Після спроби заколоту «Вагнер» більше не братиме участі у війні проти України – Буданов
Внаслідок спроби заколоту в Росії найманці приватної військової компанії «Вагнер» більше не братимуть участі в бойових діях в Україні – про це в інтерв’ю «Українській правді» заявив голова Генерального управління розвідки Кирило Буданов.
На думку керівника розвідки, збройне протистояння в Росії призвело до компрометації російського керівництва.
«В черговий раз зруйновано міф про непохитність російського режиму. Було нанесено втрати військово-космічним силам РФ. А ще – ПВК «Вагнер» більше не братиме участь у бойових діях на території України. А це найефективніший підрозділ РФ, який вмів досягати успіху за будь-яку ціну», – йдеться в цитаті Буданова.
Читайте також: Заколот Пригожина послабив Путіна – канцлер Німеччини
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі.
Звіт британського Королівського інституту міжнародних справ, відомого також як Чатам Гаус, доводить важливість переконливої перемоги України у боротьбі з російською агресією не лише для українців, але й для стійкої міжнародної безпеки на майбутнє. А також прямо каже, що перемога може буде досягнута із своєчасною і значною військовою допомогою Заходу, особливо США. Звіт Чатам Гаус проаналізував Голос Америки.
Захід має зробити все, щоб Україна перемогла у 2023 році, наголошують аналітики британського Королівського інституту міжнародних справ. Вони застерігають міжнародну спільноту від спокуси «пожертвувати Україною, для порятунку від ще більшого конфлікту» і від підштовхування Києва до поспішного й компромісного перемир’я з Росією на основі поступок Москві.
«Догоджання путінської Росії – це глухий кут і для України, і для західних союзників… В більшості можливих варіантів це привело б Росію до того становища, в якому вона була 23 лютого 2022 року – напередодні повномасштабного вторгнення в Україну. Будь-які подібні «розв’язання» лише дозволяли б Росії вчинити новий напад на сусіда, як тільки вона вирішила б, що готова до цього, це також зберегло б готовність Росії до подальшої дестабілізації міжнародного порядку», – наголошує один з авторів звіту Джеймс Ніксі.
Західні лідери, зокрема президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц, твердо виступили проти замороження російської війни в Україні, заявивши, що саме українська перемога має бути основою стійкого справедливого миру.
Але, наприклад, прем’єр–міністр Угорщини Віктор Орбан, який підтримує зв’язки з Москвою, повторює, що Росія непереможна і називає міжнародну військову допомогу Україні шкідливою, а західні санкції проти Москви марними.
Представниця колективу авторів звіту Орися Луцевич у розмові з Голосом Америки окремо вказала на те, що вона називає ознаками «самообмежування» західних країн, зокрема США у наданні допомоги Україні, що «дозволяє Росії вести війну на виснаження».
Захід самообмежується у надані Україні зброї… Війна на виснаження – це також результат і західної політики...
«Ми бачимо з точки зору стратегії навіть Білого дому досить серйозне стримування, наприклад, в наданні Україні далекобійних снарядів. Ми бачимо на поверхні вже рішення, але що насправді стоїть за цим рішенням?
За цим рішенням стоїть побоювання дестабілізації Росії, чи, можливо, побоювання застосування Росією ядерної зброї, чи навпаки – віра в те, що можна якось домовитися з чинним російським режимом.
З нашого спілкування із західними урядами ми бачимо такі ризики. І зараз на часі, щоб ширша аудиторія й політики зрозуміти, які небезпеки несуть за собою такі політичні рішення»
Загибель людей біля укриття: апеляційний суд змінив запобіжний захід для охоронця поліклініки
Апеляційний суд Києва відпустив під нічний домашній арешт охоронця поліклініки Деснянського району Вадима Мошкіна. Про це повідомляють ЗМІ – журналісти телемарафону, видання Ґрати.
Адвокат сторожа Сергій Моргун просив відпустити Мошкіна під особисте зобов’язання з’являтися до суду та слідчого. Він заявив, що охоронець не сховається і не завадить слідству. Прокурор наполягав на тому, що рішення про арешт є законним і його треба залишити в силі, повідомляють Ґрати.
Росія в ніч на 1 червня завдала чергового масованого удару по Києву і Київщині.За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок падіння уламків ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля медзакладу в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.
