Гуменюк розповіла, скільки ракетоносіїв утримує Росія у Чорному морі
Станом на ранок суботи, 5 серпня, Росія тримає у Чорному морі на бойовому чергуванні один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до чотирьох ракет, повідомила в ефірі телемарафону керівниця Об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Корабельне угруповання ворога залишається в розсередженому вигляді в концентрації до 13 одиниць у Чорному морі, одна одиниця висвітлює надводну обстановку в Азовському морі. Ракетна загроза зберігається, але вона залишається у сталому режимі. Ворог тримає напоготові сили та засоби», – сказала Гуменюк.
Вона зазначила, що нещодавно лунала повітряна тривога і знов фіксувалась активність стратегічної авіації армії РФ. За її словами, «це може бути як переміщення та якісь маневри, так і просто тримання у напрузі».
Нові дані Генштабі ЗСУ щодо втрат Росії: за добу ще 620 військових та 4 танки
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 249 110 своїх військових, 620 із них – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 5 серпня.
Серед інших російських втрат, за даними Генштабу, – такі:
- танки – 4232 (+4 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 8251 (+2)
- артилерійські системи – 4943 (+32) од.;
- РСЗВ – 704
- засоби ППО – 466
- літаки – 315
- гелікоптери – 311
- БПЛА оперативно-тактичного рівня - 4116 (+12)
- крилаті ракети – 1347
- кораблі/катери – 18
- автомобільна техніка та автоцистерни – 7422 (+30)
- спеціальна техніка – 730 (+6)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня Російська служба Бі-Бі-Сі і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Армія РФ атакувала Херсон із артилерії, постраждали люди – влада
Минулої ночі російські військові двічі атакували Херсон із артилерії, повідомляє міська військова адміністрація.
«Вночі було атаковано Корабельний та Суворовський райони м. Херсона. Внаслідок артобстрілів 2 людини зазнали поранень», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що загалом за минулу добу Херсонську міську територіальну громаду було обстріляно сім разів, російська армія використала для цього 63 снаряди.
Ураження зафіксовані в Херсоні та Садовому, каже місцева влада.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та деокуповану частину області. Зокрема, напередодні поранення внаслідок обстрілів отримали дев’ятеро місцевих жителів.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Терором Росія прагне витіснити Україну зі світових ринків зерна». Чим зможе допомогти Україні світ?
Від 18 липня, після фактичного виходу Російської Федерації з Xорноморської зернової ініціативи, російська армія знищила 26 об’єктів портової інфраструктури України, 180 тисяч тонн зернових, 5 цивільних суден. Такі дані наводить Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України.
«Терором Росія прагне витіснити Україну зі світових ринків зерна, аби зайняти її місце, встановити власну монополію», – роблять висновок аналітики центру. Як повідомляє Reuters, після атаки на порт «Ізмаїл» ціни на пшеницю на Чиказькій біржі 3 серпня зросли майже на 5% на тлі занепокоєння щодо скорочення глобальних поставок збіжжя.
Якою має бути відповідь світу на атаки по портах – крім допомоги Україні з системами протиповітряної оборони?
Які провокації стосовно іноземних торговельних суден може влаштувати в Чорному морі Російська Федерація?
Читайте про це за лінком
У Держдепі США заявили про готовність допомогти РФ виконати вимоги зернової угоди
США готові допомогти Росії у виконанні вимог зернової угоди, але Москві «необхідно визначитися зі своїми запитами», зазначив координатор санкційної політики Держдепартаменту Джеймс О’Брайєн під час брифінгу.
«Передусім, Росії необхідно ясно дати зрозуміти, що вона запитує. Вона висувала низку різних вимог. Усі вони стосувалися неотримання різними російськими інститутами послуг з боку приватного сектора. І ми ясно дали зрозуміти, що готові допомогти з цими справами. Однак неясно, що Росія вважає успіхом», – заявив О’Браєн.
За його словами, «висловлені проблеми Росії стосуються конкретних комерційних організацій із РФ, у яких виникають складнощі з постачальниками у приватному секторі на Заході».
Координатор санкційної політики США також зазначив, що Україна експортувала за останні шість-вісім місяців майже 60 млн тонн зерна.
