Подоляк каже про необхідність «демілітаризованої зони» на території РФ
На російській території поблизу українського прикордоння слід створити «демілітаризовану зону», зазначив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк у твітері.
«Ключовою темою повоєнного устрою має стати встановлення запобіжників для уникнення повторення агресії в майбутньому. Для забезпечення реальної безпеки жителів Харківської, Чернігівської, Сумської, Запорізької, Луганської та Донецької областей і захисту їх від обстрілів обов’язковим буде запровадження демілітаризованої зони в 100-120 км на території Бєлгородської, Брянської, Курської, Ростовської республік. Імовірно, на першому етапі з обов’язковим міжнародним контрольним контингентом», – підкреслив радник очільника ОП.
ДСНС: внаслідок авіаудару по заправці в Торецьку загинуло двоє людей
У місті Торецьк на Донеччині внаслідок авіаудару російських військових по автозаправній станції загинуло двоє людей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Донецька область: окупанти нанесли авіаудар по Торецьку, відомо про двох загиблих та вісім поранених осіб», – йдеться в повідомленні.
Одну поранену людину на автомобілі швидкої медичної допомоги транспортували до лікарні, кажуть рятувальники. Крім того відомо, що вогнеборці ліквідували пожежу на площі 25 кв.м.
У Росії пропонують не вимагати знання російської від «переселенців» із так званих «недружніх» країн
МВС Росії запропонувало ввести в країні інститут репатріації та закріпити в законодавстві поняття «репатріант». Про це йдеться у підготовленому відомством проєкті указу президента РФ.
У документі зазначається, що Інститут репатріації створять у рамках держпрограми щодо сприяння добровільному переселенню до Росії співвітчизників, які проживають за кордоном.
Репатріантами автори проєкту указу запропонували вважати охочих переселитися до РФ громадян, які належать до таких категорій:
• постійно проживаючі за кордоном станом на 24 лютого 2022 (початок повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну – ред.);
• колишніх громадян РФ;
• осіб, які народилися або постійно проживали на території Української РСР і перебували в минулому в громадянстві колишнього СРСР;
• осіб, які мають родичів по прямій висхідній лінії, що народилися або постійно проживали на території Української РСР або території, що належала до Російської імперії або СРСР, в межах державного кордону РФ та мали відповідну цивільну приналежність.
Репатріантам планують надавати дозвіл на проживання без попереднього оформлення дозволу на тимчасове проживання. Крім того, їх буде звільнено від необхідності підтверджувати володіння російською мовою.
Автори документа також пропонують звільнити від підтвердження володіння російською мовою «співвітчизників», які «постійно проживають на територіях іноземних держав, які здійснюють недружні дії щодо РФ, російських юридичних осіб та фізичних осіб та перелік яких визначено урядом РФ».
У пояснювальній записці до проєкту указу йдеться, що «поширення вимоги про підтвердження володіння російською мовою на цю категорію осіб викличе у них недовіру до Російської Федерації, а також спричинить додаткове навантаження на співробітників російських закордонних установ, чисельність яких наразі значно скорочена».
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну з РФ виїхали сотні тисяч громадян. Основна частина тих, хто виїхав, залишила Росію восени минулого року після того, як Володимир Путін оголосив у країні «часткову» мобілізацію. Здебільшого росіяни, які побоювалися бути мобілізованими та потрапити на фронт в Україну, виїжджали до країн Центральної Азії.
«Чорний день» для авіації РФ: як змінилося життя на кордоні з Брянською областю
Понівечений артилерійськими снарядами та авіаційними бомбами міст через річку Снов веде у село Тимоновичі Чернігівської області. За два кілометри звідси Брянська область Російської Федерації. Саме там понад два тижні тому розбились, за неофіційними даними, два російські літаки і два вертольоти – які, швидше за все, мали атакувати Чернігівщину. Як на кордоні з РФ зараз виживають місцеві жителі? Та що змінилося після «чорного дня» для російської авіації? Про це у репортажі журналістів телепроєкту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Отут ФАБ-500 впав, відірвало частину мосту, там приліт і тут ще один приліт у воду, але промазали», – розповідає Сергій Деденко, голова Семенівської територіальної громади, до якої належать Тимоновичі.
