Доступність посилання

ТОП новини
Наслідки російського удару по цивільних будинках в Олексієво-Дружківці на Донеччині. Двоє загиблих цивільних. 24 жовтня 2024 року
Наслідки російського удару по цивільних будинках в Олексієво-Дружківці на Донеччині. Двоє загиблих цивільних. 24 жовтня 2024 року

Live Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

Від 24 лютого 2022 року триває масштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, а також щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних

Дані СБУ: Росія планує провокацію на нафтопереробному заводі в Білорусі за участі «вагнерівців»

Росія може планувати найманців приватної військової компанії «Вагнер» для провокації на території Білорусі – про це заявила Служба безпеки України 4 серпня.

Відомство посилається на дані, які свідчать про «підготовку росіянами масштабної провокації «під чужим прапором» на стратегічному об’єкті Білорусі – Мозирському нафтопереробному заводі».

«За наявними даними, підготовкою теракту займається диверсійно-розвідувальна група із кадрових військових ЗС РФ та співробітників російських спецслужб, яких відправили на територію Білорусі під виглядом «вагнерівців». Ця російська ДРГ має вчинити провокацію на НПЗ, вдаючи із себе «українських диверсантів». У скоєному РФ планує звинуватити Україну, щоб таким чином вкотре спробувати втягнути Мінськ у повномасштабну війну проти нашої держави», – йдеться в повідомленні пресслужби.

Читайте також: У Польщі повідомили про затримання чергового підозрюваного в роботі на розвідку РФ

СБУ додає, що отримало інформацію з кількох джерел, в тому числі від полоненого російського військовослужбовця та з його мобільного телефона. Військовому РФ нібито було наказано передислокуватися до Білорусі в складі ПВК «Вагнер»:

«Уже на етапі зміни місця служби російський військовий отримав інформацію про «спеціальну місію» на Мозирському НПЗ. У його телефоні кіберфахівці СБУ знайшли видалену переписку з іншими виконавцями, знімки об’єкта та окрему інформацію щодо операції».

Відомство застерігає армію Білорусі від прямої участі у війні проти України.

Напередодні прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що на території Білорусі близько 4 тисяч вагнерівців, водночас, за його словами, дані президента Литви Ґітанаса Науседи свідчать про навіть більшу цифру.

Раніше з’явилася інформація, що «вагнерівці» проводять навчання з білоруською армією. У зв’язку з чим Польща почала перекинула понад 1000 своїх військових ближче до кордону з Білоруссю.

Білоруська армія досі не брала безпосередньої участі у повномасштабній війні проти України. Водночас у лютому 2022 року керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило використовувати військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії та обстрілів мирних міст в Україні, жертвами яких стали тисячі цивільних жителів.

В оборонному бюджеті США для України – на 500 мільйонів доларів менше, ніж торік. Чи варто Києву хвилюватись? Пояснення законодавців

Наприкінці липня Палата представників та Сенат проголосували власні версії оборонного бюджету США на 2024 рік. Далі обидві палати мають погодити фінальну, спільну версію документа. Нині в обох варіантах, окрім іншого, прописано 300 мільйонів доларів на оборонну допомогу Україні. Ця сума відповідає офіційному запиту Адміністрації Байдена. Водночас це на 500 мільйонів доларів менше, ніж було погоджено минулого року.

До України повернули тіла 44 загиблих військових – Мінреінтеграції

Україна повернула тіла 44 загиблих військових, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 4 серпня.

За повідомленням, останки репатріювали з тимчасово окупованих територій.

«Репатріація тіл із ТОТ відбулася за сприяння Мінреінтеграції, Уповноваженого зі зниклих безвісти у співпраці з Об’єднаним центром при СБУ, ЦВС ЗСУ, іншими силовими структурами, відомствами та міжнародними організаціями», – заявляє відомство.

Тіла планують ідентифікувати і після цього передати рідним для поховання.

У липні Мінреінтеграції повідомило про повернення 62 тіл загиблих.

Навесні влада повідомляла, що від початку повномасштабного вторгнення РФ вдалося повернути тіла близько півтори тисячі захисників України.

