Доступність посилання

ТОП новини
Українські військовослужбовці ведуть вогонь зі 122-мм гармати по російських позиціях у Херсонській області, 27 жовтня 2024 року
Українські військовослужбовці ведуть вогонь зі 122-мм гармати по російських позиціях у Херсонській області, 27 жовтня 2024 року

Live Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

Від 24 лютого 2022 року триває масштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, а також щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних

Зеленський в середу прибуде на саміт НАТО – Bloomberg

Президент України Володимир Зеленський прибуде на саміт НАТО у Вільнюсі в середу. Про це повідомляє видання Bloomberg, посилаючись на обізнані джерела.

Українська сторона цих даних не підтверджувала. Проте раніше сьогодні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що президент України візьме участь в засіданні Ради Україна-НАТО. Він не уточнив, в якому форматі до засідання приєднається український президент.

Напередодні віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю «Європейській правді» повідомляла, що ще немає остаточного рішення щодо участі Зеленського у саміті НАТО у Вільнюсі.

Читайте також: Вільнюський саміт НАТО і чотири речі, які потрібно знати. Що отримає Україна?

На саміті НАТО, який проходитиме 11-12 липня у Вільнюсі, очікуються рішення щодо перспектив України в Альянсі. Також члени НАТО планують ухвалити пакет довготривалої допомоги Україні.

Президент США Джо Байден в інтерв’ю CNN 9 липня заявив, що Україна поки не готова до членства в НАТО, війна з Росією має завершитися до того, як Києву буде надіслане запрошення приєднатися до Альянсу.

Зеленський закликав НАТО надіслати Україні чіткі сигнали на підтримку її членства в Альянсі.

Кадирівців відправили під Бахмут: Росія готує відповідь на наступ ЗСУ?

Угорська авіакомпанія висадила з літака українського ветерана. МЗС відреагувало

Міністерство закордонних справ відреагувало на інцидент з українським ветераном в аеропорту Тель-Авіва.

«Нас дуже засмутила інформація про ситуацію в аеропорту Тель-Авіва і ми хочемо в ній розібратися. Оскільки формальних звернень до нас не надходило, просимо українського ветерана, якому було відмовлено в рейсі на Варшаву, вийти на зв’язок до МЗС або посольства України в Ізраїлі», – написав у фейсбуці речник МЗС Олег Ніколенко.

Він додав, що у разі підтвердження порушення МЗС «докладе максимальних зусиль для відновлення прав громадянина України».

Раніше ЗМІ повідомили, що в аеропорту Тель-Авіва примусово висадили з літака українського ветерана, який втратив ногу на війні.

Український військовий не міг сидіти на своєму місці через протез кінцівки. Після цього угорська авіакомпанія Wizz Air, з літака якої висадили українського ветерана, публічно попросили вибачення на офіційній сторінці в твіттері.

У заяві компанії зазначається, що екіпаж відповідальний за те, щоб усі пасажири були у стані здійснити переліт або мали супровід для допомоги.

«Якщо є будь-які ознаки того, що пасажир має захворювання, яке може поставити його життя під загрозу під час польоту, ми зобов’язані відмовити йому в посадці. У цьому випадку це було важке, але необхідне рішення, ухвалене з огляду на безпеку пасажира», – стверджують в авіакомпанії Wizz Air.

«Скіфські кургани, фортеці, будинок Поліни Райко»: пам'ятки, зруйновані російською окупацією та потопом

Олена Афанасьєва очолює Центр культурного розвитку «ТОТЕМ». До повномасштабного вторгнення жінка займалась розвитком туристичної привабливості Херсонщини. Організовувала мистецькі та культурні фестивалі, виставки, створювала культурні локації та знайомила людей з творчістю місцевих митців. В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» вона розповіла, яких наслідків завдала руйнація Каховської ГЕС для культурних пам’яток Херсонщині та чи можливо їх відновити.

Столтенберг: Зеленський візьме участь в засіданні Ради Україна-НАТО

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що президент України Володимир Зеленський візьме участь в інавгураційному засіданні Ради Україна-НАТО.

