Російські офіцери «серйозно незадоволені» Шойгу та Герасимовим – британська розвідка
Все більше російських офіцерів висловлюють невдоволення щодо військового керівництва РФ – критика спрямована на міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Росії Валерія Герасимова, йдеться в повідомленні британської розвідки.
У Міноборони Британії проаналізували ситуацію зі звільненням російського генерала Івана Попова, який командував силами 58-ї окупаційної армії на Запорізькому напрямку.
За даними розвідки, ця подія особливо привертає увагу, бо Попова звільнили «не через погані результати на полі бою, а через критику Шойгу». Коментарі російського генерала свідчать про «серйозне невдоволення» серед офіцерів армії РФ, кажуть у Міноборони Британії.
При цьому розвідка наголосила, що висловлювання Попова «багато у чому перегукуються» із заявами ватажка компанії «Вагнер» Євгена Пригожина.
«Пряма критика з боку підлеглих, ймовірно, стає все більшою проблемою для міністра оборони Сергія Шойгу і начальника Генерального штабу генерала Герасимова», - йдеться у повідомленні.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів». The Wall Street Journal з посиланням на джерела у розвідці західних країн повідомляла, що Пригожин під час заколоту планував захопити очільника Міноборони РФ Шойгу та генерала Герасимова.
Видання The New York Times і Wall Street Journal 28 червня писали, посилаючись на джерела у розвідці США, що Суровікін міг знати про плани очільника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина виступити проти армійського керівництва. Про те, чи підтримував він сам заколот, джерела у розвідці не мають певної думки.
Стефанішина: Україна повернулась за стіл переговорів членів НАТО на найвищому рівні
Україна повернулася за стіл переговорів членів НАТО на найвищому рівні, по ще повідомила в ефірі Радіо Свобода віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина за підсумками саміту у Вільнюсі.
«Такої зустрічі не було достатньо тривалий час, багато років. І вже на рівні лідерів відбулося безпосереднє обговорення і змісту рішень саміту, і роботи, яка буде тривати до Вашингтонського саміту. Це дозволяє нам стверджує, що є чітке усвідомлення, реальне, не обіцянка, того, що Україна стане членом НАТО, що треба визначити умови. І відповідно ми всі усвідомлюємо, що саме членство – це процес, він буде запущений після завершення війни», – наголосила вона у програмі Свобода Live.
За її словами, була створена Рада Україна-НАТО, яка має обговорити на визначити чітку умови вступу до Альянсу.
«Перше її засідання (Ради Україна-НАТО – ред.) відбулося на рівні лідерів. Далі ця рада буде функціонувати на різних рівнях. У питаннях членства, в питаннях умов і проєктів в рамках комплексного пакету допомоги цю роботу буду координувати я. А також започаткований формат на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, запроваджений оборонний, військовий комітет, комітет з питань реалізації проєктів з НАТО. Тобто всі ці умови будуть опрацьовуватися спільно на площадці Ради Україна-НАТО, вже фактично починаючи з наступного тижня», – розповіла Стефанішина.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Перед тим президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
Альянс також заявляє про погодження «пакету розширеної політичної та практичної підтримки».
Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.
«Ворог чинить шалений опір»: Череватий про ситуацію на Бахмутському напрямку
Українські військові продовжують зберігати ініціативу на Бахмутському напрямку та «тиснуть на ворога на південному й північному флангах», розповів в ефірі телемарафону речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий.
«Ворог чинить шалений опір, 408 раз за добу обстріляв позиції, здійснив один авіаналіт», – розповів Череватий.
За цого словами, за добу відбулось 15 боєзіткнень під час яких знищено:
- 77 російських військових;
- 172 військових армії РФ поранено;
- 2 танки;
- БТР;
- 7 гармат;
- 2 самохідні артилерійські установки;
- ЗРК «Стрела-10»;
- протитанковий комплекс;
- 1 БпЛА;
Також Череватий повідомив, що було взято в полон двох російських військових.
«Якщо подивитись соціальний портрет полонених росіян: погано екіпіровані, не дуже навчені, не з вищих шарів суспільства, як правило чоловік зі слабкою мотивацією. Головне питання в тому, що вони не настільки навчені й підготовлені, як те, що їх поки що доволі багато й вони мають багато артилерії й іншої зброї», – розповів він.
Розвідка Великої Британії та американський Інститут вивчення війни (ISW) 8 липня заявили, що після затишшя в червні 2023 року протягом останніх семи днів Бахмут знову став місцем одних із найзапекліших боїв на фронті. Вони підтвердили, що українські сили досягли стабільних успіхів як на півночі, так і на півдні міста, яке окупувала Росія.
5 липня у Генштабі повідомили про успіх Сил оборони в результаті наступу біля села Кліщіївка, що на північ від Бахмута. Зазначалося, що українські війська продовжують тиснути на російські сили північніше та південніше від Бахмута і вибивають їх із раніше захоплених рубежів.
Командувач Сухопутних військ України Олександр Сирський в інтерв’ю ABC News на запитання, чи впевнений він у тому, що Україна зможе повернути Бахмут, відповів: «Так, звісно. Я впевнений».
Внаслідок обстрілу села Нескучне на Донеччині загинув цивільний – ОВА
У п’ятницю, 14липня, армія РФ атакувала село Нескучне Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Росія вбиває цивільних! За 14 липня вдалося встановити інформацію щодо одного цивільного, убитого росіянами, – у Нескучному», – пише Кириленко.
Зокрема, голова Донецької ОВА додав, що наразі через окупацію неможливо встановити кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Атака по Запоріжжю: пошкоджено інфраструктурний об’єкт, постраждав чоловік
У ніч проти 15 липня армія РФ атакувала Запоріжжя, йдеться в повідомленні секретаря міськради Запоріжжя Анатолія Куртєва.
За його словами, через нічну атаку в одному з районів міста було пошкоджено інфраструктурний об’єкт. Чоловіка, який отримав поранення, доставили до лікарні у стані середньої тяжкості, каже чиновник.
Також Куртєв додав, що внаслідок атаки пошкоджений житловий фонд – у чотирьох багатоповерхових будинках повилітали вікна. На місці працюють відповідні служби.
За даними Запорізької ОВА, російські військові атакували Запоріжжя дронами. В результаті поранення отримав 62-річний чоловік.
За добу російська армія 45 разів обстріляла Запорізьку область, зафіксовано руйнування 27 будівель у 15 населених пунктах, каже Куртєв.
Ввечері 14 липня в Повітряних силах України попереджали, що російські військові здійснили запуск ударних безпілотників типу Shahed.
У ніч проти 14 липня в Україні оголошувалась масштабна повітряна тривога. За даними місцевої влади, на Дніпропетровщині було збито 6 БПЛА, є влучання в Кривому Розі і один потерпілий.
Нові дані Генштабу ЗСУ: за добу Росія втратила ще 590 військових та 5 танків
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 237 180 своїх військових, 590 із них – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 липня.
Серед інших російських втрат, за даними Генштабу, – такі:
- танки – 4102 (+5 одиниць за добу)
- бойові броньовані машини – 8019 (+11)
- артилерійські системи – 4463 (+14)
- РСЗВ – 680
- засоби ППО – 425 (+2)
- літаки – 315
- гелікоптери – 310
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3807 (+24)
- крилаті ракети – 1273
- кораблі/катери – 18
- автомобільна техніка та автоцистерни – 7036 (+17)
- спеціальна техніка – 664 (+2)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня російська служба ВВС і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Вночі армія РФ атакувала південь України дронами, є влучання – Гуменюк
У ніч проти 15 липня російські війська вкотре намагались атакувати ударними дронами-камікадзе південь України. Спрацювали сили ППО, проте є і влучання, зазначила речниця Сил оборони півдня Наталя Гуменюк в ефірі телемарафону.
Вона зазначила, що «армія РФ занепокоєна через ситуацію на Запорізькому напрямку, а також через те, як будуть розвиватися події через річку Дніпро». Тому російські військові атакують прифронтові регіони.
Гуменюк зазначила, що цієї ночі у Миколаївській області було збито три безпілотники. Цю інформацію також підтвердив очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім.
Також, за словами Гуменюк, є влучання у Запорізькій області. Наслідки атаки поки невідомі.
