Під час аварії навчального літака Л-39 у Краснодарському краї Росії загинув начальник Майкопського навчального авіаполку полковник Вадим Гуров. Про це 15 серпня повідомив у своєму телеграм-каналі очільник Адигеї Мурат Кумпілов.
Він зазначив, що Гуров багато років очолював одну з військових частин Майкопського гарнізону, був учасником військової операції в Сирії та повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Днем раніше в Міноборони РФ повідомили, що на Кубані розбився навчально-бойовий літак Л-39. У відомстві уточнили, що один із членів екіпажу загинув, але його імені не назвали.
12 серпня в Калінінградській області РФ розбився винищувач Су-30, члени екіпажу загинули. Попередньою причиною катастрофи було названо технічну несправність, літак виконував навчальний політ і летів без боєкомплекту.
Винищувач упав у безлюдному місці. Видання The Moscow Times тоді зазначало, що цей Су-30 став восьмим бойовим літаком, який зазнав катастрофи в межах міжнародно визнаних кордонів Росії з початку 2023 року.
«Роскосмос» відклав запуск свого корабля на чотири роки – до 2028-го
Перший політ нового космічного корабля виробництва російської державної корпорації «Роскосмос» перенесли на 2028 рік, повідомляють засоби інформації з посиланням на головного конструктора російської орбітальної станції Володимира Кожевнікова.
Йдеться про транспортний корабель нового покоління «Орел». Спочатку його перший запуск на орбітальну станцію планувалося здійснити в 2023 році. Через рік корабель мав зістикуватися з Міжнародною космічною станцією. Проте за кілька місяців до старту Дмитро Рогозін, який тоді обіймав посаду голови «Роскосмосу», оголосив про перенесення запуску на 2024 рік.
Видання The Moscow Times зазначає, що вперше термін реалізації проєкту довелося переглядати через війну в Україні. З чим повʼязане нинішнє перенесення запуску, та ще й одразу на чотири роки, не повідомляється.
Влада повідомила, в якому форматі навчатимуться діти на Донеччині
Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко заявив, що навчання з 1 вересня буде в дистанційному форматі. Про це він сказав в ефірі проекту Радіо Свобода – Радіо Донбас.Реалії.
«Однозначно буде дистанційне навчання. Навіть з урахуванням підготовки укриттів в школах. Вже у вересні ми будемо інспектувати ті укриття, які за новими підходами й програмами підготовлені. Але безпекова складова однозначно не дозволить, щоб навіть в певних частинах і громадах відносно віддалених діти йшли на офлайн-форму навчання», – розповів він.
За його словами, більшість дітей виїхала з регіону, але все ж так в області перебувають до 40 тисяч учнів, які навчатимуться в онлайн-режимі у наступному навчальному році.
На частині Донецької області тривають бойові дії.
Кілька журналісток могли бути отруєні після втечі з Росії – розслідувачі
З осені 2022 року кілька російських журналісток, які залишили країну, ймовірно, були отруєні. йдеться в поширеному 15 серпня розслідуванні The Insider.
За даними розслідувачів, у жовтні 2022 року була отруєна кореспондентка «Нової газети» та «Медузи» Олена Костюченко, через тиждень у Тбілісі – журналістка «Еха Москви» Ірина Баблоян , а в травні 2023 року в Празі симптоми отруєння були зафіксовані у голови фонду «Вільна Росія» Наталії Арно.
The Insider звертає увагу, що зазвичай не публікує такі розслідування до встановлення причетних до злочинів, але в цьому випадку видання за згодою постраждалих вирішило розповісти про події, щоб попередити тих, хто виїхав із Росії.
Олена Костюченко невдовзі після початку війни перебувала на території України. Журналістка опублікувала кілька репортажів. У матеріалі про Херсон вона писала, що російські солдати викрадали та катували людей.
Наприкінці березня Костюченко перебувала в Запоріжжі і планувала поїхати до Маріуполя, але через реальні загрози виїхала до Німеччини.
