День єднання в Україні: пафосна радянщина у боротьбі за рейтинги чи згуртування людей?
Підняття прапорів України над адміністративними будівлями, виконання державного гімну, вишиванки на роботі, спеціальні уроки в школах та тематичні марафони на українських телеканалах. 16 лютого в Україні вперше відзначили День єднання, запроваджений напередодні Указ президента Володимира Зеленського. З якою метою українська влада запровадила спеціальне свято на дату ймовірного вторгнення Росії? Чи справді такі патріотичні заходи можуть об’єднати громадян? Про це Радіо Свобода запитало експертів.
Далі читайте і дивіться фото та відео тут
На авіаційному полігоні Повурськ у Волинській області пройшли командно-штабні навчання тактичної авіації Повітряних Сил України «Заметіль-2022». Вони пройшли на тлі масштабного скупчення російських військ на північному і східному кордонах України. 15 лютого РФ заявила про повернення в місця дислокації частини військ, але після цього про відсутність ознак деескалації заявили президент США Джо Байден і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
«Нравится, не нравится» – Україна єдина»: День єднання у Краматорську (відео)
У Краматорську на День Єднання урочисто підняли державний прапор та утворили символічне коло єдності. У заході взяли участь військові, цивільні жителі регіону та молодь. Люди говорили про те, що не бояться вторгнення і довіряють українським військовим.
Російська військова техніка на трасі «Таврида»: нове пересування углиб Криму (відео)
На тлі заяви Міноборони Росії про те, що підрозділи Південного військового округу залишили Крим після завершення навчань на полігонах, у Криму фіксують пересування російської техніки углиб Кримського півострова.
Вахтанг Кікабідзе, Ніно Катамадзе та інші: відомі грузини записали звернення на підтримку України
Відомі грузинські співаки, актори, спортсмени, політики та інші публічні особи записали звернення на підтримку України з огляду на агресію з боку Росії. Ролик, у якому говорять Вахтанг Кікабідзе, Ніно Катамадзе, четвертий президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі, оприлюднений 16 лютого.
«Ми з тривогою спостерігаємо за агресією путінської Росії проти гордої та незалежної України… Ми з надією спостерігаємо, що сьогодні весь світ мобілізований, як ніколи, і віримо, що людство стане проти зла і не допустить несправедливості… Ми у Грузії знаємо, що ваш успіх – це і наш успіх, ваша перемога – це наша перемога, ваша свобода – це наша свобода… Хай живе вільна Україна! Хай живе вільна Грузія!» – ідеться у зверненні.
Як і Україна з 2014 року і дотепер, так і Грузія в 2008 році стали обʼєктами агресії Росії. У України Росія анексувала український Крим і окупувала частину Донбасу, в Грузії Москва визнала як «незалежні держави» дві частини її міжнародно визнаної території – Абхазію та Південну Осетію.
Україна звернулася до ООН через рішення Держдуми Росії про визнання «ЛДНР» – Кулеба
Україна пропонує Раді безпеки ООН відреагувати на рішення Державної думи Росії про визнання за незалежні держави частин української території, контрольованих угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». Про це ввечері 16 лютого написав у твітері міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Україна офіційно звернулася до Ради безпеки ООН з ініціативою обговорити постанову Держдуми РФ щодо визнання т.зв. «ЛДНР», яка підриває Мінські домовленості та процес мирного врегулювання. Закликаємо розглянути це на засіданні щодо імплементації Мінських домовленостей 17 лютого», – вказав Кулеба.
Державна дума Росії на засіданні 15 лютого ухвалила постанову про визнання угруповань «ДНР» і «ЛНР» «державами» у варіанті, який подавала фракція КПРФ.
351 депутат Держдуми ухвалив постанову про звернення до президента Росії Володимира Путіна «про необхідність визнання Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки».
Альтернативний проєкт постанови від фракції «Єдина Росія» передбачав консультації з МЗС. Але він набрав 310 голосів «за».
Тепер рішення з цього питання залежить від російського лідера Володимира Путіна.
