Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявляє, що 15 вихованців з однієї з спецшкіл Миколаївщини, які були депортовані до РФ, вже перебувають в безпеці.
«Маю хороші новини стосовно 15-ох вихованців КЗ «Новопетрівська спеціальна школа» Снігурівського району Миколаївщини, які були незаконно депортовані до РФ. Нині вони – в безпеці!», – написав він у телеграмі, додавши, що більшість із цих дітей мали статус сиріт і позбавлених батьківського піклування.
Омбудсмен уточнив, що діти перебувають в Грузії.
За даними Лубінця, вихованці спецшколи разом із в.о. директора закладу опинилися в окупації з березня 2022 року, у липні того ж року окупанти примусово перемістили дітей на ТОТ Херсонської області, згодом – в жовтні – депортували їх у місто Анапу (Росія).
За даними української сторони, Росія могла вивезти на свою територію близько 20 тисяч українських дітей. За останніми даними омбудсмена, Україні вже вдалося повернути 385 дітей.
У березні Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у депортації українських дітей із окупованих територій України. У російському МЗС це рішення назвали юридично нікчемним.
У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
Удар РФ по Миколаєву: кількість загиблих зросла
Кількість російського удару по Миколаєву зросла, повідомив мер міста Олександр Сєнкевич.
«З-під завалів рятувальники дістали тіло загиблої жінки. Таким чином, внаслідок російського обстрілу загинуло двоє осіб – подружжя», – написав він у телеграмі.
За даними Сєнкевича, внаслідок російського обстрілу в місті пошкоджені понад 60 житлових будинків – переважно пошкоджені вікна, двері, балкони, дахи. Два будинки частково зруйновані.
За зведенням Повітряних сил ЗСУ, російські війська випустили загалом 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе.
Британія зняла санкції з російського бізнесмена Тінькова
Велика Британія зняла санкції з російського бізнесмена Олега Тінькова.
Як повідомляє OFSI, з 20 липня з Тінькова зняли заморожування активів і санкції щодо надання трастових послуг.
На початку липня Великобританія зняла санкції з колишнього заступника голови «Сбербанку» Росії Лева Хасіса.
Хасіс потрапив під британські санкції у березні минулого року, невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Разом з Хасісом в одному списку опинилися голова «Сбербанку» Герман Греф та засновник банку «Тінькофф» Олег Тіньков.
У жовтні минулого року Олег Тіньков повідомив про відмову від громадянства Росії. Мільярдер заявив, що не хоче асоціюватися з «путінським фашизмом» та загибеллю цивільних.
Олег Тіньков давно живе за кордоном. З 1996 року він мав, окрім російського, громадянство США, від якого відмовився в 2013 році. Нині має громадянство Кіпру.
Тіньков є засновником численних компаній у Росії. Найвідомішою з них є «Тінькофф-банк». Російський Forbes вважає, що статки Тінькова сягають 4,7 мільярда доларів.
Керівництво ПАР в першу чергу зацікавлене, щоб Путін не приїхав на БРІКС – інтерв’ю з послом України
Володимир Путін, президент РФ, не поїде на саміт БРІКС до ПАР. Натомість Росію на саміті БРІКС представлятиме глава МЗС Сергій Лавров. А Путін долучиться онлайн. Рішення ухвалене за взаємною згодою двох країн, заявили в офісі президента ПАР. Що означає таке рішення, хто був його ініціатором та чи існує в країні політичний консенсус щодо російсько-української війни? Про це та інше Радіо Свобода розпитало Любов Абравітову, надзвичайного і повноважного посла України в ПАР, Республіці Мозамбік та Республіці Ботсвана.
США: суд не дозволив виплатити потерпілим від «Талібану» кошти банку РФ, націоналізованого в Україні
Окружний суд Нью-Йорка визнав належність Україні коштів російського «Промінвестбанку», заявив 20 липня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Йдеться про понад 2 мільйони доларів та більше ніж 36,6 мільйона євро, які належали «Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку», який є дочірньою компанією компанії «Веб.РФ». Кошти були на рахунку нью-йоркського банку Mellon.
