Доступність посилання

ТОП новини
ДСНС гасить пожежу у Солом'янському районі Києва після дронової російської атаки. 7 листопада 2024 року
ДСНС гасить пожежу у Солом'янському районі Києва після дронової російської атаки. 7 листопада 2024 року

Live Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

Від 24 лютого 2022 року триває масштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, а також щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних

Чонгарський міст атакували Storm Shadow? Нові правила для військовозобов'язаних

  • Наступ ЗСУ триває? На який напрямках найважчі бої?

Українські військові вирівнюють лінію фронту на Запоріжжі, і продовжують наступати на Мелітопольському та Бердянському напрямках, звітують в Міноборони.

Президент Зеленський каже, що наступ Сил оборони це не кіно, і не треба очікувати швидких результатів.

Окупаційна влада Криму повідомляє про атаку по Чонгарському мосту. Про ще це може свідчити? Адже Росія попереджала, що буде різко реагувати, якщо Україна західною зброєю ударить по Криму.

Про це і не тільки дивіться дивіться у програмі Свобода.Ранок:

  • Росія готується обороняти Крим. Що відомо?

Російські сили продовжують будувати оборонні рубежі в тилу, зокрема, у тимчасово окупованому Криму. Про велику оборонну зону протяжністю 9 кілометрів північніше міста Армянськ, на перешийку, що сполучає Крим з Херсонською областю повідомляє британська розвідка. Чи вдасться Кремлю захистити Крим від контрнаступу ЗСУ?

  • Ініціатива на Прикарпатті щодо мобілізації. Що не так?

Госпіталізація чоловіків – лише з дозволу воєнкома. Анонсовані одним із центрів комплектування на Прикарпатті нововведення на час широкомасштабної війни – збурили суспільство. А вже через добу з мережі почали зникати відеодокази таких вказівок. Все, що треба знати про цю історію.

  • Заборона російських книжок не відповідає Конституції?

Президент Зеленський не підписує закон про заборону російських книжок через невідповідність Конституції і стандартам ЄС, хоч про це його і просили автори петиції, що набрала необхідну кількість голосів. Як на таку відповідь глави держави реагують українські видавці та чому суспільство хоче заборони таких книжок?

Аксьонов заявив про обстріл Чонгарського мосту на межі з Кримом

Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що вночі 22 червня був обстріляний Чонгарський міст, що з’єднує півострів із материковою Україною.

«Вночі було завдано удару по Чонгарському мосту. Постраждалих немає. Наразі вибухотехніки проводять експертизу для оцінки типу боєприпасу. Профільні служби розпочали обстеження дорожнього полотна», – написав Аксьонов у своєму телеграм-каналі.

Про обстріл повідомив і призначений Росією так званий виконувач обов’язків губернатора окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо.

Він звинуватив в ударі Україну і заявив, що нібито використовувалися ракети Storm Shadow.

При цьому Сальдо говорить про мости, а не один міст.

«На мостах пошкоджено дорожнє покриття. Жертв серед людей немає», – написав він у телеграмі.

Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках» та «роботою ППО». У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мості стався вибух. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.

ISW про наступ: українські сили, ймовірно, успішно створюють умови для майбутнього основного удару

Загальний повільніший, ніж очікувалося, темп українських контрнаступальних операцій не є характерним для ширшого наступального потенціалу України, а українські сили, ймовірно, успішно створюють умови для майбутніх основних зусиль, незважаючи на початкові невдачі, заявляють в американському Інституті вивчення війни (ISW).

«Українські офіційні особи давно сигналізували, що український контрнаступ буде серією поступових і послідовних наступальних дій, і нещодавно зауважили, що поточні операції не є основним напрямом планування контрнаступу України», – йдеться в повідомленні.

Аналітики звернули увагу на те, що заступниця міністра оборони України Ганна Маляр 20 червня наголосила, що оцінювати успішність військових дій «виключно за кілометрами чи кількістю звільнених населених пунктів» не варто. Заява Маляр повторює зауваження президента України Володимира Зеленського про те, що війна не є «голлівудським фільмом», який дає негайні й відчутні результати.