«Тридцять два мільйони тонн з них пройшли через Чорноморську зернову ініціативу за посередництва ООН, в рамках якої великі судна могли рухатися з Одеси на світові ринки», – зазначив він.
О’Браєн зазначив, що «оптимістично налаштований» щодо виходу українського зерна на світові ринки.
«Це займе у нас деякий час. Це вимагатиме деяких витрат, але ми не можемо дозволити Росії захопити Чорне море мертвою хваткою. Це зусилля, які РФ робила при багатьох урядах протягом тривалого часу. Вони намагаються зробити це знову. У цьому випадку вони не досягнуть успіху», – додав він.
ЗСУ ведуть наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках – зведення Генштабу
Українські військові проводять наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, за добу відбулось 36 бойових зіткнень, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Протягом минулої доби ворог завдав одного ракетного та 50 авіаційних ударів, здійснив 86 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед мирного населення, руйнувань зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. Ймовірність подальших ракетних та авіаційних ударів по всій території України залишається дуже високою», – кажуть українські військові.
Також відомо, що за добу авіація сил оборони завдала 9 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки армії РФ. Крім того, ЗСУ вдалось знищити два ударних безпілотники типу «Шахед-136».
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом минулої доби уразили 9 артилерійських засобів на вогневих позиціях та 2 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки ворога», – підсумували в Генштабі.
Програма «єВідновлення». Хто і як отримує кошти на відновлення пошкодженого та зруйнованого житла?
Повертати кошти за пошкоджене війною житло держава почала більш як через рік після її початку, у травні 2023-го. Тоді запрацювала програма «єВідновлення» і «подібних проєктів у світі ще не було», заявляв один із її розробників, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За майже 3 місяці роботи державного сервісу, в уряді підбивають перші підсумки, виправляють помилки і розгортають наступні етапи «єВідновлення».
- Скільки українців подали заявки на компенсацію, і чому тих, хто її отримав, у кілька разів менше ніж, тих, хто про неї просив?
- З якими труднощами зіткнулися власники пошкодженого майна при оформленні компенсацій?
- Коли та як держава відшкодовуватиме громадянам за зруйноване житло?
- Чи заплатить уряд за капітальні ремонти вартістю понад 200 тисяч гривень?
- Та як нині працює система відшкодувань?
Про все це розповідає Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
СБУ: в Україні арештовані активи російських олігархів на майже 190 млрд грн
Від початку повномасштабної агресії Росії в Україні заарештували активи російських олігархів на понад 190 мільярдів гривень (близько п’яти мільярдів доларів), повідомили у Службі безпеки України.
У відомстві уточнили, що йдеться про корпоративні права і нерухоме майно десятків підприємств, кінцевими бенефіціарами яких є російські корпорації «Роснефть», «Росатом», «Газпром», «Ростех», «РусАл», «Група ГМС», «Татнефть», банки.
«Служба безпеки України системно збирає докази причетності російських олігархів і бізнесменів до фінансування збройної агресії Росії проти України. Це один із необхідних кроків для розгляду їх у комплексі з воєнними злочинами Росії у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі», – зазначили у СБУ.
У Службі безпеки також повідомили, що були запроваджені економічні санкції до понад чотирьох тисяч російських компаній, які «безпосередньо фінансують військове вторгнення, допомагають державі-агресору обходити санкції, закуповувати матеріали, техніку військового призначення і компоненти озброєнь в інших країнах».
За словами голови СБУ Василя Малюка, відомство сформувало список російського бізнесу, який фінансує війну, та комплексно перевіряє кожного фігуранта. Зібрані матеріали, як зазначив він, стануть доказами у кримінальних справах про допомогу в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України і про планування, підготовку, розв’язання і ведення агресивної війни.
«Кожен спонсор російського тероризму має сидіти на лаві підсудних поруч із Путіним. Тому що вони повноцінні співучасники злочинів. За їхні гроші Росія запускає ракети і дрони», – заявив Малюк.
Раніше російське видання «Проект» у своєму розслідуванні встановило, що як мінімум 81 російський олігарх, що входить до рейтингу журналу Forbes «200 найбагатших росіян», брав участь у постачанні для російської армії.