Як заявляє Фонд, у листопаді минулого року на ці кошти претендували кілька громадян Сполучених Штатів, які постраждали від дій екстремістського руху «Талібан» у Афганістані. Суд встановив зв’язки Росії з «Талібаном», відтак визнав за позивачами право на кошти російського «Промінвестбанку».
«Проте Фонду гарантування вдалося довести в Окружному суді м. Нью-Йорка, що згадані позивачі не можуть претендувати на кошти Банку, оскільки на момент ініціювання судом списання цих коштів їх власником була вже Україна, а не держава-агресор», – йдеться в повідомленні.
Фонд вказує на те, що корпоративні права банку в Україні були націоналізовані в 2022 році в рамках вилучення російських активів після початку повномасштабного вторгнення.
За рішенням від 12 липня, Окружний суд Нью-Йорка погодився з цим аргументом і заблокував вилучення російських коштів на користь позивачів. Кошти «Промінвестбанку» лишаються заблокованими на рахунках банку Mellon.
У травні 2022 року Верховна Рада законодавчо затвердила рішення РНБО про націоналізацію корпоративних прав і фінансових активів українських дочірніх компаній «Сбєрбанку» і «ВЕБ.РФ» («Міжнародного резервного банку» та «Промінвестбанку»).
Кремль лякає «Ланцетами»: чи могла Росія випередити Україну у безпілотниках?
Російська пропаганда спробувала залякати українців бумом виробництва безпілотників.
Після сюжету, де росіяни стверджують, що наростили виробництво БПЛА в 50 разів від початку нової фази війни і понад 10 хвилин з різних ракурсів показують стелажі нових дронів-камікадзе «Ланцет», багато українських експертів стривожилися.
Вони кажуть про те, що влада України мало зусиль вкладає у виробництво БПЛА.
«Росія випереджає Україну у виробництві дронів у 5 разів!» – писали чимало телеграм-каналів цього тижня.
Тим часом в окупованому Криму вдень 20 липня пролунали нові вибухи: окупаційна влада та кримчани у міських чатах пишуть про масштабну атаку безпілотниками. У різних кінцях півострова працює ППО, стверджує окупаційна влада українського півострова.
Головні питання випуску:
Чи могла Росія випередити у безпілотній авіації Україну, яка до цього моменту вважалася лідером у використанні БПЛА на полі бою?
Який насправді зараз баланс безпілотних сил між арміями, і якщо все так погано у ЗСУ, чому знову й знову лунають вибухи у Криму?
Які українські дрони можуть протистояти «Ланцету» та іншим ударним БПЛА, які використовує Росія?
Чи блефує Кремль, коли говорить про колосальні темпи виробництва «Ланцетів» з огляду на те, що жодна технологічна модель у країні-агресорі не обходиться без іноземних плат, ввезених контрабандою?
Тема захисту чорноморських портів має бути винесена на порядок денний ООН – Подоляк
Тема захисту чорноморських портів має бути винесена на порядок денний Організації Об’єднаних Націй, вважає радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Українські морські порти мають стратегічне значення для забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах відсутності альтернативних ефективних логістичних шляхів та політизації зернового транзиту в країнах Східної Європи. Враховуючи значення для продовольчої програми ООН, тема захисту чорноморських портів має бути винесена на порядок денний Організації та стати спільною справою для глобального світу, в тому числі країн Азії», – написав він у твіттері.
Подоляк зауважив, що навіть у «цинічному арифметичному розрахунку передача Україні суттєвої кількості систем ППО – ніщо, якщо порівнювати з руйнуванням інфраструктури та втратою єдиного торговельного маршруту».
Напередодні секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що Україна розглядає питання щодо звернення до партнерів та ООН задля створення гуманітарних конвоїв у контексті забезпечення роботи зернового коридору.
Російські війська в ніч на 19 липня завдали удару по півдню України, випустивши понад 60 повітряних цілей. Українські сили ППО знищили 13 «Калібрів», одну ракету Х-59 та 23 БПЛА. На Одещині війська РФ цілили в об’єкти інфраструктури, зокрема у зерновий та олійний термінали. Є також повідомлення про влучання в інфраструктурний об’єкт на Житомирщині та обстріли Миколаївщини. 12 людей постраждали на Одещині і двоє – на Миколаївщині.
