Атаки РФ на енергетику продовжаться взимку: Галущенко розповів про підготовку
Міністерство енергетики готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону – про це йдеться в заяві голови відомства Германа Галущенка, яку відомство оприлюднило 19 липня.
За повідомленням, Галущенко обговорив підтримку української енергетики з віце-президентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонеллою Бассані та регіональним директором Світового банку у справах Східної Європи Арупом Банерджі.
Міністр розповів представникам Світового банку про заходи з підготовки до наступного опалювального сезону в умовах можливих російських атак. Він вказав на те, що Росія почала атакувати українську енергетику в жовтні 2022 року і це тривало до весни 2023-го.
Читайте також: РФ свідомо завдає ударів по інфраструктурі зернової ініціативи – Зеленський
«Наразі триває наймасштабніша за всю історію України ремонтна кампанія на енергооб’єктах. У її межах ми плануємо відремонтувати насамперед об’єкти генерації. Так само ведуться роботи щодо відновлення підстанцій і мереж, а також об’єктів теплової генерації в регіонах, для яких вона є критично важливою. Загалом ми плануємо додати в енергосистему 1,7 ГВт до наступної зими у результаті ремонтної кампанії. Водночас очікуємо, що ворожі атаки продовжаться і наступної зими», – йдеться в заяві Галущенка.
Відтак він підкреслив важливість підтримки партнерів для забезпечення стійкості енергосистеми.
Міненерго повідомляє про новий проєкт із підтримки енергетики – «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» на суму 500 мільйонів доларів. Інша угода передбачає грант на 37,74 мільйона євро від уряду Німеччини пристрої на підстанціях для забезпечення нормативних параметрів електроенергії СТАТКОМ.
Читайте також: Майже 3 тисячі споживачів на Одещині лишилися без світла через нічний обстріл – Міненерго
Також Галущенко заявив про посилення «фізичного захисту критичної інфраструктури», переговори з ENTSO-E щодо збільшення імпорту електроенергії з Європи в критичні періоди та реформи для лібералізації електроенергетичного ринку.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Атаки на енергетичні об’єкти припинилися на початку березня. Водночас споживачі в різних регіонах все ще лишаються без світла через обстріли, які пошкоджують цивільну інфраструктуру.
РФ свідомо завдає ударів по інфраструктурі зернової ініціативи – Зеленський
Росія свідомо завдає ударів по інфраструктурі зернової ініціативи, заявив президент Володимир Зеленський, який провів у середу селекторну нараду, присвячену нічним ударам РФ по Одеській, Житомирській, Миколаївській та інших областях.
«Російські терористи абсолютно свідомо цілили в інфраструктуру зернової угоди, і кожна російська ракета – це удар не тільки по Україні, а й по всіх у світі, які прагнуть нормального та безпечного життя», – написав Зеленський у Telegram.
Зеленський зазначив, що доручив МЗС активізувати контакти з партнерами для збільшення тиску на РФ та продовження нормального експорту українського зерна.
Російські війська обстріляли південь України вночі проти 19 липня, випустивши понад 60 повітряних цілей. Українські сили ППО знищили 13 «Калібрів», одну ракету Х-59 та 23 БПЛА. На Одещині війська РФ цілили в об’єкти інфраструктури, зокрема у зерновий та олійний термінали. Є також повідомлення про влучання в інфраструктурний об’єкт на Житомирщині та обстріли Миколаївщини. 12 людей постраждали на Одещині і двоє – на Миколаївщині.
В Україні з візитом перебуває прем’єр-міністр Ірландії. Він відвідав Бучу
В Україні у середу з офіційним візитом перебуває прем’єр-міністра Ірландії Лео Варадкар. Як повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора, Варадкар побував у Бучі разом з генпрокурором Андрієм Костіним.
«Україна має дві основні цілі: зупинити російську агресію та покласти край безкарності РФ за міжнародні злочини. Кремлівський режим є загрозою для всього світу. Тому весь світ має діяти спільно та скоординовано, щоб притягнути керманичів режиму та їхніх поплічників до відповідальності за все скоєне ними зло», – цитує Костіна сайт ОГП у його розмові з Варадкаром.
