14-річний хлопець поранений через обстріл Росією Куп’янська – ОВА
Російські війська обстріляли Куп’янськ, внаслідок чого поранений 14-річний хлопець, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Госпіталізований у середньо-важкому стані. Наразі лікарі надають йому допомогу», – написав Синєгубов у телеграмі 8 серпня.
Він закликав жителів Куп’янської громади бути «максимально обережними», бо російські військові посилили обстріли міста і навколишніх населених пунктів.
Напередодні влада повідомляла про російські обстріли двох сіл Куп’янського району, внаслідок чого загинули і були поранені цивільні люди.
У Міноборони України заявляли, що Куп’янський напрямок був «найгарячішим» на фронті за тиждень і що на цьому напрямку армія РФ поставила собі за мету повернення втрачених восени минулого року територій.
Речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив, що ситуація на Куп’янському напрямку «складна, але контрольована». За його словами, ЗСУ знають про усі наміри російських сил і зривають їх.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину. Попри наявність свідчень і доказів, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Наступ ЗСУ набирає обертів: як Росія намагається його зірвати?
Вранці 8 серпня український Генштаб повідомив про атаки армії Росії одразу на трьох напрямках у районі Куп'янська – біля Синьківки та Іванівки на Харківщині та Новоселівського на Луганщині. Понад те, проєкт DeepState повідомив, що Новоселівське знову під контролем загарбників.
За інформацією проєкту, туди агресор підвів свіжі сили та велику кількість штурмових підрозділів. Їхня піхота атакує, використовуючи поля та лісосмуги, чому сприяє двометрова трава.
Однак Сили оборони продовжують наступати навколо Бахмуту, біля Урожайного у напрямку Бердянська і біля Роботиного з Вербовим – у напрямку до Мелітополя.
Тривають бої і на лівому березі Дніпра – ГУР МО України та підрозділ «Стугна» опублікували відео нещодавнього вдалого рейду на захоплену окупантами частину Херсонської області.
«Незважаючи на затишшя на «інформаційному фронті», на багатьох ділянках фронту дуже важко. Ймовірно, зараз для Сил оборони триває один із найважчих періодів у повномасштабці. Триває тяжка боротьба на виснаження», – зазначили аналітики проекту DeepState.
Головні питання випуску:
Яку роль у наступі Сил оборони відіграють рейди на лівий берег Дніпра?
Атаки ЗСУ набирають обертів – чи цьому заважає активність росіян у районі Куп'янська?
І чи зможе Росія відвернути Захід від допомоги Україні провокаціями у Польщі та Нігері?
Криваві наслідки російських ракетних ударів по Покровську (фотосвідчення)
Дві російські ракети, запущені з інтервалом у 40 хвилин, влучили в багатоповерхівку у місті Покровськ Донецької області ввечері 7 серпня. У результаті атаки загинули щонайменше семеро людей. Станом на 11 годину 8 серпня відомо про 88 людей, які отримали поранення.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.
Джерело: EPA-EFE, AFP, Reuters
Криваві наслідки російських ракетних ударів по Покровську (фотосвідчення)
Президент України Володимир Зеленський провів чергову телефонну розмову з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте.
«Сьогодні (8 серпня – ред.) я знову говорив із президентом Зеленським і привітав його з успішною зустріччю в Саудівській Аравії щодо війни, де були представлені Нідерланди. Важливо продовжувати говорити про мир в Україні з цією широкою групою країн», – наголосив Рютте за підсумками розмови у твітері.
За його словами, двоє лідерів також обговорили події на фронті та «невпинні, довільні та жорстокі атаки на українські цивільні об’єкти та запаси продовольства».
«Я наголосив, що Нідерланди продовжуватимуть підтримувати Україну, і, зокрема, зараз ми вивчаємо, що ще ми можемо зробити для зміцнення української протиповітряної оборони. Одним із способів нашої допомоги є співпраця з нашими партнерами у підготовці українських пілотів для польотів на винищувачах F-16», – написав він.
8 липня президент України Володимир Зеленський також повідомляв про телефонну розмову з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, в якій він, зокрема, «висловив підтримку в непростий політичний момент».
Раніше стало відомо, що уряд Нідерландів йде у відставку через розбіжності всередині коаліції щодо питання мігрантів. Як очікується, у країні відбудуться парламентські вибори.
