«Яким треба бути ідіотом, щоб зайти однією ротою» – комбриг Павло Федосенко про битву за Харків
З початком повномасштабної війни Росії проти України Харків став одним із основних напрямків удару армії РФ. Танки окупантів були на околицях міста вже в перший день вторгнення. Проте взяти обласний центр вони так і не змогли. Більш того – восени минулого року ЗСУ практично повністю звільнили Харківську область.
Про основні етапи битви за Харків, можливі ризики для регіону та про нинішній український наступ загалом ми поговорили з Павлом Федосенком – командиром 92 окремої механізованої бригади, героєм України, офіцером, який організував оборону міста, а зараз стримує атаки армії РФ на сході Харківської області. Читайте і дивіться про це тут
Генштаб ЗСУ: за добу відбулось 27 бойових зіткнень
Армія РФ зосередила свої основні засилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках фронту, за добу відбулось 27 бойових зіткнень, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Протягом доби ворог завдав 27 авіаційних ударів, здійснив 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах. На жаль, є загиблі та поранені серед мирного населення, руйнувань зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – кажуть військові.
Також відомо, що авіація сил оборони за добу завдала одного удару по району зосередження особового складу армії РФ.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили два райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки, два артилерійських засоби на вогневих позиціях та дві станції радіоелектронної боротьби російських загарбників», – підсумували в Генштабі.
На Херсонщині через детонацію вибухівки постраждали двоє людей – влада
На Херсонщині через детонацію вибухівки постраждали двоє людей, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
Місцева влада уточнила, що інцидент стався у Тягинці.
За попередньою інформацією, двоє чоловіків, 35 та 27 років, намагалися розібрати невідомий вибухонебезпечний предмет. Той здетонував, через що місцеві жителі дістали травми.
Обох потерпілих з уламковими пораненнями рук та ніг доставили у лікарню Херсона. Лікарі надають їм медичну допомогу, уточнили в ОВА.
Місцева влада регулярно повідомляє про випадки підриву цивільних на вибухових пристроях, зокрема, в деокупованих Херсонській та Харківській областях.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Росія: губернатор Брянської області каже про «ракетну атаку»
На Брянську область РФ начебто було здійснено «ракетну атаку», йдеться в заяві губернатора Олександра Богомаза.
«Сьогодні (9 липня – ред.) силами ППО Збройних сил РФ було збито дві ракети. Унаслідок падіння однієї з ракет повністю зруйновано пилораму в селищі Битош», – заявив він.
За словами губернатора, постраждалих немає, на місці працюють оперативні служби.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Українське командування обстріли не коментує.
Зеленський про зустріч із Дудою у Луцьку: обговорили майбутній саміт НАТО
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі у Луцьку зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою обговорив майбутній саміт НАТО у Вільнюсі.
Зеленський у своєму твіттері також поінформував, що вони «домовилися діяти разом, щоб отримати якнайкращий результат для України».
Раніше 9 липня стало відомо, що у Луцьку президент Володимир Зеленський зустрівся зі своїм польським колегою Анджем Дудою для вшанування жертв Волинської трагедії.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня.
«Питання виживання нації». Які села Херсонщини будуть перейменовані?
Які населені пункти Херсонської області будуть перейменовані у зв'язку з деколонізацією? Наскільки це тривалий і витратний процес? Чи погоджуються місцеві громади на такі перейменування, і чи змінилося їхнє ставлення до цих процесів через окупацію Херсонщини?
Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте за лінком
Обстріл військами РФ Херсона – постраждала жінка
У Херсонській ОВА повідомили, що у неділю війська РФ здійснили черговий обстріл Херсона, постраждала жінка.
«Через російський обстріл Херсона постраждала 66-річна жінка. Близько 13:00 російська армія завдала удару по житловому кварталу міста. У постраждалої діагностували струс головного мозку та поранення голови. Їй надали медичну допомогу, життю жінки нічого не загрожує», – йдеться в повідомленні ОВА у Telegram.