17 жовтня Костюченко вирушила до Мюнхена нічним поїздом, наступного дня зустрілася там зі своєю подругою. По дорозі назад у неї стала боліти голова. У Берліні журналістка ледь дісталася своєї квартири, відчула занепад сил, у неї зʼявилася задишка. Уранці вона відчула сильний біль у животі, який віддавав у хребет. У неї з'явилися запаморочення, нудота, сильне відчуття тривоги, а також безсоння.
Журналістка звернулася до лікарні лише за 10 днів. Тести виявили підвищення показників ферментів печінки. Лікарі рекомендували здати аналізи на токсини у клініці «Шаріте».
Костюченко звернулася до поліції. Поліцейські розпочали розслідування, визнавши, що знайти сліди токсинів через деякий час після ймовірного отруєння практично неможливо. 2 травня справу закрили, але у липні відкрили знову для проведення додаткових досліджень.
Лікарі, опитані The Insider, повідомили, що описані Костюченко симптоми схожі на отруєння речовиною, яка потрапила в організм ззовні.
В Україні оголошена повітряна тривога через зліт у Росії носіїв «Кинджалів»
На всій території України після 20:20 оголошена повітряна тривога.
«Зафіксовано зліт ворожих МіГ-31 з аеродрому Саваслейка в Нижньогородській області РФ!» – інформують Повітряні сили ЗСУ.
Ці літаки здатні нести ракети «Кинджал».
Влада рекомендує прослідувати в укриття цивільного захисту.
Данілов назвав «дивним вкидом» заяву посадовця НАТО щодо територіальних поступок
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав «дивним вкидом» заяву керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена.
«Жодна країна після Другої світової війни не проходила такі випробування. Звичайно, можна давати поради, сьогодні ще один діяч зробив заяву щодо наших земель. Доволі дивну, як на мене. Нам своє робити – виганяти ворога з нашої території. (Маю на увазі) заяву одного з клерків НАТО, який заявив, що нам треба розглядати питання поступу наших територій в обмін на членство в НАТО. Дивний такий вкид. Абсолютно незрозуміло, для чого це зроблено», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Читайте також: У МЗС відреагували на заяву посадовця НАТО щодо поступок РФ
Раніше низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.
На саміті НАТО у липні генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Читайте також – Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі
Пізніше президент України Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію «чітко знають партнери» України.
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
«Тільки ідіоти можуть таке робити!». Що розповідають очевидці ракетної атаки по Дніпру
Поранено троє людей, понівечено кілька важливих об’єктів, вибиті вікна в будинках, школах та гуманітарному хабі. Такі наслідки ракетного удару армії РФ по Дніпру в ніч на 15 серпня. Це вже третя атака на цей район з початку повномасштабної війни. Цього разу ракета влучила також по одному з підприємств, там спалахнула пожежа, на ранок її загасили. Серед об’єктів, які постраждали, – і великий спортивний комплекс, де готувалися до змагань як початківці, так і олімпійські чемпіони.
Що розповідають очевидці та що зараз відбувається на місці подій – репортаж Радіо Свобода.
Біля спорткомплексу навіть через пів доби після ракетного удару – своєрідне «паломництво». Дніпряни приїздять подивитися на масштаби руйнувань. З цим об’єктом у багатьох пов’язані приємні спогади – сюди ходили на заняття самі, а потім приводили дітей і навіть онуків.
«Чесно сказати, у мене немає слів. Мені хочеться заплакати, мої діти туди ходили на плавання», – говорить Микола, не стримуючи сліз.
«Бахнуло о четвертій з чимось. Я тут живу неподалік, уже встав, пішов на кухню чайку випити. Коли так тільки – «в-в-в-в». Дружина підскочила, зразу – за стінку.
Навіть я в дитинстві ходив сюди на плавання. Жах… Коли все це скінчиться? Все, будівлі немає», – каже дніпрянин Володимир.
Зеленський привітав поляків з Днем Війська Польського
Президент України Володимир Зеленський привітав поляків із їхнім національним святом.
«З нагоди Дня Війська Польського передаю Польщі та її Збройним силам найкращі побажання. Солідарність завжди перемагає, і ми з вами завжди будемо вільними – і Україна, і Польща – поки ми разом пліч-о-пліч. Дякуємо за підтримку нашого захисту!» – написав глава держави у твітері.
