У Комітеті ВР з питань зовнішньої політики озвучили оцінку готовності членства України в НАТО
Україна вже готова стати членом НАТО, однак повинна переконати у цій готовності інші держави, заявив голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок».
«Я вважаю, що ми вже зробили і робимо достатньо для того, щоб стати повноправним членом НАТО. Тому що фактично ми захищаємо країни НАТО. Але тут питання, скоріше, психологічне. Питання в тому, щоб переконати наших союзників, партнерів, держави-члени НАТО в тому, що Україна заслуговує на те, щоб стати повноправним членом НАТО якомога скоріше», – сказав Мережко.
Він назвав хибним підхід деяких країн, які намагаються відкласти питання членства Україну НАТО на період після закінчення війни. І вважає, що для України є більш реальним отримати запрошення до Альянсу на наступному саміті у Вашингтоні.
Про те, що Україна отримає запрошення у НАТО на наступному саміті альянсу, який запланований у 2024 році у Вашингтоні, заявив напередодні також радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
НАТО, згідно з підсумковим комюніке, яке було ухвалене на нинішньому саміті у Вільнюсі, буде готове запросити Україну до вступу, коли «члени Альянсу погодяться, а умови будуть виконані».
Лідери НАТО прибирають умову виконання «Плану щодо набуття членства» (ПДЧ) для України, однак Київ отримає запрошення на вступ в альянс лише тоді, коли усі члени НАТО «погодяться на це» і коли «будуть виконані умови». Про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ, не уточнивши, про які саме умови йдеться. Лідери НАТО не озвучили й термінів потенційного членства України, мовляв, це залежить від «умов».
«Голос Америки» зібрав перші реакції на рішення Альянсу під час саміту у Вільнюсі. Читайте і дивіться за лінком
Засідання Ради Україна-НАТО: Зеленський назвав три пріоритети
Президент України Володимир Зеленський назвав три пріоритети для української сторони у другий день саміту НАТО у Вільнюсі, в рамках якого відбудеться інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО.
«У сьогоднішньому порядку денному ми маємо три пріоритети. Перший – нові пакети підтримки для нашої армії на полі бою. Друге – вважаю, це запрошення до НАТО. Потребуємо розуміння, що ми маємо це запрошення на той час, коли безпекова ситуація це дозволить. Хочемо обговорити з нашими партнерами всі ці речі. І третє – ми обговоримо сьогодні гарантії безпеки для України на шляху до НАТО», – йдеться в повідомленні у телеграмі Зеленського.
Згідно з інформацією, оприлюдненою на сайті Альянсу, о 12:35 відбудеться спільна пресконференція за підсумками двосторонньої зустрічі Зеленського з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом. Засідання Ради Україна-НАТО на рівні голів держав і урядів, включно зі Швецією, відбудеться 12 липня о 13:00.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Рада Україна-НАТО є інструментом наближення членства України в Альянсі.
Напередодні президент Зеленський повідомив, що у Вільнюсі в нього заплановані двосторонні зустрічі – з американськими, канадськими, німецькими, британськими, нідерландськими, японськими та іншими партнерами.
Як повідомляли, президент США Джо Байден у кулуарах саміту НАТО проведе зустріч із президентом України. В ефірі Радіо Свобода радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів, що Байден і Зеленський обговорюватимуть не лише вступ України в НАТО, а й питання пришвидшеного постачання зброї.
Велика Британія надасть пакет підтримки Україні на 50 мільйонів фунтів
Уряд Великої Британії 11 липня заявив, що надасть пакет підтримки в розмірі 50 мільйонів фунтів (64,65 мільйона доларів) для ремонту обладнання і створення військового реабілітаційного центру в Україні.
Як повідомило агентство Reuters із посиланням на британський уряд, у рамках нового траншу підтримки, який обговорюватиметься на саміті НАТО, Велика Британія та інші члени G7 нададуть тисячі додаткових боєприпасів і понад 70 бойових машин і машин матеріально-технічного забезпечення.
