Крим: Аксьонов заявив про детонацію боєприпасів та евакуацію, залізниця зупинена
Внаслідок атаки дрона 22 липня відбулася детонація на складі боєприпасів – заявив російський голова Криму Сергій Аксьонов, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За його словами, ухвалено рішення про евакуацію населення в радіусі 5 кілометрів, також зупинено роботу залізниці. При цьому чиновник стверджує, що руйнувань та постраждалих, за попередніми даними, немає.
«Ухвалене рішення про евакуацію населення в радіусі 5 кілометрів від місця надзвичайної події до пунктів тимчасового розміщення. Для мінімізації ризиків також вирішено зупинити рух Кримської залізниці. Розраховуємо, що наслідки НП будуть усунені у стислий термін», – написав він.
Телеграм-канали раніше писали, що безпілотник атакував російську нафтобазу у Червоногвардійському районі. У тому районі розташована російська авіабаза «Октябрьскоє». Окупаційна влада Криму заявила про атаку дронів на півострів.
Починаючи з серпня 2022 року, в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
Американська розвідка вважає, що ядерна зброя Росії вже в Білорусі – CNN
У Розвідувальному Управлінні Міністерства оборони США (Defence Intelligence Agency) «немає підстав сумніватися» в тому, що Росія, як заявив президент Володимир Путін, дійсно розмістила тактичну ядерну зброю в Білорусі. Про це повідомляє канал CNN з посиланням на анонімних високопосадовців управління.
Путін заявив про те, що ядерна зброя вже перебуває в Білорусі, минулого місяця. Офіційно представники країн Заходу наразі не підтверджували та не заперечували ці твердження.
Раніше представники розвідувальної спільноти США повідомляли CNN, що, за їхніми даними, в Білорусі не ведеться жодних робіт із спорудження сховищ для тактичної ядерної зброї. Про їх будівництво до липня говорили Путін та фактичний очільник Білорусі Олександр Лукашенко.
Однак в американській розвідці визнають, що на білоруській території є об’єкти, що залишилися з радянських часів, які могли б використовуватися для зберігання ядерних зарядів.
Представники Розвідуправління Міноборони США також наголосили, що, за їхніми даними, Росія здійснюватиме повний контроль над розміщеними в Білорусі ядерними зарядами. Вони поставили під сумнів твердження Лукашенка про те, що він прийматиме рішення про можливе використання цієї зброї і застосує її «без вагань» у разі потреби. Передача зброї під контроль Мінська була б порушенням зобов’язань Росії за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Путін раніше стверджував, що ядерна зброя залишиться під російським контролем.
Скільки саме ядерних зарядів буде розміщено у Білорусі – невідомо.
Наприкінці червня Лукашенко заявив, що «більша частина» російської ядерної зброї, яку планувалося перемістити до Білорусі, вже в країні.
Аксьонов заявив про наліт дронів на Крим – соцмережі пишуть про пожежу на нафтобазі
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов заявив про наліт дронів по інфраструктурних об’єктах Красногвардійського району. Про це він написав у своєму телеграм-каналі, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Противником здійснена спроба нальоту з використанням БПЛА по інфраструктурних об’єктах Красногвардійського району Республіки Крим. Співробітники МНС перебувають на місці для ліквідації можливих наслідків. Працюють всі профільні служби», – написав він.
Місцеві телеграм-канали стверджують, що безпілотники атакували російську нафтобазу, що призвело до пожежі на ній. У тому ж районі також розташована військова авіабаза «Октябрьскоє».
Редакція не може оперативно підтвердити цю інформацію. Українська сторона не коментувала ці повідомлення.
В окупованому Севастополі вранці 20 липня було чути звуки стрілянини та вибухів, згодом окупаційна влада пояснила їх навчаннями.
Починаючи з серпня 2022 року, в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
Хімічна атака: що загрожує ЗСУ та цивільному населенню у разі підриву заводу «Кримський титан»
До 24 лютого роботу заводу «Кримський Титан» було добре видно з найближчих сіл Херсонської області, підконтрольних Україні. Але після повномасштабного вторгнення Росії хімічне підприємство випало з поля зору. 12 червня в ГУР Міноборони України повідомили: «Титан» замінований».