80 із цих олігархів, за даними «Проекту», наразі перебувають під західними санкціями. Проте лише 14 із них, як зазначають розслідувачі, потрапили до списків санкцій усіх країн – союзниць України, а 34 особи перебувають лише під українськими санкціями.
Телеграм-канали повідомили про вибухи в районі Керченського мосту
У ніч проти 5 серпня кримські і російські телеграм-канали повідомили про вибухи у районі Керченського мосту, який сполучає територію Росії з окупованим українським Кримом.
За повідомленнями, на мосту вимкнули освітлення, його перекрили для руху. Також пишуть про комбіновану атаку дронів – надводних і повітряних.
Представник окупаційної адміністрації Запорізької області Володимир Рогов заявив потужний вибух у районі Керченського мосту. Проте радник підконтрольного Росії голови окупованого Криму Олег Крючков інформацію про вибухи не підтверджує.
Сигнал тривоги в районі Керченського мосту, за його словами, увімкнули лише через загрозу атаки. Також Крючков заявив, що гучні звуки, які чули жителі Керчі годину тому, до мосту стосунку не мали. З чим вони пов’язані, він не уточнив.
Крім того, російські телеграм-канали стверджують, що дрон нібито врізався в танкер за 30 миль від Керченської протоки.
Коментарів української влади щодо вибухів наразі не було.
Напередодні секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов підтвердив причетність Служби безпеки до обох атак на Керченський міст.
Наприкінці липня про участь співробітників СБУ в підриві конструкцій Керченського мосту заявив голова спецслужби Василь Малюк.
Керченський міст був пошкоджений вибухами двічі від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Востаннє – 17 липня, а перед тим – у жовтні 2022 року.
Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявив, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.
Президент України Володимир Зеленський заявив 21 липня, що Керченський міст, який з’єднує Росію з окупованим Кримом, є необхідним для вторгнення Москви і «має бути нейтралізований».
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в інтерв’ю The Washington Post вкотре запевнив, що українські військові намагатимуться звільнити окупований Крим.
Латвія запропонує тисячам громадян Росії залишити країну
Уряд Латвії у вересні може рекомендувати кільком тисячам громадян Росії виїхати з країни. Про це пише портал LSM.lv із посиланням на голову комісії Сейму Латвії з громадянства і міграції Інгмарса Лідаку.
За його словами, йдеться про п’ять-шість тисяч осіб, які не роблять зусиль, щоб переоформити посвідки на проживання.
Лідака уточнив, що офіційні листи будуть адресовані власникам громадянства Росії, які досі не розпочали оформлення посвідок на проживання за новими правилами і не склали іспит із державної мови.
Інформацію підтвердили у Міністерстві внутрішніх справ Латвії. У відомстві заявили, що після отримання припису його адресати мають залишити Латвію протягом трьох місяців. Невиконання розпорядження карається штрафом, кримінальної відповідальності за нього немає. Однак, згідно із законом, тих, хто втратить право на проживання у Латвії, мають вигнати з країни.
У Латвії проживає 25 317 громадян Росії з особливим статусом. Перш ніж отримати російський паспорт, вони були латвійськими громадянами або (переважно) так званими негромадянами.
Наприкінці вересня 2022 року латвійський парламент – Сейм – законодавчо анулював постійні посвідки на проживання для таких людей з 2 вересня 2023 року. Щоб зберегти право жити в Латвії, вони повинні оформити дозвіл на проживання за новою процедурою. Для цього потрібно подати до Управління у справах громадянства та імміграції свідоцтво про знання латиської мови й довести, що щомісячні доходи протягом останнього року були не нижчими від мінімальної зарплати (620 євро у 2023 році) або що людина отримує латвійську пенсію.
Ті, хто до 1 вересня намагався скласти іспит на знання мови, але не зміг, отримають право на повторну спробу до 30 листопада, їх дозвіл на проживання буде продовжений до кінця року.
HRW закликає розслідувати удар РФ по Лиману в липні як воєнний злочин через касетні бомби
Правозахисна організація Human Rights Watch закликала до розслідування російського удару по українському місту Лиман, внаслідок якого минулого місяця загинули дев’ять людей і були поранені ще понад 10 інших. Правозахисники заявили, що ймовірне використання касетних боєприпасів в цьому ударі робить його можливим воєнним злочином.
