, багато калюж крові поруч із тими, що утворилися від роботи пожежних. 16 загиблих і 33 поранених – такі наслідки обстрілу Росією ринку у Костянтинівці станом на ранок 7 вересня.
Очевидці говорять, що в момент удару там була якраз година пік. Ось щойно городяни неквапливо гомоніли, купуючи продукти, одяг та потрібне для дому – а тепер рятувальники виносять людські останки з вигорілих торговельних павільйонів. Подробиці – у матеріалі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Костянтинівка на Донеччині є прифронтовим містом і практично щодня потрапляє під обстріли російських військ: до Бахмуту звідси менше 30 км. Але така кількість жертв, – чи не вперше від початку повномасштабного вторгнення...
З початку російського вторгнення 740 людей постраждали від вибухових пристроїв – ДСНС
Від початку повномасштабної агресії Росії 740 людей постраждали від вибухонебезпечних предметів – про це повідомив заступник начальника відділу організації піротехнічних робіт Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Дідик, передає медіа-майданчик Сил оборони.
За його словами, з них 242 людей померли, 498 зазнали поранень.
«Він уточнив, що в переліку постраждалих 76 дітей, 13 з яких загинули», – цитує медіа-майданчик.
За даними ДСНС, які навів Дідик, 30% території України, тобто 174 тисяч квадратних кілометрів забруднені вибухонебезпечними предметами, з них 13,5 тисяч квадратних кілометрів – акваторія водойм.
Читайте також: ДСНС: троє людей постраждали через підриви боєприпасів у двох областях
Наразі піротехніки обстежили 93 тисяч гектарів забруднених площ і 7,5 тисяч гектарів акваторії. Рятувальники знешкодили 427 тисяч вибухонебезпечних предметів, серед них міни, касетні боєприпаси та дистанційно встановлені міни.
Місцева влада регулярно повідомляє про випадки підриву цивільних на вибухових пристроях, зокрема, в деокупованих частинах Херсонської та Харківської областях.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
У День воєнної розвідки Зеленський присвоїв Буданову нове звання
Президент України Володимир Зеленський присвоїв нове військове звання очільнику Головного управління розвідки Міноборони Кирилу Будунову.
«Присвоїти військове звання генерал-лейтенанта генерал-майору Буданову Кирилу Олексійовичу – начальнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України», – йдеться в указі президента №564 від 7 вересня 2023 року.
Сьогодні також Володимир Зеленський узяв участь в урочистостях із нагоди Дня воєнної розвідки.
«Україна гордиться кожним воїном ГУР, усіма героям нашої розвідки! Пишаємося кожною вашою операцією, вашим героїзмом і вашим талантом завдавати саме таких ударів ворогу, які його реально послаблюють. Завдяки вам ми знаємо, що планує ворог, його настрої, його слабкі місця. Завдяки вам і Силам оборони українці відчувають, що ми можемо здолати Росію у війні і що це буде історичним досягненням сучасних поколінь всіх українців», – сказав він.
7 вересня в Україні відзначається День воєнної розвідки.
«Культурна деокупація»: з чого починати? Молодіжний центр у підвалі-бомбосховищі, відновлення знищених окупантами патріотичних муралів, концерти та фестивалі. З чого починати культурну деокупацію українських територій після їхнього звільнення? Це питання вже ставлять собі вимушені переселенці з Луганщини, чий край зараз майже весь – під окупацією. Люди мріють про відбудову малої батьківщини і її культурне відродження. Про все це вони говорили під час дискусії у форматі «вільного мікрофона», яка відбулася в Дніпрі. Цей захід, а також ще низку артівентів для внутрішньо переміщених українців організував Мандрівний культурний шелтер Луганщини.
Проєкт «Ти як?» на Радіо Свобода відвідав захід і розповідає про те, як різні діячі культури й громадські активісти з Луганщини, які вимушено покинули свої домівки, бачать культурну деокупацію своїх міст і перші ініціативи після повернення додому.
