Нові дані Генштабу ЗСУ: за добу Росія втратила 570 військових та 12 танків
Російська армія втратила близько 570 військових за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 вересня.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення у 264 060 осіб.
Крім того, штаб наводить дані про втрати російської техніки:
- танків – 4471 (+12 – за останню добу)
- бойових броньованих машин – 8637 (+24)
- артилерійських систем – 5560 (+30)
- РСЗВ – 736 (+1)
- засоби ППО – 501 (+1)
- літаків – 315
- гелікоптерів – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4433 (+12)
- крилаті ракети – 1447 (+2)
- кораблі/катери – 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 8043 (+34)
- спеціальна техніка - 835 (+4)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 30 тисяч загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища. Євген Пригожин, зокрема, стверджував, що лише в угрупованні «ПВК Вагнер» під час штурму Бахмута втрати склали 20 тисяч осіб.
Минулого тижня газета The New York Times із посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку повномасштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
У Міноборони РФ кажуть про «атаки» по Керченському мосту: Гуменюк відреагувала
У Росії двічі за ніч скаржились на «спроби атаки» Керченського мосту, кажуть про морські безпілотники, пише російська служба Радіо Свобода. У Міноборони України назвали ці заяви «намаганням напружувати ситуацію».
У Міністерстві оборони Росії заявили, що «близько 02:10 нібито була здійснена спроба удару по Керченського мосту напівзанурювальним безекіпажним катером». Також, незабаром з’явилось повідомлення й про третій морський дрон.
Рух автомобільного транспорту Керченським мостом було перекрито з опівночі на понад три години, пишуть ЗМІ.
Про перше так зване відбиття «атаки» на Керченський міст російське Міноборони повідомило 1 вересня о 23:15.
Водночас, начальниця Об’єднаного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк, коментуючи інформацію про «атаки» на Керченський міст запевнила, що такими заявами РФ «намагається напружувати ситуацію».
Як відзначила Гуменюк, конструкція Керченського мосту «є зайвою на території тимчасово окупованого Криму, у зв’язку з чим ворог намагається вгадати час, коли це стане абсолютно всім очевидним».
«Те, що вони кожного разу намагаються напружувати ситуацію навколо цієї конструкції, це як раз їхня тактика. Їм якимось чином треба виправдовувати, чому немає можливості використовувати цей об'єкт транспортної інфраструктури», – пояснила Гуменюк.
Зокрема вона наголосила, що «підтягування резервів, поповнення запасів, яке мало відбуватися саме через цей міст, не працює в тому обсязі на який розраховували окупанти».
«Вони щоразу мають певну легенду для того, щоб пояснити свою незрозумілу іншим поведінку», – додала Гуменюк.
За словами начальниці Об’єднаного пресцентру Сил оборони Півдня Наталії Гуменюк, також «росіяни намагаються затопленням плавзасобів вибудувати загородження, підтопивши кілька пов’язаних між собою поромів, сплетених сітками». Втім вночі до них «все ж щось продовжує прориватись».
12 серпня повідомляли про щонайменше дві атаки на Керченський міст. Спочатку російська окупаційна влада заявила про збиття двох ракет. У Міноборони РФ заявили, що по Керченському мосту намагалися завдати удару С-200, українську ракету нібито збили. Руйнувань не було, стверджували у російському відомстві. Українська сторона заяви Москви тоді не коментувала.
Згодом стало відомо про повторні вибухи поблизу мосту. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Керченський міст атакувала ще одна ракета. Він стверджував, що ракету збили над Керченською протокою.
ЗСУ ведуть наступальну операцію на Мелітопольському напрямку – Генштаб
Українські військові ведуть наступальну операцію на Мелітопольському напрямку фронту та закріплюються на досягнутих рубежах, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
У ЗСУ кажуть, що протягом минулої доби відбулось 45 бойових зіткнень.
«Протягом минулої доби ворог завдав 4 ракетних та 39 авіаційних ударів, здійснив 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – йдеться в зведенні.
Також відомо, що авіація сил оборони протягом доби 1 вересня завдала 6 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та 5 – по зенітно-ракетних комплексах російських військових.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом минулої доби уразили 4 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 10 артилерійських засобів на вогневих позиціях, 2 пункти управління, 3 склади боєприпасів та 1 радіолокаційну станцію противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
Радник Байдена Салліван зустрівся з представниками антикорупційних органів України
Радник президента США Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван зустрівся з делегацією українських антикорупційних органів – про це пресслужба Білого дому повідомила 1 вересня.