У селі раніше проживало близько 300 людей, зараз, каже голова, залишилось 6. Але і їх ми не зустріли на вулицях, де помітні свіжі вирви від снарядів.
«Скрізь по колу Росія. Куди не плюнь – там кордон, і там кордон, і там кордон. Тут був бізнес, потужне сільгосппідприємство – вже немає нічого. Десь бродять дикі корови і, як бачите, ми тут походили і не зустріли людей», – зауважує Сергій Деденко.
Зеленський провів засідання Ставки: говорили про нові поставки ракет і ППО
У понеділок, 29 травня, президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Щойно завершив Ставку. Важливі питання. Важливі рішення. Головне – терміни. А найголовніше – щодо термінів є відповіді», – написав глава держави за підсумками засідання.
За його словами, про загальну оперативну ситуацію на фронті та щодо окремих напрямків доповідали головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, командувач Східного угруповання військ Олександр Сирський та командувач оперативного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
Ігнат пояснив, чому не варто оприлюднювати фото уламків ракет
Фотографувати уламки ракет, які падають після збиття силами протиповітряної оборони не варто, чому саме пояснив спікер Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в ефірі Радіо Свобода 29 травня.
«Бачимо, що знімають уламки ракет які лежать у межах Києва (йдеться про фото, опубліковане мером міста Віталієм Кличком – ред.). Якщо ці уламки належать нашим ракетам, якщо це тим паче західне озброєння – той самий Patriot, чи ракета NASAMS, то ворог розуміє, яким видом озброєння ми відпрацювали в тому чи іншому місці. Друге – вони це знімають, викладають у себе в Росії та показують, як «українські націоналісти» зенітними ракетами західного зразка «вдарили» по своїх же будинках та мешканцях, використовуючи це в рамках своєї пропаганди», – наголосив Ігнат в ефірі програми «Свобода Live».
Речник Повітряних сил також наголосив, що «фото із ракетами краще заблюрити, бо це наслідки роботи ПВО – ракета розвивається у повітрі, адже її уламки не розчиняються в повітрі». Також він вкотре нагадав, що варто під час повітряної тривоги перебувати в укритті.
Вночі силами ППО знищено 36 із 40 крилатих ракет та 38 безпілотників – зведення Генштабу
Від початку поточної доби армія РФ зосереджувала основні зусилля на «спробах повної окупації» Луганської та Донецької областей. Підрозділи сил оборони відбили 20 атак російських військових, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 29 травня.
«За уточненою інформацією, силами та засобами повітряних командувань, у взаємодії із протиповітряною обороною інших складових Сил оборони України, знищено 36 із 40 крилатих ракет Х-101/Х-555 та 30 із 38 ударних БпЛА Shahed-136/131», – кажуть українські військові.
Також вдень армія РФ застосувала крилаті та балістичні ракети оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер» по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури міста Київ. Силами та засобами Повітряних сил Збройних сил України 11 з 11 ракет були знищені, уточнили в Генштабі.
Масштабні російські ракетні атаки: скільки ще їх може бути і чим відповість Україна
Масштабні ракетні атаки на Київ: і скільки ще їх може бути?
Росія атакувала Київ та область: випустили 11 ракет із «Іскандерів» із північного напрямку. Усі ракети знищила ППО. Уламки падали в багатьох районах столиці та області.
Російські військові вдень 29 травня атакували Київщину балістичними й крилатими ракетами наземного базування з ОТРК «Іскандер», повідомив головнокомендувач Збройних сил України Валерій Залужний.