Олена Ніжельська – громадська активістка з Сєвєродонецька. Вона очолює громадську організацію «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець», є співзасновницею благодійного фонду «Діти райдуги» і депутаткою міської ради без повноважень. Разом із родиною евакуювалася й живе в Дніпрі...
Свириденко повідомила про початок експорту українського зерна через порти Хорватії
Українське зерно почало експортуватися через хорватські порти – про це заявила міністерка економіки Юлія Свириденко на саміті ініціативи Трьох морів у Бухаресті, передає пресслужба Мінекономіки.
За повідомленням, питання експорту української аграрної продукції через хорватські порти було одним із пунктів порядку денного двосторонньої зустрічі Свириденко з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем.
«Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти. Дякуємо за таку можливість. Цей торговий шлях хоч і нішевий, але вже користується популярністю. Ми готові його розвивати, розширюючи можливості транспортного коридору», – сказала вона.
Читайте також: Хорватський шлях. У чому важливість експортного зернового коридору на Адріатику?
Вона додала, що цей маршрут буде важливим для двосторонньої торгівлі між Україною та Хорватією.
Також сторони обговорили співпрацю в напрямках розмінування і розслідування воєнних злочинів. Зокрема, Пленкович запропонував допомогу Україні у розслідуванні воєнних злочинів, посилаючись на досвід Загреба в цьому. Йдеться про обмін досвідом і експертизою Хорватії зі створення інститутів спеціальних прокурорів та спеціальної поліції, які проводять розслідування скоєних під час війни злочинів.
У серпні Офіс президента повідомив, що хорватська сторона підтвердила готовність надавати порти на Дунаї та в Адріатичному морі для транспортування українського зерна. У липні про таку можливість повідомляло Міністерство закордонних справ.
Генсек НАТО шкодує, що Росія змогла уникнути відповідальності після Грузії та Криму
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ шкодує, що Росії вдалося уникнути відповідальності після окупації частин Грузії та України.
«Була Грузія у 2008, був Крим у 2014, а потім повномасштабне вторгнення у 2022 році. Росія змогла уникнути відповідальності, і я шкодую про це», – сказав він, виступаючи на комітеті Європарламенту з питань оборони та закордонних справ.
Тепер, за його словами, у ЄС та НАТО немає іншого вибору, дбати про безпеку шляхом інвестицій в оборону та підтримки України.
«Бо якщо Путін виграє в Україні, це буде трагедією для українців, але це так само небезпечно для нас, бо це буде знаком для авторитарних лідерів, що з допомогою військової сили можна зробити, що хочеш», – каже генсек.
Він ще раз наголошує, що вторгнення Росії в Україну не було спровокованим з боку країн НАТО, і зауважує, що РФ погрожувала вторгненням в Україну, вимагаючи підписати договір, згідно з яким Альянс не мав би право більше приймати жодну країну.
«Росія вирішила контролювати сусідів, розподілити сфери інтересів. І каже, що це було провокацією, якщо якась країна вирішувала приєднатися до НАТО. Це не провокація, а демократичне суверенне право кожної держави обрати свій шлях», – заявив Столтенберг.
Війська РФ двічі атакували Одрадокамʼянку на Херсонщині, постраждали люди – ОВА
Російські війська вранці двічі атакували Одрадокамʼянку на Херсонщині, одна людина загинула, ще двоє поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Близько 9:40 по населеному пункту вдарила ворожа артилерія. Під обстріл потрапив 50-річний чоловік. Односельці доставили його до лікарні в критичному стані. Медики намагалися врятувати життя пораненого, але травми виявилися надто тяжкими. На жаль, від отриманих поранень чоловік помер», – написав він у телеграмі.
За його словами, через 20 хвилин російські війська знову атакували село, скинувши вибуховий предмет з безпілотника.
Прокудін повідомив, що через це травмувалися двоє чоловіків – 58 та 46 років, зараз вони перебувають у лікарні.