Британія також повідомила, що очікується, що всі члени «Групи семи» мають 12 липня підписати нову рамкову угоду, яка передбачатиме довгострокові двосторонні зобов’язання щодо безпеки для України.
Лідери НАТО, які 11 липня зібралися на дводенний саміт у Вільнюсі, заявили, що Україна повинна мати можливість приєднатися до Альянсу в майбутньому, але не запропонували Києву негайного запрошення, що викликало критику президента України Володимира Зеленського.
«Понаїхали на море»: Андрющенко про переповнені росіянами узбережжя на околицях Маріуполя
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» заявив, що в окупованому Маріупольському районі нині відпочивають як російські військові, так і пересічні росіяни, які приїхали із сусідніх з Україною російських областей.
«Від Маріуполя до кордону з Бердянським районом Запорізької області все забито на сьогоднішній день росіянами. Вони їдуть і дуже дивуються, коли працює ППО, тому що це гучно, і дуже неприємно. Однак для росіян це сюрприз. Їх переконали, що це глибокий тил, «місто відновлюється». Вони здивовані руїнами Маріуполя, з одного боку, тому що це не відповідає тій картинці, що їм показують на «Московії», з іншого боку, вони приїжджають на узбережжя. Це здебільшого області, які межують з Україною, найближчі – Ростовська, Бєлгородська. От вони дійсно понаїхали на море. Це достатньо дешево для них», – каже Андрющенко.
Під час російського вторгнення в Україну Маріуполь практично повністю знищили війська РФ. Місто із 20 травня 2022 року перебуває під окупацією, після того, як українські оборонці після боїв на «Азовсталі» були захоплені в полон.
Доннеччина, Запоріжжя, Херсонщина і Харківщина – влада регіонів прозвітувала про жертви і руйнування
Через російські обстріли минулої доби у низці регіонів є жертви і руйнування, повідомила місцева влада.
За даними Херсонської ОВА, у регіоні напередодні одна людина загинула, ще п’ятеро (з них 1 – дитина) зазнали поранень.
За минулу добу на Харківщині поранено одного чоловіка, повідомили в тамтешній ОВА.
Влада Донеччини звітує про поранення чотирьох жителів області.
На Запоріжжі через атаку по житловому кварталу Гуляйполя був поранений і згодом помер 85-річний чоловік.
Раніше сьогодні повідомлялося також про двох поранених людей через російську нічну атаку дронами на Черкащині.
Крім жертв і постраждалих, у регіонах повідомляють про руйнування цивільних об’єктів, зокрема житлових будинків.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія вивела шість кораблів на бойове чергування в Чорному морі – ВМС
Росія 12 липня вивела на бойове чергування в Чорному морі шість своїх кораблів, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
За повідомленням, серед цих кораблів є один носій крилатих ракет із загальним залпом – чотири «Калібри».
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі на бойовому чергуванні перебуває до восьми ворожих кораблів», – йдеться у повідомленні.
Речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат раніше повідомив, що російські війська зараз застосовують крилаті ракети «Калібр» приблизно втричі менше, ніж ракети повітряного базування Х-101/Х-555.
«За даними Генштабу, розвідки, Росія має можливість виробляти близько 30 «Калібрів» за місяць. Тому 10-15 «Калібрів» за одну атаку, носіїв у Чорному морі у них достатньо, а от ракет не дуже. Скільки можуть, стільки і застосовують. Було б більше, летіло б на нас більше цього непотребу», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За даними Повітряних сил ЗСУ, 6 липня російські війська атакували Львівщину ракетами«Калібр» з акваторії Чорного моря, внаслідок чого загинули 10 людей. Військові повідомили, що кілька груп ракет спершу прямували на північ, в тому числі вздовж русла Дніпра, а потім різко змінили курс на захід.
МЗС: тренування на винищувачах почнуться в серпні – на початку вересня
Українські пілоти можуть почати освоювати винищувачі F-16 у серпні, можливо, на початку вересня – ці строки в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода назвав голова Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Паралельно буде йти підготовка юридичних рішень, необхідних для передачі літаків і самих літаків. Я думаю, що якщо до кінця першого кварталу наступного року перші F-16 будуть літати в українському повітрі, керовані українськими пілотами, то це буде відповідно до графіку», – заявив топ-дипломат України, коментуючи власне передачу сучасних західних винищувачів.