Російському олігарху Гінеру повідомили про підозру через ТЕС у Криму та боєприпаси для армії РФ

Олігарха з оточення президента Росії Володимира Путіна, президента футбольного клубу «ЦСКА» Євгенія Гінера заочно підозрюють у пособництві замаху на державні кордони України – про це повідомили 4 серпня українські правоохоронні органи.

За повідомленням Державного бюро розслідувань, у 2019 році підозрюваний через підконтрольну йому компанію забезпечив будівництво Балаĸлавської та Таврійської ТЕС на території окупованого Криму:

«Ці електростанції були приєднані до електричних мереж РФ. Таким чином підозрюваний заподіяв шкоду енергетичній безпеці України, сприяв залежності Криму від РФ в енергетичному секторі».

Також, за даними Бюро, в 2022 році Гінер, який є власником компанії «КБАЛ им. Л.Н. Кошкина», розпорядився щодо постачання патронів для різних видів стрілецької зброї до Міністерства оборони, Збройних сил та інших військових формувань РФ. ДБР додає, що олігарх «забезпечив постачання значної кількості патронів російським військам за весь період часу збройної агресії проти України».

«Гінеру заочно повідомлено про підозру у пособництві вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України, які призвели до тяжких наслідків за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна», – йдеться в повідомленні.

ДБР нагадує, що фігурант опосередковано є бенефіціаром групи компаній VS Energy International Ukraine та володіє корпоративними правами компаній «Кіровоградобленерго», «Рівнеобленерго», «Чернівціобленерго», «Житомиробленерго», «Херсонобленерго» та «ЕК Севастопольенерго», а також готелями, металургійними заводами та торговельними центрами.

Наразі Вищий антикорупційний суд розглядає позов Міністерства юстиції про стягнення цих активів у дохід держави.

Восени 2022 року президент Володимир Зеленський ввів у дію низку рішень РНБО про санкції щодо російських олігархів, які володіють в Україні найбільшими активами. У цей перелік з-поміж інших потрапив і Євген Гінер. В Офісі генпрокурора повідомили, що раніше, за матеріалами правоохоронних органів, рішенням Вищого антикорупційного суду України активи Гінера – 88,89% акцій українського банку було стягнуто в дохід держави.

Перепрофільовуємо Повітряну оборону, щоб захистити порти – ОК «Південь»

Усі українські порти нині готові відвантажувати зерно у рамках «зернової ініціативи», якщо це питання буде вирішене політично. Водночас Україна перепрофільовує роботу Повітряної оборони, щоб посилити захист портової інфраструктури і мати можливість відбивати російські атаки. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказала речниця оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.

«Те, що стосується майбутнього захисту, ми продовжуємо роботу з перепрофілювання протиповітряної оборони. Продовжуються роботи на всіх рівнях, в тому числі і з міжнародними партнерами для того, щоб посилити нас технічно засобами повітряної протиракетної оборони, які будуть здатні протидіяти тим видам озброєння, які ворог застосовує на цьому напрямку», – сказала Гуменюк.

Речниця ОК «Південь» також повідомила, що з моменту завершення зернової угоди російські військові здійснили сім атак на портову інфраструктуру півдня України.

«Досить потужні атаки, якими намагалися пошкодити як портові виробничі потужності, так і зернові сховища, і сам предмет перевезення, тобто зерно. Атаки були здійснені з використанням різного виду озброєння з різних напрямків і максимально зосереджені на досягненні позитивного результату», – розповіла вона.

Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.

Ще одному військкому повідомили про підозру – ОГП

В Офісі генпрокурора повідомили, що підозру отримав колишній керівник Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Наразі він очолює Донецький обласний ТЦК та СП, повідомляє пресслужба ОГП.

«Йому інкриміновано перевищення службових повноважень (ч. 5 ст. 426-1 КК України). За даними слідства, перебуваючи на посаді керівника Запорізького обласного ТЦК та СП, у 2022 році підозрюваний безпідставно виплатив додаткову винагороду підлеглим військовослужбовцям на загальну суму майже 1 млн грн. Встановлено, що вони не брали безпосередньої участі у бойових діях», – йдеться в повідомленні.

Правоохоронці затримали підозрюваного. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.

«Встановлюється повне коло учасників, причетних до протиправної схеми», – повідомили в ОГП.

У відомстві не вказують імені підозрюваного, однак з відкритих джерел відомо, що очолює Донецький обласний ТЦК та СП очолює Геннадій Яременко.