Читайте також: На Запоріжжі за добу загинув цивільний, шестеро поранених, ще четверо поранених на Харківщині
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Викрадення мера на Херсонщині: прокурори заочно повідомили про підозру омонівцю РФ
Військовому Росгвардії заочно повідомили про підозру у справі про викрадення мера одного з населених пунктів Херсонської області, повідомляє Офіс генерального прокурора 7 вересня.
Йдеться про начальника інженерно-технічного відділення ОМОН «Беркут» Росгвардії по Криму та Севастополю. Йому інкримінують жорстоке поводження з цивільними та інші порушення законів та звичаїв війни.
Читайте також: Двоє жінок постраждали через обстріл села на Херсонщині – Прокудін
«За даними слідства, підозрюваний у березні 2022 року забезпечував разом з іншими військовими та силовиками країни-агресора окупацію Скадовського району Херсонської області. Діючи у змові з представниками окупаційної влади, він віддав наказ підлеглим викрасти та незаконно ув’язнити одного з міських голів за його проукраїнську позицію», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, цивільного силоміць забрали з робочого місця і вивезли до однієї з облаштованих в’язниць. Місце перебування викраденого встановлюють.
Херсон і правобережжя Херсонщини українські війська деокупували восени 2022 року. Проте частина Херсонщини все ще перебуває під російською окупацією.
Новопризначений міністр Умєров назвав пріоритети для діяльності Міноборони
Новопризначений міністр оборони України Рустем Умєров назвав п’ять пріоритетів у своїй діяльності на новій посаді.
«Це найбільша честь стати міністром оборони України у найбільш історичний для нашої країни час. Окреслю п’ять пріоритетів, визначених президентом. Перше – формування суб’єктності міністерства. Міністерство має стати головним інститутом координації сил оборони. Це стосується як формування стратегії та політики оборони України, так і координації завдань розподілу ресурсів між оборонними відомствами», – сказав він під час представлення його на посаді міністра оборони.
За його словами, другий пріоритет – військові, які є найвищою цінністю.
«Уся діяльність нашого міністерства має бути спрямована на те, щоб посилити наших військових, забезпечити їх усім необхідним – озброєння, військова техніка, спорядження, засоби індивідуального захисту, харчування, захист прав військових, якісна медицина, постійне навчання і підвищення кваліфікації», – зазначив Умєров.
Новий міністр оборони серед пріоритетів також назвав посилення і розширення міжнародної коаліції.
«Маємо створювати нові, може й несподівані партнерства, розширювати географію союзників, формувати нові регіональні й тематичні альянси», – сказав міністр.
«Четверте – нульова толерантність до корупції та діджиталізація. Привести до стандартів НАТО всі процедури закупівель. Маємо оцифрувати всі процеси, щоб унеможливити будь-які корупційні ризики – електронний військовий квиток, цифровізація ВЛК і шпиталів, електронних журналів», – зазначив він.
Крім того, розвиток українського виробництва є пріоритетом для міністра оборони.
«Чим більше Україна почне виробляти всередині країни, тим більше незалежності від зовнішніх факторів ми отримуємо. З боку міністерства максимально підтримуватимемо українське виробництво», – додав він.
Під час представлення нового міністра оборони Зеленський говорив про довіру і «бажаний результат»
Президент України Володимир Зеленський представив нового міністра оборони України Рустема Умєрова.
«Довіра – це дуже важливо. З цієї довіри починається робота і, напевно, втраченою довірою все закінчується. Тому я не вперше представляю міністра оборони. Вважаю, що сьогодні суспільство перебуває в дуже складній емоційній ситуації. Бути максимально прозорими і максимально не втратити довіри – це міцність для всього сектору і буде одним з пріоритетів нового міністра. Я не думаю, що є багато часу, бо зустрічають завжди з оплесками, а проводжають по-різному. Тому глибоко реформувати і робити конкретні кроки я радив робити швидко, інакше цей термін – довіри – моє піти », – сказав він під час представлення.