«Ця атака ... ще раз демонструє зневагу російської армії до цивільного населення і міжнародно-правових обмежень війни, а також смертоносний і невибірковий характер зброї», – заявила 4 серпня Іда Сойєр, директор із питань криз і конфліктів HRW.
HRW повідомила, що провела розмови з людьми, які були на місці події, включаючи експерта з вибухових боєприпасів, який аналізував залишки використаної зброї, і медиків, які надавали допомогу постраждалим. Правозахисники також проаналізували і перевірили 32 фотографії та відео, опубліковані в мережі, зроблені під час і після нападу.
HRW за допомогою цих доказів визначила, що атаку було здійснено за допомогою касетної ракети «Смерч», яка містить «осколкові суббоєприпаси». Правозахисники заявляють, що напад слід розслідувати як воєнний злочин.
Удар по Лиману на Донеччині 8 липня стався наступного дня після того, як США заявили, що почнуть надсилати Україні касетні боєприпаси. До того часу Сполучені Штати уникали надання таких боєприпасів, побоюючись відштовхнути союзників, але заклики до США надати їх ставали все гучнішими.
Президент США Джо Байден тоді заявив, що це було важке рішення, але він вважає, що ця зброя потрібна Києву, щоб не дати російським військам зупинити український контрнаступ.
Сполучені Штати також заявили, що використання Росією касетних боєприпасів виправдовує їхнє рішення. Україна отримала першу поставку касетних боєприпасів зі США 13 липня.
HRW раніше застерігала від їх використання в Україні. Касетні боєприпаси – це бомби, які розкриваються в повітрі і випускають десятки менших бомб, багато з яких не вибухають, піддаючи ризику цивільне населення навіть після закінчення війни.
HRW також вказала на міжнародну конвенцію про заборону використання касетних боєприпасів. Угоду, яка набула чинності в 2010 році, імплементували понад 100 країн, але не США, Україна чи Росія.
Росія заявила, що не застосовувала касетні боєприпаси в Україні. Правозахисники HRW кажуть, що, попри такі заяви, список смертоносних атак Росії касетними боєприпасами зростає.
За словами Сойєр, і Росія, і Україна повинні припинити використання касетних боєприпасів, «оскільки ця зброя ставить під загрозу життя цивільних сьогодні і буде робити це протягом багатьох років».
«Складна ситуація»: Данілов розповів, чи вдасться Україні відновити ядерний статус
Україна навряд чи зможе відновити свій ядерний статус, зазначив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в ефірі телемарафону.
«Щодо арсеналу, який був у нас вилучений, давайте будемо реалістами – навряд чи це взагалі можливо. І не лише з якихось політичних питань, а й з технологічних. Це дуже складна ситуація. Ті міжконтинентальні ракети, які були на території нашої країни, – це складна річ», - наголосив секретар РНБО.
При цьому він уточнив, що на сьогоднішній день є держави, які самі безпосередньо не володіють ядерною зброєю, проте їм її надають країни-члени Альянсу.
«Такі випадки є. Чи це працюватиме в нашому випадку – я зараз вам сказати не можу, тому що це складна, відповідальна та важка робота», – додав він.
Станом на 1991 рік, Україна мала третій за розміром ядерний арсенал світу. Україна втратила свій ядерний статус 2 червня 1996 року.
Раніше в Кремлі заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Як заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Гарантії безпеки стали частиною переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що безпекові гарантії не замінять Україні членство в НАТО.
Кремль фінансував німецьку ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD), йдеться в розслідуванні видань The Insider і Spiegel.
Видання вивчили зламане листування прокремлівського пропагандиста Володимира Сергієнка: з нього випливає, що той виступав посередником між Кремлем і представниками AfD, які «отримували з Москви тексти своїх виступів, лобіювали кремлівські ініціативи і навіть подавали на власний уряд до суду».
Сергієнко живе у Німеччині і має громадянство цієї країни, а також, як стверджується у розслідуванні, і громадянство Росії. Він називає себе політологом і часто бере участь у пропагандистських російських ток-шоу.
За даними журналістів, Москва фінансувала AfD через Сергієнка, який возив із Росії готівку особисто або через підконтрольну йому некомерційну організацію. Зокрема, російська влада, як мовиться в розслідуванні, спонсорувала подання німецькими депутатами судового позову з метою зупинити військову допомогу Берліна Україні. У листуванні Сергієнка з куратором на ім’я Олексій докладно обговорюється кошторис цього заходу, йдеться про десятки тисяч євро. 5 липня парламентська фракція AfD справді подала подібний позов до Федерального конституційного суду.
Також, як стверджується, Сергієнко погоджував із куратором тексти виступів, які потім публікувалися від імені німецьких ультраправих законодавців. Вони були засновані на проросійському наративі.
Як зазначається у розслідуванні, якщо російське фінансування діяльності буде доведене, кільком депутатам Бундестагу від AfD може загрожувати кримінальне переслідування. У самій AfD публікацію поки що не коментували.
За останніми опитуваннями, «Альтернатива для Німеччини», яка критикує владу країни з правопопулістських позицій і виступає, зокрема, проти надання допомоги Україні, вийшла на друге місце за популярністю серед німецьких політичних партій.
Руйнування Каховської ГЕС: людям, які втратили городи та врожай, виплатять допомогу
Українцям із Херсонської та Миколаївської областей, які втратили врожай внаслідок руйнування Каховської гідроелекстростанції, держава виплатить компенсацію, розповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, фермери зможуть отримати до 100 тисяч гривень.
«Внаслідок підриву греблі багато ділянок підтопило й люди втратили свої городи та врожай. Будемо допомагати. Передбачаємо виплати в розмірі 3 300 гривень за втрачений врожай овочів на кожній сотці земельної ділянки приватного городу. Максимальна сума допомоги за втрачений врожай складе до 100 тисяч гривень», – зазначив Шмигаль.
Також політик додав, що для цих потреб уряд виділяє Херсонській та Миколаївській областям 271 мільйон гривень.
На світанку 6 червня стало відомо про руйнування дамби Каховської ГЕС. Україна звинувачує у підриві греблі Каховської ГЕС Росію. Кремль називає руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.
Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого минулого року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.
Руйнування дамби спричинило затоплення значних територій нижче за течією й обміління водосховища вище. Були затоплені десятки населених пунктів.
Литва визнала понад тисячу білорусів і росіян загрозою для нацбезпеки
Литва 4 серпня визнала загрозою для своєї національної безпеки понад тисячу громадян Росії й Білорусі, які проживають у країні, і заявила, що позбавляє їх посвідки на постійне проживання.
Рішення ухвалили після того, як уряд попросив росіян і білорусів заповнити анкету, яка містила запитання про їхні погляди на вторгнення Росії в Україну і статус Криму, пише агентство AP.
Департамент міграції встановив, що загрозу національній безпеці становлять 1164 громадян Білорусі й Росії, які живуть у Литві: 910 білорусів і 254 росіян.
4 квітня Сейм Литви ухвалив закон, який передбачає обмежувальні заходи для громадян Білорусі та Російської Федерації, пов’язані з порядком в’їзду та легалізації в цій балтійській державі, купівлею нерухомості тощо. На етапі розгляду документ був набагато м’якшим щодо білорусів, найбільше санкцій торкнулося росіян.
14 квітня президент Гітанас Науседа наклав вето на закон. Він запропонував парламенту не розрізняти в законі білорусів і росіян. 20 квітня Сейм відхилив вето.
ВМС не мають стосунку до пошкодження російського корабля – речник
Військово-морські сили Збройних сил України не мають «ніякого стосунку» до пошкодження російського великого десантного корабля «Оленьогірський гірник» біля Новоросійська (Краснодарський край РФ), заявив в ефірі Радіо Свобода речник ВМС Дмитро Плетенчук.
«Я можу підтвердити лише два факти. Перше: те, що стався інцидент з кораблем вказаним, і що він пошкоджений. Другий факт – те, що ВМС не мають до цього ніякого стосунку. Все», – сказав він у коментарі в програмі «Свобода Live».
