На Дніпропетровщині через атаку РФ загинув юнак, ще 4 людей поранені, серед них є дитина – влада
Через російський обстріл Межівської громади на Дніпропетровщині загинув 18-річний юнак, ще четверо людей травмовані, серед них – дворічна дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Російські терористи вбили 18-річного хлопця. Він отримав поранення через ворожий удар по Межівській громаді, що на Синельниківщині. Лікарі до останнього намагалися врятувати юнака. Зробили все, що могли», – написав він.
За його словами, через російську атаку також постраждали четверо людей, серед яких є дворічна дівчинка, зараз вона є в задовільному стані.
Лисак уточнив, що російська атака сталася по обіді, у громаді досі горить сільгосппідприємство – вогонь охопив понад 400 м кв.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Посол США назвала удари РФ по портовій інфраструктурі України «нахабними та незаконними»
Посол США в Україні Бріджит Брінк назвала чергові російські удари по портовій інфраструктурі України «нахабними та незаконними».
«Під час чергового обурливого нападу цієї ночі Росія знову завдала удару по портовій інфраструктурі України та світовому постачанню продовольства – ці нахабні та незаконні удари по цивільній інфраструктурі лише зміцнюють нашу рішучість підтримувати Україну та тих у всьому світі, хто залежить від українського сільськогосподарського експорту», – написала вона у твіттері.
Російські війська у ніч на 16 серпня двічі атакували Одещину ударними безпілотниками, а основна ціль, за словами голови Одеської ОВА, – портова й зернова інфраструктура на півдні області.
За даними Офісу президента, російські війська атакували безпілотниками територію державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на Одещині.
Читайте також: Голова МЗС Румунії засудила удари Росії по зерносховищах у портах України
Повітряні сили Збройних сил України повідомили про знищення 13 російських безпілотників Shahed-136/131 у межах Одеської та Миколаївської областей у ніч на 16 серпня.
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і про повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана. Після цього Росія посилила атаки на Одещину, зокрема, портову інфраструктуру.
ГУР про стан Керченського мосту: навряд його «здоров’я» покращиться
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов прокоментував нинішній стан Керченського мосту – немає підстав думати, що його «здоров’я» покращиться.
«Він погано себе почуває. «Здоров’я» вже не те, що було. Думати, що «здоров’я» сильно покращиться, (підстав) немає. Найімовірніше, буде навпаки», – сказав він в ефірі національного телемарафону, коментуючи нинішній стан Керченського мосту.
Юсов зауважив, що Керченський міст від початку – від проєктування до реалізації будівництва – має «серйозні хиби».
«І конструкторські рішення, і в плані виконання – дуже небезпечна конструкція», – зазначив представник української розвідки.
Юсов нагадав, що міст використовується для «перекидання ворожих засобів, щоб убивати українців».
Гуменюк: Крим «все більше перетворюється на острів» для російських військ
Армія Росії має дедалі більші проблеми з логістикою на території окупованого Криму, стверджує голова об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Півострів все більше перетворюється на острів у логістичному значенні. Тому що логістика ускладнена та сповільнена у часі. Через те, що залишаються ще шляхи, якими вона може здійснюватися, але вона перевантажена на тих шляхах, бо військові потреби використовують ті самі напрямки, що й цивільні», – заявила Гуменюк в ефірі українського загальнонаціонального телемарафону.
Читайте також: Війська РФ на півдні почали використовувати менше снарядів – Гуменюк про наслідки ударів по російській логістиці
Раніше речниця Сил оборони Півдня заявляла, що логістика в армії РФ «уповільнена та ускладнена», бо основні транспортні артерії прив’язані до мостів.
12 серпня повідомлялося про щонайменше дві атаки на Керченський міст. Спочатку російська окупаційна влада заявила про збиття двох ракет. У Міноборони РФ заявили, що по Керченському мосту намагалися завдати удару С-200, українську ракету нібито збили. Руйнувань не було, стверджували у російському відомстві. Українська сторона заяви Москви не коментувала.
Читайте також: Опубліковані нові супутникові знімки ремонту на Керченському мосту
Згодом стало відомо про повторні вибухи поблизу мосту. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Керченський міст атакувала ще одна ракета. Він стверджував, що ракету збили над Керченською протокою.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
У НАТО заяву про територіальні поступки назвали «помилкою»
У НАТО заяву посадовця альянсу Стіана Єнссена щодо відмови України від частини своїх територій в обмін на вступ назвали «помилкою». Про це кореспондентці Радіо Свобода повідомили в пресслужбі НАТО.