«Вам сьогодні, Рустем, дуже довіряють всі. Думаю, цього достатньо для того, щоб з вашими навичками забезпечити той бажаний результат, якого сьогодні, на жаль, не вистачає. Бережіть, будь ласка, воїнів», – додав президент.
Читайте також: Рустем Умєров: що про нього відомо та які реакції на його можливе призначення міністром оборони
Верховна Рада 6 вересня підтримала призначення Рустема Умєрова на посаду міністра оборони.
Його попередник – Олексій Резніков – подав у відставку після заяви Володимира Зеленського про намір замінити міністра оборони України.
Цьому передували повідомлення про можливу відставку міністра оборони України Олексія Резнікова, зокрема, через закупівлі міністерства.
Росія: двох генералів московської ППО заарештували за підозрою у корупції
У Росії заарештували двох генералів комплексу протиповітряної оборони Москви, їх підозрюють у корупції. Один із них був командувачем 1-ї армії протиповітряної та протиракетної оборони особливого призначення, відповідальної за безпосередню оборону міста, другий – командував дивізією ППО у цій армії.
Про арешт військових 6 вересня повідомила газета «Коммерсант», наступного дня інформацію підтвердила агенція ТАСС. Генерал-майорів Костянтина Огієнка та Дмитра Біляцького звинувачують у виділенні земель міністерства оборони у ближньому Підмосков’ї для продажу під житлову забудову.
У звинуваченні стверджується, що генерали домовилися про одержання хабара у 30 мільйонів рублів, проте встигли отримати лише пів мільйона. Костянтин Огієнко провину заперечує, його підлеглий Біляцький частково визнає, він погодився на угоду зі слідством. Перший заарештований у СІЗО, другий перебуває під домашнім арештом.
Арешт високопосадовців стався на тлі регулярних повітряних атак на Москву.
«Великі гуманітарні загрози». В окупації закінчується питна вода?
Наскільки населення окупованих територій півдня і сходу України забезпечене питною водою? Чи вирішує ці проблеми окупаційна влада? І чи можливо їх вирішити без побудови нової Каховської ГЕС, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські сили не здатні забезпечити жителів окупованих територій прісною водою. Зокрема, йдеться про території сходу України, оскільки наразі рівень води у водосховищах, які там розташовані, критично малий, повідомили 2 вересня у Центрі національного спротиву. Там зазначили, що через це є висока ймовірність зриву опалювального сезону 2023/2024 року. Будівництво водоводу з Дону не допомогло вирішити проблему, підкреслили в Центрі.
- У повідомленні також сказано, що через недостатні запаси прісної води жителі окупованої частини Донецької області продовжують отримувати воду дозовано. Крім того, під час видачі води фіксувалися випадки роздачі повісток, а також вимоги надати персональні дані в обмін на воду, чи видача води лише за наявності російського паспорта.
- Маріупольська міська рада 31 серпня повідомила, що жителі цього міста скаржаться на неякісну воду з-під крана – там, де вона є. За словами людей, вона має зелений колір та неприємний запах. У міській раді зазначили, що російська окупаційна влада не займається критичною інфраструктурою Маріуполя та не дотримуються жодних санітарних норм. Як результат – вода у місті не придатна навіть у якості технічної.
- У повідомленні міської ради також нагадали, що у місті до повномасштабного вторгнення стартував проєкт з модернізації водозабезпечення. Згідно з ним, мали побудувати сучасний водоочисний завод, вода з-під крана мала стати питною та високої якості.
4 вересня у російському Сочі відбулася зустріч президентів Росії та Туреччини, головною темою якої, за офіційними повідомленнями, був пошук можливостей для поновлення дії так званої Чорноморської зернової угоди для вивезення українського зерна. Але Володимир Путіна та Реджеп Таїп Ердоган так і не домовилися про це. А про що домовилися?