«Спостереження щодо того, що поточні українські операції можуть мати не просто територіальні цілі, є важливим. Українські війська можуть проводити кілька наступальних операцій на всьому театрі бойових дій, щоб поступово послабити російські сили і створити умови для майбутнього основного удару», – заявляють в ISW.

За словами аналітиків, втрати неминучі з обох боків, але «ретельне оперативне планування» з українського боку, ймовірно, має на меті пом’якшити та збалансувати цю реальність.

У звіті також звернули увагу на те, що засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин висловив стурбованість тим, що російські сили зазнають великих втрат у живій силі й техніці внаслідок українських атак, які тривають, особливо на півдні України.

«Про успіх українського контрнаступу не слід судити лише за щоденними змінами контролю над місцевістю, оскільки ширші оперативні наміри українських атак вздовж усієї лінії фронту можуть засновуватися на поступовому погіршенні й виснаженні можливостей Росії у підготовці до додаткових атак», – йдеться в повідомленні.

В ISW зауважили, що 21 червня українські війська вели контрнаступ щонайменше на трьох ділянках фронту.

Президент України Володимир Зеленський сказав 21 червня, що прогрес контрнаступу України проти вторгнення російських військ є «повільнішим, ніж хотілося б». Про це він заявив в інтерв’ю ВВС.

«Деякі люди вважають, що це голлівудський фільм, і чекають результатів зараз. Це не так», – відзначив він. Зеленський додав, що частково причиною повільного прогресу є масштабне мінування російськими військами – заміновано 200 000 квадратних кілометрів території України.

Українські війська за останні тижні звільнили вісім сіл у південній Запорізькій області та східній Донецькій області.

У Міноборони повідомляють, що ЗСУ продовжують наступальні дії на Мелітопольському та Бердянському напрямках. Водночас у відомстві кажуть, що складною є ситуація на сході України.

Сили ППО на півдні збили три «Шахеди», є влучання – Братчук

Російські війська в ніч на 22 червня атакували південь України іранськими дронами, три з них знищили сили протиповітряної оборони, повідомив голова Громадської ради при Одеській обласній військовій адміністрації Сергій Братчук.

«Шахедна» ніч на півдні нашої держави. Сили протиповітряної оборони знищили три «Шахеди» – про це говорять в оперативному командуванні «Південь». На жаль, є також влучання в Одеській області. Влучання не критичні – кажуть наші військові», – сказав він у зверненні, оприлюдненому в телеграмі вранці 22 червня.

Про те, що Росія в ніч на 22 червня завдала чергового ракетного й авіаційного удару іранськими ударними безпілотниками Shahed по Україні, у ранковому зведенні повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Інформація щодо наслідків атаки наразі уточнюється, заявили в командуванні.

У ніч на 22 червня про обстріли без подробиць повідомляли представники влади Кривого Рогу на Дніпропетровщині, Херсонщини і Харківської області.

Російські війська активізували удари по Україні, зокрема по Києву, від початку травня, застосовуючи при цьому ракети і безпілотники.

В американському Інституті вивчення війни зазначали, що російські війська активізували удари по всій території України, особливо в тилових районах, що «є частиною нової російської повітряної кампанії в Україні, спрямованої на зниження здатності України проводити контрнаступальні операції».

Україна чи Ірландія? Хто стане 33-м членом НАТО?

Після приєднання Фінляндії до НАТО в квітні цього року, яка стала 31-м членом альянсу, і очікуваним вступом Швеції є ще один «корифей нейтралітету» в Європі, який роздумує про членство в альянсі. Мова про Ірландію, яка географічно розташована на периферії Європи, але в глобалізованому світі вона – в певному сенсі в епіцентрі. Раніше президент Володимир Зеленський висловлював сподівання, що Україна може і повинна стати 33-м членом НАТО, але зараз в Ірландії починаються широкі дискусії щодо приєднання до Північноатлантичного альянсу. То які шанси в Ірландії і чому раптом постало це питання в традиційно нейтральній країні?

Генштаб: Росія вночі завдала чергового удару ракетами і дронами, на сході – «важкі бої»

Росія в ніч на 22 червня завдала чергового ракетного й авіаційного удару іранськими ударними безпілотниками Shahed по Україні, інформація щодо наслідків атаки наразі уточнюється, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

«Протягом минулої доби противник завдав ракетного та 44 авіаційних ударів, зокрема, було застосовано шість іранських ударних БпЛА Shahed. Усі «Шахеди» знищені нашими захисниками. Також ворог здійснив 47 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. На жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення», – йдеться в повідомленні.