«Вдруге за добу противник здійснив ракетний удар по території України… Загалом випущено 11 ракет: «Іскандер-М» і «Іскандер-К» з північного напрямку», – написав він у фейсбуці.
Перед цим вночі була комбінована атака на Київщину дронами та ракетами: ППО знищили 37 крилатих ракет та 29 дронів-камікадзе.
З чим пов'язана така активність? Чим пояснюється така кількість російських атак проти цивільного населення України?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:
«Хоче підірвати єдність»: Маляр пояснила, навіщо РФ поширює фейки про українську владу
Росія намагається «підірвати психологічну свідомість та єдність українців», як військовим, так й інформаційним методами, зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
За її словами, «запуск ракет по цивільних об’єктах у центрі Києва – це зброя, яку використовують з психологічною метою, щоб залякати». Маляр каже, що «Київ для українців не просто столиця, а символ незламності та опору».
Заступниця міністра каже, що з огляду на це «російські військові б’ють по Києву, аби спробувати показати вразливість нашого символу стійкості – росіяни хочуть, щоб підсвідомо в українців склалось враження беззахисності столиці».
Обстріл Дніпропетровщини: збільшилась кількість поранених – влада
Зросла кількість поранених внаслідок обстрілу армією РФ Дніпропетровської області в понеділок, 29 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Десятеро людей госпіталізовані після сьогоднішнього обстрілу Синельниківського району. З-поміж них і 11-річний хлопчик», – йдеться у повідомленні.
За словами голови ОВА, троє із постраждалих наразі перебувають у важкому стані, решта – у стані середньої тяжкості. Лисак також уточнив, що в людей вогнепальні поранення, переломи, рублені рани та черепно-мозкові травми.
«Більшість постраждалих «швидкі» доправили до лікарень Запорізької області. Загинула 51-річна жінка», – додав голова ОВА.
У Києві затримали двох чоловіків, які знімали роботу ППО – поліція
У столиці затримали двох чоловіків, які знімали роботу притиповітряної оборони в Києві під час ракетної атаки російських військ, повідомляє пресслужба поліції.
За словами поліціянтів, 29 травня на спецлінію 102 надійшло повідомлення від місцевої мешканки про те, що «двоє невідомих чоловіків знімали роботу ППО». На місце події негайно було направлено патрульних поліцейських та співробітників карного розшуку.
«Протягом години 23-річного молодика правоохоронці виявили на одній із вулиць Святошинського району Києва. Для пошуку іншого у столиці була введена спеціальна поліцейська операція. Вже за пів години 26-річного керманича «БМВ» правоохоронці зупинили на вулиці Ушакова», – кажуть поліцейські.
Для миру Україні потрібне якомога швидше членство в НАТО – Ребекка Гармс
Чи можлива справедливість після війни? Як забезпечити її відновлення та сталість? Як зміниться світ, якщо і далі використовувати слова «конфлікт», «українська війна» або «російська агресія»? Якою мовою слід говорити про Україну в світі? Чи варто цитувати офіційних осіб, якщо вони відверто говорять неправду? Як допомогти Україні довести справу з воєнними злочинами у суді? Щодо відповідей на ці та інші запитання дискутували міжнародні та українські експерти і журналісти протягом трьох днів медіафоруму у Львові.
Воєнна репортерка Джанін ді Джованні висвітлювала понад 30 років різні війни та збройні конфлікти у світі і була свідком трьох геноцидів. Документувати воєнні злочини та порушення прав людини вважає своєю місією. Під час Львівського медіафоруму вона розповіла про те, що з командою збирає свідчення жертв воєнних злочинів в Україні, щоб притягнути Росію до відповідальності. Але чи можлива справедливість після війни, що так важливо для жертв?
Верховна Рада запровадила санкції проти Ірану на 50 років
У понеділок, 29 травня, Верховна Рада схвалила запровадження санкцій проти Ірану на 50 років, йдеться в повідомленні народного депутата Олексія Гончаренка.
Запровадження санкцій проти ісламської держави підтримали 328 парламентаріїв.
«Після того, як вони (іранці – ред.) допомагають Росії, надають сотні «шахедів», які кошмарять наші міста, треба ще й розривати дипломатичні відносини. Санкції – це добре, але недостатньо», – наголосив Гончаренко.
Президент України Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді запровадити санкції проти Ірану – відповідний проєкт постанови зареєстрували в парламенті 27 травня. Документ має назву «Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран» і пропонує увести в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.
«Відповідь не забариться». Буданов відреагував на атаку РФ 29 травня
Державна прикордонна служба України заявила, що не обмежує виїзд за кордон юнакам до досягнення ними 18-річного віку.
«У звʼязку з появою на інформаційних ресурсах повідомлень щодо заборони виїзду з України 17-річним юнакам, вносимо розʼяснення. Після запровадження в Україні воєнного стану обмежено виїзд громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років (окрім визначених винятків). На 17-річних юнаків ці обмеження не розповсюджуються», – наголосили у ДПСУ.
Раніше в ефірі Радіо Свобода речник прикордонслужби Андрій Демченко заявив, що в Україні загалом немає обмежень на виїзд за кордон жінок.
Речник нагадав, що останні зміни, які вніс уряд до правил перетину кордону під час воєнного стану, стосуються жінок-державних посадовців. Саме вони мають певні обмеження щодо виїзду за кордон.
Нацгвардієць із ПЗРК «Ігла» збив ракету, що летіла на Київ – НГУ
Нацгвардієць на псевдо «Покемон» – солдат зенітного ракетно-артилерійського дивізіону бригади «Буревій» – збив одну з ракет, що летіли на Київ у ніч на 29 травня, із переносного зенітного ракетного комплексу «Ігла», повідомила пресслужба Національної гвардії.
«Саме він нещодавно, 9 травня, знешкодив ворожу ракету неподалік від Києва. Цієї ночі о 3:20 із тої самої зброї ПЗРК «Ігла-1» 20-річний герой зробив свій другий результативний постріл», – йдеться в повідомленні.
Путін підписав закон, що дозволяє проведення «виборів» на окупованих РФ територіях України
Президент Росії Володимир Путін 29 травня підписав закон, який легалізує проведення так званих виборів, запланованих наприкінці цього року, на українських територіях, які Москва захопила під час свого повномасштабного вторгнення.
Путін оголосив воєнний стан у частинах чотирьох областей України, які перебувають під контролем Росії, але раніше російське законодавство не дозволяло проводити вибори в таких умовах. Новий закон дозволяє провести голосування після консультацій із Центрвиборчкомом, Міноборони та ФСБ Росії.
ОВА: одна людина загинула, 9 – постраждали через обстріл РФ на Дніпропетровщині
Одна людина загинула, ще дев’ятеро – поранені внаслідок удару російських військ по Покровській громаді Синельниківського району на Дніпропетровщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, серед постраждалих – 11-річна дитина.
«Два приватні будинки зруйновані, 30 – потрощені. Такі попередні наслідки ворожої атаки на Синельниківський район. Побиті й магазин та заправка. Обстеження території триває. На місці працюють всі служби», – написав Лисак у телеграмі.
Російські війська з різних видів озброєння регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Синельниківський район.
Москва, попри численні докази, заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
У них уже немає майстерень, де можна було б вільно творити й виставляти полотна, немає й багатьох створених раніше робіт. Ба більше – у них немає уже й власного даху над головою: їхні домівки в окупації або під постійними обстрілами. І, попри все, ці митці не втратили здатності помічати красу, відображати її на полотні й папері.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає про трьох художників із зони тривалих обстрілів – з Сєвєродонецька, Нікополя та Харкова. Усі троє зараз живуть у Дніпрі й беруть участь у Всеукраїнській виставці акварелі «Весняний розмай».
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такох зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.