Навчання Військово-морського флоту Росії в Чорному морі триватимуть до 19 лютого, заявляють у командуванні російського Чорноморського флоту. У морських маневрах беруть участь понад 30 російських бойових кораблів, стверджують у військовому відомстві. Жителі окупованого Росією українського Криму говорять про посилення російської військової присутності на Кримському півострові. Тим часом Росія заявила, що ешелон із військовою технікою після навчань залишив Крим. Навіщо Росія перекидає до Криму свої бойові кораблі, техніку і військових? Чим це загрожує і як на це реагують в Україні та світі? Про це читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Росія заявляє, що ешелон із військовою технікою після навчань залишив Крим
Міністерство оборони Росії заявляє, що ешелон із військовою технікою підрозділів Південного військового округу, що рухається до пункту постійної дислокації, «перетнув Кримський міст». Про це йдеться в заяві відомства 16 лютого.
«Підрозділи Південного військового округу, які завершили участь у тактичних навчаннях на полігонах Кримського півострова, здійснюють марші до пунктів постійної дислокації залізничним транспортом. Особовий склад підрозділу здійснив навантаження бронетехніки на гусеничному ходу: танків, бойових машин піхоти і самохідних артилерійських установок – на залізничні платформи на станціях навантаження», – йдеться в повідомленні.
Після прибуття до пунктів постійної дислокації військових частин техніку будуть готувати «до проведення чергового етапу бойового навчання», додали в Міноборони РФ.
Незалежного підтвердження інформації російського відомства про відведення військової техніки наразі немає.
Законодавці у США стежать за ситуацією на українських кордонах й активно коментують її в ефірі американських телеканалів та під час своїх виступів у Сенаті США.
«Два місяці інформаційної гібридної війни: проміжні підсумки»
«Точка зору» Сергія Корсунського, надзвичайного і повноважного посла України в Японії:
«Гібридна війна, про яку ми стільки чули, але до кінця все ж не відчували, розгорнулася і проявилася протягом останніх двох місяців просто на наших очах.
Безпрецедентна по своєму охопленню, змісту і засобам інформаційна кампанія США та їхніх союзників досягла результату – Росія вимушена виправдовуватись, шукати шляхів «відходу», щоб зберегти «обличчя».
І все це за відсутності бойових дій і при мінімальних затратах ресурсів.
Про значні фінансово-економічні втрати може говорити лише Україна, але й тут не так все однозначно. Про це трохи далі...»
«Атаку спрямовано на максимальне завантаження серверних потужностей, на яких працює сайт. Зловмисники напевно знали, що сайт захищений від класичних DDoS атак, тому вдалися до пошуку вразливих місць у коді самого сайту. Можемо констатувати, що це їм, на жаль, вдалося», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 16 лютого на сторінці МОУ у фейсбуці.
За повідомленням, фахівці Міноборони за підтримки всіх суб’єктів, причетних до забезпечення кібербезпеки, здійснили налаштування додаткового захисту й окремі технічні роботи з відновлення штатного функціонування веб-порталу.
«Нам також одразу запропонували підтримку партнери зі США, надавши технічні консультації та сервіси додаткового захисту, що в черговий раз є підтвердженням політичних домовленостей щодо співпраці у сфері кібербезпеки, яких було досягнуто ще у листопаді 2021 року», – йдеться в заяві.
«Перед тим, як відновити роботу сайту, наші фахівці з’ясували причини порушення його функціонування, скоординували свої дії з НКЦК РНБО, СБУ, Держспецзв’язку, а також з фахівцями інших структур, які також зазнали атаки. Ми маємо розуміння про природу атаки: зловмисники нічого не зламували, не намагалися завантажувати канал або припиняти роботу провайдера, але направили на сайт багато специфічних запитів, щоб перевантажити наявні серверні потужності надлишковими обчисленнями», – додали у МОУ.