Як уточнив міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський, російської атаки зазнали зернові термінали та портова інфраструктура в портах Одеса та Чорноморськ. У порту Чорноморська також були знищені 60 000 т зерна, яке мало бути завантажене на великотоннажне судно і відправлене зерновим коридором ще 60 днів тому, додав міністр.
Вночі 20 липня армія РФ знову атакувала південні області України – в Одесі і Миколаєві, за даними влади, є руйнування і 20 постраждалих, зокрема – п’ятеро дітей. Крім того, в Одесі загинула одна людина. За зведенням Повітряних сил ЗСУ, російські війська випустили загалом 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе.
Чергова російська атака: наслідки обстрілу Одеси та Миколаєва (фотосвідчення)
В ніч на 20 липня російські сили вчергове атакували південь України: як повідомили в командуванні Повітряних сил ЗСУ, загалом військові РФ випустили по Україні 38 повітряних цілей, з яких 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе.
Одесу російські сили атакують третю ніч поспіль. У місті внаслідок атаки зруйнована адмінбудівля, пошкоджений дитячий садок, ясла та житлові будівлі. У Миколаєві через російський обстріл, за даними місцевої влади, постраждали 19 осіб та зруйнований триповерховий житловий будинок.
Чергова російська атака: наслідки обстрілу Одеси та Миколаєва (фотосвідчення)
Міністерство оборони України 20 липня відповіло на заяви з боку Росії щодо мореплавства в Чорному морі.
Йдеться про заяви Кремля, що судна, які прямують до українських портів, нібито будуть вважатися такими, що несуть воєнні вантажі.
Згідно з позицією Міноборони, погрожуючи цивільним суднам, які перевозять продовольство з українських портів, а також атакуючи цивільну інфраструктуру, Росія перетворила Чорне море на зону небезпеки.
При цьому йдеться про загрозу «в першу чергу, для російських суден та суден, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України».
«Відповідальність за усі ризики повністю лягає на російське керівництво… Міністерство оборони України попереджає, що з 00:00 21 липня 2023 року всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів Російської Федерації та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України, можуть розглядатися Україною, як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками», – заявило відомство.
Також міністерство додає, що судноплавство у районах Північно-східної частини Чорного моря та Керч-Єнікальською протокою України «заборонене як небезпечне», починаючи з 5 години ранку 20 липня 2023 року.
«Відповідна навігаційна інформація для мореплавців вже оприлюднена», – додає пресслужба.
Раніше позицію Росії також розкритикувало Міністерство закордонних справ України. Зокрема, голова МЗС Дмитро Кулеба на засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу звинуватив Росію в спробах збагатитися за рахунок зростання цін на продовольство.
«Росія знищила «Зернову ініціативу», наносить удари по українських портах та інфраструктурі, задіяних у морському експорті, і у той самий час збільшує власну пропозицію зернових на світових ринках. Іншими словами, вони ракетними ударами по ініціативі та портах намагаються усунути Україну з ринку як конкурента, змушують кінцевих покупців, споживачів хлібу в Азії та Африці, платити за їхній вихід з Чорноморської зернової ініціативи та фінансувати російську воєнну машину», – сказав міністр.
Напередодні Міністерство оборони Росії заявило, що від 20 липня кораблі, які йдуть до українських портів, «будуть розглядатися як потенційні перевізники вантажів воєнного призначеня», а країни їхніх прапорів «будуть вважатися втягнутими в конфлікт на боці київського режиму».
17 липня Москва відмовилася продовжити так звану зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини та ООН, у рамках якої було створено безпечний морський коридор для виходу суден із експортним зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами з портів України. Офіційні американські представники різко розкритикували відмову Росії від зернової угоди, назвавши блокаду українських портів «актом військової агресії».
Командувач сухопутних військ Олександр Сирський 17 липня повідомив, що армія Росії почала штурм на Куп’янському напрямку. Судячи зі зведень Генштабу ЗСУ, йдеться про район Масютівки Харківської області – там Росія має «вклинення» у лінію оборони ЗСУ. Українське командування повідомляло, що там противник зосередив понад 100 тисяч солдат, а також чимало артилерії та військової техніки, зокрема, понад 900 танків. Утім, вже наступного дня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що ЗСУ перехопили ініціативу в боях на Харківщині.
Що зараз відбувається на Куп’янському напрямку, який ризикує стати найгарячішим на фронті? Що означає «перехоплення ініціативи» ЗСУ там, про яке заявила Ганна Маляр? Та що має на меті Росія, почавши атаки на Харківщині? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали у Володимира Сьоміна – командира відділення інструкторів батальйону «Свобода» бригади наступу «Рубіж» Нацгвардії України, який воює неподалік.
Російська атака на Одесу пошкодила приміщення консульства Китаю – МЗС
Російська ракетна атака по Одесі вночі проти 20 липня пошкодила будівлю генерального консульства Китайської народної республіки, заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.
«Внаслідок ракетної атаки Росії цієї ночі пошкоджено приміщення генерального консульства Китаю в Одесі. За попередніми даними, люди не постраждали», – заявив він.
Ніколенко додав, що МЗС контактує з посольством Китаю для з’ясування завданих збитків і надання допомоги.
Читайте також: Зернова угода без РФ: хто може захистити торговельні судна від нападу Росії у Чорному морі
Він уточнив, що будівля дипломатичного відомства розташована в центральній частині Одеси та перебуває у власності Китаю.
Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що російська повітряна атака по Одещині 19 липня найбільше пошкодила портовий термінал, де зберігалися 60 тисяч тонн агропродукції для Китаю.
Минулої ночі армія РФ здійснила чергову атаку по південних областях України – в Одесі і Миколаєві, за даними влади, є руйнування і 20 постраждалих, зокрема – п’ятеро дітей. Крім того, в Одесі загинула одна людина. За зведенням Повітряних сил ЗСУ, російські війська випустили загалом 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе.
Є «всі умови» для того, щоб повернути Бахмут – Сирський
Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський ставить собі за мету звільнити Бахмут, майже повністю зайнятий російськими військами. Про це він сказав в інтерв’ю українській службі BBC.
«Я би хотів це зробити», – сказав він, відповідаючи на питання про мету відвоювати місто.
Він зазначив, що українські війська перейшли до активних наступальних дій для покращення тактичного положення і охоплення Бахмута з флангів.
Сирський назвав звільнення міста справою честі:
«Ми втратили багато наших побратимів, багато наших військовослужбовців, коли ми обороняли Бахмут. Ми знаємо, я знаю, яке це було дійсно чудове місто. Це було квітуче місто. А зараз це просто мертве місто, це руїни майже суцільні. І тому ми просто зобов’язані його повернути».
Читайте також: Бої навколо Бахмута: ЗСУ вибили російські війська з позицій біля Оріхово-Василівки – Ковальов
Сирський також не погодився з думкою, що Бахмут нібито не має стратегічного значення.
«В першу чергу, Бахмут – це центр зосередження основних напрямків і доріг. Ну, наприклад, через Бахмут іде дорога з Дебальцевого, дорога з Сіверська, дорога з Горлівки, дорога з Костянтинівки і дорога зі Слов’янська. Тобто це центр, де сходяться всі ті шляхи. Використовуючи розвинуту мережу доріг російські війська можуть наступати в щонайменше в трьох таких операційних напрямках», – пояснив він.
Крім того, додав Сирський, Бахмут оточений висотами, що дозволяє контролювати місцевість навколо нього, а лише в трьох кілометрах лежить місто Часів Яр. Відтак «дуже важливо зупинити ворога в Бахмуті, який там перебуває в низині».
Читайте також: З ВІЛ-браслетами і біля сміття: під Бахмутом ексгумували тіла 82 російських військових
«І я вважаю, що це була велика помилка «Вагнера», коли він повністю заліз в Бахмут, зазнав, можна сказати, шалених втрат в особовому складі. Фактично вони втратили боєздатність. На цей час створені всі умови для того, щоб нам повернути це місто, але з меншими у десятки разів втратами», – вважає командувач.
Сирський сказав, що не знає, скільки часу може зайняти звільнення Бахмута, проте буде «намагатися це зробити якомога швидше».
У Міноборони України 22 травня заявили, що, попри заяви Росії, українські війська продовжують контролювати певні об’єкти і район «Літака» у Бахмуті.
У липні речник Східного угруповання повідомив, що українські військові продовжують зберігати ініціативу на Бахмутському напрямку та «тиснуть на ворога на південному й північному флангах».
Кількість вагнерівців у Білорусі зараз не становить загрози Україні – речник Держприкордонслужби
Ситуація на кордоні з Білоруссю залишається контрольованою, заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко. Про це він сказав вранці 20 липня.
«Поряд із кордоном ми не фіксуємо ані переміщення ані військової техніки, ані особового складу чи то підрозділів російської армії, чи то армії Білорусі», – сказав він.
Демченко додав, що прикордонники продовжують фіксувати прибуття груп найманців приватної військової компанії «Вагнер» до Білорусі – вони переміщуються до місця розташування в таборі під Осиповичами.
«Зазначу, що їхня кількість наразі не становить загрози Україні. І ми добре розуміємо, що вони можуть бути залучені до навчання підрозділів армії Білорусі. В подальшому можуть бути залучені до навчання і підготовки російських підрозділів, які проходять підготовку на території Білорусі. Але на даний момент можу додати, що Росія практично вивела свої підрозділи, які проходили до цього навчання в Білорусі й перебували на полігонах», – зазначив речник.
Читайте також: Наєв розповів, як українські сили реагують на прибуття «вагнерівців» у Білорусь
Він припустив, що триває ротація російських військ в Білорусі.
Також Демченко не назвав точну кількість вагнерівців, яка прибула до цієї країни, пояснивши, що вони ще продовжують переміщуватися. Водночас табір під Осиповичами розрахований на близько 8 тисяч людей.
«Спочатку ми говорили про те, що кількість вагнерівців, які вже прибули на територію Білорусі, оцінюється в сотнях. Наразі ця кількість дещо більша. Але остаточно скажемо через деякий час. При тому варто розуміти, що вони, як правило, їдуть роззброєні, ми не бачимо військової важкої техніки», – додав він.
Служба безпеки повідомила про затримання у Дніпрі посадовиці місцевого підрозділу «Укрзалізниці», яку російські військові залучили до співпраці зі збору розвідданих про місця базування Сил безпеки.
За даними слідства, російська інформаторка була на «прямому» зв’язку з кадровим російським військовим, який перебував на тимчасово окупованій частині Донеччини.
«Для збору розвідданих фігурантка об’їжджала територію міста на громадському транспорті й приховано фотографувала українські об’єкти. Під час обшуку за місцем проживання затриманої виявлено мобільний телефон, який вона використовувала для комунікації з російським «куратором». На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили фігурантці про підозру. Наразі вона під вартою», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, жінці загрожує до 8 років ув’язнення.
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні. За даними голови СБУ Василь Малюк, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на червень Служба безпеки України розпочала досудове розслідування у майже 92 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із російською агресією.
У Севастополі знову лунають вибухи, про навчання не попереджали
У окупованому Севастополі вранці 20 липня чути звуки стрілянини та вибухів, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За його словами, гучні звуки розривів чути з району Козачої бухти. Про звуки вибухів у місті також повідомляють російські телеграм-канали із Севастополя.
Російська влада міста про навчання не попереджала.
Читайте також: Суд РФ переніс розгляд апеляції у справі кримського політика Нарімана Джеляла – «Кримська солідарність»
Раніше російський голова Криму Сергій Аксьонов заявляв про атаку безпілотників на півострів.
Починаючи з серпня 2022 року в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
Зернова угода без РФ: хто може захистити торговельні судна від нападу Росії у Чорному морі
Чи буде продовжена зернова угода, хто в цьому зацікавлений, і як можна вплинути на Росію? Скільки втратить Україна у випадку, якщо морські перевезення стануть неможливими? Що це означатиме для світової економіки, і чому для Росії такий сценарій може бути вигідним? Чи перейде РФ від погроз до реальної атаки торговельних суднів, що прямують в українські порти? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія 17 липня заявила про вихід із зернової угоди, яка дозволяла експортувати українське зерно з портів Одещини. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що «частина цієї угоди, яка стосується Росії, досі не реалізована, тому її дія припиняється». Зокрема, Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, у Кремлі наполягали на підключенні Россільгоспбанку до системи міжнародних платежів SWIFT.
- За словами Пєскова, Росія готова повернутися до угоди після того, як «сторони виконають узгоджену частину чорноморських домовленостей, що стосуються Росії». Він також зазначив, що це рішення Росія ухвалила ще до вибуху на Керченському мосту, який стався у ніч проти 17 липня. Коментуючи можливість реалізації зернової угоди без участі Росії, прессекратар російського президента заявив, що «є ризики безпеки», вони мають враховуватися, і в Кремлі не знають, які країни готові на себе взяти ці ризики.
- Угода, про яку згадує Пєсков, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували. За рік роботи вона дозволила перевезти з України понад 33 млн тонн зернових, що запобігло продовольчому дефіциту в багатьох країнах світу. Україні ж аграрний експорт приніс торік понад 20 млрд доларів і став головним джерелом надходженням валюти, якщо не рахувати фінансову допомогу від партнерів.
- Президент України Володимир Зеленський, коментуючи вихід Росії з зернової ініціативи, у своєму відеозверненні 17 липня заявив про готовність України обходитися без неї. Він зазначив, що Україна, ООН і Туреччина спільно можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, чия країна при укладенні зернової угоди виступала посередником, заявив про наміри обговорити з президентом Росії Володимиром Путіним її подовження.
- Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш повідомив, що «дуже шкодує» про рішення Росії припинити свою участь в зерновій ініціативі. Він підтвердив, що ООН була посередником в обговоренні пропозиції щодо надання Россільгоспбанку можливості відновити доступ до SWIFT. Гутерріш також зауважив, що в ООН будуть зосереджені «на пошуку шляхів до рішень».
- Посол України в Туреччині Василь Боднар 18 липня в ефірі Радіо Свобода розповів, що можливість продовження дії зернового коридору без участі Росії є, але ніхто не може гарантувати, що російські військові не атакуватимуть кораблі.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сили РФ запустили більше 150 ракет типу Х-22 по території країни, заявив речник Повітряних сил України Юрій Ігнат в ефірі Радіо Свобода «Свобода Ранок», коментуючи обстріл півдня країни 20 липня.
В ході цієї атаки Росія запустила чотири ракети Х-22, Сили оборони не змогли збити жодної із них. Ігнат каже, що для цього Україні необхідні системи протиповітряної оборони Patriot.
«Х-22 летять з високою швидкістю – понад 4 000 кілометрів за годину – і заходять на ціль по балістичній траєкторії. Тому для їх збиття потрібні відповідні засоби – як-от Patriot. Ці ракети були на озброєнні України, потім їх передали Росії. Ще кількасот таких ракет залишилось, їх не виготовляють, тому використовують для таких терористичних атак», – каже Ігнат.
Читайте також: РФ випустила вночі по півдню України 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе – Повітряні сили
Окрім цього, 20 липня російські сили запускали сім ракет типу «Онікс». Їх сили протиповітряної оборони України також не збили. Юрій Ігнат каже, це через їх низьку траєкторію польоту.
«Онікс» – протикорабельні ракети, які спочатку летять на великій висоті, їхня швидкість – понад 3000 км/год. А під час заходу на ціль опускаються до 10-15 метрів, дуже низько над поверхнею води. РФ використовує їх для наземних цілей і морського узбережжя. Через те, що вони летять так низько, їх виявити важко, не те що збити», – додає Ігнат.
У Повітряних силах зазначають, що чотири ракети повітряного базування Х-22 запустили із восьми літаків Ту-22МЗ. Ігнат говорить, що це нормальна практика російських сил щодо ракет такого типу. За його словами, літаки, які не запускають ракети, ймовірно, тренуються виходити на бойовий курс.
Читайте також: Росія дістає деталі для зброї проти України з США і ЄС: чому та як це зупинити
«Коли у небі 12 літаків, а полетіло ракети лише чотири, тут нічого дивного немає. Можливо, проводять якісь тренувальні польоти, решта екіпажів виходять на бойовий пуск. Та частина екіпажу роблять бойові пуски, решта – імітовані», – додає Ігнат.
