На саміті в Джидді розподілять відповідальність між країнами щодо окремих пунктів формули миру – ОП
На саміті в Джидді (Саудівська Аравія), в якому візьмуть участь представники понад 40 держав, буде розподілена відповідальність між країнами щодо співорганізації чи співлідерства у тому чи іншому пункті української формули миру, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
«Є абсолютно припустимим, що країни Глобального Півдня не будуть брати участь в організації всіх 10 принципів української формули миру. Це абсолютно нормально. Тому одним із завдань саміту в Джидді буде розподіл відповідальності між країнами щодо співорганізації чи співлідерства у тому чи іншому пункті. Якщо Китай говорить про ядерну безпеку, то Китай абсолютно, наприклад, може бути співлідером у пункті №1 про ядерну безпеку. А якщо Бразилія переймається екологічними питаннями, вона спокійно може бути співлідером, співорганізатором у пункті №8. І це нормальна практика. Ми розуміємо різність позицій кожної країни», – сказав він.
Жовква наголосив, що жоден із лідерів не висловив заперечень щодо необхідності української формули миру.
«І, зверніть увагу, що зараз все менше і менше лунає так званих альтернативних пропозицій, думок щодо миру. Тому що українська сторона, продовжуючи роботу над цієї формулою миру, враховує раціональні побажання наших партнерів», – додав заступник голови ОП.
Раніше сьогодні МЗС Китаю підтвердило, що Пекін візьме участь у зустрічі, що пройде 5-6 серпня.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав «історичною перемогою» участь спеціального представника уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуея в зустрічі радників лідерів держав і представників МЗС у Джидді. «Новина про те, що Китай делегує Лі Хуея в Джидду – це суперпрорив», – сказав Кулеба в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
30 липня видання The Wall Street Journal із посиланням на дипломатів, які брали участь в обговоренні, повідомило, що Саудівська Аравія збирається провести переговори між Заходом, Україною і ключовими країнами, що розвиваються, на початку серпня. Серед учасників – Індонезія, Єгипет, Мексика, Бразилія, Чилі й Замбія. Росія не запрошена.
За словами співрозмовників видання, зустріч потрібна для того, щоб Захід міг заручитися підтримкою великих країн, багато з яких дотримуються нейтралітету щодо війни Росії проти України.
Саудівська Аравія, за словами дипломатів, була обрана для проведення переговорів, зокрема, щоб переконати Китай, який підтримує тісні зв’язки з Москвою, взяти в них участь.
Як писало видання, українські й західні чиновники вважають, що спільні зусилля зможуть привести до мирного саміту наприкінці цього року, на якому лідери домовляться про загальні засади врегулювання конфлікту.
Ці принципи, за словами джерел, мають допомогти у проведенні переговорів між Росією й Україною на користь Києва.
«Нам по цимбалах»: Данілов каже, що Україна й надалі постачатиме світові зерно
Україна рухамите кораблі з зерном туди, куди вважатиме за потрібне, «ні в кого довозу питати не збираємося», зазначив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов в інтерв’ю «Українському радіо».
Він відзначив, що в порядку денному засідання Ставки Верховного головнокомандувача було і питання зерна.
«Воно перебуває у нас на контролі. Ми не збираємося зупинятися. У нас із Росією не було жодної угоди. У нас були домовленості з ООН, яка безпосередньо згідно зі своїм статутом відповідає за певні процеси і має їх забезпечувати. У нас була домовленість із Туреччиною, яка має спільний вихід із нами у Чорному морі. Має Босфор, через який проходять ці кораблі (із зерном – ред.). В нас були такі домовленості. Звідки виходила Росія – нам по цимбалах, ми з ними жодних відносин із цього приводу не мали. Ми будемо робити те, що вважаємо за необхідне. Ми будемо рухати ці кораблі із зерном туди, куди вважаємо за необхідне. І ні в кого питати дозволу не збираємося», – наголосив Данілов.
