У Росії затримали ексватажка угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) – ЗМІ
Російські ЗМІ у п’ятницю пишуть, що ексватажка угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) затримали.
Про затримання повідомила російська агенція РБК, а також дружина Гіркіна Мирослава Регінська у його Telegram-каналі. Зокрема, за словами дружини, співробітники Слідчого комітету РФ за її відсутності прибули до помешкання Гіркіних і нібито вивезли Стрєлкова у «невідомому напрямку». На зв’язок він не виходить, каже дружина.
«Від друзів мені вдалося з’ясувати, що моєму чоловікові висунуто звинувачення за статтею 282 КК РФ (екстремізм)», – повідомил вона у мережі.
Коментарів офіційних російських органів щодо затримання Гіркіна наразі немає.
За неофіційними повідомленнями у російських ЗМІ, затримали Гіркіна буцімто за заявою колишнього вагнерівця.
Колишній ватажок бойовиків угруповання «ДНР» Ігор Гіркін у мережі неодноразово критикував прямо президента РФ Володимира Путіна за провали так званої «спеціальної операції» в Україні, а також висловлював незадоволення діями на фронті російського військового керівництва.
Колишній офіцер ФСБ Гіркін став відомим навесні 2014 року. Очолюваний ним загін, який прибув із Росії, захопив міста Словʼянськ та Краматорськ у Донецькій області України, що стало фактичним початком бойових дій. Київ розпочав воєнну операцію з використанням регулярної армії, Москва підтримала бойовиків, у тому числі зброєю та особовим складом.
У 2014 році Гіркін залишив Донбас після конфлікту з керівництвом бойовиків та Москвою, а також катастрофи пасажирського літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній в небі над Донецькою областю (у справі він засуджений до довічного ув’язнення – ред.). Він намагався стати політиком, увійшовши до складу «Комітету 25 січня», який позиціонував себе як опозиція російській влади з консервативно-націоналістичних позицій.
У жовтні 2022 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України оголосило про нагороду у 100 тисяч доларів за взяття Гіркіна в полон. У Києві проти нього порушені справи за статтями про тероризм, убивства, тортури та порушення державного суверенітету країни.
Олена Ягупова пробула в заручниках у російських військових понад пів року. Жінку допитували з пакетом на голові, погрожували зґвалтуванням і струмом, демонстрували перед кремлівськими ЗМІ, а потім – відправили в трудове рабство – копати окопи для російської армії на окупованій території. Все почалося з того, що на неї доповіли знайомі: чоловік Олени – у лавах ЗСУ.
Зараз жінка – вимушена переселенка. Це – єдиний статус, який вона має. На вільну територію України жінка подолала шлях через країну-агресорку і декілька країн ЄС. І уже тут зіштовхнулася з новими проблемами – вона намагається в різних інстанціях довести свій статус цивільного заручника і що є жертвою торгівлі людьми. Її рідне місто – в окупації, будинок – розграбований.
Що пережила в неволі та як виживає і бореться зараз – жінка розповіла проєкту «Ти як?» на Радіо Свобода.
«Мене аж підкинуло на дивані. Я зразу ж залізла в групи – що там пишуть? Хтось писав, що в когось вибухнув котел, люди не хотіли вірити, що війна. Я вийшла на вулицю – наді мною пролетіли дві величезні ракети, я їх бачила на власні очі. Я завмерла й просто стала й дивилася. А тоді стала телефонувати знайомим. Знайомі сказали – війна». 24 лютого о 4.50 ранку Олену Ягупову, як і багатьох українців, розбудили вибухи. Вона була в рідному місці на Запоріжжі, а чоловік був на службі у Харківській області.
Німеччина передала Україні перші 10 танків Leopard 1А5
Німеччина передала Україні перші десять танків Leopard 1А5. Як йдеться в повідомленні Міністерства оборони країни, до нового пакету військової допомоги також увійшли 20 кулеметів MG3 для танків та бронетехніки, 1035 снарядів калібру 155-мм та димові боєприпаси, бруківка та 12 причепів, 10 радарів, 16 вантажівок Zetros та 100 тисяч аптечок.
Загалом Україна очікує від німецької сторони понад 100 танків Leopard 1.
Раніше на саміті НАТО у Вільнюсі Німеччина оголосила, що передасть Україні дві установки Patriot, 40 машин піхоти Marder, 25 танків Leopard 1A5, п’ять ремонтних машин Bergepanzer 2 та 20 тисяч артилерійських боєприпасів.