Що буде далі із зерновою угодою? Яка альтернатива чорноморському морському коридору? І як Київ реагуватиме на слова Ердогана про необхідність пом’якшення підходів «щодо можливості зробити взаємні кроки з Росією»? Про це Радіо Свобода поговорило з Надзвичайним та Повноважним Послом України у Туреччині Василем Боднаром...
Російський удар по Одещині: прокуратура повідомляє про двох поранених
Правоохоронці відкрили провадження через обстріл Одеської області за статтею про порушення законів та звичаїв війни, повідомляє Офіс генерального прокурора.
Йдеться про російську атаку дронами по області вночі проти 7 вересня.
«Ворог атакував об’єкти припортової та цивільної інфраструктури півдня регіону. Внаслідок атаки постраждало двоє водіїв вантажівок», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, удари пошкодили елеватор та адміністративні приміщення. Крім того, вибухова хвиля пошкодила низку приватних домоволодінь.
Столтенберґ про контрнаступ ЗСУ: «це важкі бої, але рухаються вперед»
Україна «повільно набирає позиції» у своєму контрнаступі, незважаючи на важкі бої, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
«Українці поступово завойовують позиції. Це важкі бої, але вони змогли прорвати оборону російських військ. І вони рухаються вперед», – сказав Столтенберґ, якого цитує CNN.
Виступаючи перед членами Європейського парламенту, він сказав, що підтримка союзників по НАТО допомогла розпочати український контрнаступ, який зараз починає приносити плоди.
Україна стала асоційованою учасницею ініціативи Тримор’я – Мінекономіки
Україна стала асоційованим членом ініціативи Трьох морів у Бухаресті, повідомило міністерство економіки 7 вересня.
Таке рішення ухвалили саміті ініціативи Трьох морів в Бухаресті 6 вересня. Відомство цитує міністерку Юлію Свириденко, за словами якого це дає Україні доступ до інструментів у рамках ініціативи.
«Для наших партнерів війна, яку розпочала Росія, стала приводом задуматися про необхідність зміни світових підходів – модернізацію інфраструктури, транспортних систем, забезпечення продовольством, залучення інвестицій у енергетику та інші стратегічні сектори, аби повністю позбутися російської нафти і газу. Партнери закликали нас долучитися до перебудови архітектури регіону, яка є вимогою часу через російську агресію», – заявила Свириденко.
Читайте також: Посли G7 вітають прогрес у відновленні декларування
Вона додала, що для України та інших країн, які є членами чи асоційованими членами Тримор’я, ключовим напрямком зусиль є розвиток логістики та торгівлі в регіоні. Зокрема, держави-учасниці розвивають транспортні спроможності для полегшення експорту з України.
«З перемогою і відновленням повної свободи навігації у Чорному морі, ми побачимо нову реальність торгівлі в регіоні Ініціативи Трьох Морів – вільну і ефективну, завдяки розвиненій інфраструктурі», – додала міністерка.
Президент Володимир Зеленський у червні 2022 року закликав «знайти формат, у якому змогли б реалізувати приєднання» України до Ініціативи трьох морів.
Тримор’я (Міжмор’я), або Ініціатива Трьох Морів — міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об’єднує 12 країн Європейського Союзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів.
На Куп’янському напрямку сили РФ формують «ударний кулак», але мають проблеми із технікою – Євлаш
Російські сили формують «ударний кулак» на Куп’янському напрямку із сотні тисяч військових, повідомив начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода. Ранок).
«Вони діють за стандартним планом – сформувати «ударний кулак» із сотень тисяч людей, а потім просто кидати їх на м’ясо. Цю тактику ми вже проходили і в Бахмуті, і також на інших напрямках. Проте, коли грамотно формуються дії та відбувається планування і використовуються різні асиметричні дії, і правильно використовуються складки місцевості, рельєф, то кількість вже, в принципі, не грає такої визначної ролі, яку мала раніше», – сказав Євлаш, відповідаючи на запитання про те, чи відома Збройним Силам України стратегія армії Росії щодо підготовки штурму на Куп’янському напрямку.