Міністр закордонних справ також зазначив, що підготовки потребують техніки, інженери й інфраструктура.
«Багато є нюансів, тому графік може зсуватися. Але зараз і міністр оборони тут працює дуже активно. Ми робимо спільно все для того, щоб максимально пришвидшити цей процес», – зазначив Дмитро Кулеба.
Напередодні міністр оборони України Олексій Резніков заявив про підписання Україною й 11 країнами-партнерами меморандуму, який визначає умови навчання українських пілотів на винищувачах F-16.
Він додав, що є можливість включення в програму «інших типів винищувачів».
За словами Резнікова, коаліція готова розглянути інші способи надання Україні повністю функціональних можливостей F-16.
Про те, що коаліція з 11 країн почне навчання українських пілотів на винищувачах F-16 у центрі, який буде створено в Румунії в серпні, напередодні повідомив виконувач обов’язків міністра оборони Данії Троелс Лунд Поульсен. Він висловив сподівання, що результати навчання вже можуть бути на початку наступного року.
Президент України Володимир Зеленський 1 липня заявляв, що графіка навчання українських пілотів на західних винищувачах F-16 немає. Він вважає, що «деякі партнери з цим затягують, для чого вони це роблять, невідомо».
У травні в Міноборони України казали, що українські військові потребують близько 48 одиниць винищувачів F-16, щоби звільнити українські території від російських військ.
В ООН передали листа щодо розслідування вибухів на «Північних потоках»
Слідчі органи Німеччини виявили сліди підводної вибухівки у зразках, взятих з яхти, яка, як підозрює слідство, могла бути використана для підриву газопроводів «Північний потік». Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист Німеччини, Швеції та Данії до Ради безпеки ООН про перебіг розслідування диверсій напередодні ініційованого Росією засідання щодо цього.
Вибухи на російських газопроводах, що проходять дном Балтійського моря, сталися восени минулого року. Розслідуванням займаються Німеччина, Данія та Швеція, оскільки це сталося у їхніх виняткових економічних зонах.
«Жодне з розслідувань не завершене, і наразі ще неможливо сказати, коли їх буде завершено. Характер актів саботажу безпрецедентний, а розслідування складні», – йдеться у спільному листі трьох країн. У документі наголошується, що поки що також «неможливо достовірно встановити особи злочинців та їхні мотиви, особливо щодо питання про те, чи керувала інцидентом держава або державний діяч».
Німеччина розслідує оренду підозрілої вітрильної яхти, яка була оформлена таким чином, щоб «приховати особу справжнього фрахтувальника». Берлін підозрює, що це судно могло використовуватися для доставки вибухівки для атаки на газопроводи. На думку експертів, підготовлені водолази могли встановити вибухівку у місцях, де було пошкоджено газопроводи на глибині 70-80 метрів.
Як раніше писали німецькі ЗМІ, слідство вивчає версію, згідно з якою до вибухів могла бути причетна легка яхта «Андромеда», яка вийшла з порту в місті Росток 6 вересня і, судячи з висновків слідства, була і в районі вибухів.
Однак, як повідомило The Washington Post з посиланням на джерела, близькі до розслідування, «Андромеда», ймовірно, була не єдиним судном, використаним для атаки. За інформацією журналістів, розслідування показало, що сліди вибухівки, знайдені в каюті, відповідають партіям вибухівки, яку використовували для підриву трубопроводів. Водночас співрозмовники видання зазначають, що досвідчені підривники не залишили б по собі такі очевидні речові докази.
За інформацією The Wall Street Journal, слідчі також вивчають версію, чому яхта була орендована за посередництва варшавського туристичного агентства, яке може входити до мережі компаній, які належать українцям, можливо, пов’язаних з українською розвідкою.
У західних ЗМІ з посиланням на джерела з’являлися повідомлення, що вибухи могла організувати якась проукраїнська група, не пов’язана з владою якоїсь країни. У низці інших публікацій йшлося і про можливу причетність до вибухів Росії.