Наразі ні Офіс президента, ані канцелярія уряду не пишуть про заплановані переговори з прем’єр-міністром Ірландії і теми обговорення.
Вибухи на полігоні в Криму досі лунають – голова російського парламенту Криму
Голова підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константінов вважає, що ситуацію з детонацією російських боєприпасів на Старокримському полігоні стабілізують за «день-два».
Про це пишуть російські медіа з посиланням на коментар Константінова в ефірі телеканалу «Росія 24».
«Зараз вибухи лунають. Ситуація ще динамічна», – заявив представник окупаційної влади.
Вранці 19 липня стало відомо, що в Кіровському районі Криму біля села Кринички горить Старокримський полігон – там відбувається детонація боєприпасів. Трасу «Таврида» перекрили, із сусідніх чотирьох населених пунктів було вирішено евакуювати понад дві тисячі людей.
Читайте також: «Острів Крим»: як РФ використовує «сухопутний коридор» на півдні України після пошкодження Кримського мосту
17 липня на Керченському мосту стався вибух, внаслідок якого загинула сімейна пара, яка перебувала в одному з автомобілів і незаконно перетинала українсько-російський кордон, їхня 14-річна дочка зазнала травм. Також було пошкоджено автомобільну частину мосту. Влада РФ звинуватила в атаці на міст ЗСУ. Українська сторона про причетність до вибуху офіційно не оголошувала.
У ніч на 18 липня мостом було запущено рух легкових автомобілів однією зі смуг, яка не постраждала при вибуху. Наразі рух здійснюється в реверсивному режимі.
Американський Інститут вивчення війни припускав, що руйнування на Кримському мосту ускладнять російську військову логістику.
Майже 3 тисячі споживачів на Одещині лишилися без світла через нічний обстріл – Міненерго
Через негоду понад 140 населених пунктів у шести областях були знеструмлені, заявляє Міністерство енергетики 19 липня.
Зокрема, через грозовий шторм знеструмлення відбувалися в Дніпропетровській області (75 населених пунктів), у Запорізькій області (37), в Сумській (14), в Полтавській (12), в Чернігівській (6) та на Київщині – чотири.
Через пошкодження лінії електропередачі в Миколаївській області вночі на 19 липня частково знеструмлений один населений пункт.
Читайте також: Через негоду на Львівщині повністю або частково знеструмлені понад пів сотні населених пунктів – ОВА
«Також в Одеській області внаслідок пошкоджень, завданих ракетною атакою, було відключення кількох ліній електропередачі, знеструмлено майже 3 тисячі споживачів. Ремонтні бригади чекають на допуск, щоб почати огляд ліній та відновлювальні роботи», – заявляє міністерство.
Через постійні обстріли прикордонних та прифронтових районів лишаються знеструмленими споживачі в Донецькій, Запорізькій, Сумській, Херсонській, Харківській, Чернігівській областях.
Російські війська обстріляли південь України вночі проти 19 липня, випустивши понад 60 повітряних цілей. На Одещині вони цілили в об’єкти інфраструктури, також були пошкоджені житлові будинки, кільки цивільних отримали поранення.
ОГП: в Україні зросла кількість постраждалих через війну дітей
Від початку повномасштабної війни в Україні постраждали понад 1554 дитини, повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора. За даними відомства, станом на ранок 19 липня зросло число поранених неповнолітніх.
«За офіційною інформацією ювенальних прокурорів 494 дитини (дані за останні дні не змінилися – ред.) загинули та понад 1060отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі уточнили, що ці дані не є остаточними, наразі триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.
Приріст поранених дітей стався 18 липня внаслідок російського обстрілу с. Желанне Перше Покровського району Донецької області. Там постраждали двоє хлопчиків віком 1 та 13 років. За даними прокуратури, під час обстрілу діти грались у дворі приватного будинку.
Як пошкодження на Керченському мосту вплинули на трафік на сухопутному сполученні між Кримом і окупованими територіями Херсонської та Запорізької областей? Чи перевозиться цими дорогами російська військова техніка? Які альтернативні шляхи може використовувати Росія для військових і цивільних перевезень? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Вранці 17 липня на Керченському мосту, який сполучає окупований Крим із Росією, стався вибух. Внаслідок цього автомобільний рух мостом було повністю зупинено. При цьому рух залізницею спочатку призупинили, але того ж дня відновили. Призначений Росією так званий голова Криму Сергій Аксьонов закликав жителів та гостей півострова утриматися від поїздок через цей міст і обирати альтернативний сухопутний маршрут через новоокуповані регіони півдня України.
- Президент РФ Володимир Путін того ж дня під час наради з російськими чиновниками заявив, що вимагає «надати йому конкретні пропозиції щодо підвищення безпеки Керченського мосту». Він також зазначив, що «доручив надати допомогу людям, які поки що не можуть проїхати цим мостом і опинилися у скрутній ситуації». Путін також заявив, що пошкодження Керченського мосту начебто не має сенсу з військової точки зору, оскільки міст нібито «давно не використовується для військових перевезень».
- Віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін 17 липня повідомив, що один проліт мосту зруйнований повністю і не підлягає відновленню, інший проліт пошкоджений, але загалом перебуває на опорі. Відновити двосторонній рух з одного боку планується до 15 вересня, а з іншого – до 1 листопада, сказав Хуснуллін. Він також зазначив, що поряд із пошкодженою частиною мосту збудують тимчасовий міст завдовжки 250 метрів. Рух для легкових автомобілів запустили за реверсивною схемою 18 липня.
«Комендантська година скасовується»
У зв'язку з пошкодженням Керченського мосту та активізацією руху через окуповані території Херсонської й Запорізької областей там скасували дію комендантської години на маршрутах, які задіяні у сполученні з Кримом. Призначений Росією так званий виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо повідомив, що затори на блокпостах у захопленій частині області ліквідовано, і цей маршрут начебто повністю безпечний.
СБУ затримала жінку, яку підозрюють у співпраці з РФ для підготовки ударів по Миколаївщині
У Службі безпеки України повідомили про затримання жінки, яка співпрацювала з російською розвідкою, і отримала від неї завдання надавати точні координати адмінбудівель на Миколаївщині для майбутніх ударів по цих об’єктах.
«Також вона намагалась виявити можливі позиції далекобійної артилерії ЗСУ, у тому числі реактивних артсистем HIMARS, які залучені до бойових операцій українських військ на південному напрямку. Отриману інформацію вона передавала російській спецслужбі через «зв’язкового». Ним виявився її близький родич, який раніше проходив службу у розформованому спецпідрозділі «Беркут», а наразі перебуває у складі окупаційної поліції РФ у тимчасово захопленому Криму», – повідомили в СБУ.
Повідомляється, що інформаторкою виявилась місцева жителька, яку російське ГРУ дистанційно залучило до співпраці навесні цього року.
Жінці повідомили про підозру і обрали запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Раніше сьогодні повіломлялося, що на Миколаївщині внаслідок атаки РФ по населеному пункту Коблевської громади сталося руйнування і займання об’єктів рекреаційної інфраструктури в прибережній зоні. За даними влади, дві людини постраждали.
Українське продовольство для світу: чи можуть Туреччина і ООН забезпечити вивезення зерна без Росії
Що означає для ООН, країн Африки, України і самої Росії її вихід із так званої Чорноморської ініціативи, що гарантувала безпеку суднам, які вивозили українське зерно із заблокованих країною-агресором портів? Як на вихід Росії може відреагувати Туреччина? Яку мету переслідує Ердоган? У чому інтерес Туреччини? І чи може Туреччина забезпечити вивезення зерна з українських портів без Росії? Ці питання Радіо Свобода поставило в ефірі програми Свобода Live Василю Боднару, Надзвичайному і Повноважному послу України у Турецькій Республіці.
РФ висувала позов проти Києва до ЄСПЛ для інформкампанії – уповноважена від України
Мета позову Росії проти України до Європейського суду з прав людини, де Москва звинувачувала українську сторону у загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій та дискримінації російськомовного населення, полягає не у захисті прав людини, а в інформаційній кампанії для внутрішньої аудиторії в РФ. Про це заявила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
«З іншого боку, він (позов – ред.) мав мету певним чином затягнути інший процес, який був в Європейському суді з прав людини. Я кажу про український позов– Україна та Нідерланди проти Російської Федерації у 2021 році. Вже була підготовка до усних слухань по прийнятності цієї справи. Це був важливий етап», – зазначила Сокоренко.
За її словами, згаданий позов був єдиний, який Росія висувала проти України в ЄСПЛ.
Бої навколо Бахмута: ЗСУ вибили російські війська з позицій біля Оріхово-Василівки – Ковальов
Збройні сили України вибили російські війська з позицій поблизу Оріхово-Василівки, що на північний захід від Бахмута. Про це повідомляє медіа-центр Сил оборони з посиланням на речника Генерального штабу Андрія Ковальова 19 липня.
«У ході ведення бойових дій російські окупанти вимушено відступили з позицій північно-східніше Оріхово-Василівки», – сказав він.
Тривають бої на південь і північ від Бахмута. Українські війська «мають частковий успіх, закріплюються на досягнутих рубежах», йдеться в повідомленні.
Читайте також: З ВІЛ-браслетами і біля сміття: під Бахмутом ексгумували тіла 82 російських військових
Водночас, вказує речник, російська армія чинить опір, залучає свої резерви і «зазнає великих втрат».
Район Бахмута продовжує залишатися одним із епіцентрів протистояння на сході. Вранці 19 липня Генеральний штаб повідомив, що російські війська продовжують зосереджувати основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, де за попередню добу відбулося понад 20 бойових зіткнень.
Можливість продовження дії зернового коридору без Росії є, але будуть проблеми з безпекою – Боднар
Можливість продовження дії зернового коридору без участі в угоді Росії є, але ніхто не може гарантувати, що РФ не атакуватиме кораблі. Про це в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») заявив посол України в Туреччині Василь Боднар.
«Фізично кораблі можуть проходити з портів Одеси через територіальні води Румунії, Болгарії і Туреччини або інспектуватися, або ні. Це вже в залежності від того, як буде вирішено сторонами діючої ініціативи. Оскільки ні ми, ні Туреччина, ні ООН не вийшли з цієї ініціативи, тому вона для нас продовжує бути чинною. Єдине питання є фізична загроза. Тобто, коли була підписана угода, країна-агресорка дала гарантії не атакувати кораблі і портову інфраструктуру», – каже посол, і додає – тепер такої гарантії немає.
Як варіант, каже Василь Боднар, є можливість працювати зі страховиками, але тут теж виникають питання відповідальності за безпекові ризики.
Атака на Одещину: пожежі, поранені цивільні, пошкоджені будинки – ОК «Південь»
Атака на Одеську область вночі проти 19 липня була «наймасованішою» від початку повномасштабного вторгнення – про це в ефірі Радіо Свобода «Свобода Ранок» повідомив голова Громадської ради при Одеській обласній військовій адміністрації.
«Уламки й вибухова хвиля пошкодили доволі багато багатоповерхівок в Одесі, тому що ворог не змінює свою тактику терору, запускає ракети над житловими кварталами, щоб ускладнити роботу ППО», – сказав він.
За повідомленням оперативного командування «Південь», російські війська вдарили по півдню з акваторії Чорного моря, при цьому один із ракетоносіїв не виводили з бухти в Севастополі. При цьому 12 із 12 випущених «Калібрів» були збиті.
Також по Одеській області російська армія вдарила ракетами «Онікс», Х-59, Х-22 та дронами Shahed. Збита Х-59 впала в одному з кварталів Одеси, утворила велику вирву, вибухова хвиля пошкодила будівлі поруч. Троє людей отримали травми.
Читайте також: «Калібри», дрони, Х-59: повітряні сили звітували про збиття 37 російських цілей за ніч
«Онікси» і Х-22 ворог спрямував на портову і критичну інфраструктуру. Влучив в зерновий і олійний термінал, пошкодив резервуари та обладнання для завантаження, зайнялась пожежа, всі компетентні служби працюють над ліквідацією наслідків. Інформація про постраждалих не надходила», – йдеться в повідомленні.
Атака на Одещину: пожежі, поранені цивільні, пошкоджені будинки – ОК «Південь»
В Одеському районі через влучання в промисловий об’єкт постраждав цивільний працівник. Також були уражені складські приміщення з тютюном і феєрверками.
«Рашистів явно тягне курити у невстановлених місцях. А їх бажання феєрверків задоволено з доставкою в Севастополь. На Одещини ж вогнеборці ліквідують пожежу площею понад 3000 квадратних метри», – прокоментували військові.
Через падіння уламків дронів над Одещиною та Миколаївщиною загорілися об’єкти інфраструктури в прибережній зоні Коблівської громади, двоє людей поранені.
Читайте також: На Житомирщині через російську ранкову атаку дронами постраждав об’єкт інфраструктури – ОВА
«Також внаслідок бойової роботи із знищення ракет та дронів вибуховою хвилею в житлових комплексах Одеси пошкоджено кілька багатоквартирних будинків. Щонайменше 6 одеситів, серед яких 9-річний хлопчик, звернулися по медичну допомогу, у зв’язку з отриманням поранень уламками скла та інших предметів», – йдеться в зведенні.
Ще один цивільний отримав поранення через влучення «шахеда» в палац культури в Херсоні, яке також пошкодило будівлю гуртожитку.
Це друга нічна повітряна атака на Одеську область поспіль на тлі заяви Росії про вихід із Чорноморської зернової угоди, яка дозволяла експортувати зерно з одеських портів.
На Житомирщині через російську ранкову атаку дронами постраждав об’єкт інфраструктури – ОВА
У Житомирській ОВА повідомили, що в регіоні через ранкову атаку ударними дронами з боку військ РФ постраждав інфраструктурний об’єкт.
«Сьогодні під ранок ворог атакував Житомирщину дронами-камікадзе. За попередньою інформацією, внаслідок удару «шахедами» постраждав інфраструктурний об’єкт, є пошкодження приватних домогосподарств. Всі екстрені служби прибули до місця події та працюють», – йдетьсяв повідомленні.
За даними ОВА, наразі інформації про наявність жертв немає, інформація щодо масштабів пошкоджень уточнюється.
Раніше у Одеській ОВА також заявляли про «потужну атаку» на область.
За даними Повітряних сил, російські війська минулої ночі випустили по Україні 63 повітряні цілі. Українські сили ППО знищили 13 «Калібрів», одну ракету Х-59 та 23 БПЛА.
Українські війська в ході контрнаступу досягли тактичних успіхів уздовж кордону Харківської та Луганської областей за минулу добу, звертає увагу американський Інститут вивчення війни (ISW).
Експерти ISW кажуть, що останнім часом російські війська активізувалися на Куп’янському напрямку, що підтверджує українська сторона (між північним сходом Харківської області та північним заходом Луганської області). Водночас, зазначають аналітики, особливий успіх вони там навряд чи матимуть.
«Російські сили прагнуть стягнути українські резерви до Куп’янська і відвести від критичних районів ведення бойових дій, де українські сили ведуть контрнаступальні операції. ISW, як і раніше, вважає, що російські сили навряд чи здійснять тактично значущий поступ чи прорив в оперативному відношенні між північно-східними районами Харківської та Луганської областей частково через низьку якість російських сил, дислокованих у цьому районі», – йдеться у звіті.
В ефірі телемарафону 17 липня речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий озвучив цифру про понад 100 тисяч особового складу росіян на Лимано-Куп’янському напрямку. За його словами, війська РФ сконцентрували максимум своїх зусиль саме на цьому напрямку, щоб показати, що «вони здатні на якісь наступальні дії після провалу Бахмутської операції». За його словами, ці сили зосереджені там вже певний час.
У ранковому зведенні Генштаб ЗСУ вказував, що на «Куп’янському напрямку наші воїни стійко тримають оборону».
«Калібри», дрони, Х-59: Повітряні сили звітували про збиття 37 російських цілей за ніч
Російські війська випустили по Україні 63 повітряні цілі вночі проти 19 липня, повідомили Повітряні сили.
Йдеться про ракети повітряного, наземного та морського базування, іранські дрони Shahed-136/131. Атака була спрямована передусім на об’єкти критичної інфраструктури та військові об’єкти, в основному на Одещині.
Читайте також: У ISW відзначають «тактичні успіхи» ЗСУ і сумніваються у спроможності військ РФ прорватися на Куп’янському напрямку
Командування зафіксувало пуски:
- 16 крилатих ракет «Калібр», ймовірно з Чорного моря
- 8 крилатих ракет Х-22 з літаків дальньої авіації Ту-22М3 з акваторії Чорного моря
- 6 крилатих ракет «Онікс» з берегового ракетного комплексу «Бастіон» у окупованому Криму
- 1 керованої авіаційної ракети Х-59 із винищувача Су-35 з Чорного моря
- 32 ударних дрони Shahed-136/131 з полігонів Чауда (Крим) та Приморсько-Ахтарськ (Краснодарський край)
З них сили протиповітряної оборони знищили 37 ракет і дронів, а саме:
- 13 крилатих ракет «Калібр»
- 1 керовану авіаційну ракету Х-59
- 23 ударних дрони
-
«Удари ракет Х-22 та «Онікс» було спрямовано по інфраструктурі Одеської області. Про наслідки цих ударів та постраждалих повідомлять місцеві військові адміністрації», – заявили військові.
Раніше столична влада повідомила про відсутність влучань у Києві, всі дрони збили на підльотах. Голова Одеської ОВА заявляв про «потужну атаку» на область.
Розвідка Британії прокоментувала протистояння військ України та Росії за острови в дельті Дніпра
Бої на пониззі Дніпра, ймовірно, посилилися від початку липня, вважає розвідка Великої Британії, згідно зі зведенням 19 липня.
«Одночасно з інтенсивними бойовими діями на східному березі навколо маленького українського плацдарму біля зруйнованого Антонівського мосту, невеликі підрозділи російських та українських військ також б’ються за острови в дельті Дніпра», – йдеться в зведенні, оприлюдненому британським Міністерством оборони.
Читайте також: «Мелітополь мінують, в Маріуполі готуються до «евакуації». Коли посиплеться оборона армії РФ на півдні
За спостереженням відомства, обидві сторони застосовують невеликі швидкісні катери, і Збройні сили України успішно використовують тактичні ударні дрони проти російських човнів.
«Росія стоїть перед дилемою, чи відповідати на ці загрози посиленням свого Дніпровського угруповання військ, розтягуючи при цьому підрозділи, які протистоять українському контрнаступу в Запорізькій області», – висновує розвідка.
На початку липня керівниця пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що армія РФ намагається повернутися на позиції біля Антонівского мосту.
В Криму горить полігон, окупаційна влада оголосила евакуацію з прилеглої зони
У Кіровському районі Криму горить Старокримський полігон – там відбувається детонація боєприпасів, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на місцеві телеграм-канали. За їхніми даними, причиною детонації стали три «прильоти».
Російський голова півострова Сергій Аксьонов заявив про перекриття траси «Таврида». Об’їжджати її пропонується старою феодосійською трасою.
Росія втратила майже 500 військових за добу – Генштаб
Російські війська втратили близько 470 військових протягом попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 19 липня.
За оцінками штабу, втрати російської армії за час повномасштабного вторгнення сягнули 239 480 людей особового складу.
Командування також навело дані про втрати російської техніки:
- 4 123 танки (+4)
- 8 059 бойових броньованих машин (+8)
- 4 573 артилерійських систем (+31)
- 689 реактивних систем залпового вогню
- 430 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 315 літаків
- 310 гелікоптерів
- 3 885 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+46)
- 1 279 крилатих ракет (+6)
- 18 кораблів
- 7 105 автомобілів і автоцистерн (+19)
- 683 одиниці спеціальної техніки (+6)
Штаб додає, що дані уточнюються.
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Читайте також: Російські війська активізували вивезення зерна з порту окупованого Скадовська – Генштаб
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.