Що відомо про обстріли українськими військовими Чонгарського та Генічеського автомобільних мостів? До яких це призвело наслідків? Як це впливає на логістику російських військ і чи сприяє прискоренню деокупації Криму? Як Росія відповідатиме на подальшу ескалацію бойових дій? Відповіді на ці запитання з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Україна закрила 280 міжнародних автобусних маршрутів
В Україні закрили 280 міжнародних автомобільних маршрутів, які ведуть в напрямку Польщі та Росії, йдеться в повідомленні Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
Як зазначили в пресслужбі, міністерство розпочало реформування галузі міжнародних пасажирських перевезень. Першим кроком у цьому напрямку стало упорядкування переліку міжнародних автобусних маршрутів.
Так, за рішенням профільної Комісії було закрито 280 міжнародних автомобільних маршрутів, з яких:
- маршрути без відповідних дозволів з боку Польщі – 118;
- маршрути, що ведуть до РФ – 140;
- маршрути до Польщі, заяви щодо закриття яких подали перевізники – 22.
«Зараз міністерство розпочинає масштабні зміни у сфері міжнародних автобусних перевезень. Перший крок – це верифікація всіх міжнародних маршрутів, щоб мати актуальний перелік. Це дозволить нам бачити реальну ситуацію із перевезеннями та, зокрема, планувати роботу сервісу «єЧерга» для перетину кордону автобусам», – сказав заступник міністра Сергій Деркач.
За словами Деркача, після верифікації маршрутів до Польщі, така сама робота буде відбуватись із маршрутами, що ведуть до інших країн.
Окрема увагу міністерство приділить маршрутам, які пролягають через окуповані території, але які не можуть виконуватись повноцінно чи взагалі не функціонують. У такому випадку, перевізник має звернутись до міністерства із заявою щодо скасування чи внесення змін до маршруту.
Армія РФ вдарила по селу на Миколаївщині, двоє хлопців отримали мінно-вибухові травми
У вівторок російські військові вдарили по селу Куцуруб Куцурубської громади Миколаївської області, зазначив начальник місцевої поліції Сергій Шайхет.
«На жаль, є потерпілі», – розповів він.
За його словами, внаслідок обстрілу до лікарні по допомогу звернувся місцевий мешканець, який привіз двох синів 13 та 16 років з мінно-вибуховими травмами.
«Нині життю хлопців нічого не загрожує», – додав Шайхет.
Крім того, внаслідок обстрілу були пошкоджені житлові будинки, транспортні засоби, уточнили в поліції Миколаївської області.
Російські війська регулярно обстрілюють громади Миколаївської області, розташовані в межах досяжності російської артилерії. При цьому Москва заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
У МОН розповіли, як навчатимуться школярі з 1 вересня
Незабаром розпочнеться новий навчальний рік. Очікується, що що 80-85% шкіл розпочнуть новий навчальний рік очно або у змішаному форматі, зазначив заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків в ефірі «Українського радіо».
«Станом на 1 вересня ми не матимемо 100% офлайн-навчання у всіх школах, тому що є школи на прифронтових територіях, зокрема в Харківській області, які знаходяться постійно під обстрілами й де тривоги відбуваються 4-5 разів на день. Тобто там організувати очне навчання неможливо. Але відсоток шкіл, які забезпечуватимуть змішане чи очне навчання, з 1 вересня буде значно більшим, ніж був на кінець минулого навчального року. Ми прогнозуємо, що це буде орієнтовно 80-85% шкіл», – сказав Сташків.
Відомо також, що в у першому півріччі минулого навчального року очно працювало лише 15% закладів освіти, ще 51% шкіл працював у змішаному форматі та 33% – дистанційно. А в другому півріччі майже 75% шкіл могли забезпечити очний або змішаний формат навчання.
2023 року Міністерство освіти виділило субвенцію з державного бюджету в розмірі 1,5 млрд гривень для всіх областей на облаштування укриттів. Отже, ще 500 шкіл отримає можливість облаштувати нові укриття для дітей, зазначають у МОН.
У деяких школах роботи з облаштування планують завершити до 1 вересня, а в деяких – на початку нового навчального року, уточнили в відомстві.
Міністерство освіти і науки також планує оновити дисципліну «Захист України» в школах – про відповідний пілотний проєкт відомство повідомило 2 серпня.
