Понад 60 російськомовних ЗМІ у Латвії заступилися за «Дождь»
Понад 60 редакцій російськомовних ЗМІ, зареєстрованих чи розташованих у Латвії, приєдналися до листа на підтримку телеканалу «Дождь». Відкритий для підпису текст опублікувало напередодні видання базоване в РФ видання «Медуза».
У зверненні російською, латиською та англійською мовами журналісти висловлюють солідарність із каналом після того, як Нацрада з електронних ЗМІ Латвії анулювала його ліцензію.
«Ми вважаємо, що рішення анулювати ліцензію «Дождю» було несправедливим, неправильним і невідповідним тим формальним порушенням, які перелічені відомством. Аргументи про те, що ці порушення створюють «загрозу національній безпеці», не виглядають переконливими», – йдеться у зверненні.
Автори вважають, що заборона каналу з «очевидною антивоєнною позицією» та «колосальним значенням у протистоянні російській пропаганді» завдає «важкого удару» по свободі слова та безпеці Європи.
Серед підписантів звернення «Новая газета. Європа», The Insider, «Важные истории», DOXA та інші.
2 грудня Національна рада з електронних засобів масової інформації (NEPLP) Латвії оштрафувала телеканал «Дождь» на 10 тисяч євро за показ в ефірі мапи з окупованим Кримом у складі Росії та слова «наша армія» стосовно російської армії. Днем раніше, закликаючи глядачів ефіру писати про порушення при проведенні мобілізації та воєнні злочини, ведучий Олексій Коростельов сказав: «Ми сподіваємося, що багатьом військовослужбовцям у тому числі ми змогли допомогти, наприклад, з оснащенням і просто елементарними зручностями на фронті».
Головний редактор «Дождя» Тихон Дзядко після інциденту заявив, що телеканал не займається передачею спорядження будь-якій армії, втому числі – російській. За його словами, ведучий в ефірі обмовився, за що був звільнений. Зображення Криму у складі Росії Дзядко назвав «помилкою дизайнера».
Після позбавлення ліцензії в Латвії телеканал не зможе вести мовлення в кабельних мережах на території всього Євросоюзу.
Видання Delfi із посиланням на Литовську комісію з радіо та телебачення повідомило, що і у Литві з 8 грудня буде припинено трансляцію «Дождя».
«Дождь» заявив, що має намір продовжити роботу. Засновниця та гендиректор каналу Наталія Сіндєєва повідомила, що редакція отримуватиме ліцензію в іншій країні. Очевидно, це означатиме переїзд із Риги: мовні правила ЄС припускають, що ліцензія прив’язана за місцем основного виробництва.
Голова Мінцифри анонсує створення Флоту морських дронів у грудні
Перші безпілотники сформують Флот морських дронів вже цього місяця, повідомив міністр цифрових технологій Михайло Федоров 7 грудня.
Він заявив, що протягом семи місяців існування платформи для збору коштів UNITED24 громадяни 110 країн пожертвували через неї понад 237 мільйонів доларів на підтримку України.
«Вже цього місяця перші безпілотники створять Флот морських дронів. Про результати їхньої роботи незабаром дізнаєтеся з новин та по засмучених обличчях російських пропагандистів», – пообіцяв Федоров.
11 листопада Офіс президента повідомив, що на платформі United24 розпочався збір коштів на флот морських дронів.
Того ж місяця в Литві зібрали гроші на три морські дрони для України. Кампанію зі збору коштів організував литовський журналіст і телеведучий Андрюс Тапінас. Раніше він уже збирав гроші на БПЛА «Байрактар» для української армії.
Двоє людей загинули через обстріли Херсонщини напередодні – голова ОВА
Російські війська 51 раз обстріляли територію Херсонської області за попередню добу, повідомив голова обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич вранці в середу.
«На жаль, минула доба не обійшлася без жертв серед цивільного населення. Рашисти вбили двох мирних людей, ще один житель Херсонщини отримав поранення», – заявив він.
За його даними, російські війська вели вогонь із артилерії, реактивних систем залпового вогню, танків та мінометів. Обстріли пошкодили об’єкти цивільної інфраструктури та житлові будинки.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Після відступу російські загарбники почали регулярно обстрілювати місто та звільнену частину області.
Що змінилося на лівому березі Херсонщини майже через місяць після звільнення правобережної частини регіону? Чи змінюється кількість російських військових та їхньої техніки на цій території? Чи є ознаки того, що російські окупанти готові відступати з лівобережної Херсонщини, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
СБУ проводить «безпекові заходи» на об’єктах УПЦ (МП) у трьох областях України
Співробітники Служби безпеки України проводять контррозвідувальні (безпекові) заходи на об’єктах УПЦ (МП) у Черкаській, Волинській та Херсонській областях.
Зокрема йдеться про:
- Хрестовоздвиженський Чарторийський чоловічий монастир Волинської єпархії УПЦ (МП);
- Миколаївський Милецький чоловічий монастир Володимир-Волинської єпархії УПЦ (МП);
- Успенський собор Української православної церкви (м. Херсон);
- Управління Черкаської єпархії УПЦ;
- Свято-Михайлівський кафедральний собор (м. Черкаси);
- Недільна школа та бібліотека Черкаської єпархії УПЦ (м. Черкаси);
- Управління Умансько-Звенигородської єпархії (м. Умань);
- Георгіївський жіночий монастир (Уманський район);
- Храм Андрія Первозваного (м. Черкаси);
- Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир (Черкаський район);
- Красногірський Свято-Покровський жіночий монастир (Золотоніський район);
- релігійну громаду Парафія святителя Софронія єпископа Іркутського (м. Черкаси);
- Канівський Успенський собор (м. Канів Черкаського району).
«Враховуючи збройну агресію , дані заходи проводяться у тому числі для унеможливлення використання релігійних громад як осередку «русского мира» та убезпечення населення від провокацій і терористичних актів. За безпосередньої участі представників церкви правоохоронці проводять огляд території та приміщень (у тому числі готельного типу) для виявлення осіб, які можливо причетні до протиправної діяльності на шкоду державному суверенітету України та предметів, заборонених до обігу», – йдеться в повідомленні.
Останніми тижнями СБУ проводить на об’єктах УПЦ (МП) по всій Україні обшуки. У результаті слідчих дій, серед іншого, правоохоронці виявляли «велику кількість антиукраїнських матеріалів», а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур.
В УПЦ (МП) раніше закликали «не розпалювати внутрішню війну», а звинувачення у колабораційній діяльності на адресу деяких священників є «недоведеними та безпідставними».
2 грудня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО від 1 грудня про санкції щодо афілійованих з центрами впливу в Росії релігійних організацій. За рішенням самого РНБО, уряд у двомісячний термін має внести на розгляд парламенту відповідний законопроєкт про унеможливлення діяльності в Україні таких релігійних організацій.
В ніч на 3 грудня у традиційному відеозверненні Зеленський сказав, що кроки щодо «духовної незалежності» України триватимуть, бо люди їх підтримують.
Деякі посадовці в Росії можуть щиро вірити в можливість вторгнення ЗСУ – розвідка Британії
Облаштування оборонних споруд у прикордонній Бєлгородській області Росії може мати на меті як підняття патріотичного духу в місцевих, так і реальну оборону – про це заявило Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на свою розвідку вранці 7 грудня.
Таким чином відомство прокоментувало будівництво протитанкових укріплень у області, а також створення місцевих загонів самооборони.
Хоча повідомлення про риття окопів у цьому регіоні з’являлися з квітня, зараз йдеться про більш складні конструкції, які мають зупиняти військову техніку.
«Є реалістична ймовірність, що російська влада пропагує оборонні приготування в межах міжнародно визнаної російської території, аби розпалити патріотичні почуття. Однак це, можливо, також ілюструє щиру (але хибну) віру деяких російських відповідальних осіб у реальну загрозу вторгнення українських сил», – йдеться в зведенні.
Британське Міноборони називає хиби в стратегічних оцінках «однією з критичних слабкостей» архітектури російського центрального уряду. Одним із прикладів таких хиб відомство назвало початкове рішення щодо вторгнення до України.
«Неупереджений офіційний аналіз майже напевно часто підривається тенденцією до групового мислення та політично доцільних висновків», – констатують у розвідці.
Наприкінці листопада губернатор Бєлгородської області Росії оголосив про початок будівництва на кордоні з Україною так званої «засічної межі» – системи протитанкових оборонних споруд.
Згодом у цій та сусідній Курській областях оголосили про початок формування загонів територіальної оборони.
Литва слідом за Латвією припинить мовлення телеканалу «Дождь» – ЗМІ
У Литві з 8 грудня буде припинено трансляцію російського телеканалу «Дождь» – слідом за відповідним рішенням про анулювання владою Латвії ліцензії для цього мовника. Про це повідомляє видання Delfi із посиланням на Литовську комісію з радіо та телебачення.
Латвійський дозвіл на мовлення давав каналу право розповсюджувати створений контент у країнах ЄС, Росії, США та інших країнах.
«Він був включений до списку програм, які ретранслюються мовниками телепрограм, що надають послуги в Латвії, послуги постачальників аудіовізуальних медіапослуг на запит, доступний на платформі обміну відео YouTube. Після анулювання ліцензії на мовлення «Дождя» він з 8 грудня не буде доступний і в Литві», – повідомила комісія.
2 грудня Національна рада з електронних засобів масової інформації (NEPLP) Латвії оштрафувала телеканал «Дождь» на 10 тисяч євро за показ в ефірі мапи з окупованим Кримом у складі Росії та слова «наша армія» стосовно російської армії. Днем раніше, закликаючи глядачів ефіру писати про порушення при проведенні мобілізації та воєнні злочини, ведучий Олексій Коростельов сказав: «Ми сподіваємося, що багатьом військовослужбовцям у тому числі ми змогли допомогти, наприклад, з оснащенням і просто елементарними зручностями на фронті».
Головний редактор «Дождя» Тихон Дзядко після інциденту заявив, що телеканал не займається передачею спорядження будь-якій армії, втому числі – російській. За його словами, ведучий в ефірі обмовився, за що був звільнений. Зображення Криму у складі Росії Дзядко назвав «помилкою дизайнера». Очільник «Дождя» висловив переконання, що «підстав для позбавлення телеканалу ліцензії немає».
Служба держбезпеки Латвії рекомендувала МВС включити Коростельова до «чорного списку» осіб, яким заборонено в’їзд до країни.
Російський за походженням телеканал «Дождь» висвітлює події в Росії та світі з ліберальних позицій. Свій офіс у Росії телеканал закрив після початку в лютому 2022 року повномасштабної війни проти України. Кілька місяців тому «Дождь» відновив мовлення, офіс переїхав до Латвії. Мапу Росії з окупованим Кримом цей засіб інформації показував і раніше, коли працював у Росії. Тоді такі уявлення про політичну мапу світу на телеканалі пояснювали необхідністю виконувати вимоги російського законодавства.
Російське повномасштабне вторгнення до України спричинило «першу справді глобальну енергетичну кризу» – про це йдеться в звіті Міжнародного енергетичного агентства, яка працює в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку. Звіт «Відновлювальна енергетика 2022» був оприлюднений 6 грудня.
За спостереженнями авторів звіту, ріст цін на викопні палива зробив для країн вигіднішим вітчизняний видобуток енергії з відновлювальних джерел. Це вплинуло на прогноз щодо обсягів виробництва «зеленої» енергії на наступні п’ять років.
«Протягом 2022-2027 років відновлювані джерела енергії, як передбачається, зростуть майже на 2 400 гігават у нашому головному прогнозі, це дорівнює всій встановленій потужності Китаю сьогодні. Це означає прискорення на 85% за попередні п’ять років, і майже на 30% вище, ніж прогнозовано у минулорічному звіті, що робить його найбільшою поправкою в бік зростання», – йдеться в документі.
За очікуваннями Агентства, ВДЕ є єдиним джерелом електроенергії, частка якого в світовій енергосистемі зростатиме. Зокрема, вітрова та сонячна енергетика можуть розширитися більше ніж удвічі протягом наступних п’яти років, надаючи майже 20% електроенергії глобально у 2027 році.
«Після того, як Росія вторглася до України в лютому 2022 року, енергетична безпека стала додатковою сильною мотивацією прискорити розгортання відновлюваної енергії. На рівні ЄС план REPowerEU, опублікований у травні 2022 року, пропонує покласти край залежності від російського викопного палива до 2027 року», – зазначає МЕА.
Серед інших цілей цей план передбачає збільшення частки відновлювальних джерел у фінальному енергоспоживанні до 45% порівняно з раніше погодженими 40%, нагадують автори.
У війні проти України Росія втратила за добу понад пів тисячі своїх військових – Генштаб ЗСУ
У війні проти України Росія за минулу добу втратила близько 540 військових, загалом від 24 лютого – 92 740, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Також, згідно зі зведенням, російська армія втратила:
- 2 935 танків (+6 за добу)
- 5 909 бойових броньованих машин (+4)
- 1 923 артилерійських систем (+8)
- 395 реактивних систем залпового вогню
- 211 засобів протиповітряної оборони
- 281 літак
- 264 гелікоптери
- 1 601 безпілотника оперативно-тактичного рівня (+14)
- 592 крилаті ракети
- 16 кораблів
- 4 526 автомобілів та автоцистерн (+21)
- 163 одиниці спеціальної техніки
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
На Донеччині за добу через російські обстріли поранені троє цивільних – ОВА
На Донеччині за добу внаслідок обстрілів російських військ поранень зазнали троє цивільних, повідомив у Telegram голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«За 6 грудня стало відомо про 3 цивільних, поранених росіянами на Донеччині: у Бахмуті, Павлівці та Кураховому», – зазначив Кириленко.
За його даними, від початку повномасштабного вторгнення РФ у Донецькій області загинули 1237 цивільних, ще 2694 зазнали поранень. Це дані без урахування жертв у Маріуполі і Волновасі.
6 грудня Кириленко повідомляв, що російські війська за попередню добу поранили дев’ятьох цивільних у Донецькій області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Конгрес США погодив виділення 800 мільйонів доларів на безпекову допомогу Україні в 2023-му
Члени Конгресу Сполучених Штатів погодили надання Україні щонайменше 800 мільйонів доларів додаткової безпекової допомоги у 2023 році.
Про це повідомив комітет Сенату з питань збройних сил 6 грудня. Акт про національну оборону на 2023 рік оприлюднили очільники комітетів з питань збройних сил Сенату та Палати представників.
За їхнім роз’ясненням, двопартійна угода щодо акту передбачає, поміж іншого, надання обладнання на заміну тому, яке партнери передають Україні, та навчання українських військових.
«Положення також передбачає виділення 800 мільйонів доларів на такі цілі. Ми зазначаємо, що кошти, виділені для Ініціативи сприяння безпеці Україні цим Актом, є окремими та доповнюють будь-яке додаткове фінансування», – йдеться в повідомленні.
Загалом Сполучені Штати з 2014 року виділили понад 21,8 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні та понад 19 мільярдів доларів з початку неспровокованого та жорстокого вторгнення Росії 24 лютого.
Старух повідомив про обстріли Запорізького району, троє людей отримали поранення
Російські війська обстріляли дві громади Запорізького району, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Старух вранці 7 грудня.
За його даними, обстріл вівся безпілотниками і ракетами С-300.
«В одному з сіл зруйновано два будинки, ще вісім отримали пошкодження. Попередньо відомо про трьох поранених, в тому числі дівчину 15 років», – заявив Старух.
Крім того, в іншому селі вибух ракети зруйнував будинок і пошкодив ще 10, ніхто не постраждав.
«Жертв і руйнувань могло бути набагато більше, якби сили оборони не збили пів дюжини БПЛА», – зазначив Старух.
За даними Генерального штабу Збройних сил, напередодні українські військові збили 14 дронів Shahed-136, один безпілотників «Орлан-10» і ще два безпілотники, тип яких наразі не уточнений.
Польський військовий експерт, директор компанії Rochan Consulting Конрад Музика розповів, чи бачить він ознаки того, що збройні сили Білорусі готуються воювати в Україні, і які сценарії війни прогнозує найближчими місяцями.
ЗСУ збили всі 8 російських безпілотників, випущених по Дніпропетровщині – голова області
Російські війська вночі атакували Дніпропетровську область дронами-камікадзе, а також важкою артилерією та «Ураганами», повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко вранці 7 грудня.
«Круто попрацювали військові з повітряного командування «Схід». Збили усі вісім ворожих безпілотників, які ворог скерував на область. Попередньо, то були «Shahed-136», – написав він у своєму Телеграмі.
Обстріли з артилерії та «Ураганів» були націлені на Нікопольський район, зокрема, по Марганецькій та Нікопольській громадах. За словами Резніченка, люди не постраждали.
«Найбільше постраждав Нікополь. У місті побиті до десятка приватних будинків, господарські споруди та газопроводи. Понівечили російські снаряди й кілька магазинів, офісні будівлі та коледж», – розповів голова області.
В інших районах області влучань не було, додав він.
Напередодні увечері голова Дніпропетровської обласної ради повідомив, що російські військові атакували область дронами-камікадзе.
Співпраця Росії й Ірану активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе Shahed-136 іранського виробництва, які були використані, зокрема, під час масованих ударів по українських містах у жовтні.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів. 20 жовтня ЄС і Велика Британія запровадили санкції проти виробника дронів-камікадзе – компанії Shahed Aviation Industries – і трьох іранських військових чиновників.
Серед військових Білорусі зростає невдоволення через можливе втягування у війну – штаб
Наступальні дії російських військ наразі зосереджуються на Лиманському, Бахмутському та Авдіївському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
«За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області та Верхньокам’янське, Спірне, Яковлівка, Бахмут, Біла Гора, Курдюмівка, Новобахмутівка, Мар’їнка і Новомихайлівка на Донеччині», – йдеться в зведенні.
Командування зафіксувало 10 ракетних і 33 авіаційних удари армії Росії, а також 75 обстрілів із реактивних систем залпового вогню. Зокрема, від ракетних ударів постраждали цивільні об’єкти в Краматорську, Кривому Розі, а також селі Степне Запорізької області.
На півночі України обстановка суттєво не змінювалася, проте в Білорусі триває підготовка російських підрозділів.
«Зростає невдоволення діяльністю військово-політичного керівництва Білорусі серед військовослужбовців прикордонної служби та збройних сил цієї країни, через загрозу втягування республіки у війну з Україною», – додає штаб.
Російські війська продовжують обстріли військових і цивільних об’єктів у різних регіонах України.
«Противник продовжує зазнавати втрат. Зростає кількість загиблих окупантів серед мобілізованих Курської області, про що свідчать місцеві засоби масової інформації. Крім того, через інформації про людські втрати, війну в Україні все менше підтримує молоде покоління росіян. В місті Курськ та області поширюються чутки про можливе вторгнення Збройних Сил України. У звʼязку з цим триває фортифікаційне обладнання оборонних позицій у прикордонних з Україною районах», – йдеться в зведенні.
Генштаб також звітує про 22 авіаційних удари по російському особовому складу та військової техніки, а також 4 удари по позиціях зенітно-ракетних комплексів противника. Крім того, українські військові збили 14 дронів Shahed-136, один безпілотників «Орлан-10» і ще два безпілотники, тип яких наразі не уточнений.
«Знищення української культури є ключовим елементом російської агресії»: письменник Дейв Еґґерс
Нищення української культури під час широкомасштабної війни – це не випадковість, бо Росія вже сотні років намагається стерти самобутню українську культуру. а кількасотрічні цілеспрямовані зусилля із винищення усього видатного: культурних установ, особистостей і культурної пам’яті. На цьому наголошує американський письменник, видавець, правозахисник і член Американського ПЕНу Дейв Еґґерс.
Нині він вперше в Україні. Приїхав, щоб спільно з колегами американського та українського ПЕН-осередків презентувати Звіт про втрати української культури після 24 лютого 2022 року.
Про що йдеться у дослідженні? Чому Росія системно і наполегливо зазіхає на українську культурну спадщину? Яка історія культурної втрати найбільше вразила американського письменника? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
Кремль, схоже, відходить від риторики про «обмежену війну» – ISW
Російська влада напряму відповіла на чутки про другу хвилю мобілізацію, намагаючись стримати соціальну стурбованість, повідомляє американський Інститут дослідження війни (ISW).
Таким чином вони прокоментували заяву прессекретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова 6 грудня, який закликав росіян ігнорувати «провокативні повідомлення» щодо продовження мобілізації.
«Твердження Пєскова, ймовірно, спрямовані на дискредитацію дедалі більшого впливу російської опозиції та провоєнних Телеграм-каналів, які послідовно повідомляли про ознаки намірів Кремля продовжити мобілізацію в 2023 році», – йдеться в звіті.
Водночас аналітики припускають, що Москва готує ґрунт для подальшої мобілізації:
«Кремль, схоже, відходить від риторики обмеженої війни, до якої вдавався, аби знизити побоювання серед російського загалу щодо війни, ймовірно, в спробі підготувати громадськість що подальших хвиль мобілізації», – вважають вони.
Зокрема, нагадує ISW, в Бєлгородській та Курській областях оголосили про формування загонів територіальної оборони, знайомлячи багатьох цивільних із війною «під абсурдним приводом загрози наземної атаки України на прикордонні російські регіони».
Водночас, на думку авторів звіту, друга хвиля мобілізації, загальна мобілізація і навіть формальне оголошення війни не усунуть обмежень, властивих російській армії, у короткостроковій перспективі.
У вересні 2022 року, менш як за місяць до початку мобілізації в Росії, Пєсков запевняв, що її не буде. «Наразі про це не йдеться», – говорив він.
Московські депутати наприкінці листопада попросили Путіна видати указ про завершення мобілізації, пояснивши, що зараз багато жителів Росії потерпають через «неможливість планувати своє майбутнє та майбутнє своєї сімʼї та неможливість вести звичний спосіб життя».
У Кремлі наполягають, що окремий указ про завершення мобілізації не потрібний, пропонуючи вірити словам Путіна про кінець такої кампанії. Незалежні юристи наголошують, що усної заяви президента недостатньо.
Після заяв Путіна та Міністерства оборони про «завершення» мобілізації регулярно продовжують зʼявлятися повідомлення про те, що жителів різних регіонів Росії забирають на війну, хоча це вже не має такого масового характеру, як наприкінці вересня та у жовтні.
У двох областях Росії оголосили про початок формування загонів тероборони
У двох російських областях, які межують з Україною, оголосили про початок формування загонів територіальної оборони.
Зокрема, губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков у своєму телеграмі заявив, що в прикордонних районах розпочалося формування загонів тероборони «для відбиття зовнішнього нападу».
За його словами, наразі влада формує «кілька батальйонів тих, хто за станом здоров’я або через вік не може бути призваний у збройні сили, але має бойовий досвід і велике бажання у разі потреби стати на захист свого рідного дому та своєї родини».
Бійців тероборони, як заявив Гладков, навчають «досвідчені інструктори, які пройшли велику кількість локальних війн».
Наприкінці листопада губернатор Бєлгородської області Росії оголосив про початок будівництва на кордоні з Україною так званої «засічної межі» – системи протитанкових оборонних споруд.
Про формування загону самооборони 6 грудня заявив і губернатор Курської області Росії Роман Старовойт. «У нас формується народна дружина «Патріот». Добровольці після серйозного відбору та бойової підготовки допомагатимуть військовим охороняти територію регіону», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Після початку повномасштабного збройного вторгнення російських військ на територію України представники влади Бєлгородської і Курської областей, регулярно заявляли про обстріли населених пунктів з боку українських військових. Влада України ніяк не коментує ці повідомлення.
Війська РФ атакували дронами-камікадзе Дніпропетровщину – влада
Російські військові ввечері 6 грудня атакували Дніпропетровську область дронами-камікадзе, повідомив у телеграмі голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
«Російські окупанти вирішили проти ночі привітати нас із Днем ЗСУ. Невдахи. Їхні нічні «байкери» (через характерний звук дрони називають «мопедами» – ред.) будуть припарковані. Зберігаємо спокій і інформаційну тишу», – написав він, не навівши подробиць.
Раніше ЗМІ повідомляли про вибухи у Дніпрі ввечері 6 грудня.
Держсекретар США і голова Пентагону прокоментували удари по російських аеродромах
США не заохочували і не надавали можливості українським силам завдавати ударів усередині Росії, заявив 6 грудня держсекретар США Ентоні Блінкен, коментуючи вибухи на російських військових аеродромах.
Виступаючи на брифінгу, він наголосив на важливості забезпечити Києву обладнання, необхідне для самооборони, зокрема, зважаючи на масовані удари Росії по цивільній інфраструктурі України і використання Кремлем зими як зброї.
«Ми бачили повідомлення про ці удари, у мене немає детальнішої інформації, ніж це», – додав держсекретар.