Випадки зґвалтування є, і вони верифіковані: інтерв’ю із директоркою Amnesty International Україна
Нещодавно британське видання оприлюднило інтерв'ю з однією із імовірних постраждалих від зґвалтування військовими Російської Федерації. Повідомлень про такі злочини в Україні у публічному просторі стає дедалі більше. Утім, уся ця інформація потребує верифікації і разі підтвердження – документування. Яка ситуація із виявленням таких злочинів? Як журналістам і правозахисникам слід поводитися із постраждалими? А також – з якими складнощами зіштовхнеться Україна під час збирання доказів для міжнародних судів? Ці питання Радіо Свобода обговорила із Оксана Покальчук, директоркою правозахисної організації
– У соціальних мережах є багато повідомлень про зґвалтування окупантами українських жінок. Поки невідомо чи якісь із цих випадків були верифіковані. Нещодавно британська газета Times опублікувала інтерв'ю із однією із імовірних постраждалих. Які проблеми із верифікацією і документуванням таких випадках? І як журналісти мають висвітлювати такі історії?
– Я думаю, що дуже важливо сказати: усіх так зачіпає ця тема, бо це – така травма і трагедія, з якою дуже складно впоратися навіть людям, які тільки слухають чи дивляться про неї, або займаються допомогою постраждалим. Що вже казати про самих постраждалих і їхнє близьке коло.
На жаль, те, що я зараз бачу, що у такій, знаєте, трошки гонитві за отриманням інформації, на жаль, журналісти і журналістки часто забувають, втрачають розуміння того, що головне, це поважати права постраждалої людини. Які саме? Наприклад, конфіденційність.
Читайте далі тут
Бородянку і Бучу звільнили, удар по нафтобазі у Росії, генерали-«зрадники» | Свобода Live
Розширити види озброєнь і збільшити постачання: рішення 35-ти країн-донорів із підтримки України
Друга міжнародна донорська конференція із військової допомоги Україні пройшла 31 березня. Кількість країн-учасниць, у порівнянні із попереднім зібранням 25 лютого, зросла до тридцяти п’яти. Що вирішили?
За результатами другої спеціальної міжнародної конференції 31 березня британський міністр оборони Бен Воллес заявив, що його країна та союзники і партнери, зокрема США, домовилися:
- збільшити постачання зброї Україні;
- та розширити види озброєнь для допомоги у протидії російському вторгненню.
Міністр сказав, що тепер «низка країн виступили з новими ідеями та зобов’язалися виділити більше коштів».
Бен Воллес наголосив, що Захід «посилює координацію, щоб збільшити військову підтримку і домогтися, щоб Збройні сили України зміцнювалися, продовжуючи виганяти російські війська».
Далі читайте тут
«Вони йшли по воду і не поверталися». Врятовані з Маріуполя. Історія сьома
Вже майже місяць Маріуполь – в облозі. За даними мера Вадима Бойченка, там залишаються понад 100 тисяч людей. Щодня вони борються за життя, перебуваючи в гуманітарній катастрофі, а дехто на власний ризик вирушає у важку дорогу – за кільце оточення. Ті, кому вдалося врятуватися таким чином, розповідають нам про те, що відбувається в місті. Ірина Савка, двадцятирічна маріупольчанка, поділилися пережитим під бомбардуваннями російської армії.
Читайте розповідь від першої особи тут
У ході обміну вдалося звільнити 86 військових – влада
Внаслідок обміну полоненими вдалося звільнити 86 українських військових. Про це повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко в своєму відеозверненні 1 квітня.
«Щойно відбувся обмін. 86 українських військовослужбовців, серед яких 15 жінок, вже в безпеці», – сказав він.
У дописі Тимошенко уточнив, що обмін відбувся за домовленостями переговорних груп.
Про обмін також повідомила міністерка з питань тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. Вона заявила, що обмін погодив своїм наказом президент Володимир Зеленський.
27 березня головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний повідомив, що з метою дискредитації російські війська поширюють постановочні відео про нібито нелюдське ставлення українських військових до полонених. Він наголосив, що Збройні сили та інші українські військові формування дотримуються норм міжнародного гуманітарного права.