У ЗСУ кажуть, що «просунулись на сотні метрів» на Мелітопольському напрямку
Збройні сили України «просунулись на сотні метрів» на Мелітопольському напрямку, розповів в ефірі телемарафону заступник командувача Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» зі стратегічних комунікацій Сергій Кузьмін.
«Наші війська продовжують наступальні дії на Мелітопольському напрямку в районі населеного пункту Роботине. Там тривають дії щодо знищення ворога. Також там є просування сотнями метрів на цьому напрямку», – сказав Кузьмін.
За його словами, також тривають наступальні дії й на Бердянському напрямку, там «також є просування», українські сили оборони «йдуть вперед та знищують ворога».
Премʼєр Грузії в 15-ту річницю війни назвав Росію «агресором»
Премʼєр-міністр Грузії Іраклі Ґарібашвілі назвав Росію «агресором» 8 серпня, коли в країні вшановують жертв війни, яка відбулася між двома країнами в серпні 2008 року.
15 років тому Росія ввела тисячі військових до Грузії після того, як Тбілісі розпочав військову операцію проти сепаратистів у Південній Осетії, які обстрілювали грузинські села в регіоні.
«Ми давно знаємо, що Росія була агресором, ми це знаємо, і це знає весь світ», – цитує премʼєра Ґарібашвілі агенція France-Presse.
Водночас проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу» наводить інші висловлювання голови уряду, який покладає відповідальність за російське вторгнення на «колишнього головнокомандувача» (ідеться про тодішнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, якого чинна грузинська влада тримає за ґратами – ред.).
«Ми неодноразово говорили, що цієї війни можна було уникнути. Я маю інформацію про те, як розвивалися події. Хочу ще раз наголосити, що колишній головнокомандувач виявив велику безвідповідальність на тлі великого героїзму та самопожертви наших героїчних воїнів», – стверджує очільник уряду.
Опозиція критикує уряд Ґарібашвілі за проросійський ухил.
Росія в 2008 році окупувала значні території Грузії протягом п’яти днів до того, як за посередництва тодішнього президента Франції Ніколя Саркозі було досягнуто припинення вогню.
Президент України Володимир Зеленський заявив 7 серпня, що Київ солідарний з Тбілісі, і що Росія «заплатить» за свою агресію.
«Українці солідарні з народом Грузії, і я дякую всім громадянам Грузії, які разом із нами захищають свободу», – сказав він.
Під час війни 2008 року загинули сотні солдатів з обох сторін, також значними були втрати серед цивільних. Організація Обʼєднаних Націй заявила, що близько 120 тисяч людей залишили свої домівки, хоча багато хто згодом повернувся.
У Росії «сильно применшують» втрати серед десантників – ГУР
У РФ «сильно применшують» втрати серед бійців свої десантних військ в України, зазначив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі телемарафону, відповідаючи на питання, чи наближені до реальності дані від очільника ВДВ РФ Михайла Теплінського про втрати в Україні, зокрема, про 8500 поранених російських десантників.
«Навіть ці цифри є зменшеними, і навмисно зменшеними. Але навіть така дозована правда суворо заборонена у цьому королівстві кривих дзеркал, і навіть напівправду у путінській Росії можуть сказати лише випадково. Зрозуміло, що для рашистського режиму смертельно небезпечним є взагалі обговорення всередині власної так званої держави питання втрат», – заявив він.
За його словами, «попри те, що величезна кількість пересічних росіян вже зіткнулися із загиблими родичами, пораненими – членами власних родин, на загал обговорення цієї теми – табу».
«Тим більше, коли представник військового командування називає речі своїми іменами хоча б частково, це спричиняє подальшу реакцію і обговорення – і серед воєнкорів і, власне, серед пересічних росіян – «іванюшок» на кухнях. Режим не може цього допустити, тому жорстко намагається підчищати (ці дані – ред.). Але сказане вже всі почули», – сказав Юсов.
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня Російська служба Бі-Бі-Сі і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
На Донеччині викрита агентурна мережа РФ, яка складалася з жінок – СБУ
Служба безпеки України повідомила 8 серпня, що її контррозвідка провела операцію з нейтралізації російської агентурної мережі на Донеччині.
«Особливістю ворожої групи було те, що вона складалась винятково з місцевих жінок, що підтримали збройну агресію РФ проти України. Зловмисниці одночасно працювали на ФСБ та «приватну військову компанію «Вагнер». За вказівками окупантів їхні поплічниці збирали розвіддані про кількість та передислокацію військової техніки Сил оборони на території регіону», – вказано в повідомленні.