«Була потужна робота (у Запорізькій області – ред.). Працювали сили протиповітряної оборони. На жаль, є влучання, але підсумки нічної атаки ще підбиваються», – наголосила речниця.
Ввечері 14 липня в Повітряних силах України попереджали, що російські військові здійснили запуск ударних безпілотників типу Shahed.
У ніч проти 14 липня в Україні оголошувалась масштабна повітряна тривога. За даними місцевої влади, на Дніпропетровщині було збито 6 БПЛА, є влучання в Кривому Розі і один потерпілий.
Зведення Генштабу ЗСУ: протягом доби відбулось понад 30 бойових зіткнень
Армія РФ продовжує зосереджувати основні зусилля на на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось 32 бойових зіткнення, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Ворог завдав 50 авіаційних ударів та здійснив 43 обстріли з реактивних систем залпового вогню», – уточнили військові.
Також відомо, що Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, «закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
У Генштабі уточнили, що авіація сил оборони за минулу добу завдала 13 ударів по районах зосередження особового складу та один – по зенітно-ракетному комплексу російських військових.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом минулої доби уразили 9 артилерійських засобів на вогневих позиціях», – підсумували в Генеральному штабі ЗСУ.
«Так побили, що кров’ю мочився три місяці»: переселенець із діабетом про життя в окупації
63-річний Валентина Гузоватий – один із тих, кого волонтери «Восток-SOS» евакуювали з Херсонщини до Дніпра. В окупації в рідному селищі Янтарному на Білозерщині чоловік прожив дев’ять місяців. Російські військові, розказує, ходили по хатах, мародерили й знущалися з місцевих. У нього теж забрали цінні речі, а його самого – побили.
Чоловік має інвалідність – через цукровий діабет. У Янтарному під окупацією без ліків він пробув з лютого по листопад 2022 року. ЗСУ звільнили селище, але зараз воно перебуває під постійним вогнем російської армії.
Що побачив під час повномасштабної війни й окупації і як нині живеться переселенцю – чоловік розповів проєкту «Ти як?» Читайте і дивіться за лінком
Запрошення Путіна на саміт БРІКС: прокурор Хан сподівається, що ПАР «вчинить правильно»
Південно-Африканська Республіка (ПАР) є країною-учасницею Міжнародного кримінального суду і знає, як працює законодавство – про це прокурор МКС Карім Хан сказав у коментарі CNN 14 липня.
Він нагадав, що ПАР пережила період апартеїду, який був «злочином проти людяності».
«Я не думаю, що їм потрібні уроки від мене. Вони добровільно є державою-учасницею МКС, вони знають закон, і я думаю, що вони вчинять правильно. І ми оцінимо, що насправді станеться на саміті БРІКС, і відповідним чином відреагуємо», – заявив Хан.
Прокурор міжнародного суду додав, що його посада вимагає від нього розсудливості і готовності реагувати на різні сценарії доступними йому інструментами. Він не уточнив, втім, якими такі сценарії можуть бути.
Попри міжнародний ордер на арешт, на початку червня Південно-Африканська Республіка запросила президента Росії Володимира Путіна на саміт країн БРІКС у серпні. У травні керівництво ПАР заявило, що надасть дипломатичний імунітет учасникам двох зустрічей країн БРІКС.
Президент ПАР Сиріл Рамафоса заявив 14 липня, що російський президент Володимир Путін буде присутній особисто на саміті БРІКС, передало видання Eyewitness news. Водночас речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що обговорення можливої особистої участі Путіна у саміті БРІКС все ще триває, «формат поки що не визначено».
17 березня Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Це рішення ухвалено у зв'язку з ймовірною відповідальністю за воєнний злочин – незаконна депортація дітей. Це означає, що Преторія формально має затримати Путіна після прибуття до ПАР.
Після цього уряд Південно-Африканської Республіки заявив, що «взяв до відома» рішення МКС.
На Сумщині за добу пролунало понад 100 вибухів через російські обстріли – ОВА
Російські війська 18 разів обстріляли прикордонні райони Сумщини протягом дня, повідомила обласна військова адміністрація ввечері 15 липня.
Обстрілів із різних видів зброї зазнали Новослобідська, Хотінська, Краснопільська, Середино-Будська, Есманська, Дружбівська, Глухівська, Білопільська громади.
«Новослобідська громада: ворог бив з артилерії (12 вибухів). Внаслідок одного з артобстрілів пошкоджено два приватні будинки. Також був обстріл з мінометів (17 вибухів)», – йдеться в повідомленні.
У Хотінській громаді мінометні обстріли пошкодили два комбайни та два трактори, які належать приватній агрофірмі.
«Середино-Будська громада: росіяни гатили з мінометів (16 вибухів). Внаслідок одного з обстрілів пошкоджено три житлові будинки», – додає ОВА.
Російські війська регулярно обстрілюють Сумщину. За даними Сумської ОВА, вночі та вранці російські війська здійснили п’ять обстрілів прикордоння, зафіксовано 33 вибухи. Даних про потерпілих немає.
Влада області розглядає евакуацію з прикордонних органів. Як заявив напередодні мер Сум Олександр Лисенко, обласний центр готується розселити приблизно 12 тисяч людей.
Компанія SLB, яка обслуговує нафтові родовища, припиняє поставки до Росії
Компанія з обслуговування нафтових родовищ SLB (раніше Schlumberger) припиняє постачання товарів та послуг до Росії – про це компанія заявила 14 липня.
За пресрелізом, постачання припиняються з усіх об’єктів SLB по всьому світу «у відповідь на тривале розширення міжнародних санкцій». Раніше компанія припинила поставки зі Сполучених Штатів, Великої Британії, Європейського союзу та Канади.
«SLB надзвичайно серйозно ставиться до своєї відповідальності за дотримання законів про експортний контроль та економічні санкції, і компанія підтримує позицію міжнародного співтовариства, засуджуючи та закликаючи до припинення війни в Україні», – йдеться в заяві.
Компанія Schlumberger заявила про згортання операцій у Росії в березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення до України.
Єрмак прокоментував коментарі Воллеса й Зеленського щодо вдячності України
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес підтримує Україну – про це заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак 14 липня на зустрічі з журналістами, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Він припустив, що мали місце неточності перекладу або ж слова Воллеса викривили в медіа.
«Волес – людина, яка підтримує Україну, але, якщо немає перчинки, якщо хтось перекрутить, або переклад був неточний… З першої зустрічі в нас хороші стосунки, тому це було несподіванкою», – заявив він.
Єрмак назвав ситуацію, яка виникла довкола висловлювань Воллеса, «вигадкою, яка з’явилася на рівному місці».
Британське видання The Guardian 12 липня навело слова Бена Воллеса, який сказав, що «люди хочуть побачити трохи вдячності». Так Воллес, який послідовно виступає на підтримку України та за надання їй військової допомоги, прокоментував невдоволення Києва відсутністю формального запрошення до вступу в НАТО. Він також розповів, що під час зустрічі в Києві отримав перелік потреб, на що сказав українським посадовцям: «я не Amazon».
Він пояснив свої слова тим, що в необхідності підтримувати Україну доводиться переконувати країни, які мусять віддавати власні запаси, або ж американських законотворців.
Президент Володимир Зеленський, відповідаючи на питання про цю позицію британського міністра, сказав, що Україна вдячна за підтримку Великій Британії та її уряду.
«А ще можемо зранку прокидатися і дякувати міністру особисто», – додав голова держави.
Бен Воллес 14 липня у своєму дописі уточнив власні слова. Він сказав, що мав на увазі потребу України «часом визнавати, що в багатьох країнах та в деяких парламентах підтримка не така сильна, як у Британії». Міністр оборони також висловив намір продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться.
Естонія екстрадувала до США росіянина, якого підозрюють у роботі на ФСБ
Естонія екстрадувала російського громадянина Вадима Конощенка до Сполучених Штатів, повідомляє американське Міністерство юстиції 14 липня.
Вашингтон стверджує, що Конощенок – співробітник російської Федеральної служби безпеки. США підозрюють його, а також ще чотирьох росіян і двох американців у контрабанді товарів американського походження з Естонії до Росії, зокрема електроніки подвійного призначення та боєприпасів, що підлягають експортному контролю.
«За припущенням, обвинувачений був ключовим учасником схеми постачання чутливої електроніки та боєприпасів американського виробництва для підтримки військових зусиль Росії та розробки зброї, порушуючи експортний контроль США, економічні санкції та інші кримінальні закони», – заявив прокурор Бреон Піс.
Він висловив сподівання, що справа стане прикладом того, що «незалежно від того, де ви перебуваєте у світі, якщо ви порушуєте експортний контроль США або ухиляєтеся від санкцій США, ми не заспокоїмося, доки ви не постанете перед правосуддям у залі американського суду».
Конощенка заарештували в Естонії в грудні 2022 року. Як стверджує звинувачення, він намагався доставити до Росії 35 типів напівпровідників та електронних компонентів. Росіянин стягував 10-відсоткову комісію за передачу обладнання.
Усі обвинувачені були пов’язані з компаніями «Сернія Інжиніринг» та «Сертал» із Москви, які, за даними американської влади, контролюються російськими спецслужбами.
Кожному з обвинувачених загрожує до 30 років ув’язнення.
«Порушив накладені обов’язки»: суд узяв під варту митрополита УПЦ (МП) Павла
Суд змінив запобіжний захід митрополиту Української православної церкви (Московського патріархату) Павлу (Петру Лебідю), повідомляє «Суспільне».
Журналісти пишуть, що під час засідання суд змінив запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на утримання під вартою до 14 серпня, з можливістю внесення застави в розмірі понад 33 мільйона гривень.
«Як стверджує прокурор, Лебідь спілкувався з одним зі свідків у кримінальній справі, чим порушив накладені судом обов’язки. Під час засідання митрополит заявив, ще не знайомий зі свідком», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що напередодні йому оголосили про ще одну підозру — «у порушенні рівноправності громадян залежно від їхніх релігійних переконань та виправдовуванні й запереченні збройної агресії РФ, вчиненими службовою особою повторно».
Суд 1 квітня призначив ексочільнику Києво-Печерської лаври митрополиту УПЦ (МП) Павлу запобіжний захід – домашній арешт на 60 діб, на Київщині, з використанням електронного браслета.
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак тоді в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
Генсекретар ООН чекає на відповідь від Путіна щодо продовження Чорноморської зернової угоди
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш досі чекає відповіді від президента Росії Володимира Путіна на пропозицію продовжити угоду про експорт українського зерна через чорноморські порти, оскільки наближається крайній термін продовження угоди. Про це речник організації Стефан Дюжаррік заявив журналістам 14 липня.
За словами Дюжарріка, Ґутерріш чекає відповіді на лист, який він написав Путіну раніше цього тижня, виклавши свою пропозицію. Речник додав, що обговорення тривають, включно з обміном повідомленнями у месенджерах WhatApp і Signal.
Ґутерріш написав Путіну 11 липня з проханням продовжити Чорноморську угоду в обмін на підключення дочірньої компанії російського Сільськогосподарського банку («Россельхозбанк») до міжнародної платіжної системи SWIFT, повідомили джерела Reuters.
Читайте також: Зеленський закликав продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи
Однією з вимог Росії є повторне підключення «Россельхозбанку» до SWIFT. Євросоюз відключив його в червні 2022 року через вторгнення Росії в Україну в лютому того ж року.
Як повідомляє російське інформаційне агентство ТАСС, Путін сказав, що не бачив листа Гутерріша, але Росія контактувала з представниками ООН.
Значна частина з 32 мільйонів метричних тонн кукурудзи, пшениці та інших зернових, експортованих Україною за Чорноморською зерновою угодою, пішла на харчування людей у країнах, що розвиваються, в Африці, на Близькому Сході та в інших країнах. Якщо експорт знову буде заблоковано, ціни на продовольство можуть зрости ще вище, ніж зараз.
Держсекретар США Ентоні Блінкен наполягає на тому, щоб Росія продовжила та розширила Чорноморську угоду, звинувативши Росію у використанні її «як зброї».
«Якщо Росія не збирається закінчувати свою жахливу агресивну війну проти України, вона принаймні могла б продовжити Чорноморську зернову ініціативу, щоб ці продовольчі товари могли потрапити у світ, утримуючи ціни на низькому рівні, підтримуючи постачання», – заявив Блінкен на пресконференції в Джакарті.
Повітряні сили ЗСУ попереджають про запуск ударних дронів-камікадзе
Російські військові ввечері 14 липня здійснили запуск ударних безпілотників типу Shahed, йдеться в повідомленні Повітряних сил Збройних сил України.
«Зафіксовано запуск ударних БпЛА типу Shahed з Приморсько-Ахтарська. У разі оголошення тривоги – прямуйте в укриття», – попереджають українські військові.
Ввечері в п’ятницю, 14 липня, в Україні оголосили масштабну повітряну тривогу. У Повітряних силах повідомляли про зліт винищувача МіГ-31К. За інформацією моніторингових каналів, всього злетіло два такі літаки, їх підняли з аеродрому «Саваслейка». О 19.06 оголосили про відбій тривоги по всій території Україні. Пусків ракет зафіксовано не було.
«Ніхто мене не зупинить»: Залужний заявив про намір звільнити Крим
Українські військові намагатимуться звільнити окупований Крим, вкотре запевнив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в інтерв’ю The Washington Post.
«Щойно в мене з’являться засоби, я щось зроблю. Мені начхати – ніхто мене не зупинить», – підкреслив український генерал.
Як зазначає видання, така заява прозвучала нібито на тлі побоювання деяких західних чиновників «щодо реакції президента РФ Володимира Путіна, якщо українські захисники зможуть розпочати звільнення півострова».
Також він сказав, що «на війні можна і потрібно вбивати ворога на його території».
«Якщо наші партнери бояться використовувати свою зброю, ми будемо вбивати зі своєї. Але лише стільки, скільки буде необхідно», — заявив генерал.
РНБО готує нові рішення щодо санкцій – Зеленський
Міжнародна робота України на поточному тижні ще не завершена – про це заявив президент України Володимир Зеленський увечері 14 серпня.
«Ще будуть важливі переговори для України. І вже готуємося до наступних тижнів. Ми жодного дня не будемо зменшувати нашу міжнародну активність, зокрема те, що стосується Формули миру, гарантій безпеки для України на шляху в НАТО і домовленостей із партнерами щодо зброї для України та щодо санкцій проти Росії. Готуємо й нові рішення РНБО щодо санкцій», – заявив він.
Читайте також: «Говорить все, що думає»: Єрмак про твіт Зеленського напередодні саміту НАТО
Зеленський додав, що сьогодні долучився до конференції у США за участю «керівників найбільших та найперспективніших глобальних компаній, найбільших філантропів»:
«Інвестиції, робочі місця в Україні, підтримка нашої держави та людей… Зараз українці розкрили величезний потенціал нашої країни. Увесь він спрямований на наш захист. Але, коли ми завершимо війну, український потенціал має бути інвестований в український розвиток».
Зеленський 5 липня підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» проти 18 юридичних осіб, які повʼязані з потенціалом РФ.
Російських мобілізованих в Україні «примушують до підписання контрактів» – Маляр
Мобілізовані російські військові зазнають тиску з метою змусити їх підписувати контракти на службу в російській армії. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр 14 липня.
За її словами, це явище спостерігається від початку липня.
«У з’єднаннях і військових частинах російських окупаційних військ, які перебувають на тимчасово окупованій території України, почали примушувати мобілізованих військовослужбовців до підписання контрактів про проходження військової служби за контрактом у ЗС РФ», – заявила вона.
За даними Маляр, у разі відмови командири погрожують мобілізованим утриманням на передовій без ротації.
Читайте також: Журналісти підтвердили загибель понад 27 тисяч російських військових в Україні
«Як заохочення щодо мобілізованих, які погодилися, застосовується звільнення від виконання службових обов’язків на 1–2 доби (так звані вихідні), що є доволі ефективним чинником в умовах відмови командирами надання відпусток, у тому числі за сімейними обставинами», – додала урядовиця.
Вона зазначила, що таким чином російське командування намагається створити для своєї влади позитивну статистику щодо темпів набору на контрактну службу.
Редакція Радіо Свобода не може наразі незалежно перевірити цю інформацію.
У вересні 2022 року в Росії розпочалася, як заявила влада, часткова мобілізація. Наприкінці жовтня російський міністр оборони Сергій Шойгу прозвітував про призов до армії 300 тисяч осіб, а 31 жовтня президент Росії Володимир Путін оголосив про завершення мобілізації.