РФ зосереджує зусилля на проведенні наступу в Східній операційній зоні – Генштаб ЗСУ
Російські військові зазнали значних втрат і, ймовірно, тимчасово відмовилися від блокування Києва, натомість здійснюють перегрупування і зосереджують зусилля на проведенні наступальної операції у Східній операційній зоні, заявили у Генеральному штабі Збройних сил України.
«На Донецькому напрямку противник активізував вогневий вплив і штурмові дії. Продовжує завдавати авіаційних і ракетних ударів по населених пунктах. Основні зусилля зосереджує на взятті під контроль міст Попасна, Рубіжне та Маріуполь», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в 35-ий день війни РФ проти України.
За даними Генштабу, військові РФ нарощують систему матеріально-технічного і тилового забезпечення військ на Донецькому і Таврійському напрямках.
«У зв’язку з необхідністю комплектування підрозділів збройних сил РФ, що беруть участь у війні проти України і зазнали суттєвих втрат, військове командування ворога продовжує направляти військовослужбовців з військових частин забезпечення, зокрема і з навчальних закладів. Особовий склад противника деморалізований і має низьку мотивацію до участі у бойових діях на території України. Так, за наявною інформацією, спроби російського військового командування мобілізувати «добровольців» не мають підтримки населення. Зокрема, у Калінінградській області вдалося назбирати лише 17 так званих «добровольців», – йдеться в повідомленні.
На Сіверському напрямку, за даними Генштабу, загарбники зосередили зусилля на проведенні заходів диверсійно-розвідувальної діяльності, інженерному обладнанні позицій і завданні артилерійських ударів по позиціях підрозділів Збройних сил України і об’єктах інфраструктури в районі Чернігова.
Після завершення українсько-російської зустрічі в Туреччині 29 березня Москва виступила із заявою про нібито скорочення активності армії РФ біля Києва і Чернігова.
У Стамбулі 29 березня відбулися чергові переговори Росії та України щодо припинення військових дій. Після них Росія оголосила про «радикальне скорочення» своєї військової активності на київському та чернігівському напрямах, заявивши, що це було ухвалено «з метою підвищення взаємної довіри». Українська делегація у свою чергу заявила, що представила у Стамбулі свої пропозиції щодо мирного договору. У ньому мають бути прописані:
- нова система гарантій безпеки для України за аналогом 5-ї статті НАТО: гарантами можуть стати країни Ради безпеки ООН, США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Польща, Ізраїль;
- те, що Україна не розміщуватиме на своїй території іноземні військові бази і не вступатиме у військові альянси;
- те, що питання анексованого Криму Україна пропонує Росії обговорювати протягом наступних 15 років, причому протягом цього часу не буде жодних військових дій.
Колишній прем’єр України Арсеній Яценюк заявив телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», що не вірить в успіх мирних переговорів між Москвою та Києвом. Він окремо закликає не довіряти заявам Росії про «деескалацію» на київському та чернігівському напрямах і зовсім не вірить у готовність Росії підписати мирний договір із гарантіями безпеки для України. «Я бачу спробу Росії відвернути увагу, викупити час, – наполягає він. – Росії я не вірив, не вірю і не віритиму. Там немає сили права, там є право сили».
Росія має негайно вивести свої війська з Чорнобильської зони, а Рада безпеки ООН повинна негайно вжити заходів для демілітаризації Зони відчуження навколо ЧАЕС, наголосила віцепрем’єрка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
Вона нагадала, що 29 березня на складі збройних сил РФ у російському Бєлгороді відбулася самовільна детонація боєприпасів. За словами Ірини Верещук, це є прикладом «типового для росіян нехтування» технікою безпеки і масового використання небезпечних боєприпасів часів Другої світової війни.
«Лише вчора український Генштаб попереджав про загрозу самодетонації боєприпасів, величезний склад яких Росія облаштувала біля ЧАЕС. Росія має негайно вивести свої війська із Чорнобильської зони», – наголосила урядовиця.
За її словами, в контексті ядерної безпеки «безвідповідальні й непрофесійні дії» російських військових становлять дуже серйозну загрозу не лише для України, а й для сотень мільйонів європейців.