З лютого 2022-го Міноборони взяло на використання 28 БПЛА українського виробництва – заява
Починаючи з 22 лютого 2022 року, Міністерство оборони взяло на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей безпілотників різних типів від українських виробників – про це відомство заявило 21 липня.
«Серед них, у тому числі, 9 моделей дронів-камікадзе, серед яких 3 літакового типу, а також 6 моделей FPV-дронів. Загальна кількість поставлених до Збройних Сил України БПЛА і дронів в рамках закупівель Міноборони налічує тисячі одиниць», – йдеться в повідомленні.
За твердженням відомства, після спрощення процедури для виробників восени минулого року термін прийняття нової техніки в експлуатацію скоротився з двох років до кількох тижнів.
Читайте також: Ірландія почала розслідування після виявлення ірландських деталей у БПЛА, яким РФ атакувала Україну – прем’єр
«З низкою українських компаній укладено контракти на серійне виробництво 10 моделей БпЛА різних типів, найменування та обсяги не розкриваються з міркувань безпеки. Обсяги постачання визначені на підставі потреби, сформованої Генеральним штабом ЗС України», – додає Міноборони.
Також відомство заявляє, що отримало дві пропозиції від компаній, які входили до концерну «Укроборонпром» (зараз – акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість»).
«У 2023 році з підприємством концерну укладено державний контракт на закупівлю розвідувального дрону. Також на даний момент завершені випробування єдиного дрону-камікадзе, розробником якого є одне із підприємств АТ «Українська оборонна промисловість». Здійснюється процедура допуску до експлуатації», – додає відомство.
Читайте також: Резніков повідомив про 5 принципів застосування Україною касетних боєприпасів, які дадуть США
Рішення щодо закупівлі дрона для ЗСУ буде ухвалюватися після визначення Генштабом такої потреби.
Розвідувальні та ударні безпілотники широко застосовуються в ході війни Росії проти України з обох сторін після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Водночас Росія, окрім застосування на полі бою, також запускає їх по цивільній інфраструктурі.
Путін досі не має рішення, як бути з Пригожиним – директор ЦРУ
Президент Росії Володимир Путін через місяць після заколоту ПВК «Вагнер» досі не вирішив, як вчинити із засновником компанії Євгеном Пригожиним. Про це на безпековому форумі в Інституті Аспена розповів директор ЦРУ Вільям Бернс. За його словами, ПВК «Вагнер» має важливе значення для Кремля, у тому числі через присутність російських найманців в Африці та на Близькому Сході.
Директор ЦРУ вважає, що Путін, будучи мстивим, зараз намагається «відокремити» Пригожина від ПВК, а потім планує з ним поквитатися.
Бернс також зазначив, що Сполучені Штати знали про заколот ПВК «Вагнер» заздалегідь. Рішення Пригожина розпочати бунт було очікуване на тлі його критики міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.
Заколот ПВК «Вагнер» розпочався 23 червня і наступного дня припинився. За домовленістю з російською владою та Олександром Лукашенком найманцям дозволили вирушити на білоруську територію. Мінськ повідомив, що зараз вагнерівці перебувають у Могильовській області та тренують білоруських військовослужбовців.
Голова Росгвардії Віктор Золотов після бунту ПВК «Вагнер» звинуватив у причетності до організації заколоту західні спецслужби. При цьому, за словами Золотова, російська влада теж знала про плани Пригожина. Вашингтон заявляв, що не має ніякого стосунку до організації заколоту.
Росія випустила сім ракет по об’єкту інфраструктури на Одещині, він пошкоджений
Російські війська завдали нової ракетної атаки по Одеській області, повідомило оперативне командування «Південь» та обласна влада.
«Російські війська продовжують терор південних регіонів. Під час денної атаки по об’єкту інфраструктури в Білгород-Дністровському районі ворог випустив сім крилатих ракет різного класу», – заявило командування.
Військові додають, що є ушкодження, масштаби збитків уточнюють.
Голова Одещини Олег Кіпер заявив, що йдеться про «важливий обʼєкт інфраструктури».
Читайте також: «Ми вже бачимо негативний вплив на світові ціни» – в ООН засудили атаки РФ на українські порти
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що, за попередніми даними, російська армія випустила до чотирьох ракет П-800 «Онікс» по Одещині, південніше від обласного центру.