За даними спецслужби, затримані намагалися виявити напрямки вильотів бойової авіації ЗСУ, у тому числі ударних гелікоптерів під Авдіївкою, також їх цікавили маршрути переміщення важкої бронетехніки українських військ із прифронтових територій на передову.
«Для збору розвідувальної інформації фігурантки обходили місцевість і приховано робили фотознімки українських об’єктів. Усі отримані відомості передавали за двома каналами зв’язку – російському «куратору» з ФСБ та представнику «вагнерівців». Для комунікації використовували закриті чати в одному із популярних месенджерів», – відзначають у спецслужбі.
Співробітники СБУ твердять, що затримали трьох учасниць російської агентури під час збору ними розвідувальних даних.
«Крім того, встановлено особу резидентки (старшої) ворожої групи, яка на початку повномасштабного вторгнення виїхала до РФ для координації «підопічних» з території країни-агресора. За даними слідства, всі четверо російських агенток є мешканками Покровського району. Ще до 24 лютого 2022 року вони були завербовані окупантами і донедавна перебували в «режимі очікування», – додають в СБУ.
Наразі слідчі Служби безпеки повідомили трьом затриманим про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою);
- ч. 2 ст. 111 (державна зрада);
- чч. 2, 3 ст. 114-2 (поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших збройних формувань України).
Затриманим обрали запобіжний захід – тримання під вартою. Крім того, планується повідомлення про підозру четвертій фігурантці, яка переховується від правосуддя в Росії.
Зловмисницям загрожує довічне ув’язнення.
Внаслідок ракетного удару по Покровську постраждало 88 людей – ОВА
Кількість людей, які постраждали внаслідок ракетного удару по Покровську, зросла до 88, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко в ефірі телемарафону.
«Станом на 11 годину 88 поранених», – зазначив Кириленко.
За його словами, дані оперативно збирають з усіх лікарень, куди доправили постраждалих. Важких поранених, яких вдалося стабілізувати, направляють до медзакладів сусідньої області. У важкому стані, зокрема, перебувають двоє поліцейських і один працівник ДСНС, медики борються за їхні життя, каже голова ОВА.
Станом на ранок 8 серпня в МВС казали про 67 поранених, із них – 29 працівників поліції, 7 рятувальників та 2 дітей. Згодом надійшла інформація про те, що внаслідок атаки постраждала 81 людина.
Російські війська завдали двох ракетних ударів по житловому будинку в Покровську увечері 7 серпня. Офіс Генерального прокурора припускає, що російські війська вдарили по Покровську «Іскандерами».
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.
РФ звинуватила Україну у змушуванні росіян до підпалів військкоматів
Генеральна прокуратура та міністерство внутрішніх справ РФ виступили з офіційними попередженнями про новий вид телефонного шахрайства, коли росіян змушують підпалювати військкомати.
Відомства стверджують, що аферисти телефонують із території України та обирають своїми жертвами росіян похилого віку. Зловмисники називають себе співробітниками банків чи поліцейськими, пише МВС.
«Особи, яких фінансують організації, повʼязані з київським режимом, називалися співробітниками правоохоронних органів та кредитних установ, і нібито з метою погашення кредитних зобовʼязань, сприяння в затриманні злочинців або запобігання іншим суспільно небезпечним діянням схиляли громадян до скоєння злочинів», – стверджує Генпрокуратура.
Обидва відомства попереджають, що підпали військкоматів за російським законодавством розцінюються як терористичний акт (стаття 205 КК) або диверсія (стаття 281 КК) та можуть загрожувати позбавленням волі на строк до 20 років.
З кінця липня в Росії підпалили понад три десятки військкоматів. Багато хто із затриманих за спробу підпалу стверджував, що став жертвою шахраїв, які давали вказівки від імені «співробітників ФСБ».
На Харківщині в Козачій Лопані внаслідок обстрілу армії РФ, який стався близько 9.20 ранку, поранено двох чоловіків, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти продовжують терор мирного населення. Постраждали двоє чоловіків, госпіталізовані у важкому та середньому станах», – йдеться у повідомленні.
Синєгубов додав, що є влучання у приватні будинки та господарчі споруди, виникла пожежа. Екстрені служби працюють над ліквідацією наслідків.