Наприкінці липня президент Володимир Зеленський повідомив про «всеохопну перевірку» військкоматів. За його словами, 11 областей взяли на особливий контроль. Днями правоохоронці провели обшуки у дніпропетровського військкома, минулого місяця під арешт взяли одеського військкома, а також були заарештовані керівники обласного і районного військкоматів Рівненщини.

СБУ повідомляє про пошкодження російського десантного корабля в Новоросійську

Служба безпеки провела спецоперацію в бухті Новоросійська (Краснодарський край Росії) – про це Радіо Свобода повідомили джерела в спецслужбі 4 серпня.

Внаслідок неї було пошкоджено великий десантний корабель «Оленьогірський гірник».

Співрозмовник Радіо Свобода поширив відео, на якому видно корабель (ймовірно, «Оленьогірський гірник»). Камера розміщена на носії, який наближається до корабля, відео обривається в момент зіткнення.

За даними джерела, це надводний дрон СБУ із 450 кілограмами тротилу, який атакував корабель із близько 100 чоловік екіпажу на борту.

«Спецоперацію проводили разом з ВМС. В результаті атаки «Оленегорский горняк» отримав серйозну пробоїну і наразі не може виконувати свої бойові завдання. Тож усі заяви росіян про «відбиту атаку» – фейк», – каже співрозмовник Радіо Свобода.

Українські силові служби зазвичай не коментують ймовірні атаки в Росії або на окупованих територіях. Водночас у травні 2023 року голова СБУ Василь Малюк визнав причетність Служби безпеки до атак водними дронами на кораблі російського флоту в окупованому Криму.

Речниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») припустила, що вибухи поблизу Новоросійська у Краснодарському краї Росії можуть бути провокацією з боку Росії.

Російські ЗМі з посиланням на Міноборони РФ повідомили вранці 4 серпня, що в Краснодарському краї РФ, в районі Новоросійська, «російські кораблі відбили атаку двох українських безекіпажних катерів на військово-морську базу».

На Донеччині за добу загинули двоє цивільних, на Херсонщині – дев’ять поранених

Внаслідок російських обстрілів у Донецькій області загинули двоє людей за попередню добу, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці п’ятниці.

«За 3 серпня росіяни вбили 2 жителів Донеччини: у Курахівці і Красногорівці. Ще 2 людини в області за добу дістали поранення», – заявив він.

Російські війська обстріляли Херсонську область 53 рази за добу, додав голова області Олександр Прокудін. По області випустили 241 снаряд з мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА та авіації.

За словами Прокудіна, російські обстріли поцілили в житлові квартали, церкву, парк, релігійний заклад, кінотеатр, торговельний центр, медичний заклад та будівлю пенітенціарної установи у Херсоні.

«Через російську агресію дев’ятеро людей дістали поранення», – додав він.

Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив про обстріли низки населених пунктів регіону. В тому числі постраждали Вовчанськ, села Бударки, Чернещина і Петропавлівка, селище Козача Лопань. В області за добу ніхто не постраждав.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Кремль намагається створити сприятливі умови для більшого залучення громадян в армію – ISW

Кремль намагається створити сприятливі умови для залучення більшої кількості добровольців для служби в Збройних силах РФ. Про це йдеться в огляді американського «Інституту вивчення війни» (ISW).

Аналітики вказують на те, що президент РФ Володимир Путін підписав указ про обов’язкове державне страхування життя та здоров’я добровольців і мобілізованих, які беруть участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну. А заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медвєдєв заявив, що Міністерство оборони Росії залучило з січня по липень 2023 року понад 231 тисячу добровольців.

Крім того, повідомляється, що ПВК «Вагнер» продовжує вербування найманців у Росії, а інша ПВК «Редут» здійснює набір, не вимагаючи від добровольців підписувати військові контракти з Міноборони Росії.

Раніше британська розвідка також звертала увагу на те, що нині російська влада приділяє першочергову увагу внесенню поправок до законодавства, які дозволяють швидко призвати до армії ще більше чоловіків.

У Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну постійно змінюється і доповнюється законодавство у сфері призову і залучення громадян до армії.