Після цього правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Прокуратура спочатку повідомила про підозру трьом посадовцям (першому заступнику Деснянської РДА, директору медзакладу та його заступнику) та охоронцю поліклініки. Останнього підозрюють у залишенні в небезпеці, яке призвело до смерті (ч. 3 ст. 135 КК України)
Підконтрольного РФ «губернатора» окупованого Запоріжжя засудили до 15 років тюрми
Український суд засудив до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна призначеного російською окупаційною владою очільника Запорізької області Євгена Балицького – про це повідомили Офіс генерального прокурора та Служба безпеки, яка вела досудове розслідування.
Його визнали винним у колабораційній діяльності та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України.
«Прокурори в суді довели, що після повномасштабного вторгнення РФ нардеп від забороненої політичної партії «ОПЗЖ» з власної ініціативи почав співпрацю з ворогом. За пропозицією окупантів він очолив так звану «военно-гражданскую администрацию Запорожской области», – йдеться у висновках Офісу генпрокурора.
Читайте також: У Мелітополі окупанти збирають «народне ополчення» – мер
За даними слідства, з серпня 2022 року фігурант почав підготовку незаконного референдуму про анексію Запорізької області Росією. У вересні 2022 року у Кремлі він «підписав незаконний договір про «приєднання» території Запорізької області до Росії».
Суд підтримав позицію прокурорів та призначив фігуранту максимальне покарання.
У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей, включаючи Запорізьку, яка є частково окупованою. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
Посол Росії Сергій Гармонін в Швейцарії заявив, що Москва не може схвалити будь-який мирний саміт щодо України, організований Швейцарією, після того, як ця країна приєдналася до санкцій ЄС проти Росії. Про це, як повідомляє Reuters, російський дипломат заявив в інтервʼю газеті Le Temps, опублікованому 29 червня.
«Про швейцарське посередництво не може йтися. Швейцарія, на жаль, втратила свій статус нейтральної держави і більше не може діяти як посередник або представник інтересів», – каже Гармонін.
У своєму виступі в швейцарському парламенті 15 червня Зеленський запросив Швейцарію прийняти глобальний мирний саміт щодо України, зазначивши, що раніше обговорював цю ініціативу з президентом Швейцарії Аленом Берсе.
Гуменюк: є ознаки ймовірної підготовки Росії до ракетних ударів
Керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що є ознаки ймовірної підготовки Росії до ракетних ударів.
«Ворог активізує безпілотну розвідку вздовж лінії фронту, намагається глибше проникнути в тилові регіони, що свідчить про ймовірну підготовку до наступних ракетних ударів. Ми спостерігали кволу активність протягом останніх двох діб. Це означає, що ворог певним чином переформатував свої зусилля, вивчав можливості і тактику підшукував тактику, яка була б максимально ефективною», – сказала вона в ефірі національного телемарафону.
За словами Гуменюк, російські війська дуже часто намагається компенсувати відсутність результативності на лінії фронту «тиловими перемогами».
Столтенберґ визнав зв’язок між євроінтеграцією України і поступом щодо вступу до НАТО
На саміті НАТО у Вільнюсі буде порушене питання прагнення України вступити до Альянсу – про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на спільному брифінгу з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем в Брюсселі 29 червня.
«На саміті НАТО ми згадаємо про прагнення України щодо членства. Я впевнений, що союзники по НАТО надішлють сильне послання підтримки Україні», – сказав він.
Він повторив, що двері НАТО відчинені, і Україна стане його членом, хоча не уточнив термінів, коли це може статися.
Читайте також: Науседа: на саміті у Вільнюсі слід відмовитися від плану дій, це пришвидшило б вступ України до НАТО
«Найважливіше й найбільш термінове – це підтримати Україну і її перемогу як суверенної незалежної країни в Європі, тому що, якщо ми цього не зробимо, не буде ніякого членства, яке ми зможемо обговорювати. Варто зазначити, що тут також ми бачимо зв’язок НАТО із Євросоюзом, тому що, звісно, рішення ЄС надати Україні статус кандидата також має вплив на дискусії, які відбуваються всередині НАТО», – додав голова Альянсу.
Раніше сьогодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що в розмові з генеральним секретарем НАТО закликав до «ясності щодо членства України в Альянсі».