За інформацією очільника Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслава Задоренка, обстріл вівся з танків. Постраждалі – чоловіки 60 і 52 років.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину. Попри наявність свідчень і доказів, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Маріуполі будинки «стогнали» тижнями, там помирали привалені люди – документування злочинів РФ
Пам’ятати, розповідати, фіксувати, щоб потім покарати зло, яке прийшло на українську землю. Тисячі українців, які зазнали тортур, пережили полон, окупацію чи депортацію мають змогу анонімно або відкрито дати свідчення про російські злочини – їхні історії записує Варшавський центр документування російських воєнних злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна. Його відкрили на наступний день масштабного вторгнення Росії до України, щоб зібрати докази «путінського геноциду». Саме польський юрист Рафал Лемкін у 1944 році першим ввів термін «геноцид» і використав його у своїй науковій праці.
Першою ж, відкрито свідчення центру дала жителька Маріуполя Катерина Сухомлинова. Волонтерка, добровільна рятувальниця Мальтійської служби допомоги і депутатка маріупольської міської ради 20 днів залишалася в окупованому місті і під постійними обстрілами рятувала людей. Нині вона на власному прикладі, розповідаючи свою історію, переконує українців у необхідності свідчити. Читайте про це за лінком
Удар по Покровську: зросла кількість постраждалих, пошкоджено 12 багатоповерхівок
Зросла кількість постраждалих внаслідок ракетного удару по Покровську на Донеччині, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«81 поранений – 39 цивільних, серед яких двоє дітей - 2006 і 2012 року народження, 31 поліцейський, 7 працівників ДСНС та 4 військових», – розповів він.
За словами Кириленка, загинули 7 людей – п’ятеро цивільних, рятувальник та військовий.
«Станом на 11:00 зафіксовані пошкодження 12 багатоповерхівок; будівель готелю, прокуратури, пенсійного фонду, аптеки, двох магазинів, двох кафе та двох цивільних автомобілів», – додав очільник ОВА.
Станом на ранок 8 серпня в МВС казали про 67 поранених, із них – 29 працівників поліції, 7 рятувальників та 2 дітей.
Російські війська завдали двох ракетних ударів по житловому будинку в Покровську увечері 7 серпня. Офіс Генерального прокурора припускає, що російські війська вдарили по Покровську «Іскандерами».
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.
Росія майже наполовину спустошила найбільший склад радянської бронетехніки – The Moscow Times
З початку повномасштабної війни в Україні Росія зняла зі зберігання понад 40% радянських танків та бойових машин на найбільшій базі законсервованої військової техніки «Вагжаново» в Бурятії, пише The Moscow Times.
За даними видання, яке вивчило супутникові знімки Google Earth, за пʼять місяців до російського вторгнення у «Вагжаново» зберігалося близько 3840 одиниць техніки, а до травня 2023 року ця кількість скоротилася до 2270 одиниць. Таким чином, за останні півтора року з бази вивезли близько 1570 одиниць танків та бойових машин, при цьому більша частина техніки (32%) залишила «Вагжаново» після початку мобілізації у вересні 2022 року.
Як зазначає The Moscow Times, згідно з інструкціями Міноборони, існує чотири категорії консервації військової техніки, і найціннішу техніку зберігають у спеціальних вентильованих та опалюваних приміщеннях. У «Вагжаново» машини переважно зберігалися просто неба. «Це те, чого не шкода», – пояснив військовий експерт Павло Лузін.
У соцмережах колишніх військовослужбовців «Вагжаново» журналісти The Moscow Times виявили кілька фотографій танків, що зберігалися на базі. Опитані виданням військові експерти впізнали в них танки Т-62, які випускали з 1962 до 1975 року.
За даними видання, частина танків, знятих зі зберігання, проходить глибоку модернізацію – їх оснащують додатковим захистом, сучаснішими двигунами, а також оптико-електронною системою та тепловізорами, після чого відправляють на фронт. Інші розбирають на запчастини.
Росія від початку повномасштабної війни в Україні зазнала серйозних втрат техніки. Згідно зі звітом британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), за перший рік війни Росія втратила близько половини своїх сучасних танків. За даними аналітичного проєкту Oryx (він фіксує втрати за наявності фото чи відео), всього російські військові втратили понад 2200 танків. Український Генштаб наводить майже вдвічі більше число – 4254 танки станом на ранок 8 серпня.
Починаючи з лютого 2022 року на територію України з різних напрямків, зокрема, і через закритий кордон з РФ та Білоруссю, повернулося понад 18 тисяч громадян України, розповів в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
За його словами, через ці пункти пропуску повертаються громадяни України з окупованих територій.
«З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, а в подальшому і деокупації певної частини територій, то через різні напрямки, різні ділянки кордону, зокрема по напрямку кордону з Росією та Білоруссю, додому з цих напрямів повернулося більше 18 тисяч наших співвітчизників, яких в подальшому прикордонники Державної прикордонної служби зустріли на кордоні і забезпечили пропуск на території України», – сказав Демченко.
Прикордонник також додав, що окрім пункту пропуску Колотилівка – Покровка у Сумській області, де працює гуманітарний коридор, також є можливість дістатися території України і з території Білорусі. Однак він наголосив, що офіційно – пункти пропуску зачинені рішенням уряду.
«Є один з пунктів пропуску, де ми фіксуємо що суміжна сторона також пропускає громадян в напрямку території України, але ще раз наголошую: рішенням Уряду пункти пропуску зачинені. Така норма може відбуватися виключно по відношенню до громадян України, які повертаються додому. Там не здійснюються пропускні операції як такі щодо оформлення громадян на вихід з України, або відносно громадян інших країн. Така норма стосується виключно повернення громадян України, які були змушені виїхати на територію Росії або Білорусі через повномасштабну війну, яку розв’язала Росія», – розповів речник ДПСУ.
За словами речника, комунікація між ДПСУ та російськими прикордонниками не відбувається. Але якщо громадяни України зможуть дістатися до території України, їх зможуть зустріти українські прикордонники.
«Як бачимо, по напрямку кордону з країною-агресором, наші громадяни активно піддаються перевіркам з боку російських прикордонників. Не завжди у всіх наших громадян з першого разу вдається перетнути кордон для того щоб дістатися української території. Але якщо наші громадяни прибудуть на будь-якому напрямку до української території, вони будуть допущені», – заявив прикордонник.
Російські війська регулярно обстрілюють Сумщину. За даними Сумської ОВА, вночі та вранці російські війська здійснили п’ять обстрілів прикордоння, зафіксовано 33 вибухи. Даних про потерпілих немає.
Влада області розглядає евакуацію з прикордонних органів. Як заявив мер Сум Олександр Лисенко, обласний центр готується розселити приблизно 12 тисяч людей.
15 липня із Сум до Києва почав курсувати безкоштовний евакуаційний потяг.
Протягом доби 7 серпня російські військові атакували 24 населених пункти Запорізької області, внаслідок обстрілів загинув чоловік, ще одна жінка отримала поранення, повідомив у телеграмі очільник обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
Загалом, за інформацією місцевого чиновника, армія РФ впродовж доби 105 разів обстріляла населені пункти Запорізької області:
- 87 разів з артилерії обстріляла територію Гуляйполя, Новодарівки, Новоандріївки, Новоданилівки, Гуляйпільського, Ольгівського, Малинівки, Чарівного, Червоного, Білогір’я, Преображенки, Залізничного, Левадного, Щербаків, Кам'янського, Малих Щербаків, Степового, П’ятихаток, Лобкового та Плавнів;
- 3 авіаційних ударів завдала по території Оріхова, Малої Токмачки та Новодарівки;
- 8 разів атакувала з РСЗВ Залізничне, Староукраїнку, Малинівку, Білогір’я;
- застосовувала 4 безпілотники по Гуляйполю та Гуляйпільському;
- здійснила 3 ракетні удари завдала по території Юльївки.
«У Новоданилівці завершено розбір зруйнованого авіаударом будинку: з-під завалів дістали тіло загиблого 53-річного чоловіка, який вважався безвісти зниклим», – розповів Малашко.
Також, за його словами, в результаті нічного артилерійського обстрілу Преображенки травмовано 83-річну жінку, яку «оперативно доставлено в лікувальну установу обласного центру».
«Надійшло 29 повідомлень про руйнування житлових будинків, господарчих споруд, сільськогосподарської техніки та об’єктів соціальної інфраструктури», – підсумували в ОВА.
Російські війська регулярно обстрілюють частину Запорізької області та місто Запоріжжя. Обласний центр через близькість до фронту часто зазначає атак з систем С-300. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.