За його словами, те, що «Росія терорист і вона тероризує нашу країну і увесь світ – то це більше питання до світу».
«До якої межі вони терпітимуть ті витребеньки, які робить РФ, чи то залітаючи на територію країни НАТО Польщі своїми гелікоптерами спільно з білорусами, чи атакуючи порти Ізмаїла, розташовані фактично на кордоні Румунії? Коли у країн НАТО урветься терпець – нам складно сказати. Але ми точно робитимемо все від нас залежне, щоби наша їжа була доступна у світі», – підкреслив секретар РНБО.
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і про повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана. Після цього Росія посилила атаки на Одещину, зокрема, портову інфраструктуру.
Атака на корабель РФ у Новоросійську: що про це говорять в Росії та Україні? (відео)
Служба безпеки провела спецоперацію в бухті Новоросійська – про це Радіо Свобода повідомили джерела в спецслужбі 4 серпня. Внаслідок неї було пошкоджено великий десантний корабель «Оленьогірський гірник». Як це відбувалось та що про атаку говорять українська і російська влада?
Співрозмовник Радіо Свобода поширив відео, на якому видно корабель (ймовірно, «Оленьогірський гірник»). Камера розміщена на носії, який наближається до корабля, відео обривається в момент зіткнення. За даними джерела, це надводний дрон СБУ із 450 кілограмами тротилу, який атакував корабель із близько 100 особами екіпажу на борту. Російські ЗМІ з посиланням на Міноборони РФ повідомили вранці 4 серпня, що в Краснодарському краї РФ, в районі Новоросійська, «російські кораблі відбили атаку двох українських безекіпажних катерів на військово-морську базу».
Зведення Генштабу: за добу відбулось 30 бойових зіткнень
Збройні сили України ведуть наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках. Воїни закріплюються на досягнутих рубежах, а також здійснюють заходи контрбатарейної боротьби, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу.
«Протягом доби ворог завдав 39 авіаційних ударів (застосувавши 2 ударні дрони «Shahed-136/131», усі було знищено) та здійснив 43 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціям наших військ та населеним пунктам», – пише пресслужба.
Протягом доби відбулось 30 бойових зіткнень, уточнили в Генштабі ЗСУ.
«Авіація сил оборони за добу завдала 7 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника», – відзначає Генштаб.
Також українські військові кажуть, що підрозділи ракетних військ й артилерії протягом доби уразили 9 артилерійських засобів на вогневих позиціях та 2 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки армії РФ.
Армія РФ атакувала Херсонщину, постраждав чоловік – влада
Армія РФ атакувала село Станіслав на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Ворог гатив по житлових будинках - пошкоджено щонайменше чотири оселі», – йдеться у повідомленні.
При цьому зазначається, що поранення отримав 40-річний чоловік. На місці обстрілу працюють екстрені служби.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та деокуповану частину області. Зокрема, напередодні поранення внаслідок обстрілів отримали дев’ятеро місцевих жителів.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Це не переговори щодо припинення війни». Чого очікують від Мирного форуму у Саудівській Аравії?
В економічній столиці Саудівської Аравії, Джидді, 5-6 серпня відбудеться ініційований Україною Мирний форум за участі близько 40 країн світу. У Білому домі заявили, що від зустрічі не варто очікувати «чітких та відчутних» результатів. В чому полягає ціль цього зʼїзду і чого чекати від нього натомість?
Ключові позиції під Бахмутом за нами – комбат з бригади «Рубіж»
За повідомленням Генштабу, Сили оборони України просуваються далі на південний захід від Бахмуту – поблизу села Андріївка. Моніторинговий проєкт Deep State повідомляє про запеклі бої також в Кліщіївці і Курдюмівці південніше та північніше – в районі Берхівки. За даними аналітиків, армія Росії вводить значні резерви на фланги міста, намагаючись за будь-яку ціну не допустити оточення своїх військ.