Раніше сьогодні Єнссен у коментарі виданню VG уточнив, що його заява «була частиною більшої дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні».
«Я не повинен був так говорити. Це була помилка», – сказав він.
Читайте також: У МЗС відреагували на заяву посадовця НАТО щодо поступок РФ
Напередодні низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.
Українська сторона різко відреагувала на цю заяву. У МЗС України назвали такі розмови «абсолютно неприйнятними», а секретар РНБО Олексій Данілов назвав заяву «дивним вкидом».
На саміті НАТО у липні генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Читайте також – Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі
Пізніше президент України Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію «чітко знають партнери» України.
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Від оборони до наступу: чи настав вже злам у війні і чому перемога України є рятівною для Заходу
Минуло півтора роки від початку Великої російсько-української війни. Досі перед очима битва за Гостомельський аеропорт, за село Мощун, за Велику окружну Харкова. Кожна з них, в разі поразки українців, могла призвести до національної катастрофи.
Але, завдяки хоробрості і рішучості оборонців України, вже в свіжішій нашій національній пам’яті маємо великі перемоги.
Деблокада Чернігова, звільнення Київщини, далі Харківщини, далі Херсона і півдня Правобережжя, захист Бахмута, оголошення контрнаступу...
І природне питання у кожного з українських громадян: чи це вже злам у війні? Чи це ми усе йшли вгору, важко долаючи підйом, а зараз, вже з хребта: вдаримо по ворогові згори, до його розгрому?
Ми не знаємо відповіді на це питання. Десятки вітчизняних і зарубіжних авторитетів надають різні прогнози. Декотрі заманюють Новоріччям у Севастополі, декотрі застерігають про війну у 2026-ому році, або й ще на цілі 10-15 років.
Як видається, українцям не варто слухати ні тих, ні інших, бо для країни у війні шкідливі як ілюзії, так і глибока депресія чи зневіра.
Але ж як жити без бачення горизонту, без відчуття надії, без часового компасу?
Відповідь проста.
Велика війна Росії проти України – це не двосторонній конфлікт за землю чи за політичні принципи. Йдеться про бажання Кремля розпочати Третю світову війну. Якої не станеться, якщо агресор, Російська Федерація, потерпить поразку в Україні і змушена буде це визнати.
У протилежному випадку, у що українці не вірять, і закликають не вірити людство, кремлівський молох війни, що нап’ється української крові, вихлюпнеться на Захід і на Схід, і на Південь, і на Північ. Адже віддаль від авіабаз Мурманська з російськими стратегічними бомбардувальниками до ніби далекої Канади не набагато більша ніж до чорноморських портів України.
Загарбати Південний Кавказ, Центральну Азію чи балтійські держави у Кремлі тільки й мріють, але поки зуби зав’язли в Україні.
Як можна собі уявити із досвіду українського двобою проти Москви, ця Третя світова не обов’язково почнеться із ударів стратегічними ядерними ракетами по Вашингтону чи Петербургу. Вона маскуватиметься під личиною дрібних прикордонних конфліктів, внутрішніх заколотів, як проти московських сусідів, так і в Екваторіальній Африці чи в Центральній Америці, у азійській М’янмі чи у європейській Угорщині.
Угорщина? Що за фантастика?! На жаль, не зовсім....
Сирський повідомив про «ряд важливих рішень» для посилення оборони Куп’янська
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський провів частину дня в частинах, які ведуть оборони на підступах до Куп’янська, повідомив Медіацентр Сил оборони 16 серпня.
«Противник штурмовими загонами, що комплектуються переважно в’язнями, щоденно, на різних напрямках, намагається прорвати оборону наших військ, маючи на меті блокування, а згодом і захоплення Куп’янська. За результатами роботи з командирами на цьому напрямку, було прийнято ряд важливих рішень, які забезпечать надійність оборони», – йдеться в цитаті Сирського, яку оприлюднив медійний майданчик.
За словами командувача, російські війська перегруповуються на Лиманському напрямку: замінює частини, які втратили боєздатність, і «не полишає планів щодо нових наступальних дій».
Читайте також: «Другий Бахмут»: навіщо Росія кидає «афганське угруповання» на Куп’янськ
«Наша задача максимально скористатися цією ситуацією та суттєво покращити своє положення. Необхідні для цього рішення ми з командирами відпрацювали безпосередньо в районі ведення бойових дій», – додав він.