«Ми оновлюємо наші політичні зв’язки. Президент Зеленський приєднається до нас на інавгураційному засіданні нової Ради Україна-НАТО», – сказав Столтенберг під час пресконференції у Вільнюсі.

За його словами, завтра союзники вирішуватимуть щодо українського шляху до членства в НАТО.

Напередодні віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю «Європейській правді» повідомляла, що ще немає остаточного рішення щодо участі президента України Володимира Зеленського у саміті НАТО у Вільнюсі.

Читайте також: Вільнюський саміт НАТО і чотири речі, які потрібно знати. Що отримає Україна?

Володимир Зеленський днями заявив, що Україна хотіла б отримати на саміті НАТО, який проходитиме 11-12 липня у Вільнюсі (Литва), «чіткий сигнал, якісь конкретні речі» у напрямку запрошення на вступ до Альянсу.

«Що може бути ідеально для нас? Щоб нас запросили. Яке формулювання потрібне для запрошення? – Просто потрібне запрошення. Ми розуміємо, що можуть бути ті чи інші складності, як то кажуть, з тим чи іншим «вордінгом» (формулюванням – ред.), щоб отримати об’єднану підтримку всіх партнерів Альянсу. Хтось ще озирається на Москву, хтось боїться Росію, хоча я вважаю, що це такий момент, великий шанс показати сміливість всього Альянсу і його міцність, але тим не менш, ми говоримо про чіткий сигнал, якісь конкретні речі у напрямку запрошення. Нам потрібна ця мотивація. Нам потрібна чесність в наших відносинах», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання журналіста Радіо Свобода в Чехії 6 липня.

Президент США Джо Байден в інтерв’ю CNN 9 липня заявив, що Україна поки не готова до членства в НАТО, війна з Росією має завершитися до того, як Києву буде надіслане запрошення приєднатися до Альянсу.

Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

80-і роковини Волинської трагедії: хто був зацікавлений під час Другої світової війни у деполонізації Волині

Президенти України і Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда 9 липня у Луцьку вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії, взявши участь у богослужінні у катедральному костелі святих Петра і Павла. Екуменічна молитва відбулась за участі митрополита Православної церкви України Епіфанія, глави Української греко-католицької церкви блаженнішого Святослава.

  • 11 липня у Польщі офіційно вшановують 80-і роковини Волинської трагедії, яку називають «різаниною», «геноцидом», звинувачуючи у масових вбивства поляків УПА.
  • В Україні так само у ці дні вшановують пам'ять жертв Волинської трагедії, наголошуючи, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині в 1942-1944 роках несуть обидві сторони, а також ті сили, які контролювали ці території під час Другої світової війни.
  • Число жертв по обидва боки кордону називають різне.
  • Президенти незалежної України ‒ від Кучми до тепер Володимира Зеленського ‒ офіційно вшановували пам'ять жертв Волинської трагедії, і просили вибачення у народу Польщі. Але ця тема досі залишається гострою, оскільки вона штучно завжди підігрівалася російською пропагандою, а також її використовують політики для зміцнення своїх позицій.
  • Експерти вважають, що такі болючі теми мають неупереджено розглядати історики, опираючись на документи та факти.

Rheinmetall відкриє завод бронетехніки в Україні протягом наступних кількох місяців – гендиректор

Німецька компанія Rheinmetall відкриє завод бронетехніки в Україні протягом наступних 12 тижнів, відкидаючи занепокоєння інших західних оборонних компаній щодо розширення присутності в країні, поки вона перебуває у стані війни. Про це в інтерв’ю CNN повідомив генеральний директор Армін Паппергер.

За його словами, найбільший німецький виробник зброї також навчатиме українців обслуговувати танки та іншу броньовану техніку, виготовлену на заводі, який буде розташований у західній частині країни.

«[Українці] повинні допомагати собі самі – якщо їм завжди доведеться чекати [на] європейців чи американців, щоб їм допомагали протягом наступних 10 чи 20 років… це неможливо», – сказав він.

На початку цього року компанія повідомила про намір відкрити в Україні завод, здатний виробляти близько 400 танків на рік.