За повідомленням, фахівці спрямували весь трафік сайту через додатковий сервіс захисту, що розташований у США.
«Саме через необхідність оновлення інфраструктури доступу у всьому світі, сайт Міноборони може деякий час здаватись недоступним, але після остаточного оновлення DNS-серверів – буде стабільно функціонувати», – наголосили у МОУ.
Там також додали, що така кібератака на сайт Міністерства оборони України дала можливість «укріпити кіберзахист сайту і налагодити тісну співпрацю як із закордонними партнерами, так і між колегами із різних українських відомств».
«Міністерство оборони України без надлишкового трагізму, але з обачливістю усвідомлює, що атаки триватимуть і інколи будуть призводити до тимчасового порушення його роботи, принаймні допоки сайт не буде професійно оновлено. Власне, оновлення програмного забезпечення сайту заплановане і відбудеться у плановому порядку», – йдеться в повідомленні.
Українських політиків закликали створити коаліцію «для досягнення національної згоди»
Учасники ініціативи «Першого грудня» закликали лідерів політичних спільнот України об’єднатися і «створити дієві політичні механізми (а ще краще – коаліційні структури) для досягнення національної згоди». Про це йдеться у зверненні ініціативи, оприлюдненому 16 лютого.
«Всі сили учасників такої коаліції мають бути спрямовані не на ревниве випинання своїх переваг і пропозицій, а на консолідацію суспільства довкола потреб безпеки й оборони України, нормального функціонування державних структур. Зокрема, звертаємося до шостого президента Володимира Зеленського і п’ятого президента Петра Порошенка припинити своє особисте протистояння, яке в очах світу є цілковито невиправданим. Конкурувати буде час тоді, коли відіб’ємо ворога. Інакше історія нам не простить», – йдеться в заяві.
Автори звернення наголошують, що при тому, що більша відповідальність за міжпартійну боротьбу лягає на чинне керівництво держави, «яке вважає допустимим боротися зі своїми опонентами навіть в умовах загрози для самого існування України», «і опозиція, і політична еліта загалом мають проявити розуміння, що напруга міжпартійної й міжособистісної ворожнечі є значно вищою, ніж це може дозволити собі суспільство в умовах граничних загроз».
За словами авторів звернення, антиукраїнські сили можуть скористатися ворожнечею серед українських політиків: «сценарії таких маніпуляцій всім очевидні».
Нові супутникові знімки російських військ навколо України (фотогалерея)
Понад два місяці Росія перекидала війська до українських кордонів. За оцінками Сполучених Штатів, Москва зосередила навколо України близько 130 тисяч військовослужбовців. На супутникових знімках (13, 14 лютого) видно, що основні сили розгорнуті поблизу російсько-українського кордону, у Білорусі та на окупованому Кримському півострові.
15 лютого міністерство оборони Росії повідомило про повернення на місця дислокації частини своїх військ від кордонів України. Однак у НАТО заявили, що поки не бачать ознак деескалації на кордоні України та Росії.
Нові супутникові знімки російських військ навколо України (фотогалерея)
Путін дивиться на Україну з тісного кола яструбів, якими він себе оточив
У березні 2014 року, невдовзі після того, як російські війська захопили український Кримський півострів, тодішній канцлер Німеччини Ангела Меркель розмовляла з тодішнім президентом США Бараком Обамою, щоб обговорити перше захоплення землі в Європі після закінчення Другої світової війни.
Меркель розмовляла перед тим з президентом Росії Володимиром Путіним, а тепер поділилася деталями цього дзвінка з Обамою.
«Путін перебуває в іншому світі», – сказала вона президенту США, посилаючись на те, що аналітики описують як альтернативний або навіть параноїдальний погляд російського лідера на політичні події – мислення, відповідно до якого за багатьма нещастями країни ховаються Сполучені Штати.
Через вісім років, коли Росія оточує Україну з трьох сторін приблизно 130 тисячами військових (президент США Джо Байден у своєму зверненні 15 лютого назвав цифру у 150 тисяч – ред.), що, на думку США, може стати прелюдією до найбільшого вторгнення в Європі за останні понад 75 років – Путін, якому в жовтні виповнюється 70 років, може бути ще більше відрізаним від реальності, вважають аналітики.
Здебільшого ізольований у своїх резиденціях у передмісті Москви та чорноморському курортному місті Сочі, захищений запобіжними заходами на тлі найгіршої пандемії за століття, Путін вирішує свої наступні кроки – можливо, найбільш значущі в Європі за останні десятиліття – за допомогою лише кількох людей. Ідеться про близьких радників, які поділяють його консервативний і конспіративний погляд на світ, кажуть нинішні і колишні західні чиновники й аналітики.
Це найближче оточення, до якого входить секретар Ради безпеки Микола Патрушев, директор Федеральної служби безпеки (ФСБ) Олександр Бортников, міністр оборони Росії Сергій Шойгу; начальник Служби зовнішньої розвідки (СВР) Сергій Наришкін і голова Слідчого комітету Олександр Бастрикін. Воно з 2014 року зменшилося, оскільки розчарування Путіна у Заході зростає, вважають аналітики.
В Україні відзначають День єднання на тлі російської загрози
В Україні 16 лютого відзначають День єднання, встановлений указом президента два дні тому.
Напередодні уряд України затвердив план заходів із відзначення цього дня, який, серед іншого, передбачає підняття прапора на всіх адмінустановах, виконання о 10:00 державного гімну, підсвічування у вечірній час адмінбудинків кольорами прапора.
«День єднання має консолідувати українців перед лицем загрози та інформаційного тиску», – сказав прем’єр Денис Шмигаль.
Також план заходів передбачає створення єдиної інформаційної платформи стратегічної комунікації «UAразом» для забезпечення щоденного інформування населення про стан безпекової ситуації, прискорення процесу зі створення системи територіальної оборони, а також проведення у закордонних дипломатичних установах України зустрічі дипломатичних працівників і українських громад.
Президент України 14 лютого підписав указ, згідно з яким 16 лютого, яке кілька західних ЗМІ з посиланням на джерела в розвідці називали ймовірною датою вторгнення Росії, проголошується Днем єднання.
Під час відеозвернення він заявив: «Цього дня ми вивісимо національні прапори, вдягнемо синьо-жовті стрічки та покажемо всьому світу нашу єдність. У нас одне-єдине європейське прагнення – ми хочемо свободи та готові її виборювати».
«15 лютого зловмисники здійснили потужні DDOS-атаки на низку інформаційних ресурсів України. За зверненням одного із державних банків кіберполіція почала перевірку. Зокрема, було зафіксовано перебої в роботі вебсервісів державних банків. Також атаки зазнали сайти Міністерства оборони і Збройних сил України», – йдеться в повідомленні.
Провадження відкрили за статтями «несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем» і «умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв’язку, що призвело до порушення роботи автоматизованих систем».
Федоров: «Дія» відбила потужну кібератаку з чотирьох країн
Віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що команда «Дії» відбила атаку хакерів із чотирьох країн – Росії, Китаю, Чехії й Узбекистану.
«Приблизно о 20:00 (15 лютого – ред.), услід за банками, потужна DDoS-атака розпочалася і на портал «Дія», що було очікуваним. Початковий вектор – Росія і Китай. Десь 600 тисяч пакетів шкідливого трафіку в секунду. Наші фахівці швидко «обрізали» цей напрямок, але атака повернулася вже із Чехії та Узбекистану. І знову була «відбита». Для користувачів «Дії» атака залишилася непомітною», – написав Федоров у своєму телеграм-каналі ввечері 15 лютого.
Увечері 15 лютого про перебої в роботі офіційних сайтів через кібератаку повідомили Міністерство оборони, Збройні сили України. У кількох банках перестали працювати мобільні застосунки чи сайти фінансових установ. Зокрема, кібератаки зазнали «Приватбанк» і «Ощадбанк».
Військові на Донбасі тренувалися застосовувати NLAW – штаб ООС
У районі проведення операції Об’єднаних сил українські військові провели стрільби з переносних протитанкових ракетних комплексів NLAW, які Україна отримала від Великої Британії, та гранатометів M-141, повідомив ввечері 15 лютого пресцентр ООС.
«На одному з полігонів Донеччини відбулися заняття з вогневої підготовки за участю низки підрозділів зі складу Об’єднаних сил. Військовослужбовці відпрацювали вихід на вогневий рубіж і виконали початкову вправу стрільб з протитанкових ракетних комплексів NLAW і гранатометів M-141 по нерухомих цілях», – йдеться в повідомленні.
Комплекси NLAW Велика Британія передала Україні у січні. Міністерство оборони Сполученого Королівства тоді заявило, що ця зброя допоможе боротися із російськими танками у випадку наступу Росії.
15 лютого британський таблоїд The Sun, посилаючись на розвідку США, назвав нібито точний час нападу Росії на Україну - 3:00 за Києвом в середу, 16 лютого. Хоча цю інформацію не підтверджують інші джерела, день 16 лютого фігурував в західних ЗМІ і раніше. Напередодні цієї дати Україна не сходить зі шпальт світових видань – вони аналізують кроки Кремля і наводять свої дані про те, як до них готується світ і США. Радіо Свобода підготувало огляд публікацій про безпекову кризу в Європі через дії Росії щодо України.
Більше читайте тут
Російські збройні сили зберігають позиції, які загрожують Україні – Байден
Сполучені Штати не бачать ознак деескалації на українсько-російському кордоні, заявив 15 лютого президент США Джо Байден у своєму зверненні щодо безпекової кризи навколо України.
«Міністр оборони Росії повідомив сьогодні про те, що деякі військові частини залишили свої позиції (поблизу українського кордону – ред.) і відходять до місць постійної дислокації. Насправді наші аналітики вказують, що російські збройні сили зберігають позиції, які загрожують Україні. 150 тисяч військових перебувають на території Росії та в Білорусі уздовж кордону України. Вторгнення, я вважаю, як і раніше, можливе, тому я запропонував усім американцям на території України залишити межі цієї країни. От чому ми тимчасово перевели своє посольство із Києва до Львова», – відзначив президент США.
Джо Байден повторив тезу про те, що нове вторгнення в Україну матиме руйнівні наслідки для самої Росії. Американський лідер наголосив, що його країна не хоче прямої конфронтації з Росією.
Дорівнює нападу на суверенітет України – МЗС Франції про визнання Росією «ЛДНР»
Визнання Росією за незалежні держави територій України, контрольованих підтримуваними Москвою угрупованнями «ДНР» та «ЛНР», дорівнюватиме нападу на суверенітет держави. Про це, коментуючи рішення нижньої палати російського парламенту, заявив 15 лютого міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.
«Це була б неймовірна ситуація, що становить атаку без зброї і демонтаж єдності і цілісності України», – цитує слова французького міністра агенція France-Presse.
Державна дума Росії на засіданні 15 лютого ухвалила постанову про визнання угруповань «ДНР» і «ЛНР» «державами» у варіанті, який подавала фракція КПРФ.
351 депутат Держдуми ухвалив постанову про звернення до президента Росії Володимира Путіна «про необхідність визнання Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки».
Альтернативний проєкт постанови від фракції «Єдина Росія» передбачав консультації з МЗС. Але він набрав 310 голосів «за».
Тепер рішення з цього питання залежить від російського лідера Володимира Путіна.