У параді взяли участь близько двох тисяч людей, а також 200 бойових машин та 90 літаків. Це сучасна військова техніка польського, корейського та американського виробництва, закуплена Збройними силами Польщі впродовж останніх років.
Голова Донецької ОВА про ситуацію в Урожайному: «там ще йдуть жорсткі обстріли»
Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко заявив, що в Урожайному все ще тривають «жорсткі обстріли», тому наразі про проведення стабілізаційних заходів не йдеться.
«Там ще тривають жорсткі обстріли і фактично не припинені бойові дії, тому наразі про проведення стабілізаційних заходів не йдеться. І тим більше вказані населені (Старомайорське та Урожайне – ред.)пункти фактично зруйновані ворожою артилерією з застосуванням реактивних систем залпового вогню», – розповів він в ефірі проекту Радіо Свобода – Радіо Донбас.Реалії.
За його словами, в Урожайному до повномасштабного вторгнення проживали не більше 500 людей.
«З моменту заходу збройних сил, після звільнення цієї території, коли відсувалась лінія фронту, там було в першу чергу евакуйовано 3 осіб – мені навіть складно передати, як вони могли там проживати, переховуватись. Це люди похилого віку», – повідомив він, зауваживши, що максимальну кількість людей змогли евакуювати з 26 лютого 2022 року.
У МЗС відреагували на заяву посадовця НАТО щодо поступок РФ
У Міністерстві закордонних справ наголошують, що розмови про вступ України в НАТО в обмін на відмову від частини українських територій є абсолютно неприйнятними – у МЗС відреагували на заяву керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена.
«Завжди виходили з того, що Альянс, як і Україна, територіями не торгують. Свідома чи несвідома участь посадовців НАТО у формуванні наративу про можливість відмови України від своїх територій грає на руку Росії. Натомість, в інтересах євроатлантичної безпеки обговорювати шляхи пришвидшення перемоги України та набуття нею повноправного членства в НАТО», – написав у фейсбуці речник українського дипломатичного відомства Олег Ніколенко.
Україна налаштована на подальше плідне співробітництво із секретаріатом НАТО задля досягненні цих цілей, додав він.
Раніше низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.
Читайте також – Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі
На саміті НАТО у липні генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Пізніше президент України Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію «чітко знають партнери» України.
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Війська безуспішно намагалися відновити втрачені позиції біля Урожайного – Генштаб ЗСУ
На Шахтарському напрямку російські війська безуспішно намагалися відновити втрачене положення в районі Урожайного на Донеччині, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, противник також безуспішно наступав південно-східніше Вільшан та східніше Петропавлівки, південніше Авдіївки на Куп’янському та Авдіївському напрямках.
На Мар’їнському напрямку, як повідомляють Генштабі, сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ біля міст Мар’їнка та Красногорівка Донецької області.
Водночас Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.
Протягом доби відбулось 23 бойових зіткнення, інформують у Генштабі.
Читайте також: ЗСУ звільняють Урожайне та просуваються під Бахмутом – Маляр
Противник завдав авіаційних ударів в районі Степного Сумської області, Іванівки, Загризового, Вільшанки Харківської області та Стельмахівки Луганської області, Білогорівки Луганської області та Сіверська, Спірного, Веселого, Васюківки, Кліщіївки, Андріївки, Північного, Авдіївки, Невельського, Красногорівки, Великої Новосілки, Макарівки, Старомайорського та Урожайного Донецької області, в районах Омельника, Малої Токмачки, Новоданилівки та Роботиного Запорізької області, Миколаївки та Садового Херсонської області.
Напередодні у Міноборони повідомили, що українські військові продовжують деокупацію селища Урожайне, а також просуваються в Бахмутському районі.
Шведська компанія повідомила про пошкодження її заводу в Луцьку внаслідок російської атаки – ЗМІ
Шведський виробник підшипників – компанія SKF – повідомив, що на його завод в Луцьку Україна вночі впала ракета, внаслідок чого загинули троє співробітників, повідомляє у агентство Reuters.