За повідомленням, зустріч пройшла за участі директора Національного антикорупційного бюро Семена Кривоноса, очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка та голови Вищого антикорупційного суду Віри Михайленко.
«Вони обговорили прогрес, досягнутий Україною у боротьбі з корупцією та забезпеченні автономії цих найважливіших інституцій. Пан Салліван підкреслив життєво важливе значення для будь-якого демократичного суспільства незалежних, неупереджених правоохоронних і судових інституцій, здатних розслідувати, висувати обвинувачення та виносити судові рішення у справах про корупцію незалежно від того, куди вони ведуть», – заявили в Білому домі.
НАБУ, своєю чергою, повідомило про підписання меморандуму про посилення співпраці з Федеральним бюро розслідувань у розслідуванні корупційних злочинів протидії відмивання коштів, а також у напрямку повернення активів.
Білорусь звинувачує Польщу в порушенні кордону гелікоптером. Варшава заперечує
Міністерство закордонних справ Білорусі викликало тимчасового повіреного у справах Польщі Войцеха Філімановича. Про це повідомила пресслужба відомства 1 вересня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
За повідомленням, приводом стало нібито порушення державного кордону Білорусі гелікоптером Збройних сил Польщі.
«Від польської сторони вимагають відповідних пояснень і ретельного розслідування інциденту. Про результати розслідування та причини інциденту білоруська сторона має бути проінформована, як це прийнято в міжнародних відносинах, у прийнятні терміни», – заявляє міністерство.
Раніше 1 серпня білоруський Державний прикордонний комітет повідомив, що польський військовий гелікоптер Мі-24 нібито «перетнув державний кордон на гранично малій висоті, пролетів на глибині 1200 метрів» на території Білорусі, а потім повернувся до Польщі.
Натомість польська сторона відкидає звинувачення, називаючи їх «брехнею та провокаціями», передає агентство AFP.
«Такого порушення не було. Це підтверджують пілотські депеші та записи радіолокаційної системи», – заявив речник оперативного командування Збройних сил Польщі Яцек Ґоришевський.
Раніше на тлі прийдешніх виборів у Польщі міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський заявив, що у випадку провокацій на кордоні з Білоруссю будуть «негайно закриті» всі білоруські переходи з Європейським союзом.
Медіа: МОК не допустив спортсменів з РФ і Білорусі до Азійських ігор
Спортсменам з Росії та Білорусі не дозволили брати участь у Азійських іграх – про це повідомила низка міжнародних медіа, в тому числі The Indian Express 1 вересня.
Видання посилається на Олімпійську раду Азії та Міжнародний олімпійський комітет. За його даними, саме МОК ухвалив це рішення, який назвав участь російських і білоруських атлетів «неможливою з технічних причин».
ОРА потребувала погодження Міжнародного олімпійського комітету для такого дозволу, але не отримала його.
Згідно зі зверненням, яке цитують журналісти, азійська організація наголосила, що це рішення МОК, а не її.
Азійські ігри починаються в китайському Ганчжоу 23 вересня.
У січні 2023 року Олімпійський комітет Азії також висловився за послаблення санкцій проти російських і білоруських спортсменів.
Це сталося після того, як Міжнародний олімпійський комітет закликав спортивні федерації допустити російських та білоруських спортсменів на змагання у нейтральному статусі.
Євросоюз засудив так звані вибори окупантів на захоплених територіях
Євросоюз засуджує проведення так званих виборів окупантів на захоплених територіях України, зазначив спікер ЄС Петер Стано.
«Росія розпочала дострокове голосування на своїх незаконних так званих виборах на тимчасово окупованих територіях України», – йдеться у повідомленні.
За його словами, це «подальше масове порушення міжнародного права та суверенітету України».
«Крим, Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ – це все Україна», – написав Стано.
Він додав, що всі причетні до цього незаконного процесу «будуть притягнуті до відповідальності».
10 вересня у Росії відбудуться вибори різного рівня, включно з довиборами депутатів Держдуми, виборами голів низки регіонів і депутатів законодавчих органів.
Але РФ хоче провести так зване голосування і на окупованих територіях України.
Армія РФ обстріляла тракторну бригаду на Херсонщині, загинув водій
Російські військові 1 вересня атакували тракторну бригаду на Херсонщині, повідомив Офіс генерального прокурора.