Український концерн «Укроборонпром» раніше повідомляв, що спільно з Rheinmetall планують запустити спільне підприємство у липні поточного року. Згідно з угодою, основою та першим кроком для співпраці є технічне обслуговування й ремонт броньованої техніки, переданої Україні. Надалі партнери мають намір спільно виробляти продукцію Rheinmetall в Україні.

ЗСУ вже кілька днів тримають під вогневим контролем переміщення військ РФ у Бахмуті – Маляр

У Бахмуті вже декілька днів Сили оборони України тримають під вогневим контролем переміщення військ РФ містом, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

«В Бахмуті вже декілька днів наші оборонці тримають під вогневим контролем входи, виходи та переміщення ворога містом. Це стало можливим завдяки тому, що в процесі просування вперед наші війська взяли під контроль основні панівні висоти довкола Бахмута», – написала вона в телеграмі.

Також командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що противник перебуває в пастці, Бахмут береться під вогневий контроль Сил оборони.

У Кремлі підтвердили зустріч Путіна з Пригожиним після заколоту

У Кремлі підтвердили, що очільник приватної військової компанії «Вагнер» Євген Пригожин зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним у Кремлі після заколоту 23-24 червня.

За словами речника Путіна Дмитра Пєскова, 29 червня Путін провів нараду з військовими, Пригожин також був присутній.

«Дійсно, президент мав таку зустріч. Він запросив на неї 35 осіб, усіх командирів підрозділів і керівництво компанії, включно з самим Пригожиним. Ця зустріч відбулася в Кремлі 29 червня, тривала вона майже три години. Подробиці її невідомі», – сказав Пєсков.

Раніше французька газета Libеration із посиланням на джерела повідомила, що засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин після заколоту зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним. За даними видання, така зустріч відбулася 1 липня.

Читайте також: Путін опинився у незручному становищі через рішення не карати ПВК «Вагнер» за заколот – ISW

Після заколоту групи «Вагнер» 23–24 червня пункти набору найманців у Росії почали закриватися. З вулиць російських міст почали демонтувати білборди з оголошеннями про найм до компанії.

Читайте також: Після спроби заколоту «Вагнер» більше не братиме участі у війні проти України – Буданов

Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».

Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.

Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.

Кулеба: союзники досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до НАТО

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що у НАТО досягли консенсусу щодо усунення Плану дій щодо членства (ПДЧ) зі шляху України до членства в Альянсі.

«Після інтенсивних переговорів союзники по НАТО досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до членства. Я вітаю це довгоочікуване рішення, яке скорочує наш шлях до НАТО. Це також найкращий момент, щоб прояснити запрошення Україні стати членом», – написав він у твіттері.

Читайте також: Вільнюський саміт НАТО і чотири речі, які потрібно знати. Що отримає Україна?

Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Україна хотіла б отримати на саміті НАТО, який проходитиме 11-12 липня у Вільнюсі (Литва), «чіткий сигнал, якісь конкретні речі» у напрямку запрошення на вступ до Альянсу.

«Що може бути ідеально для нас? Щоб нас запросили. Яке формулювання потрібне для запрошення? – Просто потрібне запрошення. Ми розуміємо, що можуть бути ті чи інші складності, як то кажуть, з тим чи іншим «вордінгом» (формулюванням – ред.), щоб отримати об’єднану підтримку всіх партнерів Альянсу. Хтось ще озирається на Москву, хтось боїться Росію, хоча я вважаю, що це такий момент, великий шанс показати сміливість всього Альянсу і його міцність, але тим не менш, ми говоримо про чіткий сигнал, якісь конкретні речі у напрямку запрошення. Нам потрібна ця мотивація. Нам потрібна чесність в наших відносинах», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання журналіста Радіо Свобода в Чехії 6 липня.

Президент США Джо Байден в інтерв’ю CNN 9 липня заявив, що Україна поки не готова до членства в НАТО, війна з Росією має завершитися до того, як Києву буде надіслане запрошення приєднатися до Альянсу.

Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Кім: через ракетний удар по Миколаєву поранена людина

Унаслідок ракетного удару РФ по Миколаєву поранена людина, повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.

«Близько 1:00 був один прильот. Попередньо, це ракета «Іскандер-М». Були залучені рятувальники, загасили пожежу. Щонайменше одна людина поранена. Ми навіть не встигли зреагувати тривогою, тому що ми не бачили цього», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

За його словами, цей удар стався до оголошення повітряної тривоги.

10 липня близько 01:00 Миколаїв зазнав ракетної атаки. Як повідомив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім, війська РФ завдали удару по об’єкту інфраструктури.

Виправдовувала війну РФ. ВРП відсторонила суддю, яку з окупованої території відрядили на Черкащину

Вища рада правосуддя відсторонила від здійснення правосуддя суддю Світлану Федорець, яка виправдовувала агресію РФ.

Як повідомляє пресслужба відомства, ВРП задовольнила клопотання генпрокурора Андрія Костіна та тимчасово – до 3 вересня 2023 року – відсторонила суддю Якимівського районного суду Запорізької області Світлану Федорець (відряджену до Звенигородського районного суду Черкаської області) від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

5 липня повідомили про підозру керівниці суду одного із районів Черкаської області, яка виправдовувала російську агресію проти України. Правоохоронці встановили, що після повномасштабного вторгнення суддя під час особистих бесід з колегами та друзями неодноразово виправдовувала тимчасову окупацію частини території України.

За даними слідства, вона називала захоплені території України «звільненими», а окупантів називала «нашими» та визнавала АР Крим частиною РФ. Посадовиця неодноразово відвідувала тимчасово окупований Крим, зокрема, навіть зустрічала на півострові новий 2023 рік.

6 липня Печерський суд міста Києва обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 мільйонів гривень.

У СБУ повідомили, що раніше жінка була суддею Якимівського райсуду у Запорізькій області. Через тимчасову окупацію цієї території у червні 2022 року її відрядили до Черкащини, де спочатку призначили суддею, а потім обрали головою районного суду.

У Польщі затримали ще одного члена мережі, яка працювала на користь Росії. Шпигуном виявився українець

У Польщі затримали ще одного члена шпигунської мережі, яка працювала на російську розвідку, повідомив міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський.

За його словами, підозрюваний вів спостереження за військовими об’єктами та морськими портами, а за інформацію отримував від російської сторони винагороду.

Камінський зазначив, що це вже п’ятнадцятий затриманий у справі про шпигунство на користь Росії.

«Російська шпигунська мережа в Польщі руйнується як картковий будиночок. Завдяки наполегливій роботі слідчих з Національної прокуратури та Агентства внутрішньої безпеки було затримано вже п’ятнадцятого члена цієї мережі. Цього разу російський шпигун виявився громадянином України. Найближчим часом можливі нові арешти», – написав у твітері генпрокурор країни та міністр юстиції Збігнєв Зебро.

Видання PAP із посиланням на прокуратуру пише, що затриманий громадянин України проживає в Польщі з 2019 року. Його затримали 21 червня і звинуватили в участі у злочинній групі та діяльності іноземної розвідки проти Польщі. Чоловіка заарештували на три місяці.

У Генштабі повідомили про результати просування ЗСУ на півдні

У ході наступу українські військові за минулий тиждень просунулися на понад кілометр на Мелітопольському та Бердянському напрямках, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.

«За минулий тиждень в результаті наступальних дій на Мелітопольському та Бердянському напрямках підрозділи Збройних Сил України просунулися на понад один кілометр, що в цілому становить від часу початку наступу на цих напрямках - 8,6 кілометрів. За минулий тиждень на півдні України звільнено понад 10 кілометрів квадратних української землі», – йдеться у повідомленні.

За даними Генштабу, від початку наступу на Мелітопольському та Бердянському напрямках українські військові звільнили від російських загарбників 169 квадратних кілометрі української землі – це приблизно співмірно з площею міста Одеса.

Напередодні у Міноборони повідомили, що на Мелітопольському та Бердянському напрямках наступу Сил оборони наразі тривають «гарячі бої», триває процес закріплення на досягнутих рубежах.

Читайте також: Пентагон щодо контрнаступу ЗСУ: «військові шукають слабкі місця армії РФ»

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей». Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що його «злять» слова про те, що український контрнаступ триває «повільніше, ніж очікувалося», і додав, що кожен звільнений метр землі українським військам «дається кров’ю».

Обвал даху на ТЕС у Донецькій області – тіла двох зниклих робітників знайшли

На ТЕС у Донецькій області, де днями обвалився дах котлотурбінного цеху, знайшли тіла двох працівників, які раніше вважалися зниклими безвісти, повідомило Міністерство енергетики України.

«Під час рятувальних робіт на ТЕС у Донецькій області, де стався нещасний випадок 7 липня, під завалами знайдено тіла двох загиблих працівників, які раніше вважалися зниклими безвісти», – повідомили у відомстві.

Міненерго зауважує, таким чином, внаслідок трагедії загинуло троє людей.

Раніше повідомлялося про одну жертву.

Про причини обвалу даху не повідомляється. За даними влади, постраждала ТЕС неодноразово зазнавала російських обстрілів.

Бійців з підрозділу «Ахмат» українські військові поки не бачили біля Бахмута –командир батальйону «Свобода»

Бійців з підрозділу «Ахмат» українські військові поки не бачили біля Бахмута. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив командир батальйону «Свобода» у складі 4-тої бригади оперативного призначення НГУ Петро Кузик, коментуючи заяви глави російського регіону Чечня Рамзана Кадирова про передислокацію бійців спецназу «Ахмат» на околиці Бахмута, зокрема в Кліщіївку.

Водночас на запитання, чи змінить їхня поява на Бахмутському напрямку хід боїв, командир батальйону Свобода Петро Кузик відповів, що вони не є серйозним бойовим підрозділом і не вміють взаємодіяти на полі бою.

«Вони не є чимось серйозним, оскільки це, по суті, добре озброєна особиста поліція Кадирова, яка, можливо, гарно справляється у спортивному залі, гарно екіпірована, але у них немає серйозних спеціалістів. Можливо, це новосформовані підрозділи, проте, як показує практика, вони не вміють працювати разом комплексно з артилерією, з серйозним системним підходом», – розповів Кузик в ефірі програми «Свобода.Ранок»

За його словами, чеченських бійців Сили оборони України раніше зустрічали в Бахмуті ще взимку. Також їх раніше намагалися задіяти в боях в Рубіжному та Сєвєродонецьку в Луганській області, а також поблизу Горлівки в Донецькій області.

«Щодо тих, кого ми зустрічали, це була яскрава картинка, яка у справжньому бою нічим не здивувала, а навпаки розчарувала. Були випадки, коли ми менш підготовлену піхоту, новобранців, ставили на дальні фланги, а по напрямку удару ставили більш досвідчених. Так якимись обхідними шляхами ці підрозділи «Ахмат» виходили на цих новобранців, то ці новобранці у бою розбирали їх на запчастини. Я сам був здивований», – додає Кузик.

Напередодні глава Чечні Рамзан Кадиров заявив про перекидання бійців підрозділу спецназу «Ахмат» на Бахмутський напрямок. У своєму телеграм-каналі він опублікував відео, на якому чоловік на ім’я Апти Алаудінов каже, що перебуває нібито в районі Кліщіївки – на південь від Бахмута.

Оперативно в умовах війни ми не можемо верифікувати, де було зняте це відео. На початку червня аналітики американського інституту вивчення війни ISW повідомляли, що влада Росії, ймовірно, намагається збільшити кількість чеченських підрозділів Кадирова на лінії фронту на Донбасі, щоб компенсувати відхід сил ПВК «Вагнер» та спробувати активізувати наступальні операції.

Можуть знадобитися альтернативні шляхи – посол України в Туреччині про «зернову угоду»

Україна очікує продовження переговорів щодо «зернової ініціативи», але якщо Росія не надасть коридор для вивезення українського зерна Чорним морем, потрібно буде шукати альтернативні шляхи. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Ранок» заявив посол України у Туреччині Василь Боднар.

«Звичайно, ми очікуємо найближчими днями продовження переговорів. І будемо бачити, наскільки ми зможемо цього досягти. Єдине, що можу сказати, що це в інтересах і Туреччини, і України, і багатьох країн в світі – продовження цього зернового коридору. І якщо країна-агресор не погодиться на його продовження, треба шукати альтернативні варіанти», – сказав Боднар.

Боднар також зазначив, що зараз «зерновий коридор» де-факто не працює, бо Росія продовжує блокувати його роботу.

«Там за останні два тижні жоден корабель не зайшов у Чорне море. А вийшло хіба вісім чи дев’ять кораблів з Одеси. «Південний» взагалі заблокований. У Чорноморськ так само нічого не заходить. Тобто російська сторона вже тривалий час через цей координаційний центр не дозволяє проходу кораблів, не проводить інспекцій. І це робить нам великі проблеми», – розповів посол.

Термін «зернової угоди» між Україною, Росією та Туреччиною спливає 17 липня. Москва заявляє, що передумов для її продовження наразі немає.

У заторі при в’їзді на Кримський міст із боку РФ застрягли понад тисячу автомобілів

У заторі під час в’їзду на Кримський (Керченський) міст з боку Росії зібралося понад тисячу автомобілів, повідомив оперативний штаб Краснодарського краю РФ. Як стверджують у відомстві, час очікування в заторі станом на 9:00 – понад п’ять годин.

«У черзі з боку Тамані перебуває 1229 транспортних засобів. Час очікування понад п’ять годин. З боку Керчі ускладнень немає», – йдеться у Telegram-повідомленні.

Напередодні повідомлялося, що затор під час в’їзду на Кримський міст з боку РФ сягнув шести кілометрів.

З початку липня російська влада почала повідомляти про утворення масштабних заторів на в’їзд та виїзд із окупованого Криму.

Кримський міст стратегічно важливий як для постачання анексованого Криму, так і для перекидання живої сили, техніки та озброєнь для бойових дій в Україні.

8 жовтня минулого року на мосту стався вибух. Київ неодноразово заявляв, що вважає цей об’єкт легітимною військовою ціллю.

Днями, 8 липня, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр назвала успішною операцією ЗСУ удар по мосту через Керченську протоку у жовтні минулого року. Російські державні інформагентства дійшли висновку, що так Міноборони України визнало, що вибух на мосту через Керченську протоку влаштував Київ.

Вільнюський саміт НАТО і чотири речі, які потрібно знати. Що отримає Україна?

Для України цей Вільнюський саміт – це можливість уникнути чергового «Бухаресту» чи «Будапешту». Під «Бухарестом» мається на увазі саміт НАТО 2008 року в румунській столиці, на якому військовий альянс заявив, що Україна і Грузія стануть його членами, але не встановив конкретних термінів.

Читайте про це за лінком

Готував удар по військовому шпиталю. СБУ заявила про затримання інформатора РФ на Миколаївщині

Служба безпеки України заявляє про затримання інформатора РФ, який готував ракетний удар по військовому шпиталю на Миколаївщині.

Як повідомляє пресслужба відомства, інформатор російських спецслужб для підготовки ударів об’їжджав місцевість і приховано фотографував місця дислокації підрозділів Сил оборони, фіксувавши на електронній карті точні координати виявлених військових об’єктів та звітував про рівень їхньої охорони.

«Співробітники СБУ затримали фігуранта «на гарячому» під час фотографування ним шпиталю та однієї з бойових частин ЗСУ. У затриманого вилучили мобільний телефон з фото, готовими до відправки. За матеріалами слідства, рашисти планували використати цю інформацію для здійснення прицільних повітряних ударів», – йдеться у повідомленні.

У СБУ зазначають, що затриманий – місцевий житель, який підтримував проведення фейкового референдуму щодо приєднання Миколаївщини до РФ, про це він неодноразово писав у проросійських телеграм-каналах.

За даними слідства, таким чином він привернув на себе увагу російської спецслужби, представники якої навесні 2022 року дистанційно запропонували йому співпрацю.

Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ). Суд обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні. За даними голови СБУ Василь Малюк, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на червень Служба безпеки України розпочала досудове розслідування у майже 92 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із російською агресією.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG