Туреччина не висувала ніяких умов Києву щодо повернення командирів оборони Маріуполя – посол Боднар
Ніяких умов Києву з приводу повернення командирів оборони Маріуполя Туреччина не висувала. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Ранок» заявив посол України у Туреччині Василь Боднар. Водночас, за його словами, в Анкарі зацікавлені у цій операції, бо в такий спосіб Туреччина посилює свої позиції на міжнародній арені.
«Насправді будь-яких умов, про які мені було б відомо, щодо повернення наших військовослужбовців, не було висунуто. Навпаки, це якраз особливість цієї позиції турецької сторони як медіатора, яка надає так звані добрі послуги для того, щоб сам процес тривав. Її роль, звичайно, у цьому процесі також важлива. Оскільки піднімаються її рейтинги. Давайте не рахувати, що це тільки добрий жест в сторону України. Але це також посилення позицій Туреччини в комунікації з російською стороною», – сказав Василь Боднар.
Боднар також розповів, що переговори щодо звільнення командирів тривали кілька місяців. І до цього процесу був залучений «увесь дипломатичний авангард».
«Підготовча робота тривала впродовж декількох місяців. Президент вів переговори з президентом Ердоганом не тільки під час візиту, але й попередньо було декілька телефонних дзвінків, були контакти, звичайно, там, де тільки можна було знайти такі контакти», – сказав Боднар.
8 липня стало відомо, що всі українські командири, які керували обороною «Азовсталі», повертаються в Україну з Туреччини, де перебували після звільнення з російського полону. У Кремлі повернення в Україну з Туреччини командирів «Азовсталі» назвали «порушенням домовленостей щодо обміну полоненими».
ОГП: кількість постраждалих через російську атаку по Оріхову зросла
Кількість постраждалих через російську атаку по Оріхову Запорізької області зросла до 13 людей, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
Раніше повідомлялося про одинадцять поранених.
За даними слідства, війська РФ близько 13:20 9 липня під час авіаобстрілу міста Оріхів поцілили в об’єкт цивільної інфраструктури.
Правоохоронці розпочали провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
Раніше голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко повідомив, що російські війська вдарили керованою авіабомбою по прифронтовому Оріхову
під час видачі гуманітарної допомоги у житловому кварталі міста – чотири людини загинули, ще 11 поранені.
Російські війська регулярно обстрілюють частину області Запорізької області, зокрема Оріхів, який розташований за приблизно 60 кілометрів від Запоріжжя. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
ООН станом на 30 червня підтвердила загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Система Patriot могла б захистити – Повітряні сили ЗСУ про удар по Миколаєву
Від удару по Миколаєву ракетою «Іскандер-М» могла б захистити система Patriot, повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Поки що маємо інформацію, що це Іскандер-М, це балістика. Реагування – чи це «Іскандер-М», чи «Іскандер-К» – доволі невелике, мається на увазі проміжок часу з моменту пуску до моменту прильоту боєприпасу. Зрозуміло, що робиться усе можливе, але ворог завдає ударів дуже несподівано і з різних типів озброєння. Як і з РСЗВ. Реактивна артилерія може теж діставати на доволі великі відстані і ворог може завдавати ударів в будь-який час. На реагування дуже мало часу як громадян, щоб йти в укриття, так і для ППО», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
«В даному випадку застосовувалася балістична ракета. Проти балістики потрібні певні засоби, такі як Patriot, які можуть захищати від ударів такими ракетами», – додав Ігнат.
10 липня близько 01:00 Миколаїв зазнав ракетної атаки. Як повідомив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім, війська РФ завдали удару по об’єкту інфраструктури.
Офіційно Збройні сили України отримали два комплекси Patriot, кожен із яких має по шість пускових установок. Одну батарею надали США, другу – Німеччина. Надходження систем Patriot дозволило Україні перехоплювати балістичні та більш швидкісні крилаті ракети.
Шестеро людей поранені через обстріли військ РФ на Херсонщині та Донеччині за добу
Понад пів сотні разів російські війська обстріляли минулої доби територію Херсонської області. Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, п’ятеро людей зазнали поранень.
«По місту Херсон ворог випустив 8 снарядів. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; будівлю торгівельного закладу в Бериславі», – розповів посадовець.
Водночас голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко зазначив, що напередодні на Донеччині був поранений один мирний житель – у Ямполі.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У британській розвідці кажуть, що РФ переживає кризу військово-медичного забезпечення
Росія майже напевно бореться з кризою військово-медичного забезпечення після того, як протягом 17 місяців повномасштабного вторгнення в Україну втрачала в середньому близько 400 осіб на день. Про це йдеться в огляді Міноборони Британії із посиланням на дані розвідки.
«Приріст військових втрат, ймовірно, підірвав нормальне надання деяких цивільних медичних послуг у РФ, особливо в прикордонних регіонах поблизу України. Цілком ймовірно, що багато спеціалізованих військових госпіталів зарезервовані для поранених військових. Як стверджує керівник підрозділу бойової медицини компанії «Калашников», цілком ймовірно, що близько 50 відсоткам російських бойових втрат можна було запобігти, надавши належну першу медичну допомогу», – йдеться в огляді.
Британська сторона також каже, що дуже повільна евакуація поранених у поєднанні з «неналежним використанням грубого російського бойового джгута, що перебуває на озброєнні, є основною причиною смертей і ампутацій, яким можна було б запобігти».
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Російські війська вдарили керованою авіабомба по прифронтовому Оріхові Запорізької області, загинули чотири людини, ще одинадцять поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
За його словами, російська атака сталася під час видачі гуманітарної допомоги у житловому кварталі міста.
«Чотири людини загинули на місці: жінки 43, 45, 47 років та 47-річний чоловік. Одинадцять оріхів’ян госпіталізували з пораненнями різного ступеня тяжкості», – написав він у телеграмі.
Також, за даними голови ОВА, противник здійснив 36 прицільних ударів по 10 мирних населених пунктах Запорізької області: 5 обстрілів з РСЗВ Левадного та Новодарівки, 30 артобстрілів по Гуляйполю, Залізничному, Новоданилівці, Ольгівському, Червоному, Малинівці.
В Новоданилівці поранення отримав 65-річний чоловік, йому надали медичну допомогу.
Російські війська практично щодня обстрілюють частину області Запорізької області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
ООН станом на 30 червня підтвердила загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей.В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Уночі війська РФ вдарили балістикою по Миколаєву – Кім
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив про нічну атаку військ РФ по Миколаєву.
«10 липня близько 01:00 місто зазнало ракетної атаки. Ворог застосував балістику. Удар було завдано по об’єкту інфраструктури, імовірно, ракетою «Іскандер-М». Детальна інформація уточнюється», – написав Кім у Telegram.
Про те, що вночі армія РФ завдала чергового ракетного удару по Миколаєву повідомляв у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ – без деталей.
Російські війська постійно обстрілюють Миколаївську область.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу близько 440 військових на війні в Україні
Росія втратила у повномасштабній війні проти України 234 480 своїх військових, заявив вранці 10 липня Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, за останню добу, загинули 440 російських солдатів, йдеться в повідомленні.
У Генштабі також навели дані щодо інших втрат РФ у війні:
- танки ‒ 4085 (сім– за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7966 (+2)
- артилерійські системи – 4371 (+5)
- РСЗВ – 668
- засоби ППО ‒ 414 (+1)
- літаки – 315
- гелікоптери – 309
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3686 (+1)
- крилаті ракети ‒ 1271
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 6937 (+8)
- спеціальна техніка ‒ 632 (+4).
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня Російська служба Бі-Бі-Сі і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
ГУР анонсує «час відплати». Як звільняли командирів оборони Маріуполя? Переддень саміту НАТО
- Повернення оборонців Маріуполя з Туреччини додому. Як Україні вдалося домогтися звільнення військових командирів, які за умовами обміну мали б бути в Туреччині до кінця війни? Та чи дійсно Росія була не в курсі?
- Зеленський ще не вирішив, чи поїде на саміт НАТО у Вільнюс, а держави Альянсу тим часом «несамовито» готують рішення про «гарантії безпеки» для України, пише видання «Політіко». То чого чекати від події, яка може змінити світову безпеку?
- На Бахмутському напрямку російські сили перебувають в обороні, каже заступниця міністра оборони Ганна Маляр. А командувач Сухопутних військ Олександр Сирський говорить про пастку для російських військ. Що відбувається на флангах Бахмуту та як там будуть розвиватися події далі – почуємо в аналізі від військового.
- Президент США Джо Байден обговорить із прем'єр-мінстром Великої Британії Ріші Сунаком надання Україні касетних боєприпасів, відзначає ВВС. Чому ці боєприпаси можуть стати каменем розбрату між союзниками України та як допоможуть українським військовим на фронті?
Про це та інше дивіться в ефірі програми «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода
Німеччина не повинна блокувати відправку США касетних боєприпасів в Україну – Штайнмаєр
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр вважає, що його країна не повинна блокувати відправку Сполученими Штатами касетних боєприпасів в Україну.
«Позиція Німеччини проти використання касетних боєприпасів як ніколи виправдана. Але ми не можемо в нинішній ситуації блокувати Сполучені Штати», – заявив Штайнмаєр в інтерв’ю німецькому телеканалу ZDF.
Якщо Україна більше не матиме засобів для самозахисту або якщо ті, хто підтримує країну, відступлять, «це буде кінець України», – сказав президент Німеччини, чиї повноваження є здебільшого церемоніальними.
Минулого тижня Сполучені Штати оголосили про нову військову допомогу для підтримки української армії у протистоянні російському вторгненню. У новому пакеті, серед іншого, є касетні боєприпаси. Це рішення викликало критику з боку неурядових організацій і збентежило кілька європейських країн.
У багатьох країнах, особливо в Європі, діє заборона на використання касетних боєприпасів. Це визначено конвенцією від 2008 року, сторонами якої не є ні США, ні Україна.
Штайнмаєр нагадав, що хоч Німеччина є підписантом цієї конвенції, його країна повинна продовжувати «стояти поруч з жертвами» війни в Україні.
Раніше речник німецького уряду заявив, що рішення США надіслати касетні боєприпаси не є легковажним, і вказав, що Росія вже використовувала таку зброю на території України. Франція та Велика Британія висловили свою незгоду з використанням цієї зброї, але також поділилися своїм розумінням рішення Сполучених Штатів щодо допомоги Україні.
Українська влада запевнила, що касетні боєприпаси будуть використовуватися для деокупації і щодо них буде вестися ретельний облік.
Високі ставки у Вільнюсі. Чи виправдає саміт НАТО очікування України?
Історичне роздоріжжя, на якому опинилася Україна, поставивши перед союзниками НАТО питання руба щодо свого майбутнього членства, зробило Вільнюський саміт чи не найрезонанснішою політичною подією року.
Україна незворотно рухатиметься до НАТО чи поки лишатиметься за порогом відкритих дверей? Стане ясно невдовзі в Литві, чия влада не сумнівається: цей саміт запам’ятають. Але чим саме – проривними рішеннями чи, як каже литовський топ-дипломат Габріелюс Ландсбергіс, згаяними можливостями, – вочевидь, до останнього лишатиметься інтригою.
Чого чекати від саміту Україні? Читайте про це за лінком
Байден заявив, що війна має закінчитися до того, як Україна зможе вступити в НАТО
Президент США Джо Байден, який має намір взяти участь у саміті НАТО цього тижня, заявив в інтерв’ю CNN 9 липня, що Україна поки не готова до членства в Альянсі. За його словами, війна з Росією має завершитися до того, як Києву буде надіслане запрошення приєднатися до Альянсу.
Президент сказав, що, хоча ще занадто рано приймати Україну в Альянс, Сполучені Штати і їхні союзники по НАТО продовжать надавати Києву зброю, необхідну для захисту від неспровокованого російського вторгнення.
«Не думаю, що в НАТО є одностайність щодо того, чи варто приймати Україну в родину НАТО зараз, в цей момент, посеред війни», – сказав Байден в інтерв’ю CNN.
Він зазначив, що членство країни в НАТО означає, що всі його члени захищають кожен дюйм території, яка є територією Альянсу. «Це зобов’язання, яке ми усі взяли на себе, незважаючи ні на що. Якщо триває війна, то ми усі воюємо. Ми воюємо з Росією, якщо це так», – пояснив він.
«Думаю, що ми повинні прокласти раціональний шлях для України, щоб вона могла претендувати на вступ до НАТО», – сказав Байден.
Трохи згодом 9 липня стало відомо, що Байден провів телефонну розмову з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Йшлося про заявку Швеції на вступ до НАТО. Канцелярія турецького лідера також повідомила, що сторони обговорили постачання винищувачів F-16 і статус України в НАТО.
7 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує єдності серед країн-членів НАТО і хоче побачити конкретні кроки щодо заявки України на членство в Альянсі.
Саміті НАТО проходитиме 11-12 липня у Вільнюсі (Литва).
Путін опинився у незручному становищі через рішення не карати ПВК «Вагнер» за заколот – ISW
Рішення президента Росії Володимира Путіна не розправлятися з ПВК «Вагнер» і не переслідувати учасників заколоту ставить його самого і його підлеглих у незручне становище. Про це йдеться у черговому огляді американсього Інституту вивчення війни (ISW).
Американські аналітики вказують, що, за повідомленнями, ПВК «Вагнер» все ще вербує нових членів у Росії, в той час як Міністерство оборони РФ проводить конкурентну кампанію з вербування «вагнерівців» для підписання контрактів із відомством.
«Рішення Путіна не розпускати «Вагнер» – раніше найбільш боєздатну силу Росії – ускладнює для Путіна та інших російських силових гравців розуміння того, як взаємодіяти з «Вагнером», його лідерами і бійцями», – йдеться в огляді.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.
На чотирьох напрямках фронту тривають важкі бої – Генштаб
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що упродовж минулої доби на фронті було близько 30 бойових зіткнень.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої», – йдеться у ранковому зведенні.
У Генштабі також розповіли, що на одному з полігонів східного воєнного округу Алтайського краю РФ проходять підготовку понад 300 осіб, які підписали контракт із ЗС РФ.
«Серед новобранців є особи з числа колишніх ув’язнених, чоловіки низького соціального статусу без особистих документів, наркозалежні та хворі на гепатит. Більшість вказаних осіб вже звернулась до медичних закладів, щоб спробувати відтермінувати свою відправку в райони бойових дій на території України», – йдеться в повідомленні.
Перевірити ці дані з інших джерел в умовах війни не є можливим.
Розпочалася п’ятсот друга доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Рішень про участь Зеленського у саміті НАТО ще не ухвалено – Стефанішина
Наразі ще немає остаточного рішення щодо участі президента України Володимира Зеленського у саміті НАТО у Вільнюсі, зазначила віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю «Європейській правді».
«Ми до кінця не розуміємо формату всіх зустрічей у Вільнюсі, але і до кінця не розуміємо рішень, які будуть фізично покладені на стіл», – заявила Стефанішина.
Крім цього, вона зазначила, що Україна не знає, чого очікувати у фінальних документах: «тобто моделюємо ситуацію: Вільнюс, відбувається засідання Ради Україна – НАТО, виступ президента на самому саміті. На столі перед лідерами лежать фінальні документи, які пропонують ухвалити з результатами саміту. От ми зараз не знаємо, що буде в цих документах».
Зазначається, що від фінальних документів залежатиме, чи поїде Зеленський на саміт.
«Весь цей тиждень і попередні місяці ми провели в комунікації з союзниками. Президент здійснив низку візитів особисто. Він поїхав у Туреччину вести відповідні перемовини. І його роль, я думаю, буде визначальна і у рішеннях, які можуть бути ухвалені щодо Швеції. Це дуже важливо. Тому що ми думаємо не тільки за себе, а і за друзів, скажімо так. І тривають перемовини, які веде Єрмак по гарантіях безпеки. Триває робота по фінальних документах. Ніяких рішень ще не ухвалено», – додала вона.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11–12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Нещодавно він наголосив, що «Україна хотіла б отримати запрошення на вступ до НАТО на саміті у Вільнюсі».
Маляр щодо контрнаступу на півдні: ЗСУ закріплюються на досягнутих рубежах
На Мелітопольському та Бердянському напрямках наступу Сил оборони наразі тривають «гарячі бої», розповіла заступниця міністра оборони Ганна Маляр у телеграмі.
«Триває процес закріплення на досягнутих рубежах. Наші (українські військові – ред.) проводять аеророзвідку місцевості, займаються розмінуванням місцевості та завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби, у готовності до продовження наступальних дій», – зазначила Маляр.
8 липня минуло 500 днів, відколи РФ почала і продовжує повномасштабну неспровоковану війну проти України.
Зеленський припустив, що «Путін захоче переговорів, коли ЗСУ дійдуть до Криму»
Російський президент Володимир Путін захоче переговорів, коли ЗСУ дійдуть до Криму, таке припущення висловив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю ABC News.
Як зазначають журналісти видання, Зеленський не заперечив повідомлення Washington Post про те, що українські чиновники сказали директору ЦРУ Вільяму Бернсу під час нещодавньої поїздки до Києва, що «мета контрнаступу полягає в тому, щоб підійти до кордону з Кримом, а потім змусити російського диктатора розпочати переговори».
Відповідаючи на запитання журналіста, чи дійсно «можливо» змусити Путіна піти на переговори, Зеленський сказав, що «це абсолютно логічне припущення».
«Ну, це абсолютно зрозуміла, логічна риторика, що в той момент, коли Україна досягне адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом, дуже ймовірно, що Путін буде змушений шукати діалогу з цивілізованим світом, на відміну від того, як це було до повномасштабного вторгнення, тому що він буде ослаблений», – сказав президент.
Кулеба поспілкувався з держсекретарем США перед самітом НАТО
Голова Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба провів розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, повідомляє пресслужба українського відомства.
За даними міністерства, під час розмови Кулеба обговорив з Блінкеном майбутній саміт НАТО, який відбудеться наступного тижня у Вільнюсі.
«Працюємо над тим, щоб фінальні рішення Вільнюського саміту стали перемогою для України, НАТО та глобальної безпеки», – додали в МЗС.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня.
Армія РФ вдарила по Нікополю, понівечені будинки та лінія електропередач
У неділю, 9 липня, армія РФ вдарила з важкої артилерії по Нікополю, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Місцеві вціліли. А от їхнє майно – пошкоджене», – написав він.
За інформацією місцевого чиновника, були понівечені чотири приватні будинки та стільки ж господарських споруд, крім того, побита й лінія електропередач.
Російські війська регулярно обстрілюють Нікополь, який розташований на правому березі Дніпра у прямій досяжності російської артилерії, дислокованої на окупованому лівобережжі Дніпра в Запорізькій області.
Обстріл Берислава: снаряд влучив у лікарню, постраждав її директор
Російські військові 9 липня вдарили по місту Берислав на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
Місцева влада каже, що в результаті обстрілу один зі снарядів влучив поблизу місцевої лікарні, через що постраждав директор медзакладу.
«45-річний чоловік отримав контузію. Йому оперативно надали допомогу. Наразі його життю та здоров’ю нічого не загрожує», – розповіли в ОВА.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 14 травня підтвердили загибель 8 836 і поранення 14 985 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.