Сирський також назвав «складною, але контрольованою» ситуацію на Бахмутському напрямку.
10 серпня місцева влада оголосила про початок обов’язкової евакуації жителів 37 населених пунктів Куп’янського району Харківської області. Останнім часом, як повідомлялося, посилилися обстріли з боку Росії.
ГУР відреагувало на повідомлення медіа про запланований Росією «теракт на ЗАЕС»
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов заявив, що ситуація на Запорізькій АЕС не змінилася, а Сили безпеки і оборони України роблять усе можливе для запобігання можливим російським провокаціям.
«Запорізька АЕС залишається, на жаль, під контролем окупантів. Але говорити про зміну обстановки і ситуації там не доводиться. Зрозуміло, що українські Сили безпеки і оборони працюють, моніторять ситуацію, роблять усе можливе, щоб зробити якісь наступні провокації малоймовірними та унеможливлювати їх. Але говорити, що щось зараз змінилося, не доводиться», – сказав Юсов в ефірі національного телемарафону.
Він зауважив, що кількість інформаційно-психологічних операцій зростає.
«Тим більше кінець літа, і в нас скоро свята, і окупантам потрібно якось реагувати на різного роду події, які відбуваються на фронті, переважно не на їхню користь. І з’являються такі інформаційні приводи», – додав представник ГУР.
Читайте також: Малашко заперечив повідомлення в медіа про запланований Росією «теракт на ЗАЕС»
Раніше російські телеграм-канали поширили повідомлення, що російський президент Володимир Путін нібито наказав підірвати окуповану Запорізьку атомну електростанцію наприкінці серпня, на початку вересня. Деякі українські медіа також опублікували ці повідомлення.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.
Національне агентство з питань запобігання корупції запрошує до України керівників компаній, які внесені до списку «Міжнародні спонсори війни» – про це пресслужба відомства заявила 16 серпня.
За повідомленням, агентство запропонувало очільникам таких компаній «відвідати Україну та побачити наслідки російської агресії на власні очі», а також обговорити вихід із російського ринку.
Читайте також: Виробник туалетного паперу Zewa та прокладок Libresse продав свої активи в Росії
«Якщо хтось вважає, що війна десь далеко, то це не так. Ця війна стосується кожного, а її наслідки відчуває увесь світ. Ми хочемо наочно показати міжнародному бізнесу, куди та на що саме йдуть податки, які він сплачує державі-терористу. Саме тому ми запрошуємо керівництво компаній з переліку спонсорів війни в Україну. Ми готові продемонструвати той жах, який принесла Росія на нашу землю і продовжує це робити», – йдеться в коментарі очільника агентства Олександра Новікова.
НАЗК додає, що сподівається також отримати від таких компаній публічне засудження російської агресії проти України.
Читайте також: Медіа: Microsoft у вересні припинить продовжувати ліцензії російським користувачам
Агентство посилається на Керівні принципи ООН щодо підприємницької діяльності та прав людини. Вони передбачають, що компанії мають оцінювати ризики для прав людини в тому числі через консультації «з потенційно постраждалими групами та іншими відповідними зацікавленими сторонами».
Після початку повномасштабного російського вторгнення до України Київ закликав міжнародні компанії виходити з ринку Росії. Деякі великі компанії зробили це повністю або частково. Національне агентство з питань запобігання корупції веде реєстр «Міжнародні спонсори війни», додаючи туди компанії, які, за його висновком, підтримують російську агресію, в тому числі податками до бюджету Росії.
Пожежа знищила 16 км площі окупованого острову Джарилгач на Херсонщині – керівництво нацпарку
На окупованому острові Джарилгач на Херсонщині майже тиждень тривала пожежа, яка почалася на початку серпня. Вогонь знищив всю заповідну зону природного парку, повідомила в коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» директорка Джарилгацького національного природного парку Ірина Сабашенко.
«Пожежею знищено майже 16 кілометрів території острова. Пожежа виникла саме через те, що окупаційна влада облаштувала полігон на острові, скоріш за все було загоряння рослинного покриву, тому так сталося. У нас вигоріла майже вся заповідна зона. Там сконцентрована основна частина всіх цінних видів всіх частин степових екосистем, рідкісних видів, які занесені до «Зеленої книги України», а доля тварин нам взагалі невідома», – сказала директорка.
За її словами, на відновлення рослинного покриву знадобиться від 10 до 30 років. Сабашенко також повідомила, що інформацію про пожежу на Джарилгачі працівники передали до Херсонської обласної прокуратури та до Офісу генерального прокурора.
ОГП: житель Херсонщини загинув внаслідок чергового російського обстрілу
Російські війська знову обстріляли Херсонську область, повідомив Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, обстріл стався близько 13 години 16 серпня: російська армія вела вогонь із артилерії по селу в Бериславському районі.
«Загинув місцевий житель, який у момент обстрілу перебував на вулиці» , – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Голова МЗС Румунії засудила удари Росії по зерносховищах у портах України
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Раніше голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про поранення п’яти жителів області внаслідок російських обстрілів вранці 16 серпня.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.
Малашко заперечив повідомлення в медіа про запланований Росією «теракт на ЗАЕС»
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко заперечив повідомлення в медіа про ймовірність терористичної атаки, яку російські військові наразі нібито планують на Запорізькій атомній електростанції.
«Наразі інформація, яка поширюється у ЗМІ стосовно якогось спланованого теракту російськими окупантами на Запорізькій атомній електростанції, не підтверджується. Вона не відповідає дійсності», – заявив він.
Читайте також: МАГАТЕ: 6-й енергоблок Запорізької АЕС нагрівається для переводу в «гарячий зупин»
Малашко назвав «відкритим питанням» те, навіщо українські медіа поширюють ці повідомлення.
Раніше канал ТСН поширив повідомлення, що Володимир Путін нібито наказав підірвати окуповану Запорізьку атомну електростанцію наприкінці серпня на початку вересня. Джерелом повідомлення став телеграм-канал «Генерал СВР», який сам ТСН назвав «проросійським».
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.
«Другий Бахмут»: навіщо Росія кидає «афганське угруповання» на Куп’янськ
Росія рветься до Куп’янська. На підступах до цього міста на сході Харківщини здіймаються стовпи сизо-чорного диму, небо повсякчас розриває гуркіт вибухів – лінія фронту менше ніж за 10 кілометрів. Через загострення ситуації оголошено обов’язкову евакуацію з Куп’янської та найближчих громад. За оцінками Генштабу ЗСУ, на цьому напрямку Росія зосередила понад 100 тисяч солдатів – для порівняння, це майже як угруповання радянських військ в Афганістані, яке на піку бойових операцій там сягало 120 тисяч.
Що відбувається на північному стику Харківщини та Луганщини, чому Росія саме зараз намагається прорватися на Куп’янськ і чи може він стати другим Бахмутом – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Війна тут у повітрі, у вухах, в очах...
Вулиці Куп’янська майже порожні – у місті кореспондентам Донбас Реалії вдалося зустріти лише поодиноких перехожих. Будівлі побиті снарядами, чути віддалені звуки вибухів.
«Найстрашніше, як (війська РФ – ред.) б'ють з РСЗВ», – каже Донбас Реалії житель Куп'янська Федір. Розмова відбувається біля будівлі міськради, на яку 10 серпня російська армія скинула керовану авіабомбу ФАБ-250.
Чоловік каже, пів дня може бути «гаряче», а після обіду – коли ЗСУ дадуть агресору «відповідь», – спокійніше.
До повномасштабного вторгнення у Куп’янську жили понад 26 тисяч людей. Під російською окупацією місто було понад пів року – до осіннього контрнаступу ЗСУ у 2022 році. Та після звільнення місто не мало шансу оговтатись.
У трикутнику Куп’янськ–Кремінна–Лиман постійно тривали бої: ще від січня Росія намагалася повністю окупувати Луганщину і просунутися на втрачені території у Харківській та Донецькій областях.
До того ж, під Куп’янськом, у селищі Куп’янськ-Вузловий розташований великий залізничний вузол, а залізниця – логістична артерія військ РФ.
Місто регулярно потерпало від обстрілів військ РФ. Наприкінці червня-початку липня Росія значно посилила тиск на Куп’янському напрямку, і це у той час, коли наступ Сил оборони України розгортався, і вже були звільнені 9 населених пунктів на півдні Донеччини й у Запорізькій області.
16 липня у Міноборони підтвердили загострення ситуації на Сході...
«Убили Джарилгач»: що сталося із окупованим російською армією унікальним півостровом
Що відомо про пожежу на острові Джарилгач, чому вона сталася, і яка площа вигоріла? Які види рослин і тварин постраждали, і чи можуть вони зникнути назавжди? Чи вплинула пожежа на активність російських військових на острові Джарилгач, і яку роль він відіграє у бойових діях? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На окупованому острові Джарилгач на Херсонщині майже тиждень тривала пожежа. Вогонь знищив всю заповідну зону природного парку, повідомила 10 серпня «Суспільному» директорка Джарилгацького національного природного парку Ірина Сабашенко.