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
FT: Захід розробляє угоду для довгострокової підтримки України
Франція та Німеччина разом із Великою Британією та США розробляють нову угоду про безпеку, яка підтвердить довгострокову фінансову підтримку України, постачання їй озброєнь, навчання військових та обмін розвідувальними даними. Про це пише Financial Times із посиланням на дипломатичні джерела.
«Попри те, що це очевидно не та взаємна оборона, яку принесе членство в НАТО, ці обіцянки покликані забезпечити деякий тимчасовий захід, щоб заспокоїти Київ та вселити у нього впевненість у постійній підтримці Заходу», – пише видання.
Співрозмовники Financial Times розповіли, що угода не гарантує Києву вступу до НАТО та є компромісним варіантом. Зокрема, пропозиції Франції передбачають, що НАТО розширить межі власної безпеки для захисту України. Інші подробиці не наводяться.
Позиція Парижа викликала критику з боку Ірландії, Австрії та Мальти. Ці країни хочуть ясності щодо ймовірних нових зобовʼязань із боку союзників України.
Крім того, деякі держави визнали запропоновані в угоді формулювання розпливчастими і попросили у зовнішньополітичного відомства Євросоюзу більш докладного документа.
Армія РФ обстріляла «Пункт незламності» у Херсоні, є жертви – ОВА
Російські війська обстріляли «Пункт незламності» у Херсоні – дві людини загинули, ще двоє поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Пообіді окупанти обстріляли «Пункт незламності» у Херсоні. Терористи вдарили по місцю, куди мирні люди прийшли, аби отримати гуманітарну допомогу. Двоє містян загинули, ще двоє – перебувають в лікарні у стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
Росія порушила «протоколи війни» – президент Колумбії про поранення співвітчизників у Краматорську
Президент Колумбії Ґуставо Петро повідомив, що МЗС Колумбії має висловити ноту протесту Росії через атаку на «трьох беззахисних колумбійців», які ввечері 27 червня перебували в ресторані в Краматорську, куди влучила російська ракета. Петро також написав, що Росія своїм ударом «порушує протоколи війни».
У відповідь на твіт глави держави російське посольство в Колумбії написало, що Краматорськ – «не найкраще місце для дегустації української кухні». У дипломатичному представництві поїздку громадян Колумбії до Краматорська назвали безрозсудною, принагідно висловивши радість від того, що вона «не обернулася непоправною трагедією».
Понад 200 людей підозрюють у поширенні даних про роботу ППО та Сил оборони загалом – СБУ
Від початку російського повномасштабного вторгнення Служба безпеки України повідомила про підозру понад 200 людей за поширення інформації про роботу протиповітряної оборони та інших видів військ. Про це пресслужба СБУ повідомила 29 червня.
«Фактично ці особи допомагали ворогу готувати, здійснювати та коригувати повітряні удари по нашій території, у тому числі з використанням крилатих ракет і дронів-камікадзе», – заявляють у відомстві.
Підозри оформлені за статтею про «несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, Збройних Сил України чи інших військових формувань». Кваліфікація передбачає до 12 років ув’язнення.
Москва твердить, що в Краматорську вбила ракетним ударом «двох генералів і до 50 офіцерів ЗСУ»
Міністерство оборони Росії другий день поспіль наполягає, що під час ракетного удару по Краматорську 27 червня російські військові поцілили в «пункт тимчасової дислокації 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ, коли там проходила нарада».
Російське відомство стверджує, що було «вбито двох українських генералів, до 50 офіцерів ЗСУ і до 20 іноземних найманців і військових радників».
Добу тому Міноборони РФ виступало з аналогічною заявою, не вказуючи лише число загиблих, за його підрахунками, українських військових.
Про те, що Росія «не завдає ударів по цивільній інфраструктурі», 28 червня також заявив, коментуючи удар по піцерії в Краматорську, речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков. «Удари завдаються по обʼєктах, які так чи інакше повʼязані з військовою інфраструктурою», – твердить він.
«Бум «чорної археології». Що шукають «копачі» після висихання Каховського водосховища?
Чому після руйнування Каховської ГЕС у Запорізькій і Херсонській областях побільшало копачів, які займаються розкраданням пам’яток археології? Що вони шукають на цих територіях і де ці предмети збувають? Які пам’ятки у Запорізькій і Херсонській областях ще не є дослідженими і до яких історичних періодів вони належать, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Росія: Пєсков пояснив нестандартну поведінку Путіна в Дербенті
Речник президента Росії Дмитро Пєсков пояснив близьке спілкування Володимира Путіна з жителями міста Дербент у Дагестані, яке російський лідер відвідав 28 червня.
За словами Пєскова, Путін «не міг відмовити» жителям Дербента і вийшов їх привітати, попри чинні протиепідемічні рекомендації фахівців.
«З одного боку, є рекомендації фахівців, але з іншого боку, є тверде рішення президента, коли він не міг відмовити цим людям, щоб не привітати їх», – цитує речника російська державна агенція «РИА Новости».
Зазвичай люди, які близько спілкуються з Володимиром Путіним, проводять певний час у карантині. Зокрема, російський «воєнкор» Олександр Сладков 14 червня в ефірі державного телеканалу «Россия 1» сказав, що не може прокоментувати наступ ЗСУ, оскільки на його початку перебував в ізоляції. «Я весь наступ провів у карантині перед зустріччю з Володимиром Володимировичем», – заявив Сладков. Сама зустріч Путіна з «воєнкорами» відбулася 13 червня.
Востаннє з випадковими людьми Путін спілкувався в березні 2020 року в місті Іваново. Згодом розпочалася пандемія, і російській президент більше не дозволяв собі такого. Рідкісні спроби поспілкуватися з населенням обмежувалися маханням рукою з відстані десятків метрів, як це було в Калінінграді в 2022 році.
Раніше представники української влади припускали, що на частині публічних заходів справжнього Володимира Путіна замінює людина, яка зовні на нього дуже подібна. З таким коментарем у квітні 2023 року після повідомлень про відвідання Путіним окупованих російськими військами частин Херсонської та Луганської областей виступив секретар РНБО Олексій Данілов.
«Ніякого Путіна там не було… Для того, щоб поспілкуватися зі справжнім Путіним, ви маєте щонайменше 10–14 днів провести на карантині. Був звичайний двійник, яких у нього не один – це вже так само відома річ», – сказав Данілов, не навівши ніяких доказів на підтвердження своїх міркувань.
Олексій Данілов – не єдиний спікер, який вважає, що на частині заходів Путіна замінює дублер. У російськомовному інформаційному просторі такої думки дотримується, зокрема, політолог Валерій Соловей. Він стверджує, що і в окупованому Маріуполі, про відвідини якого Путіним у березні повідомляв Кремль, був двійник російського лідера.
В адміністрації російського лідера такі повідомлення не коментують.
Кримські ВНЗ змушують випускників отримувати повістки – активіст
Випускників кримських вищих навчальних закладів викликають до керівництва навчальних закладів для обов’язкового отримання повісток (під підпис про отримання) у військкомати перед видачею дипломів. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив засновник громадської організації «Вільний Крим» Олексій Єфремов.
За інформацією громадського діяча, дана ініціатива походить від військкоматів, які таким чином змушують випускників отримати повістки.
«Виходить, що кримські виші виконують волю російських військкоматів. Справді викликають, справді направляють до військкоматів і там, як вони це часто роблять, нав’язують підписання контрактів із Міністерством оборони Росії, де обіцяють золоті гори та різноманітні плюшки за статус учасника бойових дій. Але, за наявною у нас інформацією, це не має стовідсоткового охоплення всіх військовозобов’язаних випускників, оскільки поки що не всі військкомати використовували цей прийом», – розповів активіст.
Єфремов зазначив, що, наприклад, у підконтрольному Кремлю Судакському військкоматі тих, хто прийшов за отриманими у вузі повістками, відправляють на медкомісію, але призвати на службу в армію обіцяють під час осіннього призову.
Голова «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник 18 червня заявила, що Росія за період окупації Криму закликала до своєї армії щонайменше 40 тисяч мешканців півострова.
Голова правління правозахисної організації «Крим SOS» Олексій Тильненко раніше зазначав, що на кінець 2022 року російські суди Криму відкрили близько 130 кримінальних справ про ухилення від призову.
На вільну територію України можна потрапити навіть, якщо окупанти відібрали паспорт – Верещук
Українці з окупації, у яких російські силовики забрали українські документи, можуть в’їжджати на вільну територію країни без нього. Про це, відповідаючи на запитання проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» повідомила віцепремʼєрка, міністр з питань тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
«Прикордонна служба на сьогодні впускає людей без паспортів. Ми знаємо, що робить ворог: він спеціально позбавляє наших людей українських паспортів, щоб вони не могли в’їхати. Отже: навіть за свідоцтвом про народження, навіть за копією свідоцтва про народження вони можуть в’їхати. Треба нам повідомити (або навіть без повідомлення), якщо є проблеми – дзвоніть на 1548. Але дуже прошу передати нашим громадянам інформацію, бо вони дуже хвилюються, що без паспортних документів вони не в’їдуть: в’їдуть, ми всіх чекаємо», – зазначила Верещук.
Також вона попросила звертатися безпосередньо до прикордонників.
«Не до митників, не до всіх, хто перебуває на переході, а саме до прикордонників. Вони дадуть інформацію і дадуть нам сигнал. У нас з УВКБ ООН розроблений цілий алгоритм на випадок, коли у людей немає грошей, немає, де жити, і треба виготовити паспорт», – додала вона.
Українська влада неодноразово повідомляла, що окупаційні сили проводять примусову паспортизацію жителів на захоплених військами РФ українських територіях – змушують здати український паспорт і отримати – російський. Свого часу віцепрем’єрка Ірина Верещук казала, що, за можливості, краще російські паспорти не брати, а омбудсмен Дмитро Лубінець допустив отримання такого «документа» громадянами в окупації задля їхньої ж безпеки і збереження життя. В Офісі президента казали, що «Україна не буде переслідувати тих, хто пасивно отримав «російське громадянство».
Побиття військовослужбовця на Львівщині. Історія, де багато запитань
Слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР) розпочали кримінальне провадження у справі побиття військовослужбовця-прикордонника одного з військових підрозділів, який прибув на ротацію у Львівську область. Цією справою займається і військова прокуратура.
Радіо Свобода дізнавалось деталі конфлікту, який трапився в одній із військових частин під час ротації.
Час для ясності щодо членства України в НАТО настав – Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, повідомила його пресслужба 29 червня.
За словами Кулеби, він подякував голові Альянсу за його зусилля для забезпечення успішності прийдешнього саміту у Вільнюсі.
«Україна продовжує активну роботу з усіма союзниками НАТО, щоб переконати їх: час ясності щодо членства України в Альянсі настав», – заявив він.
Пресслужба НАТО не коментувала розмову наразі.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Києву вже обіцяли майбутнє членство на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, і з тих пір альянс постійно повторював, що його двері залишаються відкритими. Але ніколи не пропонував шлях або, говорячи термінами НАТО, План дій щодо членства.
Водночас Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Для вступу до альянсу необхідне схвалення всіх його членів. Фінляндію прийняли до НАТО вже в квітні 2023 року. Заявку Швеції досі не ратифікували Угорщина та Туреччина.
ЄС має знайти спосіб використати російські активи для допомоги Україні – Каріньш
Європейський союз має знайти правову основу для використання конфіскованих російських активів на допомогу у відбудові України, заявив прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш. Про це, як повідомляє Reuters, голова латвійського уряду сказав 29 червня.
«Це багато грошей, – як фрукти, що висять низько, – заморожені російські активи. Нам потрібно знайти правову основу для використання цих активів, щоб змусити Росію заплатити за шкоду, якої Росія завдає Україні», – сказав Каріньш перед самітом лідерів ЄС у Брюсселі.
Раніше цього тижня видання Financial Times із посиланням на високопосадовців німецького уряду написало, що Німеччина виступає проти планів Єврокомісії використати частину прибутку, отриманого від заморожених активів Банку Росії, для відновлення України.
Як зазначив представник МЗС Німеччини, Москві «доведеться заплатити» за шкоду, яку вона завдала Україні, і Берлін робить усе можливе «в рамках закону», щоб знайти та заморозити активи російських громадян та компаній, які перебувають під санкціями. Але ідея використати російські кошти для відновлення України порушила «складні фінансові та юридичні питання».
Основним джерелом надходження коштів на відновлення України від наслідків російської агресії мають стати арештовані активи РФ, сказав раніше цього місяця віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Також 21 червня агенція Bloomberg написала, що Євросоюз поки не знайшов законного механізму для конфіскації заморожених російських активів, сукупна вартість яких становить понад 200 мільярдів євро.
У документі, в якому робоча група ЄС оцінює можливості розпорядження російськими активами в Європі, вказано, що «немає надійного правового механізму, який дає змогу конфіскувати заморожені або іммобілізовані активи лише на тій підставі, що вони підпадають під санкції Євросоюзу».