У НАТО не бачать ознак деескалації на кордоні України та Росії – Столтенберґ
НАТО наразі не вбачає ознак деескалації з боку Російської Федерації поблищу українського кордону, заявив 15 лютого в Брюсселі перед дводенною зустріччю міністрів оборони країн альянсу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
«Протягом минулих днів та тижнів ми бачили прямо протилежне – продовження військового нарощування із залученням більшої кількості військ, бойових груп та підрозділів підтримки, включаючи артилерію, протиповітряну оборону, ракети і велику кількість елементів забезпечення, що дозволяють Росії здійснити повномасштабне вторгнення в Україну взагалі без будь-якого часу на попередження. Ця картина поки не змінилася», - наголосив керівник НАТО.
16–17 лютого в Брюсселі відбудеться засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони. Головною темою зустрічі стане ситуація, що склалася в Європі у зв’язку із військовим нарощуванням Росією військових сил навколо України. Планується і зустріч 30 союзників по НАТО з міністрами оборони України й Грузії, під час якої сторони обговорять погіршення ситуації з безпеки в регіоні Чорного моря.
Нужно ли закрывать небо над Украиной? В каких случаях оператор зенитной ракетной установки может перепутать гражданский и военный борт? Для чего украинские военные смогут применять американские «стингеры» и чего не хватает отечественному ПВО? Об этом в интервью Радио Донбасс.Реалии рассказал генерал-лейтенант в отставке, кандидат военных и доктор технических наук, заместитель начальника Генерального штаба в 2006–2010 годах Игорь Романенко.
Все читайте тут
Роботу банківських вебресурсів відновлено після кібератаки – Держспецзвʼязку
Державна служба спеціального звʼязку та захисту інформації України (Держспецзвʼязку) повідомила ввечері 15 лютого про відновлення роботи частини ресурсів, на які раніше цього ж дня було здійснено кібератаку.
«Починаючи з другої половини дня 15 лютого 2022 року спостерігається потужна DDOS-атака на низку інформаційних ресурсів України. Зокрема, було зафіксовано перебої в роботі вебсервісів «Приватбанку» та «Ощадбанку». Також атаки зазнали сайти Міністерства оборони та Збройних сил України. Станом на 19:30 роботу банківських вебресурсів відновлено. Робоча група з фахівців основних субʼєктів національної системи кібербезпеки вживає всіх необхідних заходів для локалізації та протидії кібератаці», – йдеться в повідомленні.
Увечері 15 лютого про перебої в роботі офіційних сайтів через кібератаку повідомили Міністерство оборони України, Збройні сили України. У кількох банках перестали працювати мобільні застосунки чи сайти фінансових установ.
Делегація України в Тристоронній контактній групі пропонує скликати консультації ТКГ через звернення нижньої палати російського парламенту до президента Росії Володимира Путіна з пропозицією визнати за незалежні держави частини території України, які нині контролюють підтримувані Москвою угруповання «ДНР» та «ЛНР».
«У зв’язку із сьогоднішнім зверненням російського парламенту щодо визнання так званих «ЛДНР», делегація України в Тристоронній контактній групі звернулась до Спеціального представника Діючого голови ОБСЄ в Україні, представника ОБСЄ в ТКГ з ініціативою терміново скликати позачергові консультації ТКГ для отримання офіційної інформації від делегації РФ щодо їх позиції та запланованих подальших кроків з урахуванням рішення законодавчого органу РФ», – ідеться в повідомленні української сторони в соціальних мережах.
Італія вірить у дипломатичний шлях розвʼязання кризи – міністр Ді Майо в Україні
Італія вірить у дипломатичний шлях розв’язання кризи навколо України та залишає своє посольство у Києві відкритим. Про це міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки Луїджі Ді Майо заявив 15 лютотго на спільному брифінгу з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у Києві.
«Єдиний шлях, який я бачу у даній ситуації, – це шлях миру і головне в цьому – це дипломатія», – сказав італійський міністр.
Він додав, що після візиту до Києва обговорюватиме дипломатичне вирішення конфлікту на зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Москві 16 лютого, а також з партнерами наступного понеділка, 21 лютого.