У відомстві кажуть, що близько 19:00 російські військові, попередньо з артилерії, обстріляли селище у Білозерській громаді в Херсонській області.
Зазначається, що під обстріл армії РФ потрапила тракторна бригада на території агропідприємства. Травми несумісні із життям отримав водій трактора.
«Його колега важко травмований та доставлений у лікарню. Пошкоджено автотранспорт та спецтехніку», – додали у прокуратурі.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Німецька прокуратура: чоловіка розшукують за напад на дітей, які говорили українською
У німецькому Айнбеку невстановлений чоловік напав на групу дітей, які говорили українською – про це йдеться в повідомленні прокуратури Ґеттінґена від 1 вересня, оприлюдненому владою Нижньої Саксонії.
За даними прокуратури, випадок стався ввечері 26 серпня. Чоловік напав на групу дітей, які спілкувалися українською мовою, біля мосту Райнсертумвеґ. Він нібито вимагав від них говорити російською і заявив, що це «Україна почала війну».
«Він потягнув дівчинку за волосся, а потім схопив 10-річного хлопчика і кинув його через поруччя в канал. Хлопець вдарився об залізні балки, прикріплені до мосту. В результаті він отримав поранення голови та лівої стопи», – йдеться в повідомленні.
Також чоловік кинув у дитину пляшку, поціливши в областя плеча, і залишив місце події.
Посольство України в Німеччині наразі не коментувало подію.
У серпні в місті Пласи в Чехії чоловік напав на двох українських біженок. Одна з жінок розповіла, що він накинувся на них з кулаками після того, як дізнався, що вони з України. На інцидент відреагував міністр внутрішніх справ Чехії, засудивши напад.
У Білому домі кажуть про «помітний успіх» ЗСУ на південному напрямку фронту
Останніми дня українські військові домоглися «помітного прогресу» на південному напрямку фронту, наголосив представник представник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі, повідомляє видання AFP.
Відповідаючи на запитання про критику того, що наступ ЗСУ на півдні країни проти російських військ «не просунувся значно за три місяці», Джон Кірбі визнав, що «боротьба йшла повільніше, ніж сподівалася сама Україна».
Він також додав, що ЗСУ домоглися «певного успіху в районі другої лінії оборони Росії».
В американському Інституті вивчення війни (ISW) звернули увагу на подальше просування Збройних сил України в західній частині Запорізькій області та в районі Бахмута.
ISW вказує на повідомлення української сторони, що 31 серпня ЗСУ в цьому районі просунулися уперед. Водночас, як кажуть аналітики, російська сторона визнає продовження українського наступу вздовж адміністративного кордону між Донецькою та Запорізькою областями, але переконує, що ЗСУ не просунулися.
В Інституті вивчення війни з посиланням на військових блогерів РФ повідомляють, що нинішній склад оборонних структур ЗС РФ на фронті «не дозволяє російським силам проводити контратаки на флангах українського просування так швидко, як вони могли б».
Зведення Генштабу ЗСУ: за добу відбулось понад 30 бойових зіткнень
Армія РФ веде «безуспішні наступи» на п’яти напрямках, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Протягом доби ворог завдав чотири ракетних та 30 авіаційних ударів, здійснив 32 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах», – кажуть військові.
За їхніми словами, протягом доби відбулось 31 бойове зіткнення.
«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – зазначають у Генштабі.
За словами військових, авіація Сил оборони протягом доби завдала шість ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та чотири – по зенітно-ракетним комплексам армії РФ.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили 10 артилерійських засобів на вогневих позиціях, один склад боєприпасів та одну радіолокаційну станцію противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
Зеленський презентував пілот «Мрії» – освітнього застосунку для дітей
Президент України Володимир Зеленський презентував застосунок для школярів «Мрія» 1 вересня, на початку навчального року.
«Головна мета проекту «Мрія» – дати дитині її особистий освітній простір і унікальний алгоритм розвитку, відкрити можливість кожному українцю стати тим, ким він хоче бути», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням Офісу президента, застосунок допомагатиме дітям, батькам і вчителям орієнтуватися в навчальному процесі.
«Він міститиме бібліотеку контенту, який потрібен саме цій дитині, інформацію про освітні програми, курси, відеоматеріали, позашкільні активності, олімпіади, гуртки», – йдеться в повідомленні Офісу президента.
Зазначається, що, окрім оцінок, програма матиме дані про участь дитини в олімпіадах чи волонтерських проєктах, а також міститиме її ID за аналогією з «Дією». Через застосунок діти також зможуть повідомити батькам, що пройшли в укриття під час повітряної тривоги.
