Кардинал Дзуппі відвідав Москву: миротворчі зусилля папи Франциска і стіна Кремля
Рим – У рамках миротворчої місії папи Римського Франциска його посланець кардинал Маттео Дзуппі 28-29 червня побував у Москві. Після візиту до Києва на початку червня поїздка до російської столиці стала другим і найскладнішим етапом ватиканської миротворчої місії. А все через небажання релігійних і політичних лідерів Росії йти на діалог щодо припинення воєнної агресії проти України, кажуть в експертних колах. Та, як виглядає, холодний прийом і відсутність явних результатів візиту папського кур’єра не зменшать потуги глави Римо-католицької церкви шукати порозуміння з країною-агресоркою та керованою режимом Російською православною церквою.
Фокус уваги світських та католицьких експертів зосередився на кількох особливостях так званої розвідувальної поїздки поважного кардинала до Росії:
- низький політично-дипломатичний рівень московських співрозмовників Дзуппі, на відміну від київського,
- збіг запланованої дати візиту з реальним чи уявним політичним ослабленням Путіна після спроби бунту Євгена Пригожина,
- важливість гуманітарної складової миротворчої місії.
Діалог між Україною та НАТО має враховувати реальність того, що стратегічною загрозою для Європи є Росія, заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Ніхто не заперечує той факт, що Україна обов’язково вступить до НАТО, але після завершення війни. Діалог між Україною та НАТО вже сьогодні має відбуватися з урахуванням реального стану речей, а не юридичної та паперової казуїстики. Реальність невблаганна: єдиною та головною стратегічною загрозою для Європи є Росія. Україна сьогодні є єдиною країною, що здійснює демілітаризацію РФ, стримуючи ворога на своїй території ціною тисяч життів своїх людей», – написав він у твіттері.
Подоляк зауважує, що українські сили є носієм «унікальної експертизи ведення війни з Росією».
«Українська армія зараз є єдиною армією Європи з реальним бойовим досвідом участі в конфліктах такої інтенсивності та носієм унікальної експертизи ведення війни саме з Росією. Ці факти вимагають щонайменше поваги в розмові про власні «високі стандарти» членства в Альянсі», – наголошує він.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України НАТО на своєму саміті в Мадриді у червні минулого року офіційно визнало Росію основною загрозою.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Читайте також: Час для ясності щодо членства України в НАТО настав – Кулеба
Києву вже обіцяли майбутнє членство на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, і з тих пір альянс постійно повторював, що його двері залишаються відкритими. Але ніколи не пропонував шлях або План дій щодо членства. Нині деякі країни-члени, зокрема Британія та Литва, пропонують відмовитися від плану дій щодо членства України в НАТО.
Водночас Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Фінляндію прийняли до НАТО вже в квітні 2023 року. Заявку Швеції досі не ратифікували Угорщина та Туреччина.
МВФ затвердив надання Україні 890 мільйонів доларів
Рада директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України і схвалила негайне виділення їй другого траншу в близько 890 мільйонів доларів. Кошти направлять на підтримку бюджету.
Про таке рішення пресслужба МВФ повідомила 29 червня. Його привітав президент Володимир Зеленський.
«МВФ щойно схвалив перший перегляд програми розширеного фінансування (EFF), що дає змогу негайно виділити Україні близько $886 млн. Дякуємо за підтримку», – написав Зеленський у твіттері.
Російського генерала Суровікіна допитали і відпустили – «Важные истории»
Російський генерал Сергій Суровікін, командувач Повітряно-космічними військами Росії і заступник командувача російськими військами в Україні, – не заарештований, його допитували, але потім відпустили – повідомило з посиланням на джерела, близькі до Генштабу і ФСБ Росії, видання «Важные истории».
При цьому раніше низка видань, зокрема, західних із посиланням на свої джерела повідомили, що Суровікіна заарештували після заколоту ПВК «Вагнер».
Зокрема, 29 червня про це повідомило агентство AP із посиланням на двох осіб, знайомих із ситуацією, які посилалися на оцінки розвідок США та України. Ці особи говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права обговорювати це питання публічно.
Данілов: Україна забезпечує себе «певним обсягом» зброї власного виробництва
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявляє, що Україна забезпечує себе «певним обсягом» зброї власного виробництва, але «це не так багато, як хотілося б».
«Ми забезпечуємо себе певним обсягом продукції, але це не так багато, як хотілося б з урахуванням того, що ворог великий, підступний і має величезну кількість зброї після СРСР», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, робота йде максимально активно.