Російська влада вважає, що в аварії зацікавлені США та їхні союзники.
У середині червня The Washington Post з посиланням на документи Пентагону, які потрапили в мережу в ході масштабного витоку, писала, що адміністрація президента США за три місяці до диверсії на «Північних потоках» отримала інформацію про те, що українські військові під безпосереднім керівництвом головнокомандувача ЗСУ планували атаку на газопровід. Президент України Володимир Зеленський після публікації WP заявив, що накази такого рівня віддає він особисто, а «Україна нічого подібного не робила».
Розвідка Великої Британії заявляє, що ще одним свідченням на користь відсторонення голокомандувача Повітряно-космічних військ Росії, заступника командувача російськими військами в Україні Сергія Суровікіна після заколоту «вагнерівців» є поява на публіці його заступника.
«10 липня начальник Генштабу Росії генерал Валерій Герасимов вперше виступив на телебаченні після невдалого заколоту ПВК «Вагнер» 24 червня. Герасимову доповідав по відеозв’язку начальник штабу Повітряно-космічних військ Росії генерал-полковник Віктор Афзалов. Афзалов перебуває на посаді не менше ніж чотири роки, але це, мабуть, його перша публічна поява з Герасимовим», – йдеться в повідомленні.
«Афзалов є заступником головнокомандувача ВКС Росії генерала Сергія Суровікіна. Збільшення публічності Афзалова, в той час як місце перебування Суровікіна залишається неясним, підсилює твердження про те, що Суровікін був відсторонений після заколоту», – наголосили у розвідці.
Після невдалого заколоту голови ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина надходять різні неофіційні повідомлення про місце перебування Суровікіна. З одного боку повідомляли про його ймовірний арешт, з іншого – що після допиту він опинився на волі.
Офіційно про долю заступника командувача російськими військами в Україні не відомо.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів». The Wall Street Journal з посиланням на джерела у розвідці західних країн повідомляла, що Пригожин під час заколоту планував захопити очільника Міноборони РФ Шойгу та генерала Герасимова.
Видання The New York Times і Wall Street Journal 28 червня писали, посилаючись на джерела у розвідці США, що Суровікін міг знати про плани очільника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина виступити проти армійського керівництва. Про те, чи підтримував він сам заколот, джерела у розвідці не мають певної думки.
Другий день саміту НАТО. Що тепер Байден скаже Зеленському?
- Саміт НАТО – день другий, фінальний. Члени делегації США у Вільнюсі були розлючені дописом Зеленського, в якого той звинувачує НАТО у нерішучості, пише The Washington Post. То якими будуть остаточні документи засідання лідерів Альянсу у Литві і яке місце у них займатиме українське питання?
- Україна та 11 країн підписали меморандум про навчання українських пілотів на F-16, про це повідомив міністр оборони Олексій Резніков. Наскільки таке рішення пришвидшить постачання Україні винищувачів – запитаємо в експерта.
- Одна із головних зустрічей на саміті НАТО. Президент Володимир Зеленський таки матиме розмову з американським колегою Джо Байденом. Які сигнали Вашингтон може відправити до Києва?
Про це та інше дивіться у програмі Радіо Свобода «Свобода.Ранок» за лінком
Кулеба про Вільнюс і скасування ПДЧ: «Шлях України до НАТО став коротшим». Ексклюзивне інтерв’ю
В України, що покладала на саміт НАТО надії почути запрошення до Альянсу з відкритою датою, «змішані почуття» від події. З одного боку, в Києві тішаться сигналу від союзників про готовність розглядати запрошення України в НАТО, зафіксоване в підсумковому комюніке саміту. З іншого, засмучені відсутністю ясності щодо того, коли саме Україна отримає запрошення приєднатися до Альянсу.
Чому, попри стримане формулювання у Вільнюській декларації, яке до останнього лишалося інтригою, Київ не вважає цей саміт повторенням Бухарестського?