«Тому ми вимагаємо від Радбезу ООН негайно вжити заходів з демілітаризації зони відчуження Чорнобильської АЕС і введення туди спеціальної місії ООН для усунення ризику повторення Чорнобильської ядерної катастрофи в результаті дій російських окупаційних військ», – наголосила Ірина Верещук.
Під час широкомасштабного військового вторгнення в Україну російська армія взяла під контроль два атомних об’єкти – Чорнобильську і Запорізьку атомні електростанції. Зокрема, ЧАЕС загарбники захопили в перший день вторгнення, 24 лютого.
Росія: причиною вибухів під Бєлгородом могла стати пожежа на складі боєприпасів
Вибухи, зафіксовані пізно ввечері 29 березня в Бєлгородській області Росії неподалік обласного центру, сталися через пожежу на складі боєприпасів. Про це 30 березня повідомив очільник області Вʼячеслав Гладков, наголосивши, що ця інформація офіційно не підтверджена.
«Чекаємо на офіційне повідомлення Міністерства оборони Російської Федерації», – написав губернатор у телеграмі. За його даними, жертв та постраждалих серед мирного населення, а також зруйнованих житлових та нежитлових споруд немає.
Вибухи в районі села Красний Октябрь, розташованого за 35 кілометрів від Бєлгорода та приблизно за 20 кілометрів від кордону з Україною, сталися ввечері 29 березня.
За даними російської державної агенції ТАСС, вибухи сталися у тимчасовому військовому містечку, на територію якого «влучив снаряд», як стверджувалося, з українського боку. Джерела іншої державної агенції «РИА Новости» в екстрених службах розповіли, що, за попередньою інформацією, причиною вибухів став людський фактор. Внаслідок пригоди, за їхніми даними, поранень зазнали четверо військовослужбовців.
Минулого тижня в селах Журавлівка та Нехотіївка Бєлгородської області, поблизу кордону з Україною, був запроваджений режим надзвичайної ситуації. Це сталося після того, як, за словами губернатора, в одному з цих населених пунктів нібито розірвався український снаряд і є постраждалі. Інших підтверджень цієї інформації не було.
Внаслідок нападу в Ізраїлі загинули двоє українців – поліція
Ізраїльська поліція повідомляє, що двоє з п’яти чоловіків, убитих озброєним палестинцем в ізраїльському місті Бней-Брак під час нападу 29 березня, були громадянами України.
У повідомленні поліції від 30 березня вказано, що загиблим українцям 23 і 32 роки.
За даними правоохоронців, 27-річний палестинець із села на Західному березі відкрив вогонь у центрі Бней-Брака, убивши українців, коли вони сиділи біля магазину, а потім застрелив ще двох людей поблизу.
Поліцейський, який прибув на місце події, також був застрелений.
В Ізраїлі проживає 15 000 українців, але після вторгнення Росії в Україну 24 лютого Ізраїль прийняв майже 20 000 українських біженців, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ.
Двоє українців, загиблих під час нападу 29 березня, вже деякий час перебували в Ізраїлі і не були біженцями, повідомила влада.
Це інцидент став третім нападом із застосуванням вогнепальної зброї чи ножа в Ізраїлі за останній тиждень.
Військові РФ після заяв про «скорочення активності» всю ніч обстрілювали Чернігів, Ніжин – ОВА
Чернігівщина всю ніч зазнавала обстрілів із боку підтримуваних Росією військ, попри заяву російського Міноборони про «скорочення військової активності» біля Чернігова і Києва, повідомив голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Зменшення активності» на Чернігівщині ворог продемонстрував ударами по Ніжину, у тому числі й авіа, і всю ніч гатив по Чернігову. Знову знищені об’єкти цивільної інфраструктури, знищені бібліотеки, торгівельні центри та інші об’єкти, дуже багато будинків. Бо насправді всю ніч ворог гатив по Чернігову», – написав голова ОВА у телеграмі вранці 30 березня.
Він висловив сподівання, що всі населені пункти Чернігівщини будуть відновлені, і вони стануть «ще кращими».
За словами Чауса, попри заяви Росії, влада готова «до будь-якого розвитку подій, і зустрічати ворога на Чернігівщині теж, щоб ми і робимо».
Заява Москви про нібито скорочення активності армії РФ біля Києва і Чернігова була зроблена після завершення українсько-російської зустрічі в Туреччині 29 березня.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові не зменшуватимуть своїх оборонних зусиль з огляду на заяви РФ. У Генштабі ЗСУ назвали «оманою» нібито відмову військ РФ від оточення Києва.
США: Путін «створив глобальну продовольчу кризу», Росія блокує до 100 кораблів із продовольством
Російське вторгнення в Україну спровокувало брак продовольства в країні та створює небезпеку для всього світу. Про це, як повідомляє CNN, на засіданні Ради безпеки ООН 29 березня заявила заступниця держсекретаря США Венді Шерман.
За її даними, російські військові розбомбили щонайменше три цивільні кораблі, які перевозили товари з акваторії Чорного моря. Також, як стверджує Шерман, ВМФ Росії блокує доступ до українських портів, позбавляючи Київ можливості експортувати зерно та не даючи 94 кораблям із продовольством вийти в Середземне море.
«Поки Путін продовжує свою війну, поки російські сили продовжують бомбардувати українські міста та блокувати гуманітарні конвої, поки мирні жителі в облозі не зможуть дістатися безпечних місць, ця гуманітарна криза лише посилюватиметься. Цю війну розпочав Володимир Путін. Він створив глобальну продовольчу кризу. І він єдиний, хто це може зупинити», – наголосила Шерман.
Вона зазначила, що Україна та Росія залишаються великими виробниками сільськогосподарської продукції, а близько 30% світового експорту пшениці, 20% кукурудзи та 75% експорту олії припадає на Чорноморський регіон.
Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця також заявив про небезпеку гуманітарної кризи в країні.
«Після провалу свого початкового плану бліцкригу російські війська перейшли до плану «Б». Цей план передбачає спровокувати гуманітарну катастрофу по всій Україні та знищити сільськогосподарський потенціал моєї країни, щоб залякати українське політичне керівництво та народ і схилити його до капітуляції», – наводить слова Кислиці агенція УНІАН.
Із блокадного Маріуполя до Сибіру. Куди сили Росії вивозять українців з приазовського міста?
Якою є ситуація у Маріуполі Донецької області станом на сьогодні? Як маріупольцям вдається залишити місто за відсутності «зелених коридорів»? Як відбувається примусовий вивіз жителів російськими силами та куди? Про це – в новому випуску програми проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Німеччина попередила про можливі перебої в постачанні газу з Росії
Влада Німеччини 30 березня виступила з першим попередженням про можливість надзвичайної ситуації з постачанням газу і заявила, що таке попередження має на меті підготовку до ймовірного припинення постачання природного газу з Росії. Як інформує 30 березня Reuters, за чинним у Німеччині планом реагування на надзвичайні ситуації з газом, нинішнє попередження є першим із трьох.
Міністр економіки Роберт Габек заявив, що постачання на цей момент забезпечені і що влада Німеччини уважно стежить за потоками з операторами ринку.
«Тим не менш, ми повинні посилити запобіжні заходи, щоб бути готовим до ескалації з боку Росії. Після оголошення рівня раннього попередження була скликана кризова група», – йдеться в заяві міністра.
Габек додав, що команда, до складу якої входять чиновники його міністерства,представники німецького мережевого регулятора і мережевих операторів, уважно стежитиме за ситуацією, «щоб у разі необхідності вжити подальших заходів для підвищення безпеки постачань».
В Україні на 30 березня заплановані три гуманітарні коридори – Верещук
В Україні на 30 березня погодили роботу трьох гуманітарних коридорів, повідомила віцепрем’єрка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
«Погоджено три гуманітарні коридори: для евакуації маріупольців і доставки гуманітарної допомоги до Бердянська, доставки гуманітарної допомоги і евакуації людей із Мелітополя, а також для проїзду колони людей на власному транспорті з Енергодара до Запоріжжя», – сказала Верещук на брифінгу 30 березня.
За її словами, сформовані колони автобусів для евакуації і вантажівки з гуманітарною допомогою вже вирушили із Запоріжжя.
«Ми вимагаємо від окупаційних військ дотримуватися взятих на себе зобов’язань і пропустити гуманітарні колони через блокпости», – сказала Верещук.