Дрони у Чорному морі: вогонь і дим у Феодосії та вибухи в Новоросійську

  • Звуки вибухів та дрони у повітрі. У Феодосії, що в окупованому Криму, минулої ночі було неспокійно. Про атаку вже безекіпажними катерами заявили і в Новоросійську на території РФ. Що треба знати про вибухи там?
  • Польська армія передислокувала до кордону з Білоруссю бойові вертольоти двох бригад Військово-повітряних сил. Чи дійсно загроза зі сторони Білорусі настільки масштабна? Та що відбувається з українсько-польськими стосунками зараз?
  • Очільник Росії Володимир Путін зустрінеться з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом у Туреччині, повідомляє канцелярія останнього. Однак арешту російського лідера не буде, бо рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) в Анкарі не виконають. Чого очікувати від поїздки Путіна до Ердогана і як це може відобразитись на широкомасштабній війні?
  • У Саудівській Аравії 5 серпня відбудуться переговори щодо України. До перемовин залучені десятки країн, а от Росії серед них немає. Чи зможе ця зустріч покласти край широкомасштабній агресії Кремля?

Про це та інше дивіться у програмі Радіо Свобода «Свобода.Ранок» за лінком

Двоє людей постраждали через російські обстріли на Дніпропетровщині – ОВА

Голова Дніпропетровської області Сергій Лисак повідомив, що з вечора і протягом ночі війська РФ п’ять разів обстріляв Нікопольщину з важкої артилерії та РСЗВ.

За його словами, є влучання по районному центру, Червоногригорівській та Мирівській громадам.

«Постраждали двоє мешканців Нікополя. Серед них 85-річна жінка і 35-річний чоловік. Їм надана необхідна допомога. Лікуватимуться вдома. У місті понівечені понад два десятки приватних будинків, легковий автомобіль і дві вантажівки. Пошкоджені й декілька сонячних панелей, теплиці, три газопроводи та дві лінії електропередач. Побиті десять господарчих споруд, ще дві – знищені. Наслідки ворожих атак уточнюються», – повідомив Лисак у Telegram.

Російські війська регулярно обстрілюють Нікополь і околиці, розташовані на правому березі Дніпра у прямій досяжності російської артилерії, дислокованої на окупованому лівобережжі Дніпра в Запорізькій області.

Генштаб ЗСУ: за добу РФ втратила на війні в Україні понад 600 вояків

Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 248 490 своїх військових, 640 із них – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 4 серпня.

Серед інших російських втрат, за даними Генштабу, – такі:

  • танки ‒ 4228 (чотири – за останню добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 8249 (+15)
  • артилерійські системи – 4911 (+19)
  • РСЗВ – 704
  • засоби ППО ‒ 466 (+1)
  • літаки – 315
  • гелікоптери – 311
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4104 (+27)
  • крилаті ракети ‒ 1347
  • кораблі /катери ‒ 18
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 7392 (+20)
  • спеціальна техніка ‒ 724 (+3).

Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.

Станом на 7 липня Російська служба Бі-Бі-Сі і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.

Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».

Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.

Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.

Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.

РФ заявила про атаку безекіпажних катерів у Новоросійську. Це найбільший торговий порт півдня Росії

Російські ЗМі з посиланням на Міноборони РФ повідомляють вранці 4 серпня, що в Краснодарському краї РФ, в районі Новоросійська, «російські кораблі відбили атаку двох українських безекіпажних катерів на військово-морську базу».

Екстрені служби Новоросійська повідомили про вибухи в акваторії Новоросійська. Наразі встановлено тимчасову заборону руху суден у порту, повідомляють державні ЗМІ РФ.

Згідно з повідомленнями, постраждалих та руйнувань внаслідок атаки немає. Російська влада вчергове звинувачує в атаці Україну. Київ не коментував ці повідомлення.

У Новоросійську розташовується найбільший торговий порт півдня Росії.

Минулої доби на фронті було близько 40 бойових зіткнень – Генштаб

Генштаб Збройних сил України розповів про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 4 серпня.

«Протягом минулої доби відбулось близько 40 бойових зіткнень… Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, ЗСУ на Бахмутському напрямку стримують армію РФ в напрямку південніше та південно-східніше Іванівського. На Мар’їнському – продовжують стримувати наступ російських військ в районі Мар’їнки.

Розпочалася п’ятсот двадцять сьома доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.

У Криму повідомляють про нічні вибухи, ймовірно – в районі нафтобази. Окупаційна влада звітує про роботу ППО

Радник російського глави Криму Олег Крючков повідомив, що цієї ночі на окупованому Росією півострові працювала система ППО. Водночас кримські пабліки пишуть, що серед причин вибухів, які чули жителі Криму – пожежа на нафтобазі у Феодосії.

Радіо Свобода в умовах війни та окупації Криму не може наразі перевірити ці повідомлення з інших джерел.

«У кількох районах Криму спрацювали системи ППО. Усі об’єкти збиті. Працюють усі служби. Пошкоджень та постраждалих немає», – написав Крючков у Telegram.

Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська окупаційна влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для окупованого півострова.

Путін у липні підписав рекордну кількість секретних указів – «Медіазона»

У липні 2023 року президент Росії Володимир Путін підписав рекордну кількість секретних указів, 62% документів не були опубліковані – про це йдеться у дослідженні «Медіазони».

Як зазначає видання, 12 секретних указів були підписані у період з 27 по 31 липня, це максимальний показник за весь час повномасштабної війни Росії проти України. Липневий показник поступається лише показнику в січні 1999 року, коли в Росії засекречено було 64% указів президента. За підсумками перших семи місяців цього року 48% усіх указів було засекречено.

Найчастіше, зазначає «Медіазона», секретні укази стосуються нагородження учасників війни проти України, зокрема посмертно. Так, на початку російської повномасштабної агресії у березні 2022 року частка секретних указів досягала 54%, тепер вона піднялася ще вище на тлі українського контрнаступу, вважають автори дослідження.

«Медіазона» проаналізувала всі укази президента Росії, опубліковані з початку року. Кожен із них має порядковий номер. Якщо якийсь номер пропущений, то указ був визнаний секретним.

Росія останнім часом не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.

У Білому домі назвали головне завдання саміту щодо України у Саудівській Аравії

Головним завданням саміту щодо України у Саудівській Аравії є представити міжнародній спільноті формулу миру президента України Володимира Зеленського, заявив в інтерв’ю «Голосу Америки» координатор стратегічних комунікацій Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

За його словами, на саміті буде «продовження процесу, який почався багато місяців тому, – це представлення і просування мирної формули, яку висунув президент Зеленський», щоб ширше ознайомити міжнародну спільноту з пропозиціями Києва з припинення війни, і щоб заручитися його підтримкою більшої кількості держав.

Коментуючи заяву президента Мексики Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, що він готовий приєднатися до зустрічі лише у випадку, якщо туди запросять і Росію, Кірбі пояснив, що у Джидді відбудуться не мирні переговори щодо припинення війни, а представлення позиції України.

«Очевидно, кожна країна може вирішувати сама, як вона ставитиметься до мирної формули президента Зеленського й те, якою мірою і яку вона роль хоче відігравати, коли і якщо відбуватимуться мирні переговори», – сказав Кірбі.

Водночас, за його словами, президент РФ Володимир Путін жодним чином не виявив своєї готовності до дипломатії, зокрема, продовжуючи утримувати окуповані території й обстрілюючи українську зернову інфраструктуру.

«Люди не мають розглядати зустріч у Джидді як форум, де будуть досягнуті певні нематеріальні результати, йдеться про продовження розмови про те, як може виглядати ця формула миру», – сказав Кірбі.

30 липня видання The Wall Street Journal із посиланням на дипломатів, які брали участь в обговоренні, повідомило, що Саудівська Аравія збирається провести переговори між Заходом, Україною і ключовими країнами, що розвиваються, на початку серпня. Серед учасників – Індонезія, Єгипет, Мексика, Бразилія, Чилі й Замбія. Росія не запрошена.

За словами співрозмовників видання, зустріч потрібна для того, щоб Захід міг заручитися підтримкою великих країн, багато з яких дотримуються нейтралітету щодо війни Росії проти України.

Саудівська Аравія, за словами дипломатів, була обрана для проведення переговорів, зокрема, щоб переконати Китай, який підтримує тісні зв’язки з Москвою, взяти в них участь.

Як писало видання, українські й західні чиновники вважають, що спільні зусилля зможуть привести до мирного саміту наприкінці цього року, на якому лідери домовляться про загальні засади врегулювання конфлікту.

Ці принципи, за словами джерел, мають допомогти у проведенні переговорів між Росією й Україною на користь Києва.

Війська РФ знову обстріляли Херсон, влучили у торговельний центр і медзаклад – ОВА

Російські військові ввечері 3 серпня вкотре обстріляли центр Херсона, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Сьогодні весь день окупанти гатять по середмістю. Під вогнем житлові квартали, соціальна інфраструктура. І от знову черговий обстріл. Поцілили у торговельний центр, а також – медзаклад», – написав Прокудін у телеграмі.

За його словами, попередньо, постраждалих немає.

Раніше сьогодні в ОВА повідомили, що через російський обстріл Херсона був поранений волонтер із Норвегії.

Зранку 3 серпня російські військові обстріляли в Херсоні Катерининський собор і прилеглу територію двічі – спершу поранили трьох людей у тролейбусі, який проїздив поруч, згодом завдали поранень чотирьом рятувальникам, які приїхали гасити пожежу.

Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон і деокуповану частину області.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Україна почала переговори зі США про надання безпекових гарантій – ОП

Україна 3 серпня розпочала переговори зі Сполученими Штатами Америки щодо двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій, повідомили в пресслужбі президента України.

За повідомленням, це передбачено Спільною декларацією про підтримку України, яку в липні підписали країни «Групи семи» (G7) і до якої висловили бажання приєднатися ще десять країн.

Українську делегацію очолив керівник Офісу президента Андрій Єрмак, повідомили в ОП.

«Символічно, що саме США – наш найбільший стратегічний партнер – стали першою країною, із якою Україна розпочала цей процес. У такий спосіб ми створюємо успішну модель і для інших партнерів», – цитує його слова пресслужба президента.

В ОП наголосили, що ці гарантії безпеки посилять прогрес України на шляху до майбутнього членства в євроатлантичній спільноті, включно з ЄС і НАТО, «що є кінцевою метою та найнадійнішою гарантією безпеки».

У липні країни «Групи семи» (G7) оголосили про початок двосторонніх переговорів із Україною щодо формалізації підтримки Києва.

Декларація про підтримку України, підписана ними, передбачає двосторонні домовленості між Києвом та країнами G7 і іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України. Однією з перших країн, яка приєдналася до цієї декларації, була Норвегія, яка не входить до G7.

Президент України Володимир Зеленський раніше привітав гарантії безпеки, надані країнами «Групи семи», назвавши їх першим випадком формування «фундаменту безпеки для України на шляху до НАТО».

У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.

ЗМІ: Польща перекидає бойові вертольоти до кордону з Білоруссю

Польська армія передислокувала до кордону з Білоруссю бойові вертольоти двох бригад Військово-повітряних сил. Про це заявив генерал Марек Соколовський 3 серпня на брифінгу під час візиту міністра оборони Польщі Маріуша Блащака до Білостока, повідомляє TVP.

За словами генерала, армія виконує завдання згідно з наказом міністра щодо негайного посилення білоруського напрямку.

«Що стосується авіаційного підрозділу, то в середу було проведено перегрупування вертольотів 1-ї авіаційної бригади Сухопутних військ і 25-ї аерокавалерійської бригади. Сьогодні вже проведена попередня розвідка місць їх дислокації, проведені технічні інструктажі», – сказав Соколовський.

Гелікоптери базуватимуться у двох місцях і перебуватимуть у режимі негайного реагування на випадок інцидентів на кордоні. Пілоти будуть готові застосувати зброю у разі нових провокацій.

«Вертольоти озброєні та готові до бою. Є дуже досвідчені пілоти з повними льотними правами, є пілоти, які були зі мною в Афганістані та Іраку і застосовували бортове озброєння та ракети. Вони досвідчені. Якщо станеться щось тривожне, вони без вагань застосують зброю», – запевнив генерал.

1 серпня Міністерство оборони Польщі заявило про порушення повітряного простору країни двома білоруськими вертольотами. Білоруське військове відомство це спростувало. Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак доручив збільшити кількість військ на кордоні та виділити додаткові сили та засоби, зокрема бойові гелікоптери. Про інцидент повідомили керівництво НАТО.

Раніше з’явилася інформація, що «вагнерівці» проводять навчання з білоруською армією. У зв’язку з чим Польща почала перекинула понад 1000 своїх військових ближче до кордону з Білоруссю.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG