США, ЄС і Велика Британія вітають призначення голови САП
Захід зреагував на затвердження кандидатури Олександра Клименка головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зокрема, посолка Сполучених Штатів Бріджит Брінк привітала призначення.
«США вітають призначення Олександра Клименка на посаду очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Його офіс відіграє вирішальну роль в антикорупційній інфраструктурі України та є ключовим елементом захисту Україні від впливу та агресії Росії», – заявила вона.
Брінк зазначила, що з нетерпінням чекає на співпрацю з генеральним прокурором Андрієм Костіним і САП. Вона також позитивно оцінила увагу президента України Володимира Зеленського «до цього важливого кроку та до важливості повноцінно працюючої антикорупційної інфраструктури».
Голова Представництва Європейського Союзу в України Матті Маасікас вказав на те, що затвердженням Клименка Україна виконала одну з рекомендацій ЄС, озвучених при наданні їй статусу кандидата на членство.
«Завершився довгий процес відбору, з якого можна винести уроки. Я бажаю панові Клименку сили та мужності!» – прокоментував він.
Свої вітання озвучила також амбасадорка Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс:
«Це важлива посада в структурі керівництва антикорупційними органами України. Ще один крок на шляху антикорупційних реформ».
Олександр Клименко, кандидатуру якого на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури раніше визначила конкурсна комісія, був 28 липня затверджений на посаді.
27 липня Верховна Рада підтримала подання президента про призначення Андрія Костіна на посаду генерального прокурора.
Вони вистояли майже три місяці. Практично без їжі, води та медикаментів, тижнями без сонячного світла. Зберегти їхні життя просили з амвону папа Римський і зі сцени переможці «Євробачення». Про гуманітарний коридор для тих, хто був поруч з ними, до Москви їздив домовлятися генсекретар ООН. Вони здалися, але вийшли переможцями. Вони зламали хід війни. Про них знають у цілому світі. Бійці з «Азовсталі». Як їм це вдалося?
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомляє про вибухи в місті
«Миколаїв - повітряна тривога‼️ У місті пролунало кілька вибухів», – написав він у телеграмі.
Вранці російські війська вже атакували Миколаїв – є руйнування цивільної інфраструктури, поранена одна людина.
Останнім часом російські війська щодня обстрілюють Миколаїв.
Станом на 8 липня, за даними місцевої влади, через російські обстріли з РСЗВ та ракетні удари у Миколаєві частково пошкоджені або повністю зруйновані 48 закладів освіти.
Олександр Сєнкевич у червні зауважив, що лінія фронту проходить за 20-30 км від Миколаєва – російські війська обстрілюють житлові райони міста, які наближені до Херсонщини.
Росія, попри численні свідчення, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.
Генштаб: на Донеччині при штурмі війська РФ вдалися до обману – одягли польову форму ЗСУ
На Донеччині при штурмі війська РФ вдалися до обману – одягли польову форму ЗСУ, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Порушуючи звичаї війни та з метою введення в оману, при штурмі в районі населеного пункту Піски російські окупанти використовували польову форму Збройних сил України з білими пов’язками на руках та ногах», – повідомляють у штабі.
Російські війська за підтримки танків, вогню ствольної та реактивної артилерії відновили штурмові дії в напрямку Авдіївки та Пісків. Але, як повідомляють у Генштабі, успіху вони не мали, відійшли.
У травні оперативне командування «Південь» повідомляло, що у місті Токмак окупанти розпочали пошив одностроїв ЗСУ та переодягання в них. Тоді командування попереджало про можливі провокації за участі таких «ряджених підрозділів».
УЄФА почав дисциплінарне розслідування після скандування імені Путіна на матчі з «Динамо»
Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) відкрив дисциплінарне розслідування щодо дій фанатів турецького клубу «Фенербахче» під час матчу з київським «Динамо».
Як повідомляє пресслужба організації, призначено інспектора з етики та дисциплін, який проведе дисциплінарне розслідування щодо ймовірної неналежної поведінки вболівальників «Фенербахче».
Про результати цієї перевірки обіцяють повідомити пізніше.
Вболівальники турецького клубу «Фенербахче» під час матчу з київським «Динамо» скандували ім’я президента Росії Володимира Путіна, висловлюючи таким чином своє невдоволення забитим голом.
Футбольний клуб «Динамо-Київ» вийшов переможцем із зустрічі з турецьким «Фенербахче» в Стамбулі 27 липня. Матч другого раунду кваліфікації до Ліги чемпіонів завершився з рахунком 2:1 на користь киян. Голи за «Динамо» забили Віталій Буяльський і Олександр Караваєв.
Відтак «Динамо-Київ» проходить у третє кваліфікаційне коло. Наступний його матч запланований на 2 серпня – клуб зустрінеться із австрійським «Штурмом».
Президент Литви: купувати енергоресурси в Росії – аморально
Литва вважає, що купувати енергоресурси в Росії – аморально, заявив у Києві литовський президент Гітанас Науседа.
«Ми взагалі не маємо жодних закупівель енергоресурсів з Росії, бо ми розуміємо, що ці євро, які ми платимо, фінансують війну. Це аморально, на наш погляд. Ми зробили кроки, щоб зменшити залежність. Тоді ми не могли подумати, що може бути повномасштабна війна в Україні. Але тоді ми робили ці кроки, бо розуміли, що Росія не буде тривалий час партнером, якому можна довіряти. Тому ми радимо нашим партнерам з інших держав, щоб вони звернули увагу на наш досвід. Лише так ми можемо реально, а не лише словами, допомогти Україні», – сказав Науседа на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
Він наголошує, що Європа має ухвалити рішення, які можуть зменшити її енергетичну залежність від Росії.
З початку квітня Литва повністю відмовилася від російського газу.
Через широкомасштабне військове вторгнення Росії українська влада закликає Захід до застосувати ембарго щодо російських енергоносіїв. Нині ЄС частково відмовився від російської нафти та вугілля.Жоден з санкційних пакетів ЄС не передбачає ембарго на російський газ.
Країни-партнери можуть давати Україні гроші та допомагати купувати зброю – посол США в НАТО
Сполучені Штати намагатимуться діяти якнайшвидше, щоби забезпечити Україну необхідною військовою допомогою. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповіла посол США в НАТО Джуліана Сміт, запевнивши, що «це є пріоритетом для Сполучених Штатів».
Відповідаючи на питання, що є перешкодою, щоб Україна отримала далекобійні боєприпаси зараз, Сміт пояснила, що це – інтерактивний процес. «Нам треба насамперед почути, що потрібно і чого хоче Україна. А потім ми повинні подивитися, що є доступним і як швидко це можна перемістити. Деякі країни мають обладнання, але не мають можливості транспортувати його в один із хабів», – сказала посол США в НАТО.
Є також ситуації, додала Сміт, коли країни-партнери вже не можуть дати більше.
«Вони вважають, що віддали майже все, що могли, але тепер вони можуть давати гроші та реально допомагати купувати додаткову зброю. Отже, знову ж таки, цей процес постійно змінюється», – підсумувала дипломатка.
Напередодні у розмові з Олексієм Резніковим міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін також наголосив, що «Сполучені Штати рухаються так швидко, як це можливо, аби доставити обладнання до України».
Міністр оборони України Олексій Резніков 20 липня розповів про підсумки зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, учасники взяли на себе нові зобов’язання щодо військової допомоги Україні. Міністр не повідомив деталей нових пакетів військової допомоги, зазначивши, що «спочатку їх відчує ворог на полі бою».
Гуманітарна ситуація в частково окупованій Херсонській області є «критичною», з кожним ударом ЗСУ по позиціях російських військових окупанти «посилюють терор» проти населення в регіоні, жителі продовжують евакуюватися, стверджує виконувач обовʼязків очільника Херсонської ОВА Дмитро Бутрій. Про те, де зараз найбільш складна ситуація на Херсонщині, скільки населення залишило рідні домівки, які шляхи виїзду з області ще залишаються, а також що відбувається в деокупованих селах, Бутрій розповів в інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Війська РФ «частково покращили» своє розташування в напрямках Соледара та Вершини – Генштаб ЗСУ
На Донеччині російські війська «частково покращили» своє розташування в напрямках Соледара та Вершини, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Штурмом ворог частково покращив тактичне положення в напрямках населених пунктів Соледар та Вершина. Зазнали невдачі спроби противника провести штурмові дії в напрямках населених пунктів Яковлівка, Бахмут та Семигір’я. Тут підрозділи ворога з втратами відійшли», – йдеться у зведенні.
За даними штабу, на Слов’янському напрямку противник здійснював вогневе ураження із танків, ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Пришиб, Гусарівка, Заліман, Петрівське, Карнаухівка, Курулька, Долина, Адамівка. Здійснив безуспішну спробу розвідки боєм і зазнав втрат біля Бражківки.
На Краматорському напрямку активних наступальних дій російські підрозділи не проводили, але ствольною, реактивною артилерією та танками обстрілювали райони населених пунктів Слов’янськ, Райгородок, Стародубівка, Пискунівка, Крива Лука, Серебрянка, Григорівка, Верхньокам’янське та Спірне. Авіаудари зафіксовано біля Серебрянки.
Як повідомляють у Генштабі, на Бахмутському напрямку противник здійснював обстріли в районах Берестового, Покровського, Соледара, Бахмута, Веселої Долини, Травневого, Костянтинівки, Семигір’я, Зайцевого, Торецька, Нелипівки та Нью-Йорка. Завдав авіаційних ударів біля Яковлівки, Покровського та Веселої Долини, а Берестового та Нагірного російська розвідувальна група безуспішно намагалася уточнити позиції українських військ.
На Харківському напрямку війська РФ не припиняють обстріли населених пунктів Уди, Шаповалівка, Питомник, Прудянка, Руська Лозова, Руські Тишки, Петрівка, Шестакове, Верхній Салтів, Старий Салтів, Печеніги, Базаліївка, Леб’яже, Коробочкине, Мосьпанове і Чепіль. Російські загарбники завдали ракетних ударів по Харкову та селищу Кочеток.
Науседа у Києві оголосив про новий пакет військової допомоги від Литви
У Києві президент Литви Гітанас Науседа оголосив про надання Україні нового пакета військової допомоги.
«Ми надавали військову допомогу на початку війни і коли вже почалася війна. Я так само сьогодні приїхав не з пустими руками. Сьогодні новий пакет – це амуніція (боєприпаси) і десять бронемашин. Ми скоро покажемо антидрони, які виготовляються у Литві. Ми знаємо, що вам надзвичайно потрібні ці системи», – сказав Науседа на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
Він запевнив, що Литва не втомиться від війни в Україні, а також не дасть це зробити іншим країнам.
«Ми ніколи не будемо змучені, ми не забудемо. Війна в Україні ніколи не буде для нас просто сьогоденням. Ми не дозволимо й іншим забути чи змучитись – як на Заході, так і на Сході», – сказав президент Литви.
За його словами, Вільнюс також буде докладати зусиль, щоб відповідальні за російські злочини в Україні були покарані.
28 липня у День державності України з візитом до Києва прибув президент Литви Гітанас Науседа.
Індія планує відновити імпорт соняшникової олії з України – Bloomberg
Індія, найбільший у світі імпортер харчової олії, ймовірно, отримає свої перші партії соняшникової олії з України, починаючи з вересня після кількамісячної перерви, повідомляє Bloomberg з посиланням Sunvin Group.
Від 50 000 до 60 000 тонн може надійти, сказав Сандіп Баджорія, головний виконавчий директор Sunvin Group. Ймовірно, вантажі будуть завантажені в чорноморських портах Одеса і Чорноморськ.
«Ми почали отримувати пропозиції щодо серпневих поставок, але все залежатиме від наявності суден», – сказав Баджорія.
Україна є одним із найбільших у світі експортерів пшениці, кукурудзи і соняшникової олії. Російські війська блокували українські чорноморські порти, ставлячи під загрозу світові продовольчі постачання.
22 липня представники України і представники Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, які спрямовані на розблокування експорту агропродукції з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням РФ на українську територію.
Вторгнення в Україну: армія РФ масовано вдарила ракетами, Блінкен поговорить з Лавровим
- У четвер Росія завдала численних ракетних ударів по Київщині, Чернігівщині, Донеччині, Харкову і Харківській області, Миколаєву і Кропивницькому. Як повідомили в ЗСУ, понад 20 ракет випустили з території Білорусі – населеного пункту Зябрівка.
- Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що найближчим часом має намір поговорити з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим – це станеться вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
- Не минуло і двох років, як Україна отримала очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У серпні 2020 року тодішній очільник САП написав заяву на звільнення і відтоді ключовий правоохоронний орган, який має боротися з корупцією залишався без керівника. Нині у цій історії поставили крапку. Керівником САП став детектив НАБУ Олександр Клименко.
Детальніше про це і не тільки говоримо в етері програми «Свобода Live» о 18.00 на @Радіо Свобода.
В Україні створять Коледж Європи – Зеленський
В Україні створять Коледж Європи, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Для мене честь оголосити зараз про ще один дуже вагомий крок. Європейський Союз має Коледж Європи в Брюгге й Натоліні – це одні з найповажніших закладів післядипломної освіти, які готують фахівців для роботи в інституціях ЄС і державах-членах. Ми створюємо в Україні наш Коледж Європи. Вже підписано відповідний меморандум між урядом України і Коледжем Європи у Натоліні», – сказав президент на урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди Дня державності.
За його словами, на першому етапі в одному з українських закладів вищої освіти запрацює факультет європейської інтеграції, а згодом на його основі – Коледж Європи у межах Президентського університету.
«І хоча мені казали, що це не вирішується за місяці – як багато разів говорили це й з інших питань, – я знаю, що створення нашого Коледжу Європи триватиме недовго. Я впевнений, він скоро запрацює. Ми вже маємо цей досвід – переводити в місяці те, на що відводили роки й десятиліття», – додав Зеленський.
Президент впевнений, що такий Коледж стане не лише фаховою основою для європейської політики України як члена ЄС, а й внеском України у розвиток європейських інституцій.
День Української Державності був встановлений указом президента в День Незалежності – 24 серпня – минулого року з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Володимира Великого.
День Української Державності щорічно відзначають 28 липня – у День Хрещення Київської Руси-України. Цього року це відбувається вперше.
Нова суддя Конституційного суду України Ольга Совгиря у 2010 році як науковиця не рекомендувала КСУ розглядати подання щодо обмеження терміну перебування іноземних військ в Україні, повідомляють журналісти програми «Схеми» (Радіо Свобода).
Це був її науковий висновок як доцентки кафедри Київського національного університету імені Т. Шевченка на запит Конституційного суду. Саме на цей висновок тоді, зокрема, спирався КСУ, коли зрештою ухвалив рішення відмовити у відкритті справи по суті (це сталось напередодні голосування за Харківські угоди, які продовжили перебування Чорноморського флоту Росії в Криму).
У 2010 році президент Віктор Ющенко та 50 народних депутатів звернулись до КСУ з конституційними поданнями, в яких попросили роз'яснити норми основного закону щодо обмеження терміну розміщення іноземних військових баз в Україні.
Термін дії угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України спливав у 2017 році.
Тодішній перший заступник секретаря РНБО Володимир Огризко пояснював, що «президент хоче отримати тлумачення того, чи можливе продовження договору, який регламентує розміщення іноземної військової бази (ЧФ РФ) на території України».
У депутатському поданні обранці також просили розтлумачити Конституцію про тимчасовість перебування іноземних військових формувань на умовах оренди, чи мова йшла лише про один термін.
КСУ звернувся до університету імені Шевченка з проханням «висловити думку вчених-фахівців щодо питань, порушених у конституційних поданнях». У відповідь у вищому навчальному закладі направили науковий висновок, підготовлений на той момент доценткою кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Ольгою Совгирею.
У висновку вона зазначила, що це питання «не повинно розглядатися Конституційним судом на предмет його офіційного тлумачення, оскільки здійснення тлумачення (...) в даному випадку, неможливе та може призвести до втручання Конституційного суду України у політичні питання».
20 квітня 2010-го року Конституційний суд відмовив у відкритті цих конституційних подань, спираючись, зокрема, на цей науковий висновок. Проти такого рішення був суддя КСУ Віктор Шишкін, який написав окрему думку щодо цього.
Невдовзі Верховна Рада проголосувала за продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Криму з 2017-го до 2042-го року.
Згодом, як повідомляють «Схеми», саме на це рішення Конституційного суду, спиралися прибічники президента Віктора Януковича щодо продовження перебування російського флоту в Україні.
Так донедавна перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко в статусі заступника міністра закордонних справ України у 2010 році переконував депутатів на закритому засіданні комітету ВР з питань національної безпеки і оборони підтримати ратифікацію Харківських угод. Зокрема, він посилався саме на це рішення КСУ.
«20 квітня цього року (2010) Конституційний суд України ухвалив рішення відмовити у відкритті провадження у справі щодо конституційного подання Президентом України щодо термінів перебування іноземних військових формувань на території України… відтак укладення угоди від 21 квітня цього року відбулося виключно з дотриманням Конституції (голосуванню у парламенті передувало підписання угоди в Харкові 21 квітня 2010 року між тодішніми президентами Дмитром Мєдвєдєвим і Віктором Януковичем – ред.)», – зазначав Демченко, як свідчить стенограма засідання комітету, яку розшукали «Схеми» в архіві ВР.
27 квітня 2010-го року Верховна Рада ратифікувала Харківські угоди.
За день до голосування відбулось закрите засідання безпекового комітету, на якому окремі політики просували ідею ухвалення цих угод. Серед них – нещодавно звільнений Руслан Демченко. Журналісти «Схем» розшукали в архіві Верховної Ради стенограму із цього засідання і опублікували у розслідуванні.
У 2021 році РНБО доручила СБУ проаналізувати обставини підготовки і ратифікації Харківських угод. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, це рішення Верховної Ради згодом стало однією з причин російської анексії Криму та вплинуло на початок війни на Донбасі у 2014 році.
У СБУ повідомили, що розпочали досудове розслідування «за фактом вчинення державної зради у період з 2008 по 2010 роки». Кримінальне провадження відкрили «щодо службових осіб органів державної влади». За попередніми даними СБУ, підписання угод призвело до збільшення кількості особового складу військових формувань і спецслужб РФ, які згодом були причетні до анексії Криму.
27 липня 2022-го року Верховна Рада призначила Ольгу Совгирю на посаду судді Конституційного суду. Журналісти звернулись до неї з проханням про коментар і чекають на відповідь.
Росія хоче забрати херсонські ЛЕПи, які раніше живили Крим
Російська влада заявляє про наміри інтегрувати в енергосистему своєї країни лінії електропередач біля адмінкордону з анексованим Кримом. Ці лінії забезпечували енергопостачання півострова до листопада 2015 року, а потім були підірвані невідомими. В результаті Росії довелося витратити сотні мільйонів рублів, щоб налагодити енергопостачання Криму з власних джерел. Що означає захоплення Росією цих ліній зараз, з'ясовували кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
На Київщині виявили кількаметрову вирву від уламків російської ракети – поліція показала фото
На Київщині виявили кількаметрову вирву від уламків російської ракети, повідомив начальник управління Нацполіції Київської області Андрій Нєбитов.
«Уламки ще однієї ракети окупантів знайшли на Вишгородщині. В лісосмузі поліцейські виявили багатометрову вирву. Добре, що обійшлося без жертв», – написав він у телеграмі.
За даними Генштабу, російські військові вранці 28 липня завдали ударів ракетами «Калібр» по військовій частині в Лютежі Київської області, де зруйнована одна будівля і дві будівлі пошкоджені. Постраждали 15 людей.
Ще одну крилату ракету було збито в повітрі над Бучанським кар’єром.
У День державності 28 липня, за даними ОВА, російські військові випустили по Україні більше ніж 20 ракет, п’ять з яких по Вишгородському району на Київщині.
Через санкції ЄС у Чорногорії почали заморожувати нерухомість росіян
У Чорногорії в рамках санкцій почали заморожувати нерухомість громадян РФ, які потрапили під санкції Євросоюзу. Про це з посиланням на сайт уряду країни повідомив канал Настоящее время.
Раніше міністр внутрішніх справ Чорногорії Філіп Аджич заявляв, що в країні буде заморожено 44 об'єкти нерухомості, власниками яких є росіяни.
Чорногорія не є членом ЄС, але прагне приєднатися до блоку.
Минулого року російські громадяни та компанії придбали на території країни нерухомість на 49,46 мільйона євро, пише видання «Комерсант». Радіостанція «Коммерсант-ФМ» стверджує з посиланням на учасників ринку, що після початку повномасштабної війни Росії проти України попит на чорногорську нерухомість з боку росіян збільшився вдвічі.
Чи може Київ розпочати наступ для повернення півдня України? Пояснює ексспівробітник Пентагону
Українські війська продовжують використовувати високоточні ракетні системи, надані США, для ураження російських ліній постачання в окупованих частинах півдня України, а Київ сигналізує про можливий початок великого контрнаступу в південному регіоні.
Ракетний удар по Кропивницькому: загинули 5 людей, багато поранених
Унаслідок ракетного удару російських військ по Кропивницькому загинули п’ятеро людей, ще 25 отримали поранення, повідомив у телеграмі голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович.
Райкович також повідомив, що російські ракети влучили в ангари.
«Тип ракет встановлюється. Поки що не знайдено уламків ракет. Експерти працюють. Паралельно йде ліквідація наслідків ракетного удару. Було два попадання в ангари. Є загиблі, поранені. Нині 25 уже доставлені до медичних закладів. П'ятеро загиблих. Є матеріальні втрати», – сказав він під час брифінгу.
Близько 13:00 голова Кіровоградської обласної військової адміністрації повідомив про ракетний удар Росії по Кропивницькому.
Вранці 28 липня стало відомо також про обстріли Київщини, Чернігівщини, Миколаєва і Харкова.
Минулого тижня Кропивницький вже зазнавав обстрілу, тоді щонайменше троє людей загинули, 16 були поранені.
Речник МЗС: для Європи єдиний спосіб протистояти шантажу РФ – припинити будь-яку залежність від газу
Європі слід завдати «потужного удару» у відповідь на газовий шантаж Росії, це єдиний спосіб йому протистояти, заявляє речник МЗС України Олег Ніколенко.
«Російські чиновники та пропагандисти публічно насміхаються над надзвичайними заходами Європи на тлі енергетичного шантажу з боку Росії. Вони сміливіші, бо можуть заподіяти більше шкоди. Єдиний спосіб протистояти цьому мафіозному здирництву – дати потужний удар у відповідь і припинити будь-яку залежність від російського газу», – написав він у твіттері.
Представники країн Європейського союзу 26 липня змогли досягти політичної угоди про добровільне скорочення попиту на природний газ на 15%.
Напередодні російський «Газпром» оголосив, що з 27 липня зупинить роботу ще однієї турбіни газопроводу «Північний потік-1», скоротивши таким чином обсяг прокачування до 20% від планової потужності. При цьому, як зазначають експерти, скорочуючи обсяг постачання природного газу газопроводом «Північний потік-1», Росія завдає «катастрофічного удару» по своїй власній економіці. З суто економічної точки зору президент Росії Володимир Путін потребує європейського ринку набагато більше, ніж світ потребує російських енергоресурсів, стверджують Джеффрі Сонненфелд і Стівен Тіан, дослідники з Єльського університету США у статті в журналі Fortune.