«Засобів як виявлення, так і знищення, на жаль, недостатньо, щоб покривати всю територію України і вражати ракети та дрони», – пояснив він.
Протягом кількох попередніх ночей російські війська атакували портову та сільськогосподарську інфраструктуру півдня України. Зокрема, вночі проти 21 липня удару зазнало сільськогосподарське підприємство, двоє людей отримали поранення.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив опівночі 21 липня, що подав заяву про відставку. І хоча довкола самого міністра та дій міністерства весь час точаться палкі дискусії, зокрема щодо витрачання бюджетних грошей на серіали, будівництва музею Голодомору, і заміни радянського герба тризубом на монументі у Києві, відставка Ткаченка стала несподіванкою. У першу чергу – для нього самого.
Вдень, 21 липня, приблизно за вісім годин до того, як міністр написав заяву про відставку, в ефірі на Радіо Свобода Олександр Ткаченко запевнив, що у відставку не збирається і пояснював чому треба виробляти власні серіали під час війни, та як він реагує на критику.
«Гвардія наступу»: Клименко заперечив, що МВС формує власну армію
Після закінчення війни підрозділи «Гвардії наступу» будуть розформовані. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, відповідаючи на питання, чи не бачить він ризиків у тому, що після війни «Гвардія наступу» може перетворитися на власну армію під крилом цивільного Міністерства внутрішніх справ.
«Ні. Ці підрозділи («Гвардії наступу» – ред.) будуть розформовані (після закінчення війни – ред.). Ці військовослужбовці та поліцейські будуть виконувати свої функції і прикордонники, відповідно до функціоналу тієї чи іншої військової частини чи підрозділу поліції», – сказав Клименко.
За словами міністра, припущення, що МВС формує власну армію, яка в майбутньому може бути використана у політичній боротьбі, – «не має ніякого підґрунтя».
Читайте також: Експерти про контрнаступ. Українці зроблять набагато більше, ніж очікує більшість аналітиків – генерал США
«Побоювання деяких політиків, що ми формуємо якусь свою армію, не має під собою ніякого підґрунтя. Ці люди (які до лав «Гвардії наступу» – ред.) йдуть на війну, вони гинуть на війні... Про яку ми армію на вулиці говоримо? Ми говоримо про серйозну війну. І ми дуже рано почали говорити про політику», – заявив очільник МВС.
Він запевнив, що ніхто не планує використовувати ці підрозділи в політичних цілях.
«І це не виправдання, а факт. Я хотів би ще раз зазначити, що деякі наші політики забігають трошки наперед, що стосується ведення війни і можливості політичної жорсткої роботи на території нашої країни. І через це деякі люди забувають, що у нас йде війна. МВС на сьогодні не приймає участі в будь-яких політичних течіях, політичних розбірках і так далі. Це, я вважаю, аморально на сьогодні. Це стосується всіх: і міністрів, і політиків, які намагаються на цьому завоювати зараз якісь очки», – додав він.
Читайте також: Україна повільно наступає. Це проблема?
3 лютого Міністерство внутрішніх справ розпочало формування штурмових бригад «Гвардія наступу», частиною яких можуть стати добровольці. Доєднатися до «Гвардії наступу» можна через подачу анкети на сайті storm.mvs.gov.ua або у Центрах надання адміністративних послуг. Долучитися можна до таких бригад Нацгвардії «Буревій», «Червона Калина», «Кара-Даг», «Рубіж», «Спартан», «Азов», бригади Нацполіції «Лють» та бригади Держприкордонслужби «Сталевий кордон».
Створення нових потужних воєнізованих формувань саме в системі цивільного міністерства (а не в системі ЗСУ) викликає питання у експертів. Так, колишній радник голови МВС, правознавець-кримінолог Олег Мартиненко, в коментарі BBC зазначив, що ще в 2014 році план реформування міністерства передбачав виведення воєнізованих формувань з його підпорядкування. За його словами, наявність «військового компоненту» в цивільного міністерства не є необхідністю і, теоретично, цей фактор може бути використаний в політичній боротьбі.
Нічна атака РФ знищила 100 тонн гороху і 20 тонн ячменю на Одещині – ОК «Південь»
Російська армія вночі проти 21 липня атакувала Одеську область ракетами «Калібр» з Чорного моря, повідомило оперативне командування «Південь».
За його спостереженням, після атак на портову інфраструктуру російські війська «переключилися на аграрні підприємства регіону»:
«Дві ракети влучили в зерносховища одного з сільськогосподарських підприємств. Спалахнула пожежа і вже під час боротьби з вогнем пролунала повторна тривога. Ще одна ракета поцілила в те саме підприємство, понівечивши сільськогосподарську та рятувальну техніку», – йдеться в повідомленні.
Зеленський звільнив Пристайка з посади посла в Британії
Президент Володимир Зеленський звільнив Вадима Пристайка з посади посла у Великій Британії – про це йдеться в увазі, опублікованому на сайті голови держави 21 липня.
Згідно з ним, Пристайка звільняють з посади посла в Сполученому королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, а також із посади Постійного представника України при Міжнародній морській організації, яку він обіймав за сумісництвом.
Читайте також: Москва зобовʼязала британських дипломатів повідомляти про далекі поїздки
Дипломат Вадим Пристайко очолює посольство України у Великій Британії з липня 2020 року. До того він менше року був міністром закордонних справ в уряді Олексія Гончарука.
Ані Пристайко, ані Зеленський наразі не коментували звільнення.
Україна і визнання незалежності Косова: серед якого табору бути
У 2020 році Україна визнала паспорти Косово, що можна розглядати як крок до визнання.
У квітні 2023 року Україна утрималася під час голосування про включення Косова до Ради Європи, що викликало невдоволення Сербії, яка побачила у цьому наближення до визнання держави.
Чи зробить Україна наступний крок?
Адже, здавалося, не повинно існувати побоювань, що це визнання стане порушенням міжнародного права. Існує ж згадане рішення Міжнародного суду ООН.
Визнання Косово, радше, рішення політичне, яке дозволить Україні в цьому загалом важливому для НАТО та ЄС питанні опинитися в таборі держав, що нам допомагають.
Клименко розповів, скільки поліцейських пішли на співпрацю з Росією на окупованих територіях
Після повномасштабного російського вторгнення 3,5 тисячі поліцейських залишилися на окупованих українських територіях. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів міністр МВС Ігор Клименко, який на момент вторгнення був головою Національної поліції України. За словами міністра, це – «одиниці».
«Для України, для 130 тисяч особового складу – це одиниці. Але ми зважали на те, що частина з цих людей виїхала у перший день чи в перші два-три дні закордон або на Західну Україну несанкціоновано. Ми таких людей звільнили. Вони входять у ці 3,5 тисячі. Частина людей мали родичів тяжкохворих на цій території. Вони відмовилися також виходити з цих територій. Частина з них написали рапорти на звільнення. І були у той же ж день звільнені. І одиниці, які залишилися і співпрацювали з ворогом», – сказав Клименко.
У червні українці пожертвували на армію найбільше з початку року – Opendatabot
У першому півріччі 2023 року українці перерахували на потреби армії менше, ніж у другій половині 2022-го, але в червні обсяги пожертв збільшилися – про це повідомила 21 липня платформа відкритих даних Opendatabot.
Проєкт проаналізував дані від трьох великих організацій: державної платформи United24, волонтерської організації «Повернись живим» і Фонду Сергія Притули. За його висновками, за перші шість місяців року фонди отримали 8,35 мільярда гривень.
«Для порівняння, це на 22% менше, ніж протягом другого півріччя 2022-го. Найбільші збори – у платформи United24, рекорд за весь час великої війни. Донати решти фондів також помітно зросли у порівнянні з попередніми місяцями», – йдеться в аналізі.
За даними Opendatabot, волонтери зібрали:
- United24 – 5,54 мільярда гривень, або 66% від загального обсягу пожертв
- «Повернись живим» – 1,81 мільярда гривень (22%)
- Фонд Притули – близько 1 млрд гривень (12%)
Більшість коштів, які зібрав United24, були перераховані саме на потреби Збройних сил України – 4,93 мільярда гривень, або 89% від загальної суми, зібраної платформою. Більшість коштів, які зібрав United24, були перераховані саме на потреби Збройних сил України – 4,93 мільярда гривень, або 89% від загальної суми, зібраної платформою. Решту коштів українці перерахували на відбудову та медичну допомогу.
Opendatabot вказує на пік пожертв у червні для всіх трьох фондів:
«2,4 мільярда гривень на оборону у червні – це абсолютний рекорд та майже половина від усіх донатів на оборону в першому півріччі поточного року. Попередній максимум – 2,24 млрд гривень – було зібрано цією платформою в липні 2022 року. При цьому, результати зборів на ЗСУ за червень у 4,8 разів перевищили показники періоду січня-травня поточного року — тоді United24, у середньому, збирала на ці потреби 0,5 мільярда гривень на місяць».
Читайте також: «Ми, українці, – неймовірна нація». Що пережило та як відновлюється зруйноване село на Херсонщині
Також зросли показники двох інших фондів: «Повернись живим» зібрав 0,34 мільярда в червні, що на 17% більше за середні 0,29 мільярда з січня по травень цього року.
Організація Притули показала зростання на 37% – понад 220 мільйонів в порівнянні з трохи менше за 160 мільйонів у середньому за попередні місяці 2023 року.
У вересні 2022 року Київський міжнародний інститут соціології повідомив, що 81 відсоток українців жертвував гроші на потреби армії.
Важко, повільно, ризиковано: як відбувається розмінування деокупованого півдня України
Як просувається процес розмінування на звільненій частині Херсонщини? Яка частина сільськогосподарських земель є досі небезпечною, і чому деякі фермери намагаються розміновувати самостійно? Наскільки дорогим є цей процес і чи можна його вдосконалити й здешевити, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На деокупованій частині Херсонщини розмінували лише 10% сільськогосподарських земель. Про це 18 липня в інтерв’ю агентству «Укрінформ» розповів начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, темп розмінування зараз нарощують завдяки донорам, а також участі військових і представників ДСНС.
- Прокудін зазначив, що обласна адміністрація залучає іноземні організації, але ті бояться їхати на Херсонщину через безпекову ситуацію. Очільник ОВА вважає, що після закінчення війни в області потрібна буде окрема бригада саперів, щоб вони були розподілені по громадах і працювали над розмінуванням на постійній основі. На його думку, це може бути переформована в інженерні війська бригада Сил територіальної оборони.
- Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Крук 12 липня на Урядовому порталі повідомив, що в Херсонській області нині працюють сапери Служби порятунку. Наразі на цьому напрямку залучені три машини механізованого розмінування. З початку робіт машини очистили від боєприпасів вже понад 62 гектари земель правобережної Херсонщини. Розмінування деокупованих територій залишається пріоритетним завданням для саперів. Вони обстежують, знаходять та знешкоджують ворожі боєприпаси, аби надалі інші служби змогли розпочати роботи з відновлення інфраструктури населених пунктів.
До 20 тисяч завербованих «Вагнером» в’язнів РФ загинули «за кілька місяців» – розвідка Британії
Найближчими днями приватна військова компанія «Вагнер» має звільнити останніх із завербованих російських ув’язнених, заявила розвідка Великої Британії 21 липня.
За заявою розвідки, «Проєкт К» з вербування ув’язнених у російських тюрмах сягнув піку на початку 2023 року, він залучив щонайменше 40 тисяч чоловіків до служби на боці Росії.
«Значна частина нині помилуваних в’язнів, ймовірно, погодяться на пропозицію продовжити служити у «Вагнері» за професійними контрактами. Тим часом російське Міноборони перебрало під свій контроль вербування в тюрмах», – припускає відомство.
Воно вказує на те, що завербовані в’язні дозволили Росії зайняти більшу частину Бахмута, що є для неї «однією з небагатьох претензій на успіх останнім часом».
Читайте також: Є «всі умови» для того, щоб повернути Бахмут – Сирський
Також проєкт, за твердженням розвідки, «позначає один із найбільш кривавих епізодів у сучасній військовій історії: до 20 тисяч завербованих в’язнів були вбиті протягом кількох місяців».
При цьому відомство вважає, що вербування в’язнів дозволило «Вагнеру» накопичити достатньо сил, або здійснити спробу збройного заколоту в Росії в червні.
Днями видання «Важные истории» припустило, що угруповання «ПВК Вагнера», імовірно, відпустило всіх ув’язнених, завербованих у російських в’язницях.
Читайте також: У Пентагоні побачили ознаки «реінтеграції» угруповання «ПВК Вагнера» у війська РФ
Після початку широкомасштабного вторгнення в Україну засновник збройного формування Євген Пригожин із дозволу російської влади розпочав вербування увʼязнених у колоніях для участі у війні. За оцінками самого Пригожина, лише в боях під Бахмутом загинули близько 10 тисяч колишніх вʼязнів. Ті, хто протягом пів року на фронті не був убитий, одержують помилування.