«Як повідомив Президент, до кінця поточного року заплановано розпочати ознайомчий процес із пілотним проектом «Мрії» у тестових школах, а наступного року, після реалізації «пілота», проект планують масштабувати на інші навчальні заклади України», – додає ОП.
Зеленський анонсував «дуже позитивну новацію» для школярів напередодні.
У День знань він заявив, що 1 вересня в Україні почали роботу майже 13 тисяч шкіл, у яких навчатимуться понад 3, 7 мільйона учнів і учениць.
«Результату точно немає»: омбудсмен про комунікацію з російською стороною щодо обміну полонених
Коли Україна когось з російського полону, отримує «якесь добро з того боку, але ми не спілкуємось напряму, в нас є можливість знаходити якийсь компроміс», зазначив обмудсмен Дмитро Лубінець в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання про канали комунікації з РФ під час обмінів полоненими.
«Російська сторона під силою якихось аргументів, тисків не тільки з українського боку, а й з боку тих людей, які нам допомагають, тих країн, які нам допомагають, ухвалює рішення когось повертати», – розповів він.
Також Лубінець розповів, що Україна намагається створити «дієвий інструментарій, який дозволить повертати десятки тисяч, принаймні тисяч, принаймні сотні українських дітей».
«Ми не можемо створити 20 тисяч засідань Радбезу ООН. Не можемо. Фізично не можемо. Але це не означає, що ми не продовжимо шукати інші механізми. І це якраз не означає, що немає механізмів впливу на російську сторону», – сказав він.
На його думку, «якщо є конкретний результат повернення когось», то можна спілкуватися щодо полонених із російською стороною, проте «станом на зараз результату від такої прямої комунікації точно немає».
«Можу сказати, що від мене напряму комунікація з російською стороною станом на зараз зведена до мінімуму. По питаннях українських дітей ми спілкуємося через посередників, які просять їх не називати. Можливо, колись ми це зможемо розказати», – розвів він.
7 серпня Україна повернула з російського полону ще 22 військових. Як повідомив тоді омбудсмен Дмитро Лубінець, від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону 2598 українців.
Раніше очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов оцінював, що близько 40% тих, кого Росія утримує в полоні – це цивільні люди, решта полонених – військові.
4 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що, за приблизними оцінками, Росія незаконно утримує понад 20 тисяч українських цивільних заручників. Це дані на підставі звернень родичів, чиїх близьких затримала російська сторона.
«Освітні втрати несуть всі наші діти» – освітній омбудсмен про навчання в умовах війни
1 вересня в Україні розпочався новий навчальний рік. Другий – з часу початку широкомасштабної війни Росії проти України. І, за даними глави Офісу президента України Андрія Єрмака, російські сили продовжують проводити цілеспрямовану русифікацію на окупованих територіях та руйнувати українські школи. Наразі, каже Єрмак, знищені або пошкоджені 3750 шкіл в Україні.
Тож, зважаючи на безпекову ситуацію, перед органами місцевої влади постало питання приведення укриттів у відповідний стан. А держава роздумує над тим, як повернути додому тих українських школярів, які сьогодні навчаються за кордоном.
Чи готові школи України до навчального року, чи відчутний брак вчителів, а також чи забезпечені навчальні заклади укриттями, проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Зеленський провів засідання Ставки: говорили про ситуацію на фронті та евакуацію
Президент України Володимир Зеленський 1 вересня провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Сьогоднішня Ставка лише про фронт», – написав він у телеграмі за підсумками засідання.
За словами президента, детально обговорили наступні теми:
- Харківська область, Донбас;
- південь: Запоріжжя, лівий берег Херсонської області;
- евакуація поранених;
- Подальші плани російських військових.
«Робимо все, щоб дати більше сили нашим воїнам», – додав президент.
Міноборони України 22 серпня підтвердило, що українські війська з боєм увійшли в село Роботине, а вже незабаром з’явилися повідомлення, що в селі підняли український прапор.
Роботине російські військові утримували з березня 2022 року. Це село невелике, площею всього 3 квадратні кілометри. До війни, за офіційними даними, там проживало менш як 500 осіб. Проте військові експерти неодноразово заявляли про важливість цього населеного пункту, оскільки він дозволяє контролювати автодорогу, яка веде до Токмака – великого логістичного хабу російської армії, міста з довоєнним населенням близько 30 тисяч людей.
Напередодні американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що ЗСУ наблизилися до наступного прориву оборонних позицій військ РФ на Запорізькому напрямку.
За даними останнього зведення Генштабу ЗСУ, сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Запорізькому напрямку, зокрема, на Мелітопольському, «закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
У Празі заочно засудили громадянина Чехії за участь у війні проти України на боці РФ
Суд Праги заочну засудив до до 21 року ув’язнення чеського найманця Алоїза Полака, який воював проти України на боці Росії, повідомляють Ceske noviny.
За даними слідства, чеський снайпер вбив щонайменше чотирьох українських військових. Прокурор просив для нього 25 років ув’язнення. Адвокат оскаржив вирок, припустивши, що його підзахисний, «ймовірно, вже загинув».
Міський суд Праги розглядав його справу вже втретє. Полака знову визнали «винним у теракті та участі в терористичному угрупованні». Під час попередніх засідань його засуджували до 20 років позбавлення волі, але тоді вирок базувався на зізнаннях самого Полака у Facebook. Зараз обвинувачення ґрунтується на висновку експертів і метаданих фото.
Слідство встановило, що в грудні 2016 року чеський найманець виїхав із Праги в Україну, аби воювати за «ДНР». Спочатку він був снайпером, згодом — командував взводом.
Полак був дуже активним у Facebook, але з квітня 2022 року більше нічого не писав. Саме тому адвокат зробив висновок, що він загинув. Однак суд мав докази, що на початку літа 2023 року Полак все ще воював в Україні.
Якщо найманець повернеться до Чехії, він зможе вимагати нового розгляду своєї справи. У таких випадках первинний вирок автоматично скасовується, і людину судять знову.
1 вересня у різних містах України: як це було (відео)
Без гучних святкувань та урочистих лінійок розпочався в Україні новий навчальний рік. Як саме розпочинати навчання Рада оборони кожної області визначала самостійно: головне, чим керувались чиновники, – безпека дітей. В областях, найбільше наближених до зони активних бойових дій, проводити заняття вирішили повністю дистанційно. Відносно спокійні міста керуються наявністю в навчальних закладах бомбосховищ.
Рекордні закупівлі російського скрапленого газу в ЄС: чи дійсно сталася «зрада»?
Активісти Global Witness звинуватили європейські країни в тому, що вони фактично спонсорують війну в Україні, купуючи скраплений газ у Росії. В Єврокомісії у відповідь наголосили, що насправді з часу повномасштабного вторгнення ЄС скоротив імпорт російського газу втричі. Західні аналітики, тим часом, вказали на тренди на ринку, які дозволять відмовитись від російського блакитного палива повністю.
Новий удар під Москвою. Росія втрачає зброю, в Україну їдуть Abrams? Вибори, ГУР, бої
- У Росії буде менше ракет через атаки ГУР? 1 версеня під Москвою палав завод, який виробляє електроніку для російської армії. А військова розвідка України заявляє, що пожежа почалась через удар безпілотника. Як це вплине на російське виробництво ракет?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Зеленський йде на другий термін? Якщо в Україні таки відбудуться вибори президента під час війни, то чинний глава держави планує взяти участь. Чи хороша ідея проводити вибори до закінчення бойових дій? І чи буде волевиявлення справді вільним?
- Ексклюзивне інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Схеми» із новим намісником Києво-Печерської Лаври Авраамієм відкриває нові подробиці про те, що відбувалося у монастирі за часів оренди Московським патріархатом.
Сили РФ атакували з артилерії Сумщину, четверо поранених – ОГП
Армія РФ вдарила по місту Середина-Буда на Сумщині, повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора.
За даними відомства, «близько 12:00 російські військові з території Російської Федерації здійснили артилерійський обстріл міста Середина-Буда Шосткинського району».
У результаті атаки сил РФ осколкові поранення отримали четверо місцевих жителів.
Також у прокуратурі кажуть, що було зафіксовано пошкодження 16 багатоквартирних будинків, 12 приватних домогосподарств, об’єкта критичної інфраструктури, 5 адміністративних будівель та установ, трьох закладів освіти, магазину та транспортних засобів.
Місцеві правоохоронці отримали понад сто повідомлень про пошкодження майна громадян.
«Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями фіксують наслідки обстрілу. У подальшому матеріали кримінального провадження будуть передані до СБУ в Сумській області», – сказано у повідомленні.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння атакують всі регіони України, зокрема прикордонну Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.