«Минулої ночі стався напад на місто Луцьк в Україні, і наш завод постраждав під час цієї атаки», – сказав речник SKF Карл Бьорнстам.
За його словами, компанія розгляне наслідки атаки та збитки, завдані фабриці, але додав, що в першу чергу SKF зосереджена на своїх співробітниках та їхній безпеці.
Вранці 15 серпня російські війська завдали чергового масованого удару по Україні, зокрема, по Львову, Луцьку, Дніпру, Смілі.
Відомо про постраждалих внаслідок атаки, у Луцьку троє людей загинули. У Дніпрі – двоє поранених. Місто Сміла на Черкащині залишилося частково без водопостачання через обстріли, а в одному з сіл біля Запоріжжя ракета влучила в стадіон гімназії, пошкодила її будівлю, дитячий садок та житлові будинки.
За даними Повітряних сил, загарбники випустили щонайменше 28 крилатих ракет, сили ППО збили 16 із них.
Читайте також: «Ракети постійно змінюють маршрут» – Ігнат розповів подробиці чергового удару РФ по Україні
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок ракетної атаки Росії на українські міста пошкоджені цивільні об’єкти у восьми регіонах.
Кабінет міністрів України виділив Харківській і Чернігівській обласним військовим адміністраціям понад 1,2 млрд грн для будівництва фортифікаційних споруд, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Як повідомляє пресслужба КМУ, ці кошти виділили з резервного фонду на запит Харківської та Чернігівської ОВА.
За словами прем’єра, 911,5 млн отримає Харківщина та понад 363 млн грн Чернігівщина. Це кошти на будівництво військових інженерних та фортифікаційних споруд. Замовниками та виконавцями цих робіт є обласні військові адміністрації.
Чернігівщина та Харківщина межують з Росією. Ці українські регіони регулярно зазнають російських обстрілів. Також неодноразово повідомлялося про спроби російських ДРГ перетнути кордон.
Швеція оголосила про новий пакет військової допомоги Україні
Загальна вартість нинішнього пакету допомоги – приблизно 3,4 мільярда шведських крон (майже 314 мільйонів доларів США)
Друк
Уряд Швеції ухвалив рішення про новий пакет підтримки України, повідомляє Міністерство оборони Швеції.
Ця допомога включає боєприпаси та запасні частини для техніки, яку Швеція передала Україні, включно з бойовими машинами та танками Leopard 2.
Стокгольм також надсилає транспортні засоби, вантажі на випадок непередбачених обставин та обладнання для розмінування.
В оборонному відомстві додають, що також уряд отримує дозвіл на продаж ракет класу «повітря-повітря» RB 99 (AMRAAM) США.
«Риксдаг (парламент Швеції – ред.) надає дозвіл уряду продати США ракети класу «повітря-повітря» RB 99 (AMRAAM) у 2023 році. Після цього США передадуть ці ракети Україні та запропонують Швеції придбати більш сучасну версію AMRAAM», – йдеться у повідомленні.
Загальна вартість нинішнього пакету допомоги – приблизно 3,4 мільярда шведських крон (майже 314 мільйонів доларів США). Це вже 13-й пакет військової допомоги для України від Швеції з початку повномасштабного російського вторгнення.
За даними видання «Мілітарний», ракета середньої дальності класу «повітря-повітря» з радіолокаційним наведенням Rb 99 – це ліцензійна версія американської ракети AIM-120B (AMRAAM) з дальністю пуску до 70 кілометрів, які раніше збиралися в Швеції. Цими ракетами озброєні шведські багатоцільові винищувачі JAS 39 Gripen.
F-16, про надання яких просить Україна, має один з найширших спектрів доступного озброєння серед сучасних винищувачів, зокрема, ракети AIM-120 AMRAAM.
Зеленський відвідав військових, які ведуть наступальні дії на Мелітопольському напрямку
Під час робочої поїздки в Запорізьку область президент України Володимир Зеленський відвідав військових, які ведуть наступальні дії на Мелітопольському напрямку.