Повідомлення джерел в СБУ, які вказували, що пошкодження російського корабля було спільною операцією з ВМС, речник прокоментував так: «Ця війна нас привчила до одного – завжди довіряти і брати інформацію лише у офіційних джерел. Тому що у мене, наприклад, такої інформації немає. І ви знаєте, що у нас є стандарти пресслужби. Відповідно в разі, якби це відповідало дійсності, ми подавали би інформацію в інший спосіб. Але зараз я можу лише зазначити, що наша структура участі в цьому не брала».
На запитання про те, чи мають ВМС необхідні засоби й інструменти, щоб вражати такі російські кораблі, Плетенчук заявив, що у Військово-морський сил «є всі види озброєння».
«Але коли зазвичай у мене питають про загальновідомі дрони під назвою «Магура» (морські безпілотники – ред.), то тут я маю зазначити, що ці дрони у нас на озброєнні, у ВМС, не перебувають», – сказав він.
Щодо російського корабля, який був пошкоджений, то, за словами Плетенчука, він не випадково опинився в акваторії Чорного моря.
«Цей корабель взагалі з Північного флоту. І він був серед тих одиниць великих десантних кораблів (мені здається, їх було шість, якщо я правильно пам’ятаю) від початку повномасштабного вторгнення, які перекинули в акваторію Чорного моря для того, щоб здійснити висадку на південне узбережжя материкової України. Тобто на ці кораблі покладалася місія, функція. І на початку повномасштабного вторгнення деякі з цих кораблів можна було спостерігати просто на обрії рейду з Одеси. Тобто опинилися вони тут не випадково», – сказав він.
Речник ВМС також додав, що подібні кораблі Росія зараз використовує і для вирішення «логістичних проблем».
«Враховуючи те, що ВМС звільнили цю акваторію, а це 25 тисяч квадратних кубометрів, від присутності ворожих кораблів завдяки підрозділам берегових ракетно-артилерійських військ, вони зараз використовувалися, подібні одиниці (я не кажу конкретно про цю одиницю, але його «однокласники»), вирішували логістичні проблеми, пов’язані з перекиданням навіть цивільного автотранспорту і цивільних через Керч-Єнікальську протоку. Тобто, враховуючи те, що зараз міст працює у реверсному режимі, туди не пускають вантажівки, працює фактично у штатному режимі лише залізнична гілка як логістичний шлях, вони відновили роботу переправи. І ці кораблі залучалися безпосередньо для перекидання навіть цивільного автотранспорту», – сказав Плетенчук.
Маляр: ЗСУ прорвали першу лінію оборони російських військових на півдні
Українські військові змогли прорвати першу лінію оборони армії РФ на деяких ділянках фронту на півдні, зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр в ефірі телемарафону.
«Наші війська на півдні подекуди вже прорвали першу лінію оборони та перейшли на проміжну. І там вони стикаються з тим, що ворог на основних, ключових панівних висотах фактично збудував інженерні укріплення. Це, безумовно, ускладнює рух наших військ та самі бойові дії», – розповіла вона.
Маляр зазначила, що «зараз окупанти перекидають свої резерви як на південний, так і східний напрямок, здебільшого це професійні солдати».
Раніше штаб повідомив про «безуспішні спроби» російських військ відновити втрачене положення північніше та західніше Кліщіївки.
Зеленський подякував СБУ «за повернення війни державі-агресору»
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні заявив, що 4 серпня заслухав доповідь очільника Служба безпеки України Василя Малюка.
«Зміст не буду озвучувати. Скажу лише те, що всі ми вдячні Службі безпеки України за повернення війни назад – державі-агресору. Що несеш світу, з тим сам і опиняєшся», – сказав Зеленський.
Голова держави не уточнив подробиць щодо того, чого стосувався звіт Малюка. Водночас раніше сьогодні джерела в спецслужбі повідомили Радіо Свобода про те, що Служба безпеки провела спецоперацію в бухті Новоросійська (Краснодарський край Росії), внаслідок якої було пошкоджено великий десантний корабель «Оленьогірський гірник».
Співрозмовник Радіо Свобода поширив відео, на якому видно корабель (ймовірно, «Оленьогірський гірник»). Камера розміщена на носії, який наближається до корабля, відео обривається в момент зіткнення.
За даними джерела, це надводний дрон СБУ із 450 кілограмами тротилу, який атакував корабель із близько 100 особами екіпажу на борту.
«Спецоперацію проводили разом із ВМС. В результаті атаки «Оленьогірський гірник» отримав серйозну пробоїну і наразі не може виконувати свої бойові завдання. Тож усі заяви росіян про «відбиту атаку» – фейк», – заявив співрозмовник Радіо Свобода. Водночас Дмитро Плетенчук, речник ВМС ЗСУ, в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» заявив, що ВМС «не мають до цього ніякого стосунку».
Українські силові служби зазвичай не коментують ймовірні атаки в Росії або на окупованих територіях. Водночас у травні 2023 року голова СБУ Василь Малюк визнав причетність Служби безпеки до атак водними дронами на кораблі російського флоту в окупованому Криму.
Речниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») припустила, що вибухи поблизу Новоросійська у Краснодарському краї Росії можуть бути провокацією з боку Росії.
Російські ЗМІ з посиланням на Міноборони РФ повідомили вранці 4 серпня, що в Краснодарському краї РФ, в районі Новоросійська, «російські кораблі відбили атаку двох українських безекіпажних катерів на військово-морську базу».
Опалювальний сезон: Ігнат каже, що Росія тепер частіше атакуватиме дронами, ніж ракетами
Через брак крилатих ракет армія РФ, ймовірно, завдаватиме ударів по критичній інфраструктурі ударними дронами-камікадзе, зазначив в ефірі телемарафону речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Минулого року у них (РФ — ред.) були великі запаси далекобійних високоточних ракет... вони атакували цими ракетами критичну інфраструктуру, саме об'єкти паливно-енергетичного сектору були атаковані крилатими далекобійними ракетами — це «Калібр», Х-101, Х-555. Вони цей стратегічний запас використали восени та взимку минулого року. Мабуть, варто очікувати більше на атаки дронів, ніж на атаки ракет, тому що такого запасу ракет, як минулого року, у них немає» – зазначив Ігнат.
Він також підтвердив, що ракети, які Україна свого часу передала Росії «в якості оплати боргу за газ, країна-агресор наразі використовує для терористичних атак».
«Такі ракети, як Х-22 повертаються сьогодні до нас», – сказав він, додавши, що йдеться про сотні таких ракет.
Відповідаючи на запитання, яку максимальну кількість дронів одночасно може запустити армія РФ, він нагадав, що в новорічну ніч по Києву летіло 44 дрони. На думку речника, «ворог використовуватиме для ударів по Україні таку кількість, яку їм дозволятимуть потужності власного виробництва та обсяги міжнародних закупівель».
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони. Його заява прозвучала на тлі щільних російських атак по півдню України з використанням ударних дронів, «Оніксів», «Калібрів», Х-22 та інших ракет, деякі з яких Україна просто не має змоги збивати.
МАГАТЕ «не помітило мін або вибухівки» на дахах двох реакторів ЗАЕС
Команда Міжнародного агентства з атомної енергії «не помітила мін або вибухівки» на дахах третього й четвертого енергоблоків окупованої російськими військами Запорізької атомної електростанції. Про це МАГАТЕ повідомило 4 серпня після того, як напередодні його представникам дали доступ на окуповану Росією АЕС.
«Команда продовжує звертатися з проханням відвідати дахи інших чотирьох блоків», – повідомило МАГАТЕ у твіттері.
Агенція ООН запитує доступ до найбільшої в Європі АЕС від минулого місяця.
Минулого тижня експерти МАГАТЕ виявили протипіхотні міни, встановлені «на периферії» території ЗАЕС.
Генеральний штаб Збройних сил України заявив 4 липня про можливу підготовку Росією провокації на території окупованої нею Запорізької атомної електростанції «найближчим часом». За даними штабу, на зовнішній крівлі третього й четвертого енергоблоків окупованої ЗАЕС були розміщені сторонні предмети, схожі на вибухові пристрої.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України кажуть, що ризик теракту на Запорізькій атомній станції залишається, 19 липня українська розвідка попередила, що російські війська планують операції «під чужим прапором» на станції.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.