- За її словами, вогонь міг знищити більшу частину унікальної екосистеми, постраждали популяції всіх рідкісних рослин і тварин, зокрема копитних.
- На відновлення степової, лугової, солончакових ділянок потрібно в середньому від 4-5 до 8-12 років. Тамариксові зарослі можуть відновитися лише за 15-30 років, каже Солошенко.
- Керівниця Об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк 2 серпня в ефірі 5 каналу зазначила, що російські військові продовжують використовувати Джарилгач та інші національні парки й заповідні зони як полігони.
Голова МЗС Румунії засудила удари Росії по зерносховищах у портах України
Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску засудила продовження Росією ударів по Україні, зокрема по зерносховищах в українських портах «Рені» й «Ізмаїл».
«Я рішуче засуджую продовження ударів Росії по невинних людях, цивільній інфраструктурі, включно із зерносховищами в українських портах «Рені» й «Ізмаїл». Цими кричущими порушеннями міжнародного права Росія продовжує ставити під загрозу глобальну продовольчу безпеку і безпеку судноплавства в Чорному морі», – написала вона у твітері 16 серпня.
У ніч на 16 серпня Росія вкотре атакувала портову інфраструктуру на півдні України.
Міністр оборони Китаю почав візит у Білорусь
Міністр оборони Китаю Лі Шанфу відвідує Білорусь, повідомила пресслужба білоруського Міноборони.
Літак із генерал-полковником Лі Шанфу приземлився в аеропорту Мінська 16 серпня. Там його зустрів міністр оборони Білорусі Віктор Хренін.
Перші кадри зустрічі голів військових відомств Білорусі та Китаю показала телекомпанія «ВаенТВ».
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, останніми днями Віктор Хренін зустрічався з міністрами оборони В’єтнаму й Росії, а також говорив про «проксі-війну» в Україні, яку необхідно зупинити «будь-якими способами».
14 серпня агентство Reuters повідомило, що міністр оборони Китаю Лі Шанфу відвідує цього тижня Росію й Білорусь. Візит триватиме з 14 до 19 серпня.
П’ятеро людей поранені внаслідок ранкових обстрілів Херсонщини – голова ОВА
Російські війська обстріляли освітній заклад і територію лікарні Херсона вранці 16 серпня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Поранення отримали троє людей. Один із постраждалих – це пацієнт медзакладу. Чоловік, 55 років, проходив курс лікування ішемічного інсульту. Внаслідок обстрілу у нього травмована грудна клітина», – заявив він.
Читайте також: В ОП повідомили подробиці нічної атаки РФ по Одещині
Крім того, 45-річний чоловік отримав поранення ноги під час роботи в полі внаслідок обстрілу Зеленівки. Також внаслідок обстрілу Хрещенівки був поранений 60-річний чоловік, він отримує медичну допомогу.
Прокудін також повідомив про обстріли Микільського опівночі 16 серпня. Тоді поранення середньої тяжкості отримало подружжя: жінка 60 років і чоловік 63 років. Їх госпіталізували.
За даними обласної влади, шестеро людей отримали поранення через російські обстріли Херсонської області.
В ОП повідомили подробиці нічної атаки РФ по Одещині
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що в ніч на 16 серпня російські війська атакували безпілотниками територію державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на Одещині.
«Внаслідок влучання російського БПЛА в два металевих склади ангарного типу виникло загорання двох тракторів і виявлено загорання шроту у поруч розташованому складі на площі 10 м2. Загиблих і постраждалих немає. Терористи продовжують воювати з продовольством», – написав Єрмак у телеграмі.
Раніше голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що російські війська у ніч на 16 серпня двічі атакували Одещину ударними безпілотниками, а основна ціль, за його словами, – портова й зернова інфраструктура на півдні області.
Військові повідомили про збиття трьох «Шахедів» на Харківщині
В оперативному командуванні «Схід» повідомили про збиття трьох дронів типу Shahed-136 у Харківській області вранці 16 серпня.
Подробиць військові не навели.
Раніше голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про російські безпілотники, зафіксовані у Харківському районі, і про роботу ППО.
Вранці 16 серпня Повітряні сили Збройних сил України інформували про знищення вночі 13 російських безпілотників Shahed-136/131, які атакували портову інфраструктуру Одещини.