«Підприємства ВПК набирають обертів. Але протягом тривалого часу ця галузь не була в пріоритеті, то не так просто це все зараз повертати. Що стосується нашої ракетної програми, програми боєприпасів, виробництва бойових дронів, це зрушилось з мертвої точки», – додав Данілов.
Днями президент України Володимир Зеленський звільнив гендиректора державного концерну «Укроборонпром» Юрія Гусєва. Його наступником став Герман Сметанін, який дотепер був керівником харківського Заводу імені Малишева.
В Україні розслідуються 15 випадків, які кваліфікуються як екоцид – прокуратура
Близько 30% території України, тобто 174 квадратних кілометрів, забруднені вибухонебезпечними предметами – про це заявив генеральний прокурор Андрій Костін після зустрічі Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни 29 червня.
«Понад 2,4 мільйона гектарів лісів пошкоджено. Нещодавня атака на греблю Каховської ГЕС призвела до найбільшої екологічної катастрофи в Україні з часів Чорнобиля. І цей список неповний, адже інтенсивні бойові дії тривають», – йдеться в заяві ОГП.
За словами Костіна, Україна є першою країною, яка переслідує екологічні воєнні злочини та екоцид «у такому масштабі».
Читайте також: Дуст, пестициди, збудники хвороб: що могло потрапити у Дніпро та Чорне море через руйнування Каховської греблі
«Загалом розслідується понад 200 воєнних злочинів проти довкілля та 15 випадків, які за Кримінальним кодексом України кваліфікуються як екоцид. Таких прецедентів практично не існує в системі міжнародного кримінального правосуддя», – додає пресслужба прокуратури.
Раніше Офіс президента повідомив про візит до Києва членів Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни, до якої увійшли ексголова уряду Швеції Маргот Вальстрем, віцепрезидентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, президентка Ірландії в 1990–1997 роках Мері Робінсон та екоактивістка Ґрета Тунберґ.
За підрахунками Міністерства довкілля і природних ресурсів України, сума збитків, завдана довкіллю України внаслідок війни, становить майже два трильйони гривень. За майже півтора роки повномасштабного вторгнення лише так званого «військового сміття», яке шкодить екології, назбиралося на 916 мільярдів.
Ракетний удар по Краматорську: у місті оголосили триденну жалобу за загиблими
У Краматорську оголосили триденну жалобу за загиблими внаслідок російського ракетного удару 27 червня.
«Підписав розпорядження про оголошення 30 червня, 1 та 2 липня днями жалоби за всіма, хто загинув в результаті ракетного удару по Краматорську 27 червня. Здається, місто це відчуває – похмуро, цілий день зривається дощ, небо над Краматорськом плаче», – написав у фейсбуці міський голова Краматорська Олександр Гончаренко.
В ОП розповіли, про що Зеленський говорив із Пенсом
Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з колишнім віцепрезидентом США, потенційним кандидатом від республіканців на президентських виборах 2024 року Майком Пенсом відзначив «надзвичайно важливу потужну підтримку» України з боку американського народу, президента США Джозефа Байдена, Конгресу й обох партій. Про це повідомив Офіс президента України 29 червня.
Майк Пенс сьогодні прибув до Києва з неанонсованим візитом – уперше з початку повномасштабної російської агресії.
«Це підтримка не лише зброєю, що є основним пріоритетом сьогодні. США надають нам фінансову допомогу, гуманітарну й політичну підтримку. Цінуємо, що обидві головні партії США – Республіканська й Демократична – залишаються єдиними в підтримці України. І, звичайно, ми відчуваємо потужну підтримку народу Сполучених Штатів», – наголосив він.
|
Зеленський закликав Євросоюз до переговорів про членство України і зупинки виробництва ракет у РФ Президент України Володимир Зеленський закликав Європейський союз «не зупинятись» у санкціях проти Росії – про це він сказав під час виступу відеозв’язком на саміті Європейської ради 29 червня. Він подякував блоку за 11-й санкційний пакет і закликав посилити увагу до обходу санкцій у 12 пакеті. «На жаль, багато ракет, які російські терористи застосовують зараз проти життя в Україні, були вироблені нещодавно та містять критичні компоненти, які зроблені компаніями вільного світу. З цим не можна миритися. Маємо разом повністю зупинити використання Росією технологій вільного світу заради агресії проти свободи», – заявив він. Читайте також: Столтенберґ визнав зв’язок між євроінтеграцією України і поступом щодо вступу до НАТО Зеленський також подякував Швеції, яка завтра завершує своє головування в Європейському союзі, за роботу на підтримку України. Він також вказав на те, що прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, відвідає Україну в суботу, коли його країна очолить ЄС. «Це історичний час, щоб почати переговори про членство України у Євросоюзі. Європа цінностей, вільна й сильна Європа, Європа миру немислима без України. Ми готові до початку переговорів про членство, і наш прогрес у виконанні рекомендацій Єврокомісії варто зафіксувати. Україна налаштована якнайшвидше підготуватися до початку переговорів про членство, і ми це зробимо», – сказав президент. Саміт Європейської ради триває 29 і 30 липня. Серед питань порядку денного вказана агресія Росії проти України. |
«Нагорода для України та її захисників і захисниць», – так свою перемогу прокоментувала українська фехтувальниця Джоан-Фейбі Бежура. Вона стала найкращою у фехтуванні (індивідуальний турнір, шпага) на ІІІ Європейських іграх, що тривають в Польщі.
Для шпажистки це найкращий результат в її професійній кар'єрі, раніше їй не вдавалося вибороти нагороди на чемпіонаті Європи чи світу. Загалом українські фехтувальники вже вибороли 3 нагороди: крім «золота» Бежури, в активі збірної України ще найвища нагорода від Ольги Харлан (шабля) та «бронза» у Володимира Станкевича (шпага).
Про повернення російських та білоруських фехтувальників до спорту, підтримку інших збірних, подяку захисників і найважливішу нагороду Джоан-Фейбі Бежура розповіла Радіо Свобода.
В Офісі омбудсмена відреагували на звіт ООН: прирівнювання жертви до агресора є шкідливим
В Офісі омбудсмена відреагували на оприлюднений Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини звіту «Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу РФ на Україну» і заявили, що спроба прирівняти Україну до Росії є «головною проблемою всіх міжнародних звітів і доповідей».
«Публікуючи його (звіт – ред.), УВКПЛ виділяє дві сторони, що порушують міжнародне гуманітарне право, і Україну, і Росію. І коли ж злочини РФ щодо цивільних осіб викладені як на долоні та їх не зрахувати, місія намагалася знайти й порушення зі сторони України. На мою думку, описані порушення української стороною щодо затримання цивільних осіб є сумнівними та потребують підтвердження», – йдеться у заяві уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
Як приклад він наводить документування УВКПЛ 75 випадків «свавільного» тримання під вартою українськими безпековими органами.
«Проте не зазначають ані те, що це за злочини, як і коли їх затримували, при яких обставинах. Як викликають сумнів і факти про те, що свідчення щодо жорстокого поводження і катування затриманих цивільних осіб є достовірними», – додає омбудсмен.
Попри те, що у звіті описані конкретні порушення прав цивільних осіб Росією, Лубінець вважає неприпустимим звинувачення України.
«Наприкінці звіту додається, що на всіх етапах суворо дотримувалися принципу «не нашкодь» і вживали всіх належних заходів для захисту осіб та запобігання повторній травматизації. Проте те, що жертву прирівнюють до агресора вже само по собі є шкодою», – вважає він.
Омбудсмен також зауважує, що до його Офісу направляли чернетку цього звіту, але він не побачив, щоб «конкретні зауваження та доповнення до певних пунктів» врахували.
27 червня була оприлюднена доповідь ООН «Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну». Дослідження охоплює перші 15 місяців війни – з 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023-го. За цей період моніторинговій місії ООН вдалося підтвердити довільні затримання понад 800 осіб. Дослідники задокументували страти 77 мирних жителів, які були довільно затримані РФ – 72 чоловіки та пʼять жінок. У доповіді також ідеться, що й Україна порушувала міжнародне право, довільно затримуючи цивільних осіб, але у значно менших масштаба
Безуспішні спроби РФ наступати під Бахмутом: Генштаб про перебіг бойових дій
Російські війська продовжують зосереджувати зусилля на Донбасі, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил увечері 29 червня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках – протягом доби відбулось близько 22 бойових зіткнень», – йдеться в повідомленні.
Командування повідомляє про безуспішні спроби наступу на Лиманському напрямку, в районах Роздолівки та Білогорівки.
Читайте також: Російські сили відступають з вулиць на півночі Бахмута – командир підрозділу ЗСУ
«На Бахмутському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районі Бахмута. Завдав авіаційних ударів неподалік Білої Гори та Диліївки Донецької області. Від ворожих артилерійських обстрілів постраждали близько 10 населених пунктів, серед яких Васюківка, Часів Яр та Іванівське на Донеччині», – йдеться в зведенні.
Також штаб заявляє про безуспішний наступ біля Авдіївки, Мар’їнки та Новомихайлівки.
«На Запорізькому та Херсонському напрямках противник зосереджує основні зусилля на недопущенні просування наших військ. Завдав авіаційних ударів в районах Молодіжного та Антонівки Херсонської області», – додає командування.
Читайте також: «Мамо, не переживай. Треба захищати свій дім». Історія бійця, який втратив зір внаслідок поранення
За зведенням, українська авіація за добу завдала 11 ударів по місцях зосередження російських військ, а ракетні та артилерійські війська вразили два пункти управління, радіолокаційну станцію та артилерійський підрозділ армії РФ.
Раніше командир розвідувальної роти 57-ї бригади ЗСУ Денис Ярославський повідомив Радіо Свобода, що Сили оборони України ведуть бої навколо Бахмута, а на півдні від міста фактично взяли під контроль село Кліщіївка.
У НАТО погодилися продовжити мандат Столтенберґа – дипломати
Країни НАТО погодилися продовжити мандат генерального секретаря Єнса Столтенберґа та зроблять офіційну заяву наступного тижня, повідомляє AFP з посиланням на дипломатів.
Численні дипломати в НАТО підтвердили, що 31 країна-член досягли консенсусу щодо продовження терміну перебування 64-річного Столтенберґа ще на рік після того, як вони намагалися знайти йому заміну.
Колишній прем’єр-міністр Норвегії Столтенберґ очолює західний військовий альянс з 2014 року.
За початковим планом Єнс Столтенберґ мав піти з посади ще в 2022 році, але на прохання країн-членів альянсу залишився на посаді після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
ЗМІ: колишній віцепрезидент США Майк Пенс приїхав в Україну з неанонсованим візитом
Колишній віцепрезидент США Майк Пенс, який балотуватиметься від Республіканської партії на президентських виборах у 2024 році, приїхав у Київ із неанонсованим візитом. Про це він повідомив у своєму твіттері, опублікувавши відповідну новину NBC News.
За даними американського телеканалу, Пенс заявив про свою підтримку України, на його думку, США повинні грати провідну роль у боротьбі країни проти Росії.
«Приїхати сюди просто як приватна особа – мати можливість на власні очі побачити героїзм українських солдатів, побачити героїзм людей тут, в Ірпіні, побачити родини, чиї будинки Були буквально обстріляні в розпал безсовісного та неспровокованого російського вторгнення – це лише зміцнює мою рішучість виконувати свою частину, продовжувати закликати до сильної підтримки США наших українських друзів та союзників», – сказав NBC News Пенс.
Повідомляється, що Майк Пенс у четвер зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським під час візиту в Україну. В Офісі президента про цю зустріч наразі не повідомляють.
За даними CNN, колишній віцепрезидент США під час візиту також побував в Бучі, Ірпіні та Мощуні, які сильно постраждали через російську окупацію у лютому-березні минулого року.
На початку червня Майк Пенс подав до Федеральної виборчої комісії заяву про висування своєї кандидатури на посаду президента на виборах 2024 року. Пенс представляє Республіканську партію, він змагатиметься з колишнім президентом Дональдом Трампом за висування кандидатом у президенти США від республіканців.
Ґрета Тунберґ приїхала до Києва в складі групи з екологічних наслідків війни – ОП
Президент Володимир Зеленський зустрівся з членами Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни, повідомив Офіс президента 29 червня.
До групи входять колишня голова уряду та міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, віцепрезидентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, президентка Ірландії в 1990-1997 роках Мері Робінсон та екоактивістка Ґрета Тунберґ.
Зеленський подякував членами групи за візит і розповів про «катастрофічні наслідки підриву греблі Каховської ГЕС», цитує Офіс президента.
«Президент зазначив, що внаслідок катастрофи загинуло багато людей в окупованих російськими військами населених пунктах, де росіяни взагалі не здійснювали евакуацію із затоплених територій», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «В готовности, по команде!» – журналісти опублікували перехоплення розмов окупантів на Каховській ГЕС
Як цитує Офіс президента, Робінсон визнала зусилля, яких докладає Україна до подолання екологічних проблем під час війни. Гаутала вказала на те, що злочини проти довкілля повинні розслідуватися «як на національному, так і на міжнародному рівні».
«Екоактивістка Ґрета Тунберґ подякувала за запрошення й наголосила, що залучатиме представників екологічних громадських організацій до діалогу стосовно основних завдань Міжнародної робочої групи та привернення уваги до екологічних наслідків війни», – додає пресслужба.
Ґрета Тунберґ раніше прокоментувала руйнування дамби Каховської гідроелектростанції, назвавши його екоцидом і наслідком неспровокованої агресії Росії проти України.
Саміт НАТО: Данілов застерігає від помилки, яка може бути критичною
Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов очікує від саміту НАТО у Вільнюсі «максимальної конкретики» і закликав не припускатися помилки, яка може бути критичною.
«Крах «Будапештського меморандуму» (1994 р.), провальний Бухарестський саміт НАТО (2008 р.) були послідовними кроками до заохочення російського нападу на Україну. Третя помилка може бути критичною. Доведено історією – без вирішення безпекових питань України неможлива світова стабільність. Від майбутнього Вільнюського саміту очікуємо максимальну конкретику в стилі «анти-Будапешту», – написав він у фейсбуці.
Читайте також: Резніков назвав «головний аргумент» для вступу України до НАТО
У грудні 1994 року було підписано меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (так званий Будапештський меморандум). Уклавши цей документ, Велика Британія, США та РФ задекларували свої зобов’язання поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Франція і КНР надали аналогічні гарантії в окремих листах.
Проте Росія, яка є однією з держав-гарантів, порушила свої зобов’язання за Будапештським меморандумом, окупувавши частину суверенної території України у 2014 році та розв’язавши повномасштабну війну проти України у лютому 2022 року. Захід заявив про незаконність цих дій.
У квітні 2008 року на саміті в Бухаресті НАТО пообіцяло, що Україна та Грузія одного дня будуть в альянсі і що шлях до членства в НАТО лежить через План дій щодо членства (ПДЧ).
Збиття літака в Ірані: Україна і ще 3 держави звернуться до Міжнародного суду ООН
Країни Міжнародної групи з координації допомоги жертвам рейсу PS752, який був збитий в Ірані, передадуть справу до Міжнародного суду ООН – про це заявило Міністерство закордонних справ 29 червня.
За заявою, Україна, Канада, Швеція та Сполучене королівство не досягли згоди з Іраном щодо арбітражу за статтею Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації.
«Відповідно, Координаційна група має намір продовжувати колективні зусилля, щоб забезпечити притягнення Ірану до відповідальності за незаконне збиття рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» шляхом якнайшвидшого передання спору до Міжнародного Суду ООН», – додає МЗС.
Читайте також: Вироки в Ірані щодо PS752 збиття «не принесли справедливості» – Координаційна група
Суд Ірану 16 квітня засудив десятьох військовослужбовців сил протиповітряної оборони країни до тюремного ув’язнення за участь у збитті українського пасажирського літака авіакомпанії «Міжнародних авіаліній України» біля Тегерану у січні 2020 року.
Тоді загинули всі 176 людей, які були в літаку – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
Координаційна група тоді розкритикувала вироки, заявила, що вони «не принесли правди чи справедливості сім’ям жертв».
У березні 2021 року Іран представив остаточний звіт щодо розслідування катастрофи літака авіакомпанії МАУ. У документі йдеться, що літак знищили через помилку оператора протиповітряної оборони. В МЗС України зміст документа назв
Після чергової російської атаки на Херсон рятувальники майже протягом трьох годин ліквідовували пожежу, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Один із снарядів влучив в приватну господарчу споруду, де виникла пожежа. На місці події внаслідок атаки загинуло 2 жінки та травмовано 2 чоловіків. Майже три години рятувальники ліквідовували пожежу, площею 200 кв.м», – йдеться у повідомленні.
За даними ДСНС, також виникла пожежа в житловому будинку – горів дах двоповерхової будівлі. Цю пожежу на площі 100 кв.м. вдалось швидко ліквідувати, загиблих та травмованих не було.
За даними ОВА, російські війська вдень 29 серпня обстріляли «Пункт незламності» у Херсоні – дві людини загинули, ще двоє поранені.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.