У Генштабі наголосили, що ймовірність завдання ракетних й авіаційних ударів по всій території України залишається високою.

Щодо ситуації на сході, то, за даними командування, загарбники і надалі зосереджують основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському й Мар’їнському напрямках, де тривають «важкі бої». Протягом доби відбулося понад 40 бойових зіткнень, йдеться в повідомленні.

«На Запорізькому та Херсонському напрямках противник продовжує вести оборонні дії. Проводив безуспішні наступальні дії у напрямку П’ятихаток Запорізької області», – повідомили в Генштабі.

У ніч на 22 червня про обстріли без подробиць повідомляли представники влади Кривого Рогу на Дніпропетровщині, Херсонщини і Харківської області.

Російські війська активізували удари по Україні, зокрема по Києву, від початку травня, застосовуючи при цьому ракети і безпілотники.

В американському Інституті вивчення війни зазначали, що російські війська активізували удари по всій території України, особливо в тилових районах, що «є частиною нової російської повітряної кампанії в Україні, спрямованої на зниження здатності України проводити контрнаступальні операції».

Президент України Володимир Зеленський сказав 21 червня, що прогрес контрнаступу України проти вторгнення російських військ є «повільнішим, ніж хотілося б». Про це він заявив в інтерв’ю ВВС.

«Деякі люди вважають, що це голлівудський фільм, і чекають результатів зараз. Це не так», – відзначив він. Зеленський додав, що частково причиною повільного прогресу є масштабне мінування російськими військами – заміновано 200 000 квадратних кілометрів території України.

Українські війська за останні тижні звільнили вісім сіл у південній Запорізькій області та східній Донецькій області.

У Міноборони повідомляють, що ЗСУ продовжують наступальні дії на Мелітопольському та Бердянському напрямках. Водночас у відомстві кажуть, що складною є ситуація на сході України.

Повітряна тривога: військові попереджають про можливі удари балістикою та дронами

У понад 10 східних, південних і північних областях України, включно з Києвом, триває повітряна тривога на початку доби 22 червня.

«Чернігівська, Сумська, Київська, Полтавська, Кіровоградська, Харківська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська області – ракетна небезпека!» – попереджають Повітряні сили.

Згодом командування попередило про загрозу застосування балістичного озброєння в північних, південних і східних областях.

За даними Повітряних сил, чотири бомбардувальника Ту-22м3 рухаються в бік кордону України зі сходу.

Крім того, військові фіксують загрозу ударів дронами-камікадзе в Сумській та Чернігівській областях.

Близько 1:45 Повітряні сили повідомили про пуски ракет з акваторії Азовського моря.

Російські війська активізували удари по Україні, зокрема по Києву, від початку травня, застосовуючи при цьому ракети і безпілотники.

В американському Інституті вивчення війни зазначали, що російські війська активізували удари по всій території України, особливо в тилових районах, що «є частиною нової російської повітряної кампанії в Україні, спрямованої на зниження здатності України проводити контрнаступальні операції в найближчій перспективі».

До України прибули 5 нових послів іноземних країн – Зеленський

Президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від закордонних послів, які прибули до України. Про це він повідомив у вечірньому зверненні 21 червня.

«Норвегія, Швейцарія, Азербайджан, Пакистан, Ісландія. Нові посли», – перерахував голова держави.

За словами Зеленського, наразі в Україні працюють понад 60 посольств і представництв держав і понад 20 представництв міжнародних організацій.

«Працювати в Україні, працювати з Україною – це вірити в Україну і в українців. Світ із нами попри все, що намагається робити держава-зло проти нас», – прокоментував він.

Напередодні Зеленський призначив експосла в Німеччині Андрія Мельника надзвичайним і повноважним послом України в Бразилії. Також Юрій Полюхович став послом в Колумбії, а Олександр Поліщук – в Індії.

Міноборони повідомило про перші договори на закупівлі харчів за новою процедурою

Станом на 21 червня Міністерство оборони уклало перші три договори на постачання харчів для Збройних сил відповідно до Каталогу продуктів харчування – про це відомство повідомило в середу.