Що буде, якщо російські військові підірвуть завод? Чи постраждають ЗСУ і країни НАТО? І як врятуватися в перші хвилини катастрофи? Читайте і дивіться про це за лінком
Кремль намагається «пом’якшити» заяви Міноборони РФ про цивільні судна в Чорному морі – ISW
Росія намагається змінити поточну угоду щодо експорту зерна з України, а не вийти з неї повністю, вважає американський Інститут дослідження війни. Про це йдеться в його останньому звіті від 21 липня.
«Схоже, Кремль намагається пом’якшити заяву Міноборони Росії від 19 липня про розгляд цивільних кораблів у Чорному морі як законних військових цілей. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін 21 липня заявив, що заява Міноборони Росії від 19 липня про те, що російські військові розглядатимуть усі кораблі, які прямують до українських портів, як потенційні військово-вантажні судна, означала, що російські сили оглядатимуть кораблі», – йдеться в звіті.
Водночас навіть тлумачення Вершиніна передбачає, що російські сили, можливо, будуть захоплювати іноземні цивільні судна, додають автори звіту.
Росія, за спостереженням ISW, продовжує намагатися домогтися поступок від Заходу в контексті експорту українського зерна. Він вказує на те, що Вершинін стверджує, нібито Росія формально залишається стороною Чорноморської зернової ініціативи, таку ж позицію озвучує російське МЗС. При цьому посол України в Туреччині Василь Боднар повідомляв, що Спільний координаційний центр у Стамбулі припинив працювати, а всі представники Росії його залишили.
«Кремль регулярно вдається до ескалаційної риторики, спрямованої на спонукання Заходу до поступок, і часто одні офіційні особи просувають таку риторику, тоді як інші офіційні посадовці вдають бажання брати участь у переговорах», – додають автори звіту.
Міністерство оборони Росії після її виходу з Чорноморської зернової угоди заявило, що від 20 липня кораблі, які йдуть до українських портів, «будуть розглядатися як потенційні перевізники вантажів воєнного призначення», а країни їхніх прапорів «будуть вважатися втягнутими в конфлікт на боці київського режиму».
У відповідь Міністерство оборони України пообіцяло так само вважати потенційними воєнними цілями кораблі, які йдуть до російських або окупованих українських портів.
Зросла кількість дітей, загиблих через російську агресію – ОГП
Наразі відомо про 496 дитину, загиблу внаслідок російської агресії, заявив Офіс генерального прокурора 22 липня.
«Більше ніж 1 564 дитини постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. Станом на ранок 22 липня 2023 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 496 дітей загинули та понад 1 068 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Офіс нагадує, що цифри не остаточні: триває їх встановлення в зоні бойових дій, на окупованих та звільнених територіях
Найбільше встановлених постраждалих дітей у Донецькій області – 474.
Напередодні внаслідок обстрілу селища Дружба Бахмутського району на Донеччині загинули двоє дітей з однієї родини – 10-річний хлопчик і 16-річна дівчинка. Загалом внаслідок ударів по області за добу загинули шестеро людей.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Візиту до ПАР не буде через загрозу арешту. Ізоляція Путіна посилюється
Майже щоденні консультації президента Південно-Африканської Республіки Сіріла Рамофоси із президентом Росії Володимиром Путіним – про них, зокрема, розповідав віцепрезидент ПАР Поль Машатіле – закінчилися перемогою Рамафоси.
Протягом кількох місяців російський президент та інші представники його адміністрації відмовлялися від усіх компромісних варіантів, які пропонувало керівництво ПАР, щоб запобігти прибуттю Путіна до країни, на території якої його мають заарештувати за ордером, виданим Міжнародним кримінальним трибуналом (МКС).
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
494 дитини загинули в Україні внаслідок збройної агресії Росії. Тамкими є дані Офісу генерального прокурора України станом на 21 липня. Втім, вони не остаточні, адже долі не всіх дітей відомі, процес ідентифікації та встановлення фактів загибелі триває, а російські війська продовжують атакувати цивільне населення України. Про це повідомляють очевидці, влада і журналісти. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В цьому тексті згадуємо хлопців та дівчат, рідні міста та села яких опинилися в окупації російських сил. Настя Порохня – з Пологів Запорізької області, Сергій Гончарук – з Новоселівки-3, що на Донеччині; Поліна Ковальова та Кирило Раізов – з Маріуполя, також Донеччина. Читайте і дивіться за лінком
Через російські удари по Донеччині за добу загинули шестеро людей
Російські війська вдарили авіабомбами по селищу Нью-Йорк, повідомили обласна влада та Офіс генерального прокурора.
