КМВА: другий день поспіль всі «Шахеди», які летіли на Київ, збила ППО
Українські військові в ніч на 12 липня збили всі російські безпілотники, які летіли в напрямку Києва, повідомила Київська міська військова адміністрація.
«Ворог здійснив чергову повітряну атаку на столицю. Цього разу, за попередньою інформацією, він знов використав баражуючі боєприпаси типу Shahed. Після понад тижневої перерви, противник другий день поспіль запускає іранські БпЛА по Києву. Повітряна тривога тривала понад 2 години. Всі ворожі цілі в повітряному просторі навколо Києва було виявлено і знищено силами і засобами нашої ППО», – заявив начальник КМВА Сергій Попко.
За його словами, інформації щодо потерпілих чи руйнування наразі не надходило.
Напередодні вночі російські війська атакували Україну з південно-східного напрямку, а саме з Приморсько-Ахтарська ударними безпілотниками іранського виробництва типу Shahed. Усього повідомляли про 28 запущених дронів-камікадзе. Українська ППО знищила 26 ударних БПЛА й один розвідувальний безпілотник типу Zala. У КМВА повідомляли, що всі дрони, які летіли на Київ, збили.
Голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив, що застосування військами РФ безпілотників по регіону принесло незначні руйнування: у двох районах Київщини внаслідок падіння уламків пошкоджені житлові будинки, у них вибиті вікна, двері, посічені фасади, дахи. Люди не постраждали.
Ніхто не планував виконувати обіцянку, дану Україні на саміті в Бухаресті – Кулеба
Глава української дипломатії Дмитро Кулеба на саміті у Вільнюсі чує від союзників запевнення, що повторення «Бухареста», тобто саміту НАТО в Румунії 2008-го року, не буде. Про це міністр закордонних справ заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи свої зустрічі на полях саміту у Вільнюсі.
«Всі вони мене запевняють в тому, що, Дмитре, ми розуміємо ваші почуття, але ми переконані, що повторення Бухареста не буде. А я їх запитую: так а чому ви так вважаєте? Їхня відповідь: тому, що тоді вам дали перспективу Плану дій щодо членства (не сам ПДЧ), але насправді ніхто не планував виконувати цю обіцянку, а цього разу ми налаштовані виконати дані вам обіцянки. Я кажу: ну, це все супер, звісно, але, як кажуть, це не продається. Тобто ти не можеш вийти і сказати людям: мені на зустрічі пообіцяли, що цього разу це буде інакше», – розповів він.
Голова МЗС також зазначив, що формулювання – «надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли його члени погодяться і умови будуть виконані» – не відображає всю суть дискусії щодо майбутнього членства України, що точиться зараз між союзниками.
«Це саме та ложка дьогтю, яка псує діжку меду. Але будемо працювати. Сьогодні ми вже говорили про те, як імплементувати сьогоднішнє рішення для того, щоб шлях до НАТО не тривав багато років», – підсумував Кулеба.
У Вільнюсі 11 і 12 липня триває дводенний саміт Північноатлантичного альянсу. НАТО, згідно з підсумковим комюніке від 11 липня, буде готове запросити Україну до вступу, коли «члени Альянсу погодяться, а умови будуть виконані». Водночас НАТО вважає за можливе відмовитися від Плану дій щодо членства для України.
Президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі подякував «партнерам за готовність робити нові кроки».
Водночас раніше він називав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Києву вже обіцяли майбутнє членство на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, і з тих пір альянс постійно повторював, що його двері залишаються відкритими. Але ніколи не пропонував шлях або План дій щодо членства.
Через обстріли в одній з громад Сумщини 370 абонентів лишилися без світла – ОВА
осійські війська 22 рази обстріляли прикордонні громади протягом дня 11 липня, загалом зафіксовано 225 вибухів, повідомила Сумська обласна військова адміністрація.
Обстрілів зазнали Краснопільська, Великописарівська, Дружбівська, Шалигінська, Білопільська, Глухівська, Есманська, Хотінська громади.
« Краснопільська громада: ворог бив з мінометів (15 вибухів). Внаслідок одного з обстрілів залишилось без світла 370 абонентів, загинула велика рогата худоба (1 тварина). Внаслідок ще одного обстрілу пошкоджено цивільні будівлі», – заявила місцева влада.
У Хотінській громаді мінометний обстріл пошкодив лінію електропередач.
Напередодні голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх анонсував планову й добровільну евакуацію з прикордонних районів Сумщини через постійні російські обстріли.
Кулеба пояснив «змішані почуття» української делегації від саміту НАТО у Вільнюсі
Впевненість країн-членів у тому, що Україна долучиться до НАТО, значно вища, ніж 2008 року, коли на саміті в Бухаресті вони дали обіцянку, що одного дня Україна стане частиною Північноатлантичного Альянсу – таку думку в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода висловив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи підсумкову декларацію Вільнюського саміту.
«На цьому саміті були ухвалені деякі дуже важливі рішення, які роблять шлях України до НАТО коротшим. Наприклад, скасування ПДЧ (Плану Дій щодо Членства для України – ред.). Ще півроку тому ніхто навіть не наважувався говорити про це. Друге рішення – це створення Ради Україна-НАТО. Але не просто створення Ради – в самій Раді нічого такого немає, але важлива деталь: до цього, наприклад, існувала Рада Росія-НАТО. І це формат привілейованого партнерства. А ми наполягли, щоб в правилах процедури Ради Україна-НАТО було чітко написано, що це інструмент наближення членства України. Тобто все заточується під прискорення нашого членства в НАТО», – пояснив Кулеба рішення Вільнюського саміту.
Водночас, зауважив глава української дипломатії, є рішення, яке Україну «відверто засмутило», і воно стосується відповіді союзників на євроатлантичні амбіції України. Формулювання щодо запрошення, прописані у фінальному комюніке, Дмитро Кулеба назвав «занадто загальними».
«Тут дві школи думки, одні кажуть: ви маєте бути щасливими, що в принципі слова «запрошення» і «Україна» з’явилися поруч. Але нас такий підхід категорично не влаштовує. Ми радіємо, що є готовність розглядати питання запрошення, але ми засмучені тим, що немає чіткого індикатора, коли саме Україна отримає запрошення стати членом НАТО. Тому змішані у нас почуття від саміту», – резюмував Дмитро Кулеба.
НАТО, згідно з підсумковим комюніке від 11 липня, буде готове запросити Україну до вступу, коли «члени Альянсу погодяться, а умови будуть виконані».
Президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі подякував «партнерам за готовність робити нові кроки».
Водночас раніше він називав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
У Сербії схвалили відставку міністра, який виступав за санкції проти Росії
У Сербії 11 липня законодавці проголосували за відставку міністра економіки Раде Баста, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.
Баста – прихильник запровадження санкцій проти Росії. Він вважає, що Сербія платить «дорогу ціну» за відмову від запровадження санкцій проти Москви.
Посадовець був призначений на пост міністра економіки як кандидат від Соціалістичної партії Сербії та партії «Об’єднана Сербія». Союз цих двох партій є молодшим партнером правлячої Сербської прогресивної партії (SNS).
Баста минулого місяця оголосив про створення руху «Європейський шлях» і запевнив своїх прихильників, що з цього руху виросте партія, яка зможе брати участь у виборах усіх рівнів.
Також Сполучені Штати 11 липня застосували санкції щодо директора служби безпеки Сербії Александара Вуліна за нібито використання свого становища для сприяння російським і злочинним планам, включаючи торгівлю зброєю та наркотиками.
Сербія залишилася єдиною країною-кандидатом у члени Євросоюзу, яка не запровадила санкції проти Росії через вторгнення в Україну. Офіційно Белград засудив російське вторгнення, але відмовився запроваджувати санкції, посилаючись на «традиційні звʼязки між двома державами».
На Бахмутському напрямку ініціатива залишається за українськими військами, вони рухаються вперед в «досить помірному темпі», заявив заступник командувача Східного угруповання військ зі стратегічних комунікацій Сергій Череватий.
«На Бахмутському напрямку ініціатива залишається за Силами оборони, ворог відчайдушно чинить спротив і намагається зупинити наше просування. На Лимано-Куп’янському напрямку він намагається перехопити ініціативу і постійно атакує наші підрозділи», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, у зоні Східного угруповання за добу відбулося 10 боєзіткнень, 845 обстрілів з різних типів артилерії.
Череватий додав, що зараз робиться «дуже багато бойової роботи», що витиснути війська РФ з Бахмута.
«Потрібно враховувати, що наші Сили оборони роблять героїчну роботу в умовах паритету по особовому складу і техніці з ворогом. Інколи по кількості снарядів ми програємо. Тому лише наша навченість, мотивованість і кмітливість допомагають постійно рухатися вперед в досить помірному темпі, але з великим збереженням особового складу, що є найціннішим для нас», – додав Череватий.
Напередодні у Міноборони повідомили, що в Бахмуті вже декілька днів Сили оборони України тримають під вогневим контролем переміщення військ РФ містом.
Розвідка Великої Британії та американський Інститут вивчення війни (ISW) 8 липня заявили, що після затишшя в червні 2023 року протягом останніх семи днів Бахмут знову став місцем одних із найзапекліших боїв на фронті. Вони підтвердили, що українські сили досягли стабільних успіхів як на півночі, так і на півдні міста, яке окупувала Росія.
5 липня у Генштабі повідомили про успіх Сил оборони в результаті наступу біля села Кліщіївка, що на північ від Бахмута. Зазначалося, що українські війська продовжують тиснути на російські сили північніше та південніше від Бахмута і вибивають їх із раніше захоплених рубежів.
Командувач Сухопутних військ України Олександр Сирський в інтерв’ю ABC News на запитання, чи впевнений він у тому, що Україна зможе повернути Бахмут, відповів: «Так, звісно. Я впевнений».
У Бердянську протягом дня двічі лунали вибухи, окупанти кажуть про роботу ППО
В окупованому Бердянську Запорізької області протягом дня двічі лунали вибухи. Про це повідомили Бердянська міська військова адміністрація, місцеві телеграм-канали.
У міській військовій адміністрації твердять, що перший вибух було чутно близько 14:00.
«О 16:30 бердянці знову чули вибухи - цього разу їх було близько шести...Бавовна завітала до району заводу «Південгідромаш». Чекаємо на офіційне підтвердження від Генштабу. Проте також є інформація, що через роботу ППО окупантів спалахнула пожежа в полі недалеко від мікрорайону 8 Березня», – повідомляє у фейсбуці адміністрація.
Окупаційна влада заявила, що система ППО запобігла спробі української атаки і збила ракети Storm Shadow.
Місто Бердянськ та Бердянський район російські війська окупували наприкінці лютого 2022 року.
Слідчий комітет Росії заявляє про затримання «підозрюваного» у вбивстві командира підводного човна
У Краснодарському краї Росії затримали підозрюваного у вбивстві начальника міського відділу з мобілізаційної роботи Краснодара Станіслава Ржицького – про це заявив Слідчий комітет РФ 11 липня.
За повідомленням відомства, затримали чоловіка 1959 року на ім’я Сергій Денисенко. При затриманні в нього нібито знайшли «пістолет із глушником, з якого, ймовірно, було вчинене вбивство».
Напередодні стало відомо про вбивство в російському Краснодарі заступника голови міського відділу з мобілізації. Російські медіа також припускали, що йдеться про командира Чорноморського флоту з таким же іменем. Згодом ці дані підтвердила українська розвідка.
Управління стратегічних комунікацій також заявило, що Ржицький був причетний до ракетного удару по Вінниці 14 липня 2022 року. Тоді загалом загинули 27 людей. Як і в інших випадках масової загибелі цивільних, Росія не взяла за себе відповідальність.
Фонд держмайна виставив першу російську компанію на аукціон
Фонд державного майна виставив перший російський актив, який потрапив під санкції, на приватизацію – про це він заявив 11 липня.
Ним стала аграрна компанія «Інвестагро», яка належала російському мільярдеру та акціонеру титанової корпорації Михайлу Шелкову.
Аукціон запланований на 10 серпня, стартова ціна становитиме 55 мільйонів гривень.
«У власності компанії 25 об’єктів нерухомого майна та 12 транспортних засобів. Вона орендує 204 земельні ділянки загальною площею майже 1326 гектарів», – йдеться в повідомленні.
Продаж підсанкційних активів буде відбуватися на відкритих онлайн-аукціонах на платформі Prozorro.Продажі. Кошти від їх продажу спрямовуються у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, додає ФДМУ.
У жовтні минулого року Рада національної безпеки та оборони України ухвалила рішення про блокування українських активів Шелкова.
Михайло Шелков є основним акціонером металургійної компанії «ВСМПО-Авісма», найбільшого світового постачальника титану і титанових сплавів.
У російському списку Forbes Шелков посідає 59-те місце зі статком 1,5 мільярда доларів. За даними Transparency International Ukraine, раніше він очолював інвестиційний підрозділ держкорпорації «Ростех», яка контролювала військових підрядників у РФ.
Тарнавський: українські війська за добу на півдні знищили 7 російських складів боєприпасів
Українські війська за добу на Таврійському напрямку знищили 7 російських складів боєприпасів, повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
За його словами, протягом минулої доби війська РФ 27 разів атакували позиції ЗСУ та здійснили 668 обстрілів.
«Артилерійські підрозділи Сил оборони таврійського напрямку протягом доби виконали 1418 вогневих завдань. Втрати ворога вбитими та пораненими склали майже дві роти», – написав він у телеграмі.
Тарнавський додав, що українські військові знищили 14 одиниць військової техніки противника, зокрема, 6 ББМ, гаубиці та гармату 2А36 «Гіацинт-Б».
За останніми даними Генштабу, війська РФ надалі зосереджують основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, де тривають важкі бої, а на Запорізькому та Херсонському напрямкахпротивник зосереджений на недопущенні подальшого просування українських військ.
Днями Олександр Тарнавський заявив, що українські війська на Таврійському напрямку йдуть вперед.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей». Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що його «злять» слова про те, що український контрнаступ триває «повільніше, ніж очікувалося», і додав, що кожен звільнений метр землі українським військам «дається кров’ю».
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що контрнаступ Збройних сил України «просувається неухильно», але буде тривалим і «дуже кривавим».
Зеленський у Вільнюсі подякував «партнерам за готовність робити нові кроки»
Президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі подякував «партнерам за готовність робити нові кроки».
«Завтра продовжимо нашу роботу у Вільнюсі. Наша оборона – перший пріоритет. І я вдячний партнерам за готовність робити нові кроки. Більше зброї для наших воїнів – більше захисту життя для всієї України. Привеземо в Україну нові важливі інструменти захисту», – написав він у телеграмі.
За словами Зеленського, у Вільнюсі в нього заплановані двосторонні зустрічі – з американськими, канадськими, німецькими, британськими, нідерландськими, японськими та іншими партнерами.
Також на 12 липня заплановане перше інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО. У ньому має взяти участь Зеленський.
Як повідомлялося, що президент США Джо Байден у кулуарах саміту НАТО проведе зустріч із президентом України. В ефірі Радіо Свобода радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів, що Байден і Зеленський обговорюватимуть не лише вступ України в НАТО, а й питання пришвидшеного постачання зброї.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Корупція та ймовірна допомога Росії. США ввели санкції проти голови агентства безпеки Сербії
Сполучені Штати 11 липня застосували санкції щодо директора служби безпеки Сербії Александара Вуліна за нібито використання свого становища для сприяння російським і злочинним планам, включаючи торгівлю зброєю та наркотиками.
Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, санкції були запроваджені після місяців протестів проти насильства в Белграді, які вимагали відставки Вуліна. Протести почалися в травні після двох масових розстрілів, у результаті яких загинули 18 людей, у тому числі дев’ять учнів початкових класів, і звинуватили Вуліна, колишнього міністра оборони Сербії, зокрема в тому, що він не притягнув злочинні групи до відповідальності.
Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) у своєму повідомленні про санкції не згадало про протести чи внутрішні суперечки щодо Вуліна. Однак OFAC зайняв чітку позицію проти корупції та ймовірних дій Вуліна, які, за даними Міністерства фінансів США, допомогли Росії.
«Міністерство фінансів без вагань націлиться на діячів, які зловживають своїм становищем для отримання особистої вигоди, підриваючи при цьому ефективне та демократичне управління на Західних Балканах», – сказав Брайан Нельсон, заступник міністра з питань тероризму та фінансової розвідки. – «Сьогоднішнє рішення притягує Олександра Вуліна до відповідальності за його корупційні та дестабілізуючі дії, які також сприяли зловмисній діяльності Росії в регіоні».
Вуліна звинувачують у зловживанні службовим становищем і стверджують, що він причетний до транснаціональної організованої злочинності та незаконних операцій з наркотиками. У заяві конкретно вказується на співпрацю Вуліна з сербським торговцем зброєю Слободаном Тешичем, якого США назвали «одним із найбільших торговців зброєю та боєприпасами на Балканах».
У заяві також йдеться, що Вулін використовував своє службове становище, щоб підтримати Росію та сприяти «зловмисній діяльності, яка погіршує безпеку та стабільність» регіону.
Учасники протестів проти насильства в Белграді також закликали до відставки президента Сербії Александара Вучича та міністра внутрішніх справ Братислава Гашича. Раніше Вучич відкидав звільнення Гашича, але не коментував ймовірну відставку Вуліна.
Голови МЗС Альянсу будуть щороку перевіряти прогрес реформ в Україні – заява НАТО
Поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства – про це йдеться в комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту 11 липня.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлене на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
«Міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою адаптованої Щорічної національної програми. Альянс підтримуватиме Україну у здійсненні цих реформ на її шляху до майбутнього членства. Ми зможемо надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться, а умови будуть виконані», – йдеться в тексті.
Альянс також заявляє про погодження «пакету розширеної політичної та практичної підтримки».
«Ми вирішили створити Раду НАТО-Україна – новий спільний орган, де члени Альянсу та Україна засідають як рівні члени для просування політичного діалогу, взаємодії, співпраці та євроатлантичних прагнень України щодо членства в НАТО. Він забезпечуватиме спільні консультації, ухвалення рішень та діяльність, а також слугуватиме механізмом консультацій у кризових ситуаціях між НАТО та Україною», – додає пресслужба НАТО.
Комюніке повторює підтримку Україні в її протистоянні російській агресії та закликає Росію відвести свої війська з української території.
Раніше 11 липня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що члени НАТО узгодили пакет елементів для наближення України до Альянсу.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Зеленський у Вільнюсі: Україна зробить НАТО сильнішим
Президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі заявив, що НАТО дасть Україні безпеку, Україна зробить Альянс сильнішим.
«Сьогодні я поїхав в дорогу сюди з вірою в рішення, із вірою в партнерів, із вірою в сильне НАТО. У НАТО, яке не сумнівається, не втрачає часу й не озирається на будь-якого агресора. І я хотів би, щоб ця віра стала впевненістю – впевненістю в рішеннях, на які ми заслуговуємо – всі ми заслуговуємо – і яких очікує кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. І хіба це завелике бажання? НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить Альянс сильнішим», – заявив він під час звернення на площі у столиці Литви.
Володимир Зеленський прибув до Вільнюса, де відбувається саміт НАТО. Завтра, 12 липня, як очікується, він візьме участь у засіданні Ради Україна-НАТО.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Напередодні саміту Київ неодноразово закликав НАТО надіслати Україні «чіткий сигнал» на підтримку її членства в Альянсі.
Резніков: Україна та 11 країн підписали меморандум про навчання українських пілотів на F-16
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив про підписання Україною та 11 країнами-партнерами меморандуму, який визначає умови навчання українських пілотів на винищувачах F-16.
«Офіційно: сформовано коаліцію для підготовки на F-16 ВПС України. Сьогодні 11 країн-партнерів і Україна підписали меморандум, який визначає умови. Я особливо вдячний Данії та Нідерландам за виняткове лідерство у цьому процесі», – написав він у твіттері.
Міністр зауважив, що є можливість включення в програму «інших типів винищувачів».
За його словами, коаліція готова розглянути інші способи надання Україні повністю функціональних можливостей F-16.
Коаліція з 11 країн почне навчання українських пілотів на винищувачах F-16 у центрі, який буде створено в Румунії в серпні. Виконувач обов’язки міністра оборони Данії Троелс Лунд Поульсен висловив сподівання, що результати навчання вже можуть бути на початку наступного року.
Президент України Володимир Зеленський 1 липня заявляв, що графіка навчання українських пілотів на західних винищувачах F-16 немає. Він вважає, що «деякі партнери з цим затягують, для чого вони це роблять, невідомо».
У травні в Міноборони України казали, що українські військові потребують близько 48 одиниць винищувачів F-16, аби звільнити українські території від російських військ.
Данілов про рішення саміту НАТО: «це історичні події»
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов назвав обговорення запрошення України до НАТО, яке відбувається на саміті у Вільнюсі, «історичним». Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.
«Те, що ми сьогодні почули і почуємо завтра, – це будуть визначні дні для нашої історії. Звичайно, хотілося б з першого разу і відразу. Але маємо на увазі, що в Альянс входить 31 країна і кожна країна має дати згоду. Це непростий процес. Але я впевнений, що ми цей шлях пройдемо, тим більше, що він став одноходовим. Зараз треба виконати велику домашню роботу щодо повного переходу на стандарти Альянсу», – сказав він в ефірі програми «Свобода Live».
«Завтра ще буде день. Побачимо, які остаточні рішення будуть ухвалені,які будуть зафіксовані у відповідних документах, де мають стояти підписи всіх членів, керівників делегацій. Але я впевнений, що навіть сьогодні можемо сказати, що це історичні події», – додав секретар РНБО.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У перший день саміту Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Напередодні саміту Київ неодноразово закликав НАТО надіслати Україні «чіткий сигнал» на підтримку її членства в Альянсі.
Генштаб ЗСУ про ситуацію на фронті: на 5 напрямках тривають важкі бої
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що війська РФ надалі зосереджують основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось 17 бойових зіткнень.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські військові «стійко тримають оборону», а на Лиманському та Шахтарському напрямках протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії в районі Веселого та Благодатного.
«На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки противника в районі населеного пункту Григорівка та східніше Оріхово-Василівки. Від ворожих артилерійських обстрілів постраждали понад 10 населених пунктів, серед них Васюківка, Богданівка, Хромове, Часів Яр та Іванівське Донецької області», – йдеться у повідомленні.
На Авдіївському напрямку Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районах Авдіївки, Первомайського та Невельського, а на Мар’їнському напрямку відбили усі російські атаки біля населених пунктів Побєда, Новомихайлівка та Мар’їнка, додають у Генштабі.
На Запорізькому та Херсонському напрямках противник зосереджує основні зусилля на недопущенні подальшого просування українських військ.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ прокоментував сьогоднішню заяву президента України Володимира Зеленського щодо запрошення України до Альянсу.
Він знову повторив, що члени НАТО погодили «дуже потужний пакет», який наближає Україну до Альянсу, – «це дуже практична допомога».
Крім того, зауважив Столтенберґ, країни НАТО надали «дуже чіткий політичний сигнал», але коли йдеться про формулювання, то «це формулювання в комюніке є формулюванням запрошення».
«Якщо ви подивитися на всі процеси членства, то в них немає якраз часових рамок. Завжди у нас все обумовлено умовами», – сказав він, відповідаючи на запитання щодо того, чому сьогодні немає часових рамок щодо вступу України до НАТО.
Раніше 11 липня Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Володимир Зеленський прибув до Вільнюса, де відбувається саміт НАТО. Завтра, 12 липня, як очікується, він візьме участь у засіданні Ради Україна-НАТО.
НАТО пообіцяло запросити Україну, але є умови – Столтенберґ
Україна отримає запрошення до НАТО, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови», заявив у Вільнюсі генеральний секретар Єнс Столтенберґ.
За його словами, сьогодні члени НАТО узгодили пакет елементів для наближення України до Альянсу.
«Це нова багаторічна програм допомоги України, щоб уможливити перехід до стандартів НАТО. По-друге, ми погодили створити нову Раду Україна-НАТО. Це буде форум для консультацій та ухвалення рішень, де ми всі зустрінемося як рівні. По-третє, члени Альянсу сьогодні підтвердили, що Україна стане членом НАТО і погодилися скасувати ПДЧ. Це змінить шлях України з двоетапного процесу на одноетапний. Ми також чітко сказали: надамо Україні запрошення приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться, і коли умови будуть виконані», – сказав він під час пресконференції у Вільнюсі.
Генсек уточнив, що йдеться про модернізацію оборонних інституцій України та війну, яка триває в країні.
«Є два виміри. Перше: на якому рівні Україна модернізувала свої оборонні інституції, посилила керування, в тому числі боротьбу з корупцією, це і питання сумісності. Другий вимір – в Україні триває війна, ЗСУ демонструють мужність і компетентність, які вразили весь світ. Але я думаю, що всі члени НАТО погоджуються: поки триває війна, не час робити Україну повноправним членом НАТО», – пояснив Столтенберґ.
За його словами, сьогодні Альянс надає «потужний пакет для України і чіткий шлях до членства в НАТО».
«Члени Альянсу також надають значну військову допомогу Україні, що навіть більш нагально. Україна має перемогти, якщо Україна не переможе, тоді не буде обговорення членства в НАТО», – додав Столтенберґ.
У перший день саміту Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу. За його словами, схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Москва вкотре виступила проти приєднання України до НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це матиме «дуже, дуже негативний» вплив на безпеку Європи, і Москва повинна буде розглянути «тверду» відповідь на те, що він назвав «абсолютною небезпекою і загрозою для країни».
Напередодні саміту Київ неодноразово закликав НАТО надіслати Україні «чіткий сигнал» на підтримку її членства в Альянсі.
Навчання українських пілотів на F-16 розпочнеться у серпні – в.о. міністра оборони Данії
Коаліція з 11 країн почне навчання українських пілотів на винищувачах F-16 у центрі, який буде створено в Румунії в серпні, повідомляє агенція Reuters.
«Сподіваюся, ми зможемо побачити результати на початку наступного року», – сказав виконувач обов’язків міністра оборони Данії Троелс Лунд Поульсен журналістам на полях саміту лідерів НАТО у Вільнюсі.
Члени НАТО Данія та Нідерланди очолюють зусилля міжнародної коаліції з підготовки пілотів і допоміжного персоналу, обслуговування літаків і постачання F-16 в Україну.
Раніше Данія заявляла, щоукраїнські льотчики навчатимуться на винищувачах F-16 на її території. Повідомлялося, що розроблений спільно з Нідерландами план передбачає навчання українців на F-16 «на данській базі військово-повітряних сил Скрюдструп, що у Південній Ютландії – там розташовані данські винищувачі цього класу».
Президент України Володимир Зеленський 1 липня заявляв, що графіка навчання українських пілотів на західних винищувачах F-16 немає. Він вважає, що «деякі партнери з цим затягують, для чого вони це роблять, невідомо».
У травні в Міноборони України казали, що українські військові потребують близько 48 одиниць винищувачів F-16, аби звільнити українські території від російських військ.