«Всього вже визначено 19 переможців з 22. Ще по 16 переможцям конкурсу наразі здійснюється підготовка договорів для їх підписання, внесення переможцями конкурсу депозитів на рахунок міністерства, як того вимагає тендерна документація», – йдеться в повідомленні.

У трьох тендерах Міноборони відхилило всіх учасників через невідповідність цінових пропозицій умовам оголошення, оголосивши повторні торги.

«Зазначимо, що у повторних процедурах закупівлі так само беруть участь всі бажаючі, а не лише діючі учасники. Тому Міноборони з метою розширення кола потенційних учасників та зниження ціни на аукціоні просить долучатись всіх, хто має бажання і спроможності», – додають у відомстві.

На початку травня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що торги із закупівель харчів для українських військових стануть публічними.

У березні журналісти «Схем» (Радіо Свобода) на основі контрактів на харчування армії дійшли висновку, що навіть після зниження вартості каталогу на продукти для військових ціни все одно залишаються вищими за середньоринкові. За оцінками «Схем», маржа для приватних фірм по деяких позиціях на багатомільярдних контрактах може скласти від 30 до 70 відсотків.

Кулеба обговорив із турецьким колегою збереження Чорноморської зернової угоди

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся зі своїм турецьким колегою Хаканом Фіданом 21 червня на полях Конференції з відновлення України в Лондоні.

«Ми обговорили широкий спектр сфер, де Україна і Туреччина можуть просувати двосторонню співпрацю. Я підтвердив зацікавленість України у збереженні та розширенні Чорноморської зернової ініціативи, а також мобілізації глобальної підтримки «формули миру», – написав Кулеба у твітері.

В оновленому звіті 20 червня ООН заявила, що експорт за зерновою угодою «значно впав із піку в 4,2 мільйона метричних тонн у жовтні 2022 року до 1,3 мільйона метричних тонн у травні, що є найнижчим обсягом з моменту початку ініціативи 2022 року».

«Генеральний секретар розчарований уповільненням темпів інспекцій і виключенням порту Південний із Чорноморської ініціативи. Це призвело до скорочення руху суден, що заходять і виходять із українських морських портів, до падіння обсягів постачання основних харчів на світові ринки», – йдеться в повідомленні.

Угода про Чорноморську ініціативу може бути продовжена 17 липня.

Угода, яка є важливою для запобігання глобальній продовольчій кризі, востаннє була поновлена в травні.

Україна є основним постачальником зерна для Всесвітньої продовольчої програми. За даними Єврокомісії, на частку України припадає 10% світового ринку пшениці, 15% ринку кукурудзи та 13% ринку ячменю. Також країна є ключовим світовим гравцем на ринку соняшникової олії.

Минулого тижня президент Володимир Путін заявив, що Росія розглядає вихід із зернової угоди, зазначивши, що Москва брала участь в угоді для підтримки відносин із «дружніми» країнами.

Болгарія готує новий пакет військової допомоги Україні – прем’єр-міністр

Болгарія готує нову партію воєнної допомоги в Україні. Про це міністр оборони країни Тодор Тагарев заявив в інтерв’ю місцевій службі Радіо Свобода.

До пакету увійдуть зброя та боєприпаси, які є на складах Болгарії, їх не потрібно закуповувати. Більшість із них уже прострочені або їхній термін служби добігає кінця, тож їх у будь-якому разі треба замінювати, заявив голова уряду.

«У деяких випадках це навіть системи, які не є повністю працездатними. Вони (українці – ред.) також готові такі брати», – додав Тагарев.

Кілька днів тому Тагарев заявив, що Болгарія приєднається до спільної ініціативи Європейського союзу на замовлення снарядів для України. Досі тимчасовий уряд виступав проти цієї ініціативи, і країна не брала в ній участі.

Раніше німецька газета Die Welt писала, що Болгарія таємно постачала Україні озброєння та паливо у перші місяці війни. За даними видання, постачання навесні 2022 року могли становити до 30 відсотків усіх боєприпасів і до 40 відсотків дизельного палива, які тоді надійшли українській армії.

Болгарський уряд офіційно схвалив пряме постачання озброєння Україні в грудні 2022 року.

МАГАТЕ: ЗАЕС використовуватиме кілька різних джерел води для охолодження

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) використовуватиме кілька різних джерел води, яких вистачить для охолодження на кілька місяців, йдеться 21 червня в новому звіті МАГАТЕ, ядерної служби ООН.

«За останні два тижні найбільша в Європі атомна електростанція отримувала необхідну воду для охолодження із запасів, що містяться у відвідному каналі сусідньої Запорізької теплоелектростанції (ЗаТЕС). Це окремо від резервуару, рівень води в якому впав після того, як дамба (Каховської ГЕС) була серйозно пошкоджена 6 червня», – йдеться в документі Міжнародного агентства з атомної енергії.

«Разом у великому ставку-охолоджувачі, менших ставках і водовідливному каналі води достатньо на кілька місяців», – додають експерти.

На світанку 6 червня стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили і контролюють гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російські окупаційна влада натомість стверджує, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС.

Руйнування цієї гідроспоруди, кажуть фахівці, наразило на ризик велику кількість цивільного населення, можливе затоплення 80 населених пунктів, і створило загрозу для системи охолодження реакторів Запорізької АЕС.

Велика Британія може підтримати відмову від плану дій щодо членства в НАТО для України – МЗС

Україна втілює реформи, необхідні для інтеграції в НАТО, під час бойових дій – таку думку висловив міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі на брифінгу 21 червня.

Виступаючи на Конференції з відновлення України в Лондоні, Клеверлі сказав, що Україна «розвивається й розвивається неймовірно швидко».

Він послався на слова генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа на неформальній зустрічі голів МВС Альянсу, який сказав, що «багато умов плану для набуття членства насправді виконуються, реформи відбуваються під час участі в конфлікті».

«Думаю, позиція Великої Британії буде такою, щоб цілком підтримати відхід від плану дій для членства і визнати, що пропозиція (вступити до НАТО – ред.) як Швеції, так і Фінляндії не вимагала цього, а українці продемонстрували свою прихильність реформувати армію відповідно до вимог членства в НАТО власними діями на полі бою», – сказав голова британського Форін Офісу.

Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що членство України в НАТО є «об’єктивною потребою». Раніше він зауважив, що, попри те, що на період російської агресії Україна не може стати членом НАТО, вона потребує конкретних гарантій безпеки.

Київ подав заявку на вступ до НАТО, але деякі європейські столиці побоюються встановлювати офіційні терміни членства, оскільки вторгнення Росії триває.

Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни. Це питання буде винесено на порядок денний на саміті НАТО у Вільнюсі наступного місяця.

Латвія передасть Україні всі свої вертольоти – Каріньш

Латвія передасть Україні всі вертольоти своїх збройних сил, заявив 21 червня на Конференції з питань відбудови України в Лондоні латвійський прем’єр-міністр Кріш’яніс Каріньш. Про це повідомляють «Укрінформ» і «Українська правда» з посиланням на кореспондентів у британській столиці.

Каріньш не уточнив, про яку кількість гелікоптерів ідеться.

Премʼєр Латвії згадав, що його уряд ухвалив рішення надати Україні військову допомогу ще в листопаді-грудні 2021 року, і перші ПЗРК Stinger прибули в Україну за день до початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Він наголошує, що ця зброя допомогла відбити перший штурм Росії, коли йшлося про захоплення аеропорту Гостомель – це могло відкрити силам РФ повітряний міст для захоплення Києва.

«Відтоді наш уряд витратив понад 1,3% нашого ВВП на різноманітну допомогу Україні, зокрема 1% – на військову допомогу. Усі наші ракети Stinger тепер в Україні. У нас був парк гелікоптерів – останні з них ще перефарбовують, щоб їх можна було використовувати – останні з них підуть в Україну», – додав він.

Також латвійський прем’єр зазначив, що його країна забезпечує навчання близько трьох тисяч українських військових.

«Мій меседж для вас простий: якщо така маленька країна, як Латвія, може витратити 1,3% ВВП, можете і ви. Ми не найбагатша нація, але це можливо, і як політик можу сказати: це корисно й із політичного погляду. Чим більше ви допомагаєте – тим вищі ваші рейтинги», – додав Каріньш.

На його думку, партнери України мають знайти спосіб використати заморожені російські активи на відбудову України. Про це ж 21 червня заявив і український віцепремʼєр із відновлення Олександр Кубраков.

Також 21 червня агенція Bloomberg написала, що Євросоюз поки не знайшов законного механізму для конфіскації заморожених російських активів, сукупна вартість яких становить понад 200 мільярдів євро.

У документі, в якому робоча група ЄС оцінює можливості розпорядження російськими активами в Європі, вказано, що «немає надійного правового механізму, який дає змогу конфіскувати заморожені або іммобілізовані активи лише на тій підставі, що вони підпадають під санкції Євросоюзу».

Світовий банк виділить додаткові 1,75 мільярда доларів на державні видатки України

Група Світового банку повідомила 21 червня про додаткову фінансову підтримку України на суму 1,75 мільярда доларів, повідомила пресслужба відомства.

До цієї суми входить позика Світового банку на 500 мільйонів доларів, яку гарантує Велика Британія, 1,25 мільярда гранту від Сполучених штатів та 15 мільйонів грантових коштів від Фінляндії. Пакет надають у рамках проєкту PEACE, спрямованого на підтримку державних видатків для стійкого державного управління України.

«Це додаткове фінансування для проекту PEACE є продовженням низки наданих раніше коштів і буде спрямовано на подальшу підтримку в таких ключових сферах, як охорона здоров’я, освіта, виплата пенсій, програми соціальної допомоги та фінансування заробітної плати працівників, які надають основні державні послуги», – йдеться в повідомленні.

Уряд України отримає кошти після того, Світовий банк отримає підтвердження про здійснення узгоджених витрат.

За даними Світового банку, наразі він мобілізував близько 35 мільярдів доларів екстреного фінансування на підтримку України, рахуючи зобов’язання та обіцянки низки донорів, серед них США, Канада, Японія та країни Європи.

Велика Британія проводить 21–22 липня Конференцію з відновлення України, щоб допомогти країні швидко залучити іноземні інвестиції. На захід до Лондона прибули понад 1000 іноземних високопосадовців із 61 країни, представників неурядових організацій і сотні лідерів бізнесу та підприємців.

Ця конференція є продовженням циклу щорічних заходів, останній з яких провели в швейцарському Лугано у липні минулого року.

Повітряні сили звітують про збиття російського вертольота Мі-24

Українські військові збили ще один російський вертоліт Мі-24, заявляють Повітряні сили ввечері 21 червня.

«Про збиття ударного вертольота на Запорізькому напрямку радісно повідомляють нам побратими однієї із бригад Сухопутних військ», – йдеться в повідомленні.

Російське Міністерство оборони зазвичай не повідомляє про втрати своєї техніки.

Напередодні українські військові повідомили про збиття другого за останні дні російського гелікоптера Ка-52.

«Про свої штурми вони давно забули» – пресофіцер Назаренко про дії військових РФ на тлі наступу ЗСУ

Після початку наступу українських військ на південь Донецької та Запорізької областей сили РФ не мають можливості атакувати місто Вугледар, яке вони намагалися штурмувати кілька місяців – фактично водночас із операцією в Бахмуті. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода, Радіо Донбас.Реалії, 21 червня сказав пресофіцер 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Євген Назаренко.

«Зараз немає жодних спроб із їхньої сторони штурмувати місто. Вони там зазнали вже двічі чи тричі величезних втрат. І зараз у них проблеми на інших ділянках фронту, зокрема, на Времівському виступі (звільнена ЗСУ територія навколо кількох населених пунктів, за назвою одного з сіл, Времівки в Донецькій області – ред.). Тому жодних спроб якось загрожувати захопленням міста Вугледар немає… Тобто обстрілюють постійно, але штурмових дій не ведуть, та й у них просто вже і немає сил на це. Їм би вже зараз нас стримати, а про свої штурми вони вже давно забули», – розповів пресофіцер бригади.

Президент України Володимир Зеленський сказав 21 червня, що прогрес контрнаступу України проти вторгнення російських військ є «повільнішим, ніж хотілося б». Про це він заявив в інтерв’ю ВВС.

«Деякі люди вважають, що це голлівудський фільм, і чекають результатів зараз. Це не так», – відзначив він. Зеленський додав, що частково причиною повільного прогресу є масштабне мінування російськими військами – заміновано 200 000 квадратних кілометрів території України.

Українські війська за останні тижні звільнили вісім сіл у південній Запорізькій області та східній Донецькій області.

У Міноборони повідомляють, що ЗСУ продовжують наступальні дії на Мелітопольському та Бердянському напрямках. Водночас у відомстві кажуть, що складною є ситуація на сході України.

Удар по складу в Одесі: ще один чоловік помер у лікарні – міська влада

Зросла кількість загиблих внаслідок російського удару по Одесі 14 червня, повідомила міська влада з посиланням на мера Геннадія Труханова.

«Кількість жертв ракетної атаки росіян по продовольчих складах торговельної мережі «Таврія В» збільшилася до 4. В лікарні помер ще один чоловік», – йдеться в повідомленні.

Крім того, двоє чоловіків, які постраждали внаслідок атаки, 21 червня відправилися на операцію до Австрії, додали в міській раді.

Російські війська завдали чергового ракетного удару по Одесі вночі проти 14 червня. Троє людей загинули внаслідок влучання в складське приміщення, також 13 отримали поранення.

Арештовані активи Росії мають стати головним джерелом коштів на відновлення – Кубраков

Основним джерелом надходження коштів на відновлення України від наслідків російської агресії мають стати арештовані активи РФ, вважає віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Про це високопосадовець заявив 21 червня в інтервʼю «Суспільному».

«Арештовані активи РФ у країнах-партнерах, з якими ми спільно воюємо проти Росії, які нам надають озброєння, допомагають фінансово. Для мене це логічний крок. Вони, можливо, зараз обережні в цих кроках. і це такі інструменти, які вони, мабуть, хотіли б десь ближче до кінця війни тримати, але ніхто не знає, скільки вона буде продовжуватися. Нам, щоб повертати країну до нормального життя, ці кошти потрібні зараз», – сказав Кубраков.

Він також зауважив, що «в ідеалі» процес відновлення збігатиметься в часі з процесом вступу України до Євросоюзу.

«Навіть без війни багато країн зі Східної Європи перед вступом до ЄС отримували досить велике фінансування з боку Євросоюзу на вирівнювання стандартів, інфраструктуру і так далі. Свої країни вони перебудовували саме за допомогою коштів ЄС. Але все одно вважаю, наше головне джерело — кошти РФ», – наголошує урядовець.

Також 21 червня агенція Bloomberg написала, що Євросоюз поки не знайшов законного механізму для конфіскації заморожених російських активів, сукупна вартість яких становить понад 200 мільярдів євро.

У документі, в якому робоча група ЄС оцінює можливості розпорядження російськими активами в Європі, вказано, що «немає надійного правового механізму, який дає змогу конфіскувати заморожені або іммобілізовані активи лише на тій підставі, що вони підпадають під санкції Євросоюзу».

Майже пів сотні австралійців не зможуть приїхати до Росії – МЗС

Росія закриє вʼїзд 48 громадянам Австралії. Як заявили в міністерстві закордонних справ у Москві 21 червня, таке рішення ухвалене «у відповідь на політично вмотивовані санкції Австралії щодо росіян».

Раніше в червні влада Австралії вирішила законодавчо заборонити будівництво нової будівлі посольства Росії в Канберрі на ділянці, розташованій неподалік парламенту.

Як оголосив премʼєр-міністр Австралії Ентоні Албаніз, уряд отримав дуже чіткі рекомендації щодо безпеки, «через ризик, який становить нова російська присутність так близько до будівлі парламенту».

Росія у 2008 році уклала на 99 років договір оренди ділянки менш ніж за кілометр від будівлі парламенту Австралії. Передбачалося, що там зведуть будівлю нового російського посольства, проте роботи так і не розпочалися, що дало змогу Національному управлінню капітального будівництва (NCA) видати розпорядження про звільнення ділянки. Суд визнав дії NCA незаконними, після чого, як пише Brisbane Times, в ситуацію втрутився уряд.

Ділянка, яка була здана в оренду Росії під будівництво посольства, розташована поряд із дипломатичною місією Китаю. Інтерес до цієї ділянки виявляла і Україна.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG