В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу: в РФ злетіли винищувачі (відбій)
Ввечері 7 липня о 21.18 по всій Україні оголосили масштабну повітряну тривогу. Влада рекомендує громадянам пройти в укриття.
«Зафіксовано зліт винищувачів МіГ-31К Повітряно-космічних сил РФ із аеродрому Саваслейка», – повідомили в Повітряних силах Збройних сил України.
Влада столиці попереджає про небезпеку.
«Увага! Ракетна небезпека для столиці. Зафіксовано зліт винищувачів МіГ-31К, потенційного носія аеробалістичноі ракети «Кинджал». Перебувайте в укриттях до відбою тривоги!», – зазначив начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
О 21.54 влада повідомила про відбій повітряної тривоги, пусків ракет зафіксовано не було.
За даними Повітряних сил ЗСУ, 6 липня російські війська атакували Львівщину ракетами«Калібр» з акваторії Чорного моря. Військові повідомили, що кілька груп ракет спершу прямували на північ, в тому числі вздовж русла Дніпра, а потім різко змінили курс на захід.
66% громадян країн НАТО негативно ставляться до Росії, 65% підтримують допомогу Україні – опитування
66% громадян країн НАТО негативно ставляться до Росії, свідчать результати опитування громадської думки у 31 державі Альянсу і Швеції, оприлюдненого напередодні Вільнюського саміту.
Подібно до опитування, що проводилося напередодні саміту НАТО у 2022 році, одним із параметрів було сприйняття вторгнення Росії в Україну.
Майже дві третини респондентів у країнах НАТО вважають, що вторгнення Росії в Україну позначилося на безпеці їхньої країни (64%).
Як повідомила пресслужба НАТО, сильною залишається підтримка респондентами того, щоб їхня країна і далі продовжувала надавати допомогу Україні (65%).
«У Бахмуті ворог фактично у пастці»: Маляр щодо ситуації на фронті
Збройні сили України наступають на Бахмутському напрямку – на півдні від міста їм вдалося просунутись на понад кілометр, повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
«На Бахмутському напрямку на південному флангу є просування по декількох ділянках – більше кілометра», – йдеться у заяві.
Маляр пояснила, що «на північному флангу бої без зміни положень».
«У самому Бахмуті ворог фактично у пастці», – пояснила заступник міністра оборони.
Артилерія залишається ключовою зброєю на полі бою в Україні – Білий дім
Сполучені Штати Америки ухвалюють рішення щодо безпекової допомоги Україні, орієнтуючись на ситуацію на місцях, заявила старша директорка з питань Європи Ради нацбезпеки Білого дому.
«Зараз артилерія потрібна Україні для ведення наступальних і оборонних операцій. І артилерія дійсно залишається в основі цього конфлікту. Наразі ми надали Україні історичну кількість унітарних артилерійських снарядів, і ми нарощуємо внутрішнє виробництво цих снарядів, а також тісно співпрацюємо з нашими партнерами в Європі, щоб продовжувати це робити», – заявила Аманда Слот, відповідюачи на питання Радіо Свобода про те, як надання касетних боєприпасів Україні вплине на ситуацію на полі бою.
Високопосадовиця адміністрації США також наголосила, що Вашингтон продовжує тісно співпрацювати з Україною, «яка подала запит на ці боєприпаси і запевнила, що використовуватиме їх відповідально».
Зеленський повідомив, про що говоритиме з Ердоганом
Президент України Володимир Зеленський озвучив теми, які підніматиме під час свого візиту до Туреччини 7 липня, зокрема, під час зустрічі з президентом цієї країни Реджепом Таїпом Ердоганом.
«Завершуємо насичений день у Туреччині. Переговори з президентом Ердоганом. Координація позицій щодо формули миру, саміту НАТО , гарантій безпеки і зернової ініціативи. Відбудова України, оборонні контракти між нашими підприємствами», – написав Зеленський у соцмережах.
До Туреччини президент України приїхав після візитів до Словаччини, Чехії і Болгарії. Україна акумулює підтримку країн НАТО перед самітом Альянсу у Вільнюсі.
ЛЬВІВ – 7 липня у Львові завершили пошуково-рятувальні роботи у багатоквартирному будинку, у який вночі 6 липня влучила російська ракета. Внаслідок російської атаки 10 людей загинули, 45 – поранені, серед яких 3-є дітей. Орієнтовно 60 сімей втратили помешкання.
Останнє тіло загиблої жінки рятувальники дістали з-під завалів 7 липня. Це була десята жертва російської ракетної атаки по Львову. Усі загиблі з одного будинку.
Загинули 32-річна Анастасія Сенів і її мама Мирослава Садова, якій було 60. Анастасія мала невдовзі одружитися.
Внаслідок влучання російської ракети загинули ще жінки віком – 55, 56, 63, 66, 67, 68, 71 рік і 35-річний чоловік.
«Ми спали, почули тривогу. Зазвичай почуваєшся у Львові більш-менш спокійно, ми якось розслабилися. Я не заснула і спостерігала куди летять ракети по телеграм-каналах. Коли побачила, що ракета залетіла у Львівську область, сказала чоловікові і синові йти у ванну. Ми там почули перший вибух. У дверях кімнати трішки розбилось скло.
Мені стало дуже страшно і кажу, що йдемо в укриття. Ми дійшли до підвалу сусіднього будинку і туди буквально пірнули, було відчуття, що небо розривається, дуже сильний вибух. Світло вимкнулось у підвалі, щось посипалось, мені на спину впали двері. Це був другий вибух.
Ми вийшли і читаю, що летить третя ракета. Не розумію, куди йти, бо лишатись небезпечно, якщо удар – впаде будинок. Слава Богу приїхали поліцейські і кажуть іти до дороги. А там Стрийський парк.
Ми і група сусідів пішли туди і чуємо гуркіт в небі, падаємо на землю, відчуваємо сильні вібрації землі, вибух. Недалеко від нас. Був відбій і ми пішли до будинку. Моєї квартири немає. Правило двох-трьох стін це добре, але я дивлюсь на фотографії і коли немає даху, і трьох стін…Люди ходіть в укриття! Не треба ігнорувати, бо ти не знаєш, куди воно летить», – розповіла Радіо Свобода Наталія Сокирчук.
Вільнюс не буде повторенням Бухаресту – посол США при НАТО
Союзники по НАТО продовжують працювати над формулюваннями в комюніке Вільнюського саміту Альянсу в частині євроатлантичних прагнень України. Водночас, як передає кореспондент Радіо Свобода, очільниця представництва США при НАТО вже запевнила, що це не буде «просто повторенням Бухареста», маючи на увазі саміт НАТО 2008 року, коли Україні, а також Грузії пообіцяли, що вони стануть членами Альянсу в майбутньому без окреслення часових чи практичних рамок.
«Це (комюніке у Вільнюсі – ред.) виглядатиме інакше, аніж те, що ми говорили у 2008 році. І в нас буде більше, що сказати, коли ми дійдемо власне до саміту (…). Ми ще допрацьовуємо комюніке, наводимо останні штрихи. Але думаю, що президента Зеленського, якщо він вирішить приїхати на саміт, зустрінуть добре. І він побачить переконливу підтримку відносин України з Альянсом і опиниться в силі набір конкретних результатів», – заявила Джуліан Сміт, спілкуючись із журналістами.
Читайте також: «Просто потрібне запрошення» – Зеленський про очі
Генштаб повідомив про «важкі бої» на 5 напрямках
Російські війська зосереджують основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках, там тривають важкі бої, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, протягом доби відбулося близько 20 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку противник намагався наступати в районах Новоселівського і Стельмахівки Луганської області. Наші воїни стійко тримають оборону, відбили усі атаки ворога… На Лиманському напрямку протягом доби противник вів штурмові дії і намагався витіснити наші війська із займаних позицій в районі північно-західніше Берестового Луганської області, успіху не мав», – повідомили у Генштабі.
Словаччина й Україна спільно розроблятимуть новий тип гаубиць – Чапутова
Словаччина надасть Україні 16 самохідних гаубиць Zuzana, країни також спільно вироблятимуть новий тип гаубиць, повідомила президентка Словаччини Зузана Чапутова 7 липня в Братиславі на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
«Нам вдалося підписати контракт на постачання 16 Zuzan в Україну, і це відбудеться вже незабаром. Ми розроблятимемо спільно новий тип гаубиць, розпочнеться спільне виробництво боєприпасів і наші підприємства будуть розміновувати територію України», – сказала Чапутова.
Президент Зеленський висловив подяку за оборонну підтримку, яку Словаччина надала Україні за місяці повномасштабної війни.
У Міноборони Білорусі вперше розповіли про табір під Осиповичами, де чекають «вагнерівців»
Представники російської приватної військової компанії «Вагнер» поки що не прибули для огляду можливого місця розташування найманців у наметовому містечку поблизу міста Осиповичі Могильовської області Білорусі. Про це російському державному агентству новин ТАСС повідомив помічник білоруського міністра оборони генерал-майор Леонід Касинський, який прибув до табору.
«Ні, оперативні групи ще не приїхали, не ідентифікували, не дивилися. Я думаю, що коли група «Вагнер» ухвалить остаточне рішення, чи будуть вони дислокуватися в Білорусі, тоді вони будуть дивитися», – сказав генерал-майор.
Касинський пояснив, що це «літній табір, який був побудований у співпраці з місцевою владою».
ООН підтвердила загибель 9177 цивільних в Україні через агресію Росії
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 30 червня 2023-го.
Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей.
В ООН зазначають, що реальна кількість загиблих і поранених може бути значно вищою, оскільки збір інформації на територіях, окупованих Росією, для місії ускладнений. Зокрема, до зведення ООН не входить статистика щодо загиблих і поранених у Маріуполі, Лисичанську, Попасній та Сєвєродонецьку – вона ще не зібрана або потребує оцінки.
Зеленський: Україна від саміту НАТО очікує оборонних пакетів з «зрозумілими термінами виконання»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що від саміту НАТО Україна, серед іншого, очікує оборонних пакетів зі «зрозумілими термінами виконання».
«Ми очікуємо позитивних результатів або хоч якихось кроків до наближення цього позитиву. Це дуже важливо для безпеки всього світу. Також від цього залежить ситуація з агресором. Росія дуже розраховує, щоб світ показав слабкість і роз'єднаність в Альянсі, цього не можна допустити. Також ми очікуємо оборонних пакетів для України. Не тільки обіцянок, а зі зрозумілими термінами виконання», – сказав він у Братиславі на брифінгу з президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою.
Зеленський також додав, що Київ очікує від саміту НАТО гарантій безпеки для України, поки вона не стала членом Альянсу.
У НАТО відреагували на намір США надати Україні касетні боєприпаси
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що постачання Україні касетних боєприпасів є справою кожного конкретного союзника Альянсу.
«НАТО як Альянс не має позиції щодо Конвенції про касетні боєприпаси. Певне число союзників підписало Конвенцію, але певна кількість її не підписала. І тому кожен союзник сам ухвалює рішення, якого виду озброєння постачати Україні. Це вирішують уряди, а не НАТО як альянс», – сказав Столтенберґ на брифінгу 7 липня в Брюсселі у відповідь на запитання про те, як НАТО ставиться до ймовірного рішення США передати Києву таку зброю.
СБУ: на Кіровоградщині затримали агента ФСБ, який влаштувався працювати на оборонному заводі
Служби безпеки України заявляє про затримання агента ФСБ, який влаштувався працювати на оборонному заводі на Кіровоградщині.
Як повідомляє пресслужба відомства, чоловік отримав від ФСБ завдання – влаштуватися на роботу до місцевої оборонної компанії і збирати секретну інформацію щодо ремонту військової техніки ЗСУ.
За даними слідства, йому вдалося домогтися призначення на посаду завгоспа декілька тижнів тому і майже одразу він розпочав збір розвідданих на користь РФ, але СБУ ретельно документувала кожен його крок.
За повідомленням, насамперед російський агент намагався встановити точну кількість та види іноземного озброєння, які проходили техобслуговування на базі української оборонної компанії.
Контррозвідники Служби безпеки затримали чоловіка, коли він приховано фотографував таємні документи.
За даними СБУ, місцевого жителя Кіровоградщини ФСБ завербувала задовго до початку повномасштабного вторгнення, а у поле зору російської спецслужби він потрапив під час свого тривалого перебування в РФ, де працював на різних підприємствах – згодом його перевели в «режим очікування» і відправили в Україну, де «активували» після лютого 2022 року.
Чоловіку повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Суд обрав запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави. Триває розслідування.
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні. За даними голови СБУ Василь Малюк, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на червень Служба безпеки України розпочала досудове розслідування у майже 92 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із російською агресією.
До саміту НАТО у Вільнюсі лишаються лічені дні: зустріч лідерів держав альянсу відбудеться 11-12 липня. Чого Україні чекати від цього саміту? У Києві є побоювання, що замість конкретного запрошення до НАТО, від Альянсу знову прозвучить давно відома мантра про «відкриті двері», тоді як Україна очікує конкретного політичного запрошення до НАТО, нехай і усвідомлюючи, що приєднання до альянсу стане можливим лише після завершення війни.
До НАТО входять 32 країни і, формально, голос кожної з цих держав є рівним. Утім, не секрет, що більшість країн Альянсу орієнтуються на США. Тим більше – у питанні членства України в Альянсі, адже США – стратегічний партнер України. Саме тому і Володимир Зеленський в інтерв’ю CNN закликав американського президента Джо Байдена запросити Україну до НАТО вже зараз.
Джо Байден зберігає мовчання, а його адміністрація вкотре нагадала Києву про реформи, які необхідні для членства України в НАТО. Яких саме реформ вимагає Вашингтон, і чому мовчить Джо Байден? Про це Радіо Свобода запитало у Андреа Калан, офіційної представниці Державного департаменту США
– Представниця Білого дому Карін Жан-П’єр, фактично, повторила слова Джо Байдена про те, що країна НАТО ухвалять рішення стосовно членства України в НАТО тоді, коли Україна відповідатиме усім вимогам і проведе відповідні реформи. Чи могли би ви уточнити, що мається на увазі під реформами?
– Ці реформи залежить від кожної країни, яка хоче стати членом НАТО. Але через цей процес будь-яка країна, яка хоче стати членом НАТО, повинна пройти. Так що є різні реформи.
І дійсно відбуваються переговори поміж США і Україною, поміж партнерами, союзниками. І коли лідери країн НАТО зустрічатимуться на наступному тижні у Вільнюсі, якраз вони матимуть нагоду говорити особисто з президентом Зеленським. Україна буде в центрі уваги. І, звісно, вони говоритимуть не тільки про сьогоднішню ситуацію, але що ми можемо зробити, що може зробити НАТО, щоб підтримувати євроатлантичні прагнення України.
– І все ж таки, дозвольте, я повернуся до реформ. Які реформи повинні бути проведені невідкладно для членства України в НАТО? Представник українського МЗС (речник МЗС Олег Ніколенко – ред.) сказав, що Україна – це країна, яка проводить найбільше реформ. Чи погоджуєтеся ви з таким формулюванням? І про які реформи говорять США?
– Є різні реформи: щоб боротися з корупцією, наприклад. І різні фінансові реформи.
Чесно кажучи, це не США, говорять, що необхідно робити, це для НАТО, як для альянсу треба.
Якщо знову ж таки повернутися до зустрічі, яка буде на наступному тижні (саміт НАТО у Вільнюсі– ред), то це те саме місце, де можна обговорювати ці питання. Я не хочу забігати наперед зустрічі лідерів країн НАТО, але я думаю, що ми зможемо почути більше на наступному тижні після закінчення цих зустрічей.
Данілов: ЗСУ роблять неможливе, але потрібно більше зброї
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявляє, що українські військові роблять неможливе, але потребують «постійного і значно більшого постачання озброєння».
«У ході активних бойових дій українська армія робить неможливе, ламає всі усталені теорії й практики ведення сучасних війн. Сили оборони України успішно виконують завдання наступу і контрнаступу в умовах рівності або навіть чисельної меншості задіяних сил і засобів. Реалізують завдання без переваги у повітрі. Випадок безпрецедентного характеру», – написав він у телеграмі.
За його словами, ЗСУ проводять унікальні військові операції без необхідного, як це передбачено нинішніми стандартами.
«Здійснюють унікальні військові операції без критичної першості в усіх компонентах, як це заведено за існуючими стандартами. У якої армії НАТО є такий досвід і такі залізні… нерви? Водночас пріоритет України – життя наших воїнів. У такому плані ми маємо незрівнянно менші втрати навіть в умовах наступу і контрнаступу, ніж росіяни. Але диво української стійкості потребує постійного і значно більшого постачання озброєння», – зазначив секретар РНБО, додавши, що це питання – одне з головних на засіданнях Ставки, зусиль президента та уряду.
Раніше Олексій Данілов заявив, що Україна забезпечує себе «певним обсягом» зброї власного виробництва, але «це не так багато, як хотілося б».
За даними розслідування правозахисної організації Human Rights Watch (HRW), збройні сили України використовують, а військові Росії масово використовують касетні бомби, від яких гинуть цивільні. HRW закликала США не передавати Україні касетні боєприпаси. Як відреагували і Україні і США?
Заява HRW, зокрема, зазначає:
- Українські війська застосували касетні боєприпаси, внаслідок яких загинули та отримали серйозні поранення мирні жителі.
- Російські війська широко використовували касетні боєприпаси, спричинивши загибель та серйозні поранення багатьох цивільних осіб.
- Касетні боєприпаси, які використовуються Росією та Україною, зараз завдають шкоди мирним жителям і залишатимуть після себе небезпечні боєприпаси, що складатимуть загрозу ще багато років.
- Обидві сторони повинні негайно припинити використання касетних боєприпасів і не прагнути отримати більше цієї невибіркової зброї.
- США не повинні передавати Україні касетні боєприпаси.
HRW стверджує, що її представники поспілкувалися із жителями нещодавно звільнених територій на Харківщині. Ті розповіли, що бачили, як касетні боєприпаси детонували біля їхніх будинків. Зокрема, під час звільнення Ізюма, за даними організації, від таких боєприпасів, які використовувалися ЗСУ, нібито загинуло щонайменше 8 цивільних та 15 отримали каліцтва.
З боку Росії, за даними Human Rights Watch, найкривавішою була атака по Краматорську у квітні минулого року. Тоді балістична ракета Точка-У, нашпигована касетними боєприпасами, вбила 58 людей, більше ста отримали важкі поранення.
Влада підтвердила удар РФ по Запоріжжю
Військові РФ завдали удару по об’єкту інфраструктури в Запоріжжі, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
«Снаряди С-300 влучили в об'єкт інфраструктури в багатотисячному місті посеред дня. Сталося загоряння однієї з будівель. Фахівці працюють над ліквідацією наслідків обстрілу», – написав він у телеграмі.
Жителі Запоріжжя не постраждали.
Раніше у соцмережах повідомляли про звуки вибухів у місті. У Запорізькій області повітряну тривогу було оголошено близько 12:00, як повідомляється, після звуків вибухів.