Як повідомляє Офіс президента, Зеленський зустрівся з командувачем угруповання військ «Таврія» Олександром Тарнавським і побував у розташуваннях низки бригад, зокрема, 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», 117-ї окремої механізованої бригади та на передових пунктах управління 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ та 118-ї окремої механізованої бригади.
За повідомленням, президент заслухав доповіді командирів про перебіг бойових дій та разом із комбригами й комбатами обговорив найбільш проблемні питання їхніх підрозділів.
Військові наголошували на необхідності засобів радіоелектронної боротьби та фронтових систем ППО для протидії авіації та БПЛА противника. Також є потреба в безпілотних літальних апаратах, оскільки вони швидко витрачаються в умовах наступальних дій, додають в Офісі президента.
У Смілі на Черкащині через російський ракетний удар 12 тисяч людей залишаються без води, ремонтні роботи орієнтовно триватимуть 4-5 діб, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
За його словами, у місті триває ліквідація наслідків російських атак.
«Нині наше головне завдання – відновити подання води на місто. Ремонтні роботи вже тривають. Орієнтовно це займе 4-5 діб. Прошу жителів слідкувати за повідомленнями міської влади: де подання води відбуватиметься за графіком, де і коли – буде підвезення. Для постраждалого медзакладу разом із ДСНС області ми це питання закрили», – написав він у телеграмі.
Ігор Табурець нагадав, що вдосвіта 15 серпнядві російські ракети поцілили по територіях цивільних об’єктів: підприємства з виробництва кераміки та лікарні. Ніхто не постраждав. Внаслідок російського удару пошкоджені будівлі, уражені мережі водо- і теплопостачання.
«Думали, що це вже останній наш день»: львів'яни про російський ракетний обстріл
Низка вибухів у Львові пролунала на світанку, близько 5-ї години. Внаслідок нічної ракетної атаки у Львівській області постраждали 19 людей, серед них десятирічна дитина. Їхньому життю нічого не загрожує. У Львові по медичну допомогу звернулися четверо людей, але відмовилися від госпіталізації. 15 серпня на світанку Росія завдала ракетного удару по Львову та Львівській області. ППО збила одну ракету, шість – влучили.
Загиблих внаслідок російського ракетного обстрілу Львівщини та самого Львова, на щастя, немає. Майже два десятки людей отримали різані рани від скла, що розлетілося на друзки від вибухів, а також забої від падіння. Більшість із постраждалих відмовилася від шпиталізації.
У одному житловому районі Львова російська ракета влучила у подвір’я дитячого садочка. Утворилась вирва діаметром 20-ть і глибиною 9 метрів. Будинки довкола були ушкоджені.
Один із тих будинків належить Анні та Андрію Прокопціям. Свій приватний будинок вони будували і ремонтували протягом 25 років...
На Бахмутському напрямку щоденні втрати в особовому складі й техніці змушують російські сили постійно ротувати підрозділи, повідомив речник Східного угруповання військ ЗСУ зі стратегічних комунікацій Сергій Череватий.
«Наші дії на Бахмутському напрямку змусили їх потужно вибудовувати оборону і в деяких випадках контратакувати. Щоденні втрати – десятки або сотні, якщо з пораненими – змушують ротувати підрозділи, злагоджувати їх. А знищена або пошкоджена техніка постійно потребує відновлення або заміни. Ці дві причини змушують їх проводити ротації військ і посилювати свої позиції», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Череватий повідомив про два боєзіткення на Бахмутському та на Лимано-Куп’янському напрямках.
«На сході (вночі) відбувалося інтенсивне використання всіх видів ураження. Проте саме бойових зіткнень на Бахмутському та на Лимано-Куп’янському напрямках відбулося по одному. Дуже активно на Бахмутському напрямку – 635 разів ворог обстрілював наші позиції, здійснив два авіанальоти. У ході вогню у відповідь ми дали потужну відсіч», – додав він.
Вранці 15 серпня у Генштабі ЗСУ повідомили, що Сили оборони наступають на південь від Бахмуту. За даними штабу, російські війська завдали авіаударів біля Васюківки та Кліщіївки. DeepState уточнює: відбиті атаки противника при спробі повернути втрачені позиції у Кліщіївки та Андріївки.