В ніч на 20 липня російські сили запустили по території України 7 ракет «Онікс», чотири ракети Х-22, три ракети типу «Калібр» та п’ять ракет типу «Іскандер». Крім цього, сили РФ атакували 19-ма ударними дронами. Внаслідок атаки поранень зазнали мешканці Миколаєва, Одеси та Сум.
Через російські атаки на Одесу та Миколаїв кількість постраждалих через війну дітей зросла – ОГП
Від початку повномасштабної війни в Україні постраждала понад 1561 дитина, повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора. За даними відомства, станом на ранок 20липня зросло число поранених неповнолітніх.
«За офіційною інформацією ювенальних прокурорів 494 дитини (дані за останні дні не змінилися – ред.) загинули та понад 1067 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі уточнили, що ці дані не є остаточними, наразі триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.
Збільшення кількості поранених дітей фіксують через те, що 19 липня внаслідок ракетного обстрілу Одещини постраждали 2 дітей віком 9 та 12 років. А 20 липня через обстріл Миколаєва травми різного ступеня тяжкості зазнали 5 дітей віком від 1 місяця до 12 років.
Після відмови Москви від зернової угоди російський чорноморський флот, ймовірно, відіграватиме більш активну роль у перешкоджанні будь-якій торгівлі, що пролягає морем. Про це йдеться у звіті Міноборони Британії з посиланням на дані розвідки.
Однак, як переконана британська сторона, операції з блокади ЧФ РФ у відповідь «наражатимуться на загрозу з боку українських надводних безпілотних апаратів і крилатих ракет берегової оборони».
Британські експерти також вважають, що рішення про вихід Росії із зернової угоди, ймовірно, було ухвалене Кремлем не раптово, а «деякий час тому», оскільки РФ вирішила, що угода більше не відповідає її інтересам.
Британська розвідка переконана, що Росія просто прагне «відвернути всі торгові судна від українських портів». А заяви Москви про вихід з угоди через буцімто небезпеку для цивільних суден від українських мін чи використання Україною зернового коридору у військових цілях, є дезінформацією, кажуть у Лондоні.
Раніше у Білому домі заявили, що, за їхніми даними, Росія встановила додаткові морські міни на підходах до українських портів.
«Вважаємо, що це скоординовані зусилля, які мають на меті виправдати будь-яку атаку проти цивільних судів у Чорному морі, поклавши відповідальність за них на Україну», – заявили у Вашингтоні.
17 липня Москва відмовилася продовжити так звану зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини та ООН, у рамках якої було створено безпечний морський коридор для виходу суден із експортним зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами з портів України. Офіційні американські представники різко розкритикували відмову Росії від зернової угоди, назвавши блокаду українських портів «актом військової агресії».
На Чернігівщині російські дрони вночі влучили в житлові будинки, на Сумщині поранена медсестра
Російські війська атакували північ України вночі проти 20 липня, повідомила місцева влада.
Зокрема, як заявив голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус, російська армія атакувала Семенівку дронами-камікадзе Shahed.
«Є влучання в житлові будинки. Кількість потерпілих уточнюється. Триває відселення мешканців», – заявив він.
Також в області зафіксували обстріли з артилерії, реактивної системи залпового вогню, міномету та некерованими авіаційними ракетами з вертольота по Новгород-Сіверської територіальної громади.
Сумська обласна влада повідомила про обстріл Есманської громади зі ствольної артилерії, 10 вибухів.
Читайте також: РФ випустила вночі по півдню України 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе – Повітряні сили
Крім того, близько 1:30 російські війська випустили три дрони Shahed 136 по Сумах. Один безпілотник був збитий, ще один підбитий.
«Третій влучив у будівлю позашкільного оздоровчого закладу. Внаслідок влучання пошкоджено приміщення закладу пошкоджено з послідуючим загоранням. На місці події бригадою швидкої медичної допомоги надано допомогу медичній сестрі закладу», – йдеться в повідомленні.
Пожежу ліквідували. На місці влучань працюють рятувальники та поліцейські.
Російські війська регулярно атакують прикордонні райони північних областей України.