«Хто ти такий?»: біженці у Латвії створили театр та допомагають ЗСУ
Вони з Донецька і Маріуполя, Харкова і Полтави, Києва і Черкас. Ці діти могли би ніколи не зустрітися, але в їхнє звичне життя прийшла війна – і через бойові дії вони залишили свої домівки, стали біженцями і знайшли прихисток у Латвії.
Їх згуртувала українська вчителька Олена Сіриченко. Вона через російську агресію теж переїхала у Ригу. Олена влаштувалася на роботу в місцевій школі і почала навчати дітей-біженців з України. А потім вирішила створити театр для дітей. Тут хлопці та дівчата познайомилися і об’єдналися, щоб бути в україномовному середовищі і допомагати українській армії.Читайте і дивіться про це за лінком
Ракетний удар РФ по Львову: відомо вже про 9 загиблих – МВС
У Львові знайшли ще двох загиблих внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку напередодні, повідомляє Міністерство внутрішніх справ вранці 7 липня.
«Кількість загиблих внаслідок російського ракетного обстрілу зросла до 9 осіб, 42 особи отримали поранення (з них три дитини)», – йдеться в повідомленні.
Рятувально-пошукові роботи на місці влучання ракети тривають.
У ніч на 6 липня Росія завдала ракетного удару по Львову, внаслідок влучання у житловий будинок є загиблі та поранені. Влада повідомила, що руйнувань зазнали понад 30 будинків, більше ніж 250 квартир, 10 гуртожитків, будинок дитини, два виші та санаторна школа. Голова Львівської ОВА Максим Козицький заявив, що це «найбільш руйнівна атака по мирному населенню на Львівщині від початку повномасштабної війни».
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська атакували Львівщину ракетами «Калібр» з акваторії Чорного моря. Військові повідомили, що кілька груп ракет спершу прямували на північ, в тому числі вздовж русла Дніпра, а потім різко змінили курс на захід.
Лукашенко «дистанціюється» від угоди, яку він організував між Кремлем і Пригожиним – ISW
Відсутність засновника приватної військової компанії «Вагнер» Євгена Пригожина в Білорусі вказує на те, що він не виконує умови своєї угоди з президентом Росії Володимиром Путіним, укладеної за посередництва Олександра Лукашенка. Про це йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни (ISW) від 6 липня.
Інститут вказує на російські джерела, які заявляють на присутність Пригожина в Росії, хоча неясно, де саме. Зокрема, представники російської опозиції заявляли, що літак спонсора ПВК нібито сів у Ростовській області, прямуючи з Московської області вранці 6 липня.
«Схоже, що Лукашенко дистанціюється від угоди, в якій він нібито був посередником, водночас продовжуючи рекламувати свою здатність до медіації між Путіним і його раніше вірним підлеглим, тим самим все ще підкреслюючи слабкість Путіна. Лукашенко демонстративно заявив, що «Вагнер» і Пригожин – росіяни, і питання про їх місцеперебування не повинні бути адресовані йому», – зазначають дослідники.
На думку ISW, фактичний очільник Білорусі дистанціюється від «Вагнера» й покладає відповідальність за виконання угоди на Кремль.
Аналітики припускають, що здатність Пригожина вільно пересуватися Росією вказує на досі наявні гарантії безпеки, або ж на те, що Кремль продовжує ставити в пріоритет дискредитацію Пригожина, а не його юридичне чи фізичне усунення.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Втім, 6 липня Олександр Лукашенко заявив, що на території Білорусі Пригожина немає, а найманці «перебувають у своїх постійних таборах».
Росія за добу випустила по Україні 11 ракет і завдала 57 авіаударів – Генштаб
Російські війська протягом попередньої доби випустили по Україні 11 крилатих ракет «Калібр», з них сім були збиті. Такі уточнені дані навів Генеральний штаб Збройних сил вранці 7 липня. Також штаб зафіксував 57 авіаційних ударів, чотири з них – дронами Shahed, які були збиті.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом минулої доби відбулось 30 бойових зіткнень», – йдеться в повідомленні.
За зведенням, російська армія намагалася безуспішно витіснити українські війська з позицій на захід від Кармазинівки Луганської області.
«На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки противника в районі населеного пункту Берхівка Донецької області. Ворог завдав авіаційного удару в районі Іванівського. Разом з тим, наші воїни продовжують вести наступальні дії південніше та північніше міста Бахмут, закріплюються на досягнутих рубежах», – заявив штаб.
Сили оборони продовжують стримувати російський наступ біля Первомайського на Авдіївському напрямку та в районі Мар’їнки, а також Новомихайлівки на Донеччині.
Генштаб звітує про вісім авіаударів по місцях зосередження російських військ, а також ракетні та артилерійські удари по військових та техніці РФ.
Президент Чехії підтвердив подальшу підтримку України та допомогу у відбудові
Президент Чехії Петр Павел заявив, що багато чеських компаній уже співпрацюють з українськими фірмами й прагнуть взяти участь у відбудові України не лише після війни, а й зараз, під час воєнних дій. Про це він сказав на спільній із президентом України Володимиром Зеленським пресконференції за результатами зустрічі у Празі.
«Ми бачимо в цьому хорошу нагоду для чеських фірм. Це взаємовигідна співпраця, і необхідно приділяти цьому достатню увагу», – сказав Павел.
За його словами, наступного тижня відбудеться візит до Києва 30 чеських підприємців, де вони будуть говорити про розширення співпраці.
Павел запевнив Зеленського, що Україна й далі може розраховувати на підтримку Чехії, як це було з першого дня повномасштабної російської агресії.
«Підтримувати Україну завжди буде нашою метою. Ми хочемо, щоб Україна перемогла і перемогли всі ми. Щоб ми зберегли цінності, на яких базується наше суспільство», – сказав президент Чехії.
Український контрнаступ, на думку чеського президента, показав, що Росія далеко не така сильна, як вона намагалася продемонструвати і переконати всіх. «Ми маємо зробити все для того, щоб український контрнаступ був успішним», – заявив президент Чехії.
За словами Павела, у момент закінчення війни буде важливим, щоб Україна розпочала переговори про вступ до НАТО. Це буде й на користь Чехії. У той же час Чехія зацікавлена у вступі України до ЄС, сказав він.
«Вважаю, що Україну в її бажанні приєднатися до ЄС і НАТО необхідно підтримувати. Ми зробимо все для цього. Ми намагатимемося, щоб переговорний процес було розпочато до кінця поточного року і щоб чітко прозвучало, що Європа в майбутньому буде з Україною», – сказав Павел.
Офіс президента України також повідомив, що під час зустрічі лідери двох держав зосередили увагу на питаннях спільної безпеки та взаємодії заради посилення оборони. «Було обговорено можливе реагування на створені Росією терористичні загрози, зокрема на ситуацію на Запорізькій АЕС», – зазначили в ОПУ.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 6 липня прибув із візитом до Праги після того, як відвідав столицю Болгарії Софію. 7 липня Зеленський вперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну відвідає Туреччину, повідомили турецькі державні ЗМІ.
Президент України Володимир Зеленський на спільній з президентом Чехії Петром Павелом пресконференції відповів на запитання журналіста Радіо Свобода про свої очікування від майбутнього саміту НАТО в частині сигналу Україні про вступ в Альянс.
«Що може бути ідеально для нас? Щоб нас запросили. Яке формулювання потрібне для запрошення? – Просто потрібне запрошення. Ми розуміємо, що можуть бути ті чи інші складності, як то кажуть, з тим чи іншим «вордінгом» (формулюванням – ред.), щоб отримати об’єднану підтримку всіх партнерів Альянсу. Хтось ще озирається на Москву, хтось боїться Росію, хоча я вважаю, що це такий момент, великий шанс показати сміливість всього Альянсу і його міцність, але тим не менш, ми говоримо про чіткий сигнал, якісь конкретні речі у напрямку запрошення. Нам потрібна ця мотивація. Нам потрібна чесність в наших відносинах», – сказав Зеленський.
Він зазначив, що на полях саміту будуть обговорюватися й інші важливі питання, зокрема оборонної підтримки.
«Ми живемо майбутнім, але майбутнє – це перемога, але при цьому ми повинні бути реалістами. Ми живемо у війні, живемо сьогоденням – що у нас є на полі бою, чого не вистачає. І авжеж саміт дає можливість обговорювати і домовлятись щодо підтримки партнерами додатковими пакетами українських воїнів», – зазначив президент.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Нещодавно він наголосив, що «Україна хотіла б отримати запрошення на вступ до НАТО на саміті у Вільнюсі», який пройде 11-12 липня.
Напередодні речниця Білого дому Карін Жан-П’єр, відповідаючи на питання щодо членства України в НАТО, нагадала слова президента Джо Байдена. Він заявляв раніше, що Україна матиме здійснити реформи і відповідати стандартам НАТО, перш ніж долучитися до Альянсу.
У МЗС України відповіли, «що одна реформа у світі залишається незавершеною – це ставлення Заходу до ролі Росії в архітектурі євроатлантичної безпеки», та закликали партнерів України «розглядати питання членства України в НАТО без озирання на Москву».
Румунія підтвердила намір відкрити центр підготовки пілотів F-16, зокрема для України
Вища рада національної оборони Румунії повідомила про намір відкрити регіональний навчальний центр для пілотів винищувачів F-16 з країн-членів НАТО та інших партнерів, зокрема України. На це вказує агенція Associated Press.
Офіс президента Клауса Йоганніса, який головував на засіданні Ради в Бухаресті, заявив, що «разом з іншими союзниками та компанією, яка проєктує цей винищувач, у Румунії буде створено регіональний центр для навчання військових пілотів».
«Тут проходитимуть навчання румунські пілоти, які експлуатують літаки F-16, а пізніше об’єкт буде відкритий для участі пілотів з союзних держав і країн-партнерів НАТО, включно з Україною», – йдеться в повідомленні.
Навчальний центр для пілотів позиціонуватиме Румунію як «регіонального лідера з навчання пілотів F-16» та сприятиме «поліпшенню згуртованості, демонстрації єдності та зміцнення потенціалу стримування та оборони в євроатлантичному просторі», йдеться в повідомленні.
Проте коли і де в Румунії відкриється такий об’єкт, не повідомляється.
У квітні Вища рада національної оборони Румунії також схвалила придбання невказаної кількості американських винищувачів F-35 «останнього покоління» задля модернізації військово-повітряних сил.
Румунія збільшила витрати на оборону у відповідь на вторгнення Росії в Україну.
Після російського вторгнення НАТО посилило свою присутність на східному фланзі Європи додатковими багатонаціональними бойовими групами у Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині.
США 7 липня оголосять про надання Україні касетних боєприпасів – ЗМІ
Сполучені Штати Америки вирішили надати Україні касетні боєприпаси і, як очікується, 7 липня оголосять, що вони будуть включені в новий пакет військової допомоги, повідомили західні ЗМІ, зокрема агенції Reuters і AP.
Представники США, цитовані у цих повідомленнях від 6 липня, заявили, що касетні боєприпаси будуть частиною нового пакету військової допомоги Україні вартістю близько 800 мільйонів доларів. Посадовці говорили на умовах анонімності, оскільки вони не уповноважені публічно обговорювати цей крок до офіційного оголошення.
Відповідаючи на запитання щодо касетних боєприпасів, речник Пентагону бригадний генерал Пет Райдер сказав, що він знає про такі повідомлення, але сказав, що «не має ніяких конкретних оголошень».
В останні дні повідомлялося, що президент Джо Байден активно розглядає можливість включення суперечливих боєприпасів у новий пакет зброї. Адміністрація США поки що уникала надання касетних боєприпасів, побоюючись відштовхнути союзників.
Генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, 30 червня заявив, що США думали про надання цих боєприпасів «довгий час», зазначивши, що Україна просила касетні боєприпаси, європейські країни їх надали, а російські війська використовували їх на полі бою.
Лора Купер, заступниця помічника міністра оборони США, яка спеціалізується на Росії та Україні, виступила за надсилання касетних бомб в Україну, нещодавно заявивши Конгресу, що ці боєприпаси «будуть корисні, особливо проти окопаних російських позицій на полі бою».
Касетні боєприпаси – це бомби, які скидають з повітря, випускаючи при цьому велику кількість дрібних суббоєприпасів або бомб на широку смугу землі.
ООН повідомляє, що до 40 відсотків бомб не вибухають під час удару, і вони залишаються довгостроковою небезпекою для цивільного населення після закінчення війни.
Крім того, через широку зону падіння бомби не розрізняють цивільні та військові цілі.
Правозахисна організація Human Rights Watch заявила, що як російські, так і українські сили використовували касетні боєприпаси під час повномасштабного вторгнення Росії, що призвело до загибелі українських цивільних осіб. HRW разом із 35 іншими організаціями, зокрема ЮНІСЕФ США і Amnesty International США, підписала листа від 14 червня, в якому закликала Байдена не надавати Україні касетні бомби.
Заяву HRW 6 липня розкритикували в Офісі президента України.
Конвенція про касетні боєприпаси, міжнародний договір, підписаний у 2008 році, забороняє будь-яке використання, виробництво, передачу і накопичення касетних боєприпасів. Угода, яка набула чинності в 2010 році, імплементована в 123 країнах, але не в США, Україні чи Росії.
Після слів Лукашенка в НАТО заявили, що уважно стежать за переміщенням найманців «Вагнера»
НАТО уважно стежить за переміщеннями найманців ПВК «Вагнер» і очільника цього угруповання Євгена Пригожина, заявив 6 липня генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ.
«Ми бачили певну підготовку до розміщення великих груп солдатів «Вагнера» в Білорусі, – сказав Столтенберґ, виступаючи в Брюсселі. – Поки ми не бачили, щоб багато з них їхало до Білорусі».
У НАТО також помітили, що Пригожин «трохи пересувався», сказав генсекретар, не надавши додаткових подробиць.
Раніше сьогодні Олександр Лукашенко заявив, що на території Білорусі немає керівника російської приватної військової компанії «Вагнер» Євгена Пригожина.
«Чому ви питаєте у мене, де перебуває сьогодні приватна військова компанія «Вагнер» та керівник цієї компанії? Це російська компанія. Тому запитання не до мене. Наскільки я поінформований, бійці ПВК «Вагнер» перебувають у своїх постійних таборах. У тих таборах, де вони перебували після виведення з фронту на відновлення, лікування, відпочинок. Йде звичайна ротація для війни», – заявив Лукашенко.
За його словами, питання передислокації й розміщення компанії «Вагнер» у Білорусі поки не вирішене. Лукашенко додав, що це залежить не від нього, а від рішення російської сторони і самих «вагнерівців».
«Табори ми не зводимо. Ми запропонували їм кілька колишніх військових містечок», – сказав він.
Лукашенко також заявив, що у разі розміщення «Вагнер» на території Білорусі вона може бути «задіяна для оборони країни».
Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не стежила за пересуваннями Пригожина.
Після заколоту групи «Вагнер» 23-24 червня пункти набору найманців у Росії почали закриватися. З вулиць російських міст почали демонтувати білборди з оголошеннями про найм до компанії.
Фактичний очільник Білорусі Олександр Лукашенко запропонував найманцям перебратися до цієї країни. За даними журналістів-розслідувачів, табір «вагнерівців» будується у Могилівській області, приблизно за 200 кілометрів від кордону з Україною.
Компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.
Reuters: Raiffeisen Bank відкладає відхід із Росії у сподіванні на закінчення війни
Австрійський Raiffeisen Bank International (RBI) відкладає відхід із російського ринку, сподіваючись, що війна Росії з Україною скоро завершиться, повідомляє Reuters із посиланням на трьох осіб, знайомих із ситуацією.
За даними агентства, рішення банку підтримує австрійська влада. Нині вона активніше захищає фінансову групу у США та Європі. Співрозмовники Reuters також зазначають, що Австрія публічно підтримує Україну, але Відень не хоче повного розриву відносин із Москвою.
Про те, що RBI хоче вивести свій російський бізнес зі складу групи до осені 2023 року, стало відомо у березні. Джерела кажуть, що австрійська група досі не виклала свого плану європейському Центральному банку. Це робить відхід Raiffeisen Bank із Росії малоймовірним у найближчі місяці.
Крім того, RBI також знадобиться схвалення російських Центробанку і Мінфіну і, у разі продажу, президента Росії. За інформацією Reuters, російська влада дала зрозуміти банку, щоб він залишився на ринку, оскільки він досі дозволяє здійснювати міжнародні платежі.
У Росії працює дочірня компанія RBI – Райффайзенбанк. Вона входить до списку системно значущих російських банків.
HRW закликала Україну і Росію зупинити використання касетних бомб. В ОП відреагували критикою
Правозахисна організація Human Rights Watch 6 липня закликала і Росію, і Україну припинити використання касетних боєприпасів, а США – не надавати таку зброю Києву.
HRW заявила, що як російські, так і українські сили використовували касетні боєприпаси, через які гинули українські цивільні.
Заява пролунала на тлі повідомлень про те, що США зважують, чи відповідати на заклик України постачати їй цю зброю.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк розкритикував правозахисників, заявивши, що вони намагаються зірвати постачання зброї Україні таким чином.
Вчитися в України і готуватися: аналітики GLOBSEC попереджають НАТО про проблеми з Росією
Попри те, що війна, яку Росія веде проти України, виснажує її ресурси, Москва може відновити свою військову потужність до кінця десятиліття і знову загрожувати миру в Європі, вважають західні військові експерти GLOBSEC, які оприлюднили доповідь щодо перспектив співіснування НАТО та Росії.
Країнам НАТО потрібно розробити нову концепцію стримування Росії, оскільки оскільки стара, як показала російська масштабна агресія проти України, не працює. І рішення потрібно ухвалювати чимшвидше, адже оборонні інвестиції вимагають тривалого планування, вважають, автори доповіді, яку презентувала GLOBSEC, позапартійна неурядова організація, що розташована у столиці Словаччини і вивчає проблеми безпеки.
Провідні експерти зі Східної Європи та США під керівництвом генерала у відставці та колишнього командувача Сухопутних сил США в Європі Бена Годжеса радять зробити конкретні кроки, що посилять безпеку східного флангу НАТО вже під час Вільнюського саміту НАТО, який має відбутися 11-12 липня.
На їхню думку, потрібна нова концепція стримування, тобто створення умов, за яких противник не почне агресії, розуміючи, що не має достатніх ресурсів для досягнення своїх цілей, і те, що відповідь з боку альянсу буде руйнівною для нього.
Ця стратегія була основною концепцією НАТО упродовж більшої частини історії альянсу з моменту його створення у 1949 році – для стримування Радянського Союзу.
Автори звіту нагадують, що на піку протистояння з СРСР у 1980-х роках у Західній Німеччині базувалося близько 250 тисяч американських військ, а збройні сили самої ФРН, головного форпосту НАТО, налічували 500 тисяч осіб.
Розпад Східного блоку та Радянського Союзу призвів до значного роззброєння та зменшення кількості військової присутності альянсу, який намагався встановити стосунки довіри з Росією замість її стримування.
Напад на Україну показав, що Росія не відмовилася від планів встановити свою гегемонію. Однак вона розраховувала, що колективна оборона НАТО не надасть Києву підтримки, у тому числі і через власну слабкість, вважають дослідники.
Якщо Росія прорахувалася зараз, то це може статися і в майбутньому, і навіть якщо режим президента Володимира Путіна замінить інший, небезпека російського реваншизму збережеться, вважає колишній американський генерал Бен Годжес.
«Ініціатива – у наших руках»: Залужний у розмові з Міллі
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі.
«Розповів про оперативну обстановку на фронті. Українські військові продовжують ведення активних наступальних дій. Ситуація розвивається згідно з планом, ініціатива – у наших руках», – повідомив Залужний у фейсбуці.
За його словами, під час бесіди йшлося про актуальні потреби ЗСУ в озброєнні та боєприпасах.
Головнокомандувач ЗСУ постійно звертає увагу генерала США Міллі на потребах у зброї.
Днями заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що українські війська просуваються на фронті. І сам генерал Міллі раніше казав, що контрнаступ Збройних сил України «просувається неухильно», але буде тривалим і «дуже кривавим».
Влада РФ повідомила про повітряну атаку на Бєлгород
Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков заявив у четвер про повітряну атаку на місто та околиці.
«Над Бєлгородом та Бєлгородським районом спрацювала наша система ППО. Збито кілька повітряних цілей на підльоті до міста. За попередніми даними, постраждалих немає. Є пошкодження даху в одному приватному домоволодінні. Оперативні та аварійні служби на місці», – написав Гладков у Telegram.
Російські ЗМІ пишуть, що цими «повітряними цілями» є безпілотники, і що їх було близько десятка. Офіційних даних з цього приводу немає.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Українське командування обстріли не коментує.
Зеленський їде до Праги, а 7 липня вперше від лютого 2022-го відвідає Туреччину
Президент України Володимир Зеленський заявив, що їде до Праги для зустрічі з високопосадовцями Чехії після візиту 6 липня до столиці Болгарії Софії.
«Проведу предметні переговори з президентом Петром Павелом, прем’єр-міністром Петром Фіалою, головами Сенату і Палати депутатів парламенту Мілошем Вистрчілом і Маркетою Пекаровою Адамовою, зустрінуся з членами уряду, парламенту, представниками ЗМІ», – написав Зеленський у телеграмі.
Він додав, що в центрі уваги зустрічі буде, зокрема, інтеграція України в НАТО, ситуація навколо Запорізької АЕС і відбудова України.
А 7 липня Зеленський вперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну відвідає Туреччину для переговорів із своїм колегою Реджепом Таїпом Ердоганом, повідомили турецькі державні ЗМІ.
Очікується, що на зустрічі йтиметься про укладену за посередництва Туреччини й ООН угоду з Росією щодо дозволу поставок українського зерна з чорноморських портів. Росія заявила, що може заблокувати угоду, термін дії якої закінчується 17 липня.
Крім того, очікується, що Зеленський також закликатиме Ердогана дати «зелене світло» членству Швеції в НАТО напередодні саміту Альянсу 11-12 липня у Вільнюсі.
Росія закриває генконсульство Фінляндії у Петербурзі
Росія закриє генконсульство Фінляндії у Санкт-Петербурзі. Згода на його діяльність буде відкликана з 1 жовтня, заявили у Міністерстві закордонних справ Росії.
Раніше сьогодні стало відомо, що у МЗС Росії викликали посла Фінляндії. Йому заявили «рішучий протест через антиросійську політику Гельсінкі».
Російська сторона стверджує, що для її безпеки створюють загрозу «параметри вступу Фінляндії до НАТО». Москва погрожує відповіддю за «накачування Києва західною зброєю», цитує російське державне агентство ТАСС заяву речниці МЗС РФ Марії Захарової.
Генштаб: війська РФ зосереджують зусилля на 4 напрямках, за добу було 20 боєзіткнень
Російські війська зосереджують основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках, де протягом доби відбулося 20 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 6 липня.
«На Лиманському напрямку протягом доби, за підтримки авіації, противник робив спроби витіснити наші війська із займаних позицій в районі Білогорівки та Кармазинівки Луганської області, успіху не мав… На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки противника в районах Іванівського та Білої Гори. Ворог завдав авіаційного удару поблизу Іванівського Донецької області. Разом з тим, наші воїни продовжують вести наступальні дії південніше й північніше міста Бахмут, закріплюються на досягнутих рубежах», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Поступ ЗСУ під Кліщіївкою: армія Росії боїться штурму Бахмута
На Авдіївському напрямку, кажуть у Генштабі, Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ у районі Первомайського Донецької області, а на Мар’їнському напрямку «під вогнем артилерії» українські військові відбили усі атаки загарбників у районі міста Мар’їнка.
Напередодні командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що наступ українських сил відбувається «за планами, які було складено й затверджено».
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що контрнаступ Збройних сил України «просувається неухильно», але буде тривалим і «дуже кривавим».
«Це не конфлікт, а війна» – Зеленський у відповідь на слова президента Болгарії
Президент України Володимир Зеленський заперечив слова свого болгарського колеги Румена Радева щодо війни Росії проти України.
Лідери зустрілися 6 липня під час одноденного візиту Зеленського до Софії. Президент Болгарії на зустрічі знову виступив проти надсилання зброї в Україну і закликав до переговорів між Києвом і Москвою.
«Безпекова ситуація викликає тривогу і в нашому регіоні. Конфлікт розширює свій просторовий масштаб», – сказав Радев, неодноразово кажучи про «конфлікт» і заявляючи, що він перетворюється на війну на виснаження і не має військового вирішення, передає Болгарська служба Радіо Свобода.
Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону засудив громадян України Юрія Доманчука і Віталія Скакуна до 23 і 24 років колонії відповідно у справі про замах на призначеного Росією «віцегубернатора» Херсонської області Віталія Булюка, повідомило російське державне агентство новин ТАСС.
За повідомленням, Доманчука і Скакуна визнали винними у «вчиненні теракту», «незаконному обігу вогнепальної зброї і вибухових речовин». Російський прокурор просив суд засудити обох чоловіків до довічного ув’язнення.
Про підрив автомобіля Булюка в Скадовську стало відомо у грудні 2022 року.