Відповіді на всі питання, що виникли після оприлюднення комюніке, Радіо Свобода отримало у топ-дипломата України Дмитра Кулеби. Чи боротиметься Україна далі й за що саме? Читайте ексклюзивне інтерв’ю з Вільнюса за лінком
126 українських жінок перебувають у російському полоні, 80 із них – цивільні. Це останні дані Міністерства реінтеграції України.
Наші журналісти поговорили зі звільненими з полону українками Вікторією Андрушею та Людмилою Гусейновою. Вікторію обміняли 22 вересня 2022 року. Людмила повернулася додому в рамках великого обміну 17 жовтня 2022 року. Вони розповіли про те, що довелося пережити. Читайте за лінком
Безпекові гарантії не замінять Україні членство в НАТО – Кулеба
Україну влаштує будь-яка модель, яка не є альтернативою її членства в НАТО, заявив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи прийнятність для Києва «ізраїльської» безпекової моделі. Ізраїль є найстійкішим партнером США на Близькому Сході, й допомога йому викладена в 10-річних угодах. Остання з них зобов’язує Вашингтон надати її на суму 38 мільярдів доларі із 2019 по 2028 рік.
«Нам не потрібен другий Будапештський меморандум, коли за пусті обіцянки віддали ядерну зброю. Ми не віддамо членство в НАТО за будь-які обіцянки. Тому що всі розуміють, і партнери розуміють, що найсильніша, найпотужніша гарантія того, що в Європі не буде більше війни, – це членство України в Альянсі. Усі інші гарантії безпеки – це добре. Але ніщо не замінить членство в НАТО. Це принципова позиція президента (Володимира Зеленського – ред.). І вона буде реалізована в тих рішеннях, які ухвалюються», – резюмував Дмитро Кулеба.
Міністр наголосив, що Україна зараз має реалізувати рішення Вільнюського саміту таким чином, щоби пришвидшити власну євроатлантичну інтеграцію.
«Є план «А» – членство України в НАТО. Питання тільки в тому, щоб якомога швидше пройти цей шлях», – сказав Кулеба, наголошуючи, що після «Вільнюсу» шлях України до Альянсу став коротшим, але не швидшим.
«Нам не потрібен ніякий план «Б». Ми вже у цю штуку гралися в історії України багато років тому. Нам потрібне членство в НАТО. Членство України в НАТО посилить сам Альянс, зробить нашу країну більш захищеною і, головне, воно запобігатиме новим агресіям в Європі», – заявив очільник МЗС.
Міністр наголосив, що членство України в НАТО – неминучий історичний процес. «Питання в тому, що хтось хоче, щоб це сталося через багато років, а ми хочемо, щоб це сталося набагато-набагато швидше. І, зрештою, я думаю, що буде саме так, як ми хочемо», – наголосив топ-дипломат України.
Відповідаючи на запитання про те, чи розуміють союзники і їхні розвідки, коли завершиться війна, голова МЗС України сказав, що, «якби менше дивилися на членство України в НАТО через призму позиції Москви, то і сьогодні формулювання було би іншим».
Міністр закордонних справ зауважив, що сьогодні ніхто не скаже, коли настане кінець війни.
«Не про це всі мають себе запитувати. Усі мають щодня ставити собі абсолютно інше запитання: а що я ще можу зробити, щоб війна якнайшвидше закінчилася перемогою України? І в цьому плані саміт є і буде успішний», – зазначив міністр, акцентуючи на низці оголошень щодо військової допомоги Україні.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Перед тим президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
Альянс також заявляє про погодження «пакету розширеної політичної та практичної підтримки».
Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.
Двоє людей поранені через влучання «Шахедів» на Черкащині – ОВА
На Черкащині в ніч на 12 липня двоє людей були поранені через влучання запущених Росією іранських безпілотників «Шахед», повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Понад три з половиною години Черкащина була на тривозі. Ворог атакував нашу область «Шахедами». Маємо влучання в один із об’єктів нежитлової інфраструктури в Черкаському районі. Унаслідок цього там виникла пожежа – натепер уже ліквідована. Двох потерпілих із опіками доправлено до лікарні», – написав Табурець у телеграмі.
Він додав, що обстеження території триває.
Раніше сьогодні Київська міська військова адміністрація повідомила, що українські військові в ніч на 12 липня збили всі російські безпілотники, які летіли в напрямку Києва. У КМВА уточнили, що після понад тижневої перерви Росія другий день поспіль запускає іранські БпЛА по Києву. Інформації щодо потерпілих чи руйнування тут наразі не надходило.
Повітряні сили повідомили, що українські військові вночі збили 11 із 15 запущених Росією безпілотників. Загарбники атакували Україну з північно-східного напрямку (Курськ) ударними безпілотниками іранського виробництва Shahed-136/131, уточнили військові.
Повітряні сили: Росія атакувала Україну 15 дронами, 11 із них збили
Українські військові вночі збили 11 із 15 запущених Росією безпілотників, повідомило вранці 12 липня командування Повітряних сил Збройних сил України.
«У ніч на 12 липня російські окупанти атакували Україну з північно-східного напрямку (Курськ) ударними безпілотниками іранського виробництва Shahed-136/131. Усього в ударі було задіяно 15 дронів-камікадзе. 11 із них знищено в зонах відповідальності повітряних командувань «Центр» і «Схід». До відбиття атаки залучено зенітні ракетні підрозділи, винищувальну авіацію, мобільні вогневі групи Повітряних сил і протиповітряну оборону інших складових Сил оборони України», – йдеться в повідомленні.
Про влучання у Повітряних силах не повідомляють.
Раніше сьогодні Київська міська військова адміністрація повідомила, що українські військові в ніч на 12 липня збили всі російські безпілотники, які летіли в напрямку Києва. У КМВА уточнили, що після понад тижневої перерви Росія другий день поспіль запускає іранські БпЛА по Києву. Інформації щодо потерпілих чи руйнування наразі не надходило.
Умови для членства України в НАТО невідомі – Кулеба
Ясності щодо умов майбутньо членства в НАТО для Україня, – які вони і ким мають бути сформульовані, – немає, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«От в цьому і проблема. Тобто коли будуть виконані умови? Що за умови? Ким вони мають бути сформульовані? Які вони? Ще раз наша позиція: існують всі умови для того, щоб запросити Україну стати членом НАТО. Тобто тут у нас взагалі принципово різні позиції. Їхня позиція – що є якісь умови, які треба виконати. Будемо працювати з союзниками для того, щоб воно все не завмерло на місці, а ми рухалися вперед», – зазначив міністр.
Найбільш консервативно налаштованими щодо майбутнього членства України в НАТО були США і Німеччина, підтвердив Дмитро Кулеба. Водночас, зауважив міністр, не все настільки однозначно.
«Знаючи багато нюансів із того, що відбувалося за лаштунками, можу сказати, що США відіграли важливу, вирішальну роль в тому, щоб слово «запрошення» взагалі з’явилося в тексті. Не в тому формулюванні, яке нас задовольняє, але в принципі. І Німеччина теж, зрештою, не чинила цьому опір. Тому світ трошки складніший, ніж просто чорне і біле», – резюмував голова МЗС України.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Перед тим президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
Альянс також заявляє про погодження «пакету розширеної політичної та практичної підтримки».
«Демонстративна відповідь» на саміт НАТО – ISW про удари РФ дронами по Україні
Російські удари безпілотниками по Україні 11 липня, в день початку саміту НАТО у Вільнюсі, ймовірно, є демонстративною відповіддю на зустріч, а також сигналом президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, заявив американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Удари російських безпілотників по портовій інфраструктурі збігаються з першим днем саміту НАТО у Вільнюсі та, ймовірно, спрямовані на те, щоб відохотити членів НАТО від надання військової допомоги Україні. Росія може погрожувати Чорноморській зерновій угоді, щоб повідомити посереднику з укладення цієї угоди, президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, що його нещодавня заява про підтримку членства України в НАТО і повернення п’яти українських командирів «Азову» 7 липня не залишилися непоміченими і не схвалюються Кремлем», – йдеться в повідомленні.
11 липня російські війська завдали серії ударів з безпілотників Shahed 131 і 136 по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська атакували Україну з південно-східного напрямку, а саме з Приморсько-Ахтарська. Усього повідомляли про 28 запущених дронів-камікадзе. Українська ППО знищила 26 ударних БПЛА й один розвідувальний безпілотник типу Zala.
Загарбники, зокрема, атакували зерновий термінал одного з портів Одещини. Через падіння уламків збитих дронів сталося займання двох припортових терміналів, в тому числі зернового, пожежі ліквідували, критичних руйнувань і постраждалих не зафіксували, повідомили в оперативному командуванні «Південь».
Його речниця Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода заявила, що атака дронами по Одещині була спрямована на портову інфраструктуру, щоб зірвати «зернову угоду».
Генштаб повідомив про 29 бойових зіткнень за добу і важкі бої на 5 напрямках
Протягом минулої доби на фронті відбулося 29 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, російські війська і надалі зосереджують основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському й Мар’їнському напрямках, там тривають важкі бої.
«На Лиманському напрямку протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії в районі Веселого Донецької області… На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії, наші захисники успішно відбили атаки противника в районі населеного пункту Григорівка та східніше Оріхово-Василівки», – йдеться у ранковому зведенні.
«На Авдіївському напрямку Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районах Авдіївки, Первомайського і Невельського… На Мар’їнському напрямку, під ворожим вогнем артилерії, наші захисники відбили усі атаки в районах населених пунктів Побєда, Новомихайлівка і Мар’їнка», – додали в Генштабі.
Днями заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що в Бахмуті вже декілька днів Сили оборони України тримають під вогневим контролем переміщення військ РФ містом. За її словами, це стало можливим завдяки тому, що в процесі просування вперед українські війська взяли під контроль основні панівні висоти довкола Бахмута.
Також командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що загарбники перебувають у пастці, а Бахмут береться під вогневий контроль Сил оборони.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 10 липня заявив, що українські військові впродовж останньої доби ліквідували понад дві роти армії РФ на Таврійському напрямку і продовжують просуватися.
США з «об’єктивних причин» поки не дають Україні ATACMS – Кулеба
Міністерство закордонних справ України працює зі Сполученими Штатами Америки щодо надання далекобійної зброї, заявив очільник відомства Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода. Причини, з яких таку зброю досі не надали, попри аналогічні рішення з боку Великої Британії та Франції, Дмитро Кулеба назвав «об’єктивними».
«Я знаю деякі причини, чому США ще не ухвалили це рішення. Вони є доволі об’єктивними. Ми з ними працюємо. Але США ухвалюють рішення щодо надання нам деяких інших типів зброї. Це дуже складні рішення. А вони їх ухвалюють», – зазначив Кулеба. Що це за причини, він не уточнив.
Міністр додав, що у нього немає враження, що рішення щодо передачі Україні ATACMS (американські балістичні ракети класу земля-земля, дальність яких у залежності від модифікації коливається від 160 до 300 кілометрів) не ухвалюється навмисне.
«Я не бачу цього. Там є певні проблеми, є певні аспекти, для яких потрібно знайти рішення для того, щоб це було надано. Але США роблять реально дуже багато для нас. Ми їм за це дуже вдячні. Тому і язик не повертається їх за це критикувати», – резюмував Дмитро Кулеба.
11 липня президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що Париж надасть Україні далекобійні ракети для підтримки українського контрнаступу. Він не уточнив про які ракети йдеться, однак, за даними агентства AFP, нададуть ракети Scalp – аналогічні британським Storm Shadow, здатні вражати стаціонарні цілі на великій відстані.
У травні Велика Британія підтвердила надання Україні крилатих ракет Storm Shadow, що дало країні нові можливості для завдання ударів великої дальності. Це ракета з дальністю дії – близько 250 кілометрів.
Водночас адміністрація президента США Джо Байдена поки не повідомляла про плани надати Україні далекобійні ракети ATACMS (Army Tactical Missile System).
Наприкінці травня президент США Джо Байден на запитання, чи вже час для США надати Україні далекобійні ракети ATACMS, відповів, що «це все ще на розгляді». Ракета ATACMS має радіус дії до 300 кілометрів.