Після загострення конфлікту між Пригожиним та керівництвом Міністерства оборони Росії на початку 2023 року вербування увʼязнених до «ПВК Вагнера» припинилося.
Міністр внутрішніх справ Клименко розповів, де перебуває його дорослий син
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в інтерв'ю Радіо Свобода розповів що має 26-річного сина, який наразі перебуває в Києві.
«Він працює звичайним інженером. У нього просто зір – мінус 9. Тобто він це робить. І також займається волонтерством», – сказав Клименко, відповідаючи на запитання, чим займається його син.
Продаж викраденого зерна і торги із Заходом: ISW про мету атак Росії на українські порти
Російські війська посилили атаки по українських портах та інфраструктурі у ймовірній спробі Кремля використати вихід із Чорноморської зернової ініціативи, аби домогтися «значних поступок» від Заходу. Про це йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни 21 липня.
«Кремль може нищити українську портову та зернову ініціативу перед повторними переговорами щодо Чорноморської зернової угоди, аби створити умови для експорту викраденого українського зерна з окупованих Росією територій, що може мати непропорційну вигоду для російської економіки», – припускають аналітики.
Вони вказують на оцінки міністра аграрної політики України Миколи Сольського, за якими на відновлення Чорноморського порту, з якого експортували зерно, знадобиться щонайменше рік.
Читайте також: Уряд України вважатиме судна, що йдуть до підконтрольних РФ портів у Чорному морі, носіями «воєнних вантажів»
Знищення інфраструктури у вільних Одеській та Миколаївській областях може обмежити спроможність України до експорту зерна морем, навіть якщо угода буде відновлена, відтак дозволить Росії запропонувати зерно з окупованих територій або Росії, вважають у ISW.
На думку авторів звіту, Москва вважає Чорноморську угоду одним із небагатьох важелів, які в нього залишилися для тиску на Захід з метою отримання поступок. Тому вона намагається створити «атмосферу терміновості» навколо повернення Чорноморської зернової ініціативи:
«Україна збирає більшу частину врожаю в період з липня по серпень, і удари Росії по українському порту та сільськогосподарській інфраструктурі можуть ще більше ускладнити здатність України звільнити місце для щойно зібраного зерна. Тривалі перебої в логістиці зерна в Україні, ймовірно, матимуть дедалі більший каскадний вплив на постачання зерна, посилюючи відчуття терміновості, яке сподівається створити Кремль».
Читайте також: Зернова угода без РФ: хто може захистити торговельні судна від нападу Росії у Чорному морі
Крім того, припускає Інститут, Росія робить ставку на посилення напруги між Україною та країнами Центральної Європи на тлі пошуку альтернативних шляхів експорту зерна. ISW вказав на незгоду між Києвом і деякими європейськими партнерами, які виступають проти експорту через свої території через побоювання збитків для власних фермерів.
«Кремль може намагатися зруйнувати майбутні перспективи України експортувати зерно морем, аби погіршити відносити України із західними сусідами».
Напередодні Єврокомісія заявила, що працює з Болгарією, Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею, а також з Україною і Молдовою, щоб збільшити пропускну спроможність так званих «ліній солідарності», через які Україна експортує свій урожай за кордон.
Перед цим прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща не відкриє свій ринок для українських зернових продуктів після 15 вересня. Саме до середини вересня діє заборона на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до пʼяти країн – Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
Російська армія втратила близько 680 військових за добу – Генштаб
Російські війська втратили близько 680 людей особового складу в Україні за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил вранці 21 липня.
За оцінкою командування, загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення сягнули 240 690 військових.
Втрати техніки, згідно зі зведенням, складають:
- 4 133 танки (+4 за добу)
- 8 080 бойових броньованих машин (+15)
- 4 610 артилерійських систем (+18)
- 692 реактивних систем залпового вогню
- 440 засобів протиповітряної оборони (+7)
- 315 літаків
- 310 гелікоптерів
- 3 933 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+15)
- 1 298 крилатих ракета (+5)
- 18 кораблів
- 7 145 автомобілів і автоцистерн (+11)
- 686 одиниць спеціальної техніки (+1)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня російська служба ВВС і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище». Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою.
Читайте також: Генштаб повідомляє про понад 30 бойових зіткнень із російськими військами на п’яти напрямках
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.