«За 21 липня росіяни вбили 6 жителів Донеччини: 4 у Нью-Йорку і 2 у Дружбі. Ще 5 людей за добу дістали поранення», – заявив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко 22 липня.
За попередніми даними Офісу генеральної прокуратури, армія РФ вдарила по Нью-Йорку авіаційними бомбами ФАБ-250.
«Внаслідок обстрілу загинуло четверо місцевих мешканців, серед них подружжя – рештки їх тіл вилучені рятувальниками з-під завалів зруйнованого будинку. Крім того, зазнали поранень ще троє цивільних, зокрема, жінка, чоловік якої загинув. Їх з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості доставлено до медичного закладу для надання кваліфікованої допомоги», – заявляє відомство.
Правоохоронці відкрили провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Крім того, голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про одного пораненого в області за добу внаслідок російських обстрілів. Ще один цивільний був госпіталізований із пораненнями внаслідок обстрілу на Харківщині – в селищі Великий Бурлук, заявив голова області Олег Синєгубов.
За даними Генерального штабу, російська армія за добу завдала 16 ракетних, більше ніж 20 авіаційних ударів, а також здійснила 50 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах.
Заколот Пригожина послабив табу на пряму критику Путіна – розвідка Британії про арешт Гіркіна
Затриманий в Росії Ігор Гіркін послідовно критикував російське Міністерство оборони, але «останніми днями» його коментарі були спрямовані напряму на президента РФ Володимира Путіна. Про це заявила розвідка Великої Британії, коментуючи його арешт.
«Цей крок, скоріш за все, розлютить інших членів спільноти військових блогерів та деяких військових, які здебільшого вважають Гіркіна проникливим військовим аналітиком і патріотом», – йдеться в повідомленні.
Розвідка вказує на те, що Гіркін грав важливу роль на початку російської агресії на Донбасі в 2014 році. При цьому відомство припускає, що його риторика посилилася після спроби збройного заколоту засновника групи «Вагнер» Євгена Пригожина.
«Хоча Гіркін не є союзником групи «Вагнер», він, ймовірно, був лише більш готовий розширити межі публічної критики в контексті невдалого заколоту керівника «Вагнера» Євгена Пригожина в червні 2023 року. Табу на неприховану критику путінського режиму значно послабилося», – висновує розвідка.
Ігоря Гіркіна (Стрєлков) 21 липня заарештували за звинуваченням у публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності в інтернеті. Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Колишній полковник ФСБ Ігор Гіркін став відомим навесні 2014 року. Очолюваний ним загін захопив міста Слов’янськ та Краматорськ у Донецькій області України, що стало фактичним початком бойових дій на Донбасі. Київ розпочав воєнну операцію з використанням регулярної армії, Москва використовувала так званих бойовиків російських гібридних сил під час окупації частини Донбасу, скеровуючи в регіон спецназівців, а також підрозділи регулярних військ Росії.
У 2022 році суд у Нідерландах визнав Гіркіна і ще двох людей винними в збитті пасажирського літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній російською установкою «Бук» в небі над Донеччиною в липні 2014 року. Він засуджений до довічного ув’язнення.
У жовтні 2022 року Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України оголосило про нагороду у 100 тисяч доларів за взяття Гіркіна в полон. У Києві проти нього порушені справи за статтями про тероризм, убивства, тортури та порушення державного суверенітету країни.
Сили ППО знищили п’ять дронів Shahed вночі – командування
Російські війська запустили по Україні п’ять ударних дронів Shahed-136/131 вночі проти 22 липня, повідомило командування Повітряних сил вранці в суботу.
«Силами та засобами протиповітряної оборони Повітряних Сил усі 5 дронів-камікадзе знищено!» – йдеться в повідомленні.