«Запоріжжя чинитиме спротив»: пів тисячі містян вийшли на мітинг
Увечері 16 лютого в Запоріжжі на майдані Героїв Революції під стінами місцевої облдержадміністрації відбулася акція «Запоріжжя чинитиме спротив». На неї зібралося близько пів тисячі містян, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Сьогодні президент призначив День єднання. Але він відбувся не завдяки йому, а завдяки людині, що сидить в Кремлі. Вона не розуміє цього, але вона нас об’єднала. Вона нас об’єднала ще в 2014 році, коли наші хлопці пішли захищати нас. Тут багато ветеранів – дякую вам! Путіна зупинила воля українців. Коли наш президент заявив, що Харків може впасти – харківʼяни влаштували мітинг, там було 5 тисяч людей. Це був чіткий сигнал, що Харків – не російське місто. Такі ж мітинги відбулися в Одесі, в Києві. І сьогодні ми бачимо, що українці згуртувалися. Замість того, щоб скуповувати щось в продовольчих магазинах, вони пішли до збройних магазинів і скупили зброю. Ми дякуємо нашим союзникам – США, Великій Британії, Польщі. Вони теж поставили Путіна в глухий кут. Він міг напасти, може напасти і напав 8 років тому, але сьогодні ми бачимо, що довкола України об’єднався весь цивілізований світ», – сказав під час акції представник «Руху опору капітуляції» Олександр Хренов.
На початку лютого 2022 року Росія перекинула до Білорусі кілька тисяч своїх військових у рамках спільних навчань «Союзна рішучість-2022», що відбуваються з 10 по 20 лютого. Як заявляло Міноборони РФ, навчання пройдуть на п'яти полігонах, розташованих переважно на заході та південному заході Білорусі: Доманівському, Гозькому, Обуз-Лісновському, Брестському та Осиповичському. Також для навчань буде використано чотири аеродроми: у Барановичах, Лунінці, Ліді та Мачулищах. Усі перелічені райони розташовані поблизу кордонів з Україною. Якими побачили ці навчання білоруси? Що їм упало в око? Про це розповідає білоруська служба Радіо Свобода.
Читайте далі тут
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив 16 лютого про ініціативу скликати засідання Постійної ради та Форуму ОБСЄ. Такі заходи Україна пропонує після ігнорування Росією засідання в рамках Віденського документа.
«Ми продовжуємо вимагати прозорості від Росії, яка проігнорувала вчорашнє засідання в рамках Віденського документа. Україна ініціює спільне засідання Постійної ради та Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ протягом 48 годин для вироблення подальших кроків», – написав міністр у твітері і додав, що Україна вчергове закликає Росію відповісти на занепокоєння держав-підписантів Віденського документа, а також використати інструменти ОБСЄ для зниження напруги біля українського кордону.
«Заяв про відведення недостатньо. Необхідна прозорість та факти», – наголосив Кулеба.
15 лютого про відсутність ознак деескалації на українсько-російському кордоні заявили президент США Джо Байден і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. 16 лютого таку ж тезу в інтервʼю Бі-Бі-Сі висловив президент України Володимир Зеленський.
Україна і США можуть виграти, якщо Росія піде шляхом дипломатії – Крістіна Квін
Україна і США можуть виграти, якщо Росія припинить свої агресивні дії і піде шляхом дипломатії, заявила 16 лютого в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.
Верховна Рада продовжила до 1 серпня 2023 року дію угоди між Україною та Нідерландами про Міжнародну місію захисту розслідування щодо катастрофи MH17, в якій у 2014 році загинули 298 людей. За це рішення проголосували 304 народних депутати.
У пояснювальній записці сказано, що продовження терміну дії угоди «сприятиме подальшому практичному залученню нідерландської сторони до розслідування причин авіаційної катастрофи».
Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між міністрами закордонних справ України та Нідерландів від 24 липня 2014 року, українська сторона передала Нідерландам повноваження на проведення розслідування причин та наслідків цієї катастрофи.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Росія, попри велику кількість доказів, продовжує заперечувати свою причетність.
Голови МЗС країн G7 зустрінуться 19 лютого у Мюнхені щодо кризи довкола України
Міністри закордонних справ країн, що входять до «Групи семи» (G7) , проведуть екстрену нараду в Мюнхені 19 лютого, щоб обговорити кризу, спричинену нарощуванням Росією десятків тисяч військовослужбовців у прикордонних з Україною районах.
Міністерство закордонних справ Німеччини 16 лютого підтвердило зустріч, яку проведе міністр закордонних справ Анналена Бербок. Проходитиме зустріч одночасно з Мюнхенською конференцією з питань безпеки, запланованою на 18-20 лютого.
Росія зібрала, за даними розвідки США, понад 130 тисяч військовослужбовців поблизу кордону з Україною, що викликало побоювання стосовно можливості вторгнення. Москва неодноразово заявляла, що не планує цього, а просто проводить військові навчання на своїй території.
Яку роль може відіграти самопроголошене Придністров’я у разі нападу Росії на Україну?
Україна перебуває на краю безодні, оскільки їй загрожує те, що аналітики називають наймасштабнішим скупченням військ у Європі за останні кілька десятиліть. Росія майже повністю обступила Україну, розмістивши бойову техніку та приблизно 130 000 військових на трьох напрямках: на півдні – в Криму, на території Росії – вздовж її східних кордонів України та на півночі – в Білорусі.
Також зрідка згадується про невеликий підрозділ російських військ, що розташований у Придністров’ї – на південно-західному кордоні України. Протягом десятиліть Росія має понад тисячу військових у Придністров’ї – самопроголошеній невизнаній державі, яка спричинила гаряче протистояння на території Молдови в 1992 році, що потім перетворилось на один з найперших «заморожених» конфліктів у Європі.
Влада України займає обережну позицію щодо цього питання. Деякі військові експерти кажуть, що цей регіон теж може стати ключовим місцем широкомасштабного вторгнення в Україну.
На початку дводенної зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі Столтенберґ знову закликав Москву довести, що вона відводить війська.
«Поки ще неясно, чи відводить Росія сили... Наразі ми бачимо, що вони збільшили кількість військ, і більше військ на підході», – сказав Єнс Столтенберґ 16 лютого.
За його словами, у НАТО вітатимуть відведення сил, якщо воно підтвердиться. «Вони завжди переміщували сили туди-сюди, тому лише те, що ми бачимо переміщення сил, бойових танків, не підтверджує реального відведення», – наголосив він.
Посол України в Чехії Євген Перебийніс заявляє про відсутність змін у пасажиропотоці між країнами
Коментуючи заяву чеського прем’єр-міністра Петра Фіали про те, що Чехія готується до різних сценаріїв розвитку подій довкола України, зокрема, надати допомогу біженцям з України, Перебийніс у коментарі Радіо Свобода заявив, що зараз не спостерігається значного збільшення кількості українців, які прилетіли чи приїхали до Чехії з початку тижня, коли з’явилася інформація про можливі скасування авіаперельотів.
«Ми поки що не обговорювали це питання із чеською стороною, адже в цьому поки що немає потреби. Зараз ми не спостерігаємо жодних змін у пасажиропотоці з України до Чехії. Є вільні місця в літаках, є вільні квитки. Тому все це нагнітання ситуації абсолютно штучне. Ми всі прекрасно знаємо, що переважна більшість українців, навіть якщо би відбувся напад з боку Росії, більшість стануть на захист своєї батьківщини», – заявив Радіо Свобода посол України в Чехії Євген Перебийніс.
Біля українського посольства у Празі відзначили День єднання
У чеській столиці Празі у середу відбулася урочиста церемонія до Дня єднання – біля українського посольства на площі Шарля де Голля підняли синьо-жовтий стяг та заспівали державний гімн України, передає кореспондент Радіо Свобода.
До акції долучився посол України у Чехії Євген Перебийніс, представники української громади та чехи, які виступають проти російської агресії.
Більшість учасників були з українською символікою – прапорами або синьо-жовтими стрічками на одязі.
«Безумовно, визнання не корелюється з Мінськими угодами. Це дійсно так... Президент (Путін – ред.) сказав, що головним завданням є реалізація мінського комплексу заходів», – заявив Пєсков, відповідаючи на запитання, чи Кремль згоден із тим, що визнання «незалежності» «ЛДНР» буде порушенням Мінських угод.
Крім того, як заявив речник Путіна, якого 16 лютого цитують російські ЗМІ, чіткого регламенту щодо необхідності письмової відповіді президента Росії на звернення Держдуми щодо визнання «ЛНР» і «ДНР» немає.
За словами Пєскова, Путін отримав звернення і взяв його до відома.
Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив, що російські війська будуть повністю виведені з території Білорусі після завершення цього тижня спільних військових навчань, які викликали побоювання, що Москва може планувати вторгнення до України.
«Жоден [російський] військовослужбовець, жодна військова техніка не залишиться. Про це заявляло Міноборони, про це говорив Лукашенко, про це говорили білоруські делегації під час різних заходів, що проводяться під егідою ОБСЄ», – заявив Макей на пресконференції в Мінську 16 лютого.
Оскільки Білорусь межує як зі східним флангом НАТО, так і з Україною, навчання з участю близько 30 тисяч російських військовослужбовців викликали стурбованість на Заході щодо справжніх намірів Кремля на лі даних від розвідки США про зосередження в різних районах біля українського кордону близько 130 тисяч військових і техніки.
У КМДА запевняють: діти – у безпеці, всі заклади освіти Києва мають місця для укриття в разі загрози
Усі заклади освіти Києва мають місця, які виконують функції укриття, а всі керівники закладів проінструктовані щодо дій під час надзвичайних ситуації, запевнив заступник голови КМДА з питань освіти і науки Валентин Мондриївський.
«Усі заклади освіти мають місця, які виконують функції укриття в разі надзвичайної ситуації. Найнадійнішим укриттям залишаються підземні станції метро, тому заклади освіти, які розташовані поруч, можуть використовувати їх, відповідний інструктаж проведено. Є чіткі вимоги до об’єктів укриття і вони всі виконані відповідно до норм», – зазначив Мондриївський.
Він також додав, що міські служби в разі потреби забезпечать всім необхідним дітей та викладачів.
«У колективах проведені наради та відповідний інструктаж», – повідомив заступник голови КМДА.
Сьогодні всі заклади освіти Києва працюють у звичайному режимі. На дистанційному навчанні – ті, де керівництво закладу так вирішило. На сьогодні на повній дистанційці перебувають 16 шкіл із 425 та 3 садочки з 580.
Резніков про загрозу від Росії: у зведеннях на ранок 16 лютого – «нічого неочікуваного»
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що в отриманих ним вранці зведеннях із цифрами й фактами щодо загрози з боку Росії, немає «нічого неочікуваного». Про це йдеться в заяві міністра, оприлюдненій пресслужбою Міноборони 16 лютого, коли в Україні відзначають День єднання.
«Я неодноразово казав, що наша розвідка все бачить. Що ми на постійному зв’язку з партнерами. Що наші дані збігаються. І що Україна готова до будь-яких сценаріїв. Сьогодні зранку, як і кожного дня, я отримав чергові зведення з цифрами й фактами. Вони повністю відповідають нашим прогнозам і не містять нічого неочікуваного», – заявив міністр.
Він наголосив, що українська армія повністю готова виконувати свої завдання.
«Хочу, щоб усі розуміли – командування нашої армії складають бойові генерали, які засвоювали військову науку не тільки за книжками. А безпосередньо на фронті. Які чудово знають, хто наш ворог і як його зупиняти. Кожен з них дивися в очі смерті, втрачав бойових побратимів. Тому це не тільки кваліфіковані, але й дуже відповідальні командири», – заявив Резніков.
При цьому міністр наголосив, що Україна виступає за мир.
«Ми прагнемо вирішити усі проблеми, повернути наших людей і території політико-дипломатичним шляхом. Ми щоденно зміцнюємо нашу оборону, але не плануємо жодних агресивних дій. Ні на сході, ні щодо Криму, ні на інших напрямах. Жодних провокацій з боку України не буде. На спроби провокувати нас — буде жорстка відсіч», – додав він.