На зворотному шляху до гуманітарних колон із Бердянська та Мелітополя зможуть приєднатися люди на власному транспорті, додала вона.
Міністерка також повідомила, що вчора на переговорах російській делегації передали пропозиції щодо організації гуманітарних коридорів до найбільш постраждалих 97 населених пунктів у Харківській, Київській, Херсонській, Чернігівській, Сумській, Запорізькій, Донецькій, Луганській і Миколаївській областях.
«Сьогодні ми продовжимо роботу щодо отримання відповідей на ці пропозиції», – сказала Верещук.
Ганьба замість тріумфу: як «маленькі переможні війни» ставали великими халепами
Головний підсумок першого місяця російської агресії проти України – крах російського бліцкригу. Це далеко не перший випадок в історії, як у російській, так і в ширшому контексті, коли замість «маленької переможної війни» держава-агресор отримала велику, масштабну за наслідками і втратами, й далеко не переможну кампанію. Зрештою, вислів «маленька переможна війна» російські можновладці вперше вжили щодо Російсько-японської війни (1904-1905), яку Росія програла.
Більше про такі випадки «Історична Свобода» говорила з дослідником воєнної історії Василем Павловим.
Генштаб ЗСУ про втрати Росії у війні: 17 300 військових, 605 танків, по 131 літаків і гелікоптерів
Росія втратила у війні з Україною близько 17 300 своїх військових, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 березня.
Крім того, серед втрат РФ орієнтовно:
- 605 танків
- 1723 бойових броньованих машин
- 305 артилерійських систем
- 96 РСЗВ
- 54 засоби ППО
- 131 літак
- 131 гелікоптер
- 1184 одиниці автомобільної техніки
- 7 кораблів /катерів
- 75 цистерн з ПММ
- 81 БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 21 одиниця спеціальної техніки
- 4 пускові установки ОТРК/ТРК.
«Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій», – додали у Генштабі.
25 березня Генеральний штаб збройних сил РФ лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Незалежного підтвердження даних про втрати армії РФ в Україні наразі немає.
На Ізюмському напрямку тривають активні бої – ОВА
На Ізюмському напрямку тривають активні бої, повідомив голова Харківської військової адміністрації Олег Синєгубов.
«У цьому районі Збройні сили України за добу збили один винищувач і один безпілотник ворога», – написав він у телеграмі вранці 30 березня.
За даними Синєгубова, за минулу добу російські війська «постійно завдавали артилерійські, мінометні обстріли, обстріли з РСЗВ на Харківщині, всього – 39 разів: це райони Салтівки, Олексіївки, Холодної Гори, ХТЗ, Чугуєва, Дергачів».
«Також зафіксували близько 180 обстрілів противником з РСЗВ типу «Град». Через обстріли були пожежі у Київському, Шевченківському районі та Салтівці. Пошкоджені житлові будинки, об’єкти торгівлі та інші об’єкти цивільної інфраструктури, жертв і постраждалих немає», – додав він.
За даними Штабу оборони, авіації РФ по місту Харків не спостерігали, але продовжується активність ворожих безпілотних літальних апаратів, які «розвідують» позиції підрозділів ЗСУ, ТРО і НГУ, вказав Синєгубов.
Росія: Путін виключив із експертів Ради безпеки науковців, які не підтримали війну
Російський лідер Володимир Путін виключив чотирьох членів наукової ради при Раді безпеки Росії, які не підтримали вторгнення російських військ на територію України. Відповідний указ президент Росії підписав 27 березня.
З ради виключені директор Інституту Європи Російської академії наук Олексій Громико, директор Центру євроатлантичної безпеки Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС РФ Олександр Нікітін, головний науковий співробітник Інституту США та Канади РАН Олександр Панов, а також науковий керівник того ж інституту Сергій Рогов.
В указі Путіна не йдеться про причини виключення, в Раді безпеки пояснили рішення президента «періодичною ротацією». Проте, як уточнюють ЗМІ, на початку березня всі четверо виключених із ради підписали заяву, в якій «висловили граничне занепокоєння з приводу найбільшої з часів Другої світової війни кризи на європейському континенті» і закликали «припинити вогонь, налагодити співпрацю з гуманітарних питань, утриматися від ядерної риторики, а також домовитися про додаткові заходи щодо запобігання військовим інцидентам між США та НАТО з одного боку, і Росією – з іншого».
Коментуючи указ Путіна, Олексій Громико зазначив, що «влада не почула рекомендації науковців», і що насправді «заява мала велике значення з точки зору національних інтересів» Росії.
Росія завдала три удари по промислових об’єктах на Хмельниччині – голова ОВА
У ніч на 30 березня російські військові завдали ракетного удару по трьох промислових об’єктах у Хмельницькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гамалій.
«Пожежі локалізовані силами ДСНС. Інформація щодо постраждалих перевіряється», – написав він у телеграмі. Що це за об’єкти, голова ОВА не уточнив.
Гамалій додав, що вдень 29 березня військові РФ завдали ракетного удару по військовому об’єкту в місті Старокостянтинів на Хмельниччині. Подробиць голова ОВА не навів.
Напередодні мер Старокостянтинова Микола Мельничук заявив, що загарбники вкотре завдали удару по аеродрому в Старокостянтинові, який «посипають ракетами ще з першого дня війни».
«Сьогодні, як багато з вас могли побачити і почути, атака була дуже серйозна і завдала відчутних збитків. На щастя, ЗСУ та, очевидно – Бог, бережуть нас, тому обійшлося без людських жертв. Але ворог повністю знищив усі наявні в нас запаси паливно-мастильних матеріалів, що ми з великими потугами зібрали в якості стратегічного запасу», – написав він у фейсбуці і закликав «всіх, хто може допомогти у придбанні паливно-мастильних матеріалів, звернутися у міську раду».
Офіційний представник Міноборони РФ Ігор Конашенков підтвердив цю інформацію. За його словами, збройні сили Росії завдали удару «високоточною зброєю великої дальності» і вивели з ладу аеродром військово-повітряних сил України у Старокостянтинові.
Генеральний штаб ЗСУраніше заявляв, що російські військові продовжують «підступно завдавати ракетно-бомбових ударів, намагаючись повністю знищити інфраструктуру і житлові квартали українських міст», концентруючись при цьому на сховищах пального, з метою ускладнення логістичного забезпечення та створення умов гуманітарної кризи.
Війська РФ вранці обстріляли Лисичанськ, є жертви – голова Луганської ОВА
Російські військові вранці 30 березня здійснили обстріл житлових кварталів Лисичанська, пошкодивши значну кількість будинків, повідомив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.
За його словами, внаслідок обстрілів є жертви, але точне число наразі невідоме, триває розбір завалів.
«Приблизно о 6:30 ворог із важкого озброєння відкрив вогонь по житлових кварталах одного з районів Лисичанська. Маємо значні руйнування багатоповерхівок. Інформація стосовно кількості загиблих і поранених уточнюється. Завалів дуже багато. Рятувальники намагаються встигнути врятувати живих», – написав Гайдай у телеграмі.
За даними голови ОВА, на Луганщині через війну станом на 30 березня загинули 140 жителів, із них – 28 діти.
ОГП: кількість дітей, загиблих через війну Росії проти України, зросла до 145
Внаслідок збройної агресії Росії станом на ранок 30 березня в Україні загинули 145 дітей, 222 – поранені, повідомили в Офісі генерального прокурора.
«Найбільше постраждало дітей у Київській – 69, Харківській – 49, Донецькій – 54, Чернігівській – 39, Миколаївській – 30, Луганській – 28, Запорізькій – 22, Херсонській – 25, столиці – 16, Сумській – 16, Житомирській – 15 областях», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, через бомбардування й обстріли в Україні пошкоджено 790 закладів освіти, 75 із них зруйновані повністю.
«Ці дані не є остаточними, оскільки відсутня можливість огляду місць обстрілів у районах активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях», – додали в ОГП.
Лідери США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії під час телефонної розмови домовилися не втрачати рішучості щодо Росії – після того, як Москва оголосила про рішення знизити військову активність поблизу Києва й Чернігова.
«Узгоджено, що рішучість західних країн не повинна слабшати, доки не припиниться жах, заподіяний Україні», – навів заяву західних політиків офіс британського прем’єр-міністра Боріса Джонсона.
Прем’єр-міністр Британії наголосив своїм колегам-лідерам, що вони разом повинні бути безжальними у своїй відповіді на дії Росії.
Заява Москви про нібито скорочення активності армії РФ біля Києва і Чернігова була зроблена після завершення українсько-російської зустрічі в Туреччині 29 березня. Джонсон і президент США Джо Байден висловили скептицизм з приводу заяви.
«Британський прем’єр підкреслив, що оцінки режиму Путіна треба давати виходячи з реальних дій, а не слів. Путін прокручує ніж у відкритій рані України, намагаючись змусити країну і її союзників капітулювати», – йдеться у повідомленні офісу Джонсона.
Джо Байден також заявив, що не повірить у те, що говорить Росія, поки не побачить результату її дій. І Байден, і Джонсон підкреслили, що Захід повинен залишатися згуртованим і рішучим у відносинах із Москвою.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові не зменшуватимуть своїх оборонних зусиль з огляду на заяви РФ. У Генштабі ЗСУ назвали «оманою» нібито відмову військ РФ від оточення Києва.
В адміністрації Байдена пояснили, за яких умов він може зустрітися з Путіним
У Білому домі заявили, що для того, щоб відбулася розмова між президентом США Джо Байденом і президентом Росії Володимиром Путіним, Москва має вдатися до деескалації в Україні і продемонструвати прагнення до дипломатії.
«Думаю, він (президент Байден – ред.) досить чітко сформулював, що це буде залежати від того, про що хоче говорити президент Путін… Президент Байден дуже чітко визначив, що має бути відчутна деескалація з боку Росії і чітка, справжня відданість дипломатії перед тим, як президент погодиться на таку розмову», – заявила на брифінгу 29 березня директорка з комунікацій Білого дому Кейт Бедінґфілд.
Президент США Джо Байден у своїй великій промові у Варшаві 26 березня звинуватив президента Росії Володимира Путіна у «незацікавленості» та «брехні» у відповідь на спроби Заходу вести «справжню дипломатію» щодо війни, розв'язаної Росією.
«Заради Бога, ця людина не може залишатися при владі», – сказав Байден, завершуючи свою промову за підсумками триденної поїздки до Європи. Після цього в адміністрації США заявили, що Байден не закликав до зміни режиму в Росії.
28 березня речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи слова президента США, заявив: «Це не вирішувати Байдену. Президента Росії обирають росіяни».
Джо Байден 28 березня заявив журналістам, що не вважає потрібним просити вибачення за слова про те, що президент Росії Володимир Путін «не може залишатися при владі».
Байден сказав, що «не вибачається» за слова, які були виголошені наприкінці його промови у Варшаві 26 березня, бо такий коментар був виявом «морального обурення», а не нової політики США.
Росія перекинула в Україну військових із сепаратистських регіонів Грузії – Генштаб ЗСУ
Росія перекинула в Україну близько двох тисяч військових зі своїх баз у сепаратистських регіонах Грузії – Абхазії і Південної Осетії, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 березня.
«З метою комплектування збройних сил РФ з окупованих територій Грузії на територію України було перекинуто підрозділи 4-ї (Цхінвальський район, Південа Осетія) і 7-ї (Абхазія) військових баз, що входять до складу Південного військового округу. Від 4-ї військової бази було сформовано та відряджено до України три БТГр загальною чисельністю до 1200 осіб російських і осетинських військовослужбовців. З підрозділів 7-ї військової бази було сформовано дві БТГр, а це близько 800 осіб», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Генштабі додали, що на окупованій території Луганської області окупаційна влада планує провести чергову хвилю мобілізації з 1 квітня поточного року. «Не виключено, що будуть такі намагання і на нещодавно захоплених територіях області, – йдеться в повідомленні.
«За наявною інформацією, збройні сили РФ і далі мають проблеми з комплектуванням підрозділів особовим складом. Так, військовослужбовці строкової служби 26-го танкового полку зі складу 47-ї танкової дивізії, які підписали контракти, після їх участі у війні з Україною, почали подавати рапорти з проханням розірвати контракт і направити для подальшого проходження служби в пункт постійної дислокації», – повідомили в Генштабі.