Село Посад-Покровське розташоване за 35 кілометрів від Херсона. Це перший після межі із Миколаївською областю населений пункт, з якого починається Херсонщина. За 8 місяців з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну село перебувало під постійними обстрілами. Як розповів проєкту Радіо Свобода «Новинам Приазовʼя» волонтер та депутат Суворовської районної ради у Херсоні Євген Холодар Посад-Покровське зруйноване майже вщент.
«Багате і красиве» – так казали про своє село жителі Посад-Покровського, що у Чорнобаївській територіальній громаді...
Школа, дитячий садок на 250 діток, Будинок культури, «Салон краси», ринок, агропідприємства...
Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну російська армія перетворила Посад-Покровське в руїну.
Обстрілювати село почали 16 березня 2022 року. Це був авіаналіт. А потім у село «прилітало все»...
Дивіться і читайте тут
Байден підтвердив Зеленському зобовʼязання США на тлі війни України з Росією – Білий дім
Президент США Джозеф Байден у телефонній розмові з українським колегою Володимиром Зеленським підтвердив «зобов’язання США продовжувати надавати Україні безпекову, економічну та гуманітарну допомогу, притягнути Росію до відповідальності за її воєнні злочини та звірства, а також покласти на Росію витрати за її агресію». Про це 12 грудня повідомляє Білий дім.
«Президент Байден підкреслив, що США надають пріоритет зусиллям щодо зміцнення протиповітряної оборони України через нашу безпекову допомогу, включно з оголошенням 9 грудня про виділення 275 мільйонів доларів на додаткові боєприпаси та обладнання, яке включало системи протидії використанню Росією безпілотних літальних апаратів. Президент Байден також згадав оголошення 29 листопада про виділення 53 мільйонів доларів на підтримку енергетичної інфраструктури для зміцнення стабільності енергетичної мережі України після цілеспрямованих атак Росії», – ідеться в повідомленні.
За інформацією Офісу президента України про цю ж розмову, Зеленський подякував Байдену за пакет оборонної допомоги, який США анонсували минулої п’ятниці.
Голова держави також розповів про бачення Києва щодо роботи в цьому напрямку та «виступив з ініціативою скликання Глобального саміту миру».
«Глава держави поінформував про наслідки російського ракетного терору, у результаті якого знищено близько 50% української енергетичної інфраструктури. У цьому контексті президент відзначив допомогу, яку надають Сполучені Штати для відновлення енергосистеми України. Володимир Зеленський висловив сподівання на поглиблення співпраці в цій сфері», – передає ОП.
Крім того, Зеленський також наголосив на важливості посилення української протиповітряної оборони.
Читайте також: «Посилення ППО». США оголосили про новий пакет допомоги Україні
Востаннє Володимир Зеленський мав телефонну розмову з Джо Байденом 10 жовтня.
Російська армія обстріляла 12 населених пунктів на Харківщині за добу – Синєгубов
Російські війська протягом попередньої доби обстріляли 12 населених пунктів Харківщини поблизу лінії зіткнення, повідомив вранці 12 грудня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Мінометних та артилерійських обстрілів зазнали населені пункти Стрілеча, Стариця, Огірцеве, Гатище, Волохівка, Охрімівка, Дворічна та Кам’янка. Найбільше від обстрілів потерпає Куп’янський напрямок. Там ворог обстріляв Кислівку, Котлярівку, Табаївку і Берестове. За попередньою інформацією, жертв немає», – йдеться в повідомленні.
Також у селі Глибоке, Харківський район обстріли спричинили пожежі в двох дачних будинках, ніхто не постраждав.
Читайте також: Обстріли Харківщини: один із поранених помер у лікарні – Синєгубов
«За даними Обласного центру екстреної медичної допомоги, у місті Балаклія 58-річна жінка отримала поранення – наступила на вибухонебезпечний предмет. Госпіталізована в середньому стані», – зазначив голова ОВА.
Харківщина, зокрема і обласний центр, регулярно зазнають атак російських військ.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Зеленський розповів Байдену про наслідки ракетних ударів Росії
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із президентом Сполучених Штатів Джо Байденом, повідомив Офіс президента вночі проти 12 грудня.
Згідно із повідомленням, Зеленський подякував Байдену за пакет оборонної допомоги, який США анонсували минулої п’ятниці.
«Володимир Зеленський наголосив, що Україна прагне досягти миру, та відзначив важливість консолідації міжнародних зусиль для досягнення цієї мети. Саме задля цього під час саміту G20 Президент України представив формулу миру, яка передбачає десять критично важливих кроків, реалізація яких дасть змогу припинити війну», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: США запровадили санкції проти голови ОАСК Павла Вовка
Голова держави також розповів про бачення Києва щодо роботи в цьому напрямку та «виступив з ініціативою скликання Глобального саміту миру».
«Глава держави поінформував про наслідки російського ракетного терору, у результаті якого знищено близько 50% української енергетичної інфраструктури. У цьому контексті Президент відзначив допомогу, яку надають Сполучені Штати для відновлення енергосистеми України. Володимир Зеленський висловив сподівання на поглиблення співпраці в цій сфері», – передає ОП.
Крім того, Зеленський також наголосив на важливості посилення української протиповітряної оборони.
Читайте також: «Посилення ППО». США оголосили про новий пакет допомоги Україні
Президент України анонсував розмову з президентом США Джо Байденом напередодні увечері.
Востаннє Володимир Зеленський мав телефонну розмову з Джо Байденом 10 жовтня.
Підтримка російської агресії проти України може знижувати власні спроможності армії Білорусі – ISW
Білорусь, ймовірно, виснажує власні військові ресурси, допомагаючи Росії в її агресії проти України – про це йдеться в черговому звіті американського Інституту дослідження війни (ISW), оприлюдненому увечері 11 грудня.
Аналітики посилаються на дані білоруського проєкту «Гаюн», за якими, зокрема, 14 листопада білоруські збройні сили передали російській армії 122 танки Т-72А, ймовірно, під приводом передачі на модернізацію. Проєкт зафіксував ще кілька трансферів озброєння.
«Незрозуміло також, чи танки, відправлені в Росію, були частиною діючого білоруського танкового парку чи машин, які перебували на зберіганні чи резерві. Білорусі не вистачає можливостей для виробництва власних бойових броньованих машин, що робить передачу цього обладнання російським силам як поточним, так і ймовірним довгостроковим обмеженням білоруських матеріальних спроможностей відправити механізовані війська для боїв в Україні», – йдеться в звіті.
Читайте також: Білорусь дозволить транзит українського зерна для експорту з Литви – ООН
Автори припускають, що Білорусь може передавати Росії більше озброєння, ніж видно по відкритих джерелах, тому що Мінськ намагається приховати ці передачі.
Крім того, ISW вважає, що білоруська армія також обмежена здатності тренувати новий особовий склад через навчання російських військ.
«Білоруські військові тепер відповідають за підготовку принаймні вдвічі більшої кількості військовослужбовців, ніж вони навчають зазвичай. Підтримка Білоруссю зусиль Росії з формування збройних сил, ймовірно, також обмежила б її можливість навчати більше білоруського особового складу, якби Лукашенко забажав збільшити кількість призовників у наступному циклі призову, щоб підготуватися до можливих втрат у боях після ймовірного білоруського вторгнення в Україну», – додають дослідники Інституту.
Російські війська на Луганщині використовують цивільних «в якості живого щита» – Генштаб
Російська армія завдала двох ракетних ударів по цивільній інфраструктурі Костянтинівки на Донеччині, а також 11 авіаударів по українських позиціях і 60 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по Херсону та позиціях ЗСУ, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 грудня.
«За минулу добу підрозділи Сил оборони України відбили атаки окупантів в районах Стельмахівки, Макіївки і Серебрянського лісництва Луганської області та Верхньокам’янського, Білогорівки, Соледара, Юр’ївки, Красногорівки, Мар’їнки, Новомихайлівки та Времівки Донецької області», – йдеться в зведенні.
Зафіксовані обстріли населених пунктів за дев’ятьма напрямками. Також командування застерігає, що зберігається загроза ударів російських ракет і дронів по об’єктах енергетичної системи та критичної інфраструктури на всій території України.
Тіло замбійця, який загинув на війні в Україні, повернули додому
Тіло 23-річного замбійського студента, який загинув під час бойових дій на боці російської армії на війні в Україні, повернули додому, повідомляє агенція Associated Press.
Тіло Лемехані Натана Ньіренди прибуло до аеропорту Лусаки в неділю.
У Міністерстві закордонних справ Замбії заявили, що були проведені тести ДНК для підтвердження особи Ньіренди, його сім’ї виплатять російську компенсацію.
У МЗС запевнили, що Замбія працюватиме над тим, аби із замбійцями, які навчаються в Росії, більше нічого подібного не сталося.
Як передає Associated Press, рідні загиблого повідомили, що з понеділка також запланована судово-медична експертиза тіла. Після неї сім’я вирішуватиме питання з похованням хлопця.
У середині листопада МЗС Замбії, країни у Південній Африці, попросило російську владу пояснити, яким чином засуджений у Росії громадянин Замбії опинився на війні в Україні, де згодом загинув.
23-річний студент Лемехані Натан Ньіренда вивчав проєктування ядерних установок у Московському інженерно-фізичному інституті. У квітні 2020 року його засудили до дев’яти з половиною років позбавлення волі у Росії за підозрою у торгівлі наркотиками.
Влада Замбії повідомляла, що тіло хлопця з Ростова-на-Дону мали відправити на батьківщину.
Незабаром після оприлюднення цієї історії офіційний Київ закликав країни Африки вимагати від Росії припинити відправляти африканців на війну в Україну.
Зеленський анонсував розмову з Байденом
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в нього невдовзі має відбутися розмова із президентом США Джо Байденом.
«Сьогодні пізніше запланована розмова з президентом Сполучених Штатів Байденом. Подробиці й результати – після завершення розмови», – сказав Зеленський у відеозверенні.
Він зауважив, що мав сьогодні раніше бесіди із президентами Франції та Туреччини, які оцінив, як змістовні та конкретні.
Востаннє Володимир Зеленський мав телефонну розмову з Джо Байденом 10 жовтня.
Ще декілька представників УПЦ (МП) потрапили під санкції – ОПУ
Президент Володимир Зеленський ввів указом у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 грудня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» стосовно ще сімох представників УПЦ (МП).
Як йдеться на сайті Офісу президента, указ набирає чинності з дня його опублікування.
У додатку до указу зазначено, що під санкції потрапляють митрополит Запорізький і Мелітопольський Андрій Коваленко, митрополит Луганський і Алчевський Василь Поворознюк, настоятель Мелітопольського Свято-Савинського чоловічого монастиря Олександр Прокопенко, настоятель Свято-Успенського кафедрального собору Херсона Олександр Федоров, митрополит Бориспільський і Броварський Іван Паканич (Антоній), митрополит Чернівецький і Буковинський Валентин Єгоренко (Мелетій) та архієпископ Костянтинівський Віктор Шинкарьов (Паїсій).
2 грудня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 1 грудня про санкції щодо афілійованих з центрами впливу в Росії релігійних організацій.
3 грудня СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
Останніми тижнями СБУ проводить на об’єктах УПЦ (МП) по всій Україні обшуки. У результаті слідчих дій, серед іншого, правоохоронці виявляли «велику кількість антиукраїнських матеріалів», а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур.
В УПЦ (МП) раніше закликали «не розпалювати внутрішню війну», а звинувачення у колабораційній діяльності на адресу деяких священників є «недоведеними та безпідставними».
Для херсонців створили онлайн-мапу укриттів і «Пунктів незламності» – Мінреінтеграції
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило про створення електронної мапи бомбосховищ для жителів Херсона. Знайти найближче з них можна за посиланням.
«Також там вказані адреси «Пунктів незламності», розгорнутих на Херсонщині. Це спеціально облаштовані місця, до яких можна прийти зігрітися, підзарядити свої гаджети та скористатися інтернетом», – зазначили у відомстві.
У Мінреінтеграції просять херсонців заздалегідь визначити розташовані найближче до житла сховища та під час небезпеки прямувати туди.
Після деокупації Херсона російські війська фактично щоденно обстрілюють місто. Попри це, за даними влади, зі світлом майже 90% міста.
Атаки чи диверсії? Вибухи і пожежі охоплюють російські військові об'єкти (інтерактивна карта)
Радіо Свобода склало хронологію вибухів та пожеж, а можливо і диверсій, на військових об'єктах Російської Федерації, а також створило інтерактивну карту, яка показує їхнє розташування та віддаленість від кордону з Україною.
Якщо ці інциденти справді відбулися внаслідок дій українськи військових, то що це означає для перспектив російсько-української війни? Як це коментують аналітики? І чи відбувається те, про що писали на початку вересня у своїй статті Залужний і Забродський? Читайте і дивіться за лінком
«Окупанти менш ніж за 5 км від центру»: як рятують людей у Бахмуті (відео)
Cитуація у Бахмуті скрутна, менш ніж 5 кілометрів відділяє окупантів від центру міста. Тут лишаються близько 10 тисяч жителів. Вони відчувають гостру потребу в ліках, харчах і теплих речах. Рятувальники допомагають людям виживати, зокрема, швидко евакуюють поранених на автомобілях.
Теплий одяг і ковдри доправили до Бахмуту волонтери із Костянтинівки, Шотландії та Нової Зеландії. Як розповіла волонтерка Ольга Данілова, гуманітарний вантаж для людей похилого віку та родин із дітьми зібрали учасники ГО OSAHELP.
А ще волонтерам довелося вмовляти місцевих жителів виїхати. Цього дня на виїзд ніхто не зголосився. Однак вже увечері стало відомо, що люди передумали: наступною поїздкою семеро жителів таки вирішили евакуюватися з-під обстрілів російських військ (дехто – разом із хатніми тваринами).
Як повідомили Радіо Свобода у ДСНС, ситуація у місті скрутна, менш ніж 5 кілометрів відділяє окупантів від центру Бахмуту. Тут лишаються близько 10 тисяч жителів. Вони відчувають гостру потребу в ліках, харчах і теплих речах. Рятувальники допомагають людям виживати, зокрема, швидко евакуюють поранених на автомобілях. Відео про це за лінком
«Ми маємо створити міжнародний трибунал та притягнути Путіна, Лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності», – заявила у своїй промові на врученні Нобелівської премії миру 2022 року Олександра Матвійчук, голова українського «Центру громадянських свобод». Текст її виступу та фотографії з події за лінком
Чому українській армії треба ще більше артилерії та боєприпасів?
Ось уже понад пів року українська армія для оборони та звільнення окупованої Росією землі використовує артилерію західного зразка. Все починалося зі 155-міліметрових американських гаубиць, але на цей момент партнери України передали понад десяток систем у різних калібрах.
Які результати їхнього використання на полі бою? З якими проблемами стикається зараз українська артилерія? І що буде із радянським калібром? Читайте і дивіться за лінком
Армія РФ продовжує спроби прориву оборони ЗСУ на Бахмутському та Авдіївському напрямках – Генштаб
На Бахмутському та Авдіївському напрямках війська РФ продовжують здійснювати спроби прориву оборони українських військ, повідомляє ввечері неділі Генштаб Збройних сил України.
«Вогневого впливу з танків та артилерії зазнали райони двадцяти шести населених пунктів. Серед них – Верхньокам’янське, Васюківка, Соледар, Бахмут, Кліщіївка, Біла Гора, Авдіївка, Опитне, Красногорівка та Мар’їнка Донецької області. Також окупанти завдали авіаудару поблизу Кліщіївки», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що українська авіація протягом поточної доби завдала 5 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки РФ.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії в той же час уразили 7 пунктів управління, 10 районів зосередження особового складу, район зосередження артилерії та склад боєприпасів противника», – йдеться в повідомленні.
Коментарів російської сторони в умовах війни отримати неможливо.
Триває двісті дев’яносто перша доба російського широкомасштабного вторгнення.
У Бахмуті війська РФ обстріляли автомобіль рятувальників, які доставляли гуманітарну допомогу
У результаті російського обстрілу Бахмута пошкоджено автомобіль рятувальників, яким доставляли гуманітарну допомогу жителям міста.
«Сьогодні росіяни поцілили в рятувальників, які доставляли гуманітарну допомогу людям, що залишаються у пошматованому бойовими діями Бахмуті. На щастя, ніхто не постраждав», – повідомили у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.
Зокрема, уражено автомобіль 47-ї пожежно-рятувальної частини – є тріщини лобового скла, вибите заднє вікно, посічений задній бампер та задня частина авто.
«Цією автівкою рятувальники розвозили гуманітарну допомогу та воду, зокрема до будинку, куди в ніч на 11 грудня поцілили росіяни. Мешканці багатоповерхівки допомагали рятувальникам гасити пожежу, що сталася внаслідок обстрілу, своєю водою, тому для співробітників ДСНС важливо було повернути людям дорогоцінні запаси», – розповіли у ДСНС.
Жорсткі бої навколо Бахмута тривають з серпня. За даними Генштабу ЗСУ, на Бахмутському та Авдіївському напрямках російські війська продовжують спроби наступальних дій.
«Міцніші за сталь». У Львові відкрили фотовиставку, присвячену загиблим захисникам Маріуполя
У Львові 11 грудня в приміщенні Порохової вежі відкрили фотовиставку «Міцніші за сталь», яка присвячена загиблим захисникам Маріуполя. Як передає кореспондент Радіо Свобода, на виставці представлені 177 фотографій бійців полку «Азов», а також коротка інформація про них.
«Тут лише фотографії частини загиблих бійців у Маріуполі. Можливо, менше половини. Ми ці світлини зібрали разом із батьками полеглих. Важливо зберегти пам’ять про хлопців, розповідати про них. Невідомо, скільки загалом загинуло азовців, захищаючи Маріуполь. Багато батьків проживають на окупованій території, зрозуміло, що фотографій синів не надали, бо це небезпечно. Ми, мабуть, поховали 15% бійців, чиї тіла були передані Росією, яких ідентифікували. Ще більшість тіл не є ідентифіковані», ‒ каже Віталія Лучечко, сестра загиблого бійця полку «Азов» Юрія Лучечко (позивний «Юрєц»), який загинув 9 квітня 2022 року.
Фотовиставку організували рідні загиблих військовослужбовців. Багато з них прийшли на відкриття, як і побратими їхніх синів і доньок.
«Мій син загинув 20 квітня на контрольно-пропускному пункті, потрапив під обстріл. Він був військовим медиком, це був його вибір іти служити і рятувати військових. Синові було 28 років, але я досі його не поховала. Тіло залишається десь в Маріуполі, але де, я не знаю», ‒ говорить Віра, мама медика Івана Штокала.
Нині у російському полоні можуть перебувати близько 700 бійців полку «Азов», родичі військових не виключають, що ця цифра може бути більшою.
Фотовиставка триватиме до 21 грудня. Деякі світлини з виставки можна побачити тут
«Перетворилась на військову базу». Як Росія використовує Арабатську стрілку на Херсонщині?
Чи з'являться «нові населені пункти» у Генічеському районі Херсонської області? Як російські окупаційні сили намагаються закріпитися в цьому регіоні? Що відбувається на Арабатській Стрілці та як її використовують російські військові?
Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте за лінком
Після відступу з Херсона аеродром у Джанкої став головним логістичним хабом армії РФ
Військовий аеродром біля міста Джанкой в окупованому Росією Криму став головним логістичним хабом для російської армії та місцем базування ударних гелікоптерів. Про це повідомляють журналісти проєктів Радіо Свобода – Крим.Реалії та «Схеми» – з посиланням на супутникові знімки Planet Labs та коментарі експертів з цього приводу.
Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк каже, що це сталося після того, як лінія фронту сформувалась по руслу Дніпра.
«Дуже ефективним, своєчасним і взагалі корисним для подальших наших дій на Херсонщині було б ураження аеродрому Джанкой. Вивести цей аеродром наглухо, надовго – це буде дуже хорошим кроком з точки зору ускладнення проблеми з логістикою для південного угруповання противника», – каже експерт.
На супутникових знімках Planet Labs за 31 листопада 2022 року можна побачити, що на аеродромі у Джанкої стоять понад пів сотні вертольотів – Ка 52, Мі 28, Мі 35, Мі 8 та безліч облаштованих місць для розміщення зенітно-ракетних комплексів і ППО. А також щонайменше три склади з боєприпасами.
Аналізуючи знімки від Planet Labs, журналісти помітили, що аеродром, крім вертольотів, дуже часто приймає вантажні літаки та штурмовики Су-25.
«Там злітна смуга дозволяє приймати важкі транспортні літаки, і через Джанкой, як логістичний вузол відбувається постачання угруповання військ в Херсонській області і частково в Запорізькій області. Тому використання злітно-посадкової смуги саме цього об’єкту воно є досить інтенсивним на сьогоднішній день. За цим варто спостерігати», – пояснює Віктор Кевлюк.
Також на цьому аеродромі поблизу міста Джанкой на знімках Planet Labs був помічений транспортний літак Ан-26. Найімовірніше, ним перевозять військові вантажі, тому що це найближчий аеродром до лінії фронту, припускає Денис Томенчук, редактор авіаційного ресурсу Militaryaviation.
Одне з головних авіаугруповань російської армії розміщене також і на аеродромі в Гвардійському. Тут зосереджені штурмовики Су-25. Саме ці літаки Росія найчастіше використовує, щоб завдавати авіаудари по українських територіях.
«Це база їхнього місцевого змішаного авіаційного полку, в них ескадрилья Су-25 штурмовиків, інша ескадрилья Су-24 бомбардувальники. І тут ми бачимо стоянку, де розміщені штурмовики і кількість теж видно. Частина очевидно в польоті, бо знімок зроблений вдень. Тут очевидно частина боєкомплекту біля них знаходиться, і звідси вони вилітають теж на південь України для ведення бойових дій», – пояснює Денис Томенчук.
Загалом журналісти Крим.Реалії спільно з колегами з проєкту «Схеми» нарахували у Криму 10 діючих військових аеродромів і два авіазаводи. На кожному є склади з боєприпасами та ємності з паливно-мастильними матеріалами, які при вибуху лише посилюють руйнівний ефект.
Журналісти редакції Крим.Реалії разом з колегами з проєкту «Схеми» зібрали базу військових об'єктів в окупованому Криму. Мапу з точними координатами понад півтори сотні мілітарних місць редакція опублікує пізніше.
Омбудсмен відповів на критику своєї діяльності: «Результати є і вони – вагомі»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на критику своєї діяльності. В інтерв'ю Радіо Свобода він наголосив, що результати у його роботі є «і вони – вагомі».
«Один з результатів моєї діяльності і команди сьогодні – це якраз міжнародна. Бо до цього часу сюди не приїжджали керівники світових організацій, омбудсмени. Вони тут, вони з конкретними результатами. Вони після повернення спілкуються і вимагають конкретних дій від своїх урядів, своїх президентів, своїх парламентів. Я вважаю, що взагалі моя міжнародна діяльність – це одна з найбільших складових моєї діяльності. У мене 9 глобальних напрямків. А у деяких країнах це взагалі окремі омбудсмени», – зазначив Лубінець.
Наприкінці листопада очільниця «Центру громадянських свобод», який став лауреатом цьогорічної Нобелівської премії миру, Олександра Матвійчук зазначила, що робота Офісу уповноваженого з прав людини під час війни помітна у питаннях обміну військовополоненими, але «провисає з цілої низки тем».
Водночас, за її словами, громадським правозахисним організаціям наразі важко об’єктивно оцінити роботу уповноваженог
1 липня 2022 року Верховна Рада призначила Дмитра Лубінця своїм нового Уповноваженого з прав людини. Тоді «за» проголосували 250 народних депутатів (більшість – представники «Слуги народу»).
20 жовтня, під час брифінгу на честь 100 днів на посаді омбудсмена, Дмитро Лубінець наголосив, що одна з основних його цілей – відновити довіру до інституту омбудсмена. Він також додав, що домагатиметься розуміння в суспільстві, що омбудсмен – дієвий інструмент моніторингу та захисту прав людини в Україні.