Шмигаль зустрівся з послами «Групи семи» та ЄС: обговорили відбудову та реформи
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся із послами «Групи семи» та Європейського Союзу – сторони обговорили відбудову України та реформи, спрямовані на зміцнення України.
«Розраховуємо на подальшу допомогу у реалізації пріоритетів fast recovery: відбудові житла, енергетики, критичної та соціальної інфраструктури, гуманітарному розмінуванні та підтримці бізесу», – написав прем’єр.
Також обговорювалися питання конфіскації заморожених російських активів.
«В українському фонді ліквідації наслідків маємо 62 млрд грн, половина з них — вилучені російські кошти. Ми закликаємо наших партнерів так само ухвалити необхідні рішення, які спрямують заморожені в країнах G7 активи Росії на відбудову України», – підкреслив голова уряду.
На зустрічі з послами також йшлося про підготовку до опалювального сезону. Прем’єр поінформував іноземних дипломатів про відновлення та посилення захисту енергооб’єктів країни. Він подякував партнерам за значну допомогу минулої зими та наголосив, що майбутня буде так само складною, тож Україна очікує на підтримку.
Щодо зернової ініціативи Шмигаль констатував, що, вийшовши із домовленостей, Росія поставила під загрозу голоду мільйони людей у світі.
«Розраховуємо на солідарність партнерів у питанні експорту українського зерна через західний кордон», – додав він.
Говорячи про Запорізьку АЕС, голова уряду зауважив, що «»ситуація довкола станції залишається напруженою». Він наголосив на необхідності продовжувати тиск на Російську Федерацію, щоб змусити її залишити об’єкт, та закликав запровадити санкції проти атомної галузі РФ.
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди.
Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ вивчає можливості безпечного продовження роботи зернового коридору, серед іншого, завдяки роботі окремих конвоїв.
Після виходу з зернової угоди Росія посилила атаки по півдню України, зокрема, портовій інфраструктурі. Після чергової російської атаки з використанням ударних дронів, «Оніксів», «Калібрів», Х-22 та інших ракет Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
Польське МЗС викликало посла України через «заяви української влади»
Міністерство закордонних справ Польщі запросило посла України до резиденції через останні заяви в Києві – про це відомство повідомило 1 серпня.
«МЗС повідомляє, що в зв’язку із заявами представників української влади посла України в Польщі запрошено до резиденції МЗС», – йдеться в короткому повідомленні відомства в твітері.
Міністерство не уточнює, про які саме заяви йдеться.
Посольство України в Польщі наразі не коментувало це повідомлення.
Раніше 1 серпня українське МЗС повідомило про виклик польського посла в Києві Бартоша Ціхоцького. Причиною виклику стали висловлювання керівника Бюро міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидача щодо України.
Напередодні Марцін Пшидач, посадовець канцелярії президента Польщі Анджея Дуди, коментуючи обмеження імпорту українського збіжжя, зокрема в Польщу, завив по польському телебаченню, що «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».
Назабаром після цієї заяви заступник керівника офісу президента Андрій Сибіга написав у фейсбуці, що такі слова польського політика є маніпулятивними і такими, що нав’язують польському суспільству думку, що Україна начебто не цінує підтримку Польщі у боротьбі з російською агресією.
Польща підтвердила порушення кордону гелікоптерами Білорусі
Два вертольоти Білорусі 1 серпня порушили державний кордон Польщі, йдеться в заяві пресслужби Міністерства оборони країни.
«Після подання командирами та начальниками служб висновків з аналізу ситуації було встановлено, що сьогодні, 1 серпня 2023 року, сталося порушення повітряного простору Польщі двома білоруськими гелікоптерами, які проводили навчання поблизу кордону», – зазначають у відомстві.
У Міноборони Польщі також уточнили, що перетин кордону стався у районі прикордонного села Біловеж. Гелікоптери летіли на дуже низькій висоті, через що їх не зафіксували радіолокаційні системи.
Міністр оборони Маріуш Блащак закликав збільшити кількість солдатів на кордоні та виділити додаткові сили та засоби, у тому числі бойові вертольоти.
«НАТО було проінформовано про інцидент», – зазначають у Міноборони.
Водночас, Міністерство оборони Білорусі заперечує перетин кордону Польщі двома гелікоптерами, йдеться у повідомленні відомства.
За даними моніторингової групи «Білоруський гаюн», яка відстежує військову діяльність у країні, з 15 липня до Білорусі прибули загалом 11 колон із технікою, яка може належати найманцям «Вагнера».
Активність у покинутому військовому містечку в селі Цель почалася відразу після заколоту ПВК «Вагнер» на чолі з Євгеном Пригожиним 24 червня.
За версією Олександра Лукашенка, саме він зумів досягти компромісу між російською владою та Пригожиним і запросив найманців «Вагнера» до Білорусі. 27 червня Лукашенко підтвердив приїзд Євгена Пригожина до Білорусі.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що найманці ПВК «Вагнер», які перебазувалися до Білорусі, не становлять військової загрози для Польщі чи України, «принаймні поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою».
Білоруський опозиціонер передав Україні дані про дітей, вивезених Росією через Білорусь
Білоруський опозиційний політик, керівник «Народного антикризового управління» Павло Латушко заявив, що передав Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини додаткові докази викрадення дітей Росією. Про це він повідомив 1 серпня.
За словами Латушка, він провів зустріч у офісі омбудсмена, в ході якої «передав додаткові докази воєнних злочинів Лукашенка».
«НАУ встановив особи понад 50 сиріт з 15 окупованих українських міст, незаконно вивезених до Білорусі. Троє дітей були вивезені для всиновлення до Росії», – заявив білоруський політик.
Офіс обудсмена уточнив, що Латушко зустрівся з представником Уповноваженого в системі органів сектору безпеки та оборони Олександром Кононенком.
«Зустріч була присвячена обговоренню порушення прав українських дітей владою Білорусі та її участі у вивезенні наших маленьких громадян. Павел Латушко повідомив про додаткові докази воєнних злочинів влади Білорусі», – йдеться в заяві.
Офіс додає, що сторони домовилися спільно працювати для встановлення деталей залучення Білорусі до воєнних злочинів Росії в Україні.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова 31 липня підтвердила, що з початку вторгнення в Україну окупанти вивезли до Росії понад 700 тисяч українських дітей.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 17 березня видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у відповідальності за незаконну депортацію дітей із окупованих територій України до Росії.
Данілов щодо вибухів у Севастополі: «ЗСУ не даватимуть спокою окупантам»
Збройні сили України не даватимуть спокою російським окупантам до того часу, поки вони не залишать територію країни, наголосив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в ефірі телемарафону.
На його думку, військові мають право використовувати виготовлену на території України зброю там, де вважають за необхідне.
«Ми не будемо давати спокою цим терористам, поки вони не покинуть територію нашої країни. Я можу сказати що час цих гауляйтерів доходить до кінця і вони будуть відповідати за всі ті злочини, які зробили спільно з путінськім режимом», – сказав Данілов.
Він каже, що Україні потрібна перемога і думати, що «бойові дії будуть відбуватись тільки на нашій землі не варто». За словами секретаря РНБО, «атака безпілотників на будівлі в Москві є мовою символів».
«Все що пов’язано з Москвою, містом де приймається рішення вбивати наших громадян – має просто припинити існування», –наголосив він.
1 серпня в окупованому Севастополі було чути вибухи – про це повідомляє 1 серпня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на місцеві соцмережі в Криму.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму, і зокрема в Севастополі, майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для окупованого півострова. У Криму діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Понад 17 тисяч військових та 174 танки: в Міноборони підрахували втрати армії РФ за липень
Армія Ф з 1 по 31 липня втратила в Україні 17 820 військових та 2567 одиниць озброєння та військової техніки, повідомив у телеграмі замміністра оборони генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
Також Силам Оборони вдалось знищити значну кількість озброєння та військової техніки російських військ.
Зокрема:
- 174 танки;
- 337 бойових броньованих машин;
- 677 артилерійських систем;
- 67 РСЗВ;
- 73 установки ППО;
- 530 одиниць автотехніки;
- 138 одиниць спецтехніки.
Окрім цього бійцями ЗСУ було збито 3 гелікоптери російських військових, а також 482 БПЛА та 86 крилатих ракет.
Росія останнім часом не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Угода Злочевського зі слідством: САП повідомляє про передачу понад 800 млн гривень на потреби армії
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду затвердила угоду ексміністра екології зі слідством, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура 1 серпня.
Прокуратура не називає імені фігуранта, але обставини вказують на колишнього члена уряду Миколи Злочевського.
За повідомленням, прокурор врахував визнання підсудним провини, відсутність запоідяної матеріальної шкоди та суспільний інтерес у швидкому судовому розгляді.
«Відповідно до угоди суд визнав колишнього міністра винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК України (організація зловживання впливом – ред.). За вироком суду йому призначено узгоджене основне покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – заявляє САП.
За підсумками угоди ексміністр сплатив суму, яка «стала одним із найбільших донатів на ЗСУ в Україні», заявило відомство. Зокрема було передано:
- 174,1 мільйона гривень – на Сили Спеціальних операцій ЗСУ
- 600 мільйонів – на проект «Армія Дронів» платформи UNITED 24
- 31,4 мільйона – на допомогу ЗСУ через рахунок Нацбанку
У червні 2021 року детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який на той момент перебував у розшуку.
У компанії «Бурісма» натомість запевняли, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
Хорватський шлях. У чому важливість експортного зернового коридору на Адріатику?
В Україні високо оцінили пропозицію Хорватії надати свої порти для експорту українського зерна. Це особливо важливо на тлі блокування Росією чорноморського «зернового коридору» з 17 липня. Про можливість експорту хорватськими морськими портами та Дунаєм домовились раніше цього тижня під час візиту глави хорватської дипломатії до Києва. Між тим, з’явились перші ознаки того, що Росія все ж не готова реалізувати свою погрозу обстрілювати й топити судна, які йдуть до українських портів.
Атака по Харкову: жителі міста показали наслідки російського удару «Шахедами» (відео)
У ніч на 1 серпня військові РФ атакували Харків дронами-камікадзе типу Shahed, повідомила місцева влада. Вибухи були зафіксовані у кількох районах міста. Внаслідок атаки були пошкоджені спортивний комплекс та навчальний заклад. Є один постраждалий – 63-річний охоронець, його госпіталізували. Один з дронів вибухнув поряд з приватними будинками. Про наслідки нічної атаки харків’яни розповіли Радіо Свобода.
Посольство: Україна отримала від Словаччини дві артустановки Zuzana 2
Словаччина передала Україні дві самохідні гаубиці Zuzana 2, повідомило українське посольство у цій країні 1 серпня.
Передача зброї відбулася у місті Дубниця-над-Вагом. На заході були присутні прем’єр-міністр Словаччини Людовіт Одор та міністр оборони Мартін Скленар, а також посли України, Німеччини, Данії та Норвегії.
«Захист України та здатність протистояти російській агресії – у наших спільних інтересах. Для нас неприйнятний світ, у якому правила не діють та міжнародні правила не поважаються. Наш обов’язок допомагати там, де ми можемо і як можемо», – сказав прем’єр-міністр Словаччини.
Поточний пакет допомоги включає 16 одиниць техніки, дві з яких незабаром надійдуть на озброєння української армії. Їхню закупівлю на 92 мільйони євро профінансували Данія, Німеччина та Норвегія.
Раніше стало відомо, що влада Німеччини направила в Україну нову партію зброї, у тому числі шість зенітних установок Gepard і понад 15 тисяч боєприпасів до них.
Мати затриманої на протесті в Грузії українки повідомила, що її звільнили
Затриману на акції протесту в Грузії Марину Чобанян відпустили з-під варти – про це повідомила проєкту Радіо Свобода «Ти як?» її мати Алла Чобанян.
Водночас, за її словами, грузинські правоохоронці не повернули жінці український прапор.
«Щойно вона вийшла на свободу, але не повернули прапор, а це для не неї святе! «Повернуть!», сказала Маринка», – розповіла Чобанян-старша.
Раніше 1 серпня адвокатка українки Ніно Іремадзе повідомила, що затриманій 31 липня на акції проти лайнера з росіянами у Грузії 37-річній громадянці України Марині Чобанян інкримінують дрібне хуліганство і непокору правоохоронцям.
31 липня у грузинському Батумі на акції проти заходу лайнера Astoria Grande із туристами з Росії затримали 23 людини. Як повідомило МВС Грузії і «Ехо Кавказу», їх звинувачують у дрібному хуліганстві та непокорі поліції. Серед затриманих – громадянка України. У мережу потрапило відео її затримання – дівчину силоміць садять в поліцейське авто. Вона заявила, що у неї забрали документи, телефон і прапор України.
Згодом стало відомо про затримання на акції протесту ще одного громадянина України – Дмитра Закревського.
Російські війська «безуспішно» намагалися відновити втрачені позиції біля Кліщіївки – Генштаб
Протягом доби на фронті відбулося 26 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 1 серпня.
Штаб повідомляє про обстріли населених пунктів на Куп’янському та Лиманському напрямках.
«На Бахмутському напрямку ворог здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення північніше та західніше Кліщіївки Донецької області... На Авдіївському напрямку під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки російських військ в районі Авдіївки», – йдеться в зведенні.
Крім того, додає штаб, Збройні сили України продовжують стримувати російський наступ в районі Мар’їнки, також запобігли спробам армії РФ відновити втрачене положення біля Старомайорського.
«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – додає командування.
За зведенням, українська авіація протягом доби завдала сім ударів по російському особовому складу та техніці, ще по одному – по командному пункту та зенітно-ракетному комплексу РФ. Крім того, ракетні та артилерійські війська вразили низку російських цілей, повідомляє штаб.
Нові атаки на Москву змінять хід війни?
- Російські війська знову атакували Херсон та Харків. У Херсоні внаслідок обстрілу лікарні загинув лікар, 5 поранених. А Харків російські військові почали атакувати дронами, хоча до цього більше використовували ракети.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Тим часом у Москві знову літали безпілотники. І знову влучили в башту «Москва-сіті», в яку поцілили й попереднього разу. У цій будівлі мають офіси російські урядові установи. Тим часом видання The New York Times проаналізувало технічні параметри безпілотників і припустило: Москву могли атакувати дрони «Бобер», нещодавно такі показували відомі українські волонтери.
- У Саудівській Аравії готуються до переговорів щодо завершення війни в Україні. У зустрічі на цих вихідних мають взяти 30 країн – представники України, США, Євросоюзу та ключових так званих нейтральних країн. Росію не запросили. Подробиці – у «Свобода Live».
У районі окупованого Севастополя лунають вибухи – медіа
У окупованому Севастополі чути вибухи – про це повідомляє 1 серпня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на місцеві соцмережі в Криму.
Телеграм-канали стверджують, що вибух відбувся в районі селища Цукрова Голівка. Там розташована теплоелектроцентраль, а також чотири склади зброї, боєприпасів, техніки та військового майна Росії.
Вибух у Севастополі також підтвердив Суспільний мовник із посиланням на місцевого жителя.
Російський голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про нібито збитий дрон в районі Кара-Коби. За його словами, на землі стався вибух, загорілися трава та кущі.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму, і зокрема в Севастополі, майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для окупованого півострова. У Криму діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зафіксував понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зазначивши їх на інтерактивній карті Криму.
На тлі зупинки роботи посольства в Москві Ісландія розширює дипломатичну присутність в Україні
Ісландія зупинила роботу свого посольства в Москві, починаючи з 1 серпня, як це було анонсовано раніше – про це Міністерство закордонних справ країни повідомило у вівторок.
За заявою МЗС, посольство в столиці Росії також представляло Ісландію у Вірменії, Білорусі, Казахстані, Молдові, Таджикистані, Туркменистані та Узбекистані.
«Представництво тепер буде здійснювати Міністерство закордонних справ у Рейк’явіку», – йдеться в повідомленні відомства.
МЗС повторює, що це рішення не означає зупинки дипломатичних відносин. Ісландія поставить у пріоритет відновлення роботи в Москві, «щойно умови дозволять».
Водночас 1 серпня МЗС Ісландії заявляє про плани розширити свою присутність в Україні. За повідомленням, відомство уклало меморандум про взаєморозуміння з МЗС Литви, що надасть ісландським дипломатам та представникам доступ до можливостей посольства балтійської країни в Києві.
«Ісландія планує збільшити свою присутність на знак солідарності з Україною під час російської протиправної агресії»», – заявляє дипломатична установа.
За словами міністерки закордонних справ країни Тордіс Колбрун Рейкфьорда Ґільфадоттір, Рейк’явік наразі не планує відкривати посольство в Україні, де наразі діє консульство.
«Щедра пропозиція наших литовських союзників допоможе нам у нашому прагненні бути хорошим і надійним другом України та дасть нам доступ не лише до об’єктів, але й до людей, які мають знання та ноу-хау, якими вони готові поділитися», – заявила вона.
МЗС також цитує литовського колегу Ґільфадоттір Ґабріелюса Ландсберґіса, за словами якого обидві країни «разом закликають до максимальних трансатлантичних зусиль для прискорення перемоги України».
Ісландія анонсувала зупинку роботи свого посольства в Москві 9 червня. На наступний день Міністерство закордонних справ Росії заявило, що на рішення Ісландії про закриття посольства в Москві буде «відповідна реакція».
Росія «наполегливо намагається зупинити» контрнаступ ЗСУ біля Бахмута – Маляр
На всіх східних напрямках бойових дій фіксується збільшення російських обстрілів, заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр 1 серпня.
«Ворог сьогодні доволі наполегливо намагається зупинити наш наступ на Бахмутському напрямку. Але безуспішно», – заявила вона.
За словами Маляр, російська армія сконцентрувала людей і техніку на Куп’янському, Лиманському та Сватівському напрямках, аби відтягнути українські сили від східного напрямку наступу. У цих районах ЗСУ відбивають «всі ворожі штурми», додала вона.
«На Бахмутському напрямку наші війська сьогодні мають справу зі щільним вогнем артилерії, мінуванням та потужним супротивом ворога. Для наших оборонців головне це життя бійців. Тому вони намагаються рухатись обережно, щоб не втрачати людей», –написала заступниця міністра.
У липні речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий повідомив, що українські військові продовжують зберігати ініціативу на Бахмутському напрямку та «тиснуть на ворога на південному й північному флангах».
Українка Марина Чобанян, яку напередодні затримали правоохоронці на акції протесту в Грузії, – досі під вартою. Дівчина в стані сильного стресу і скаржиться на застосування сили з боку поліції, твердить її адвокатка. Українку затримали на мітингу проти прибуття круїзного лайнера з російськими туристами. Він відбувався 31 липня у порту міста Батумі. Марину звинувачують у непокорі поліцейським та дрібному хуліганстві. Зі слів захисниці Чобанян, вона не чинила опору, а лише фільмувала захід на телефон. Нині українка перебуває в ізоляторі тимчасового утримання – вона очікує на суд, який, ймовірно, відбудеться сьогодні, 1 серпня. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» з’ясовував деталі затримання українки, а також її історію міграції до Грузії.
МКС «глибоко стурбований» ордерами РФ на арешт своїх посадовців після рішення щодо Путіна
Міжнародний кримінальний суд відреагував на видачу ордерів на арешт своїх співробітників, в тому числі судді, Росією.
За заявою, яку оприлюднила пресслужба суду 1 серпня, Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту, яка наглядає за роботою МКС, «висловлює глибоку стурбованість видачею Росією ордерів на арешт кількох посадовців суду, в тому числі однієї з його суддів».
«Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту шкодує про цю нову спробу підважити міжнародний мандат Міжнародного кримінального суду та повторює, що твердо підтримує суд, його обраних посадовців та персонал. Ми ще раз підкреслюємо нашу повну впевненість у МКС як незалежній та безсторонній судовій інстанції», – йдеться в заяві.
Суд наголошує на відданості держав-учасниць притягненню до відповідальності за воєнні злочини і закликає всі країни поважати його назелажність.
Днями Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у федеральний розшук суддю Міжнародного кримінального суду Томоко Акане. Зокрема, ордер на арешт звинувачує її в порушенні Кримінального кодексу Росії, хоча не уточнює, якому саме.
Акане є однією з суддів, які видали ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна й уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової. Ордер видали через звинувачення щодо депортації українських дітей.
До цього російський Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора і трьох суддів МКС, які видали ордер.
У травні 2023 року Слідчий комітет заочно висунув одному судді МКС – Розаріо Сальваторе Айталі – звинувачення за кримінальними статтями про незаконне взяття під варту і про підготовку до нападу на представника іноземної держави. Тоді ж його оголосили у федеральний розшук, як і прокурора МКС Каріма Хана.
Таким чином, Путін став третім чинним головою держави, на арешт якого суд видав ордер, після президента Судану Омара аль-Башира та лідера Лівії Муаммара Каддафі.
Міжнародний кримінальний суд складається зі 123 держав-учасниць, серед них немає Росії, Китаю та Сполучених Штатів.
У Міністерстві внутрішніх справ повідомили про обшуки у голови Дніпропетровського обласного територіального центру комплектації та соціальної підтримки у справі про незаконне збагачення.
«На Дніпропетровщині провели обшуки в обласного воєнкома. Він за час воєнного стану він придбав майна на 350 000 доларів США. За півтора року повномасштабного вторгнення РФ на територію України керівник обласного ТЦК встиг оформити на батька кілька автомобілів та дві квартири на території міста Дніпро. Фігурант також зареєстрував на члена родини (фізичну особу-підприємця) підприємство, яке придбало нежитлове приміщення загальною площею близько 500 м²», – йдеться в повідомленні.
За даними МВС, обшуки провели за місцем роботи та проживання військкома та його близьких.
«Воєнкому загрожує позбавлення волі від пʼяти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», – йдеться в повідомленні.
Прізвища фігуранта справи у МВС не вказують, однак з відкритих джерел відомо, що керівником Дніпропетровського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки є Анатолій Пікало.
Раніше за підозрою у незаконному збагаченні, неявці на службу без поважних причин та ухиленні від військової служби затримали колишнього одеського військкома Євгена Борисова.
За версією слідства, під час воєнного стану члени сім’ї Борисова за його дорученням придбали автомобілі преміум-класу та нерухомість в Іспанії. На початку грудня 2022 року він, будучи посадовцем, який відповідає за мобілізацію, виписався зі шпиталю і понад два тижні не з’являвся на службі. У другій половині грудня Борисов виїхав за кордон: разом із сім’єю він майже місяць перебував у Молдові, Туреччині, на Сейшельських островах та в Іспанії. 24 липня Борисова заарештували в Києві, суд взяв його під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 150 млн грн. Майно ексвійськкома та його родини арештоване.
Удар по лікарні в Херсоні: голова ОВА повідомив про ще чотирьох постраждалих
Внаслідок російського удару по Херсону отримали поранення загалом п’ятеро людей, повідомив голова області Олександр Прокудін.
Він уточнив, що стало відомо про ще чотирьох постраждалих медичних працівників внаслідок обстрілу.
«У них діагностували контузію та гостру реакцію на стрес. Потерпілим надали медичну допомогу, нині їхньому життю нічого не загрожує», – йдеться в повідомленні.
Раніше 1 серпня стало відомо про російський обстріл лікарні в Херсоні, внаслідок якого загинув лікар, а медична сестра отримала поранення.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та деокуповану частину області. Лише за минулу добу в регіоні через російську агресію четверо людей загинули, ще 18 – зазнали поранень, з них одна дитина.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.