Рада схвалила закон про повне гарантування банківських вкладів на час війни
Верховна Рада схвалила закон, що гарантує повне відшкодування суми банківських вкладів фізичним особам на час дії воєнного стану та протягом протягом 3 місяців після його завершення. Про це в telegram повідомив голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
За його словами, через 3 місяці після завершення воєнного стану в Україні сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами встановлюється на рівні 600 тисяч гривень.
Нині маскимальна сума відшкодування – 200 тисяч гривень.
Крім того, до Фонду гарантування вкладів приєднується Ощадбанк.
«Це відповідає міжнародним стандартам, якими передбачена обов’язкова участь у системі гарантування всіх банківських установ, що залучають вклади, а також відкриває перед Ощадбанком нові можливості з залучення у капітал інвестицій Європейського банку реконструкції та розвитку», – повідомили у Фонді гарантування вкладів і додали, що приєднання Ощадбанку було закладено в законодавстві ще у 2001 році, у прикінцевих положеннях закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В Україні від 24 лютого введено воєнний стан після масштабного вторгнення Росії.
Павлюк: на Київщині від військ РФ звільнені Броварський район і більша частина Бучанського
На сьогоднішній день на Київщині повністю звільнений Броварський район і більша частина Бучанського району. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) повідомив голова військової адміністрації Київської області Олександр Павлюк.
Пересування російських військ, за його словами, ще фіксуються у північній частині Бучанського району та більшій частині Вишгородського.
«Поки наші війська не пройдуть цю територію, тяжко говорити, бо пересування противника ми там поки що відзначаємо. Хоча наші розвідувальні підрозділи уже вийшли на Іванків, місто противником залишене», – зазначив Павлюк.
Також тривають бойові дії у трикутнику Гостомель-Буча-Ворзель.
За його словами, армія намагається максимально знищити війська агресора і не допустити їхнього виходу, тому російські підрозділи намагаються максимально швидко вийти з території. «Противник поніс великі втрати, але сили у нього ще є, тому неможливо назвати це повністю втечею. Є перегрупування, ми максимально не даємо це зробити. І ми не виключаємо, що ці війська після перегрупування можуть і далі продовжувати бойові дії, швидше за все, на сході України».
За словами Олександра Павлюка, російські війська під час відходу забирають у цивільного населення награбовані автомобілі та майно. «Завантажують максимально на свій транспорт і намагаються вивезти. У багатьох питаннях вони дійсно створюють вивідні смуги забезпечення і не дають нам повністю їх знищити, створюють опорні лінії, тому доводиться гнати їх з боями», – зазначив голова військової адміністрації області.
За його словами, найважча ситуація серед звільнених населених пунктів – в Ірпені. Знищено більше 50% будівель.
Повертатися у міста можна після завершення розмінування, входу туди поліції і відповідного сигналу населенню від місцевої влади, сказав Павлюк.
На Київщині у березні знищили майже 10 тисяч боєприпасів – поліція
Протягом березня на території Києва та Київської області фахівці вибухотехнічної служби Нацполіції та Державної служби з надзвичайної ситуації вилучили і знищили близько 10 тисяч боєприпасів різного виду. Про це повідомляє голова Національної поліції України Ігор Клименко.
«Серед них – нездетоновані тактичні ракети, авіаційні бомби, велика кількість артилерійських боєприпасів та ручних гранат. А в одному із районів столиці виявили та знешкодили дрон-камікадзе окупантів, який був у бойовій готовності», – зазначає очільник Нацполу.
У поліції закликають усіх, хто помітив небезпечні предмети, не наближатися до них, а повідомити про знахідку у чат-бот Кіберполіції у Телеграм @ukraine_avanger_bot або за телефонами територіальних підрозділів поліції.
Українські військові раніше застерігали від повернення до звільнених Збройними силами населених пунктів через мінування.
На відновлення Маріуполя знадобиться щонайменше 10 мільярдів доларів – міська рада
Для відновлення знищеної бойовими діями інфраструктури Маріуполя знадобиться мінімум 10 мільярдів доларів, повідомила міська рада у своєму Телеграмі 1 квітня.
За повідомленням, рада створила спеціальну депутатську комісію для оцінки збитків.
«Не менше 10 мільярдів доларів знадобиться для відновлення інфраструктури Маріуполя. Це попередня мінімальна оцінка, яка буде уточнена в процесі фіксації руйнувань, завданих агресією РФ», – йдеться в заяві маріупольської міської адміністрації.
Мер міста Вадим Бойченко заявив, що міська влада співпрацює з урядом для фіксації збитків та злочинів проти цивільного населення.
«Зараз ми працюємо в тісній взаємодії з Урядом та Донецькою військово-цивільною адміністрацією, аби після війни домогтися від Росії не тільки репарацій на повну відбудову нашого улюбленого Маріуполя, але й великих виплат всім маріупольцям за завдані страждання та шкоду», – йдеться в коментарі міського голови.
Вже кілька тижнів російські війська тримають Маріуполь в облозі, регулярно його обстрілюючи з різних видів озброєнь. У місті гуманітарна катастрофа – немає води, їжі, медикаментів, зв’язку, тепло та електропостачання. Зруйновано 90% будівель. Загиблих ховають у братських могилах.
Читайте також: Міськрада закликала світову спільноту визнати дії РФ в Маріуполі геноцидом
Досі, попри домовленості, немає безпечного коридору для вивезення цивільних, для підвезення їжі та ліків. Російська армія піддає обстрілам усі можливі шляхи виїзду з міста. Однак, за даними української влади, тисячі жителів Маріуполя, зокрема і діти без батьків, були, із порушенням міжнародного права, вивезені на територію Росії.
За останніми даними, на евакуацію із Маріуполя ще чекають чекає понад 160 тисяч людей.
Голова Львівської ОВА повідомив про нове газове родовище в області
У Львівській області відкрили нове газове родовище, повідомляє голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький 1 квітня.
За його словами, саме з цим були пов’язані звуки, схожі на вибухи, які місцеві жителі чули вночі проти п’ятниці.
«Сьогодні вже можу сказати: це звуки, під які російський газ піде за курсом їхнього корабля. Офіційно: на Львівщині відкрили нове газове родовище!» – заявив він.
Козицький додав, що надалі планується нарощувати видобуток газу.
Національна енергетична компанія «Нафтогаз» та профільна компанія «Укргазвидобування», яка входить до її структури, наразі не коментували публічно відкриття нового родовища.
Напередодні Максим Козицький повідомив, що інформація про вибухи на Львівщині, яка поширювалася соціальними мережами, не підтвердилася.
У МЗС відреагували на російські твердження щодо виконання Києвом Женевської конвенції
Твердження російської сторони про нібито відмову України дотримуватися Женевської конвенції щодо військовополонених є «черговим фейком». Про це повідомив речник міністерства Олег Ніколенко.
«ЗМІ: «СВР РФ: Україна повідомила Британії, що не має наміру дотримуватися Женевської конвенції про поводження з військовополоненими». Російська розвідка не перестає поширювати дезінформацію. Раніше вона створювала фейки про нібито тисячі українців, які бажають отримати притулок в РФ, негуманне поводження із російськими військовополоненими, «працівників» «Азовсталі», які «просяться» до лав російської загарбницької армії. Твердження СЗР РФ про Женевську конвенцію – черговий такий фейк», – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Ніколенко зауважує, що цей фейк «має на меті дискредитувати відносини України та міжнародних гуманітарних структур».
Попри сотні російських фейків, Україна залишається відданою своїм міжнародним зобов‘язанням в рамках міжнародного права, додав речник МЗС.
Сьогодні російські ЗМІ почали тиражувати повідомлення з посиланням на російську розвідку про нібито відмову України поводитися з полоненими російськими військовими відповідно до Женевської конвенції. Британська сторона, яку згадують у цих повідомленнях, наразі ніяк не відреагувала на твердження Росії.
27 березня головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний повідомив, що з метою дискредитації російські війська поширюють постановочні відео про нібито нелюдське ставлення українських військових до полонених. Він наголосив, що Збройні сили та інші українські військові формування дотримуються норм міжнародного гуманітарного права.
29 березня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова відвідала один із пунктів, де утримують російських полонених, у Києві. Більшість солдатів, за її словами, здалися в полон самостійно, ставленням українців усі задоволені.
Женевська конвенція про поводження з військовополоненими, яку Україна ратифікувала у 1954 році, передбачає, серед іншого, заборону насилля, засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення.
Виступ президентки Європарламенту і понад 20 законопроєктів – Рада провела чергове засідання
Верховна Рада України 1 квітня провела чергове пленарне засідання в закритому режимі, під час якого розглянула понад 20 законопроєктів та заслухала виступ президентки Європарламенту Роберти Мецоли.
Зокрема, депутати ухвалили закони про поліпшення організації та ведення руху опору, а також комплектування та соціального забезпечення тероборони.
Також парламент установив додаткові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану.
Окрім того, було розглянуте питання щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації постраждалих унаслідок збройної агресії Росії та належних умов для лікування військовослужбовців за умов воєнного стану.
Парламентарі також встановили рівень винагород за добровільну передачу ЗСУ бойової техніки держави-агресора і приєднали Ощадбанк до системи гарантування вкладів фізичних осіб. А ще депутати збільшили податкове навантаження для компаній, які продовжують працювати в Росії і уточнили коло резидентів Росії, у яких вилучатимуть майно в Україні.
Із трибуни Верховної Ради виступила президентка Європарламенту Роберта Мецола. У своїй промові вона, зокрема, згадала про військову, фінансову і гуманітарну допомогу Україні, а також про посилення санкцій щодо Росії.
Загалом Верховна Рада за час воєнного стану зібралася уже впʼяте. Із міркувань безпеки всі засідання проводять у закритому режимі та без попереднього оголошення їхньої точної дати і місця.
Міноборони «не підтверджує і не спростовує» звинувачення Росії щодо пожежі в Бєлгороді
Оборонна діяльність України не означає, що вона має відповідати за події на території Росії – про це заявив на брифінгу 1 квітня речник Міністерства оборони Олександр Мотузяник. Таким чином він відповів на питання журналістів про те, чи причетна Україна причетна до удару по нафтобазі в російському Бєлгороді.
«Я хочу наголосити на тому, що станом на сьогодні українська держава здійснює оборонну операцію з відбиття збройної російської агресії на території України. І це зовсім не означає, що Україна має нести відповідальність за всі прорахунки, за всі катастрофи й події, які відбуваються на території Російської Федерації», – сказав він.
Читайте також: Кремль: пожежа на нафтобазі в Бєлгороді – «не найкраще тло» для переговорів
Представник Міноборони додав, що обвинувачення України в атаках на російську територію лунають не вперше.
«Тому, друзі, я не буду ані підтверджувати цю інформацію, ані спростовувати», – додав Мотузяник.
На нафтобазі в російському місті Бєлгород, неподалік від кордону з Україною, 1 квітня сталася пожежа, дві людини постраждали, повідомив губернатор В’ячеслав Гладков. Він заявив про «авіаудар з двох гелікоптерів Збройних сил України».
Раніше Генштаб Збройних сил України попереджав, що влада Росії може вдатися до провокацій на своїй території для виправдання рішення про «продовження затяжної, виснажливої війни».
Міноборони «не підтверджує і не спростовує» звинувачення Росії щодо пожежі в Бєлгороді
Оборонна діяльність України не означає, що вона має відповідати за події на території Росії – про це заявив на брифінгу 1 квітня речник Міністерства оборони Олександр Мотузяник. Таким чином він відповів на питання журналістів про те, чи причетна Україна причетна до удару по нафтобазі в російському Бєлгороді.
«Я хочу наголосити на тому, що станом на сьогодні українська держава здійснює оборонну операцію з відбиття збройної російської агресії на території України. І це зовсім не означає, що Україна має нести відповідальність за всі прорахунки, за всі катастрофи й події, які відбуваються на території Російської Федерації», – сказав він.
Читайте також: Кремль: пожежа на нафтобазі в Бєлгороді – «не найкраще тло» для переговорів
Представник Міноборони додав, що обвинувачення України в атаках на російську територію лунають не вперше.
«Тому, друзі, я не буду ані підтверджувати цю інформацію, ані спростовувати», – додав Мотузяник.
На нафтобазі в російському місті Бєлгород, неподалік від кордону з Україною, 1 квітня сталася пожежа, дві людини постраждали, повідомив губернатор В’ячеслав Гладков. Він заявив про «авіаудар з двох гелікоптерів Збройних сил України».
Раніше Генштаб Збройних сил України попереджав, що влада Росії може вдатися до провокацій на своїй території для виправдання рішення про «продовження затяжної, виснажливої війни».
Російський газ надходить до Європи не за рублі, попри вимоги Путіна
Російський газ продовжує надходити до європейських споживачів у п’ятницю, 1 квітня, попри настання встановленого Москвою кінцевого терміну, коли покупці мали або розрахуватися за паливо рублями, або бути відключеними. Про це повідомляє Reuters.
Речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив це тим, що указ не вплине на поставки, які вже були оплачені, це стане проблемою лише після того, як у другій половині квітня настане час нових платежів.
«Чи означає це, що якщо не буде підтвердження в рублях, то з 1 квітня поставки газу будуть припинені? Ні, і це не випливає з указу (президента Росії Володимира Путіна – ред.)», – сказав Пєсков журналістам.
Раніше цього тижня німецьке ділове видання Handelsblatt із посиланням на джерела в урядових колах повідомило, що міністерство економіки Німеччини розглядає можливості конфіскації або націоналізації дочірніх підприємств російських енергетичних концернів «Газпром» та «Роснєфть» на випадок припинення постачання російських енергоносіїв.
31 березня президент Росії Володимир Путін підписав указ, який запроваджує новий порядок оплати газових контрактів так званими «недружніми країнами». Він обіцяв зобовʼязати їх платити за постачання у рублях.
Згідно з текстом документа, оплата далі здійснюватиметься в доларах та євро, але імпортери з «недружніх країн», зокрема, країн ЄС, повинні будуть відкрити два спеціальні рахунки в «Газпромбанку». Один – у валюті, де вони вже здійснюють платежі. Інший – у російських рублях. Після надходження грошей на валютний рахунок від імпортера російський банк продасть валюту на московській біржі і зарахує гроші на рахунок у російській валюті. Звідти їх переказуватимуть «Газпрому».
Євросоюз планує розглянути заходи, які закриють прогалини в санкціях проти Росії
Європейський союз наступного тижня планує розглянути пакет заходів, які перекриватимуть можливості обходити санкції проти Росії, запроваджені раніше. Про це повідомив 1 квітня редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
«Європейська Комісія наступного тижня презентує державам-членам ЄВ так званий «пакет відповідності», який має закрити шпарини в попередніх чотирьох пакетах санкцій, запроваджених проти Росії від початку війни в Україні», – повідомив він.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив 21 березня, що п’ятий пакет санкцій Європейського Союзу наразі перебуває в роботі.
Європейський Союз наразі запровадив вже чотири пакети санкцій проти Росії на тлі повномасштабної агресії проти України.
Водночас представники української влади неодноразово закликали посилювати санкційний тиск на Москву.
Ердоган планує в розмові з Путіним порушити питання Криму – Reuters
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у ході телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним має намір підняти питання анексованого Криму. Про це Ердоган повідомив журналістам 1 квітня, повідомляє агентство Reuters.
Так, Ердоган має намір сказати Путіну, що йому та президентові України Володимиру Зеленському необхідно вжити кроків для вирішення проблем, пов’язаних із Донбасом та Кримом.
Крім того, Ердоган ще раз запропонує Путіну прийняти у Туреччині лідерів Росії та України для мирних переговорів, до яких, за його словами, Зеленський «тепло поставився» після їхньої розмови в четвер.
Раніше Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що його країна була б вдячна Туреччині за допомогу в організації зустрічі лідерів Росії та України.
Ердоган планує провести в п’ятницю 1 квітня телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним. За даними джерел турецького агентства Anadolu, бесіда запланована на 16:00 за Києвом.
Читайте також: МЗС України вимагає від РФ скасувати незаконний призов та мобілізацію на окупованих територіях
Українська та російська сторони 1 квітня почали черговий раунд переговорів у відеоформаті, повідомив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Українська і російська делегації 29 березня в Стамбулі проводили переговори щодо війни РФ проти України. Україна, серед іншого, на цих переговорах запропонувала підписати міжнародний договір про нову систему гарантій безпеки.