Раніше влада регіону повідомляла, що минулої доби війська РФ випустили по Херсону 16 снарядів, поцілили на територію суднобудівного заводу міста. Одна людина була поранена.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
Проросійські сили у неділю у польській столиці провели акцію під назвою «Неділя українського рахунку». Як передає кореспондент Радіо Свобода, напередодні вшанування 80-ї річниці Волинської трагедії біля посольства України у Варшаві зібралося близько двох сотень поляків, які війну в Україні вважають «братовбивчою». Вони тримали у руках плакати з гаслами «Це не наша війна», «Росія не є нашим ворогом», «Ні Україні в НАТО і ЄС». «Ні співпраці з Україною, так співпраці з Росією і Білоруссю».
Пікетувальники заявили, що Україна не воює за Польщу, тож Польщі треба боротися за власні інтереси, а не «за українські та американські».
Акцію скликали, зокрема, Польський антивоєнний рух і партія «Фронт», яку очолює Кшиштоф Толвінський, колишній депутат Сейму Польщі.
Організатори кажуть: їхня акція – це своєрідний рахунок, який вони виставили президентові України Володимиру Зеленському за Волинську трагедію і за допомогу, яку українці отримали від Польщі.
Вимоги мітингарів – припинити в Україні культ УПА та ОУН, Бандери та Шухевича, викорінити «бандеризм» і «нацизм», зокрема, червоно-чорну символіку.
Також пікетувальники зажадали від Києва негайно розпочати розслідування і ексгумацію жертв Волинської трагедії, яка, за їхньою версією, стосувалася єврейського, польського, російського, білоруського, словацького, угорського, й українського цивільного населення. Якщо ж цього не станеться, проросійські сили тиснутимуть на владу Польщі або та закрила свій повітряний простір для допомоги Україні, йшлося на акції.
Також польську владу спікери пікету закликали припинити допомагати Україні, бо це, на їхню думку, дуже обтяжує польських платників податків.
До посольства України у Варшаві мітингарі принесли закривавлений дитячий одяг і взуття як символ вбивств, які відбулися на Волині.
За годину після початку акції до українського посольство прийшло кілька молодих українців з синьо-жовтими прапорами і плакатом «Стоп рашизму». Виникла невелика сутичка. Учасники мітингу почали виривати плакат і скандувати «Геть з Польщі». Втрутилася поліція і живим кордоном відгородила прихильників та противників проросійської акції.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, дрібне непорозуміння виникло і між самими учасниками антиукраїнської акції. Декому не сподобався транспарант, на якому було написано «Перемога України – це вшанування і закінчення війни». Врешті, після словесних суперечок банер сховали.
На сам кінець організатори проросійського мітингу закликали своїх прихильників присилати до українського посольства ґудзики, як ще один символ вбивств, які відбулися на Волині 80 років тому.
Волинські події почалися на зламі 1942–1943 років, коли відбулися перші вбивства поляків, а до цього, в 1942 році, передували вбивства українців на Холмщині. Масові акції припинилися восени 1944 року. Унаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, з другого, радянських диверсантів з іншого, загинули десятки тисяч поляків і українців, переважно по селах на західній частині колишньої Волинської губернії з центром у Житомирі. Загалом, протистояння між поляками і українцями завершилося у 1947 році, коли була проведена операція «Вісла», було депортовано українців з території, де вони проживали.
В 1921 році, згідно з Ризьким мирним договором між ІІ Річчю Посполитою і СРСР, колишня Волинська губернія була розділена на Східну та Західну Волинь. Ця остання опинилась у складі Польщі. Сьогодні це Волинська і Рівненська області, та Шумський і Кременецький райони Тернопільської області.
Польський інституту нацпам’яті називає офіційну цифру 100 тисяч загиблих поляків на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців.
Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35-40 тисяч убитих поляків.
Влада України та Польщі визнає наявність складних питань історичної політики, колективної пам’яті та трагічних сторінок минулого обох країн. Водночас із початком повномасштабного вторгнення РФ Київ та Варшава активно співпрацюють у протидії російській агресії. Польща надає значну військову допомогу Україні як у рамках НАТО, так і самостійно. Країна прийняла кілька мільйонів біженців з України.
Польща передала Україні близько десятка вертольотів Мі-24 – ЗМІ
Польща нещодавно передала Україні гелікоптери Мі-24. Про це повідомило видання Wall Street Journal з посиланням на свої джерела.
Повідомляється, що мова йде про десяток бойових гелікоптерів.
«Польща, вірний союзник України, нещодавно надіслала Києву близько десятка бойових вертольотів Мі-24 радянської розробки», – вказує видання.
Офіційна Варшава публічно про це не оголошувала.
Мі-24 – радянський ударний гелікоптер, він є на озброєнні багатьох країн, в тому числі і України.
Країни-члени НАТО відправили до Литви своїх військових і озброєння для гарантування безпеки саміту
Більшість країн-членів НАТО, а саме 16, відправили до Литви понад 1000 військовослужбовців для гарантування безпрецедентних заходів безпеки під час саміту Альянсу 11–12 липня в столиці Литви Вільнюсі.
Як передає агенція Reuters, Німеччина розгорнула 12 пускових установок зенітних ракет Patriot.
Іспанія надіслала сучасну систему протиповітряної оборони NASAMS.
Франція і Велика Британія надають засоби боротьби з безпілотниками.
Ще кілька інших країн надіслали винищувачі.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив журналістам 9 липня, що після завершення саміту «ми будемо працювати з союзниками над створенням ротаційних сил для постійного захисту повітря».
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11–12 липня. Нещодавно президент України Володимир Зеленський сказав, що «Україна хотіла б отримати запрошення на вступ до НАТО на саміті у Вільнюсі».
30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Із Керчі повідомили про «гучні звуки», Аксьонов заявив про збиття крилатої ракети
У районі окупованої Керчі пролунало кілька вибухів, повідомив кореспондент проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії». За повідомленням, близько полудня пролунало кілька гучних звуків, схожих на вибухи. Пролунали вони один за одним, близько трьох-чотирьох разів.
Призначений Кремлем окупаційний голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що в районі Керчі сили ППО нібито збили крилату ракету. Руйнувань та постраждалих, за його словами, немає.
Редакція не може оперативно підтвердити цю інформацію із незалежних джерел.
Починаючи з серпня 2022 року в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мосту стався вибух. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
«Ворог місцями опиняється в пастці» – Сирський про Бахмутський напрямок
На Бахмутському напрямку українські війська продовжують просуватися вперед, повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський.
«Бахмутський напрямок. Маємо успіхи, Сили оборони продовжують просуватися вперед, а ворог місцями опиняється в пастці», – повідомив Сирський у Telegram.
Інших деталей Сирський не вказав.
Раніше цього тижня у Міноборони України заявляли, що на Бахмутському напрямку на південному флангу є просування по декількох ділянках – більше ніж кілометр.
Про те, що українські військові останнім часом досягли значних і стабільних успіхів у районі Бахмута на Донеччині повідомила напередодні розвідка Великої Британії.
ISW: за 500 днів повномасштабної війни в Україні РФ не реалізувала жодної із поставлених цілей
За 500 днів повномасштабної війни в Україні Росія не реалізувала жодної із поставлених цілей, кажуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Російські військові мали намір взяти Київ за три дні, але не змогли досягти жодної із поставлених цілей в Україні. Рішучий і вмілий опір українців примусив зупинити численні російські наступи, в тому числі на Київ, і звільнити Сумську та Чернігівську області, а також частини Харківської, Миколаївської та Херсонської областей, які були тимчасово захоплені російськими військами. Українські війська забезпечили та утримали ініціативу і проводять контрнаступальні операції вздовж більшої частини фронту, в той час як російські війська майже повністю зосереджені на спробах утримати українські землі, які вони все ще окупують», – йдеться в огляді ISW.
Водночас американські аналітики зауважують: перед Україною досі стоїть критично важливе завдання – звільнення стратегічно важливих територій, які захопила РФ.
«ISW продовжує вважати, що нинішній темп українських контрнаступів відображає цілеспрямовані стратегічні зусилля, спрямовані на створення асиметричного градієнту втрат, щоб зберегти українську бойову міць і відволікти російську живу силу і техніку за рахунок більш повільного просування територіями», – йдеться в повідомленні.
8 липня минуло 500 днів, відколи РФ почала і продовжує повномасштабну неспровоковану війну проти України.
Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки зробило оцінку дій російської державної машини, включно зі ЗМІ, від початку і до завершення нетривалого заколоту ПВК «Вагнер» на чолі з його власником Євгеном Пригожиним.
«Російські державні ЗМІ відреагували на заколот ПВК «Вагенр» 24 червня 2023 року в три етапи. Майже напевно, спочатку ЗМІ були здивовані заколотом і не були готові до нього; російське телебачення продовжувало працювати за звичним графіком. Після того, як заколот було зупинено, російські державні ЗМІ намагалися «виправити» твердження про пасивність сил безпеки. Наративи просували ідею про те, що президент Володимир Путін переміг, зірвавши повстання, уникнувши при цьому кровопролиття, і намагалися об’єднати країну навколо президента. Майже через тиждень держава почала применшувати значення власника «Вагнера» Євгена Пригожина і заколоту, одночасно очорнюючи його особистість. Телеграм-канали «Вагнера» в основному замовкли, майже напевно через втручання держави», – йдеться в огляді британської сторони у твітері.
На думку британської розвідки, на противагу цьому Путін почав незвично велику для нього публічну активність, «майже напевно, з метою продемонструвати свою силу».
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.
У Лимані через учорашній обстріл загинули 9 людей – оновлені дані
Голова Донецької ОВА Павло Кириленко повідомив, що через обстріл військами РФ Лиману у суботу загинули дев’ятеро людей і ще 12 зазнали поранень.
Раніше повідомлялося про 7-8 жертв (за різними даними).
Також повідомляється, що серед ночі під обстріл потрапив Краматорськ — пошкоджено 3 будинки і крамницю, без жертв.
«На Волноваському напрямку росіяни обстріляли Велику Новосілку з САУ — в зоні ураження 2 вулиці.
На Донецькому напрямку ворог завдав ракетного удару по Авдіївці, зафіксовано артобстріли Красногорівки Мар'їнської громади. Всього за добу росіяни вбили 10 жителів Донеччини, поранили ще 13»,– повідомив Кириленко.
У поліції уточнюють, що відомо про загиблу людину також в Авдіїівці і поранення цивільної особи у Закітному.
Напередодні Лиман на Донеччині армія РФ обстріляла зі «Смерчів», спричинивши жертви і поранення серед цивільних.
Попри наявність свідчень і доказів, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Війська РФ обстріляли суднобудівний завод у Херсоні – влада
У Херсонській ОВА повідомили, що минулої доби війська РФ здійснили 59 обстрілів, випустивши по регіону 334 снаряди з мінометів, артилерії, авіації, «Градів», авіації та БПЛА.
«По місту Херсон ворог випустив 16 снарядів. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, територію суднобудівного заводу у Херсоні. Через російську агресію одна людина дістала поранення», – йдеться в повідомленні.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
У ЗСУ повідомили, що втрати військ РФ на війні в Україні перевищили 234 тисячі осіб
Втрати Росії в Україні сягнули близько 234 040 військових, йдеться в оновлених даних Генерального штабу ЗСУ 9 липня.
За зведенням, російські війська втратили близько 600 осіб за добу.
Крім того, за добу, як повідомляє штаб, російська армія втратила:
- 4 танки (загалом 4 078)
- 11 бойових броньованих машин (7 964)
- 20 артилерійських систем (4 366)
- 7 реактивних систем залпового вогню (668)
- 3 засоби протиповітряної оборони (413)
- 19 безпілотників оперативно-тактичного рівня (3 685)
- 15 автомобілів (6 929)
- 9 одиниць спеціальної техніки (628)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Понад 30 бойових зіткнень було минулої доби на фронті – Генштаб
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що упродовж минулої доби на фронті було понад 30 бойових зіткнень.
«Противник зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках», – йдеться у ранковому зведенні.
У Генштабі також розповіли, що «під ворожим вогнем артилерії наші захисники відбили усі атаки в районі міста Мар’їнка…На Запорізькому та Херсонському напрямках противник зосереджує основні зусилля на недопущенні подальшого просування наших військ».
Розпочалася п’ятсот перша доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Командир «Азова» натякнув, що планує повернутися на війну
Командир «Азова» Денис Прокопенко на позивний «Редіс», який 8 липня повернувся з Туреччини в Україну, натякнув, що планує продовжити боротьбу проти російської армії.
«Я глибоко впевнений, що армія – це командна робота. І з сьогоднішнього дня ми разом з вами продовжимо боротьбу. Ми обов’язково ще скажемо своє слово у бою», – сказав «Редіс» спілкуючись у Львові з журналістами, повідомляє «РБК-Україна».
8 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що всі українські командири, які керували обороною «Азовсталі» повертаються в Україну з Туреччини, де перебували після звільнення з російського полону.
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков сказав, що повернення в Україну з Туреччини командирів «Азовсталі» нібито є «порушенням домовленостей щодо обміну полоненими».
У червні президент Володимир Зеленський повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону 2526 українців.
Раніше очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов оцінював, що близько 40% тих, кого Росія утримує в полоні – це цивільні люди, решта полонених – військові.
4 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що, за приблизними оцінками, Росія незаконно утримує понад 20 тисяч українських цивільних заручників. Це дані на підставі звернень родичів, чиїх близьких затримала російська сторона.
Президент призначив нового командувача Нацгвардії
Бойового офіцера Олексія Півненка призначено командувачем Національної гвардії, сказав президент Володимир Зеленський у Львові, 8 липня.
«Серед нас зараз є Герой України Олександр Півненко, потужний воїн Нацгвардії, бойовий офіцер, відзначився в боях проти російських окупантів, зокрема, в боях за Бахмут. Я призначив Героя України Олександра Півненка Командувачем Національної гвардії України», – наголосив Зеленський у Львові після повернення з Туреччини разом із командирами «Азова».
Президент побажав новому командувачу Нацгвардії «звільнення всієї нашої землі, повернення всіх наших людей, а також омріяної перемоги».
Олександр Півненко 37 був комбригом 3-ї бригади оперативного призначення НГУ, яка під час тримісячної ротації у Бахмуті показала високі бойові результати. 24 березня 2023 року президент України вручив комбригу звання Герой України.
Олександр Півненко з 2018 року служив в окремому загоні спецпризначення Східного ТУ НГУ. На початку травня він очолив Східне територіальне управління Національної гвардії.
Ввечері, 8 липня, Зеленський прибув до Львова, там відбулась молитва до 500-го дня війни. Після молитви президент залишив площу.
8 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що всі українські командири, які керували обороною «Азовсталі» повертаються в Україну з Туреччини, де перебували після звільнення з російського полону.
У червні президент Володимир Зеленський повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону 2526 українців.
Раніше очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов оцінював, що близько 40% тих, кого Росія утримує в полоні – це цивільні люди, решта полонених – військові.
4 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що, за приблизними оцінками, Росія незаконно утримує понад 20 тисяч українських цивільних заручників. Це дані на підставі звернень родичів, чиїх близьких затримала російська сторона.