Крім того, сили ППО збили дев’ять розвідувальних безпілотників оперативно-тактичного рівня, додає командування.
Повітряні сили також звітують про понад 25 групових авіаційних ударів по російських військах за добу.
Раніше Генеральний штаб заявляв про 14 ударів авіації по російських військах.
Російські війська посилили повітряні атаки на південь України останніми днями, вражаючи портову та аграрну інфраструктуру на тлі виходу Росії з Чорноморської зернової угоди.
Сили оборони відбивають спроби наступу російських військ на кількох напрямках – штаб
Російська армія за добу завдала 16 ракетних, більше ніж 20 авіаційних ударів, а також здійснила 50 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил вранці 22 липня.
Є поранені та загиблі серед цивільних, постраждали пункти зберігання зерна на півдні України, знищені та пошкоджені понад 70 цивільних житлових будинків та інша інфраструктура. Штаб оцінює загрозу нових атак як високу.
«Противник зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом минулої доби відбулось понад 40 бойових зіткнень», – повідомляє штаб.
За зведенням, ЗСУ тримають оборону на Куп’янському напрямку, також російські війська вели «безуспішні наступальні дії» на Лиманському й Шахтарському напрямках.
«На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем артилерії противника, наші захисники успішно відбили ворожі атаки в районі Григорівки, а від ворожих артилерійських обстрілів постраждали понад 15 населених пунктів… На Авдіївському напрямку наші захисники успішно відбили атаки російських військ в районі Первомайського Донецької області», – йдеться в зведенні.
Також українські війська продовжують стримувати російський наступ біля Красногорівки та Мар’їнки.
На півдні російська армія зосереджена на стримуванні просування Сил оборони. При цьому командування звітує про продовження наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, де ЗСУ «закріплюються на досягнутих рубежах».
За даними штабу, в районі Першотравневого на Луганщині російські військові «мають низький рівень морально-психологічного стану»:
«Основними чинниками, які негативно на нього впливають, є великі втрати в живій силі під час ведення бойових дій, несвоєчасне забезпечення окупантів боєприпасами та невизначеність з термінами поповнення особового складу підрозділів, що зазнали бойових втрат. Збільшується кількість бажаючих залишити свої підрозділи та вибути з районів ведення бойових дій до Російської Федерації».
Штаб звітує про 14 ударів авіації по місцях зосередження російських військ і техніки, а також ракетних і артилерійських військ по низці цілей.
Втрати Росії в Україні перевищили 241 тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 640 людей особового складу за добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 22 липня.
Загальні втрати російської армії штаб оцінює в 241 330 військових.
Крім того, за добу російська армія втратила:
- 7 танків (загалом 4 140)
- 16 бойових броньованих машин (8 096)
- 19 артилерійських систем (4 629)
- 1 реактивну систему залпового вогню (693)
- 8 засобів протиповітряної оборони (448)
- 11 безпілотників оперативно-тактичного рівня (3 944)
- 14 автомобілів і автоцистерн (7 159)
- 5 одиниць спеціальної техніки (691)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Німеччина підтримає Польщу в разі нападу «вагнерівців» – Пісторіус
Німеччина підтримає Польщу, якщо Варшава зазнає нападу угруповання «ПВК Вагнера» з території сусідньої Білорусі. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про це 21 липня на пресконференції в Празі. Міністра запитали про те, як відреагувала б Німеччина на перспективу загострення ситуації на східному кордоні Польщі, повідомляє американський телеканал CNN.
«Ми всі разом, ми тісно координуємо наші дії, і не тільки коли ми очно зустрічаємося один з одним на рівні міністрів оборони, але і в інших випадках. Коли наші польські друзі вимагатимуть допомоги – якщо станеться найгірше з гіршого – вони отримають її», – відповів Пісторіус на запитання журналіста.
Бойовики угруповання «ПВК Вагнера» прибули до Білорусі після заколоту, влаштованого командуванням цього формування в червні.
Польське державне агентство ПАП (PAP) повідомило 21 липня з посиланням на голову Комітету безпеки Польщі Збігнєва Гоффмана, що армійські частини будуть передислоковані із заходу на схід країни. Чиновник заявив, що таке рішення ухвалене міністром оборони Польщі Маріушем Блащаком після розгляду Комітетом безпеки «ймовірної загрози з боку групи «Вагнера».
CNN зазначає, що Пісторіус висловив упевненість у готовності двох союзників по НАТО до можливого нападу, якщо такий стався б.
Того ж дня, 21 липня, премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща викличе до МЗС посла Росії після слів Путіна, нібито Сталін «подарував» Польщі землі.
«Сталін був воєнним злочинцем, винним у смерті сотень тисяч поляків. Історична правда не підлягає сумніву. Посол Російської Федерації буде викликаний до Міністерства закордонних справ», – наголосив Моравецький.
Президент Росії Володимир Путін раніше 21 липня виступив зі звинуваченнями на адресу Польщі, яка нібито має плани «безпосередньо втрутитися» у війну та відірвати від України частину територій. Путін також стверджує, що Польща прагне анексувати частину територій Білорусі.
Держсекретар США порадив Пригожину турбуватися про безпеку
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що засновник угруповання «ПВК Вагнера» Євген Пригожин має турбуватися про свою безпеку, нагадавши історію загадкових смертей противників Кремля.
«Якби я був паном Пригожиним, я б залишався дуже стурбованим. НАТО проводить політику відкритих дверей – у Росії політика відкритих вікон. І він має бути дуже зосереджений на цьому», – сказав Блінкен на безпековому форумі в Аспені, інформує CNN.
Блінкен додав, що важко уявити, наскільки президент Росії Володимир Путін був ослаблений червневим заколотом Пригожина, але повторив, що у владі Путіна є «тріщини».
Щодо українського контрнаступу Блінкен сказав, що ще відносно ранній період для далекосяжних висновків, і «у них (українців – ред.) є те, що їм потрібно, щоб бути дуже успішними».
Ватажок угруповання «ПВК Вагнера» Євген Пригожин після організованого ним 23-24 червня заколоту значно скоротив свою публічну активність.
Цього тижня в телеграм-каналах з’явилося відео, зняте у вечірній час на відкритому майданчику. На ньому зображений чоловік, голос якого схожий на голос засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина. Він привітав бійців «з прибуттям на білоруську землю».
«Те, що зараз відбувається на фронті, – це ганьба, в якій нам не потрібно брати участь. Треба дочекатися моменту, коли ми зможемо повністю проявити себе за повною програмою. Вирішено, що ми залишимося в Білорусі на деякий час», – сказав цей чоловік.
Державна прикордонна служба України 15 липня підтвердила інформацію про перекидання бойовиків «Вагнера» на територію Білорусі.
14 липня у Міноборони Білорусі офіційно заявили, що бійці ПВК «Вагнер» вже почали навчати білоруських військових у таборі під Осиповичами Могилівської області.
У лютому 2022 року керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило використовувати військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії та обстрілів мирних міст в Україні, жертвами яких стали тисячі цивільних жителів.
Наступного тижня США нададуть Україні новий пакет військової допомоги на 400 млн доларів – Reuters
Сполучені Штати планують 25 липня оголосити про новий пакет військової допомоги для України вартістю до 400 мільйонів доларів США, повідомляє агенція Reuters із посиланням на трьох неназваних американських чиновників. Пакет складатиметься переважно з артилерії, ракет протиповітряної оборони та наземної техніки, вказують джерела.
США не включають касетні боєприпаси в цей пакет допомоги, повідомили двоє офіційних осіб. Раніше в липні США вперше відправили в Україну вдосконалені DPICM – касетні боєприпаси, які вистрілюють зі 155-міліметрової гармати-гаубиці.
За словами офіційних осіб, до пакету входитимуть також кілька бронетранспортерів Stryker, обладнання для розмінування, боєприпаси для національних передових зенітно-ракетних систем (NASAMS), боєприпаси для високомобільних артилерійських ракетних систем (HIMARS), протитанкова зброя, включно з TOW і Javelin, а також боєприпаси для зенітних систем Patriot і Stinger.
Пакет ще формується і його вміст може змінитися.
Пакет допомоги у сфері безпеки стане 43-м, затвердженим Сполученими Штатами для України з моменту повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, загальна сума допомоги складає вже понад 41 мільярд доларів.
Керченський міст «має бути нейтралізований» – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив 21 липня, що Керченський міст, який з'єднує Росію з окупованим Кримом, є необхідним для вторгнення Москви і має бути нейтралізований. Про це повідомляє CNN.
«Керченський міст, це не просто логістична дорога, це дорога, яку використовують для постачання боєприпасів на війну, і це робиться щодня», – сказав Зеленський на Аспенському безпековому форумі, де він виступив по відеозвʼязку.
Зеленський вважає міст продовженням російського злочину окупації Криму, він назвав споруду «ворожим об’єктом, побудованим поза законом, поза міжнародними законами та всіма чинними нормами».
«Зрозуміло, що це наша мета. Будь-яка ціль, яка несе війну, а не мир, має бути нейтралізована», – наголосив Зеленський.
Президент України також підтвердив, що метою його уряду є «повернути весь Крим». «Це наша суверенна територія, невід’ємна частина нашої держави», – сказав він.
Україна офіційно не брала на себе відповідальність за атаку Керченського мосту, в результаті якої на початку цього тижня загинули двоє людей, які в цей момент незаконно перетинали українсько-російський кордон.
Здійснена 17 липня атака стала другою – у жовтні 2022 року під час перетину мосту вибухнула цистерна з пальним.
«Скоординували зусилля щодо відновлення» зернової угоди – Зеленський про розмову з Ердоганом
Український і турецький лідери у телефонній розмові ввечері 21 липня обговорили можливість відновлення дії зернової угоди. Про це за результатами діалогу з Реджепом Ердоганом повідомив Володимир Зеленський.
«Ми скоординували зусилля щодо відновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи. Розблокування «зернового коридору» є абсолютним пріоритетом», – вказав Зеленський.
Український президент також додав, що «через дії Росії світ знову опинився на порозі продовольчої кризи». «Загроза голоду нависла загалом над 400 мільйонами людей у багатьох країнах Африки та Азії. Спільними зусиллями ми маємо відвернути глобальну продовольчу катастрофу», – вважає Зеленський.
Те, що Ердоган та Зеленський обговорили «питання продовження угоди про чорноморський зерновий коридор», повідомила і пресслужба турецього лідера, передає Бі-Бі-Сі.
Раніше Ердоган говорив, що має намір обговорити продовження зернової угоди з президентом РФ Володимиром Путіним. За словами лідера Туреччини, Анкара докладе зусиль, у тому числі дипломатичних, для поновлення угоди.
Зеленський, коментуючи вихід Росії з зернової ініціативи, заявив про готовність України обходитися без неї. Він зазначив, що Україна, ООН і Туреччина спільно можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден.
Голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що в результаті удару військ РФ по Чернігівщині кількість жертв зросла до двох.
«З-під завалів будинку культури дістали тіло другої жінки», – написав Чаус у Telegram.
Раніше ОВА і Оперативне командування «Північ» повідомляли, що війська РФ завдали ракетного удару по Чернігівщині. Йдеться про селище Гончарівське. Вдень повідомлялося про одну жертву.
Тим часом на Донеччині у селі Дружба Торецької громади через російський обстріл загинули дві дитини і поранень зазнала жінка.
«Близько третьої години дня рашисти обстріляли селище з артилерії – один зі снарядів влучив на подвір’я, де перебували діти, – 10-річний хлопчик і 16-річна дівчинка. Брат і сестра. Вони отримали поранення, несумісні з життям. Крім того, у тому ж селищі під час обстрілу була поранена літня жінка – вона доправлена до лікарні», – повідомив у у Telegram голова Донецької ОВА Павло Кириленко.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Протягом доби на фронті було понад 30 бойових зіткнень – Генштаб
У Генштабі Збройних сил України розповіли про оперативну ситуацію на фронті станом на вечір 21 липня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось 33 бойових зіткнення», – йдеться у вечірньому зведенні.
За даними Генштабу, авіація сил оборони за добу завдала 13 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та 3 – по зенітно-ракетних комплексах противника. Російська сторона про втрати техніки не повідомляє.
Триває п’ятсот тринадцята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.