МЗС Чехії закликає російських дипломатів не підтримувати війну проти України
Міністерство закордонних справ Чехії опублікувало відкритий лист російським дипломатам, у якому закликало їх перестати підтримувати війну в Україні. Документ оприлюднений у твіттері відомства, його справжність підтвердили у МЗС Чехії агенції Reuters.
Лист написаний англійською та російською мовами та адресований не лише співробітникам російського посольства в Чехії, але й усім працівникам російської дипломатичної служби, до яких чеські дипломати звертаються як до колег.
«Ми здатні усвідомити, чи діє політична еліта проти національних інтересів. Багато хто з вас, напевне, дійшов усвідомлення того, що керівництво держави вас обдурило», – пишуть чеські дипломати, перераховуючи наслідки бойових дій – загибель мирних жителів, руйнування міст, назване «апокаліптичним».
На думку авторів, на Росію в результаті нинішніх подій чекає «різке падіння у темряву минулого». Зрештою, як вважають у МЗС Чехії, на керівників Росії чекає відповідальність за воєнні злочини. Автори листа «вмовляють» російських колег залишити коло «поплічників зла».
Реакції російського МЗС чи посольства у Празі на лист поки що не було.
Чехія активно виступає проти російського збройного вторгнення до України. Чеський премʼєр Петр Фіала був одним із небагатьох лідерів, які відвідали Київ після початку вторгнення. У країні відбуваються багатотисячні акції солідарності з Україною, держава та численні волонтери надають підтримку біженцям.
Університет Каразіна «повністю зруйнований» через авіаудари Росії, його перевезуть – Міносвіти
Національний університет імені Каразіна «повністю зруйнований» через авіаудари, яких російська армія завдала по Харкову. Про це заявив заступник міністра освіти Андрій Вітренко в ефірі національного телемарафону.
За його словами, навчальний заклад перемістять у «більш безпечне місце». При цьому Вітренко не уточнив, куди саме.
«Наша основна задача зберегти освітню мережу України, яка потім буде допомагати у відбудові країни. Тому ми все робимо для того, щоб не втратити жодного університету, щоб всі університети працювали», – наголосив заступник міністра освіти та науки.
За його словами, низку університетів уже евакуювали, йдеться про Харківський біотехнологічний університет, Чернігівську політехніку та Маріупольський державний університет.
Читайте також: За першу добу до «Дії» надійшло 20 тисяч заявок про зруйноване бойовими діями майно – Шмигаль
Раніше повідомлялося про те, що Луганський державний медичний університет у зв’язку з воєнними діям евакуювали на Рівненщину.
Попри заяви Росії, що метою її так званої «спецоперації» в Україні не є цивільні об’єкти, війська РФ щоденно обстрілюють цивільні і промислові зони, завдаючи значних руйнувань інфраструктурі.
Університет Каразіна «повністю зруйнований» через авіаудари Росії, його перевезуть – Міносвіти
Національний університет імені Каразіна «повністю зруйнований» через авіаудари, яких російська армія завдала по Харкову. Про це заявив заступник міністра освіти Андрій Вітренко в ефірі національного телемарафону.
За його словами, навчальний заклад перемістять у «більш безпечне місце». При цьому Вітренко не уточнив, куди саме.
«Наша основна задача зберегти освітню мережу України, яка потім буде допомагати у відбудові країни. Тому ми все робимо для того, щоб не втратити жодного університету, щоб всі університети працювали», – наголосив заступник міністра освіти та науки.
За його словами, низку університетів уже евакуювали, йдеться про Харківський біотехнологічний університет, Чернігівську політехніку та Маріупольський державний університет.
Читайте також: За першу добу до «Дії» надійшло 20 тисяч заявок про зруйноване бойовими діями майно – Шмигаль
Раніше повідомлялося про те, що Луганський державний медичний університет у зв’язку з воєнними діям евакуювали на Рівненщину.
Попри заяви Росії, що метою її так званої «спецоперації» в Україні не є цивільні об’єкти, війська РФ щоденно обстрілюють цивільні і промислові зони, завдаючи значних руйнувань інфраструктурі.