Як зараз виглядає штурм ЗСУ на Бахмутському напрямку? Як Росія використовує безпосередньо зруйноване місто для оборони? Чи мають вже Сили оборони вогневий контроль бодай над частиною самого Бахмуту? Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії розповів командир 3-го батальйону бригади наступу «Рубіж» Нацгвардії України Петро Кузик, який до штурму Бахмуту тримав оборону у Рубіжному та по річці Сіверський Донець.
Уряд Болгарії схвалив постачання Україні майже сотні БТР
У п’ятницю, 4 серпня, уряд Болгарії схвалив постачання Україні майже сотні бронетранспортерів, повідомляє видання «24 Часа».
Йдеться про схвалення проєкту угоди між МВС і Міноборони України про безоплатне надання бронетранспортної техніки.
Тепер міністр внутрішніх справ Калін Стоянов має провести переговори і підписати угоду.
Надання бронетехніки, яка не використовується МВС, було погоджено під час візиту президента України Володимира Зеленського до Болгарії минулого місяця.
6 липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що прибув з візитом до Болгарії.
«Софія. Болгарія. Проведу ґрунтовні переговори з Премʼєр-міністром Ніколаєм Денковим, зустрінуся з президентом Руменом Радевим, урядовцями, парламентарями, політиками, журналістами», – написав він у телеграмі.
За його словами, під час цих зустрічей обговорюватиметься оборонна підтримка, євроатлантична інтеграція України, саміт НАТО, гарантії безпеки та реалізація «формули миру».
В Україні оголошена масштабна повітряна тривога (відбій)
Близько 11:40 4 серпня в Україні прозвучало сповіщення про повітряну тривогу. Тривога охопила всю територію.
Громадян закликають убезпечитись в укриттях.
Існує ймовірність запуску ракет і БПЛА. У мережі пишуть про активність МіГ-31К. Інформація від військових не надходила.
За даними Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби армія РФ завдала по Україні одного ракетного та 57 авіаційних ударів, використовувала також іранські БПЛА типу Shahed.
ДОПОВНЕНО Приблизно після 14:20 почали надходити сповіщення про відбій тривоги.
Шмигаль анонсував повторну перевірку укриттів в Україні
Кабінет міністрів доручить провести повторні перевірки стану укриттів по території України, зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду.
«У червні цього року окремих керівників на місцях ми звільнили, а деяким винесли догани через загалом неналежний стан укриттів. Пройшло більше як місяць, а тому зараз дамо доручення знову провести перевірки щодо того, чи була виправлена ситуація», – сказав Шмигаль.
За його словами, там, де нічого зі станом укриттів не змінилося, знову будуть кадрові рішення.
На початку червня внаслідок падіння уламків російських ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля медзакладу в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.
Після цього уряд ініціював перевірку усіх укриттів в Україні.
10 червня міністр із питань стратегічних галузей промисловості, визначений від уряду відповідальним за перевірку укриттів Олександр Камишін заявив, що «результати – невтішні». За його словами, до стану лише 15% укриттів у Києві не виникло зауважень.
Президент України Володимир Зеленський звільнив чотирьох голів районних адміністрацій Києва.
Для поширення пропаганди та популяризації війни проти України, Росія використовує відеоігри – як-от Minecraft та World of Tanks, а також соціальні мережі. Наративи та виправдання російської агресії поширюють через популярні платформи для геймерів – Discord і Steam. Такі висновки зробили у своєму матеріалі журналісти The New York Times. Наприклад, у грі Minecraft гравці з Росії відтворили битву за місто Соледар в Україні, у World of Tanks – влаштували реконструкцію параду танків у Москві у 1945 році. До поширення пропаганди залучили і фахівців з ПВК «Вагнер» – персонал Євгенія Пригожина представляв «Вагнер» та російських військових крутими та грізними, пишуть автори The New York Times.
Росія: Путін підписав закон про підвищення призовного віку до 30 років
Президент Росії Володимир Путін підписав закон про призов на строкову службу росіян у віці з 18 до 30 років, передає російська служба Радіо Свобода. Раніше граничний вік для призову був 27 років.
Підписаний документ набуде чинності з 1 січня 2024 року. Ті, кому до кінця 2023 виповниться 28 років, під дію нового закону не підпадають.
Спочатку планувалося, що підвищать нижню межу призовного віку: з 18 до 21 року. Згодом голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов заявив, що комітет вирішив цього не робити. Зміни він пояснив тим, що через демографічну ситуацію до армії призивають дедалі менше росіян.
Крім цього, президент підписав закон, що запроваджує заборону на виїзд за кордон для громадян з дня вручення їм повістки, у тому числі за місцем роботи або навчання.
Держдума у квітні схвалила закон про створення єдиного реєстру військовозобов’язаних, який прирівнює електронні повістки до паперових. Російське Мінцифри рогнозує, що реєстр запустять не раніше осені.
Ще один документ, підписаний Путіним, стосується Росгвардії. Вона зможе мати на озброєнні важку військову техніку, а держзакупівлі для ведення бойових дій проти України проводитимуться за спрощеною процедурою. Російське Міністерство оборони зможе укладати контракти у будь-якій формі під час закупівлі у єдиного постачальника.
Раніше підвищення призовного віку в Росії підтримала Рада федерації.
Атака на Новоросійськ: навіщо це Україні?
Рано-вранці 4 серпня російські пропагандистські ЗМІ повідомили про вибухи в акваторії міста Новоросійськ та села Мисхако Краснодарського краю РФ.
Пізніше російське держінформагентство ТАСС із посиланням на Міноборони Росії повідомило, що ЗСУ нібито намагалися атакувати вночі військово-морську базу та місто двома морськими безекіпажними катерами. Військові заявили, що атака була відбита вогнем штатного озброєння російських кораблів. Проте в порту ввели тимчасову заборону руху суден.
Як Радіо Свобода повідомили джерела в спецслужбі, спецоперацію в порту Новоросійська провели СБУ спільно з ВМС і опублікувало відео атаки надводного дрону.
За даними джерела, це надводний дрон СБУ із 450 кілограмами тротилу, який атакував корабель із близько 100 особами екіпажу на борту.
Внаслідок атаки нібито було пошкоджено важкий десантний корабель «Оленьогірський гірник», який – як заявили у спецслужбі – більше не може виконувати бойові завдання. В інтернеті з'явилося й відео, на якому росіяни буксирують корабель до берега – помітно, що він має сильний крен.
Українські військові повідомляли, що Росія передислокувала більшу частину кораблів із порту в українському Севастополі до Новоросійська, побоюючись атак дронами з боку України.
Спікер об'єднаного командування «Південь» Наталія Гуменюк припустила, що вибухи в Новоросійську можуть бути провокацією самої Росії – щоб ще більше загострити ситуацію в Чорному морі після виходу Москви із «зернової угоди».
Головні питання випуску:
Навіщо Україна – якщо це було вона – атакувала порт у Новоросійську?
Де тепер російські військові кораблі ховатимуться від атак у Чорному морі?
І які бойові завдання виконував підбитий десантний корабель «Оленьогірський гірник»?
Проєкт Радіо Свобода «Схеми» поіменно назвав українських посадовців, які у 1999-му році підтримали та просували рішення про передачу в Росію майже шести сотень крилатих ракет та одинадцятьох бомбардувальників, які тепер армія РФ використовує у повномасштабній війні проти України. Це, зокрема, тогочасні урядовці – перший віцепрем’єр-міністр Анатолій Кінах, віцепрем’єр з питань економіки Сергій Тігіпко, міністр закордонних справ Борис Тарасюк, міністр оборони Олександр Кузьмук, представник «Нафтогазу України» Ігор Діденко, які вирішили передати це озброєння Москві в обмін на газові борги України перед Росією.
Журналісти «Схем» розшукали в державному архіві угоду, яку у жовтні 1999-го у Ялті підписали два прем’єр-міністри України та Росії Валерій Пустовойтенко та Володимир Путін. Разом з нею – список серійних номерів переданих ракет, а також усі погоджувальні документи та пояснювальні записки. В обмін на передане озброєння Росія скасувала частину боргу за газ. Ракети та літаки передали за погодженням Кабміну України, але без голосування у Верховній Раді, що, за словами критиків угоди, порушувало Конституцію та інші закони України.
Частина чиновників, які ухвалили це рішення, і досі мають вплив на політичне та економічне життя України – продовжують обіймати державні посади, бути радниками армійського командування або входити у десятку найзаможніших людей країни.
Так, наприклад, Олександр Кузьмук, який на момент ухвалення рішення перебував на посаді міністра оборони, нині має статус радника Командувача Сил територіальної оборони ЗСУ. Борис Тарасюк, колишній очільник МЗС, тепер – постійний представник України при Раді Європи. Сергій Тігіпко, нині один із найбагатших українців за версією Форбс, тоді обіймав посаду віцепрем’єра з питань економіки. Анатолій Кінах, який тоді був першим віцепрем’єр-міністром, зараз – очільник Українського союзу промисловців і підприємців.
Документи для уряду готував, в тому числі, Борис Тарасюк, йдеться у розслідуванні. За його підписом надійшов проєкт відповідної постанови Кабміну та пояснювальна записка, в якій він обґрунтовував необхідність ухвалення цього рішення: «угода мала дати відчутний позитивний економічний ефект для України».
Також там йшлося про «принципову позицію України» – під час переговорів з РФ – Москва має платити в доларах, а не в рублях.
Журналіст «Схем» подзвонив Борису Тарасюку та запитав, в чому була необхідність передавати зброю Росії. Тарасюк сказав, що це «тема серйозна», на такі питання поспіхом не можна відповідати, а він «зараз зайнятий, треба терміново на роботу». Більше Тарасюк на дзвінки та листи не відповідав.
Ще один посадовець, який схвалив угоду – тодішній міністр оборони України Олександр Кузьмук, тодішній міністр оборони.
«Ракети Х-55 йшли разом з бомбардувальниками, більше вони ніяк використовуватися не могли, у складі Збройних сил вони вже не стояли. Потім діяв договір 1997-го року (Договір про дружбу і співробітництво з Росією – ред.), який, в тому числі, передбачав військово-технічне співробітництво. Тому на той час про ризики ніхто й не казав», – сказав Олександр Кузьмук у коментарі «Схемам».
У цьому договорі 1997-го року, про який є згадка на першій сторінці угоди про передачу ракет, зазначено, що Україна та РФ «відповідно до положень Статуту ООН поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів».
Голос «за» передачу озброєння віддав і тодішній віцепремʼєр з питань економіки Сергій Тігіпко. Нині – один з найбагатших людей країни за версією Forbes. На листи «Схем» Тігіпко теж не відповів.
Анатолій Кінах, у 1999-му році обіймав посаду віцепремʼєра, він не просто погодив передачу зброї, а й написав іншим міністрам листа з поміткою «терміново».
«Я працював в п’яти урядах… візував і підписував тисячі документів. Я несу персональну відповідальність за свою державу. Ніс, несу і буду нести, щоб ви не задавали більше мені таких питань», – сказав Кінах.
Валерій Пустовойтенко, який підписав угоду з Путіним, відмовився від коментарів.
Підтримав тоді передачу ракет від Києва Москві і Ігор Діденко, представник «Нафтогазу України». За його словами, ці домовленості начебто були узгоджені із США.
«Найголовніше, наскільки я розумію, що Кучма (Леонід Кучма – колишній президент України – ред.) не давав добро на це все, поки він не узгодив з Клінтоном», – сказав Діденко.
Водночас будь-які домовленості щодо цього заперечив Стівен Пайфер, який у 1998-2000 роках був Надзвичайним і повноважним послом США в Україні.
«Я пам’ятаю, що у 1999 році український уряд повідомив нас і зробив публічну заяву про те, що вони передадуть певну кількість цих бомбардувальників до Росії. Це було зроблено відповідно до договору «Старт» (договір між СРСР та США про скорочення стратегічних наступальних озброєнь – ред.), і Україні не потрібно було отримувати згоду від США. Я не чув про жодну угоду з президентом Клінтоном щодо цього», – сказав Стівен Пайфер.
У відповіді на запит «Схем» в МЗС України повідомили, що Міноборони США профінансувало у 1992-2012 роках утилізацію та ліквідацію в Україні, у тому числі, ракет Х-55. Передавши їх Москві, Україна намагалася вирішити економічні проблеми і поклалась на обіцянку РФ гарантувати територіальну цілісність, йдеться у розслідуванні.
«Схеми» співставили список номерів переданих ракет з номерами тих Х-55, які армія РФ почала використовувати проти України під час повномасштабного вторгнення. І виявили щонайменше з десяток ракет зі списку, які РФ запустила по українських містах – частину з них збили сили української ППО, частина влучила у житлові будинки.
«Результатами задоволені» – Зеленський про аналіз використання високоточної зброї
Президент Володимир Зеленський очолив засідання ставки верховного головнокомандувача, яка тривало три години – про це він повідомив 4 серпня.
За словами Зеленського, головнокомандувач Валерій Залужний, командувачі Олександр Сирський та Олександр Тарнавський доповіли про ситуацію на фронті.
Крім того, на засіданні обговорили забезпечення експорту зерна з України.
«Доповіді віцепрем’єра Кубракова, міністра Кулеби, командувача Неїжпапи та наших розвідок. Розуміємо відповідальність перед світом. Залучаємо максимальну кількість країн регіону для забезпечення глобальної продовольчої стабільності», – заявив він.
Крім того, на ставці обговорили стан військово-промислового комплексу. Зеленський заявив про плани спростити процедури для оборонних підприємств.
«Аналіз застосування високоточної зброї. Зараз не час для озвучування деталей. Але результатами задоволені», – сказав президент.
Він не уточнив, про яку саме зброю йдеться.
На попередньому засіданні ставки 27 липня, за словами Зеленського, йшлося про забезпечення військ боєприпасами і результативність використання наявних систем ППО і підсилення повітряного щита з урахуванням майбутніх надходжень.
Виживання в Авдіївці: жити завдяки добрій волі людей і тому, що вродить
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року населення невеликого міста Авдіївка, що на Донбасі, скоротилося з 30 000 до 1 600 жителів.
Багато з тих, хто вирішив залишитися, – люди літнього віку, які відмовляються від евакуації.
Живучи серед зруйнованих будівель і перебуваючи під постійною загрозою обстрілів, вони покладаються на свої городи – і один на одного – для виживання.
МОЗ: російські війська повторно обстріляли лікарню в Херсоні, в якій раніше загинув лікар
Російські війська знову обстріляли лікарню Карабелеша в Херсоні, де цього тижня загинув лікар і була поранена медсестра, повідомляє Міністерство охорони здоров’я 4 серпня.
У МОЗ розцінили обстріл як спростування російської тези про те, що цивільна інфраструктура потрапляє під обстріли випадково.
«Цього разу влучили у внутрішній двір. Постраждала будівля моргу. Вибито вікна та двері в приймальному відділенні», – йдеться в повідомленні.
За попередніми даними, ніхто не постраждав.
На момент атаки працівники і пацієнти були в укритті – попередньо без постраждалих.
Цього ж дня відбувається похорон загиблого внаслідок попереднього обстрілу 25-річного медика Дмитра Білого, повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«Під вий сирен вшанували памʼять молодого сміливого лікаря, який загинув у свій перший робочий день у лікарні», – прокоментував він.
Внаслідок удару по Херсону 1 серпня загинув лікар, ще п’ятеро людей, в тому числі медична сестра, отримали поранення.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та деокуповану частину області. Зокрема, напередодні поранення внаслідок обстрілів отримали дев’ятеро місцевих жителів.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Підготовка до депортації». Для чого окупанти заохочують жителів півдня доносити одне на одного?
Навіщо російські силовики посилюють систему доносів на окупованій частині Херсонщини і чим це загрожує місцевому населенню? Які ще методи застосовують російські спецслужби, щоб виявляти нелояльних до себе жителів? Чи відрізняється робота російських силовиків на окупованих територіях і в самій Росії? Про все це – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Понад 200 цивільних в Україні загинули через використання військами РФ касетних боєприпасів – ОГП
Україна має докази того, що російські війська використовують касетні боєприпаси проти цивільних, попри заперечення Кремля – про це заявляє Офіс генерального прокурора 4 серпня.
«Ворог використовує всі типи касетних снарядів, які призначені для реактивних систем залпового вогню, насамперед для «Урагану», «Смерчу» та «Торнадо-С», а також для тактичного ракетного комплексу «Точка». Удари наносяться по обʼєктах цивільної інфраструктури – житлових будинках, лікарнях, дитячих садках, залізничних вокзалах», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, з 24 лютого правоохоронці відкрили 239 кримінальних проваджень за фактами застосування російськими військами касетних боєприпасів.
«Внаслідок задокументованих обстрілів загинула 201 цивільна особа, ще 553 отримали поранення», – додає відомство.
Офіс генпрокурора зазначає, що перший відомий випадок застосування касетних боєприпасів в ході повномасштабної російської агресії був зафіксований вже на наступний день після її початку. Тоді обстрілу зазнав дитячий садок «Сонечко» в місті Охтирка на Сумщині.
За даними правоохоронців, касетні боєприпаси неодноразово застосовувалися по житлових масивах українських міст, що призводило до десятків загиблих і поранених мирних жителів.
Росія продовжує заперечувати обстріли українських цивільних, в тому числі касетними боєприпасами.
Литва планує закрити два пункти пропуску на кордоні з Білоруссю
У відповідь на прибуття до Білорусі найманців з російської ПВК «Вагнер» Литва планує закрити два з шести пунктів пропуску, заявив заступник міністра внутрішніх справ Литви Арнольдос Абрамавічус, пише інформагентство BNS з посиланням на Литовське радіо.
«Найближчим часом буде ухвалене рішення про закриття двох пунктів пропуску. Якщо сьогодні в Польщі практично один пункт пропуску, то у нас їх шість. Одним із запобіжних заходів було б скорочення з шести пунктів пропуску до чотирьох», – сказав Абрамавічус.
Рішення про це, за його словами, має ухвалити уряд.
Голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Лаурінас Кащунас заявив, що в умовах присутності «вагнерівців» в Білорусі закриття окремих пунктів литовського кордону є лише питанням часу.
«Я завжди казав, що закриття кордону з Білоруссю може бути варіантом, що ми можемо це зробити. Кілька місяців тому комітет ухвалив рекомендаційне рішення подумати про закриття деяких прикордонних пунктів», – сказав Лаурінос Кащунас, якого цитує LRT .
За його словами, у разі загострення ситуації депутати ухвалять постанову про повне закриття кордону.
Президент Литви Гітанас Науседа напередодні заявив, що Вільнюс, Варшава і Рига повинні бути готові разом закрити кордон з Білоруссю, якщо ситуація погіршиться. Польща погоджується, її МВС уважно стежить за ситуацією на кордоні.
«Ми трохи відрізняємось від поляків. Вони все більше публічно демонструють силу біля кордону. Ми робимо це менш публічно, але весь план, усі приготування зроблені. На якомусь етапі будуть задіяні і наші війська», – сказав Кащунас.
Раніше польська армія передислокувала до кордону з Білоруссю бойові гелікоптери двох бригад ВПС. За даними польської сторони, зараз у Білорусі перебуває близько 4 тисяч найманців ПВК «Вагнер».